Час і місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ визначається Вищою радою юстиції, а в разі неможливості прийняття рішення Вищою радою юстиції через відсутність достатньої кількості призначених її членів - центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Повідомлення про час і місце проведення з’їзду не пізніше ніж за сорок п’ять днів до його проведення публікується у газеті "Голос України" та оприлюднюється на веб-сайті Вищої ради юстиції або центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, якщо ним визначені час і місце проведення з’їзду, а також невідкладно надсилається навчальним закладам та науковим установам, які делегують своїх представників на з’їзд. З’їзд проводиться у приміщенні навчального закладу або наукової установи. Порядок проведення з’їзду визначається рішенням з’їзду. Для вирішення організаційно-технічних питань підготовки з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ може створюватися організаційний комітет з їх представників у кількості до десяти осіб. Запрошення до участі в роботі організаційного комітету надсилає орган, який скликає з’їзд. До складу організаційного комітету не можуть входити посадові особи центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Стaття 13. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури
Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції шляхом таємного голосування, один із яких має бути суддею або суддею у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.
Голосування проводиться виключно за кандидатів у члени Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обрані делегатами на всеукраїнську конференцію працівників прокуратури. Голосування також проводиться за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунуті безпосередньо на всеукраїнській конференції працівників прокуратури не менше ніж двадцятьма відсотками обраних делегатів конференції.
Кожен із кандидатів за призначення членом Вищої ради юстиції має право виступити перед делегатами конференції до початку голосування. Рішенням конференції може бути встановлено розумне обмеження часу виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам конференції за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої немає розумних підстав вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради юстиції, а також інформації, що становить державну таємницю.
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів всеукраїнської конференції працівників прокуратури.
Порядок скликання та порядок проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури визначається Законом України "Про прокуратуру" ;
8) статтю 15 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Порядок голосування на з’їзді та конференції
Голосування на з’їзді суддів України проводиться одним бюлетенем.
Голосування на з’їздах адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнській конференції працівників прокуратури проводиться двома окремими бюлетенями, один із яких - для голосування за кандидатів, які є суддями або суддями у відставці, а другий - для голосування за інших кандидатів. У разі якщо здійснюється призначення тільки членів, які мають бути суддями або суддями у відставці, або тільки інших членів Вищої ради юстиції, використовується тільки один відповідний бюлетень.
До кожного бюлетеня заносяться в алфавітному порядку прізвища кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції.
Голосування відбувається шляхом проставлення відмітки навпроти прізвищ кандидатів, за призначення яких голосує делегат.
Бюлетень, у якому проставлено відмітки навпроти більшої кількості прізвищ кандидатів, ніж які мають бути обрані відповідним з’їздом або конференцією, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недійсними.
Форма бюлетенів та інші організаційно-технічні питання щодо порядку голосування та підрахунку голосів встановлюються з’їздами суддів України, адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ та всеукраїнською конференцією працівників прокуратури";
9) у статті 16:
а) у частині першій слова "трьох четвертих від її конституційного складу" замінити словами "чотирнадцяти членів";
б) частину другу викласти в такій редакції:
"Перше засідання Вищої ради юстиції скликається не пізніше ніж через тиждень після набуття Вищою радою юстиції повноважності";
10) частину першу статті 17 викласти в такій редакції:
"Член Вищої ради юстиції невідкладно після призначення на посаду складає перед органом, який його призначив, присягу такого змісту:
"Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена Вищої ради юстиції для забезпечення формування чесного, високопрофесійного, незалежного корпусу суддів з метою додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів";
11) у статті 18:
а) у частині першій:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) припинення громадянства України";
у пункті 8 слова "або скоєння аморального вчинку" виключити;
пункт 11 викласти в такій редакції:
"11) виявлення обставин щодо його невідповідності вимогам, визначеним у статті 6 цього Закону, які не були відомі на момент прийняття рішення про призначення члена Вищої ради юстиції";
доповнити пунктами 12 та 13 такого змісту:
"12) порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
13) звільнення з посади судді з підстав, передбачених Законом України "Про судоустрій та статус суддів" (крім виходу судді у відставку)";
б) частини другу та третю викласти у такій редакції:
"Повноваження члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1-4, 9, 10, 13 частини першої цієї статті, припиняються з настанням відповідної події.
Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини першої цієї статті, приймає Вища рада юстиції. Питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції та звільнення його з посади з таких підстав розглядається Вищою радою юстиції на найближчому засіданні після отримання заяви або судового рішення";
в) доповнити новими частинами такого змісту:
"Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 5, 8, 11, 12 частини першої цієї статті, приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.
У разі встановлення підстав для припинення повноважень члена Вищої ради юстиції, передбачених пунктами 5, 8, 11, 12 частини першої цієї статті, Вища рада юстиції може своїм рішенням внести до органу, що його призначив, подання щодо припинення повноважень відповідного члена Вищої ради юстиції. З дня внесення зазначеного подання такий член Вищої ради юстиції відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до прийняття рішення відповідним органом.
Член Вищої ради юстиції, стосовно якого Вищою радою юстиції прийнято рішення про припинення повноважень або про внесення подання про припинення повноважень, не бере участі у голосуванні щодо такого рішення.
Перелік підстав припинення повноважень члена Вищої ради юстиції, зазначених в цій статті, є вичерпним";
12) у статті 19:
а) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"При Вищій раді юстиції можуть утворюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законом. Вища рада юстиції може залучати до своєї діяльності органи суддівського самоврядування, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів за їхньою згодою для виконання допоміжних і консультативних функцій на громадських засадах, без делегування повноважень Вищої ради юстиції чи її членів".
У зв’язку з цим частини другу - п’яту вважати відповідно частинами третьою - шостою;
б) частини четверту - шосту виключити;
13) доповнити статтею 19-1 такого змісту:
"Стаття 19-1. Член Вищої ради юстиції
Член Вищої ради юстиції зобов’язаний:
1) дотримуватися присяги;
2) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом;
3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законом.
Член Вищої ради юстиції, виконуючи повноваження, визначені цим Законом:
1) зобов’язаний:
а) вести особистий прийом громадян;
б) брати участь у засіданнях Вищої ради юстиції та секції Вищої ради юстиції, до складу якої він входить;
2) має право:
а) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи Вищої ради юстиції, її секретаріату;
б) залучати відповідно до регламенту Вищої ради юстиції працівників структурних підрозділів секретаріату для підготовки питань, що виносяться на розгляд Вищої ради юстиції, секції Вищої ради юстиції, до складу якої він входить;
в) ознайомлюватися з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань Вищої ради юстиції, секції Вищої ради юстиції, до складу якої він входить;
г) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;
ґ) вносити пропозиції щодо проектів рішень Вищої ради юстиції з будь-яких питань, брати участь у прийнятті рішень, висловлювати письмово окрему думку щодо рішень Вищої ради юстиції;
д) ініціювати скликання засідання Вищої ради юстиції.
Член Вищої ради юстиції зобов’язаний відмовитися від проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у таких випадках:
1) якщо він перебуває у дружніх чи інших особистих стосунках із суддею чи прокурором, стосовно якого має здійснюватися перевірка;
2) якщо він причетний до справ, які розглядав чи розглядає такий суддя;
3) за наявності конфлікту інтересів;
4) за наявності інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості";
14) у статті 20:
а) у частині другій слова "на три роки" замінити словами "на два роки", після слів "без права переобрання" доповнити словами "на другий строк поспіль", слово "першому" виключити;
б) у частині четвертій слова "Міністр юстиції України" замінити словами "найстарший за віком член Вищої ради юстиції";
15) статтю 21 викласти в такій редакції:
"Стаття 21. Повноваження Голови Вищої ради юстиції
До повноважень Голови Вищої ради юстиції належить:
організація роботи Вищої ради юстиції, призначення засідань та головування на них;
координація роботи секцій Вищої ради юстиції;
направлення Президентові України подання Вищої ради юстиції про призначення суддів та про звільнення їх з посади;
підписання прийнятих Вищою радою юстиції актів, протоколів засідань;
загальне керівництво секретаріатом Вищої ради юстиції;
призначення на посади та звільнення з посад працівників секретаріату, застосування до них заходів заохочення, дисциплінарного впливу, вирішення або порушення в установленому порядку питання про присвоєння рангів державного службовця працівникам секретаріату Вищої ради юстиції відповідно до Закону України "Про державну службу" ;
розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;
представництво Вищої ради юстиції у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями.
