5.2. Система опалення і вентиляції повітря повинна забезпечити сприятливі мікрокліматичні умови внутрішнього середовища приміщень. Критеріями нормування повітряного обміну приміщень будівель навчального закладу слід приймати динаміку температури, відносної вологості повітря, рівня його бактеріального забруднення, кількості пилу, концентрацію СО2, константу зникнення негативних іонів.
5.3. Опалювальні пристрої повинні розташовуватись під світловими отворами, бути легко доступними для прибирання, мати огородження (решітки із цільної деревини або металу, що знімаються).
5.4. Допустимі параметри мікроклімату в опалювальний період в житлових, навчальних приміщеннях і приміщеннях для дозвілля: температура повітря від 18°С до 22°С, відносна вологість - 40-60%, швидкість руху повітря - не більше 0,25 м/с. У спортивному залі, залі ЛФК, приміщеннях для ритміки та хореографії, майстернях з обробки деревини й металу температура повітря повинна бути 15-18°С, в приміщеннях медичного блоку - 21-23°С.
5.5. Чистота повітря в приміщеннях забезпечується: відповідністю кількості дітей до нормованої наповнюваності; регулярністю вологого прибирання приміщень; використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).
VI. Водопостачання та каналізація
6.1. Приміщення спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів повинні бути обладнані централізованими системами господарсько-питного водопостачання, каналізації, водостоків.
6.2. У випадках відсутності у населеному пункті централізованих систем каналізації організація відведення стоків повинна здійснюватись відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 457/19195.
6.3. Якість питної води повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.
6.4. Підведення холодної та гарячої води повинно бути забезпечене до харчоблоку, їдальні, пральні, медичних приміщень, басейну, душових, ножних ванн, санвузлів, майстерень, класних кімнат, кабінетів, лабораторій, кімнат особистої гігієни дівчаток, кімнати для сушіння одягу та взуття, буфетних для дошкільних груп, кімнат для вихователів, вчительської, кабінету директора.
6.5. Необхідно передбачити резервне гаряче водопостачання приміщень харчоблоку, медичного блоку, блоку для дошкільних груп, душових.
6.6. За відсутності централізованого водопостачання необхідно забезпечити механізовану подачу води до харчоблоку, ізолятора, пральні, душових, умивальних, блоку для дошкільних груп, кімнат особистої гігієни дівчаток.
6.7. У харчоблоці передбачається добовий запас води з розрахунку не менше 1,5 л на вихованця, в медичному блоці - на кількість медпрацівників та місць у ізоляторі. Вода зберігається у резервуарах, придатних для зберігання холодних харчових продуктів, резервуари не рідше ніж 1 раз на тиждень миються щітками з використанням харчової соди та не рідше ніж 1 раз на три місяці - з використанням дезінфекційних засобів.
6.8. Температура гарячої води у кранах-змішувачах повинна бути вище 37°С і нижче 65°С.
6.9. До системи гарячого водопостачання повинні бути приєднані нагрівальні прилади в кімнатах для сушки одягу та взуття.
6.10. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах питний режим учнів може бути забезпечений: питними фонтанчиками у коридорах та рекреаціях з розрахунку 1 фонтанчик на 100 учнів; негазованою питною водою промислового виготовлення у дрібній розфасовці (до 2 л) у кожному навчальному приміщенні; установками із дозованим розливом бутильованої води промислового виготовлення (більше 15 л).
Бутильована вода при надходженні до закладу повинна бути забезпечена документами, що підтверджують її походження, безпеку та якість. Ємності для установок із дозованим розливом води регулярно замінюють, але не рідше ніж 1 раз на 2 тижні. При організації питного режиму у класі повинен бути передбачений запас посуду за кількістю дітей у групі та окремі промарковані підноси для чистого та використаного посуду або запас паперових одноразових стаканів.
VII. Обладнання приміщень
7.1. Навчальні меблі та обладнання приміщень повинні відповідати віковим та морфофункціональним особливостям дітей, враховувати специфіку навчально-виховного процесу, корекційно-реабілітаційних та лікувально-профілактичних заходів.
7.2. Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так, щоб відстань була:
між зовнішньою стіною і першим рядом парт 0,6-0,7 м;
між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0,6 м;
між третім рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7 м;
між передньою партою (столом) і демонстраційним столом не менше 0,8 м;
від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів не менше 2,4 м;
від задніх столів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня, не менше 1,0 м);
від задніх столів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни, не менше 0,8 м;
від демонстраційного столу до класної дошки не менше 1,0 м;
між столом педагога і переднім столом учнів (вихованців) не менше 0,5 м;
найбільша відстань останнього місця від класної дошки - 9 м;
висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів (вихованців) першого класу 0,7-0,8 м, 2-4-го класів - 0,75-0,8 м, 5-12-го класів - 0,8-0,9 м.
У класних кімнатах поперечної і квадратної конфігурації, в яких меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання до 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна бути 0,8-1,0 м, між рядами парт, столів - 0,6 м, від задніх парт до шаф, розташованих біля внутрішньої стіни, - 0,9-1,0 м.
Учні (вихованці), які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряді парт (біля внутрішньої стіни). Для профілактики порушень постави не менше двох разів на рік учнів (вихованців) пересаджують з одного ряду парт в інший, не порушуючи відповідності груп меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.
