• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про забезпечення права на справедливий суд

Верховна Рада України  | Закон від 12.02.2015 № 192-VIII
в) у частині третій слова і цифри "пунктом 3 частини першої статті 237" замінити словами і цифрами "пунктом 4 частини першої статті 237";
г) частину четверту замінити двома частинами такого змісту:
"4. Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
5. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою - четвертою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Питання про поновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання про допуск справи до провадження";
6) у частині другій статті 239:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 цього Кодексу";
пункти 4 і 4-1 виключити;
7) частину першу статті 239-1 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України.
До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;
2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;
3) копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 цього Кодексу;
4) копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу;
5) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу.
До заяви також додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, судовий збір не сплачується";
8) у статті 239-2:
а) у назві слова "Вищим адміністративним судом України" виключити;
б) у частині першій слова "яка надійшла до Вищого адміністративного суду України" виключити;
в) у частині третій слова "Вищого адміністративного суду України" замінити словами "Верховного Суду України";
г) у частині четвертій:
пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:
"1) заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239-1 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;
2) заяву від імені заявника підписано особою, яка не має повноважень на її підписання";
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) є ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав";
ґ) частину сьому викласти в такій редакції:
"7. За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи";
9) статті 240, 240-1, 241, 242, 243, 244, 244-2 викласти в такій редакції:
"Стаття 240. Допуск справи до провадження
1. Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є обґрунтованою, він відкриває провадження.
У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.
2. Ухвала про відкриття провадження або ухвала про відмову у допуску справи до провадження виноситься протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви або з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії.
3. Розгляд питання про допуск справи до провадження відбувається без виклику осіб, які беруть участь у справі.
4. Копія ухвали про відкриття провадження або про відмову у допуску справи до провадження надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Стaття 240-1. Підготовка справи до розгляду
1. Суддя-доповідач протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:
1) надсилає ухвалу про відкриття провадження та витребування матеріалів справи до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня надходження справи надсилає її до Верховного Суду України;
2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;
3) звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді України стосовно підготовки наукового висновку щодо норми права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми права у цих правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом України;
4) у разі необхідності визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування норми права, та викликає цих представників до суду;
5) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.
2. Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.
Стaття 241. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
1. Справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу IV цього Кодексу.
2. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 цього Кодексу, розглядається Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України. Засідання судової палати є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.
Якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.
3. У разі якщо під час розгляду справи Верховний Суд України встановить, що існує необхідність відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, яка була прийнята іншим складом суду (іншою палатою чи палатами, які брали участь у спільному засіданні), справа передається на розгляд спільного засідання судових палат Верховного Суду України, яке проводиться за участю палати (палат), яка розглядала справу до моменту її передання, та палати (палат), яка приймала відповідну постанову Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.
4. Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з судових палат Верховного Суду України.
5. На засіданнях Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України або на спільному засіданні судових палат головує суддя-доповідач.
6. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.
Стaття 242. Повноваження Верховного Суду України
1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:
про повне або часткове задоволення заяви;
про відмову у задоволенні заяви.
2. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.
3. Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Стaття 243. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви
1. Суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 цього Кодексу.
2. За наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право:
1) у разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів:
а) скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції;
б) скасувати судове рішення повністю або частково і закрити провадження у справі повністю або в певній частині;
2) у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору:
а) скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення;
б) скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.
3. За наявності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право:
1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і прийняти нове судове рішення чи змінити судове рішення;
2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення;
3) скасувати судові рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
4. Суд не має права передати справу на новий розгляд в інших випадках, ніж зазначені у підпункті "а" пункту 1 частини другої та пункті 2 частини третьої цієї статті.
5. У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.
Стaття 244. Постанова Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви
1. Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.
Постанова про відмову у задоволенні заяви має бути вмотивованою.
2. У постанові Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована";
"Стаття 244-2. Обов’язковість судових рішень Верховного Суду України
1. Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
3. Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття".
5. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
1) частину шосту статті 31 викласти в такій редакції:
"6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально";
2) частину четверту статті 33 викласти в такій редакції:
"4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу";
3) частину п’яту статті 76 виключити;
4) частину другу статті 110 після слова "ухвали" доповнити словом "постанови";
5) частину шосту статті 368 викласти в такій редакції:
"6. Обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені в його постановах, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 455 і частиною другою статті 456 цього Кодексу.
Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів";
6) статтю 445 викласти в такій редакції:
"Стаття 445. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України
1. Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:
1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (крім питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання);
2) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень;
3) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України;
4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом";
7) частини першу і другу статті 446 викласти в такій редакції:
"1. Особи, визначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати заяву про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку.
2. Заяву про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу, вправі подати особа, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, а також її захисник, законний представник чи представник юридичної особи";
8) у статті 447:
а) у частині першій слова і цифри "пунктом 1 частини першої статті 445" замінити словами і цифрами "пунктом 1 або 2 частини першої статті 445";
б) частину другу замінити двома частинами такого змісту:
"2. Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 цього Кодексу.
3. Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу, може бути подана протягом трьох місяців з дня, коли особі, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало або мало стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного".
У зв’язку з цим частини третю - п’яту вважати відповідно частинами четвертою - шостою;
в) у частині четвертій слова і цифри "з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445" замінити словами і цифрами "з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445";
9) у частині другій статті 448:
а) пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 445 цього Кодексу";
б) пункт 4 виключити;
10) статті 449 - 458 викласти в такій редакції:
"Стаття 449. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення
1. Заява про перегляд судового рішення подається до Верховного Суду України.
До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості учасників судового провадження (крім випадку, якщо заява подається особою, яка тримається під вартою);
2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;
3) копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу;
4) копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 цього Кодексу;
5) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подає заяву, - якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу.
Стaття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу
1. Заява про перегляд судового рішення реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.
3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день її первинного подання до Верховного Суду України.
4. Заява повертається заявнику у разі, якщо:
1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;
2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;
3) заяву від імені заявника підписано особою, яка не має повноважень підписувати таку заяву;
4) є ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.
5. Повернення заяви з підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
Стaття 451. Допуск справи до провадження
1. Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому статтею 35 цього Кодексу.
У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є обґрунтованою, він відкриває провадження.
У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.
2. Ухвала про відкриття провадження або про відмову у допуску до провадження виноситься без повідомлення учасників судового провадження протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви або з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії.
3. Копія ухвали про відкриття провадження надсилається разом із копією заяви учасникам судового провадження, а в разі відмови у допуску до провадження - особі, яка подала заяву.
Стaття 452. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України
1. Суддя-доповідач протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку до перегляду судового рішення Верховним Судом України:
1) надсилає ухвалу про відкриття провадження та витребування матеріалів справи до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження надсилає справу до Верховного Суду України;
2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому або закритому судовому засіданні у випадках, установлених цим Кодексом);
3) звертається у разі необхідності до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді України стосовно підготовки наукового висновку щодо відповідної норми права;
4) визначає у разі необхідності органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування відповідної норми права, та викликає цих представників до суду;
5) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.
2. Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь і виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.
Стaття 453. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
1. Справи розглядаються Верховним Судом України за процедурою, визначеною главою 32, з винятками та особливостями, встановленими главою 33 розділу V цього Кодексу.
2. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання судової палати є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
3. Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з судових палат Верховного Суду України.
4. При розгляді справи головує на засіданні суддя-доповідач.
5. Верховний Суд України переглядає судові рішення у межах поданої заяви. Якщо задоволення заяви дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли заяви, Верховний Суд України зобов’язаний прийняти таке рішення.
6. Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.
Стaття 454. Повноваження Верховного Суду України
1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:
1) про повне або часткове задоволення заяви;
2) про відмову у задоволенні заяви.
2. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.
3. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу.
Стaття 455. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви
1. Верховний Суд України задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу.
2. За наявності підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд України має право:
1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково та направити справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції;
2) скасувати судові рішення та закрити провадження у справі;
3) змінити судове рішення (судові рішення), не передаючи справу на новий розгляд.
3. За наявності підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд України має право:
1) змінити судове рішення (судові рішення), не передаючи справу на новий розгляд;
2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково та направити справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення;
3) скасувати судові рішення та закрити провадження у справі.
4. У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.
Стaття 456. Постанова Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви
1. Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права застосована правильно.
Постанова про відмову у задоволенні заяви має бути вмотивованою.
2. У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.
Стaття 457. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення
1. Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена учасникам судового провадження не пізніше п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Стaття 458. Обов’язковість судових рішень Верховного Суду України
1. Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
3. Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття".
6. У Законі України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146 із наступними змінами):
1) у статті 1:
а) частину першу виключити;
б) у частині другій:
після слова "колегіальним" доповнити словами "постійно діючим";
після слів "за формування" доповнити словом "незалежного";
в) частину третю викласти в такій редакції:
"Члени Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до її складу за посадою, призначаються строком на чотири роки і можуть бути призначеними лише на один строк";
2) у статті 2:
а) у частині першій слова "цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні" замінити словами "та цим Законом";
б) доповнити частиною другою такого змісту:
"Вища рада юстиції затверджує регламент Вищої ради юстиції, положеннями якого регулюються процедурні питання здійснення нею передбачених Конституцією України та цим Законом повноважень";
3) у статті 3:
пункт 4 частини першої після слів "про притягнення" доповнити словами "(та про відмову у притягненні)";
частину другу виключити;
4) статтю 6 викласти в такій редакції:
"Стаття 6. Вимоги до членів Вищої ради юстиції та гарантії їх діяльності
На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше п’ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у галузі права та має бездоганну професійну репутацію.