Голова Вищої ради юстиції здійснює також інші повноваження, передбачені регламентом Вищої ради юстиції.
Голова Вищої ради юстиції з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
У разі ненабуття Вищою радою юстиції повноважності чи необрання Голови Вищої ради юстиції або його заступника здійснення повноважень, передбачених абзацами шостим, сьомим, восьмим частини першої цієї статті, покладається на керівника секретаріату Вищої ради юстиції";
16) у частині першій статті 22 слова "та регламентом Вищої ради юстиції" замінити словами "а також регламентом Вищої ради юстиції";
17) у частині другій статті 23 слова "цим Законом і регламентом Вищої ради юстиції" замінити словами "Вищою радою юстиції";
18) у статті 24:
а) у другому реченні частини другої слова "за рішенням більшості від її конституційного складу" замінити словами "у виняткових випадках, за наявності підстав, передбачених законом для проведення закритих судових засідань. Рішення про проведення закритого засідання приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції";
б) у частині четвертій:
друге речення після слів "у приміщенні" доповнити словами "(нарадчій кімнаті)";
доповнити реченням такого змісту: "Рішення Вищої ради юстиції оголошується публічно, безпосередньо після його винесення та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції не пізніше ніж на наступний день із дня його прийняття";
19) у статті 25:
а) у частині третій слова "ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено" виключити;
б) частину четверту доповнити словами "або вимагати ознайомлення з такими справами";
в) частину шосту доповнити словами "або стосується його дій чи бездіяльності";
г) у частині восьмій слова "відмова в ознайомленні з судовою справою, розгляд якої не закінчено" виключити;
20) у статті 26:
а) частину другу викласти в такій редакції:
"Відвід повинен бути мотивований і викладений у письмовій формі до початку розгляду відповідного питання. Відвід може бути заявлений після початку розгляду відповідного питання тільки за умови, що особа, яка заявляє відвід, доведе, що про обставини, які є підставою для відводу, вона не могла дізнатися до початку розгляду відповідного питання";
б) у частині третій слово "таємно" замінити словами "шляхом таємного голосування";
21) у статті 27:
а) у частині першій:
у пункті 6 слово "увільнення" замінити словами "припинення повноважень";
пункти 6-1 і 6-2 виключити;
б) у частині третій слова "виключно до Вищого адміністративного суду України" виключити;
22) статтю 29 викласти в такій редакції:
"Стаття 29. Подання про призначення на посаду судді вперше
Призначення на посаду судді вперше здійснюється Президентом України на підставі подання Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов’язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності Вища рада юстиції має право отримувати такі матеріали від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.
Кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, яка попередньо проводить перевірку дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше.
У разі встановлення порушень порядку, які призвели або могли призвести до неправильних результатів добору, Вища рада юстиції приймає вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата (кандидатів) на посаду судді, а також визначає дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, необхідні для усунення наслідків цих порушень.
Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням.
