Про ринок електричної енергії

11. Порядок надання звільнення, передбаченого цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

12. Експлуатацію нових (реконструйованих) міждержавних ліній, збудованих за рахунок інвестора, здійснює оператор системи передачі за договором із власником/інвестором. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління новими (реконструйованими) міждержавними лініями здійснюється оператором системи передачі як складовою ОЕС України.

1. Виробники можуть забезпечувати живлення електричною енергією власні приміщення, дочірні компанії та споживачів по прямій лінії.

Споживачі можуть отримувати електричну енергію від виробників по прямій лінії.

Електроустановки споживача можуть бути приєднані до прямої лінії та до системи передачі або розподілу, але мають бути електрично роз’єднані та мати окремі точки комерційного обліку.

2. Будівництво та експлуатація прямої лінії відбуваються за погодженням з Регулятором відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу.

У погодженні будівництва прямої лінії може бути відмовлено, якщо будівництво та експлуатація прямої лінії перешкоджатимуть виконанню спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів відповідно до цього Закону. Відмова у будівництві прямої лінії має бути обґрунтована.

3. Живлення електричною енергією споживача по прямій лінії не обмежує його право укласти договір про постачання електричної енергії споживачу з електропостачальником за своїм вибором.

4. Витрати на будівництво та експлуатацію прямої лінії покриваються стороною, яка отримала погодження на будівництво прямої лінії, якщо інше не визначено договором між сторонами, електроустановки яких з’єднує пряма лінія.

5. Виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) мають право здійснювати електрозабезпечення електроустановок власного споживання, не пов’язаних з виробництвом електричної енергії, що розташовані з ними на одній земельній ділянці чи земельних ділянках, що мають спільні між собою межі (а у разі виробництва електричної енергії з біомаси та біогазу - також, що розташовані з ними на земельних ділянках, які відмежовані між собою земельними ділянками, які використовуються пов’язаними особами, та/або земельними ділянками, на яких розташовані лінійні споруди, зокрема залізниці та/або автомобільні дороги загального користування, та/або інші дороги, та/або трубопроводи, та/або лінії електронних комунікаційних мереж, та/або лінії електропередачі), електричними мережами внутрішнього електрозабезпечення, за умови організації комерційного обліку та об’єднання їх однією площадкою вимірювання. Вимоги щодо організації комерційного обліку електричної енергії на об’єктах, що об’єднані однією площадкою вимірювання, у межах цієї площадки вимірювання, визначення обсягів спожитої/відпущеної електричної енергії (сальдування) на таких площадках вимірювання встановлюються кодексом комерційного обліку. Електричні мережі внутрішнього електрозабезпечення, що з’єднують генеруючий об’єкт виробника з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) з електроустановками власного споживання, не пов’язаними з виробництвом електричної енергії, що розташовані з ним на одній земельній ділянці чи земельних ділянках, що мають спільні між собою межі (а у разі виробництва електричної енергії з біомаси та біогазу - також, що розташовані з ними на земельних ділянках, які відмежовані між собою земельними ділянками, які використовуються пов’язаними особами, та/або земельними ділянками, на яких розташовані лінійні споруди, зокрема залізниці та/або автомобільні дороги загального користування, та/або інші дороги, та/або трубопроводи, та/або лінії електронних комунікаційних мереж, та/або лінії електропередачі), не вважаються прямою лінією. Електрична енергія, спожита електроустановками власного споживання, не пов’язаними з виробництвом електричної енергії, через електричні мережі внутрішнього електрозабезпечення, у відносинах виробника електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) з іншими учасниками ринку, зокрема із гарантованим покупцем, вважається спожитою на власні потреби таким об’єктом електроенергетики. Особливості приєднання електроустановок власного споживання виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) та особливості й обмеження щодо приєднання до таких електроустановок інших споживачів визначаються Регулятором.

6. Виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) мають право здійснювати електрозабезпечення електроустановок пов’язаних осіб, що розташовані з ними на одній земельній ділянці чи земельних ділянках, що мають спільні між собою межі (а у разі виробництва електричної енергії з біомаси та біогазу - також, що розташовані з ними на земельних ділянках, які відмежовані між собою земельними ділянками, які використовуються пов’язаними особами, та/або земельними ділянками, на яких розташовані лінійні споруди, зокрема залізниці та/або автомобільні дороги загального користування, та/або інші дороги, та/або трубопроводи, та/або лінії електронних комунікаційних мереж, та/або лінії електропередачі), за умови організації комерційного обліку та відсутності встановлених на об’єктах таких пов’язаних осіб генеруючих установок. Електричні мережі, що з’єднують генеруючий об’єкт виробника з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) з такими електроустановками пов’язаних осіб, не вважаються прямою лінією. Такі електроустановки пов’язаних осіб виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) можуть бути приєднані до електричних мереж оператора системи передачі або оператора системи розподілу та повинні мати окремі точки комерційного обліку. Одночасне живлення таких електроустановок пов’язаних осіб виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) від об’єкта генерації таких виробників та мереж оператора системи передачі або оператора системи розподілу не допускається. Зміна джерела живлення таких електроустановок пов’язаних осіб виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) дозволяється з початку наступної розрахункової доби, якщо така зміна не пов’язана з обмеженням та/або аварійним припиненням розподілу або передачі електричної енергії оператором системи протягом поточної доби чи з аварійними зупинками такого об’єкта генерації протягом поточної доби. Технічні вимоги щодо відокремлення електричних мереж пов’язаних осіб виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), зокрема вимоги щодо встановлення автоматичного обладнання щодо такого відокремлення, від мереж оператора системи передачі та/або мереж оператора системи розподілу встановлюються відповідним оператором системи передачі або оператором системи розподілу згідно з кодексом системи передачі або кодексом систем розподілу. Електрична енергія, спожита з електричних мереж виробника електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) пов’язаними особами, що розташовані з ними на одній земельній ділянці чи земельних ділянках, що мають спільні між собою межі (а у разі виробництва електричної енергії з біомаси та біогазу - також, що розташовані з ними на земельних ділянках, які відмежовані між собою земельними ділянками, які використовуються пов’язаними особами, та/або земельними ділянками, на яких розташовані лінійні споруди, зокрема залізниці та/або автомобільні дороги загального користування, та/або інші дороги, та/або трубопроводи, та/або лінії електронних комунікаційних мереж, та/або лінії електропередачі), у відносинах виробника електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) з іншими учасниками ринку, зокрема із гарантованим покупцем, вважається спожитою на власні потреби такого виробника. Заборонено здійснювати електрозабезпечення таких електроустановок пов’язаних осіб виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями):

без технічних засобів, що унеможливлюють одночасне живлення електроустановок пов’язаних осіб виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії від об’єкта генерації таких виробників та мереж оператора системи передачі або оператора системи розподілу;

без організації комерційного обліку електричної енергії. Порядок приєднання таких електроустановок пов’язаних осіб виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) до електричних мереж таких виробників, порядок обліку та продажу електричної енергії, виробленої такими виробниками, порядок зміни джерела живлення таких електроустановок, особливості й обмеження щодо приєднання до таких електроустановок інших споживачів визначаються Регулятором. Електрозабезпечення електроустановок пов’язаних осіб виробниками електричної енергії у випадках, передбачених частинами п’ятою і шостою цієї статті, не є постачанням електричної енергії споживачу в розумінні цього Закону та не потребує від такого виробника отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

7. Виробники електричної енергії, що здійснюють виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, мають право здійснювати електрозабезпечення електроустановок власних об’єктів критичної інфраструктури мережами внутрішнього електрозабезпечення, за умови організації комерційного обліку електричної енергії та об’єднання їх однією площадкою вимірювання. Вимоги щодо організації комерційного обліку електричної енергії на об’єктах критичної інфраструктури, що заживлені від власних когенераційних установок потужністю до 20 МВт, визначення обсягів спожитої/відпущеної електричної енергії на таких площадках вимірювання встановлюються кодексом комерційного обліку. Електричні мережі внутрішнього електрозабезпечення, що з’єднують когенераційну установку потужністю до 20 МВт з електроустановками власних об’єктів критичної інфраструктури, не пов’язаними з виробництвом електричної енергії, не вважаються прямою лінією. Особливості приєднання до когенераційних установок потужністю до 20 МВт електроустановок власних об’єктів критичної інфраструктури та особливості і обмеження щодо приєднання до таких електроустановок інших споживачів визначаються Регулятором.

