КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 2 жовтня 2026 р. № 1212 Київ |
Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім’ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім’ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення (далі — Порядок), що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям) до сфери управління яких належать заклади, до яких діти тимчасово влаштовуються на цілодобове перебування (далі — заклади) забезпечити:
1) у тримісячний строк приведення установчих документів та у разі потреби штатних нормативів закладів у відповідність із Порядком;
2) протягом поточного бюджетного періоду відповідність закладів, крім центрів медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 185 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 880);
3) протягом поточного бюджетного періоду відповідність закладів вимогам щодо:
визначення установчими документами закладів їх права тимчасово влаштовувати на цілодобове перебування дітей відповідної вікової групи;
визначення умов та механізму співпраці закладів з органами опіки та піклування щодо надання послуг для дітей та джерел їх фінансування;
створення у закладах безпечних умов для забезпечення якісного догляду та гармонійного розвитку дитини;
доступу дітей, влаштованих до закладу, до освітніх, медичних, реабілітаційних та інших послуг відповідно до їх потреб;
створення в закладах інклюзивного середовища для дітей та працівників з дотриманням принципів, критеріїв і меж розумного пристосування та універсального дизайну, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 р. № 1673 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 3, ст. 199);
облаштування, обладнання за рахунок коштів засновників або інших джерел, не заборонених законодавством, будівель, приміщень закладів та їх прибудинкових територій відповідно до санітарних, протипожежних правил та державних будівельних норм, визначених законодавством;
облаштування закладів за рахунок коштів засновників або інших джерел, не заборонених законодавством, об’єктами фонду захисних споруд цивільного захисту, придатними для укриття дітей та працівників і безпечного перебування в них;
4) участь працівників закладів у роботі міждисциплінарних команд з ведення справи дитини або сімейної групи дітей;
5) організацію навчально-роз’яснювальних заходів для працівників закладів щодо здійснення догляду та виховання дітей, їх соціального захисту відповідно до компетенції з урахуванням положень Порядку, затвердженого цією постановою.
4. Державній службі у справах дітей забезпечити:
координацію та методичне забезпечення виконання Порядку;
проведення щороку до 1 квітня моніторингу ведення справи дитини або сімейної групи дітей, аналізу його результатів;
надання щороку до 15 квітня Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності інформації щодо результатів моніторингу ведення справи дитини або сімейної групи дітей.
5. Рекомендувати органам місцевого самоврядування у межах їх повноважень:
вжити з урахуванням чисельності населення, яке проживає на території територіальної громади, заходів до забезпечення роботи фахівців із соціальної роботи в кількості, необхідній для своєчасного виявлення сімей з дітьми, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах, з метою організації надання їм соціальної підтримки;
вживати заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у разі перебування в комунальній власності територіальної громади села, селища, міста, району у місті (у разі утворення) закладів, до яких діти тимчасово влаштовуються на цілодобове перебування.
6. Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.
| Прем'єр-міністр України | С. КОРЕЦЬКИЙ |
| Інд. 26 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 жовтня 2026 р. № 1212
ПОРЯДОК
організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім’ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення
1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих комітетів міських, селищних, сільських рад (далі — органи опіки та піклування) із закладом незалежно від типу, форми власності та підпорядкування щодо тимчасового влаштування на цілодобове перебування до нього дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які залишилися без батьківського піклування (далі — діти), створення належних умов для їх перебування у закладі та вибуття з нього, а також вжиття заходів до забезпечення права дітей на виховання у сім’ї або в умовах, наближених до сімейних.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
тимчасове влаштування дитини — влаштування дитини на цілодобове перебування до закладів, визначених абзацами сьомим — чотирнадцятим пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), незалежно від форми власності та підпорядкування (далі — заклади), на період, необхідний для подолання дитиною та/або її батьками чи іншими законними представниками складних життєвих обставин, або надання статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, та здійснення комплексу заходів щодо усиновлення дитини чи влаштування її під опіку, піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, вжиття інших заходів із соціального захисту дитини;
фахівець із супроводу дитини — працівник, який делегований закладом до складу міждисциплінарної команди з ведення справи дитини або сімейної групи дітей (далі — міждисциплінарна команда), утвореної службою у справах дітей районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міської, селищної, сільської ради (далі — служба у справах дітей), відповідає кваліфікаційним характеристикам посад, визначених у Випуску 80 "Соціальні послуги" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 29 березня 2017 р. № 518, або Випуску 78 "Охорона здоров’я" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ від 29 березня 2002 р. № 117, та призначений наказом керівника закладу як особа, уповноважена здійснювати оцінювання стану та потреб дитини під час її перебування у закладі, спрямовувати та координувати роботу працівників, які забезпечують догляд і виховання дитини, здійснення заходів з її соціального захисту, спрямованих на досягнення результатів, визначених індивідуальним планом соціального захисту дитини, складеним за формою згідно з додатком 2 до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779) (далі — індивідуальний план).
