• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції з водолазних робіт у Збройних Силах України

Міністерство оборони України  | Наказ, Форма типового документа, Опис, Норми, Протокол, Правила, Методика, Перелік, План, Акт, Витяг, Зразок, Журнал, Інструкція від 14.01.2014 № 25
Реквізити
  • Видавник: Міністерство оборони України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Опис, Норми, Протокол, Правила, Методика, Перелік, План, Акт, Витяг, Зразок, Журнал, Інструкція
  • Дата: 14.01.2014
  • Номер: 25
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство оборони України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Опис, Норми, Протокол, Правила, Методика, Перелік, План, Акт, Витяг, Зразок, Журнал, Інструкція
  • Дата: 14.01.2014
  • Номер: 25
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Додаток 9
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.9 глави 1 розділу II)
КОНТРОЛЬНИЙ АРКУШ
командира спуску
№ з/п Дії, які відпрацьовуються Відмітка про виконання Примітка
1 Спланувати водолазні роботи та спуски у добових, тижневих і місячних планах бойової підготовки кораблів і організацій ЗС України, де вказуються місце, глибина, час і мета робіт, визначити керівника, а також медичне та матеріально-технічне забезпечення
2 Спланувати водолазні спуски і визначити обсяг і характер робіт або тренувань, глибину, обов’язки водолазів, засоби забезпечення водолазних спусків і медичної допомоги, інструктаж щодо заходів безпеки
3 Уточнити номер та дату наказу про допуск до командування водолазними спусками
4 Усвідомити поставлене завдання і визначити порядок його виконання
5 З’ясувати місцезнаходження найближчої барокамери (за її відсутності на місці спуску), способу та маршруту висування до неї, вид зв’язку, транспортного засобу та інших питань, пов’язаних з доставкою водолаза до барокамери
6 Проінструктувати водолазів і осіб, що забезпечують водолазні спуски, з оголошенням:
плану водолазних спусків;
розподілу обов’язків між водолазами та особами, що забезпечують водолазні спуски;
черговості спуску водолазів;
завдання кожному водолазу і способу його виконання;
заходів безпеки під час водолазних спусків і робіт
7 Використовувати для інструктажу макети і моделі пристроїв, з якими водолаз може мати справу під водою, а також за можливості однотипні конструкції на кораблях і судах цього класу
8 Переконатися шляхом контрольного опитування в знанні кожним водолазом і особами, що забезпечують водолазні спуски, своїх обов’язків і правил безпеки
9 Відсторонити від водолазних спусків і замінити осіб, що не знають своїх обов’язків, водолазного спорядження, обладнання і заходів безпеки
10 Особисто переконатися в якісному проведенні робочої перевірки водолазного спорядження, в якому спускаються і страхують водолази, засобів забезпечення водолазних спусків
11 Визначити місцезнаходження і ступінь готовності водолаза, що страхує, до спуску (як правило 3 хвилини, але залежно від конкретних умов спуску від негайної до 5 хвилин)
12 Переконатися у відповідності строків перевірки і якості повітря, ДГС, регенеративних і поглинальних речовин вимогам цієї Інструкції
13 Знати наявність повітря і газів, регенеративних і поглинальних речовин, вживати заходів щодо поповнення їх запасів до повних норм
14 Переконатися, що піднято попереджувальні сигнали
15 Керувати або брати участь у вдяганні водолаза, що спускається
16 Оглядати водолаза, що спускається, перевіряти комплектність, правильність одягання водолазного спорядження, переконатися в нормальній роботі його дихального апарата
17 Визначити припустимий час перебування водолаза під водою відповідно до робочих таблиць декомпресії
18 Перевіряти наявність і правильність записів у журналі водолазних робіт про проведення робочих перевірок
19 Доповідати керівнику водолазних робіт про готовність водолаза до спуску, одержавши від нього дозвіл про початок водолазних спусків
20 Переконатися в герметичності спорядження водолаза, що спускається
21 Підтримувати зв’язок з водолазом, що працює, з моменту початку спуску і до виходу його з води на водолазний трап
22 Керувати діями працюючого водолаза під водою, а також осіб, що забезпечують водолазні спуски, стежити за правильністю виконання ними своїх обов’язків
23 Діяти в разі аварійної ситуації або несприятливої зміни обстановки під водою спокійно і рішуче для запобігання або ліквідації аварійної ситуації.