8. Виробники електричної енергії, що здійснюють виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, мають право здійснювати електрозабезпечення електроустановок об’єктів критичної інфраструктури за погодженням з органами місцевого самоврядування, за умови організації комерційного обліку згідно з вимогами кодексу комерційного обліку. При цьому відпуск електричної енергії, виробленої генеруючими установками, встановленими на об’єктах критичної інфраструктури, в мережі таких виробників електричної енергії на когенераційних установках забороняється. Відносини споживача, що є об’єктом критичної інфраструктури, і виробника електричної енергії, що здійснює виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, щодо продажу електричної енергії споживачу (електрозабезпечення електроустановок об’єкта критичної інфраструктури) не є постачанням електричної енергії споживачу в розумінні цього Закону та не потребує від виробника отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Електричні мережі, що з’єднують генеруючий об’єкт виробника електричної енергії, що здійснює виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, з електроустановками об’єктів критичної інфраструктури, не вважаються прямою лінією. Такі електроустановки об’єктів критичної інфраструктури та генеруючих об’єктів виробників електричної енергії, що здійснюють виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, можуть бути приєднані до електричних мереж оператора системи передачі або оператора системи розподілу та повинні мати окремі точки комерційного обліку. Одночасне живлення таких електроустановок об’єктів критичної інфраструктури від генеруючих об’єктів виробників електричної енергії, що здійснюють виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, та мереж оператора системи передачі або оператора системи розподілу не допускається. Зміна джерела живлення електроустановок об’єктів критичної інфраструктури дозволяється з початку наступної розрахункової доби, якщо така зміна не пов’язана з обмеженням та/або аварійним припиненням розподілу або передачі електричної енергії оператором системи протягом поточної доби чи з аварійними зупинками такої когенераційної установки потужністю до 20 МВт протягом поточної доби. Технічні вимоги щодо відокремлення електричних мереж об’єктів критичної інфраструктури, в тому числі вимоги щодо встановлення автоматичного обладнання щодо такого відокремлення, від мереж оператора системи передачі та/або мереж оператора системи розподілу встановлюються відповідним оператором системи передачі або оператором системи розподілу згідно з кодексом системи передачі або кодексом систем розподілу. Не дозволяється здійснювати живлення об’єктів критичної інфраструктури від когенераційних установок потужністю до 20 МВт: без технічних засобів, що унеможливлюють одночасне живлення об’єктів критичної інфраструктури від когенераційних установок потужністю до 20 МВт та мереж оператора системи передачі або оператора системи розподілу; без організації комерційного обліку електричної енергії. Порядок приєднання електроустановок об’єктів критичної інфраструктури від електричних мереж виробника електричної енергії, що здійснює виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, порядок обліку та продажу електричної енергії, виробленої такими об’єктами електроенергетики, визначаються Регулятором.

1. Оператор системи передачі, оператори систем розподілу та номіновані оператори ринку з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та спотворення конкуренції на ринку електричної енергії ведуть бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі електричної енергії, окремо для діяльності з розподілу електричної енергії та окремо для виконання функції оператора сполучення ринків відповідно.

Бухгалтерські рахунки для господарської діяльності на ринку електричної енергії, крім діяльності з передачі, розподілу електричної енергії та виконання функції оператора сполучення ринків, можуть бути консолідованими, крім випадків, визначених цим Законом.

Бухгалтерські рахунки для інших видів господарської діяльності, не пов’язаних з діяльністю на ринку електричної енергії, також можуть бути консолідованими.

2. Оператор системи передачі, оператори систем розподілу та номіновані оператори ринку, що провадять інші види господарської діяльності на ринку електричної енергії та/або будь-які інші види господарської діяльності, складають та надають Регулятору окрему звітність для кожного виду діяльності у затверджених Регулятором порядку та формі згідно з вимогами, визначеними частиною першою цієї статті.

3. Електроенергетичні підприємства зобов’язані надавати Регулятору на його вимогу фінансову звітність разом з незалежним аудиторським висновком, зокрема в частині перевірки дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки та перехресного субсидіювання.