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Сімейному кодексі України, Законах України "Про охорону дитинства", "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", "Про запобігання та протидію домашньому насильству", "Про дошкільну освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про співробітництво територіальних громад", Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини", Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах", Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 "Деякі питання організації надання соціальних послуг" (Офіційний вісник України, 2026 р., № 13, ст. 933).
3. Під час планування та здійснення заходів із соціального захисту дитини та задоволення її потреб суб’єкти виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та працівники закладу (далі — суб’єкти) зобов’язані керуватися такими принципами:
забезпечення найкращих інтересів дитини під час прийняття рішень та здійснення заходів із соціального захисту дитини;
пріоритетність виховання дитини в сім’ї як найкращому оточенні для її гармонійного розвитку, сприяння возз’єднанню дитини з батьками та реінтеграції її у сім’ю;
персональна відповідальність за безпеку та здійснення заходів із соціального захисту дитини;
залучення дитини з урахуванням її віку та рівня розвитку до процесу прийняття рішень, що її стосуються;
забезпечення інклюзивності та безбар’єрності, рівності прав дітей та недопущення дискримінації;
системність та безперервність підтримки сімей з дітьми, зокрема спрямованої на формування засад відповідального батьківства;
забезпечення права дитини на виховання в сім’ї в найкоротші строки, які достатні для прийняття ефективного рішення в її найкращих інтересах;
унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та серед дітей.
4. Під час організації роботи з дітьми суб’єкти керуються Конституцією і законами України, Конвенцією про права дитини, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінсоцполітики, іншими нормативно-правовими актами. Заклад та його працівники також керуються установчими документами закладу, розробленими з урахуванням положень цього Порядку.
5. Тимчасове влаштування дитини до закладу здійснюється у разі відсутності можливості тимчасового влаштування в сім’ю родичів, знайомих, сім’ю патронатного вихователя, прийомну сім’ю або до дитячого будинку сімейного типу.
Тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від народження до трьох років (для здорових дітей) та віком від народження до чотирьох років (для дітей з фізичними та/або інтелектуальними порушеннями) до центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям здійснюється, як виняток, відповідно до підпункту 14 пункту 4 Особливостей діяльності будинків дитини до їх перепрофілювання або припинення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 886.
6. У разі тимчасового влаштування дитини до закладу служба у справах дітей за місцем виявлення дитини:
визначає заклад, який відповідає її потребам, зокрема з урахуванням віку дитини, наявності у неї особливих освітніх потреб, інвалідності, високого ризику її набуття або потреби у паліативній допомозі, наявності братів та сестер;
визначає працівника служби у справах дітей, відповідального за ведення справи дитини (далі — уповноважений спеціаліст служби у справах дітей), який із залученням психолога проводить бесіду з дитиною (у разі досягнення нею такого віку та рівня розвитку, коли вона може висловити свою думку) з метою роз’яснення дитині причин тимчасового влаштування, надання інформації про заклад, орієнтовні строки та умови перебування;
готує клопотання до органу виконавчої влади до сфери управління якого належить заклад, для отримання (зокрема засобами електронної комунікації) направлення на влаштування дитини до закладу (у разі влаштування дитини до закладу, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області або у комунальній власності іншої територіальної громади). У клопотанні зазначається найменування закладу, його адреса, підстава для влаштування та орієнтовний строк, на який влаштовується дитина, дані про уповноваженого спеціаліста служби у справах дітей та про особу, уповноважену супроводжувати дитину та передати її до закладу;
готує проект договору про надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання на основі Примірного договору про надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання згідно з додатком у випадках, передбачених пунктом 15 цього Порядку;
готує направлення дитини до закладу, в якому зазначається найменування закладу, його адреса, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження дитини, підстава для влаштування та орієнтовний строк, на який влаштовується дитина, дані про уповноваженого спеціаліста служби у справах дітей та про особу, уповноважену супроводжувати дитину та передати її до закладу (для закладів, які перебувають в підпорядкуванні служби у справах дітей за місцем виявлення дитини);
готує документи, які передаються разом із дитиною до закладу, передбачені законодавством та установчими документами закладу;
організовує супроводження дитини та передачу її працівнику закладу згідно з актом про факт передачі дитини, складеним за формою згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини".