24 Після виконання завдання водолазом дати йому дозвіл на вихід і почати підйом за обраним режимом декомпресії
25 Стежити за дотриманням режиму декомпресії і швидкістю підйому водолаза
26 У випадку виникнення професійного захворювання у водолаза, що потребує лікувальної рекомпресії, керувати його лікуванням у барокамері за обраним лікувальним режимом до прибуття лікаря спеціальної фізіології
27 Після виходу водолазів на поверхню керувати їх роздяганням і приведенням водолазної техніки в готовність до використання
28 Правильно вести водолазну документацію
29 У разі виникнення аварійної ситуації з водолазами і водолазною технікою діяти відповідно до чинного законодавства
Командир спуску: _____________________________________________
(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)
Додаток 10
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.28 глави 1 розділу II)
ЄДИНА ОЦІНКА
хвилювання на морях, озерах, великих водоймах
Характеристика стану поверхні, бали Шкала ступеня хвилювання Шкала стану поверхні, ознаки для визначення стану поверхні
висота хвилі, м характеристика хвилювання
0 - Хвилювання відсутнє Дзеркально гладка поверхня
1 до 0,25 Слабке Брижі, з’являються невеликі гребені хвиль
2 0,25-0,75 Помірне Невеликі гребені починають перекидатися, але піна не біла, а склоподібна
3 0,75-1,25 Помірне Добре помітні невеликі хвилі, гребені деяких з них перекидаються, при цьому створюють місцями білу піну, що клубочиться, - "баранці"
4 1,25-2,0 Значне Хвилі набувають добре вираженої форми, усюди утворюються "баранці"
5 2,0-3,5 Сильне З’являються хвилі великої висоти, їхні пінливі гребені займають більші площі, вітер починає зривати піну з гребенів хвиль
6 3,5-6,0 Сильне Гребені окреслюють довгі вали більших хвиль. Піна, що зривається з гребенів вітром, починає витягатися смугами по схилах хвиль
7 6,0-8,5 Дуже сильне Зривається вітер. Довгі смуги піни покривають схили хвиль і місцями, зливаючись, досягають їх підошов
8 8,5-11,0 Дуже сильне Піна широкими, щільними смугами, що зриваються, покриває схили хвиль, від чого поверхня стає білою, тільки місцями, у підошов хвиль, спостерігаються вільні від піни ділянки
9 11,0 і більше Виключне Поверхня моря покрита щільним шаром піни, повітря наповнене видимими частками води, видимість значно зменшена
Додаток 11
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.29 глави 1 розділу II)
ШКАЛА
для візуальної оцінки сили вітру
Сила вітру, бали Характеристика вітру Швидкість вітру Ознаки для візуальної оцінки сили вітру
м/c км/год
0 Штиль 0
(0-0,2)
0
(0-1)
Рух повітря не відчувається, дим піднімається прямовисно або майже прямовисно, листя дерев нерухливе
1 Тихий 1
(0,3-1,5)
3
(1-5)
Вітер відчувається як легкий подув і лише часом. Дим піднімається похило, вказуючи напрямок вітру
2 Легкий вітер 3
(1,6-3,3)
8
(6-11)
Вітер відчувається як безперервний подув, листя дерев шелестить, флюгер починає рухатися
3 Слабкий 5
(3,4-5,4)
15
(12-19)
Дим витягується за вітром майже горизонтально. Листя і тонкі гілки дерев колишуться, вітер розвіває прапори та вимпели
4 Помірний 7
(5,5-7,9)
24
(20-28)
Вимпел витягується за вітром, вітер піднімає пил, тонкі гілки дерев гойдаються
5 Свіжий вітер 9
(8,0-10,7)
33
(29-38)
Вітер переносить легкі предмети, витягуються і полощуться великі прапори, коливаються тонкі стовбури дерев
6 Сильний вітер 12
(10,8-12,8)
43
(39-49)
Гудуть проводи і снасті, коливаються товсті гілки дерев, важко утримати розкриту парасольку
7 Міцний вітер 15
(13,9-17,1)
55
(50-61)
Чується свист вітру біля всіх снастей, виникають утруднення в ходьбі проти вітру, коливаються стовбури дерев
8 Дуже міцний вітер 19
(17,2-20,7)
68
(62-74)
Будь-який рух проти вітру помітно утруднюється, вітер ламає тонкі гілки і сухі суки дерев
9 Шторм 23
(20,8-24,4)
81
(73-87)
Можливі невеликі пошкодження в спорудженнях, зрушуються з місця неукріплені предмети. Вітер зриває димарі та черепицю
10 Сильний шторм 27
(24,5-28,4)
95
(88-102)
Можливі більш значні пошкодження, дерева вириваються з коренем
11 Жорсткий шторм 31
(28,5-32,6)
110
(103-117)
Можливі більш значні пошкодження, дерева вириваються з коренем
12 Ураган 32,7 і більше 110 і більше Вітер робить спустошливі руйнування
__________
Примітка.
У третій та четвертій колонках наведено значення округленої середньої швидкості вітру, у дужках - інтервали.
Додаток 12
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.31 глави 1 розділу II)
ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ СИГНАЛИ
під час спусків водолазів
Застосовується у міжнародних водах
Застосовується у внутрішніх водах
Додаток 13
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.33 глави 1 розділу II)
МЕТОДИКА ІНСТРУКТАЖУ
водолазів і осіб, що забезпечують водолазні спуски
Команда: "Водолазам і особам, що забезпечують водолазні спуски, вишукуватися на інструктаж. Форма одягу ___. Місце шикування ________".
