Забороняється приймати до багатопрофільних лікарень засуджених, хворих на інфекційні захворювання, за відсутності у складі лікарень інфекційно-боксованого відділення. Такі засуджені негайно направляються до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідного профілю, у складі яких є таке відділення.
2. Засуджені, що прибули до лікарняного закладу, реєструються у Журналі обліку, на кожного оформлюється медична карта № 003/о, в яку заносяться усі дані щодо лікувально-діагностичного процесу.
3. Усі засуджені, які прибули до лікарняного закладу, підлягають обов’язковій санітарній обробці зі зміною білизни.
Речі хворого засудженого (одяг, взуття) дезінфікують і після опису, засвідченого черговим фельдшером та особами, які супроводжують хворого, передають на зберігання до вибуття хворого з лікарняного закладу.
4. При прийомі хворого черговий лікар описує у медичній карті № 003/о дані анамнезу, зовнішнього огляду, епідеміологічні дані, визначає попередній діагноз хвороби, призначає необхідні обстеження та лікування.
5. У випадках, коли діагноз, який встановлено засудженому в медичній частині, не підтвердився та не відповідає медичним показанням для госпіталізації до лікарняних закладів, засуджений найближчим етапом відправляється до УВП, з якої його було направлено.
6. Черговий лікар записує причину відмови засудженому у госпіталізації до лікарняного закладу в медичні карти № 025/о, № 003/о та в Журнал обліку, про що повідомляє начальника лікарняного закладу.
7. Хворий засуджений, який прибув до лікарняного закладу, проходить необхідне клініко-лабораторне, функціональне, рентгенологічне, бактеріологічне та інші обстеження, які можливо провести в умовах цього лікарняного закладу.
За результатами обстеження і встановленого діагнозу лікар негайно призначає засудженому відповідне лікування та направляє його у профільне відділення.
8. При встановленні діагнозу активної форми туберкульозу в багатопрофільній лікарні засуджений негайно направляється до спеціалізованої туберкульозної лікарні безпосередньо з цієї лікарні. Направлення таких засуджених здійснюється відповідно до вимог глави 1 цього розділу.
3. Надання медичної допомоги засудженим у лікарняному закладі
1. У лікарняних закладах надається спеціалізована (вторинна) медична допомога, до якої входять:
надання кваліфікованої та спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги засудженим;
визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;
обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;
проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу.
2. При лікарняному закладі створюються: комісія з інфекційного контролю та лікарсько-консультативні комісії (далі - ЛКК). У складі багатопрофільних та спеціалізованих лікарень створюються кабінети інфекційних захворювань.
( Пункт 2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1517/5/503 від 10.05.2017 )
3. Лікування засуджених у лікарняних закладах здійснюється відповідно до стандартів та нормативів медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги відповідно до чинного законодавства.
4. Під час перебування засудженого на лікуванні в лікарняному закладі він оглядається лікарем залежно від ступеня тяжкості стану його здоров’я.
При середньому ступені тяжкості лікар здійснює огляд засудженого двічі на день, при тяжкому стані - кожні дві години.
Результати огляду та всі лікарські призначення заносяться лікарем до медичної карти № 003/о.
5. У лікарняному закладі організовується цілодобове чергування лікаря.
Разом з лікарем цілодобово чергують по одному фельдшеру з кожного відділення лікарняного закладу.
Графік цілодобових чергувань затверджується начальником лікарняного закладу.
6. Засуджені, хворі на розлади психіки та поведінки, проходять курс стаціонарного лікування в спеціалізованих психіатричних лікарнях або відділеннях, які створені при лікарняних закладах.
7. Після закінчення стаціонарного лікування засудженого виписують до УВП, звідки він направлявся на лікування.
8. Під час виписування засудженого з лікарняного закладу складається виписка з медичної карти № 027/о з обов’язковими медичними рекомендаціями щодо амбулаторного нагляду за хворим, лікування та раціонального працевлаштування.
9. Медична карта № 003/о, оформлена належним чином, передається до архіву лікарняного закладу. Виписка з медичної карти № 027/о разом з медичною картою № 025/о долучається до особової справи засудженого.