7. У разі супроводження дитини працівником поліції до закладу її тимчасове влаштування здійснюється:
для підкинутої чи знайденої дитини — за актом про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, складеним за формою, затвердженою спільним наказом МОЗ і МВС;
для іншої дитини — за актом про факт передачі дитини згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини".
8. Дитина може звернутися за допомогою самостійно до закладів, визначених абзацами сьомим — десятим, тринадцятим і чотирнадцятим пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини".
9. Керівник закладу зобов’язаний протягом одного робочого дня з дати прибуття дитини до закладу у супроводі працівника поліції або її самостійного звернення повідомити службі у справах дітей за місцем виявлення дитини про тимчасове влаштування дитини до закладу.
10. Разом із документами, передбаченими пунктами 6 і 7 цього Порядку, уповноваженою особою, яка супроводжує дитину до закладу, працівнику закладу передається:
довідка про стан здоров’я дитини за результатами її первинного огляду на момент влаштування до закладу або виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ (за наявності), видана закладом охорони здоров’я, в якому перебувала дитина на консультації чи стаціонарному лікуванні;
документи дитини, передбачені установчими документами закладу (у разі тимчасового влаштування дитини службою у справах дітей).
У разі відсутності на момент тимчасового влаштування дитини документів, передбачених установчими документами закладу, служба у справах дітей за місцем її виявлення або служба у справах дітей за місцем її проживання (у разі встановлення особи дитини та місця її проживання) протягом 10 робочих днів з дати тимчасового влаштування дитини надає закладу необхідні документи, у разі потреби їх оформлення (виготовлення) — протягом строку, необхідного для виготовлення документів відповідно до законодавства.
11. Служба у справах дітей за місцем виявлення дитини, отримавши повідомлення від закладу про прийняття дитини від працівника поліції або дитини, яка самостійно звернулася до закладу, вживає заходів, передбачених пунктами 9 і 10 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини".
12. У разі необхідності тимчасового влаштування до закладу кількох дітей, які виховувалися в одній сім’ї, застосовується принцип збереження родинності. Рідні брати і сестри не можуть бути роз’єднані під час тимчасового влаштування, крім випадків, пов’язаних із віком або станом здоров’я одного з братів/сестер та неможливістю задовольнити потреби дітей в одному закладі. У разі неможливості влаштування їх разом через вік або стан здоров’я одного з братів/сестер опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, керівники закладів зобов’язані забезпечити постійний контакт між дітьми, зокрема періодичні зустрічі, листування, телефонні розмови, обмін фотокартками. У разі коли за віком або станом здоров’я дитина не може самостійно написати повідомлення, таке повідомлення від її імені та з її слів пише особа, яка здійснює догляд за дитиною. Періодичність зустрічей встановлюється залежно від обставин перебування дітей, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
13. Строк перебування дитини в закладі визначається з урахуванням складних життєвих обставин, що призвели до її тимчасового влаштування, та строку, необхідного для забезпечення права дитини на виховання в сім’ї, що дасть змогу прийняти рішення в найкращих інтересах дитини, зокрема щодо повернення дитини в сім’ю, влаштування до сімейних форм виховання або усиновлення, та становить:
1) не більш як 90 діб — у притулку для дітей служби у справах дітей;
2) не більш як три місяці з можливістю продовження строку перебування дитини, але не більш як до дев’яти місяців загального строку — у відділенні термінового влаштування дітей центру соціальної підтримки дітей та сімей;
3) не більш як дев’ять місяців — у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей;
4) не більш як шість місяців або на час розгляду судом справи про позбавлення батьків дитини батьківських прав чи відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, визнання батьківства, поновлення батьків у батьківських правах, встановлення опіки, піклування над дитиною, її усиновлення, але не більш як три місяці після набрання законної сили відповідним рішенням суду у:
соціально-реабілітаційному центрі (дитячому містечку);
центрі медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям або іншому закладі, визначеному для тимчасового влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, віком від народження до трьох років (для здорових дітей) та віком від народження до чотирьох років (для дітей з фізичними та/або інтелектуальними порушеннями) відповідно до підпункту 14 пункту 4 Особливостей діяльності будинків дитини до їх перепрофілювання або припинення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 886;
дитячому будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;
стаціонарній службі (відділенні) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей;
стаціонарній службі (відділенні) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги із соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.