Доповідь командира спуску: "ШИКУЙСЬ", "СТРУНКО". "Товаришу капітан 2 рангу, водолази і особи, що забезпечують водолазні спуски, для інструктажу прибули. Командир спусків майор Чекашкін".
Інструктаж і команди керівника робіт: "Керівником водолазних робіт призначений капітан 2 рангу Коротун. Місцезнаходження головного командного пункту (далі - ГКП) _________________. Командиром спусків призначаю майора Чекашкіна, при цьому нагадую, що командир спуску відповідає за організацію проведення водолазного спуску та дотримання правил безпеки протягом усього періоду проведення водолазного спуску. Командиру спусків зачитати план проведення водолазних спусків і провести інструктаж".
Команда командира спуску: "Слухай план проведення водолазних спусків на 01.09. Водолази, що працюють під водою, виконують ходіння по ґрунту, рубання металу, зварювання тощо. Кожному з них командир спуску дає завдання та пояснює спосіб його виконання, особливу увагу звертаючи на техніку безпеки".
Командир спуску: "Звертаю увагу на якість проведення робочої перевірки водолазного спорядження з доповіддю мені і записом у журналі водолазних робіт. Доповісти про готовність до занурення. Чітко виконувати мої команди, під час роботи стежити за чистотою сигнального кінця (шланг-кабелю). Роботу виконувати впевнено, без метушні і поспіху, з постійними доповідями. У разі поганого самопочуття доповідати негайно. Перебуваючи в барокамері, неухильно виконувати вимоги водолаза, що забезпечує, на щиті керування поточної декомпресійної камери (далі - ПДК).
Водолазам, що забезпечують, встановити трап, спусковий і ходовий кінці. Одягти водолаза. За моєю командою підключити його до апарата і перевірити на герметичність. Стежити за рухом водолаза, не давати великої слабини сигнального кінця (шланг-кабелю), постійно контролювати глибину за маркуваннями. У разі одержання аварійного сигналу почати підйом водолаза і доповісти мені. Не відволікатися, не сидіти на посту. Передавати сигнальний кінець (шланг-кабель) тільки з мого дозволу.
Водолазу, що страхує, звернути особливу увагу на якість проведення робочої перевірки водолазного спорядження з доповіддю мені і записом у журналі водолазних робіт. Постійно перебувати у місті спусків по пояс, одягненим у гідрокомбінезон, бути готовим до негайного спуску під воду протягом 2 хвилин.
Черговому на зв’язку підготувати телефонну станцію до роботи. Перевірити зв’язок з водолазами. Передавати та дублювати мої команди і команди водолазів.
Черговому на подачі повітря перевірити запаси повітря, герметичність повітряної системи, стан повітророзподільних щитів. Під час спуску водолаза стежити за показаннями манометрів.
Оператору на пульті ПДК підготувати і перевірити ПДК-2. Результати перевірки барокамери доповісти мені і занести у журнал водолазних робіт.
Хворі у строю є? Хто не зрозумів свого призначення?".
Потім подає команду: "СТАВАЙ", "СТРУНКО". Доповідає керівнику водолазних робіт: "Товаришу капітан 2 рангу! Інструктаж водолазів і тих, хто забезпечує водолазні спуски, проведений. Зауважень немає. Командир спусків майор Чекашкін".
Керівник водолазних робіт відповідає "ВІЛЬНО" і дає команду командиру спуску: "Почати підготовку до водолазних спусків".
Командир спуску дає команду: "Почати робочу перевірку водолазного спорядження. Усім постам доповісти мені про готовність до водолазних спусків. Розійдись!"
Призначені відповідно до плану проведення водолазних спусків роблять доповіді командиру спуску:
"Пост зв’язку до спусків готовий!"
"Пост подачі повітря до спусків готовий!"
"Пост декомпресії до спусків готовий!"
"Водолаз, що страхує, до спусків готовий!"
За умови готовності водолазів до спуску командир спуску питає дозволу у керівника водолазних робіт: "Товаришу капітан 2 рангу! Прошу Вашого дозволу на спуск водолаза". Одержавши дозвіл, командир спуску проводить спуск водолаза.
Доповідь водолаза, що забезпечує, командиру спуску: "Перший водолаз роботу виконав, самопочуття добре, прошу Вашого дозволу підняти водолаза".
Доповідь командира спуску керівнику водолазних робіт: "Водолаз роботу виконав, самопочуття добре".
Після закінчення водолазних спусків і робіт командир спуску подає команду: "Водолазні пости привести у вихідне положення".
Після приведення водолазних постів у вихідне положення командир спуску шикує водолазів і осіб, що забезпечували водолазні спуски. Проводить розгляд, вказуючи на допущені порушення під час водолазних спусків і робіт.
Керівник водолазних робіт підбиває підсумок.