1. Особливо важливі об’єкти електроенергетики, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, і затверджується Кабінетом Міністрів України, у тому числі територія забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд, охороняються відомчою воєнізованою охороною із залученням, за потреби, працівників відповідних структурних підрозділів органів державної влади.

Охорона інших об’єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства.

2. На об’єктах електроенергетики встановлюється особливий режим допуску. На території забороненої зони гідротехнічних споруд діє особливий (внутрішньооб’єктовий та пропускний) режим.

3. Особовий склад відомчої воєнізованої охорони об’єктів електроенергетики забезпечується вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони. Застосування вогнепальної зброї, а також спеціальних засобів самооборони регулюється законодавством.

Особовий склад відомчої воєнізованої охорони забезпечується форменим одягом за рахунок підприємств електроенергетики.

4. В охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об’єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів".

5. Розміщення споруд та інших об’єктів в охоронних зонах електричних мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.

6. На території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд установлюється особливий режим охорони.

Доступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.

Виконання сторонніми особами робіт на території забороненої зони гідротехнічних споруд здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на території контрольованої зони гідротехнічних споруд - у порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.

Особливості режиму території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення цієї статті не поширюються на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції. Суб’єкти мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики самостійно забезпечують необхідні заходи з охорони об’єктів мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики та самостійно здійснюють на прилеглій території необхідні заходи безпеки.

7. Атомні електростанції охороняються відповідно до законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".

1. Проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення генеруючих потужностей здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.

2. Під час розроблення проектної документації для будівництва генеруючих потужностей мають дотримуватися, зокрема, вимоги щодо:

1) безпеки та надійності ОЕС України, електроустановок і допоміжного устаткування;

2) захисту здоров’я та безпеки населення;

3) охорони навколишнього природного середовища;

4) вибору майданчика, цільового використання землі;

5) пріоритетного використання земель комунальної та державної власності;

6) використання енергоефективних технологій;

7) типу первинних джерел енергії (палива);

8) впливу генеруючих потужностей на розвиток виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

9) впливу генеруючих потужностей на скорочення викидів парникових газів.

3. Проектування та будівництво генеруючих потужностей здійснюються за рахунок коштів замовника (власника) таких об’єктів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

4. Приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, до системи передачі або системи розподілу здійснюється в порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.

5. Будівництво атомних електростанцій здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законами України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

1. Якщо для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію наявних генеруючих потужностей, у тому числі тих, що отримали право на будівництво установок зберігання енергії, та заходів з управління попитом недостатньо, для забезпечення безпеки постачання електричної енергії застосовуються конкурсні процедури на будівництво генеруючої потужності, установок зберігання енергії та на виконання заходів з управління попитом, які, зокрема, включають заходи з будівництва нової генеруючої потужності, проведення реконструкції (модернізації) діючої генеруючої потужності, подовження строку експлуатації енергоблоків атомних електростанцій.

Величина необхідної генеруючої потужності визначається на основі оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву за результатами здійснення моніторингу безпеки постачання.

2. Рішення про проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності, установок зберігання енергії та виконання заходів з управління попитом, умови проведення такого конкурсу приймаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

3. Умови проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності, установок зберігання енергії та на виконання заходів з управління попитом мають враховувати вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища та потребу в заохоченні інновацій.

4. Інформація та умови проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності, установок зберігання енергії та на виконання заходів з управління попитом оприлюднюються на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, оператора системи передачі та Секретаріату Енергетичного Співтовариства не пізніш як за три місяці до дня завершення подання конкурсних пропозицій. Конкурсна документація має бути доступною будь-якій зацікавленій особі.

5. Конкурсна документація має містити детальний опис умов договору, процедури, яких повинні дотримуватися всі учасники конкурсу, а також вичерпний перелік критеріїв, за якими проводяться відбір учасників конкурсу та визначення переможця, у тому числі стимули, що передбачаються конкурсом.

6. Як стимули можуть застосовуватися, зокрема:

1) встановлення плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності;

2) сприяння відведенню земельної ділянки/виділенню майданчика для будівництва нової генеруючої потужності;

3) застосування механізмів державно-приватного партнерства;

4) надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів.

У разі застосування як стимулу плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності придбання такої послуги здійснюється оператором системи передачі.