14. Доцільність перебування дитини у закладі переглядається службою у справах дітей, яка веде справу дитини, з урахуванням наданої міждисциплінарною командою інформації про здійснення заходів індивідуального плану:
1) у строки, передбачені пунктом 11 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини", для підготовки висновку про доцільність (недоцільність) повернення дитини до батьків або інших законних представників;
2) не пізніше ніж через три місяці після тимчасового влаштування дитини.
У разі необхідності продовження строку перебування дитини у закладі понад строк, встановлений під час влаштування дитини, орган опіки та піклування за місцем первинного обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі — первинний облік), або обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за поданням відповідної служби у справах дітей приймає рішення про продовження строку перебування дитини у закладі на підставі рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини, прийнятих з урахуванням пропозицій міждисциплінарної команди та стану виконання індивідуального плану в частині забезпечення права дитини на виховання в сім’ї, але не більше загального строку, визначеного пунктом 13 цього Порядку.
15. Надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання в закладі здійснюється за договором, складеним на основі Примірного договору про надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання згідно з додатком, укладеним між органом опіки та піклування за місцем виявлення дитини у разі відсутності на момент тимчасового влаштування дитини інформації про місце проживання (перебування) дитини, її батьків або інших законних представників або органом опіки та піклування за місцем первинного обліку або обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і закладом у разі прийняття рішення про доцільність тимчасового влаштування дитини до закладу:
комунальної форми власності іншої територіальної громади (за погодженням із засновником);
приватної форми власності.
16. Основними уповноваженими суб’єктами, які здійснюють заходи із соціального захисту тимчасово влаштованої дитини до закладу, є:
служба у справах дітей за місцем виявлення дитини (до встановлення інформації про місце проживання (перебування) дитини, її батьків або інших законних представників), служба у справах дітей за місцем первинного обліку або обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (далі — служба у справах дітей, яка веде справу дитини);
служба у справах дітей за місцезнаходженням закладу, а у разі тимчасового переміщення (евакуації) дітей — служба у справах дітей за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дітей;
уповноважений орган територіальної громади у сфері організації надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 "Деякі питання організації надання соціальних послуг", за місцем проживання (перебування) батьків, інших законних представників дитини;
заклад, до якого тимчасово влаштована дитина.
17. Служба у справах дітей, яка веде справу дитини, після тимчасового влаштування дитини до закладу:
1) забезпечує залежно від обставин, що спричинили тимчасове влаштування дитини до закладу, взяття дитини на:
первинний облік з метою організації її соціального захисту відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини";
облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, з метою організації її соціального захисту відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах";
2) утворює міждисциплінарну команду або переглядає її склад (у разі, коли така команда була утворена для ведення справи дитини або сімейної групи дітей до їх тимчасового влаштування до закладу) та організовує її роботу відповідно до пунктів 20—20-2 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах";
3) здійснює координацію діяльності міждисциплінарної команди, члени якої діють у межах своїх повноважень, щодо розроблення та виконання індивідуального плану на період перебування дитини у закладі;
4) готує протягом одного робочого дня з дати тимчасового влаштування дитини до закладу звернення до соціального менеджера або іншої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення), районної в мм. Києві або Севастополі держадміністрації (військової адміністрації), на яку покладено обов’язки соціального менеджера (у разі відсутності соціальних менеджерів) (далі — соціальний менеджер) за місцем проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини для проведення соціальної роботи із сім’єю дитини відповідно до пунктів 18, 22, 23 і 26 цього Порядку;
5) здійснює заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (за наявності підстав), та провадить діяльність щодо реалізації її права на виховання в сім’ї.
