Про затвердження Інструкції з водолазних робіт у Збройних Силах України

Відповідно до Указу Президента України від 02 вересня 2013 року № 479 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 вересня 2013 року "Про Державну комплексну програму реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року" та з метою організації підготовки військових частин та підрозділів інженерних військ Збройних Сил України з водолазної підготовки НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з водолазних робіт у Збройних Силах України, що додається.

2. З набранням чинності цим наказом вважати такими, що не застосовуються у Збройних Силах України:

"Руководство по водолазным работам в Сухопутных войсках", затверджене начальником інженерних військ Міністерства оборони СРСР від 30 квітня 1965 року;

"Правила водолазной службы ВМФ (ПВС ВМФ-85). Часть ІІІ Медицинское обеспечение водолазов Военно-Морского Флота раздел 1. Общие требования оказания медицинской помощи при профессиональных водолазных заболеваниях", затверджені наказом головнокомандувача ВМФ СРСР від 1985 року № 347;

наказ командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 20 жовтня 2006 року № 300 "Правила водолазної служби ВМС ЗС України (ПВС ВМС ЗС України – 2006, частина І)".

3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція регламентує організацію, виконання водолазних спусків і робіт та визначає вимоги до присвоєння класної кваліфікації водолазам всіх найменувань і кваліфікацій, водолазним спеціалістам і лікарям спеціальної фізіології (фельдшерам) у Збройних Силах України (далі - ЗС України).

Ця Інструкція визначає:

водолазні кваліфікаційні органи та додаткові вимоги до присвоєння класної кваліфікації;

організацію та проведення водолазних спусків на малі та середні глибини;

організацію водолазної підготовки військовослужбовців, працівників та службовців ЗС України;

організацію та правила безпеки під час виконання водолазних спусків та робіт;

положення про організацію водолазних робіт у спорядженнях різного типу, а також вимоги до безпеки під час виконання водолазних спусків та робіт;

організацію медичного забезпечення водолазів.

Дія цієї Інструкції поширюється на водолазні спуски та роботи методом короткочасних занурень на глибини до 100 м, які виконуються водолазним складом кораблів, суден, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, що мають у своєму підпорядкуванні водолазів або займаються водолазними спусками та роботами під водою або в барокамері. Дія цієї Інструкції не поширюється на водолазні спуски та роботи, які виконуються з використанням глибоководних водолазних комплектів.

1.2. Терміни і визначення в цій Інструкції використовуються в таких значеннях:

аварійний водолаз - водолаз, що у період занурення (підйому) або роботи під водою на глибині опинився в умовах, що створюють безпосередню загрозу його здоров’ю або життю, не дозволяють йому продовжувати спуск або роботу, або здійснювати нормальний підйом на поверхню;

автономне водолазне спорядження - комплект водолазного спорядження, що забезпечує вільне пересування під водою способом ходіння і плавання, в якому весь запас повітря для дихання водолаза втримується тільки в балонах апарата;

бездекомпресійний спуск - водолазні спуски методами короткочасних занурень (далі - КЗ) або тривалого перебування (далі - ТП) на відповідні (безпечні) глибини, час перебування на яких не вимагає проведення декомпресії під час повернення на поверхню (попередній рівень насичення);

вентильоване водолазне спорядження - водолазне спорядження, в якому дихання водолаза під водою забезпечується безперервною подачею з поверхні стисненого повітря по шлангу в газовий обсяг спорядження (підшоломний простір), де повітря змішується з продуктами дихання водолаза і періодично вентилюється (витравлюється у воду);

витримка (експозиція) на глибині (зупинці) - час із моменту прибуття водолаза на задану глибину (досягнення заданого тиску) до початку переходу на меншу або більшу глибину (тиск);

водолаз - спеціаліст, допущений до спусків під воду встановленим порядком, що вміє виконувати роботи під водою у водолазному спорядженні відповідно до присвоєної кваліфікації;

водолазна альтанка - металева або дерев’яна конструкція з механічним або ручним спуско-піднімальним пристроєм, призначена для розміщення водолаза під час занурення і підйому або виконання ним підводних робіт.

водолазна альтанка-схованка - обладнана ґратчастим огородженням, а для входу і виходу водолаза - ґратчастими дверима зі стопором;

водолазна кваліфікація - рівень підготовки водолаза для спусків і робіт під водою;

водолазна справа - область наукової та практичної діяльності, пов’язана із зануренням людини під воду у водолазному спорядженні;

водолазна станція - найнижчий водолазний підрозділ, укомплектований особовим складом та відповідним водолазним майном згідно зі штатним розкладом і табелем забезпечення та здатний виконувати водолазні роботи.