ІV. Організація надання стоматологічної та зубопротезної допомоги, забезпечення засуджених технічними та іншими засобами, у тому числі засобами реабілітації
1. Організація надання стоматологічної та зубопротезної допомоги
1. Стоматологічна допомога засудженим надається безкоштовно лікарями-стоматологами, які є в медичних частинах, у спеціально обладнаних стоматологічних кабінетах.
2. Зубопротезну допомогу надають заклади охорони здоров’я на договірних засадах. Засуджений має право звернутися за зубопротезною допомогою до закладів охорони здоров’я, що надають платні медичні послуги.
3. Безкоштовна зубопротезна допомога надається засудженим, які відповідно до законодавства мають право на отримання такої допомоги.
4. Безкоштовна зубопротезна допомога засудженим, які не мають пільг, передбачених законодавством України, на отримання такої допомоги та не мають коштів на власному рахунку і не можуть здійснити протезування за рахунок родичів, надається у разі наявності у засудженого показань для протезування зубів.
Показаннями для безкоштовного протезування зубів є: відсутність усіх зубів на одній чи обох щелепах; відсутність усіх бокових зубів на одній чи обох щелепах; відсутність кількох передніх зубів на одній чи обох щелепах при збереженні всіх бокових зубів; відсутність не менше двох зубів, що стоять поруч, з одного чи з двох боків щелепи за наявності медіальної та дистальної опори; пародонтоз залежно від стану жувального апарату.
5. Контроль за черговістю зубопротезування здійснює начальник медичної частини.
2. Забезпечення засуджених технічними та іншими засобами, у тому числі засобами реабілітації
1. Забезпечення засуджених інвалідів (крім тих, які вказані у пунктах 2, 3 цієї глави):
технічними та іншими засобами реабілітації, у тому числі ортопедичним взуттям, спеціальними засобами для самообслуговування та догляду, засобами для пересування, здійснюється відповідно до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321;
( Абзац другий пункту 1 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1517/5/503 від 10.05.2017 )
технічними та іншими засобами, у тому числі слуховими апаратами, калоприймачами, підгузниками, а також технічними засобами з мовним виводом, здійснюється відповідно до Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1301.
2. Забезпечення засуджених інвалідів унаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії здійснюється:
виробами медичного призначення та іншими технічними засобами реабілітації відповідно до Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 березня 2008 року № 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 червня 2008 року за № 545/15236 (зі змінами);
технічними та іншими засобами відповідно до Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09 червня 2010 року № 18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2010 року за № 489/17784 (зі змінами).
3. Безкоштовне забезпечення засуджених технічними та іншими засобами, у тому числі засобами реабілітації, здійснюється за наявності у них медичних рекомендацій і пільг, передбачених чинним законодавством. За відсутності у засуджених права на безкоштовне забезпечення зазначеними засобами вони отримують їх за кошти, наявні на власному рахунку, або кошти родичів, близьких або благодійні кошти.
V. Порядок проведення медико-соціальної експертизи засудженим
1. Організація проведення експертизи засудженим при встановленні групи інвалідності
1. Медико-соціальну експертизу (далі - експертиза) (встановлення або переогляд групи інвалідності) проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, повнолітнім засудженим за направленням УВП після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Зазначені діагностичні, лікувальні і реабілітаційні заходи проводяться у закладах охорони здоров’я ДКВС, а у разі неможливості їх проведення у зазначених закладах вони проводяться у закладах охорони здоров’я у районі розташування УВП, які мають відповідні діагностичну і лікувальну бази.
2. Під час медичного обстеження засуджених з метою встановлення діагнозу та виявлення обмежень життєдіяльності, за якими може бути встановлено групу інвалідності, лікар використовує анамнез, об’єктивні дані, результати лабораторних, рентгенологічних, функціональних та інших додаткових методів обстеження, результати проведеного лікування, медичну документацію, долучену до особової справи.
3. У разі наявності в засудженого обмежень життєдіяльності, за якими може бути встановлено групу інвалідності, начальник медичної частини письмово протягом доби інформує про це керівництво УВП з метою направлення його на МСЕК.
4. Підготовку необхідних документів здійснюють ЛКК закладів охорони здоров’я ДКВС протягом 10 діб.
Після підготовки ЛКК зазначених документів керівництво УВП забезпечує негайну передачу цих документів до МСЕК для проведення експертизи.