18. Соціальний менеджер:
1) забезпечує проведення фахівцем із соціальної роботи або проводить самостійно чи із залученням (у разі потреби) представників інших суб’єктів, первинне оцінювання потреб сім’ї дитини, що передбачає визначення потреб у соціальних, медичних, освітніх, психологічних, житлових та інших публічних послугах, а також внутрішніх ресурсів, мотивації, соціального оточення сім’ї та її сильних сторін і функціональних обмежень, соціальних, фінансових та інституційних ресурсів, не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з дати отримання звернення від служби у справах дітей, передбаченого підпунктом 4 пункту 17 цього Порядку.
Під час проведення оцінювання потреб сім’ї дитини у соціальних послугах оцінюється сімейна ситуація на предмет її безпечності та сприятливості для дитини, з’ясовується бажання, наміри та здатність батьків здійснювати догляд і виховання дитини, наявність та доступність за місцем проживання (перебування) сім’ї відповідних освітніх, медичних і соціальних послуг відповідно до потреб дитини, визначаються заходи для підвищення спроможності батьків задовольняти потреби дитини для подальшого включення їх до індивідуального плану;
2) у разі потреби визначає надавача соціальних послуг, який буде здійснювати соціальний супровід сім’ї дитини або надавати їй інші соціальні послуги;
3) вживає інших заходів до забезпечення соціальної підтримки сім’ї, зокрема передбачених Порядком організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 "Деякі питання організації надання соціальних послуг";
4) повідомляє службі у справах дітей, яка веде справу дитини, про вжиті/заплановані заходи, а також представляє результати оцінювання та пропозиції щодо подальших заходів на засіданні міждисциплінарної команди.
19. Керівник закладу протягом одного робочого дня з дати тимчасового влаштування дитини до закладу:
здійснює формування особової справи дитини;
призначає фахівця із супроводу дитини та повідомляє службі у справах дітей, яка веде справу дитини, його контактні дані;
формує мультидисциплінарну групу фахівців з оцінювання стану та потреб дитини, до складу якої входять фахівець із супроводу дитини, психолог, інші педагогічні та медичні (у разі наявності) працівники закладу (далі — мультидисциплінарна група).
20. Мультидисциплінарна група протягом семи робочих днів з дати влаштування дитини до закладу:
аналізує документи, наявні в особовій справі дитини, забезпечує спостереження за дитиною, проведення її психодіагностики, визначення сильних сторін дитини, проблем із здоров’ям, розвитком, поведінкою, психічним станом;
визначає потребу у проведенні комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини в інклюзивно-ресурсному центрі та/або обстеженні дитини в спеціалізованому закладі охорони здоров’я;
визначає перелік індивідуальних послуг, необхідних дитині під час її перебування у закладі.
21. Фахівець із супроводу дитини протягом 14 календарних днів з дати влаштування дитини до закладу:
разом із психологом або вихователем закладу та дитиною, яка досягла такого віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку, обговорює пропозиції до індивідуального плану;
узагальнює результати оцінювання стану та потреб дитини і готує рекомендації до індивідуального плану;
забезпечує у разі потреби проходження дитиною комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку в інклюзивно-ресурсному центрі;
бере участь у діяльності міждисциплінарної команди та надає рекомендації до індивідуального плану;
розробляє графік отримання дитиною послуг, визначених мультидисциплінарною групою, та коригує його з урахуванням заходів, передбачених індивідуальним планом.
22. Уповноважені особи суб’єктів, визначених пунктом 16 цього Порядку, протягом строку перебування дитини у закладі забезпечують в межах своїх повноважень здійснення заходів щодо соціального захисту дитини для реалізації її права на виховання в сім’ї (реінтеграція до сім’ї чи подальше влаштування до сімейних форм виховання або усиновлення).
Особливості повноважень відповідних суб’єктів та їх розмежування під час здійснення заходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, регулюються, крім цього Порядку, окремими нормативно-правовими актами у сфері охорони дитинства, включаючи:
Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини";
Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 79, ст. 2660);
Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах".
Служба у справах дітей за місцезнаходженням закладу, місцем тимчасового переміщення (евакуації) дітей бере участь у діяльності міждисциплінарної команди, забезпечує контроль за дотриманням прав дитини під час її перебування в закладі, сприяє реалізації права дитини на виховання у сім’ї.