водолазна техніка - загальна назва водолазного спорядження і технічних засобів, призначених для забезпечення водолазних спусків, роботи водолазів під водою, підйому їх на поверхню або для забезпечення перебування під підвищеним тиском;

водолазне майно - збірна назва предметів водолазної техніки, контрольно-вимірювальних приладів і видаткових матеріалів, необхідних для проведення водолазних спусків та підтримки водолазної техніки в експлуатаційному стані;

водолазне спорядження - комплект пристроїв і виробів, що одягаються і закріплюються на водолазі, забезпечують його життєдіяльність під тиском навколишнього водного і газового середовища;

водолазне спорядження з відкритою схемою дихання - водолазне спорядження, в якому подача повітря для дихання водолаза здійснюється пульсуючим потоком і тільки на вдих, а видихуване повітря виділяється безпосередньо у воду;

водолазне спорядження з напівзамкнутою схемою дихання (регенеративне) - водолазне спорядження, в якому дихальна газова суміш безупинно циркулює замкнутим контуром "легені - дихальний апарат", очищається в процесі циркуляції в регенеративному патроні і частково поповнюється свіжим киснем, що надходить у невеликій кількості з балонів або по шлангу, а надлишок суміші витравлюється у воду;

водолазне спорядження із замкнутою схемою дихання (регенеративне) - автономне водолазне спорядження, в якому відновлення складу дихальної суміші, очищення від вуглекислого газу і збагачення киснем відбуваються в процесі її циркуляції замкнутим контуром "апарат - легені";

водолазний дзвін (далі - ВД) - барокамера спеціальної конструкції, що має пристрій для стикування з відсіком водолазної барокамери, призначена для доставки водолазів на робочу глибину, забезпечення їх роботи на глибині, підйому водолазів на поверхню, а також для порятунку водолазів в аварійних ситуаціях у водолазному комплексі тривалого перебування;

водолазний дзвін "мокрого" типу (напівдзвін) - різновид ВД, що має відкриту нижню частину (тобто в неї вільно надходить вода) і водонепроникний купол, що забезпечує збереження повітряної подушки, під який водолаз може входити приблизно по груди і там вільно дихати;

водолазний інструмент - ручні та механічні знаряддя праці, що полегшують водолазам роботу і підвищують продуктивність їх праці під водою;

водолазний комплекс (далі - ВК) - сукупність водолазної техніки, конструктивно об’єднаної для забезпечення водолазних робіт на заданій глибині;

водолазний підводний апарат (далі - ВПА) - водолазний підводний апарат з відсіками, що забезпечує перебування в ньому під тиском водолазів до і після роботи у воді, доставку і перехід їх у барокамери або в разі потреби проведення в ньому декомпресії;

водолазний пост - місце на кораблі (судні), березі, причалі (пірсі), льоду тощо, обладнане постійно або тимчасово засобами забезпечення водолазних спусків, що має місце (приміщення) для вдягання (роздягання) водолаза і для розміщення водолазного майна;

водолазний спуск - процес занурення водолаза під воду (або підвищення тиску газового середовища в барокамері з водолазами, що перебувають у ній), перебування і робота водолаза на заданій глибині (або під заданим тиском газового середовища в барокамері), підйом на поверхню або перехід до нормальних умов повітряного середовища з режимом декомпресії або без нього.

водолазний трап - пристрій (пристосування) для забезпечення сходу у воду і підйому водолаза з води;

водолазний шланг - гумовий рукав, армований з’єднаннями і призначений для подачі дихальних газів або гарячої води до водолаза;

водолазні барокамери - герметичні міцні посудини, призначені для розміщення і перебування в них людей під тиском газового середовища вище атмосферного;

водолазні роботи - підводні роботи, що виконуються із застосуванням водолазної праці.

гідрокомбінезон (гідрокостюм) "мокрого" типу - гідрозахисний одяг із частковим захистом тіла водолаза від впливу навколишнього середовища, що виготовляється з водо- і газонепроникних матеріалів;

гідрокомбінезон (гідрокостюм) "сухого" типу - гідрозахисний одяг, що повністю захищає тіло водолаза від впливу навколишнього середовища, виготовлений з газонепроникних матеріалів;

декомпресійна водолазна альтанка - пристрій (пристосування), призначений для розміщення водолаза на зупинках, декомпресії під час підйому його з глибини;

декомпресія - процес зниження тиску у водолазних барокамерах або під час підйому водолаза з глибини для виводу з тканин організму індиферентних газів;

дихальні газові суміші - повітря і штучно приготовані газові суміші, що використовуються для дихання водолазів під час спусків під воду та у водолазних барокамерах;

експериментальні спуски - водолазні спуски під воду, у тому числі в басейнах, гідротанках, а також у газовому середовищі барокамер, з метою випробування нової водолазної техніки, дихальних апаратів або кисневої апаратури, нових режимів декомпресії (лікувальної рекомпресії), обґрунтування і перевірки нових методів водолазних спусків і технології виконання водолазних робіт;

журнал водолазних робіт - офіційний документ для записів спусків і підводних робіт, виконуваних водолазами;

забезпечуючий водолаз - водолаз, що забезпечує спуск працюючого водолаза з поверхні або роботу водолазів під водою з ВД (пристрою для виходу у воду) або з його платформи;