Додаток 14
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.41 глави 1 розділу II)
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
під час роботи з медичним киснем
1. До роботи з медичним киснем допускаються особи, що вивчили і здали залік щодо правил безпеки під час роботи з медичним киснем. Допуск оформлюється наказом командира корабля і організації ЗС України щороку.
2. Під час відпускання кисню завод видає на нього паспорт із даними лабораторного аналізу. Кисень відпускається із заводу в 40-літрових (транспортних) балонах під тиском 15-20 мПа (150-200 кгс/см-2) при температурі 20° С. Усі кисневі балони повинні бути пофарбовані в блакитний колір. На горловині вони повинні мати клеймо, що вказує номер балона, ємність, масу, робочий та іспитовий гідравлічний тиск, а також клеймо інспектора Держтехнагляду, дату чергового огляду (випробування балона).
Забороняється використання балонів із строками випробувань, що закінчилися.
Під час одержання кисню зі складу постачального органу постачальник зобов’язаний видати паспорти або витяги з паспортів. Паспорти або витяги з паспортів зберігаються у водолазного спеціаліста (відповідальної особи) корабля або організації ЗС України до використання кисню.
3. Для запобігання ударам балони з киснем перевозяться на ресорному транспорті, покладеними на спеціальні підкладки. На штуцер відводу вентиля кожного балона навертається заглушка, а сам вентиль повинен бути закритий запобіжним клапаном. Переносити транспортні балони на руках забороняється. Для перенесення балонів необхідно користуватися спеціальними ношами з гніздами під балони. Під час переміщення балонів з місця на місце брати їх за вентилі забороняється.
4. Перед початком роботи з киснем необхідно вимити з милом руки і перевірити, чи не забруднений одяг мастилом або легкозаймистими речовинами. Робочий інструмент повинен бути знежирений. Щоб уникнути вибуху, торкатися балонів з киснем замасленими руками, промасленими рукавицями або ганчір’ям, а також швидко відкривати вентилі забороняється.
У приміщенні, де проводиться зарядження балонів киснем, не допускається зберігання пально-мастильних матеріалів, легкозаймистих речовин і розведення відкритого вогню. На тих предметах, які можуть стикатися з киснем, не повинно бути слідів рослинних і тваринних жирів. Паління біля кисневих балонів і в приміщенні, де проводиться зарядження балонів, забороняється.
5. Забороняється ставити кисневі балони на відстань ближче 3 м від печей, електричних машин, трансформаторів. Для захисту від нагрівання сонячними променями балони, що перебувають на відкритому повітрі, варто розташовувати в тіні, накривати брезентом і час від часу поливати брезент водою.
6. Забороняється відгвинчувати ковпаки і відкривати вентилі кисневих балонів ударами молотка або за допомогою зубила. Ковпаки відгвинчуються обома руками або спеціальним ключем. Вентиль варто відкривати руками та у крайньому випадку ключем без застосування великого зусилля. У разі замерзання вентиля дозволяється відігрівати його, обкладаючи чистим ганчір’ям, змоченим окропом.
7. Забороняється повністю витрачати (випускати) кисень з балона. Залишковий тиск у балоні повинен бути не менше 0,3 мПа (3 кгс/см-2), щоб уникнути потрапляння до нього атмосферного повітря. Використаний балон з тиском кисню не менше 0,3 мПа (3 кгс/см-2) повинен мати напис крейдою "Порожній". У тих випадках, коли через несправність вентиля балона кисень не був використаний, на балоні робиться напис: "Обережно, з несправним вентилем, повний".
8. Перед встановленням редуктора на штуцер відводу вентиля проводиться попереднє продування штуцера для видалення сторонніх часток шляхом короткочасного відкривання вентиля балона. Перед встановленням редуктора перевіряється, чи немає на редукторі слідів мастила і жиру, а також справність фібрової прокладки, різьблення в накидній гайці і штуцері відводу вентиля балона.
Після встановлення редуктора вентиль балона відкривати повільно. У момент відкривання вентиля забороняється стояти напроти редуктора (манометра) і вихідних отворів трубопроводу. Користуватися манометрами, на яких відсутній напис "Кисень" або "Маслонебезпечно", забороняється.
9. Для наповнення балонів киснем надається спеціальне зарядне приміщення, температура повітря в якому не повинна перевищувати 35оС. Електроустаткування приміщення і телефонна апаратура повинні бути пожежобезпечного (безіскрового) виконання.
Перед початком перекачування кисню інструмент повинен бути насухо витертий чистим ганчір’ям, компресор перевірений і підготовлений до роботи. Кисневий компресор повинен змащуватися тільки водогліцериновою сумішшю, що складається з 50% дистильованої води та 50% хімічно чистого гліцерину або спеціальних змащень.
10. Наповнені киснем балони зберігаються у сховищах на стелажах, обладнаних гніздами, у горизонтальному або вертикальному положенні з вентилями, зверненими в один бік. Сховища кисневих балонів і приміщення кисневих насосів повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.