23. Міждисциплінарна команда протягом 14 календарних днів з дати тимчасового влаштування дитини до закладу розробляє та подає на затвердження комісією з питань захисту прав дитини новий індивідуальний план на період перебування дитини в закладі відповідно до пункту 21 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах".
Зазначений індивідуальний план повинен включати заходи, спрямовані на:
задоволення потреб дитини та у разі визначення доцільності здійснення заходів щодо підготовки її до повернення в сім’ю;
підвищення рівня здатності батьків, інших законних представників дитини (у разі наявності) забезпечувати її догляд та виховання;
забезпечення за місцем проживання (перебування) батьків, інших законних представників дитини (у разі наявності) доступу до послуг, яких потребує дитина та її сім’я;
надання у разі наявності підстав дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та забезпечення її права на виховання в сім’ї шляхом усиновлення, передачі під опіку, піклування, влаштування в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу або умов, наближених до сімейних.
Під час визначення мети, очікуваних результатів та заходів індивідуального плану враховуються:
висновки та пропозиції, надані закладом за результатами оцінювання стану та потреб дитини за підсумками семи календарних днів з дня влаштування дитини до закладу;
висновки та пропозиції, надані соціальним менеджером або фахівцем із соціальної роботи за підсумками здійснення оцінювання потреб сім’ї дитини у соціальних послугах згідно з актом оцінювання потреб сім’ї/особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
звіт за результатами соціального супроводу сім’ї дитини (у разі здійснення такого супроводу);
матеріали, зібрані службою у справах дітей, яка веде справу дитини, іншими суб’єктами під час здійснення заходів щодо соціального захисту дитини, визначених законодавством.
24. Міждисциплінарна команда:
розробляє проект індивідуального плану;
здійснює заходи щодо виконання індивідуального плану;
проводить щомісяця аналіз стану виконання індивідуального плану, зокрема щодо досягнення мети та очікуваних результатів;
розглядає висновки, рекомендації за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, проведеної інклюзивно-ресурсним центром, інформацію про стан дитини/батьків, інших законних представників дитини, результати медичного обстеження дитини та за потреби готує пропозиції щодо коригування індивідуального плану;
готує за 15 календарних днів до завершення тримісячного строку перебування дитини в закладі або строку, визначеного у клопотанні, направленні або договорі, оформлених відповідно до пункту 6 цього Порядку, або в рішенні органу опіки та піклування про продовження строку перебування дитини у закладі, пропозиції щодо доцільності або недоцільності реінтеграції дитини в сім’ю до її батьків, інших законних представників для розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.
25. Фахівець із супроводу дитини під час строку перебування дитини в закладі:
забезпечує доступ дитини до отримання нею необхідних послуг, визначених індивідуальним планом;
розробляє графік отримання дитиною послуг, які передбачені індивідуальним планом та визначені мультидисциплінарною групою;
сприяє виконанню індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі наявності) та рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру, наданих за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (за наявності);
контактує з фахівцями, які надають послуги дитині, з’ясовує інформацію про успіхи дитини, наявність проблем, опрацьовує шляхи їх усунення;
спілкується з дитиною не рідше двох разів на тиждень, з’ясовує її стан здоров’я та потреби, сприяє інтеграції в дитячому колективі, налагодженню контактів з дітьми її віку, залученню до дозвіллєвих та культурних заходів з урахуванням особливостей розвитку та бажання дитини;
сприяє оволодінню дитиною навичками самообслуговування, планування свого вільного часу з урахуванням її віку, стану здоров’я та особливостей розвитку;
у разі виявлення фактів булінгу (цькування), насильства та жорстокого поводження з дитиною чи серед дітей, її дискримінації з боку будь-якого дорослого, зокрема з числа працівників закладу, вживає заходів, передбачених Типовою програмою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 "Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700), та Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 "Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 98, ст. 6870);
інформує батьків або інших законних представників дитини (у разі наявності) про стан розвитку дитини та задоволення її потреб, якщо це не суперечить найкращим інтересам дитини;
веде журнал обліку відвідувань/контактів дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами;
організовує підготовку дитини до зустрічі з батьками, іншими законними представниками, родичами, кандидатами в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі;
організовує за зверненням служби у справах дітей, яка веде справу дитини, із залученням психолога, інших спеціалістів залежно від потреб дитини підготовку дитини до реінтеграції в сім’ю, усиновлення, влаштування до сімейних форм виховання або умов, наближених до сімейних;
бере участь у проведенні моніторингу стану задоволення потреб дитини, тимчасово влаштованої до закладу (далі — моніторинг).