засоби забезпечення водолазних спусків - водолазна техніка, що забезпечує занурення водолаза (вихід) у воду, перебування і роботу на глибині, підйом із глибини і декомпресію у воді або на поверхні;

інженерно-розвідувальні роботи - водолазні роботи, пов’язані із розвідкою водних перешкод, підводних загороджень, гідротехнічних споруд, а також обладнання підводних переправ, встановлення та зняття загороджень або пророблення в них проходів;

інженерно-технічні роботи - водолазні роботи, які виконуються під час обстеження будівництва та ремонту мостів і переправ під водою, гідротехнічних споруд або пов’язані із встановленням чи зняттям підводних загороджень;

кваліфікаційні спуски - водолазні спуски під воду з метою виконання завдання, необхідного для присвоєння (підтвердження) основної або додаткової водолазної кваліфікації;

керівник водолазних робіт - особа, що пройшла перевірку знань водолазною кваліфікаційною комісією (далі - ВКК) і допущена наказом командира військової частини, керівника організації до керівництва водолазними роботами та здійснює загальне керівництво водолазними роботами і контроль за виробничим процесом цих робіт, а також за діями розрахунків всіх командних пунктів і водолазних постів, що беруть участь у забезпеченні водолазних робіт;

компресія - процес підвищення тиску у водолазних барокамерах і дзвонах під час занурення людини під воду;

кабель-сигнал - кабель водолазної телефонної станції, що використовується для мовного зв’язку водолаза з поверхнею або для зв’язку за допомогою умовних сигналів у випадку відмови телефонної станції, а також як страховий засіб, що забезпечує повернення водолаза на поверхню, а також підйом в аварійних випадках;

кабель-сигнальне зв’язування - зв’язування кабелю зв’язку та освітлення, водолазного шланга і шланга подачі гарячої води;

командир спуску - особа, що пройшла перевірку знань ВКК і допущена наказом командира військової частини, керівника організації до керівництва водолазними спусками;

контрольний кінець - рослинний (синтетичний) канат з буєм, закріплений одним кінцем на вільно плаваючому водолазі в автономному водолазному спорядженні, призначений для позначення місцезнаходження знаходження водолаза і для підйому його на поверхню в аварійних випадках;

корабельні або суднові водолазні роботи - роботи, пов’язані з оглядом і усуненням пошкоджень підводної частини корпусу корабля і його підводних пристроїв, оглядом місця стоянки (дна і причальної стінки в цьому місці), а також роботи водолазів усередині затоплених відсіків під час боротьби за живучість корабля;

короткочасні занурення - водолазні спуски за умов нормального тиску навколишнього повітряного середовища (у тому числі в умовах високогір’я) з часом перебування під водою або під підвищеним тиском газового середовища барокамер менше часу повного насичення тканин організму індиферентними газами і повернення в ті самі умови за режимом декомпресії;

лікар спеціальної фізіології - лікар, який обіймає штатну посаду "лікар спеціальної фізіології" та пройшов спеціальні курси у відповідному медичному навчальному закладі та здав залік ВКК;

лікувальна рекомпресія - процес повторної компресії і декомпресії водолазів із метою лікування професійних водолазних захворювань. Вона проводиться за спеціальними режимами;

медична книжка водолаза - документ, що відображає стан здоров’я водолаза;

медичне забезпечення водолазів - комплекс медичних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я водолазів і підвищення їх працездатності;

медичне забезпечення водолазних спусків - комплекс медичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності водолазів у процесі водолазного спуску;

медичний огляд водолазів - комплекс заходів щодо визначення стану здоров’я водолазів перед спуском і після нього;

навчальні спуски - водолазні спуски за програмами навчальної підготовки або перепідготовки для одержання водолазних кваліфікацій;

напрямний кінець - рослинний (синтетичний) канат, призначений для переміщення водолазів від місця спуску до об’єкта роботи під водою або підводниками, що виходять з аварійного підводного човна у рятувальний підводний човен ВД "мокрим" способом;

насичені занурення - водолазні спуски методом тривалого перебування людини під підвищеним тиском газового середовища;

нормальні умови водолазного спуску - умови, коли спуск проводиться на глибини до 20 м у денний час: при температурі навколишнього повітря вище 0° С і атмосферному тиску більше 700 мм рт.ст.; температурі води від 4 до 37° С; видимості під водою не менше 1 м; швидкості течії не більше 0,5 м/с; хвилюванні не більше 2 балів; коли вода не забруднена отруйними чи радіоактивними речовинами, не містить нафтопродуктів і господарсько-побутових відходів; а також, коли робота виконується на чистому ґрунті або відкритій палубі затонулого корабля;

особиста книжка водолаза - офіційний документ, що відображає практичну діяльність водолаза, його підготовку і перепідготовку за фахом, кваліфікацію, встановлену глибину занурення, характер виконуваних водолазних робіт, кількість годин перебування під водою з початку водолазної практики та інші додаткові відомості;

підводні засоби руху - самохідні апарати і буксирувальники, призначені для переміщення водолазів під водою;