Плата за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності сплачується оператором системи передачі після введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей протягом періоду, визначеного умовами конкурсу.

Розрахунок плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності та порядок її сплати встановлюються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

7. Порядок проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності, установок зберігання енергії та виконання заходів з управління попитом затверджується Кабінетом Міністрів України та має, зокрема, містити:

1) порядок ініціювання конкурсу;

2) процедури проведення конкурсу;

3) перелік критеріїв, за якими проводяться відбір учасників конкурсу та визначення переможця. Критерії можуть передбачати визначення окремих областей (регіонів) для будівництва об’єктів електроенергетики;

4) вимоги до мінімальної та максимальної величини пропозиції додаткової потужності;

5) порядок застосування стимулів, визначених цим Законом;

6) порядок розрахунку платежів (у разі застосування);

7) порядок формування конкурсної комісії.

8. Моніторинг виконання інвестором зобов’язань щодо забезпечення розвитку генеруючої потужності, визначених за результатами конкурсу, здійснюється оператором системи передачі.

9. У разі якщо умовами проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності, установок зберігання енергії, та на виконання заходів з управління попитом передбачається надання державної підтримки суб’єктам господарювання за рахунок держави чи місцевих ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, до внесення проекту рішення на розгляд Кабінету Міністрів України отримує рішення Антимонопольного комітету України щодо державної допомоги в порядку, передбаченому Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

10. 3 1 травня 2027 року положення цієї статті застосовуються виключно для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву потужності на територіях, визначених оператором системи передачі у звіті з оцінки достатності ресурсів дефіцитними щодо покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву потужності.

1. Діяльність з виробництва електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Ліцензія на право здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії видається, виходячи з величини встановленої потужності об’єкта електроенергетики, і не залежить від величини потужності, замовленої до приєднання відповідно до технічних умов на приєднання та договору про приєднання, або величини дозволеної потужності за даним об’єктом. При цьому відпуск електричної енергії в мережу може здійснюватися виключно в межах величини потужності, замовленої до приєднання відповідно до технічних умов на приєднання та договору про приєднання, або величини дозволеної потужності за даним об’єктом.

Крім випадків, визначених частиною восьмою статті 71 цього Закону, виробник має право здійснювати відбір електричної енергії установкою зберігання енергії від власних генеруючих установок та/або з мереж оператора системи розподілу чи оператора системи передачі у місці провадження ліцензованої діяльності з виробництва без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання енергії, якщо в будь-який момент часу сумарна потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії з мереж виробника в мережі оператора системи розподілу чи оператора системи передачі в точці приєднання, не перевищує існуючої дозволеної потужності відпуску електроустановок такого виробника в точці приєднання та за наявності окремого комерційного обліку електричної енергії, перетікання якої здійснюється до/з установки зберігання енергії, відповідно до вимог кодексу комерційного обліку.

Дозволена потужність відбору з мережі оператора системи розподілу чи оператора системи передачі виробника визначається відповідно до кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу. У разі необхідності збільшення дозволеної потужності відбору з мережі оператора системи розподілу чи оператора системи передачі та/або відпуску в мережу оператора системи розподілу чи оператора системи передачі в точці приєднання виробник отримує послугу з приєднання в порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.

2. Виробники продають та купують електричну енергію на ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону, правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Особливості купівлі-продажу електричної енергії виробників, потужність та/або обсяг відпуску яких менше за граничні показники, визначені Регулятором, визначаються правилами ринку.

Діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.

3. Виробники мають право на:

1) вільний вибір контрагента за двостороннім договором;

1-1) надання послуг з гнучкості операторам систем розподілу;

2) своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за надання послуг з балансування, допоміжних послуг, послуг з гнучкості та за електричну енергію, продану відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії;

3) недискримінаційний доступ до електричних мереж у разі дотримання відповідних вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;

4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

5) здійснення експорту та імпорту електричної енергії.

Виробники мають й інші права, передбачені законодавством та укладеними ними договорами на ринку електричної енергії.