5. Експертиза засудженим проводиться за місцем розташування МСЕК або під час її виїзних засідань в УВП.
Оплата праці членів МСЕК під час виїзних засідань здійснюється відповідно до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489 (із змінами).
6. МСЕК може приймати рішення про встановлення групи інвалідності засудженому заочно відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.
7. Керівництво УВП забезпечує своєчасне направлення засуджених для обстеження та лікування до лікарняних закладів ДКВС та доставку до МСЕК для проведення експертизи.
8. За результатами експертизи МСЕК готує щодо засуджених, визнаних інвалідами, виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма № 157-1/о), затверджену наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30 липня 2012 року № 577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 року за № 1504/21816, та індивідуальну програму реабілітації інваліда, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 жовтня 2007 року № 623, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2007 року за № 1197/14464.
МСЕК у триденний строк надсилає до УВП, у якій відбуває покарання засуджений, визнаний інвалідом, довідку до акта огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації і надсилає виписку з акта огляду МСЕК органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням УВП (для розгляду права на призначення пенсії) чи структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням УВП (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії) разом з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, виписку з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у медичній і соціальній допомозі разом з індивідуальною програмою реабілітації інваліда.
Якщо інвалідність встановлюється вперше, зазначені документи надсилаються відповідним органам за місцезнаходженням УВП.
Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також закладу охорони здоров’я за місцезнаходженням УВП.
Документи, що підтверджують інвалідність (пенсійне посвідчення, посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, довідка до акта огляду МСЕК та індивідуальна програма реабілітації інваліда), та копія повідомлення про вручення відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України долучаються до особової справи засудженого, копії цих документів долучаються до медичної карти № 025/о.
9. Після надходження до УВП довідки до акта огляду МСЕК, що підтверджує наявність у засудженого інвалідності, керівництво УВП негайно вживає заходів щодо сприяння у призначенні або продовженні виплати пенсії чи державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, шляхом надсилання письмового звернення про розгляд відповідних питань до органів Пенсійного фонду та/або структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням УВП.
Після надходження до УВП індивідуальної програми реабілітації інваліда начальник медичної частини негайно вживає заходів щодо виконання вимог цієї програми, крім тих, які не можуть бути виконані в умовах позбавлення волі.
10. У разі звільнення засудженого, якому була встановлена група інвалідності, керівництво УВП видає йому оригінал довідки до акта огляду МСЕК, індивідуальну програму реабілітації інваліда під особистий підпис у медичній карті № 025/о та копію повідомлення про вручення відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Копії зазначених документів залишаються в особовій справі засудженого.
2. Повторне проведення експертизи засудженого інваліда
1. При проведенні медичного огляду засуджених, які прибули до УВП, їх в обов’язковому порядку опитують щодо наявності групи інвалідності, встановленої МСЕК, з обов’язковим внесенням цієї інформації до медичної карти амбулаторного хворого. Дані про наявність або відсутність інвалідності, занесені до медичної карти № 025/о, засуджений засвідчує особистим підписом.
2. За наявності в УВП документів, що підтверджують інвалідність, встановлену МСЕК, за два місяці до закінчення строку дії групи інвалідності керівництво УВП організовує проведення медичного обстеження засудженого з метою направлення його на експертизу.
3. У разі наявності письмового звернення від засудженого, його родичів або законного представника про наявність групи інвалідності, встановленої МСЕК цій особі, та відсутності в УВП документів, що підтверджують наявність групи інвалідності, керівництво УВП направляє запит щодо підтвердження наявності групи інвалідності для повнолітніх засуджених до МСЕК чи категорії "дитина-інвалід" для неповнолітніх засуджених - до ЛКК, вказаної засудженим або його родичами.
4. МСЕК для повнолітніх чи ЛКК для неповнолітніх протягом семи календарних днів після отримання запиту направляє до УВП документи, що підтверджують інвалідність чи категорію "дитина-інвалід", або інформацію про те, що засуджений не визнавався інвалідом чи дитиною-інвалідом.