підводно-технічні водолазні роботи - роботи, що виконуються водолазами під час обстеження, будівництва, ремонту і обслуговування гідротехнічних та інших підводних споруд, прокладання і ремонту трубопроводів, кабелів тощо, днопоглиблювальних робіт, обстеження та очищення поверхні дна акваторій, підйому з ґрунту предметів;

підкільний кінець - рослинний (синтетичний) канат діаметром не більше 60 мм із баластом масою близько 5 кг посередині кінця, що закидається, як правило, з носової частини корабля і протягується двома особами, що забезпечують, по бортах на верхній палубі до місця спуску по ньому водолаза для зручності виконання робіт під корпусом;

працюючий водолаз - водолаз, що безпосередньо виконує роботу (завдання) у даному водолазному спуску;

професійне водолазне захворювання - захворювання водолаза, пов’язане з впливом на нього шкідливих факторів водолазної праці (спуску під воду або перебування під підвищеним тиском газового середовища);

рівень насичення - тиск газового середовища в барокамерах водолазного комплексу під час проведення водолазних спусків і робіт методом ТП;

робоча водолазна альтанка - металева або дерев’яна конструкція, що забезпечує виконання водолазних робіт біля корпусу корабля або на стінках гідротехнічних споруд;

робочі спуски - водолазні спуски під воду для виконання водолазних робіт, підтримання та вдосконалення професійних навичок, а також водолазні спуски для забезпечення навчального процесу під час навчання водолазній справі;

розвантажувальний трос - сталевий канат, що використовується разом з кабелями і шлангами для сприйняття динамічних і статичних зусиль;

рятувальні водолазні роботи - роботи, що виконуються водолазами під час надання допомоги аварійним кораблям, суднам, особовому складу, літальним апаратам, що сіли на воду, і порятунку людей у воді;

рятувально-евакуаційні роботи - водолазні роботи, пов’язані з виконанням пошуку, обстеження та евакуації техніки, яка зупинилася чи затонула, рятуванням її екіпажу (обслуги) та іншими рятувальними роботами;

сигнальний кінець - рослинний (синтетичний) канат, призначений для передачі водолазу та одержання від нього умовних сигналів, а також для підйому водолаза на поверхню в аварійних випадках. Один кінець цього каната закріплюється на водолазі, іншій закріплюється за міцну конструкцію в місці спуску і перебуває в руках у водолаза, що забезпечує;

спеціальні водолазні роботи - роботи, пов’язані з водолазним пошуком, підйомом і знищенням різних видів боєприпасів і вибухонебезпечних предметів, із забезпеченням наукових досліджень, випробувань нових зразків техніки та з використанням водолазної техніки спеціального призначення;

спусковий кінець - рослинний (синтетичний) канат, призначений для занурення і підйому водолазів на глибини до 60 м;

спуско-піднімальний пристрій - корабельна або суднова конструкція з механізмами, пристроями, спуско-піднімальними тросами, приладами керування і контролю, що забезпечує спуск із корабля, судна на глибину і підйом назад водолазних дзвонів, твердих водолазних пристроїв, водолазних альтанок та інших підводних апаратів і знаряддя разом з їх кабелями та шлангами;

спуско-піднімальний трос - сталевий канат, що використовується у складі спуско-піднімального пристрою або окремо для спуску і підйому водолазних дзвонів, твердих водолазних пристроїв і водолазних альтанок, який несе на собі основне вагове навантаження об’єкта, що спускається;

стиснуті умови водолазного спуску - водолазні роботи в тісних відсіках корабля; у колодязях; тунелях; сотернах; цистернах; трубопроводах; роботи всередині зварених споруд з відстанню між палями, трубами до 1,5 м; а також при течії швидкістю понад 1,5 м/с;

стопорне кільце - цільне металеве кільце діаметром 3 см достатньої твердості і міцності, зручне для закладання в засувку стопора, закріплене за допомогою прядив’яного бензеля на кабель-сигнальному зв’язуванні на відстані 5, 10 і 15 м від водолаза;

стопор кабель-сигнального зв’язування - пристрій у вигляді засувки на платформі водолазного дзвона або водолазній альтанці для кріплення за стопорне кільце кабель-сигнального зв’язування водолаза під час водолазних спусків;

страхуючий водолаз - водолаз, який перебуває біля місця спуску у встановленій готовності та призначений для спуску і надання допомоги аварійному водолазу;

суднопідйомні водолазні роботи - роботи, що виконуються водолазами під час обстеження затонулого об’єкта, підготовки до підйому, підйому і встановлення на плав (мілину, берег тощо) піднятого об’єкта (корабля, техніки тощо);

тверді водолазні пристрої - підводні снаряди, що прив’язані і спускаються з корабля для забезпечення занурення у воду, перебування оператора на глибині, підйом із глибини за умови нормального тиску усередині пристрою;

тренувальні спуски - водолазні спуски в басейнах (гідротанках тощо) або у водолазних барокомплексах (інших подібних пристроях) для підтримання професійної та фізіологічної натренованості;