4. Виробники зобов’язані:

1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) укладати договори, які є обов’язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

3) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;

4) бути постачальником послуг з балансування у випадках, визначених правилами ринку;

5) пропонувати генеруючу потужність на балансуючому ринку згідно з правилами ринку;

6) пропонувати та надавати допоміжні послуги оператору системи передачі у випадках та порядку, визначених правилами ринку;

7) складати добові графіки електричної енергії згідно з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;

8) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;

9) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі графіків електричної енергії у відповідні розрахункові періоди з урахуванням особливостей, встановлених частиною шостою статті 71 цього Закону для виробників за "зеленим" тарифом;

10) своєчасно та в повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

11) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

12) у визначеному Регулятором порядку публікувати на своєму веб-сайті інформацію про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та про вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії, за попередній рік;

13) для об’єктів генерації, визначених кодексом системи передачі, включених до балансуючої групи гарантованого покупця, надавати оператору системи передачі послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, згідно з правилами ринку;

14) здійснювати відповідно до цього Закону відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця за відхилення фактичних обсягів відпуску електричної енергії у відповідні розрахункові періоди (які не пов’язані з виконанням команд оператора системи передачі на зменшення навантаження та командами з операційної безпеки) об’єктами електроенергетики або чергами будівництва (пусковими комплексами) виробників за "зеленим" тарифом, які включені до балансуючої групи гарантованого покупця, від їхніх прогнозних графіків відпуску електричної енергії у відповідні розрахункові періоди.

5. Виробники, які мають у власності та/або експлуатують щонайменше одну генеруючу установку встановленою потужністю понад 200 МВт включно або сукупність генеруючих установок встановленою потужністю понад 400 МВт включно, зобов’язані зберігати впродовж п’яти років усі погодинні дані за кожною електростанцією, необхідні для перевірки оперативних диспетчерських рішень та поведінки під час подання заявок на єдиному сполученні ринків "на добу наперед", єдиному сполученні внутрішньодобових ринків, на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг, товарних біржах, електронних аукціонах, аукціонах з розподілу пропускної спроможності, позабіржових ринках. Інформація, що зберігається за кожною електростанцією та кожною годиною, включає, зокрема, дані про доступні генеруючі потужності та обов’язкові резерви потужності, у тому числі постанційний розподіл таких резервів на момент подання заявок, та про фактичне здійснення виробництва електричної енергії.

Виробники зобов’язані надавати відповідні дані на запит Регулятора, Антимонопольного комітету України, Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства.

6. Виробники, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов’язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

Тип та обсяги резервів палива для певних типів електростанцій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання електричної енергії.

7. Виробники електричної енергії з відновлюваних джерел енергії мають право отримувати гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, продавати та передавати такі гарантії походження іншій особі на підставі цивільно-правових договорів, у тому числі на електронних аукціонах торговельних площадок, з урахуванням особливостей, встановленихстаттею 9-7 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" для виробників, яким встановлено "зелений" тариф, якщо об’єкти електроенергетики або черги їх будівництва (пускові комплекси) таких виробників включені до балансуючої групи гарантованого покупця, та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, виробників, яким встановлено "зелений" тариф, якщо такі об’єкти електроенергетики або черги їх будівництва (пускові комплекси) виробника не перебувають у балансуючій групі гарантованого покупця та щодо них укладено договір виробника про надання послуги за механізмом ринкової премії.

8. При здійсненні відбору електричної енергії установкою зберігання енергії з мереж оператора системи розподілу чи оператора системи передачі виробник електричної енергії сплачує плату за послуги з передачі електричної енергії, розподілу електричної енергії, плату за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за точкою комерційного обліку відповідної установки зберігання енергії, яка розраховується на обсяг абсолютної величини різниці між місячним відбором електричної енергії установкою зберігання енергії з мереж оператора системи розподілу чи оператора системи передачі та місячним відпуском в мережі оператора системи розподілу чи оператора системи передачі електричної енергії, раніше відібраної з мережі установкою зберігання енергії, за відповідними тарифами, на умовах, визначених кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу та правилами роздрібного ринку електричної енергії.

1. Діяльність із зберігання енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, крім випадків, встановлених цим Законом.

Діяльність із зберігання енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах провадження господарської діяльності із зберігання енергії.