11. Використання кисню для дихання в декомпресійних камерах проводиться з дозволу лікаря спеціальної фізіології або особи, що здійснює медичне забезпечення водолазних спусків. Перед використанням кисню в камері перевіряється справність герметичних електрогрілок, заземлення і цілість захисних кожухів на них, відсутність у камері інших горючих предметів. Розміщення в камері транспортних кисневих балонів для живлення кисневої системи дихальних апаратів забороняється. Концентрація кисню у відсіках не повинна перевищувати 25%.
12. Кисневі балони, компресори, прилади та інше обладнання після використання їх для повітря використовувати для кисню забороняється.
Додаток 15
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.42 глави 1 розділу II)
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
під час роботи з регенеративними і поглинальними речовинами
1. До роботи з регенеративними і поглинальними речовинами допускаються особи, що вивчили матеріали та здали залік щодо правил безпеки під час роботи з регенеративними і поглинальними речовинами. Допуск оформлюється щороку наказом командира корабля і організації ЗС України з призначенням особи, що відповідає за зберігання.
2. Регенеративні і поглинальні речовини під час тривалого зберігання та перевезення подрібнюються і містять багато пилу. Для видалення пилу речовини перед заряджанням у регенеративні патрони і установки необхідно просіювати через сито з чарунками розміром 1 мм-2. Просіювати треба на відкритому повітрі з урахуванням напрямку вітру так, щоб пил не потрапляв на відкриті частини тіла, слизові оболонки органів дихання, одяг і взуття або в приміщеннях з обладнаною витяжною вентиляцією. У разі відсутності витяжної вентиляції в приміщенні не повинно бути горючих матеріалів (мастил, ганчір’я тощо) під час просіювання регенеративних речовин і поглиначів двоокису вуглецю. Водолаз повинен використовувати засоби захисту органів дихання.
3. Щоб уникнути роз’їдаючої дії лугу на шкірні покриви рук, регенеративні речовини і поглиначі двоокису вуглецю на сито та у патрони засипають совком. Під час роботи з цими речовинами варто вдягати гумові рукавички і захисні окуляри, тому що регенеративні речовини і поглиначі двоокису вуглецю реагують з вологою. Перед зарядженням регенеративні патрони (коробки) та установки повинні бути добре просушені. Для видалення пилу, що утворився під час засипання речовини, заряджені патрони (коробки) продувають стисненим повітрям, дотримуючись заходів безпеки.
4. Регенеративні і поглинальні речовини, що залишилися в барабанах після зарядження патронів та регенеративних установок, повинні зберігатися у спеціальних ємностях, герметичність яких забезпечується кришками, які щільно закриваються. Під час з’єднання речовини О-3 з водою відбувається бурхлива реакція з виділенням тепла, тому для запобігання вибуху не можна відкриті регенеративні патрони з відпрацьованою речовиною занурювати у воду. Гасити відпрацьовану речовину треба у спеціально відведеному місці струменем води через шланг, попередньо висипавши речовину з регенеративного патрона. Використані регенеративні та поглинальні речовини зберігати на судні, у приміщеннях на березі забороняється.
З кожного знов відкритого барабана беруть регенеративну (поглинальну) речовину для аналізу на вміст у ній кисню і двоокису вуглецю.
Під час використання пластинчатої регенеративної речовини допускається проведення контрольного аналізу однієї з банок партії.
5. Регенеративні речовини повинні зберігатися в запаяній металевій тарі, у закритих сухих приміщеннях і охоронятися від потрапляння на них води і мастил, тому що це може призвести до вибуху або пожежі. В опалюваних приміщеннях регенеративні речовини повинні перебувати на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів.
Приміщення, в яких зберігаються регенеративні речовини, повинні бути закриті на замок і здаватися відповідальними особами під охорону черговій службі із записом у журнал розкриття (закриття) приміщень.
У випадку потрапляння регенеративної речовини на відкриті ділянки тіла необхідно негайно змивати його струменем води, ретельно оберігаючи очі і дихальні шляхи від потрапляння лужної води.
Додаток 16
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.48 глави 1 розділу II)
ЖУРНАЛ
обліку і аналізів повітря, дихальних газових сумішей регенеративних і поглинальних речовин
Розпочато ________________ 20 ___ року
Закінчено ________________ 20 ___ року
1. Дані аналізів повітря
№ з/п Місце відбору проби Дата Вміст шкідливих речовин Висновок про придатність Підпис того, хто проводив аналіз
двоокис вуглецю, % об’єму окис вуглецю, мг/м-3окис азоту, мг/м-3вуглеводні, мг/м-3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
2. Облік і аналізи дихальних газових сумішей
№ балонів Заводські номери балонів Номери секцій суднових балонів з повітрям Дата приготування суміші Розрахунковий склад суміші Тиск суміші, мПа (кгс/см-2) Прізвище того, хто готував суміш Перший аналіз Другий аналіз Третій аналіз Дата використання суміші
суднового транспортного кисень гелій азот або повітря кисень гелій азот або повітря дата проведення аналізу вміст кисню, % особистий підпис дата проведення аналізу вміст кисню, % особистий підпис дата проведення аналізу вміст кисню, % особистий підпис
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

__________
Примітки:


1. У графі 5 вказують заводські номери транспортних балонів з повітрям, що використовувалося для приготування киснево-азотно-гелієвої суміші шляхом динамічного змішування.