Пропозиція про внесення подання Президентові України щодо призначення на посаду судді вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше 14 членів Вищої ради юстиції. В інших випадках приймається рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді";
23) статтю 29-2 виключити;
24) доповнити статтею 29-3 такого змісту:
"Стаття 29-3. Внесення Вищою радою юстиції пропозиції про переведення судді до суду нижчого рівня у порядку застосування до нього дисциплінарного стягнення
У разі застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді переведення до суду нижчого рівня Вища рада юстиції вносить пропозицію про переведення судді до суду нижчого рівня органу, що його обрав або призначив, у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" ;
25) у статті 30:
а) у пункті 3 частини першої слово "законом" замінити словами " Законом України "Про судоустрій і статус суддів" ;
б) доповнити частиною другою такого змісту:
"Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед Вищою радою юстиції про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення";
26) у статті 31:
а) у частині першій слова "кваліфікаційної комісії суддів" замінити словами "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";
б) у частині другій слова "які брали участь у засіданні" виключити;
27) у статті 32:
а) частину другу викласти в такій редакції:
"Провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження";
б) частину третю виключити;
в) частину четверту після слів "мають право" доповнити словами "знайомитися з матеріалами перевірки", а після слова "надавати" - словами "докази та";
г) четверте речення частини п’ятої викласти в такій редакції: "Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності";
ґ) частину шосту після слова "приймається" доповнити словами "шляхом таємного голосування";
28) у частині другій статті 33:
пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:
"1) про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю і внесення подання відповідним органам про звільнення його з посади;
2) про визнання порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю і внесення в установленому порядку подання про звільнення його з посади";
доповнити пунктом 3 такого змісту:
"3) про визнання відсутності порушень у діяльності судді або прокурора вимог щодо несумісності з іншою діяльністю";
"Стаття 34. Суб’єкти звернення стосовно порушення вимог законодавства щодо несумісності
До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання стосовно порушення суддями, прокурорами вимог щодо несумісності може звернутися будь-яка особа, якій відомі відповідні факти.
Стaття 35. Рішення про порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю
Вища рада юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або за власною ініціативою розглядає питання про порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю.
Суддя, стосовно якого розглядається питання про порушення вимог щодо несумісності з іншою діяльністю, та/або його представник мають право давати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.
Запрошення на засідання Вищої ради юстиції судді, стосовно якого розглядається питання про порушення вимог щодо несумісності з іншою діяльністю, є обов’язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні з поважних причин такий суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів перевірки. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді на засідання є підставою для розгляду питання про порушення вимог щодо несумісності з іншою діяльністю за його відсутності.
Рішення про порушення вимог несумісності приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і в разі встановлення порушення вимог щодо несумісності є підставою для звільнення судді з посади";
30) у статті 36:
а) назву та частину першу викласти в такій редакції:
"Стаття 36. Рішення про порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю
Вища рада юстиції за поданням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або за власною ініціативою розглядає питання про порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю";
б) частину четверту викласти в такій редакції:
"Рішення про порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів від її конституційного складу і в разі встановлення такого порушення є підставою для звільнення прокурора з посади";
31) статтю 37 викласти в такій редакції:
"Стаття 37. Порядок притягнення суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності
Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів, порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо них, види дисциплінарних стягнень, строки їх застосування та порядок погашення визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" ;
33) текст статті 45 після слів "скарги на рішення" доповнити словами "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";
34) у статті 46:
а) назву після слів "на рішення" доповнити словами "Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";
б) четверте речення частини шостої викласти в такій редакції: "Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності";
35) останнє речення частини четвертої статті 47 після слів "такого прокурора" доповнити словами "без поважних причин";
36) частину першу статті 49 викласти в такій редакції:
"Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції";
37) у тексті Закону слова "апарат Вищої ради юстиції" у всіх відмінках змінити словами "секретаріат Вищої ради юстиції" у відповідному відмінку.
7. У Законі України "Про доступ до судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 15, ст. 128 із наступними змінами):
1) статтю 2 викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Відкритість судових рішень
1. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
2. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення";
2) частину третю статті 3 викласти в такій редакції:
"3. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку";
3) частину четверту статті 4 викласти в такій редакції:
"4. Обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України допускається настільки, наскільки це необхідно для захисту інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.
Загальний доступ до ухвал про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про відмову у задоволенні клопотання про обшук житла чи іншого володіння особи, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про відмову у задоволенні клопотання про проведення негласної слідчої (розшукової) дії забезпечується через один рік після внесення таких ухвал до Реєстру";
4) частини другу і третю статті 7 викласти в такій редакції:
"2. До відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, які не підлягають розголошенню, належать:
1) імена (ім’я, по батькові, прізвище) фізичних осіб;
2) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди);
3) реєстраційні номери транспортних засобів, реєстраційні відомості реєстрів нерухомого майна;
4) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
5) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу.