5. Експертиза засуджених, інвалідність яким була встановлена МСЕК до засудження, але які не поінформували про це медичних працівників УВП або керівництво УВП або якщо надана засудженими інформація не знайшла свого підтвердження з боку МСЕК, проводиться в порядку встановленому пунктами 2-9 глави 1 цього розділу.
3. Особливості проведення експертизи неповнолітніх засуджених
1. Експертиза неповнолітніх проводиться ЛКК відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917, за направленням УВП.
Оформлення медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років (форма № 080/о, визначена у додатку до Порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 грудня 2001 року № 482, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 11/6299 (із змінами)) здійснюється ЛКК закладу охорони здоров’я за місцезнаходженням УВП після особистого огляду неповнолітнього та за наявності виписки з медичної карти № 003/о або консультаційного висновку спеціаліста (форма № 028/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974), виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження дитини в закладах охорони здоров’я. Разом з медичним висновком складається індивідуальна програма реабілітації інваліда.
2. ЛКК закладу охорони здоров’я у триденний строк надсилає медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років та індивідуальну програму реабілітації інваліда структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії) чи органу Пенсійного фонду України (для розгляду права на призначення соціальної пенсії) за місцем проживання батьків (якщо вони є), або опікунів, або законного представника дитини.
Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладу за місцезнаходженням УВП.
Копії медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років та індивідуальної програми реабілітації інваліда також направляються до УВП та долучаються до особової справи неповнолітнього засудженого, а їх копії - до медичної карти № 025/о.
3. У разі якщо законним представником неповнолітнього засудженого, який визнаний дитиною-інвалідом, виступає керівництво УВП (за відсутності батьків, опікунів, законних представників), ЛКК закладу охорони здоров’я у триденний строк надсилає медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років та індивідуальну програму реабілітації інваліда структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації (для розгляду права на призначення державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії) чи органу Пенсійного фонду України (для розгляду права на призначення соціальної пенсії) за місцезнаходженням УВП.
У такому випадку керівництво УВП вживає заходів щодо сприяння у призначенні або продовженні виплати державної соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, чи пенсії на визначену наказом посадову особу УВП шляхом надсилання письмового звернення про розгляд відповідних питань до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації чи органів Пенсійного фонду за місцезнаходженням УВП.
Після надходження до УВП індивідуальної програми реабілітації інваліда начальник медичної частини негайно вживає заходів щодо виконання вимог цієї програми, крім тих, які не можуть бути виконані в умовах позбавлення волі.
4. Переогляд дитини-інваліда повинен бути здійснений ЛКК закладу охорони здоров’я за місцем відбування покарання неповнолітнім засудженим не пізніше одного місяця до закінчення дії медичного висновку про дитину-інваліда до 18 років. Дата переогляду зазначається у медичному висновку про дитину-інваліда до 18 років.
5. Начальник медичної частини контролює своєчасність проведення експертизи (встановлення та переогляду групи інвалідності) неповнолітнім засудженим.
6. Начальник медичної частини письмово інформує про результати експертизи неповнолітнього засудженого батьків (якщо вони є), або опікунів, або його законного представника.
У разі звільнення засудженого, який був визнаний дитиною-інвалідом, керівництво УВП видає йому індивідуальну програму реабілітації, про що засуджений ставить свій особистий підпис у медичній карті № 025/о. Копія індивідуальної програми реабілітації залишається в особовій справі засудженого.
VІ. Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою
1. Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 12 до цього Порядку.
2. Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я ДКВС, а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
3. У закладах охорони здоров’я ДКВС склад лікарсько-консультативної комісії визначається та затверджується начальником УВП, а у закладах охорони здоров’я державної або комунальної форм власності - керівником цього закладу.
4. До складу лікарсько-консультативної комісії входять голова комісії - начальник закладу охорони здоров’я ДКВС та не менше трьох лікарів.
5. Матеріали на засуджених, хворих на психічні розлади, розглядаються за наявності форми № 101/о "Акт психіатричного огляду засудженого", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2000 року № 369, в стаціонарних умовах спеціалізованої психіатричної лікарні (відділення) Державної кримінально-виконавчої служби України.
6. З урахуванням результатів медичного огляду засудженого лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 13 до цього Порядку.
7. Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого.
8. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.
9. Висновок комісії негайно передається до УВП, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.