універсальне водолазне спорядження - водолазне спорядження, що може використовуватися як автономно, так і в шланговому варіанті;

ускладнені умови водолазного спуску - водолазні роботи з альтанки, на захаращеному і грузькому ґрунті; на течії зі швидкістю від 0,5 до 1,5 м/с; у разі видимості менше 1 м або відсутньої взагалі; під льодом; при температурі води нижче +4° С (за відсутності обігрівальних костюмів) і вище +37° С, за наявності забруднення води шкідливими і токсичними домішками; у разі застосування для дихання у водолазному спорядженні чистого кисню або дихальної газової суміші зі змістом кисню більше 35 %; при хвилюванні від 2 до 3 балів; під час зварювання та різання під водою; з пошуку та розмінування вибухонебезпечних предметів; у разі радіоактивного забруднення води та ґрунту; у стиснутих умовах і підривних роботах;

формуляр на виріб - документ, що засвідчує гарантовані підприємством-виробником основні параметри, технічні характеристики виробу і відомості щодо його експлуатації;

ходовий кінець - рослинний (синтетичний) або сталевий канат, призначений для пересування водолазів у заданому напрямку і на задану відстань;

ходовий трос - сталевий канат, призначений для самостійного занурення або спливання рятувального дзвона;

час водолазного спуску - час із моменту початку занурення під воду (підвищення тиску в барокамері) до моменту повернення водолаза в умови нормального тиску навколишнього повітряного середовища за режимом декомпресії або без нього;

шлангове водолазне спорядження - комплект водолазного спорядження, що забезпечує пересування під водою способом ходіння і плавання в межах довжини витравленого шланга та в якому повітря для подиху подається по шлангу з поверхні, а повітря в балонах є резервним.

1.3. Підготовка, організація і проведення водолазних спусків та робіт, а також кваліфікація водолазів повинні відповідати вимогам цієї Інструкції.

У виняткових випадках під час проведення фактичних рятувальних або інших екстрених робіт командир спуску з дозволу керівника водолазних (рятувальних) робіт може допускати обґрунтовані відхилення від вимог цієї Інструкції. При цьому повинні бути передбачені всі можливі заходи щодо безпеки та збереження життя водолазів, що спускаються.

Водолазні спуски та роботи виконуються з кораблів, що мають водолазну станцію, і організаціями які входять до структури МО України, що мають водолазну службу, укомплектовані водолазною технікою і медичним персоналом, допущеним до проведення та забезпечення водолазних спусків і робіт відповідно до цієї Інструкції.

1.4. Під час виконання водолазних спусків та робіт повинні бути забезпечені:

раціональна організація спусків і робіт та їх медичне забезпечення;

дотримання вимог відповідних інструкції з безпеки роботи водолазів;

застосування водолазної техніки, яка відповідає вимогам безпеки, характеру робіт, що виконуються, і глибинам занурення.

1.5. Вислугу років на пільгових умовах враховується військовослужбовцям на посадах водолазів усіх найменувань та спеціальностей, а також лікарів спеціальної фізіології, водолазів спеціального призначення, які виконують роботу в умовах короткочасного або тривалого перебування під підвищеним тиском під водою або в барокамерах, на умовах, що визначаються цією Інструкції.

1.6. Щорічні нормо-години роботи під водою визначаються за підсумком спускових годин за 12 місяців, які підтверджуються документами.

1.7. Облік часу перебування під водою і під підвищеним тиском у барокамерах ведеться в Журналі водолазних робіт (додаток 1) та в Особистій книжці водолаза (додаток 2) і Витягу з журналу водолазних робіт (додаток 3).

1.8. До строків перебування військовослужбовців на водолазних роботах не зараховуються години:

перебування під водою військовослужбовців - учасників спортивних і святкових заходів під час підготовки і проведення цих заходів;

перебування під водою військовослужбовців - в період первинного навчання водолазній справі;

роботи під водою в жорстких водолазних пристроях без підняття в них тиску.

1.9. Водолазам усіх кваліфікацій, водолазним спеціалістам і лікарям спеціальної фізіології (фельдшерам), які забезпечують лікувальну рекомпресію (декомпресію) в барокамері, всі години лікувального режиму записуються до розділу "Облік водолазних робіт за рік" Особистої книжки водолаза (додаток 2) як час перебування під водою. Ці години входять до строку тривалості перебування на водолазних роботах. Під час проведення експериментальних водолазних спусків всі години лікувальної рекомпресії (декомпресії) для всіх осіб, які перебувають в барокамері, зараховуються до спускових годин та до строків тривалого перебування на водолазних роботах. Під час проведення лікувальної рекомпресії водолаза, що захворів у період водолазних спусків всіх видів, до розділу "Облік водолазних робіт за рік" Особистої книжки водолаза (додаток 2).

1.10. Під час водолазних спусків та робіт водолази, а також особи, які проходять підготовку з водолазної справи або залучаються до водолазних спусків, беруть участь у роботах, пов’язаних із особистим перебуванням у водолазній барокамері під підвищеним тиском, забезпечуються додатковим водолазним пайком у порядку та розмірах, визначених чинним законодавством.

1.11. Для захисту від переохолодження під час спусків під воду та від намокання під час забезпечення спусків водолазам та особам, які забезпечують водолазні спуски, видається спеціальний одяг відповідно до вимог чинного законодавства.

1.12. Особам, які пройшли водолазну підготовку, присвоюється у встановленому порядку відповідна водолазна кваліфікація.

2.1. Для вирішення питань, пов’язаних із кваліфікацією водолазів, допуску їх до роботи та до забезпечення водолазних спусків і робіт у ЗС України створюються такі ВКК:

центральна водолазна кваліфікаційна комісія (далі - ЦВКК) для військовослужбовців та організацій МО України (крім Військово-Морських Сил ЗС України та військової частини А2245) - при командувачу Сил підтримки ЗС України (далі - СП ЗС України). До складу ЦВКК входять: голова комісії - один із заступників командувача (командира, начальника), голова підкомісії - начальник інженерних військ - начальник управління Командування Сил підтримки ЗС України (начальник пошуково-рятувальної служби Військово-Морських Сил ЗС України), члени комісії (три особи водолазної кваліфікації, з них обов’язково дві особи водолазних спеціалістів, лікар спеціальної фізіології та спеціалісти за необхідними напрямами);

центральна водолазна кваліфікаційна комісія Військово-Морських Сил ЗС України (далі - ЦВКК ВМС ЗС України) - при начальнику пошуково-рятувальної служби Військово-Морських Сил ЗС України (далі - ПРС ВМС ЗС України). До складу ЦВКК ВМС ЗС України входять: голова комісії - головний спеціаліст ПРС ВМС ЗС України - водолазний спеціаліст, члени комісії (два водолазних спеціалісти, лікар спеціальної фізіології).

До складу ЦВКК ВМС ЗС України входять: голова комісії - заступник начальника ПРС ВМС ЗС України, члени комісії: головний водолазний спеціаліст пошуково-рятувальної служби ВМС ЗС України, головний інженер - водолазний спеціаліст ПРС ВМС ЗС України, головний лікар спеціальної фізіології ПРС ВМС ЗС України.

2.2. ЦВКК є вищим водолазно-кваліфікаційним органом у виді ЗС України.

На ЦВКК покладаються:

прийом заліків на допуск до керівництва водолазними спусками та роботами у командирів (капітанів) кораблів (суден), їх старших помічників та інших посадових осіб, функціональними обов’язками яких передбачено керівництво водолазними спусками та роботами;

прийом заліків у ВКК військових частин (з’єднань) відповідних видів ЗС України;

прийом заліків у водолазних спеціалістів на допуск до керівництва та ведення водолазних спусків та робіт з метою підтвердження водолазних кваліфікацій;

прийом заліків у лікарського складу на допуск до медичного забезпечення водолазних спусків та робіт;

керівництво діяльністю підпорядкованих ВКК;

розгляд скарг на висновки ВКК військових частин, вищих військових навчальних закладів та прийняття рішень щодо них;

розгляд спеціальних питань.

2.3. Акти ЦВКК затверджуються командирами, начальниками, при яких вони створені, і є обов’язковими для підпорядкованих ВКК та їх керівників. Склад ЦВКК (ВКК) оголошується щороку наказом командувача (начальника, командира), при якому вони створюються.

2.4. У вищому військовому навчальному закладі, де проводиться водолазна підготовка, відповідно до програми створюється ВКК при начальнику вищого військового навчального закладу, до складу якої входять: голова комісії - начальник кафедри, на базі якої проводиться підготовка, члени комісії: два викладачі - водолазні спеціалісти та лікар спеціальної фізіології.

У військовій частині (з’єднанні), де є штатні водолазні підрозділи, створюються ВКК при командирі військової частини (з’єднання) у складі: голови - заступника командира військової частини (з’єднання) та членів комісії - водолазних спеціалістів, лікаря спеціальної фізіології (флагманського лікаря), інструктора-водолаза.

ВКК з’єднання кораблів створюються при командирі з’єднання у складі: голови комісії - заступника командира з електромеханічної частини та членів комісії - флагманського лікаря, інструктора-водолаза, офіцера-водолаза.

2.5. На ВКК покладаються:

перевірка теоретичних знань та практичних навичок водолазів для присвоєння їм основних та додаткових водолазних кваліфікацій;

перевірка виконання обов’язкових щорічних нормо-годин роботи під водою (кількості спусків) для підтвердження (присвоєння) кваліфікації та прийом заліків на допуск до спусків, керівництво з виконання водолазних робіт, спусків та їх медичного забезпечення;

позбавлення (пониження, відновлення) основних та додаткових водолазних кваліфікацій.

2.6. Перевірка теоретичних знань і практичних навиків проводиться ВКК відповідно до кваліфікаційних вимог і програм навчання водолазів.

ВКК відповідають за правильність присвоєння водолазних кваліфікацій та за невідповідність кваліфікаційним вимогам, які визначаються цією Інструкцією, за правильність оцінки знань.