У разі якщо відповідно до цього Закону на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково, які мають не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею, або суддів у відставці.
Вимоги частин першої та другої цієї статті не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.
Члени Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до її складу за посадою, здійснюють свої повноваження на постійній основі. На час виконання цих повноважень члени Вищої ради юстиції з числа суддів та прокурорів відряджаються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони обіймали на момент призначення членами Вищої ради юстиції. Посадовий оклад члена Вищої ради юстиції встановлюється у розмірі винагороди судді Верховного Суду України.
На членів Вищої ради юстиції поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції.
Члени Вищої ради юстиції у своїй діяльності та поза її межами повинні дотримуватися встановлених для судді етичних стандартів.
Члени Вищої ради юстиції не мають права суміщати свою посаду з будь-якими посадами в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (крім осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою), із статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, підприємницькою діяльністю, з будь-якою іншою оплачуваною роботою або отримувати винагороду (крім здійснення викладацької, наукової і творчої діяльності в позаробочий час та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) в управління незалежній третій особі на час перебування на посаді члена Вищої ради юстиції. Члени Вищої ради юстиції можуть отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власниками якого вони є.
Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється";
5) доповнити статтями 6-1-6-4 такого змісту:
"Стаття 6-1. Принципи добору кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції
Добір кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, на основі принципів верховенства права, гласності та публічності, політичної нейтральності.
Стaття 6-2. Добір кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції
У разі необхідності призначення нового члена Вищої ради юстиції з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ або всеукраїнською конференцією працівників прокуратури орган, що скликає відповідно з’їзд або конференцію, не пізніше ніж за сорок п’ять днів повідомляє секретаріат Вищої ради юстиції про дату та місце їх проведення.
Не пізніше наступного робочого дня після надходження повідомлення про дату та місце проведення відповідно з’їзду або конференції секретаріат Вищої ради юстиції оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті оголошення, в якому зазначаються:
1) дата і місце проведення з’їзду або конференції;
2) інформація про початок прийому документів від кандидатів на посади членів Вищої ради юстиції.
Особа, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом до членів Вищої ради юстиції, та має намір бути призначеною членом Вищої ради юстиції з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ або всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, звертається до секретаріату Вищої ради юстиції не пізніше ніж за тридцять днів до дати проведення відповідно з’їзду або конференції із заявою про подання документів для призначення членом Вищої ради юстиції.
Разом із заявою про подання документів для призначення членом Вищої ради юстиції кандидат подає:
1) автобіографію;
2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним членом Вищої ради юстиції;
3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
4) копію трудової книжки;
5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
6) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, та/або копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
7) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата із висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов’язаній із виконанням функцій держави;
8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених цією статтею, крім копій документів, передбачених пунктами 3, 7, 8 цієї частини;
10) письмову заяву про відсутність обмежень щодо членства у Вищій раді юстиції відповідно до статті 7 цього Закону, а також про відповідність вимогам щодо несумісності або зобов’язання виконувати вимоги щодо несумісності у разі призначення членом Вищої ради юстиції;
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" ;
12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону;
13) документ, що підтверджує відповідний статус (для суддів, адвокатів та прокурорів).
У разі якщо особа виявила бажання бути призначеною членом Вищої ради юстиції з’їздом суддів України, секретаріат Вищої ради юстиції зобов’язаний також встановити наявність статусу судді, який має не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею, або судді у відставці.
Секретаріат Вищої ради юстиції приймає документи кандидатів у хронологічному порядку надходження заяв та не пізніше наступного робочого дня оприлюднює інформацію про кандидата разом із копіями поданих документів, крім документів, передбачених пунктами 3, 7, 8 частини четвертої цієї статті, на своєму офіційному веб-сайті.
Прийом документів кандидатів завершується о 24 годині останнього дня строку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Секретаріат Вищої ради юстиції не має права відмовити у прийнятті документів з інших підстав, ніж закінчення зазначеного строку.
Не пізніше наступного дня після завершення прийому документів секретаріат Вищої ради юстиції формує:
1) перелік кандидатів - суддів та суддів у відставці;
2) перелік кандидатів, які не є суддями або суддями у відставці.
Ці переліки невідкладно оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції та публікуються у газеті "Голос України", а також невідкладно надсилаються органу, який скликає відповідний з’їзд або конференцію.
Секретаріат Вищої ради юстиції забезпечує проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів.
Стaття 6-3. Добір кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради юстиції
Президент України призначає членів Вищої ради юстиції на підставі результатів відкритого конкурсу, положення про проведення якого затверджується Президентом України. Про початок конкурсу і можливість подання кандидатами документів, необхідних для участі в конкурсі, оголошується на веб-сайті офіційного Інтернет-представництва Президента України не пізніше ніж за сорок п’ять днів до дня проведення конкурсу.