2. У графі 6 вказують номери секцій суднових балонів з повітрям, використаним для попереднього приготування суміші.
3. Дані аналізів регенеративних та поглинальних речовин
№ з/п Речовина Дата проведення аналізу Серія, заводський номер барабана (банки), дата виготовлення Вміст двоокису вуглецю, л/кг Вміст кисню (тільки для регенеративних речовин), л/кг Висновок про придатність Підпис особи, що проводила аналіз
1 2 3 4 5 6 7 8
Додаток 17
до Інструкції з водолазних робіт
у Збройних Силах України
(пункт 1.54 глави 1 розділу II)
МЕТОДИКА
з проведення аналізів повітря, дихальних газових сумішей, регенеративних і поглинальних речовин
1. Аналіз повітря, що подається компресорними установками для дихання водолазів, відповідно до цієї методики проводять:
у місцях проведення водолазних робіт:
перед початком спусків на глибини понад 60 м;
перед приготуванням дихальних газових сумішей з використанням стисненого повітря;
у хімічних лабораторіях:
через кожні три місяці експлуатації компресорних установок;
перед початком експлуатації заново встановлених або відремонтованих компресорів, повітряних магістралей і балонів.
2. Для визначення вмісту діоксиду вуглецю застосовують:
прилад газового аналізу на діоксид вуглецю ПГА-ДУМ (ТУ 2.067-74) або корабельний газоаналізатор переносний на діоксид вуглецю КГП-ДУ (ТУ 2.145-78), а також прилад газового аналізу на шкідливі домішки ПГА-ВПМ (ТУ 2.065-74) або корабельний газоаналізатор переносний на шкідливі домішки КГП-ВП (ТУ 2.147-78) - на кораблях, суднах і берегових об’єктах, що мають водолазне обладнання для проведення спусків на глибини до 60 м;
газоаналізатор переносний хімічний ручної дії ГХП-100 (ГОСТ 6329-74) або КГА-1-1 (ТУ 92.891.006-90) - на кораблях, суднах і берегових об’єктах, що мають водолазне обладнання для проведення спусків на глибини понад 60 м;
газоаналізатор хімічний лабораторний ГХЛ (ГОСТ 7018-75) або КГА-1-1 (ТУ 92.891.006-90) - у хімічних лабораторіях.
3. Для визначення вмісту в повітрі оксиду вуглецю, оксидів азоту і вуглеводнів (сумарно в перерахунку на вуглець) використовується прилад газового аналізу шкідливих домішок ПГА-ВПМ (ТУ 2.065-74) або КГП-ВП (ТУ 2.147-78) в комплекті з індикаторними трубками.
4. Для відбору проб повітря на аналіз у місцях проведення водолазних робіт використовуються гумові (волейбольні) камери, а в хімічних лабораторіях використовуються малолітражні балони за ГОСТ 949-73 об’ємом не більше 2 л. Характеристики індикаторних трубок наведені в таблиці 1.
5. Підготовка до роботи засобів газового контролю проводиться відповідно до технічних описів та інструкцій з експлуатації на прилади ПГА-ДУМ (1Д2.840.032ТО) або КГП-ДУ (Ра2.840.086ТО), а також з урахуванням вимог ГОСТ 5439-76 (Гази пальні природні і штучні. Метод визначення об’ємної частини компонентів на комплектах для газових аналізів типу КГА).
Таблиця 1
Марка Технічні умови Речовина, що визначається Межі вимірювання, мг/м-3 (мг/л) Строк придатності, років Колір кільця маркування
ІТМ-1Б С-2.001.000ТУ
(ТУ 2.001-72)
Окис азоту 0,2-5
(0,0002-0,005)
1,5 Червоний
ТО-1 С-2.006.000ТУ
(ТУ 2.006-72)
Окислюваль-на трубка - 1,5 Червоний
ІТМ-2А С-2.002.000ТУ
(ТУ 2.002-72)
Окис вуглецю 5-50
(0,005-0,05)
4 Чорний
ІТМ-5 С-2.004.000ТУ
(ТУ 2.004-72)
Гас - бензин 50-500
(0,05-0,5)
4 Коричневий
6. Під час підготовки і визначення концентрації шкідливих речовин на приладі ПГА-ВПМ або КГП-ВП перевіряється цілість індикаторних трубок візуальним оглядом.
7. Забороняється використання індикаторних трубок з гарантійним строком придатності, що закінчився. Дата випуску і гарантійний строк придатності вказані на касеті з індикаторними трубками.