26. Фахівець із соціальної роботи за місцем проживання (перебування) батьків, інших законних представників дитини (за наявності) протягом строку перебування дитини у закладі:
проводить щомісячний моніторинговий візит до сім’ї дитини, починаючи з дати тимчасового влаштування дитини до закладу;
здійснює соціальний супровід сім’ї дитини, організовує за потреби надання батькам, іншим законним представникам інших соціальних послуг, соціальної підтримки у подоланні складних життєвих обставин, що спричинили тимчасове влаштування дитини до закладу;
надає батькам або іншим законним представникам дитини консультації щодо можливостей отримання ними послуг з підвищення батьківського потенціалу, оформлення соціальної допомоги, пільг, до участі у групах взаємодопомоги, батьківських клубах;
залучає до соціальної підтримки сім’ї дитини родичів, інших осіб із соціального оточення сім’ї;
інформує міждисциплінарну команду про позитивні зміни та проблемні питання, які виникли під час подолання батьками, іншими законними представниками дитини складних життєвих обставин;
забезпечує підготовку батьків, інших законних представників до повернення дитини в сім’ю.
27. Органи опіки та піклування вживають заходів до запровадження на території територіальної громади надання послуг, необхідних для дитини, тимчасово влаштованої до закладу, та їх сімей, що сприятимуть поверненню дитини до батьків, інших законних представників.
28. У разі встановлення за результатами виконання індивідуального плану неможливості чи недоцільності повернення дитини до батьків (одного з них), інших законних представників служба у справах дітей, яка веде справу дитини, вживає відповідно до законодавства заходів до захисту прав дитини, зокрема за наявності встановлених законодавством підстав, щодо надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (у разі відсутності у дитини такого статусу), та подальшого влаштування в сім’ю громадян України.
29. За 10 календарних днів до завершення тримісячного строку перебування дитини в закладі або строку, визначеного у клопотанні, направленні, договорі, оформлених відповідно до пункту 6 цього Порядку, чи рішенні органу опіки та піклування про продовження строку перебування дитини у закладі, служба у справах дітей, яка веде справу дитини, організовує розгляд на засіданні комісії з питань захисту прав дитини питання про стан виконання індивідуального плану та визначення доцільності/недоцільності повернення дитини до батьків, інших законних представників, доцільності (недоцільності) продовження строку перебування дитини в закладі.
30. У разі прийняття відповідно до пункту 14 цього Порядку рішення про доцільність продовження строку перебування дитини в закладі на період, необхідний для вирішення невідкладних питань щодо забезпечення догляду і виховання дитини в сім’ї (повернення дитини до сім’ї або подальше її влаштування до сімейних форм виховання, усиновлення), у межах строків перебування дитини в закладі, визначених пунктом 13 цього Порядку, орган опіки та піклування визначає основні заходи щодо прискорення повернення дитини в сім’ю або за наявності підстав, визначених законодавством, — влаштування під опіку, піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу або усиновлення.
31. Прийняття будь-якого рішення щодо дитини, яка тимчасово перебуває у закладі, здійснюється з урахуванням її найкращих інтересів із забезпеченням права бути вислуханою. Форми та методи участі дитини у прийнятті рішень застосовуються з урахуванням її віку та рівня розвитку.
32. Діяльність закладу спрямовується на забезпечення найкращих інтересів дитини, враховуючи гарантії її безпеки, особливості розвитку, національну приналежність дитини та необхідність якнайшвидшого її повернення до батьків, інших законних представників чи влаштування в сім’ю, запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.