Особа, яка претендує на участь у конкурсі, не пізніше ніж за тридцять днів до його проведення подає документи, зазначені у частині четвертій статті 6-2 цього Закону.
Інформація про осіб, які претендують на участь у конкурсі, разом із копіями поданих документів, крім документів, передбачених пунктами 3, 7, 8 частини четвертої статті 6-2 цього Закону, не пізніше ніж на наступний робочий день з дня надходження документів оприлюднюється на веб-сторінці офіційного Інтернет-представництва Президента України.
Стaття 6-4. Добір кандидатів для здійснення Верховною Радою України призначення членів Вищої ради юстиції
Верховна Рада України здійснює добір для призначення членів Вищої ради юстиції в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України";
6) статтю 7 викласти в такій редакції:
"Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищій раді юстиції
Не можуть бути членами Вищої ради юстиції:
1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;
3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" , крім членів Вищої ради юстиції, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою;
5) особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах (крім Голови Верховного Суду України);
6) особи, які не відповідають вимогам цього Закону щодо несумісності з іншими видами діяльності та не усунули таку невідповідність протягом розумного строку, але не більш ніж протягом 30 днів із дня виникнення обставин, що призводять до порушення вимог щодо несумісності;
7) статті 8 - 13 викласти в такій редакції:
"Стаття 8. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Верховною Радою України
Два із трьох членів Вищої ради юстиції, які призначаються Верховною Радою України, повинні бути суддями або суддями у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.
Верховна Рада України здійснює призначення членів Вищої ради юстиції в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
Стaття 9. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Президентом України
Президент України за результатами проведеного конкурсу видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.
Два із трьох членів Вищої ради юстиції, які призначаються Президентом України, повинні бути суддями або суддями у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.
Стaття 10. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з’їздом суддів України
З’їзд суддів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції шляхом таємного голосування, кожен з яких є суддею або суддею у відставці та має не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.
Голосування проводиться виключно за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обрані делегатами цього з’їзду. Голосування також проводиться за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунуті безпосередньо на з’їзді не менш як двадцятьма відсотками обраних делегатів з’їзду.
Кожен із кандидатів на призначення членом Вищої ради юстиції має право виступити перед делегатами з’їзду до початку голосування. Рішенням з’їзду може бути встановлено розумне обмеження часу виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам з’їзду за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої немає розумних підстав вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради юстиції, а також інформації, що становить державну таємницю.
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду суддів України.
За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду суддів України підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.
Порядок скликання з’їзду суддів України визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів" . Порядок проведення з’їзду суддів України визначається Радою суддів України та рішеннями з’їзду.
Стaття 11. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з’їздом адвокатів України
З’їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції шляхом таємного голосування, один з яких має бути суддею або суддею у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.
Голосування проводиться виключно за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обрані делегатами цього з’їзду. Голосування також проводиться за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунуті безпосередньо на з’їзді не менш як двадцятьма відсотками обраних делегатів з’їзду.
Кожен із кандидатів на призначення членом Вищої ради юстиції має право виступити перед делегатами з’їзду до початку голосування. Рішенням з’їзду може бути встановлено розумне обмеження часу виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам з’їзду за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої немає розумних підстав вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради юстиції, а також інформації, що становить державну таємницю.
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду адвокатів України.
За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду адвокатів України підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.
Порядок скликання з’їзду адвокатів України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" . Порядок проведення з’їзду адвокатів України визначається Радою адвокатів України та рішеннями з’їзду.
На час здійснення адвокатом повноважень члена Вищої ради юстиції він повинен зупинити адвокатську діяльність у порядку, передбаченому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" .
Стaття 12. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ
З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає трьох членів Вищої ради юстиції шляхом таємного голосування, один з яких має бути суддею або суддею у відставці та мати не менше п’ятнадцяти років стажу роботи суддею.
Голосування проводиться виключно за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та обрані делегатами цього з’їзду. Голосування також проводиться за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та висунуті безпосередньо на з’їзді не менш як двадцятьма відсотками обраних делегатів з’їзду.
Кожен із кандидатів на призначення членом Вищої ради юстиції має право виступити перед делегатами з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ до початку голосування. Рішенням з’їзду може бути встановлено розумне обмеження часу виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам з’їзду за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої немає розумних підстав вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати повноваження члена Вищої ради юстиції, а також інформації, що становить державну таємницю.
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.
Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ підписується рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.
У з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ беруть участь представники вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі навчальні підрозділи, що на день проведення з’їзду здійснюють підготовку фахівців із ступенем вищої освіти "магістр" протягом не менше десяти років, а також науково-дослідних установ, які на день проведення з’їзду здійснюють наукову діяльність у галузі права як основну не менше десяти років. У з’їзді беруть участь по три представники від кожного зазначеного навчального закладу та наукової установи.