7.3. При розташуванні меблів необхідно враховувати також додаткові вимоги відповідно до профілю спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру:
7.3.1 у навчальних приміщеннях для дітей зі зниженим зором та порушеннями опорно-рухового апарату рекомендуються одномісні універсальні парти і столи, що регулюються. При неможливості зміни нахилу кришки столу під час читання можна використовувати підставки з нахилом 30-40° до горизонтальної поверхні. Приміщення для сліпих дітей обладнуються столами з горизонтальною дошкою, розмір і спеціальні пристрої якої дозволяють використовувати для занять і зберігання підручників та посібників за Брайлем; приборами для письма за Брайлем; для плоского письма; машинками для друкування за системою Брайля; спеціальним оптичним обладнанням для використання остаточного зору дітей сліпих і зі зниженим зором: прибор Брайля для фронтального демонстрування рисунків на класній дошці (дошка-екран), ортоскопічна накладна лупа, планосферична стрічна лупа тощо;
7.3.2 у навчальних приміщеннях для розумово відсталих дітей необхідно встановлювати одномісні столи надійної конструкції, без гачків та полиць із заокругленими кутами;
7.3.3 у навчальних приміщеннях для дітей глухих, зі зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення рекомендується встановлювати:
столи учнівські одномісні з індивідуальними пультами (мікрофонний комплект, слухове обладнання); стіл для педагога з пультом керування (із підсилювачем і комутатором) і підведенням слабострумової лінії до пульту керування кожного столу учнів. Слухове обладнання монтується на стаціонарно закріплених столах учнів (вихованців) і педагога;
звукопідсилюючу апаратуру (комплект звукопідсилюючої апаратури колективного користування та індивідуальний підсилювач, живлення якого відбувається від мережі змінного струму напругою 220 В). При використанні звукопідсилюючої апаратури необхідно передбачати звукоізоляцію перекриттів і стін;
устаткування для індивідуальної роботи педагога з учнями (вихованцями) (стіл та стільці з логопедичним дзеркалом над ними);
екран для демонстрації фільмів та слайдів;
наочні посібники для занять з розвитку мови.
7.4. Обладнання навчальних і корекційно-реабілітаційних приміщень спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів приймається відповідно до Базового переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (класів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11 квітня 2006 року № 289.
7.5. При встановленні комп’ютерних мереж електромагнітне випромінювання в усіх приміщеннях закладу не повинно перевищувати граничнодопустимі рівні, встановлені Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань , затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 1996 року № 239, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 року за № 488/1513.
7.6. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату використовують ворсові килими з товщиною покриття (з урахуванням висоти ворсу) не більше 0,013 м.
7.7. Навчальні приміщення спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів, а також кімнати для відпочинку і приготування уроків устатковують навчальними меблями, функціональні розміри яких приймаються відповідно до зростових груп дітей згідно із додатком 4 до цих Санітарних правил. На бокових ділянках столів та стільців з обох боків повинно бути кольорове маркування розмірів меблів лінією завширшки 2 см. На внутрішню поверхню стільниці кожної парти чи столу також наноситься номер розміру. У кожному класі (кабінеті) слід передбачати 2-3 розміри меблів. Забороняється замість стільців використовувати лави та табурети. Шкільні меблі розставляються в навчальному приміщенні так, щоб ближче до дошки були менші розміри, далі - більші.
Навчальні меблі розташовують у 2, 3 ряди або іншим способом з метою найбільш зручного сприймання дітьми навчального матеріалу. Для дітей зі зниженим слухом специфіка навчального процесу потребує розташування меблів півколом біля столу вчителя, стаціонарного закріплення столів для розташування слухової апаратури, збільшення відстані між столами для індивідуальних занять з учнями під час уроку.
У навчальних приміщеннях для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату можливе використання високих столів або парт-конторок, також необхідно передбачати збільшення відстані між рядами столів.
7.8. Обладнання приміщень для трудового навчання повинно відповідати вимогам Правил безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях навчальних закладів системи загальної середньої освіти , затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13 серпня 2007 року № 730, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2007 року за № 990/14257.
7.9. Спальні обладнуються стаціонарними ліжками, шафами, стільцями та тумбочками. Кількість тумбочок і стільців, а також відділень у шафі повинна відповідати кількості ліжок у кімнаті. Розташування ліжок повинно забезпечувати зручність підходу до них і не заважати прибиранню кімнати. Поверхні тумбочок, стільців, полиць, спинок ліжок повинні бути гладкими, з покриттям для вологого прибирання і дезінфекції. Для сну дітей забороняється використовувати двоярусні ліжка, розкладачки, розкладні ліжка, дивани.
7.10. У навчальних приміщеннях (класи, кабінети, лабораторії, майстерні), усіх медичних приміщеннях, вчительській, кімнатах для персоналу необхідно передбачати по 1 умивальнику; в інших приміщеннях - за розрахунком для загальноосвітніх навчальних закладів.
7.11. Кількість санітарних приборів, гігієнічного обладнання у санвузлах (окремих для хлопців і дівчат) необхідно розраховувати залежно від профілю спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру.
7.12. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату обладнання санвузлів таке: у житловій зоні - 1 унітаз на 8 дівчаток, 1 пісуар на 12 хлопців і 1 унітаз на 8 хлопців, 1 умивальник на 6 дітей, 1 ножна ванна на 12 дітей; гігієнічні душові - із розрахунку 1 душова сітка на 10 учнів; кімната гігієни дівчаток із розрахунку 1 на 50 дівчаток; при загальношкільних приміщеннях - 1 унітаз на 20 і 1 умивальник на 30 дівчаток; 1 унітаз, 2 пісуари і 1 умивальник на 30 хлопців; для персоналу - не менше 2 санвузлів (1 унітаз та 1 умивальник у кожному).
7.13. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах для дітей сліпих і зі зниженим зором: в житловій зоні - 1 унітаз на 8 дівчаток; 1 унітаз і 2 пісуари на 10 хлопців; 1 умивальник на 3 дітей; 1 ножна ванна на 6 дітей; 1 кімната гігієни на 30 дівчаток; гігієнічні душові з розрахунку 1 душова сітка на 12 дітей; при загальношкільних приміщеннях - 1 унітаз на 20 і 1 умивальник на 30 дівчаток; 1 умивальник, 1 унітаз і 2 пісуара на 30 хлопців; для персоналу - не менше 2 санвузлів (1 унітаз та 1 умивальник у кожному). Біля унітазів і пісуарів повинні бути поручні.