33. Кожній дитині, яка тимчасово влаштована до закладу, під час перебування у ньому гарантується:
1) перебування в належних та безпечних умовах, що відповідають віку та індивідуальним потребам дитини;
2) надання необхідної домедичної допомоги, забезпечення вжиття заходів у разі потреби до консультування, надання кваліфікованої медичної допомоги у закладах охорони здоров’я;
3) забезпечення доступу до реабілітаційних послуг відповідно до індивідуальних потреб;
4) забезпечення отримання дошкільної, повної загальної середньої освіти, зокрема з урахуванням рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру, та у разі відповідності інтересам, віку та здібностям дитини — професійної, фахової передвищої та вищої освіти;
5) створення умов для організації життєдіяльності дитини, яка сприятиме формуванню у неї навичок прийняття рішень, зокрема у процесі вибору видів діяльності, одягу, іграшок, книг, розваг, гуртків, спортивних секцій, професії та облаштування особистого простору;
6) функціонування в доступному для дітей місці телефону та/або електронного пристрою з доступом до Інтернету, доступ до контактних даних батьків, найближчих родичів, інших осіб із соціального оточення сім’ї (у разі, коли спілкування з ними не суперечить інтересам дитини), номерів телефонів "гарячих ліній", контактних даних органів і служб чи інших установ, організацій, до яких вона може звернутися у разі порушення її прав, жорстокого поводження чи насильства;
7) захист персональних даних дитини відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних" та інших нормативно-правових актів у цій сфері. Працівники закладу зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних дитини та інформації про її сімейну ситуацію, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних, службових чи трудових обов’язків, та дотримуватися такого зобов’язання після припинення діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом;
8) захист прав та інтересів дитини, а також представництво її інтересів у випадках, встановлених законодавством;
9) захист від насильства та жорстокого поводження, включаючи експлуатацію.
34. Запобігання та протидія насильству та жорстокому поводженню з дітьми у закладі здійснюються відповідно до Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 "Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми", та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 "Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми".
35. Під час перебування тимчасово влаштованої до закладу дитини в ньому створюються умови, зокрема шляхом облаштування спеціально призначеного приміщення, для:
підтримання та налагоджування регулярних особистих стосунків і контактів з батьками, іншими законними представниками дитини, її родичами (за наявності), якщо це не суперечить інтересам дитини, з урахуванням рекомендацій служби у справах дітей чи рішення суду;
знайомства і встановлення контакту дитини з кандидатами в усиновлювачі, потенційними опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями (у разі наявності відповідного направлення для знайомства з дитиною).
36. Припинення догляду і виховання дитини в закладі та її вибуття із нього здійснюються за наказом керівника закладу, прийнятим на підставі:
1) висновку служби у справах дітей, яка веде справу дитини, про доцільність повернення дитини на виховання до її батьків або інших законних представників або висновку органу опіки та піклування про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові у випадках, передбачених законодавством;
2) рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини або рішення про надання дитині соціальної послуги з догляду та виховання в умовах, наближених до сімейних, прийнятого в установленому законодавством порядку;
3) погодження служби у справах дітей, яка веде справу дитини, на вибуття дитини із закладу у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду про:
визнання батьківства чи встановлення факту батьківства;
поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;
поновлення цивільної дієздатності матері, батька дитини;
усиновлення дитини;
встановлення опіки, піклування над дитиною;
4) досягнення дитиною повноліття або набуття дитиною повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття у випадках, передбачених законодавством, з одночасним вирішенням питання забезпечення її житлом відповідно до статті 33 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у разі відсутності у таких осіб житла), сприяння у розв’язанні житлових проблем (доступу до житла, що належить на праві власності чи користування, забезпечення соціальним житлом — для інших дітей) або послугою з підтриманого проживання відповідно до потреби;
5) смерті дитини.
37. Уповноважений спеціаліст служби у справах дітей, який веде справу дитини:
1) у разі вибуття дитини із закладу з підстав, передбачених підпунктами 1—3 пункту 36 цього Порядку:
інформує засобами електронної комунікації керівника закладу та фахівця із супроводу дитини про заплановане вибуття дитини із закладу;
разом із керівником закладу та фахівцем із супроводу дитини з урахуванням стану та потреб дитини визначає орієнтовну дату її вибуття;
узгоджує з батьками чи іншими законними представниками дату їх прибуття до закладу для передачі дитини;
здійснює інші заходи, передбачені законодавством.
У разі виникнення непередбачуваних обставин, що унеможливлюють вибуття дитини в узгоджену дату або зумовлюють перенесення дати її вибуття на інші дати, уповноважений спеціаліст служби у справах дітей невідкладно повідомляє засобами електронної комунікації про це керівнику закладу та фахівцю із супроводу дитини;
2) у разі вибуття дитини із закладу з підстави, передбаченої підпунктом 4 пункту 36 цього Порядку:
