Про затвердження Інструкції з водолазних робіт у Збройних Силах України

6. Під час перевірки водолазної підготовки на кораблях, у військових частинах (з’єднаннях) ЗС України за рішенням керівника перевірки можливе проведення навчань з організації водолазних спусків, надання допомоги аварійному водолазу з практичним спуском водолазів під воду.

7. Результати перевірки водолазної підготовки, висновки щодо готовності кораблів (підрозділів) до проведення водолазних спусків записуються у журнал водолазних робіт та у журнал бойової підготовки корабля (підрозділу), а на кораблях другого рангу і вище - у журнал бойової підготовки військової частини та оформляються відповідним актом.

8. Результати перевірки водолазної підготовки доповідаються:

спеціалістами ПРС ВМС ЗС України - командиру військової частини (з’єднання) ВМС ЗС України та начальнику ПРС ВМС ЗС України;

спеціалістами інженерних військ ЗС України - командиру військової частини, яка підлягала перевірці, НІВ - НУ КСП ЗС України;

спеціалістами військово-морських баз - командиру військової частини (з’єднання) та начальнику ПРС військово-морської бази;

спеціалістами військової частини (з’єднання) ЗС України - командиру корабля і організації ЗС України.

В усіх випадках виявлені недоліки та зауваження повинні бути доведені до тих, хто перевірявся, з установленням строків їх усунення.

9. За наявності грубих порушень або недоліків, що впливають на безпеку проведення водолазних спусків, керівник перевірки (спеціаліст, який здійснює перевірку) зобов’язаний заборонити водолазні спуски, про що зробити запис у журналах водолазних робіт та бойової підготовки (де вони не передбачені - у вахтовому журналі), і повідомити про це відповідному командиру (начальнику).

Дозвіл на проведення водолазних спусків після усунення виявлених недоліків надається особою, яка заборонила спуски, або його начальником.

Кораблям, на яких є несправне водолазне спорядження та обладнання, непідготовлені водолази, низька організація водолазних спусків, вихід у море забороняється.

10. Перевірка укомплектованості водолазами і виконання ними встановлених щорічних нормо-годин роботи під водою (кількості спусків під воду) має включати:

перевірку укомплектованості особового складу водолазів згідно зі штатно-посадовою книгою; перевірку наявності позаштатних водолазів;

перевірку виконання водолазами встановлених обов’язкових щорічних нормо-годин роботи під водою (кількість спусків) відповідно до присвоєних кваліфікацій;

перевірку у відповідного водолазного складу виконання встановлених обов’язкових щорічних нормо-годин роботи під водою (кількості спусків) за додатковими водолазними кваліфікаціями.

11. Перевірка виконання встановлених норм готовності водолазів за глибинами здійснюється для кораблів, обладнаних глибоководним водолазним комплексом.

12. Перевірка укомплектованості водолазною технікою і майном відповідно до норм постачання здійснюється за обліковими документами наявності водолазної техніки і майна, звіряється з нормами постачання.

13. Перевірка технічного стану і готовності до роботи водолазного спорядження та засобів забезпечення водолазних робіт.

Водолазне спорядження і обладнання, що зберігаються на водолазному посту, повинні бути укомплектовані, справні і готові до роботи. Несправне водолазне спорядження та обладнання повинні зберігатися окремо від справних і мати маркування "НЕСПРАВНЕ".

14. Перевірка водолазного спорядження здійснюється таким чином:

1) дихальні апарати:

перевірити укомплектованість апаратів за формуляром (паспортом);

перевірити правильність їх зберігання;

перевірити зарядження апаратів з відкритою схемою дихання до робочого тиску;

перевірити зовнішнім оглядом технічний стан апаратів;

провести робочу перевірку 1-2 апаратів згідно з вимогами інструкції з їх експлуатації з метою перевірки технічних характеристик;

перевірити записи у формулярах (паспортах) апаратів про проведення періодичних планово-попереджувальних оглядів та ремонтів;

перевірити наявність клейма про огляд балонів апаратів;

2) водолазні шоломи, маски, напівмаски:

перевірити зовнішнім і внутрішнім оглядом на відсутність видимих пошкоджень, переконатися в наявності гумових прокладок;

перевірити справність водолазних шоломів, звертаючи особливу увагу на надійність утримання в шоломі переднього ілюмінатора. Люфт скла переднього ілюмінатора в обоймі не допускається;

3) водолазні шланги:

перевірити зовнішнім оглядом на відсутність пошкоджень у шлангах, звернути увагу на обв’язку вільних штуцерів;

перевірити правильність укладання шлангів у бухти на дерев’яних підкладках, на барабани котушок або в кошики (не допускається різких вигинів, заломів і закручувань);

перевірити наявність маркування, бензелів і стопорних кілець.

4) гідрокомбінезони, гідрокостюми, водолазні сорочки, жилети спливу, білизна водолазна, утеплювачі:

перевірити комплектність виробів;

перевірити зовнішнім оглядом стан тканини виробів на відсутність пошкоджень;

перевірити відповідність розміщення і справність дії травляче- запобіжних клапанів на виробах, де вони передбачені (відкриття кришок, цілість подушок клапанів);

5) водолазні вантажі, калоші, боти, ласти, глибиноміри, годинники, компаси, ножі тощо:

перевірити вироби на відсутність зовнішніх пошкоджень, звертаючи особливу увагу на стан ременів;

перевірити стан лез ножів та якість їх заточення. Впевнитися в надійності утримання ножів у піхвах.

15. Перевірка засобів забезпечення водолазних спусків здійснюється таким чином:

1) водолазні трапи:

перевірити зовнішнім оглядом на відсутність технічних пошкоджень;

перевірити відповідність до вимог керівних документів;

2) спускові, ходові, сигнальні, контрольні кінці і шланг-кабелі:

перевірити на відсутність вузлів, сплетінь, потертостей і надривів пасів;

перевірити відповідність до вимог керівних документів;

3) спуско-піднімальні пристрої:

перевірити зовнішнім оглядом комплектність та стан лебідок, котушок, ферм, балок, висувних мостів, кран-балок для водолазних альтанок, канатів, роликів, приладів безпеки, контрольно-вимірювальних приладів;

перевірити сертифікати тросів та рядки їх заміни;

4) водолазні альтанки:

перевірити зовнішнім оглядом на відсутність механічних пошкоджень;

перевірити відповідність до вимог керівних документів;

5) водолазні барокамери:

перевірити комплектність, зовнішнім і внутрішнім оглядом відсутність сторонніх предметів;

перевірити зовнішнім оглядом цілість ілюмінаторів, контрольно-вимірювальних приладів, арматури, наявність клейма про огляд манометрів;

перевірити зовнішнім оглядом наявність і якість прокладок, які ущільнюють, на кришках люків, шлюзів;

перевірити справність телефонного зв’язку, освітлення у відсіках;

перевірити надійність закриття кришок люків і їх герметичність за умови тиску в барокамері 0,02 мПа (0,2 кгс/см-2);

перевірити строки періодичних свідоцтв. На кораблях, обладнаних глибоководними водолазними комплексами, перед їх виходом для проведення водолазних спусків чи в далекий похід перевірити на герметичність камери за робочого тиску;

6) компресори та помпи:

перевірити комплектність;

перевірити справність агрегатів шляхом їх запуску і короткочасної роботи;

7) фільтри і блоки очищення:

перевірити зовнішнім оглядом контрольно-вимірювальні прилади, арматуру, надійність їх кріплення;

перевірити за журналом обліку кількість повітря, пропущеного через фільтр (блок очищення) після його перезарядження;

перевірити наявність і періодичність аналізу повітря, регенеративних і поглинаючих речовин;

перевірити наявність клейма про огляд агрегатів;

8) щити водолазні повітророзподільні, пульти подачі суміші:

перевірити зовнішнім оглядом на відсутність пошкоджень, комплектність і справність контрольно-вимірювальних приладів;

9) контрольні установки (прилади):

перевірити комплектність і правильність збереження установки (приладу);

перевірити зовнішнім оглядом справність установки (приладу), контрольно-вимірювальних приладів і строки їх перевірки;

перевірити чіткість зчитування даних зі шкал вимірювальних приладів;

10) водолазний інструмент, пристрої та приладдя:

перевірити зовнішнім оглядом на відсутність пошкоджень, корозії;

11) водолазні телефонні станції:

перевірити комплектність і цілість зовнішніх частин;

перевірити працездатність, відповідно до вимог інструкції з експлуатації (без проведення водолазних спусків);

12) засоби підводного освітлювання та освітлювальні приладдя:

перевірити комплектність;

перевірити зовнішнім оглядом на відсутність механічних пошкоджень окремих деталей та вузлів;

перевірити справність освітлювальних приладів шляхом включення на повітрі відповідно до вимог інструкції з експлуатації.

16. Спеціальне водолазне обладнання кораблів, суден пошуково-рятувального забезпечення ВМС ЗС України (робочі камери, рятувальні дзвони, гідроакустичні водолазні станції зв’язку, підводні телевізійні станції тощо), а також водолазні дзвони, електрозварювальне устаткування, підводні засоби руху, системи та засоби обігріву, життєзабезпечення людини під час перебування в умовах підвищеного тиску газового довкілля перевіряються відповідно до вимог інструкцій з експлуатації в масштабі, визначеному керівником перевірки (спеціалістом, що перевіряє).

17. Під час відпрацьовування організації водолазних спусків перевіряються:

наявність розкладу та інструкцій з підготовки і проведення водолазних спусків;

знання особовим складом своїх обов’язків відповідно до розкладу та інструкцій з проведення водолазних спусків і забезпечення їх проведення;

організація водолазних спусків під час проведення навчання з практичними спусками водолазів;

планування водолазних спусків у планах бойової підготовки;

наявність записів про спуски у вахтовому журналі.

18. Перевірка рівня підготовки офіцерів, мічманів і старшин, допущених до керівництва водолазними роботами, спусками, та їх медичного забезпечення полягає у перевірці:

основних керівних документів з водолазної підготовки;

організації та заходів безпеки під час проведення водолазних спусків на кораблі і організації ЗС України;

типових дій командира спусків у разі виникнення аварійних ситуацій з водолазами;

заходів попередження, надання допомоги і лікування професійних водолазних захворювань.

19. Перевірка рівня практичних навичок водолазів з виконання робіт під водою та обслуговування водолазної техніки полягає у перевірці:

знання водолазного спорядження, уміння виконувати робочу перевірку та експлуатувати його;

знання організації проведення водолазних спусків, заходів безпеки під час роботи під водою і способів виконання типових водолазних робіт;

причин, ознак, способів надання першої медичної допомоги та попередження професійних водолазних захворювань і способів надання допомоги водолазам в аварійних ситуаціях.

20. Перевірка наявності організаційних наказів і правильність ведення водолазної документації:

1) на кораблях перевіряються:

журнал водолазних робіт;

плани водолазних спусків;

паспорти і формуляри на водолазне спорядження та обладнання;

плани-графіки періодичних планово-попереджувальних оглядів та ремонту аварійно-рятувального майна;

книга обліку майна номенклатури пошуково-рятувальної служби;

особисті книжки водолазів (офіцерів-водолазів, позаштатних водолазів);

медичні книжки водолазів (офіцерів-водолазів, позаштатних водолазів);

інструкції з експлуатації водолазної техніки;

інструкції з проведення водолазних спусків;

витяг з наказу командира військової частини (з’єднання) про допуск командного складу корабля до керівництва водолазними роботами;

витяг з наказу командира корабля і організації ЗС України про допуск особового складу до водолазних спусків, керівництва спусками та їх медичного забезпечення (що здійснюється на підставі акта відповідної ВКК);

наказ командира корабля про призначення особи, яка здійснює контроль за виконанням вимог Інструкції на кораблі (за відсутності штатного водолазного спеціаліста);

наказ командира корабля про призначення особи, яка здійснює медичне забезпечення водолазних спусків на кораблі (за відсутності штатного лікаря спеціальної фізіології);

наказ командира корабля про організацію водолазних спусків з борту корабля;

наказ командира корабля про визначення місця та організації зберігання водолазного майна на кораблі;

журнал обліку аналізу повітря, дихальних газових сумішей, регенеративних і поглинаючих речовин;

2) на підводних човнах перевіряється вказане в підпункті 1 цього пункту, крім того наявність:

технічних описів та інструкцій з експлуатації рятувального спорядження підводника ССП (ІСП-60), ПВ-ПЛ-87;

програми водолазної підготовки особового складу підводного човна;

інструкцій з організації водолазних спусків, проведення лікувальної рекомпресії та оксигенобаротерапії;

журналів водолазної підготовки;

планів відпрацювання практичних завдань водолазної підготовки;

наказу про призначення групи позаштатних водолазів та про допуск їх до спусків під воду;

наказу командира підвідного човна про визначення місця та організації проведення лікувальної рекомпресії та оксигенобаротерапії;

наказу командира підводного човна про індивідуальне закріплення апаратів ІДА-59 (типу ІДА) за особовим складом;

наказу командира підводного човна про допуск особового складу до використання спорядження ІСП-60 (типу ІСП) за призначенням;

таблиці проведення лікувальної рекомпресії та оксигенобаротерапії;

інструкції з виходу із затонулого підвідного човна;

3) на кораблях (суднах), обладнаних глибоководним водолазним комплексом, перевірити зазначене у підпункті 1 цього пункту, крім того наявність:

наказів і посвідчення про допуск до обслуговування та спусків у ТВП;

планів і протоколів спусків у ТВП;

планів і протоколів глибоководних спусків;

документацію з медичного забезпечення глибоководних водолазних спусків;

4) в організаціях ЗС України перевіряється наявність:

керівних документів з водолазної справи;

наказу командира про призначення відповідальних за організацію підготовки особового складу з водолазної справи;

програми підготовки водолазів з теоретичного і практичного курсів;

планів проведення занять у керівників груп;

журналів обліку проведення занять з водолазної підготовки;

наказу командира про призначення ВКК військової частини (з’єднання);

актів відповідних ВКК і наказів командира про підтвердження (присвоєння, позбавлення) водолазних кваліфікацій і допуск до спусків під воду, керівництва спусками та їх медичне забезпечення;

наказу командира про призначення посадової особи, яка здійснює контроль за виконанням вимог Інструкції (за відсутності штатних водолазних спеціалістів) у військовій частині (з’єднанні);

наказу командира про призначення посадової особи (з числа медичного персоналу), яка здійснює медичне забезпечення водолазів (за відсутності штатного лікаря спеціальної фізіології) у військовій частині (з’єднанні) ЗС України;

плану-графіка перевірок кораблів з водолазної підготовки штабом військової частини (з’єднання);

наказу командира військової частини (з’єднання) про допуск командного складу кораблів до керівництва водолазними роботами (на підставі акта ЦВКК);

планування водолазних спусків у планах бойової підготовки військової частини (з’єднання) ЗС України;

наказу командира військової частини (з’єднання) про закріплення водолазної техніки за підрозділами, кораблями (у разі потреби);

витягу з наказу начальника гарнізону про оголошення діючих барокамер гарнізону;

інформаційного бюлетеня аварійних випадків з водолазами.

21. Порядок і обсяг перевірки водолазної підготовки на кораблях і організаціях ЗС України у кожному конкретному випадку визначає керівник перевірки (спеціаліст, який перевіряє).

1. Загальні відомості про режими декомпресії водолазів після спусків на малі і середні глибини наведені нижче в табличній формі.

2. Використання таблиць 1-5 дозволяє попередити декомпресійну хворобу у водолазів після спусків у морських умовах (водоймищах, озерах, річках) на глибини до 60 м, після тренувальних водолазних спусків у барокамерах під надлишковим тиском до 0,6 мПа (6 кгс/см-2); таблиця 6 - декомпресійну хворобу у водолазів і медичного складу після тренувальних спусків в барокамерах під надлишковим тиском 0,8 мПа (8 кгс/см-2) і 1 мПа (10 кгс/см-2).

Кожна таблиця включає набір режимів декомпресії, що відповідають конкретним умовам водолазного спуску. Зміст таблиць режимів декомпресії відображає глибину спуску, експозицію на ґрунті, час переходу на першу зупинку, глибину зупинок і час витримок на зупинках, склад газових сумішей, вживаних для дихання водолазів на ґрунті і на різних етапах декомпресії.

Під час тренувальних спусків водолазів і медичного складу в барокамерах, а також проведення змішаної декомпресії водолазів на поверхні в умовах барокамер значення граф "Глибина спуску" і "Глибина зупинок", вказані в таблицях, необхідно прирівнювати до відповідного тиску в барокамерах з розрахунку: кожні 10 м глибини відповідають тиску 0,1 мПа (1 кгс/см-2).

3. Для кожного водолазного спуску режим декомпресії обирають окремо, виходячи з конкретних умов цього водолазного спуску: глибини занурення, експозиції водолаза на ґрунті, складу газових сумішей, використовуваних для дихання водолаза.

Експозиція на ґрунті обчислюється від початку занурення водолаза під воду (початок підвищення тиску в барокамері) до початку підйому водолаза з ґрунту (початок зниження тиску в барокамері). Якщо фактична глибина спуску або час перебування на ґрунті не збігаються зі значеннями глибини і часу, вказаними у відповідній таблиці, їх округляють у бік більшого режиму.

4. Режими декомпресії, обрані відповідно до вимог пункту 3 цього додатка, вважаються основними і використовуються під час спусків більшості водолазів. Режими, розташовані в таблицях на один рядок нижче основних, використовуються під час спусків малотренованих і схильних до декомпресійної хвороби водолазів, а також за несприятливих умов водолазних спусків.