7.14. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах для дітей глухих, зі зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення: в житловій зоні - 1 унітаз на 15 дівчаток; 1 унітаз і 1 пісуар на 20 хлопців; 1 умивальник на 8 дітей; 1 гігієнічна кабіна на 70 дівчаток; гігієнічні душові - з розрахунку 1 душова сітка на 18 учнів; при душовій - 1 ванна і 1 туалет з унітазом і умивальником (окремі для хлопців і дівчаток); при загальношкільних приміщеннях - відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 , затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63.
7.15. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах для розумово відсталих дітей: у житловій зоні - 1 унітаз на 8 дівчаток; 1 унітаз і 1 пісуар на 10 хлопців; 1 умивальник на 4 дітей; 1 ножна ванна на 8 дітей; 1 гігієнічна кабіна на 35 дівчаток; гігієнічний душ із розрахунку - 1 душова сітка на 16 учнів; при душовій - 1 ванна і 1 туалет з унітазом і умивальником (окремі для хлопців і дівчаток); при загальношкільних приміщеннях - 1 унітаз на 20 і 1 умивальник на 40 дівчаток; 1 унітаз і 1 пісуар на 30 хлопців; 1 умивальник на 40 хлопців; для персоналу - не менше 2 санвузлів (1 унітаз та 1 умивальник у кожному).
7.16. Санвузли повинні бути обладнані кабінами з дверима висотою 1 м. У кабінах повинні бути туалетний папір, урни для використаного туалетного паперу, щітки для миття унітазів.
7.17. Висота установки умивальників над підлогою приймається 0,5 м для учнів підготовчого і першого класу, 0,6 м для учнів 2-4-го класів, 0,7 м для учнів 5-12-го класів (у спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах для розумово відсталих дітей висота установки 50% умивальників для учнів 5-10-го класів становить 0,65 м); ножних ванн - 0,3 м. Відстань між осями рядів умивальників - не менше 1,4 м, ножних ванн - 2 м.
VIII. Харчування
8.1. Харчування учнів спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів повинно повністю відповідати фізіологічній потребі дитячого організму у поживних речовинах та енергії відповідно до віково-статевих особливостей. Оптимальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів - 1:1:4. Норми фізіологічних потреб у поживних речовинах та енергії для дітей застосовуються відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18 листопада 1999 року № 272 "Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 грудня 1999 року за № 834/4127. Повинні дотримуватись норми харчування для учнів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".
8.2. У щоденному раціоні повинні бути добова норма молока, хліба, масла вершкового. Норми крупи, м'яса, риби, яєць, сиру, сметани, овочів, фруктів повинні бути використані протягом 14 днів у повному обсязі вікової потреби дитини.
8.3. У раціоні дітей спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів бажано включати:
ковбасні вироби варені вищого ґатунку не частіше двох разів на тиждень, при одноразовому харчуванні - не частіше одного разу на тиждень;
дієтичні яйця, нежирне м'ясо (яловичина першої категорії або телятина, свинина м’ясна, курчата бройлери, кури або індики патрані першої категорії, субпродукти першої категорії);
рибу морську, морську капусту;
масло вершкове;
рослинну олію. При приготуванні салатів можливе використання нерафінованої соняшникової та кукурудзяної олії;
кондитерські вироби, що багаті на пектин (зефір, мармелад, джем).
У меню не включаються однакові страви два дні поспіль. При приготуванні страв бажано замінювати оцет лимонною кислотою або свіжим лимонним соком, використовувати натуральні прянощі (кріп, петрушку, селеру, чебрець, лавровий лист, розмарин, корицю тощо), а також продукти, що багаті на фітонциди (цибулю, часник); застосовувати переважно такі способи кулінарної обробки, як варіння, тушкування, запікання, приготування на пару.
8.4. Харчування дітей організується на основі 14-денного меню з урахуванням пори року та віку дітей. Меню розробляється дієтсестрою та затверджується керівником спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру. На всі страви повинні бути технологічні карти із зазначенням температурних режимів обробки страв. Копії затвердженого 14-денного меню та зміни до нього направляються до територіального органу Держсанепідслужби України.
8.5. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах повинно бути організовано п'ятиразове харчування учнів з перервами між прийомами їжі 3,5-4 години: сніданок - 8.00-8.30, другий сніданок - 10.30-11.30, обід - 13.00-14.00, підвечірок - 16.30-17.00, вечеря - 19.30-20.00. Протягом навчального року режим харчування не змінюють.
8.6. Розподіл добової калорійності повинен становити: сніданок - 25%, другий сніданок - 10%, обід - 35%, підвечірок - 10%, вечеря - 20%.
8.7. За необхідності організовується дієтичне харчування дітей відповідно до профілю захворювання. Списки дітей, які потребують дієтичного харчування, складаються лікарем спеціальної школи (школи-інтернату), Центру та надаються педагогам, вихователям, кухарям.
8.8. За наявності аскорбінової кислоти у вигляді порошку протягом навчального року щоденно проводиться С-вітамінізація добового раціону з розрахунку 50 мг аскорбінової кислоти для дітей до 10 років та 70 мг для дітей 11 років й старше. Аскорбінова кислота додається у готові рідкі страви, солодкі страви безпосередньо перед видачею. С-вітамінізація компотів та узварів повинна проводитись після їх охолодження до температури +12-15°С, при С-вітамінізації киселів аскорбінова кислота додається до крохмального борошна. Підігрів С-вітамінізованих страв заборонений. Порядок зберігання та використання аскорбінової кислоти, проведення щоденної С-вітамінізації контролює медичний працівник закладу. На харчоблоці ведеться журнал, в якому щоденно зазначаються назва страви, до якої додавали аскорбінову кислоту, кількість порцій, кількість внесеного порошкового вітаміну С, час видачі страви та прізвище працівника, який безпосередньо здійснював С-вітамінізацію. Якщо вихованці щоденно отримують полівітамінні препарати, в яких вміст аскорбінової кислоти забезпечує більше 80% добової фізіологічної потреби дітей, С-вітамінізація готових страв не проводиться.
8.9. На харчоблоці необхідно вести журнал контролю за якістю продуктів, що швидко псуються. В журналі вказуються дата отримання продуктів зі складу на харчоблок, перелік та кількість продуктів, їх якість та номер супроводжувального документа (накладної), закінчення терміну придатності продуктів згідно з накладною, підпис завідувача виробництвом або кухаря.
8.10. Щоденно працівниками харчоблоку та призначеним медичним працівником ведеться журнал здоров'я працівників харчоблоку відповідно до додатка 5 до цих Санітарних правил.
8.11. Забороняється приймати до харчоблоку продукти:
без супроводжувальних документів, що підтверджують їх походження, якість та безпечність;
продукти, у яких закінчився термін зберігання або придатності до вживання;
з ознаками псування, пошкодження шкідниками;
продукти, що швидко псуються, у яких термін реалізації закінчується менше ніж за 6 годин;
субпродукти, окрім яловичого язика, серця, печінки;
ковбасні вироби першого й нижчого ґатунку, кров’яні, ліверні ковбаси, зельци, сальтисони тощо;
непатрану птицю;
м'ясо та яйця водоплавної птиці;
будь-які кулінарні напівфабрикати фабричного походження;
консерви з порушенням герметичності, бомбажем, деформовані, з пошкодженими етикетками або без маркування;
консервовані продукти домашнього виготовлення;
закусочні овочеві консерви (з обсмажених коренеплодів, фаршированих овочів, комбіновані м’ясо-овочеві та з крупами);
консерви з риби, яка була попередньо оброблена підсушкою, смаженням або копченням;
консерви рибні у томатному соусі, у маринаді, желе, у складних соусах, комбіновані риборослинні, закусочні консерви, паштети;
сирокопчені м’ясні гастрономічні вироби та ковбаси;
гострі соуси, кетчупи, майонези, аджики, мариновані овочі та фрукти;
кулінарні жири, спреди, маргарини та інші гідрогенізовані жири;
каву натуральну, тонізуючі, у тому числі енергетичні, напої;
газовані напої, сильногазовану питну та столову мінеральну воду;
чіпси, гострі сухарики, солоні горішки та інші сухі закуски, жувальну гумку;
гриби;
свіжі екзотичні фрукти (фейхоа, кокос, ананас, гуава, манго, папайя, авокадо тощо).
Забороняється:
використання залишків їжі від попереднього прийому або з минулого дня;
повторне замороження продуктів та зберігання продуктів після первинної обробки;
виготовлення кисляку, йогуртів, сиру та інших кисломолочних продуктів; млинців, вареників, пельменів із сирим м’ясом, макаронів "по-флотськи" з сиром м’яким або м’ясом, млинців з сиром м’яким або м’ясом; кондитерських виробів з кремом; квасу, лимонадів, напоїв, морсів власного приготування; холодців, зельців, заливних м’ясних чи рибних блюд; форшмаку з оселедцю; виробів у фритюрі, паштетів, перших страв на бульйоні з свинячих та яловичих кісток; яєшні-глазуньї; складних салатів (більше трьох складників);
використання фляжного молока, сметани, сиру без додаткової термічної обробки;
переливання кисломолочних напоїв із дрібної споживчої тари в одну ємність.
8.12. Про включення до асортименту нових продуктів та страв повідомляються територіальні органи Держсанепідслужби України.
8.13. Щоденно в спеціальній школі (школі-інтернаті) та Центрі медичним працівником здійснюється відбір добових проб кожної приготованої страви у спеціально підготовлені ємності з кришками. Супи, напої, гарніри відбираються в об’ємі не менше 100 мл; м’ясні, рибні страви, салати, холодні закуски - від 50 г до 100 г. Кількість порцій на кожний прийом їжі при приготуванні на харчоблоці повинна враховувати й об’єм добових проб та бракеражні порції.
Добові проби зберігаються у холодильнику для готової продукції протягом 24 годин після видачі страв при температурі від +2 до +6°С з маркуванням назви страви та часу реалізації. Після закінчення терміну зберігання добові проби утилізуються як харчові відходи, ємності і кришки ретельно миються та кип’ятяться 15 хвилин у 2% розчині харчової соди або 30 хвилин без додавання соди.
8.14. Дозвіл на видачу готової їжі дає медичний працівник за органолептичними показниками до надходження страв на роздачу. У бракеражному журналі обов’язково вказуються дата, назва страви та який прийом їжі (сніданок, обід тощо); оцінка виконання меню з зазначенням фактичного об’єму готової страви, правильності кулінарної обробки та якості страви; дозвіл на видачу їжі з особистим підписом медичного працівника.
8.15. Утримання та оснащення приміщень харчоблоку спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру, транспортування, приймання та зберігання харчових продуктів, обробка сировини, виробництво та реалізація продукції, а також умови праці та особиста гігієна персоналу харчоблоку повинні відповідати вимогам Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах , затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 17 квітня 2006 року № 298/227, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 травня 2006 року за № 523/12397, та Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України 01 червня 2005 року № 242/329, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за № 661/10941.
8.16. Забороняється будь-яка оренда приміщень харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів або використання цих приміщень персоналом та населенням для святкувань та інших заходів.
IX. Режим дня і організація навчально-виховного процесу
9.1. Організація навчально-виховного процесу передбачає правильну побудову режиму дня, навчального процесу, корекційно-розвиткових занять, гурткової діяльності з урахуванням місцевості та профілю спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру.
9.2. Режим роботи спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру встановлюється адміністрацією закладу з урахуванням особливостей організації навчально-виховного процесу та корекційно-розвиткової роботи відповідно до контингенту вихованців та погоджується з відповідними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій, територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби.
9.3. Тривалість основних компонентів режиму дня повинна відповідати віковим потребам дітей і особливостям їх здоров'я.
Тривалість нічного сну учнів (вихованців) молодшого шкільного віку повинна бути не менше 10 годин, середнього шкільного віку - 9 годин, старшого шкільного віку - 8,5 години.
9.4. Для дітей молодшого шкільного віку тривалість денного сну складає від 1 до 2 годин. Також денний сон рекомендується ослабленим дітям інших вікових груп за медичними показаннями.
9.5. Тривалість прогулянок, умови та організація їх проведення залежать від віку, стану здоров'я і профілю спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру. Для учнів (вихованців) молодшого шкільного віку загальна тривалість прогулянок повинна бути не менше 3,5 години на день, середнього шкільного віку - 3 години, старшого шкільного віку - 2,5 години.
9.6. Рекомендований режим дня учнів (вихованців) спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів наведений у додатку 6 до цих Санітарних правил.
9.7. При організації навчального процесу необхідно забезпечити оптимальні тижневе і денне навантаження, розклад уроків, перерви між уроками, діяльність учнів (вихованців) протягом уроків і перерв.
9.8. Кількість навчальних годин (сумарно інваріантна частина, варіативна, фізична культура) повинна становити на тиждень не більше: у підготовчому, 1-му класі - 20 годин, у 2-му - 21 годину, 3-4-му - 22 години, 5-му - 25 годин, 6-му - 28 годин, 7-му - 30 годин, 8-12-му - 32 години.
9.9. Для підготовчих класів організовується не більше трьох навчальних занять у день тривалістю 30 хвилин та перервами не менше 20 хвилин.
9.10. Тривалість уроку для учнів (вихованців) підготовчого, 1-го класів становить 35 хвилин, 2-4-го класів - 40 хвилин, 5-12-го класів - 45 хвилин. У спеціальній школі (школі-інтернаті) та Центрі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату тривалість уроків у 5-12-му класі може становити 40 хвилин за погодженням з відповідними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій, територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби.
9.11. Розклад уроків складається відповідно до робочого навчального плану з дотриманням педагогічних та гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Гігієнічні вимоги до розкладу уроків наведені у додатку 7 до цих Санітарних правил.
9.12. Безперервне зорове навантаження для учнів молодшого шкільного віку не повинно перевищувати 10 хвилин, середнього і старшого шкільного віку - 15 хвилин. Сліпі діти із залишковим зором, які навчаються за системою Брайля, можуть виконувати безперервну зорову роботу 1-2 рази протягом уроку по 5 хвилин. Сліпі діти з повною втратою зору повинні чергувати тактильне сприйняття зі слуховим.
9.13. Для дітей усіх вікових груп протягом уроку необхідно проводити 2 фізкультхвилинки тривалістю по 2-3 хвилини або 1 фізкультхвилинку у середині уроку тривалістю 5 хвилин (5-6 вправ для профілактики порушень постави, зору, дихальна гімнастика). Рекомендований приклад вправ для фізкультурних хвилинок під час уроків наведений у додатку 8 до цих Санітарних правил.
9.14. Тривалість перерв між уроками становить 15 хвилин, великої перерви після 3 уроку - 30 хвилин (або після 2-го і 3-го уроків - по 20 хвилин). Під час перерв необхідно забезпечити вихід дітей у рекреаційні приміщення або на пришкільну ділянку для проведення активного відпочинку та провітрювання класів і кабінетів.
9.15. Домашні та самостійні завдання у підготовчому й першому класах не задаються. Письмові домашні завдання у 2-4-х класах не є обов'язковими. Домашні завдання у 5-12-х класах задаються з урахуванням психофізичних особливостей, індивідуальних можливостей учнів. Обсяг домашніх завдань повинен бути таким, щоб на їх виконання учні 2-4-х класів витрачали не більше 1 години, 5-9-х класів - не більше 2 годин, 10-12-х класів - не більше 3 годин.
9.16. Для організації позанавчальної, гурткової діяльності учнів повинні використовуватись різні загальношкільні приміщення: читальний, актовий, музичний, спортивний зали, кімнати для гурткових занять, басейн тощо.
9.17. Тривалість занять у гуртках залежить від стану здоров'я дітей і не повинна перевищувати для дітей молодшого шкільного віку 45 хвилин, середнього і старшого шкільного віку - 1,5 години на день 2-3 рази на тиждень.
9.18. Види діяльності емоційного характеру (вистави, концерти, ігри, репетиції тощо) повинні бути розподілені рівномірно протягом навчального тижня і чергуватись з руховою активністю протягом дня і тижня.
9.19. При використанні у навчальному процесі технічних засобів навчання (далі - ТЗН) - інтерактивні дошки, кіно- та відеопроектори тощо) встановлюється така тривалість їх застосування: підготовчі, 1-ші класи - 15 хв., 2-4-ті класи - 15-20 хв., 5-7-мі класи - 20-25 хв., 8-12-ті класи - 25-30 хв. Кількість уроків із застосуванням ТЗН протягом тижня не повинна бути більшою 3-4 для учнів початкових класів, 4-6 для учнів старших класів.
9.20. Безперервна робота з екраном персонального комп’ютера (далі - ПК) повинна бути не більше:
для учнів 1-х класів -10 хв.;
для учнів 2-4-х класів - 15 хв.;
для учнів 5-7-х класів - 20 хв.;
для учнів 8-9-х класів - 25 хв.;
для учнів 10-12-х класів - до 30 хв.
Після безперервної роботи за ПК необхідно проводити 2-3-хвилинні вправи для профілактики зорової втоми; через 20-30 хвилин роботи з використанням ПК - фізичні вправи для профілактики загального стомлення.
Заняття у комп’ютерних гуртках проводяться не частіше 2-х разів на тиждень, тривалість занять для учнів 7-10 років не повинна бути більше 45 хв., 11-13 років - не більше 60 хв. Робота учнів за ПК повинна проводитись у індивідуальному режимі.
Загальна тривалість роботи з ПК під час канікул повинна бути обмежена 45 хвилинами протягом дня.
9.21. При перегляді телепередач у вечірні години обов'язкове штучне освітлення приміщення верхнім світлом. Тривалість перегляду телепередач у вільний час повинна складати не більше 1 години і не частіше 2 разів на тиждень.
9.22. Рівні звуку шуму, що проникає до приміщень закладу, та рівень шуму на території не повинні перевищувати 50 дБ. При використанні аудіотехніки на регуляторах гучності звуковідтворювальної техніки повинні бути мітки максимального рівня гучності у класній кімнаті для мовної та музичної інформації - відповідно 50 дБ та 70 дБ. Навушники для індивідуального використання аудіотехніки повинні мати мале нелінійне викривлення (до 0,5%), широкий частотний діапазон (31,5-20000 Гц), їх конструкція повинна захищати від зовнішніх шумів - знижувати зовнішні шуми не менше ніж на 20 дБ.
9.23. Учні спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів допускаються до участі у процесі самообслуговування з дозволу медичних працівників закладу. Самообслуговування повинно організовуватися відповідно до віку, статі, фізичних особливостей і стану здоров'я дітей. Робота із самообслуговування повинна проводитися за участі педагогів, класних керівників, вихователів і медичних працівників.
Роботу із самообслуговування слід проводити з урахуванням двох напрямів:
попередження забруднення земельної ділянки і навчально-побутових приміщень;
очищення земельної ділянки та побутових приміщень від забруднення.
У процесі самообслуговування учні можуть виконувати прибирання класів, кабінетів, лабораторій:
наприкінці кожного дня (учні 5-12-х класів);
генеральне прибирання кожного тижня й місяця (учні 9-12-х класів).
Тривалість самообслуговування для учнів 2-4-х класів у спеціальній школі (школі-інтернаті) та Центрі не повинна перевищувати 1 години на тиждень, а для учнів 5-12-х класів - 2 години на тиждень.
Одноразова тривалість роботи із самообслуговування не повинна перевищувати для учнів 2-4-х класів 30 хвилин, 5-9-х класів - 45 хвилин, 10-12-х класів - 1,5 години. Роботу необхідно проводити у спеціальному одязі. Усі види прибирання здійснюються лише вологим методом з наступним провітрюванням приміщень. Миття підлоги дозволяється учням з 10 років при обов’язковому використанні швабри.
Допускається участь учнів (чергові класи) в накриванні обідніх столів (за умови використання санітарного одягу). Перебування учнів у виробничих приміщеннях харчоблоку забороняється.
Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їх життя та здоров'я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами:
робота із значним фізичним навантаженням (вага вантажу для підняття школярами 11-12 років не більше 4 кг, 13-14 років - 5 кг, 15 років хлопчикам - 12 кг, дівчаткам - 6 кг, 16 років - 14 кг і 7 кг відповідно, 17 років - 16 кг і 8 кг, максимальна вага вантажу встановлюється індивідуально за рекомендацією лікаря);
робота з електроприладами;
миття вікон, очищення даху і проїжджих частин вулиці від снігу, льоду;
очищення освітлювальної апаратури, вентиляційного обладнання та витяжних шаф;
перенесення скла та виробів із нього;
прибирання санвузлів, умивальних та кімнат гігієни, медичних та допоміжних приміщень, сходів, рекреаційних приміщень, майстерень, спортивних приміщень, актової зали, харчоблоку, роздаткової, буфету, обідньої зали;
прання постільної білизни;
винесення та вивезення відходів;
догляд за хворими тваринами, птахами;
догляд за дітьми, хворими на інфекційні хвороби;
робота з хімічними речовинами (крім занять на уроках хімії);
робота у котельнях,
проведення нічних чергувань.
Учні 2-4-х класів можуть брати участь у прибиранні території школи, доглядати за квітами, учні 5-12-х класів - у генеральному та щодобовому прибиранні ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати дерева та доглядати за ними).
Х. Організація фізичного виховання
10.1. У системі фізичного виховання учнів використовують різні організаційні форми рухової активності: ранкову гімнастику, фізкультхвилинки під час уроків, рухливі ігри та фізичні вправи під час перерв, уроки фізичної культури, заняття ЛФК, ритмікою, прогулянки, музичні заняття, заняття у спортивних та танцювальних гуртках.
10.2. Медичний персонал на основі результатів поглиблених медичних оглядів розподіляє учнів на групи для занять фізичною культурою і спортом: основну, підготовчу, спеціальну.
10.3. Уроки фізичної культури проводяться не менше 3 разів на тиждень. Подвоєння уроків фізкультури не допускається.
10.4. Структура уроків фізкультури передбачає чотири частини: вступну (3-4 хв.), підготовчу (12-15 хв.), основну (20-25 хв.), заключну (4-5 хв.). Під час підготовчої частини обов'язковим є проведення комплексу вправ для профілактики і корекції порушень постави та плоскостопості. Під час заключної частини необхідно провести для учнів вправи дихальної гімнастики та релаксації.
10.5. Обов'язковим під час проведення уроків фізкультури, занять у спортивних і танцювальних гуртках є самоконтроль учнів за функціональним станом організму (вимірювання частоти серцевих скорочень, частоти дихання тощо) з веденням спортивного щоденника.
10.6. Фізичне навантаження учнів під час занять необхідно диференціювати з урахуванням їх віку, статі, стану здоров'я, фізичної підготовленості, рекомендацій лікарів.
10.7. Заняття дітей фізкультурою, спортом, ЛФК, ритмікою повинні проводити спеціально підготовлені педагоги, тренери, спеціалісти з ЛФК та з фізичної реабілітації.
10.8. Заходи із загартовування дітей проводяться під контролем медичних працівників з урахуванням віку і стану здоров'я.
10.9. За сприятливих метеорологічних умов заходи фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми слід проводити на відкритому повітрі.
10.10. З метою адаптації та соціалізації дітей необхідно передбачити можливість фізкультурно-спортивної діяльності дітей шкільного віку у позашкільних навчальних закладах, дитячо-юнацьких спортивних школах територіальної освітньої мережі з урахуванням їх стану здоров'я.
ХІ. Організація комплексної реабілітації учнів спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів
11.1. Робота з комплексної реабілітації учнів спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів здійснюється відповідно до розділу VІ Положення про спеціальну загальноосвітню школу , типових навчальних планів, для дітей з інвалідністю - на основі індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда.
11.2. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах всім учням надаються реабілітаційні послуги залежно від особливостей розвитку: освітні, лікувально-профілактичні, психолого-педагогічні, фізична реабілітація, професійна реабілітація, фізкультурно-спортивна реабілітація, соціальна та побутова реабілітація.
11.3. Вихованці спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів повинні бути забезпечені спеціальними засобами для пересування, орієнтування, спілкування та обміну інформацією, у тому числі сучасним тифлотехнічним, сурдотехнічним, іншим комп'ютерним обладнанням з відповідним програмним забезпеченням.
11.4. Відповідно до положень про спеціальні школи (школи-інтернати), Центри, типових навчальних планів у зазначених закладах організуються індивідуальні та групові корекційно-розвиткові заняття.
Зміст корекційно-розвиткових занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і реалізується у школах ІІ та ІІІ ступенів через навчальні предмети та курси:
для сліпих дітей та зі зниженим зором: "Соціально-побутове орієнтування", "Розвиток мовлення", "Корекція вад розвитку", "Орієнтування у просторі", "Ритміка", "Лікувальна фізкультура";
для глухих дітей: "Розвиток слухо-зорово-тактильного сприймання мовлення та формування вимови", "Ритміка";
для дітей зі зниженим слухом: "Розвиток слухового сприймання та формування вимови";
для розумово відсталих дітей: "Розвиток мовлення", "Соціально-побутове орієнтування";
для дітей з тяжкими порушеннями мовлення: "Розвиток мовлення", "Розвиток зв’язного мовлення", "Лікувальна фізкультура", "Логоритміка";
для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату: "Корекція вад розвитку", "Лікувальна фізкультура";
для дітей із затримкою психічного розвитку: "Корекція розвитку", "Розвиток мовлення".
Тривалість групового заняття становить 35-40 хв., індивідуального - 20-25 хв. Групи з урахуванням однорідності порушень з наповнюваністю 2-6 чол. комплектуються відповідним спеціалістом з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної комісії навчального закладу.
11.5. У спеціальних школах (школах-інтернатах) та Центрах проводяться заняття з ЛФК відповідно до типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України.
11.6. Для організації заходів медичної, фізичної, спортивної реабілітації дітей необхідно використовувати кабінети ЛФК, ритміки, медичні приміщення, музичний і спортивний зали, фізкультурно-спортивну зону пришкільної ділянки.
11.7. З метою соціальної адаптації учнів у суспільстві, заохочення їх до активної творчої діяльності бажано передбачити можливість залучення учнів до індивідуальної й групової роботи у гуртках позашкільних навчальних закладів.
На базі спеціальної школи (школи-інтернату) та Центрів можлива організація роботи позашкільних навчальних закладів, гуртків та спортивних секцій з вільним доступом всіх бажаючих дітей, проведення культурно-масових заходів (міжшкільних конкурсів, дитячих фестивалів тощо).
ХІІ. Санітарно-гігієнічне забезпечення
12.1. Територію спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру, обладнання (ігрове, фізкультурне, для відпочинку) на земельній ділянці потрібно утримувати в чистоті. Прибирання ділянки повинно проводитись щоденно: вранці та за потреби. У літній період до початку роботи - в'їзди і входи на ділянку, проїзди, доріжки необхідно поливати водою, узимку - своєчасно чистити від снігу та льоду, посипати піском або протиожеледним засобом.
12.2. На території спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру не повинно бути безпритульних та диких тварин.
12.3. Майданчик для збору сміття потрібно утримувати у чистоті, прибирання проводити щоденно. Ємності для харчових відходів слід заповнювати не більше ніж на 2/3 об’єму, після звільнення очищувати, мити із використанням мийних засобів та просушувати. Вивіз харчових та побутових відходів слід здійснювати щоденно.
12.4. У всіх приміщеннях спеціальної школи щоденно слід проводити вологе прибирання. Щоденному вологому прибиранню із використанням мийних засобів підлягають підлоги, підвіконня, меблі, класні дошки, дверні ручки, санітарно-технічне обладнання. Для прибирання використовується побутова техніка, пилососи. Генеральне прибирання з використанням деззасобів проводиться не рідше одного разу на місяць, на харчоблоці - щотижня.
Прибирання приміщень проводиться за відсутності дітей, при відкритих вікнах, кватирках та фрамугах залежно від пори року.
12.5. Вологе прибирання приміщень проводять за необхідності, але не рідше:
всіх навчальних приміщень - після закінчення занять у першій та другій половині дня, після закінчення роботи груп продовженого дня, секцій, гуртків;
коридорів та рекреацій - після кожної перерви;
спалень - зранку після пробудження дітей;
гардеробу та вестибюлю - після початку навчальних занять;
медичних приміщень, спортивного залу, залу ЛФК, душових та санвузлів - двічі на день;
санвузлів у навчальному корпусі, біля всіх навчальних приміщень - після кожної перерви;
актового залу, приміщень загального користування, адміністративно-побутових приміщень - наприкінці дня;
харчоблоку, обідньої зали, обідніх столів - після приготування їжі на кожний прийом та після кожного прийому їжі.