8. Підготовка засобів відбору проб повітря здійснюється в такому порядку: нові гумові (волейбольні) камери до початку робіт з відбору проб повітря необхідно вимити гарячим мильним розчином, промити водою до видалення мильного розчину, тричі ополоснути дистильованою водою і висушити. Після такої обробки камери готові до використання.
9. Малолітражні балони до початку роботи оглядаються. Перевіряються наявність клейма на верхній сферичній частині балона, дати виготовлення і його фактична місткість. Газ, що міститься в них, випускається в атмосферу.
10. Відбір проб повітря проводиться з магістралі секції балонів у гумові (волейбольні) камери за допомогою редуктора або вентиля тонкого регулювання будь-якого типу.
Для відбору проби необхідно частину повітря з магістралі випустити в атмосферу (продути магістраль), а камеру промити повітрям з тієї самої магістралі.
11. Промивання камери повітрям для аналізу проводиться шляхом її заповнення і випуску повітря в атмосферу стисненням камери руками. Останнє заповнення камери слід проводити до розпрямлення її внутрішніх складок. Після заповнення повітрям, що аналізується, камера герметизується закриттям її трубки затискачем. Місце і час відбору проби записуються на камері крейдою.
12. Відбір проб повітря для доставки його на аналіз до хімічної лабораторії проводиться в малолітражні балони. Для відбору проби необхідно випустити частину повітря з магістралі в атмосферу і промити балон повітрям з цієї самої магістралі. Промивання малолітражного балона здійснюється шляхом заповнення його до робочого тиску з повітряної системи і випуску відібраного об’єму повітря в атмосферу. Після промивання проводиться заповнення балона повітрям, що аналізується, до робочого тиску.
До балона кріпиться табличка (бирка) розміром 70х100 мм із зазначенням найменування корабля, судна або частини, місця, дати і часу відбору проб, а також тиску в балоні і прізвища особи, що проводила відбір проби повітря.
13. Визначення концентрації діоксиду вуглецю в повітрі, що аналізується, проводиться відповідно до технічних описів та інструкцій з експлуатації на прилади ПГА-ДУМ (1Д2.840.032ТО) або КГП (Ра2.840.086ТО) і на газоаналізатори ГХП-100 (ГХЛ, КГА-1-1) з урахуванням вимог ГОСТ 5439-76 в частині визначення компонентного складу.
14. Для проведення аналізу повітря на вміст діоксиду вуглецю за допомогою приладу ПГА-ДУМ (КГП-ДУ) гумову трубку волейбольної камери з пробою повітря одягають на вхідний штуцер газової магістралі приладу, відкривають затиск на трубці камери і виконують аналіз відповідно до Технічного опису та Інструкції з експлуатації 1Д2.840.032ТО (Ра2.840.086ТО).
15. Визначення концентрації діоксиду вуглецю і шкідливих речовин в аналізованому повітрі на приладі ПГА-ВПМ (КГП-ВП) проводиться за допомогою таких індикаторних трубок: ІТМ-ДУ-М і ІТМ-ДУ-Б на діоксид вуглецю; ІТМ-2А на оксид вуглецю; ІТМ-1Б в комплекті з трубкою ТЕ-1 на оксиди азоту; ІТМ-5 (за лівою шкалою "керосин") на вуглеводні (сумарно в перерахунку на вуглець).
Вимірювання проводяться відповідно до Технічного опису і Інструкції з експлуатації 1Д2.840.032ТО.
16. Аналіз отриманих концентрацій за індикаторними трубками проводиться за допомогою шкал або кольорових еталонів, наклеєних на касети з індикаторними трубками. У разі викривлення верхньої межі стовпчика (кільця) відлік проводиться за середнім значенням верхньої межі забарвленого стовпчика (кільця).
17. Визначення концентрацій шкідливих речовин проводиться послідовно не менше трьох разів. За остаточний результат визначення концентрації шкідливої речовини беруть середнє арифметичне значення з трьох проведених вимірювань.
18. Допускається одночасне проведення аналізу на приладі ПГА-ВПМ з однієї гумової камери на двох різних індикаторних трубках. У цьому разі кінець гумової трубки камери приєднується до приладу через металевий трійник.
19. Повітря, що використовується для дихання водолазів, не повинне містити шкідливих речовин більше граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК) (таблиця 2).
20. Результати аналізу повітря на вміст шкідливих речовин заносяться у формуляр компресора, журнал водолазних робіт та журнал обліку і аналізів повітря, дихальних газових сумішей, регенеративних і поглинальних речовин.
21. Якщо в пробі повітря виявлені шкідливі речовини, концентрація яких вище граничнодопустимих, слід виявити і усунути причину забруднення, змінити стиснене повітря в секціях балонів і провести повторний аналіз.
22. Забороняється використання стисненого повітря для дихання водолазів і приготування дихальних газових сумішей до усунення причин забруднення повітря і зниження вмісту шкідливих речовин у стисненому повітрі секцій балонів до концентрацій не вище граничнодопустимих.