ВКК усіх категорій мають право розглядати скарги водолазів з питань їх кваліфікації. Право перегляду та відміни рішення тієї чи іншої ВКК має вища ЦВКК.

2.7. Рішення ВКК про присвоєння, позбавлення, пониження та відновлення водолазної кваліфікації приймаються на підставі проведених іспитів і після розгляду таких документів:

висновку медичної комісії про допуск до водолазних спусків із зазначенням дозволеної глибини спусків за станом здоров’я;

службової характеристики;

учбового журналу та табелю успішності (для осіб, що пройшли первинне або наступне навчання).

2.8. Права ВКК щодо присвоєння, позбавлення (пониження) та відновлення водолазних кваліфікацій викладені в таблиці 1.

2.9. Залежно від теоретичних знань, практичного досвіду, навичок виконання водолазних робіт і тривалості робіт під водою з початку водолазної практики водолазам ЗС України встановлюються і присвоюються основні і додаткові водолазні кваліфікації.

Основні кваліфікації:

офіцер-водолаз;

позаштатний водолаз;

водолаз;

інструктор-водолаз;

старший інструктор-водолаз;

водолазний спеціаліст.

Додаткові кваліфікації:

водолаз-зварювальник;

водолаз-підривник;

водолаз-глибоководник;

акванавт;

оператор жорстких водолазних пристроїв.

2.10. Класна кваліфікація водолазів визначається теоретичною та практичною підготовкою і досвідом виконання обов’язків за посадою, присвоюється згідно з вимогами чинного законодавства.

2.11. Встановлені водолазні кваліфікації присвоюються водолазам після їх навчання або перепідготовки у вищих військово-навчальних закладах, школах, центрах або курсах (далі - спеціальні навчальні заклади), що мають ліцензію на підготовку фахівців-водолазів, затверджені програми, підготовлених спеціалістів для навчання, відповідну навчально-матеріальну базу.

2.12. Кваліфікаційними характеристиками передбачається, що водолази більш вищої кваліфікації, крім робіт, перерахованих у кваліфікаційних характеристиках, повинні володіти знаннями і навичками для виконання всіх робіт, що передбачаються кваліфікаційними характеристиками водолазів нижчої кваліфікації.

2.13. Водолазні кваліфікації присвоюються особам за місцем навчання в спеціальному навчальному закладі за затвердженими програмами, які успішно склали іспит ВКК відповідно до кваліфікаційних вимог для цієї кваліфікації. Рішення ВКК оголошується наказом керівника спеціального навчального закладу, при якому водолаз проходив навчання, з оформленням і видачею Особистої книжки водолаза (додаток 2), до якої заносяться кваліфікація і наступні її зміни, крім того видається відповідний нагрудний знак встановленого зразка.

2.14. Для присвоєння початкової або чергової водолазної кваліфікації водолаз здає відповідний іспит ВКК, що складається з теоретичної і практичної частин. На теоретичній частині іспиту водолаз відповідає на запитання з розділу "Повинен знати" кваліфікаційних вимог для даного виду кваліфікації. На практичній частині іспиту водолаз повинен виконувати окремі роботи, зазначені в розділі "Повинен вміти" кваліфікаційних вимог для даного виду кваліфікації.

2.15. Кваліфікація "Інструктор-водолаз" присвоюється кваліфікованому "Водолазу", який пройшов підготовку (перепідготовку) в спеціальному навчальному закладі за встановленою програмою, відпрацював під водою з початку водолазної практики в будь-яких видах водолазного спорядження не менше 90 годин, успішно склав іспит ВКК з оцінкою не нижче "добре" відповідно до кваліфікаційних вимог.

2.16. Кваліфікація "Старший інструктор-водолаз" присвоюється "Інструктору-водолазу", який відпрацював під водою з початку водолазної практики в будь-яких видах водолазного спорядження не менше 140 годин, пройшов перепідготовку в спеціальному навчальному закладі за встановленою програмою і успішно склав іспит ВКК відповідно до кваліфікаційних вимог. Старший інструктор-водолаз повинен виконувати підводні роботи однієї з додаткових кваліфікацій: "Водолаз-зварювальник" або "Водолаз-підривник".

2.17. Підготовка за вищою водолазною кваліфікацією "Водолазний спеціаліст" проводиться в спеціальному вищому військовому навчальному закладі. Особам, що навчаються в цьому спеціальному вищому військовому навчальному закладі, в процесі навчання та після його закінчення можуть бути присвоєні всі (основні та додаткові) водолазні кваліфікації.

2.18. У Сухопутних військах ЗС України кваліфікація "Водолазний спеціаліст" може бути присвоєна командирам (керівникам) водолазних підрозділів, які мають вищу освіту, обіймають посаду не менше двох років, керують підлеглими водолазами, мають водолазну кваліфікацію та одну із додаткових кваліфікацій, позитивно характеризуються за місцем служби і пройшли відповідну підготовку на спеціальних курсах у спеціальному вищому військовому навчальному закладі і здали іспит ВКК.