У спортивному залі після кожного уроку проводиться вологе протирання підлоги та спортивного обладнання.
Прибирання санвузлів передбачає миття унітазів із застосуванням щіток, йоржів з використанням мийних засобів.
Жалюзійні решітки вентиляційної системи повинні бути відкритими і закриватися лише при різкому перепаді температури повітря ззовні та в приміщенні, очищатися від пилу не рідше 3-х разів на рік.
Килими та м’які меблі повинні щоденно чиститись вологими щітками та пилососом. При генеральному прибиранні килими витріпуються на території побутової зони, щороку підлягають фабричному хімічному чищенню.
Гумові килимки, що використовуються в душових та басейні, повинні щоденно дезінфікуватись зрошуванням або замочуванням у дезрозчині. Мочалки після використання кип’ятять або автоклавують, просушують та зберігають в промаркованій ємності або мішку.
12.6. Інвентар для прибирання повинен бути окремим для підлоги та для інших поверхонь, відповідно промаркований та використовуватись за призначенням. Після прибирання інвентар повинен промиватися гарячою водою із мийними засобами, просушуватися та зберігатися у спеціальних шафах чи приміщеннях. Інвентар для прибирання санвузлів повинен мати примітне яскраве маркування, зберігатися окремо від іншого або безпосередньо в санвузлах, після використання оброблятися деззасобами.
12.7. Миття та знезараження іграшок проводяться відповідно до вимог "Санитарных правил устройства и содержания детских дошкольных учреждений (детские ясли, детские сады, детские ясли-сады)" СанПиН № 3231-85 .
12.8. Для миття та поточної дезінфекції бажано використовувати малотоксичні засоби (зі вмістом катіонних та амфолітних ПАР до 15%, без фосфатних сполук). Деззасоби на основі альдегіду, фенолу та активного хлору використовуються обмежено. Всі засоби, що використовуються в закладі, повинні мати документи, які підтверджують їх походження, якість та безпечність, зберігатись у приміщеннях, недосяжних для дітей.
12.9. Заміна постільної білизни в спеціальній школі (школі-інтернаті) та Центрі проводиться за необхідності, але не рідше ніж 1 раз на тиждень, наматрацників - 1 раз на квартал. Постіль (подушки, ковдри, наматрацники) повинна провітрюватись при кожному генеральному прибиранні, 1 раз на рік просушуватись й витріпуватись або оброблятись у дезкамері.
12.10. Усі педагоги, працівники харчоблоку, технічний персонал повинні регулярно проходити обов’язкове гігієнічне навчання.
12.11. У випадку отримання гуманітарної допомоги у вигляді одягу, іграшок необхідно: дитяче взуття, пальто, куртки, плащі, м’які іграшки перед використанням витріпувати та провітрювати не менше трьох днів, білизну та одяг - прати.
ХІІІ. Медико-санітарне забезпечення
13.1. Медичний персонал спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та Центрів забезпечує організацію лікувально-профілактичних заходів та медичної реабілітації учнів (вихованців); організацію та контроль за виконанням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів; контроль за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності.
13.2. Медичний персонал контролює своєчасність проходження медичних оглядів працівниками спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру відповідно до чинного законодавства.
13.3. Керівник спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру відповідає за забезпечення медичних приміщень необхідним обладнанням і лікарськими засобами.
13.4. Організація та проведення профілактичних щеплень, медичних оглядів вихованців здійснюються відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року № 595 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897, та відповідно до законодавства.
13.5. У медичному кабінеті повинні бути набори лікарських засобів для невідкладної медичної допомоги і протишокової терапії, стерильний перев'язувальний матеріал, засоби для обробки пошкоджених ділянок шкіри. В аптечній шафі, що замикається, зберігаються лікарські засоби окремо для зовнішнього та внутрішнього застосування, а також для надання невідкладної допомоги (обов'язковим є наявність інструкцій з надання невідкладної допомоги).
13.6. Лікар має право звільняти учнів за станом здоров'я від навчальних занять, суспільно корисної праці, за необхідності - рекомендувати щадний режим навчання.
13.7. Медичні працівники спеціальної школи (школи-інтернату) та Центру щоденно проводять амбулаторний прийом дітей. Звернення учнів реєструються у журналі амбулаторного прийому. Дітей з гострими формами захворювання тимчасово направляють до ізолятора.
13.8. З метою попередження виникнення і поширення інфекційних хвороб медичний персонал забезпечує протиепідемічні заходи: проведення профілактичних щеплень дітям за інформованою згодою одного із батьків дитини або іншого законного її представника, раннє виявлення та ізоляцію хворих, контроль за виконанням карантинних заходів, спостереження за дітьми, що були у контакті з інфекційними хворими, проведення профілактичної та поточної дезінфекції, інформування структурних підрозділів охорони здоров'я державних адміністрацій, територіальних органів Держсанепідслужби України про кожний випадок інфекційного захворювання.
13.9. При виникненні інфекційного захворювання або ускладнення санітарно-епідемічної ситуації проводиться щоденне вологе прибирання та дезінфекція приміщень і предметів дитячого вжитку. Керівництво і контроль за поточною дезінфекцією забезпечують медичні працівники.
13.10. З метою виявлення педикульозу медичні працівники щотижня проводять огляди дітей. Огляд волосяної частини голови і одягу проводиться в добре освітленому приміщенні з використанням лупи. Після кожного огляду гребні обробляються з використанням дезінфекційних засобів.
13.11. У медичному блоці повинен бути комплект протипедикульозних засобів: фартух клейончастий, косинки клейончасті (2-3 шт.), рукавички гумові, машинка для стрижки волосся, лупа, густий гребінь, спиртівка, вата, столовий оцет або 5-10% оцтова кислота, оцинковане відро для знезаражування або спалювання волосся, клейончастий або бавовняний мішок для одежі дитини, у якої встановлено педикульоз, протипедикульозні препарати.