Ліцензія на право провадження господарської діяльності із зберігання енергії видається, виходячи із величини встановленої потужності об’єкта електроенергетики, і не залежить від величини потужності, замовленої до приєднання відповідно до технічних умов на приєднання та договору про приєднання, або величин дозволених потужностей за даним об’єктом. Діяльність суб’єктів господарювання із зберігання енергії підлягає ліцензуванню, якщо встановлена потужність установок зберігання енергії на одній площадці вимірювання перевищує 5 МВт.

Відпуск електричної енергії в мережу та/або відбір електричної енергії з мережі установкою зберігання енергії може здійснюватися виключно в межах величини дозволеної потужності відбору та/або відпуску в точці приєднання даного об’єкта.

Оператор установки зберігання енергії має право використовувати електроустановки, призначені для виробництва електричної енергії, відповідно до вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання енергії у місці провадження ліцензованої діяльності із зберігання енергії без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, якщо в будь-який момент сумарна потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії з мереж оператора установки зберігання енергії в мережі оператора системи розподілу чи оператора системи передачі або відбір з мереж оператора системи розподілу чи оператора системи передачі до мереж оператора установки зберігання енергії, не перевищує існуючої дозволеної потужності відбору та відпуску електроустановок такого оператора установки зберігання енергії в точці приєднання та за наявності окремого комерційного обліку електричної енергії, перетікання якої здійснено як до, так і з установки зберігання енергії відповідно до вимог кодексу комерційного обліку

2. Оператору установки зберігання енергії забороняється здійснювати діяльність з передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу, виконання функцій оператора ринку, номінованого оператора ринку, крім випадків, встановлених цим Законом. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює прямий або опосередкований контроль за діяльністю з передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу, не може здійснювати координацію та контроль за діяльністю операторів установок зберігання енергії.

3. Оператор установки зберігання енергії здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону, правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Оператор установки зберігання енергії має право надавати послуги з балансування та/або допоміжні послуги, та/або послуги з гнучкості відповідно до положень цього Закону, правил ринку та інших нормативно-правових актів.

4. Оператор установки зберігання енергії має право:

1) здійснювати купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії;

2) своєчасно та в повному обсязі отримувати кошти за надання послуг з балансування, допоміжних послуг, послуг з гнучкості та за електричну енергію, продану відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії;

3) отримувати доступ до системи передачі та систем розподілу на справедливих, недискримінаційних і прозорих засадах відповідно до вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;

4) отримувати доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

5. Оператор установки зберігання енергії має інші права, передбачені законодавством.

6. Оператор установки зберігання енергії зобов’язаний:

1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, в тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, передбаченому правилами ринку;

3) складати добові графіки електричної енергії згідно з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;

4) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;

5) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі графіків електричної енергії у відповідні розрахункові періоди;

6) своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

7) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством;

8) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними своїх функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

9) забезпечити комерційний облік електричної енергії, перетікання якої здійснено як до, так і з установки зберігання енергії, відповідно до вимог кодексу комерційного обліку;

10) укладати договори, які є обов’язковими для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів.

7. Експлуатація установки зберігання енергії без наявності окремого комерційного обліку забороняється.

8.

Оператор установки зберігання енергії сплачує плату за послуги з передачі електричної енергії, розподілу електричної енергії, плату за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, яка розраховується на обсяг абсолютної величини різниці між місячним відбором та місячним відпуском електричної енергії установкою зберігання енергії за відповідними тарифами, на умовах, визначених кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу та правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Для нарахування вартості зазначених у цій частині послуг при визначенні обсягів відбору та обсягів відпуску електричної енергії установкою зберігання енергії враховуються виключно обсяги відбору електричної енергії із зовнішньої мережі в точці (точках) приєднання об’єкта та обсяги відпуску електричної енергії у зовнішню мережу в точці (точках) приєднання об’єкта.

9. Оператор установки зберігання енергії має право здійснювати електрозабезпечення електроустановок споживача, що мають спільну точку приєднання до мереж оператора системи розподілу або оператора системи передачі, за умови організації комерційного обліку відповідно до вимог кодексу комерційного обліку. Продаж такому споживачу електричної енергії від такого оператора установки зберігання енергії здійснюється за договором купівлі-продажу та не потребує отримання ліцензії на постачання електричної енергії.