2.19. Додаткові водолазні кваліфікації присвоюються водолазам усіх кваліфікацій після проходження відповідного курсу навчання в спеціальному навчальному закладі, які виконали обов’язкову кількість спусків і робіт для цієї додаткової кваліфікації, успішно склали іспит ВКК. Присвоєння додаткової водолазної кваліфікації оголошується наказом керівника спеціального навчального закладу, при якому водолаз проходив підготовку, на підставі акта ВКК.

2.20. Кваліфікація "Оператор жорстких водолазних пристроїв" присвоюється особам, які не мають водолазної кваліфікації, але які склали іспит ВКК на допуск до використання цих засобів. Особи, які не мають водолазної кваліфікації, також можуть бути допущені, за потреби, до спусків спільно з операторами рятувального дзвона або робочої камери за умови збереження усередині цих засобів нормального тиску на весь період спусків. Рішення про допуск приймає керівник водолазних робіт, про що здійснюється запис до вахтового (суднового) журналу корабля.

2.21. Якщо особи, службовими обов’язками яких передбачаються епізодичні спуски під воду, поєднують їх зі своєю основною спеціальністю, вони також повинні пройти навчання за встановленою програмою у спеціальному навчальному закладі, пройти медичний огляд щодо визначення придатності до водолазних спусків і скласти іспит ВКК. Їм присвоюється кваліфікація "офіцер-водолаз" або "позаштатний водолаз" з оформленням і видачею Особистої книжки водолаза (додаток 2).

2.22. Документом, що посвідчує кваліфікацію водолаза, є Особиста книжка водолаза (додаток 2), до якої заносяться початкова кваліфікація і наступні її зміни.

2.23. Офіцерам, які не займають штатної водолазної посади, але виконують водолазні роботи і мають на це право після проходження підготовки в спеціальному навчальному закладі відповідно до програми і виконання встановленої програми з кількості спусків, а також здачі заліку ВКК, присвоюється кваліфікація "офіцер-водолаз".

2.24. Військовослужбовці-водолази всіх кваліфікацій можуть бути допущені до роботи з пошуку боєприпасів під водою та їх підйому на поверхню після проведення з ними занять із дотримання заходів безпеки під час виконання робіт у конкретних умовах і здачі заліку ВКК. Допуск водолазів оформляється наказом.

2.25. Початкова підготовка штатних водолазів за основними та додатковими кваліфікаціями проводиться на базі спеціального навчального закладу, які мають відповідні ліцензії на підготовку водолазів за затвердженою програмою, а також підготовлений викладацький склад та відповідну навчально-матеріальну базу.

2.26. Військовослужбовцям водолазні кваліфікації присвоює ВКК згідно з цією Інструкцією та Кваліфікаційними вимогами для присвоєння водолазних кваліфікацій військовослужбовцям, які наведені у таблиці 2.

2.27. Для підтримання необхідної натренованості до спусків та навичок виконання робіт з наданої водолазної кваліфікації встановлені Обов’язкові щорічні нормо-години роботи під водою та спусків за основними і додатковими водолазними кваліфікаціями (таблиця 3).

2.28. Рішення ВКК про підтвердження водолазної кваліфікації приймається за результатами щорічної здачі заліків на допуск до водолазних спусків, права на керівництво водолазними спусками, на медичне забезпечення водолазних спусків з урахуванням виконання обов’язкових щорічних нормо-годин роботи під водою (кількості спусків) за основними та додатковими водолазними кваліфікаціями. Рішення ВКК оголошується наказами відповідних командирів (начальників) та записуються до Особистої книжки водолаза (додаток 2).

2.29. З метою тренування організму до наркотичного впливу азоту водолази, водолази бойові плавці, інструктори-водолази, старші інструктори-водолази, водолазні спеціалісти, лікарі спеціальної фізіології (лікарі інших спеціальностей та фельдшери, допущені до забезпечення водолазних робіт відповідним рішенням ЦВКК (ВКК)), повинні два рази на місяць проходити тренувальні спуски в барокамері з перебуванням 10 хвилин під максимальним тиском 1,0 мПа (100 мм вод.ст.) або 15 хвилин під тиском 0,8 мПа (80 мм вод.ст.).

2.30. За несприятливих метеорологічних умов, які перешкоджають проведенню фактичних водолазних спусків (штормова погода, товстий лід тощо), для підтримання водолазної кваліфікації та тренованості водолазів дозволяється проведення тренувальних спусків у водолазних барокамерах з продовженою експозицією під максимальним тиском 0,6 мПа (60 мм вод.ст.) та режимами декомпресії згідно з робочими таблицями розділу 3 цієї Інструкції.

2.31. Водолази всіх кваліфікацій у випадку порушень вимог цієї Інструкції або заходів безпеки рішенням ВКК можуть бути позбавлені присвоєних водолазних кваліфікацій або понижені в них чи позбавлені допуску до водолазних спусків, керівництва або медичного забезпечення водолазних спусків.