Таблиця 2
Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин
№ з/п Найменування шкідливої речовини, що вимірюється ГДК, мг/м-3ГДК, мг/л ГДК, % об’єму
1 Двоокис вуглецю - - 0,1
2 Окис вуглецю 8 0,008 -
3 Окис азоту 0,5 0,0005 -
4 Вуглеводні (у перерахунку на вуглець) 50 0,05 -
__________
Примітка.
Величини ГДК вказані для нормальних кліматичних умов повітря: температура (298±10) °К або (25±10) °С; відносна вологість (65±15)%; атмосферний тиск (953,3±113,3) кПа або (750±85 мм рт.ст.).
23. Висновок про придатність повітря для дихання водолазів дає лікар спеціальної фізіології (лікар або особа, що здійснює медичне забезпечення водолазних спусків).
24. Дихальні газові суміші аналізують тільки на вміст кисню.
Для аналізу газових сумішей використовують газоаналізатор ГХП-100 (ГОСТ 6329-74) або КГА-1-1 (ТУ 92.891.006-90) за умови вмісту кисню в суміші до 21% об’єму і газоаналізатор ГК-1 (ТУ 25-11-1223-76) за умови вмісту кисню в суміші більше 21% об’єму.
У хімічних лабораторіях флотів для аналізу газових сумішей на вміст кисню може використовуватися газоаналізатор хімічний ГХЛ (ГОСТ 7018-75) або КГА-1-1 (ТУ 92.891.006-90).
25. Для проведення аналізу газової суміші на газоаналізаторі ГХП-100 і ГХЛ (або КГА-1-1) використовують:
розчин їдкого калію, який готують, розчиняючи 60-70 г їдкого калію (ГОСТ 2463-80) в 130-140 мл дистильованої води;
розчин пірогалолу "А", який готують, розчиняючи в 180 мл дистильованої води 25 г пірогалолу "А" (ГОСТ 6408-75) і 35 г їдкого калію;
воду дистильовану (ГОСТ 6709-72);
метиловий оранжевий індикатор (ГОСТ 10816-64), 0,1% розчин;
як замикаючу рідину застосовують 22% розчин хлориду натрію (ГОСТ 4233-77) з додаванням декількох крапель сірчаної кислоти або 10% водного розчину сірчаної кислоти, який готують, розчиняючи 5,5 мл концентрованої сірчаної кислоти (ГОСТ 4204-77) і 95 мл дистильованої води.
Замикаючу рідину підфарбовують, додаючи декілька крапель метилового оранжевого індикатора.
26. Для виконання аналізу газової суміші на газоаналізаторі ГК-1 використовують:
хлорид амонію (ГОСТ 3773-72);
аміак водний (ГОСТ 3760-79), 18% розчин;
аміачний розчин хлориду амонію, приготований з 750 г хлориду амонію, розчиненого в 1 л дистильованої води, з додаванням 1 л 18% розчину аміаку;
дріт мідний круглий електротехнічний (ГОСТ 2112-71) типу ММ діаметром 0,8 мм у вигляді спіралі довжиною близько 10 мм (діаметр витка близько 5 мм);
мастило УН (вазелін технічний);
воду дистильовану;
замикаючу рідину - 10% розчин сірчаної кислоти, підфарбований декількома краплями метилового оранжевого індикатора.
27. Проби газової суміші відбирають у гумові камери (ГОСТ 16547-79) через вентилі відбору проб. Гумові камери для відбору проб газової суміші обладнують трійником, на вільні кінці якого вдягають гумові трубки завдовжки 10-12 см із затискачами для приєднання до вентиля відбору проб. Нові гумові камери готуються до проведення аналізу проб газової суміші відповідно до пункту 10 цієї Методики. Під час відбору проби частину газової суміші спочатку випускають в атмосферу (вентиль відкривається на 1-2 с). Потім гумову камеру приєднують до вентиля, тричі промивають газовою сумішшю, що досліджується, при відкритому вентилі відбору проби, після чого заповнюють до розпрямлення всіх складок. Гумова камера з пробою газу до проведення аналізу повинна перебувати поряд з газоаналізатором 10-15 хвилин для вирівнювання температури проби з температурою навколишнього середовища.
Проміжок часу між відбором проби і її аналізом не повинен перевищувати 1,0-1,5 години.
28. Газоаналізатор КГА-1-1 (ГХП-100) готують і перевіряють відповідно до технічного опису. Всі скляні частини приладу миють хромовою сумішшю, що є розчином 10 г біхромату калію (ГОСТ 4220-75) в 190 г концентрованої сірчаної кислоти. Хромову суміш ретельно змивають водою. На вимитій частині бюретки та інших частинах приладу не повинні затримуватися краплі води. Окрім хромової суміші для миття приладу можна застосовувати 10% розчин тринатрійфосфату.