3. До відомостей, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, не належать:
1) прізвища та ініціали суддів, які ухвалили судове рішення;
2) імена (ім’я, по батькові, прізвище) учасників судового процесу та посадових чи службових осіб, які, виконуючи свої повноваження, беруть участь у цивільній, господарській, адміністративній чи кримінальній справах, справах про адміністративні правопорушення (проступки);
3) імена (ім’я, по батькові, прізвище) фізичних осіб - сторін у справі, що розглядалася міжнародною судовою чи іншою міжнародною установою, на рішення якої міститься посилання в тексті судового рішення";
5) частину третю статті 8 після слова "виправлення" доповнити словом "технічної";
6) статтю 9 викласти в такій редакції:
"Стаття 9. Ознайомлення із судовим рішенням та виготовлення його копії за зверненням особи, яка не бере (не брала) участі у справі
1. Особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про:
1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду;
2) надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;
3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду.
2. У заяві особа повинна обґрунтувати, чому вона не змогла ознайомитися із судовим рішенням у Реєстрі, а також чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків.
3. Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення - протягом трьох робочих днів.
4. Про результати розгляду заяви службова особа апарату суду вносить запис до відповідного журналу із зазначенням відомостей про особу, яка звернулася із заявою.
5. Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати.
6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
7. В ознайомленні із судовим рішенням та у виготовленні його копії належить відмовити, якщо:
1) до суду звернулася особа, яка не має процесуальної дієздатності, або особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень;
2) матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи, а електронна копія судового рішення відсутня;
3) судове рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов’язків цієї особи.
8. Забороняється відмовляти в доступі до відповідного судового рішення заявникам, стосовно яких судом вжито заходів щодо забезпечення позову або запобіжних заходів.
9. Рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладається службовою особою апарату суду в письмовій формі із зазначенням порядку його оскарження. Воно повинно бути вмотивованим.
10. Надання дозволу на доступ до судового рішення або відмова в цьому можуть бути оскаржені до голови відповідного суду або до суду в порядку, передбаченому законом.
11. За правилами цієї статті забезпечується також доступ осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до матеріалів справи, що необхідні для оскарження судового рішення".
8. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133 із наступними змінами):
1) у статті 208:
а) у назві статті слова "та призначення членів Вищої ради юстиції" виключити;
б) у частині першій слова та цифри "та частини другої статті 131" та "призначає членів Вищої ради юстиції" виключити;
в) у частині другій слова "Про Вищу раду юстиції" виключити;
г) у частині третій:
у першому реченні слова "членів Вищої ради юстиції" виключити;
у другому реченні слова "та членів Вищої ради юстиції" виключити;
д) у частині шостій слова "та членів Вищої ради юстиції" виключити;
2) доповнити статтею 208-1 такого змісту:
"Стаття 208-1. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції та порядок припинення їх повноважень
1. Відповідно до частини другої статті 131 Конституції України Верховна Рада призначає членів Вищої ради юстиції.
2. Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради України на підставі внесених пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) з дотриманням вимог Закону України "Про Вищу раду юстиції" .
3. До пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) додаються документи, передбачені Законом України "Про Вищу раду юстиції" .
4. Відомості про запропоновані кандидатури на посаду члена Вищої ради юстиції оприлюднюються на офіційному веб-сайті Верховної Ради не пізніш як за десять днів до розгляду питання про призначення.
5. Рішення про призначення членів Вищої ради юстиції приймаються таємним голосуванням шляхом подання двох окремих бюлетенів, один з яких використовується для всіх кандидатів, які є суддями або суддями у відставці, а другий - для всіх інших кандидатів, і оформляються постановами Верховної Ради. У разі якщо здійснюється призначення тільки членів, які мають бути суддями або суддями у відставці, або тільки інших членів Вищої ради юстиції, використовується тільки один відповідний бюлетень.
6. Кожен із кандидатів на призначення членом Вищої ради юстиції має право до початку голосування виступити на пленарному засіданні Верховної Ради.
7. Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
8. Подання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції вноситься Вищою радою юстиції. З письмовим поданням одночасно подаються документи, що підтверджують наявність передбачених Законом України "Про Вищу раду юстиції" підстав для припинення повноважень члена Вищої ради юстиції.
9. Обговорення питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.
10. Обговорення питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції розглядається в його присутності.
Після оголошення подання Вищої ради юстиції члену Вищої ради юстиції, щодо якого розглядається питання про припинення повноважень, надається слово для виступу, він відповідає на запитання народних депутатів.
У разі повторного неприбуття члена Вищої ради юстиції, щодо якого розглядається питання про припинення повноважень, на засідання Верховної Ради таке питання може бути розглянуто за його відсутності.
11. За наявності зауважень до подання Вищої ради юстиції, що потребують додаткової перевірки Вищою радою юстиції, голосування щодо припинення повноважень члена Вищої ради юстиції не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки Вищою радою юстиції обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення нею про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.
12. Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної Ради.
13. У разі якщо рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції не прийнято, повторне голосування і повторний розгляд цього питання з тих самих підстав не допускається";
3) у статті 214:
а) частину восьму виключити;
б) у частині третій слова і цифри "визначені статтею 75" замінити словами і цифрами "визначені статтею 77";
в) частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:
"4. Комітет, до предмета відання якого належать питання судоустрою та статусу суддів, вносить на розгляд Верховної Ради питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково в тридцятиденний строк з дня надходження до Верховної Ради відповідного подання Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
5. Якщо комітет, до предмета відання якого належать питання судоустрою та статусу суддів, у строк, визначений частиною четвертою цієї статті, не вніс на розгляд Верховної Ради питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково, то Голова Верховної Ради України вносить на розгляд Верховної Ради таке питання від свого імені";
г) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково починається з оголошення головуючим подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";
ґ) у частині сьомій слова "доповідачу та безпосередньо" виключити;
5) частину першу статті 216 після слів "Конституційного Суду України" доповнити словами "призначених Верховною Радою";
6) доповнити статтею 216-1 такого змісту:
"Стаття 216-1. Порядок розгляду питань про звільнення суддів
1. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, статті 126 Конституції України, законів України "Про Конституційний Суд України" та "Про судоустрій і статус суддів" Верховна Рада звільняє:
1) суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою;
2) суддів, обраних Верховною Радою безстроково.
2. Подання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України, призначеного Верховною Радою, вноситься Головою Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Першим заступником або заступником Голови Верховної Ради України. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п’ятою статті 126 Конституції України .
3. Подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, вноситься до Верховної Ради Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п’ятою статті 126 Конституції України .
4. Обговорення питання про звільнення судді Конституційного Суду України на пленарному засіданні Верховної Ради починається з доповіді Голови Верховної Ради України щодо обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання.
Обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.
5. Після доповіді суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ.
При звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України присутність судді є обов’язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.
6. Кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали.
7. За наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.
8. Рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної Ради. Голосування про звільнення суддів може проводитися списком, а з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п’ятої статті 126 Конституції України , - щодо кожного судді окремо.
9. У разі неодержання необхідної для прийняття рішення кількості голосів народних депутатів за звільнення з посади судді, обраного безстроково, з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п’ятої статті 126 Конституції України , проводиться повторне голосування";
8) частину першу статті 217 після слів "Вищої ради юстиції" доповнити словами "які призначені Верховною Радою".
9. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"ЗАКОН УКРАЇНИ
Про судоустрій і статус суддів
Цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Розділ I
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Стaття 1. Судова влада
1. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
2. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.
3. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Стaття 2. Завдання суду
1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Стaття 3. Судова система України
1. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
2. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
3. Порядок організації, діяльності Конституційного Суду України та статус судді Конституційного Суду України встановлюються Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України" .
4. Суд як державний орган має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Стaття 4. Законодавство про судоустрій і статус суддів
1. Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Стaття 5. Здійснення правосуддя
1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
2. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.
3. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Стaття 6. Незалежність судів
1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
2. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
4. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування.
Стaття 7. Право на справедливий суд
1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
2. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
3. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Стaття 8. Право на повноважний суд
1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.