10. Облік засуджених, які пройшли огляд комісією, проводиться у журналі обліку засуджених, стосовно яких встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку.
11. На підставі висновку комісії начальник УВП, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою.
12. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.
13. Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення. У разі прийняття судом рішення про звільнення засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.
14. У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
15. У разі прийняття судом рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до УВП, з якої він прибув.
16. У разі погіршення стану здоров’я засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі повторного висновку комісії подання про звільнення від відбування покарання повторно подається до суду.
( Розділ VI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1517/5/503 від 10.05.2017 )
Заступник директора Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України | С.В. Мартиненко |
В.о. директора Департаменту медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України | А.В. Терещенко |
Додаток 1
до Порядку організації надання
медичної допомоги засудженим
до позбавлення волі
(пункт 26 розділу І)
ЗАЯВА
( Див. текст )
Додаток 2
до Порядку організації надання
медичної допомоги засудженим
до позбавлення волі
(пункт 27 розділу І)
КАРТА ОБЛІКУ
лікарських засобів або їх аналогів, виробів медичного призначення і технічних та інших засобів реабілітації, отриманих від родичів та інших осіб
___________________________________________________________________
(П. І. Б. засудженого)
___________________________________________________________________
(дата народження, стаття, початок строку)
Якщо залишок лікарського засобу після закінчення курсу лікування використовується повторно, слід відмічати подальший облік лікарських засобів без повторної реєстрації картки, а облік лікарського засобу, або його аналога, або виробу медичного призначення вказувати в наступних графах колонок 4 - 6.
Додаток 3
до Порядку організації надання
медичної допомоги засудженим
до позбавлення волі
(пункт 4 глави 1 розділу ІІ)
ЖУРНАЛ
обліку виявлення тілесних ушкоджень в осіб, які прибули
до _______________________________________________
(найменування установи виконання покарань)
Почато _______________ 20__р.
Закінчено _____________ 20__р.
Інвентарний № _____________
Додаток 4
до Порядку організації надання
медичної допомоги засудженим
до позбавлення волі
(пункт 6 глави 3 розділу ІІ)
ЖУРНАЛ
обліку результатів проходження профілактичного медичного огляду
у ________________________ виправній (виховній) колонії
____________ міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (№ ____)
Почато _______________ 20__р.
Закінчено _____________ 20__р.
Інвентарний № _____________
№ з/п | Прізвище, ім’я, по батькові засудженого | Рік народження | Дата проведення огляду | Діагноз | Рекомендації | Прізвище, ім’я, по батькові лікаря, підпис | Примітки |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
( Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1517/5/503 від 10.05.2017 )
Додаток 5
до Порядку організації надання
медичної допомоги засудженим
до позбавлення волі
(пункт 2 глави 4 розділу ІІ)
ЖУРНАЛ
попереднього запису на амбулаторний прийом
у________________________ виправній (виховній) колонії
____________ міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (№ ____)
Почато _______________ 20__р.
Закінчено _____________ 20__р.
Інвентарний № _____________
№ з/п | Прізвище, ім’я, по батькові засудженого | Рік народження | Дата попереднього запису | Дата прийому | Рекомендації | Прізвище, ім’я, по батькові лікаря, підпис | Примітки |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
( Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1517/5/503 від 10.05.2017 )
Додаток 6
до Порядку організації надання
медичної допомоги засудженим
до позбавлення волі
(пункт 4 глави 5 розділу ІІ)
ЖУРНАЛ
обліку прийому, виписування засуджених та відмов від госпіталізації у медичній частині (лікарняному закладі) ________________________ виправної (виховної) колонії ____________ міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (№ ____)
Почато _______________ 20__р.
Закінчено _____________ 20__р.
Інвентарний № _____________
( Додаток 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1517/5/503 від 10.05.2017 )
Додаток 7
до Порядку організації надання
медичної допомоги засудженим
до позбавлення волі
(пункт 2 глави 1 розділу ІІІ)
ПЕРЕЛІК
показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень)
( Додаток 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1517/5/503 від 10.05.2017 )
Додаток 8
до Порядку організації надання
медичної допомоги засудженим
до позбавлення волі
(пункт 2 глави 1 розділу ІІІ)