Малотренованими вважаються водолази, що проходять первинне опрацювання глибини, а також ті, попередній спуск яких на досягнуту глибину проводився більше 60 діб тому. Схильними до декомпресійної хвороби вважаються водолази, що неодноразово перенесли декомпресійну хворобу після спусків з точним дотриманням режимів декомпресії. Несприятливими умовами водолазних спусків є: низька температура води біля поверхні (нижче 10° С) і виконання особливо важкої роботи на ґрунті.

5. Декомпресія водолазів проводиться з точним дотриманням глибин зупинок, часу витримок на зупинках і складу дихальних газових сумішей, передбачених для цього режиму декомпресії.

Час, що витрачається на перехід водолаза із зупинки до зупинки, враховується як час витримки на черговій зупинці.

Під час кисневої декомпресії час витримки на зупинці враховується з моменту закінчення кисневого промивання водолазного спорядження, а під час декомпресії в барокамері - з моменту підключення на дихання до кисневого дихального апарата (час, що витрачається на виконання кисневого промивання, до розрахунку приймається). Під час кисневих витримок тривалістю менше 3 хвилин час дихання киснем обчислюється від початку кисневого промивання. Кисневі промивання не повинні затримувати час витримок на зупинках. Дихання киснем менше 3 хвилин на зупинках може проводитися тільки у разі змішаної декомпресії в умовах барокамери.

Під час проведення кисневої декомпресії за таблицями 1, 2 і 4 цього додатка час витримок на кисні вказаний у дужках напівжирним шрифтом. Забороняються будь-які порушення встановленого режиму декомпресії.

6. Таблиці 1-5, окрім звичайної декомпресії водолаза під водою, можна застосовувати під час проведення змішаної декомпресії на поверхні в барокамері. Декомпресія на поверхні в барокамері може застосовуватися у всіх випадках спусків водолазів на глибини до 45 м, а також під час спусків на глибини більше 45 м при експозиції на ґрунті не більше 25 хвилин; у разі більшого часу перебування на ґрунті - тільки за особливо несприятливих умов перебування водолаза на витримках під водою. Декомпресія на поверхні в барокамері послідовно передбачає безупинний підйом водолаза з дозволеної таблицями глибини на поверхню, швидке (протягом 3-5 хвилин) звільнення його від водолазного спорядження в умовах нормального тиску і продовження декомпресії в барокамері.

Найбільші глибини зупинок, з яких водолаза можна піднімати на поверхню для декомпресії в барокамері, в таблицях 1-5 позначені зірочкою. Підйом проводять після закінчення витримки на цій зупинці. Підйом водолаза на поверхню можливий також із будь-якої іншої зупинки, меншої за глибиною, позначеною зірочкою, вказаною в режимі декомпресії.

Початковий тиск, що створюється в барокамері під час декомпресії на поверхні, повинен відповідати глибині зупинки, з якої водолаз був піднятий на поверхню. Час витримки під цим тиском становить 10 хвилин. Якщо застосовується режим декомпресії з глибиною першої зупинки 6 м і менше (зірочкою не позначена), для декомпресії на поверхні водолаза піднімають прямо з ґрунту. Декомпресію в цьому випадку проводять за прийнятим режимом (без постійної витримки).

У разі застосування режимів з подовженою експозицією на ґрунті (таблиця 3) змішана декомпресія проводиться з глибин зупинок не більше 6 м (у режимах зірочки не проставлені).

7. Таблиця 2 використовується за потреби проведення повторного спуску водолаза після спуску за режимом декомпресії, наведеним у таблиці 1. При цьому глибина повторного спуску повинна бути рівною або меншою порівняно з глибиною попереднього спуску. Повторний спуск проводиться не раніше 2 годин після попереднього. У тому випадку, якщо перерва становить менше 2 годин, декомпресію збільшують пропорційно скороченню перерви між першим і повторним спусками.

Практичний приклад:

Проводився спуск на глибину 34 м з експозицією на ґрунті 60 хвилин і загальним часом декомпресії 1 година 23 хвилини (таблиця 1). Через 1 годину після закінчення спуску виникла необхідність у проведенні повторного спуску на ту саму глибину. Експозиція на ґрунті становила 20 хвилин. Оскільки перерва між спусками скорочена в 2 рази, декомпресія проводиться за режимом з експозицією на ґрунті в 2 рази більше, тобто для експозиції на ґрунті 40 хвилин.

Таблиця 2 може використовуватися у разі проведення цілодобових аварійно-рятувальних робіт за схемою: 2 години роботи під водою незалежно від глибини спуску, включаючи декомпресію у воді або у воді і барокамері, 4 години - перерва між спусками. Загальна тривалість цілодобових водолазних робіт не повинна перевищувати 5 діб для цього водолаза.