Про прокуратуру

1. Делегатів на всеукраїнську конференцію прокурорів обирають:

1) збори прокурорів Генеральної прокуратури України - шість прокурорів Генеральної прокуратури України;

2) збори прокурорів регіональних прокуратур - по три прокурори від кожної регіональної прокуратури;

3) збори прокурорів місцевих прокуратур - по два прокурори від кожної місцевої прокуратури.

2. Делегати на всеукраїнську конференцію прокурорів обираються шляхом таємного голосування простою більшістю голосів з числа вільно висунутих альтернативних кандидатів.

3. Збори прокурорів скликаються керівником відповідної прокуратури, є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості прокурорів цієї прокуратури, та приймають рішення більшістю голосів від загальної кількості прокурорів відповідної прокуратури.

1. Всеукраїнська конференція прокурорів є повноважною за умови присутності на ній не менш двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

2. Всеукраїнську конференцію прокурорів відкриває голова Ради прокурорів України, а в разі його відсутності - заступник голови чи секретар Ради прокурорів України.

3. Всеукраїнська конференція прокурорів обирає шляхом таємного голосування президію конференції, кількісний склад якої визначається рішенням конференції. Президія організовує роботу всеукраїнської конференції прокурорів.

4. Всеукраїнська конференція прокурорів обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи конференції, обирає лічильну комісію, секретаріат та інші робочі органи конференції.

5. Робота всеукраїнської конференції прокурорів протоколюється.

6. Рішення всеукраїнської конференції прокурорів приймаються більшістю голосів від загальної кількості обраних делегатів голосуванням. Рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 частини другої статті 67 цього Закону, приймаються конференцією шляхом таємного голосування.

7. Інші питання порядку проведення всеукраїнської конференції прокурорів регулюються регламентом, який приймається конференцією.

1. У період між всеукраїнськими конференціями прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України.

2. До складу Ради прокурорів України входять тринадцять осіб, з яких:

1) два представники (прокурори) від Генеральної прокуратури України;

2) чотири представники (прокурори) від регіональних прокуратур;

3) п’ять представників (прокурорів) від місцевих прокуратур;

4) два представники (вчені), призначені з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

3. Рада прокурорів України є повноважною за умови обрання не менше дев’яти членів.

4. Члени Ради прокурорів України здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

5. Прокурор, який перебуває на адміністративній посаді чи є членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, не може одночасно бути членом Ради прокурорів України.

6. Строк повноважень члена Ради прокурорів України становить п’ять років без права повторного обрання.

7. Члени Ради прокурорів України обирають на засіданні Ради із свого складу голову Ради прокурорів України, його заступника та секретаря.

8. Рада прокурорів України у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів організовує виконання рішень конференції, а також вирішує питання щодо скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів. Повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначаються цим Законом та положенням про Раду прокурорів України.

9. Рада прокурорів України:

1) вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо Генеральний прокурор не погоджується з рекомендованою Радою прокурорів України кандидатурою і відмовляє у призначенні на посаду, він вносить на розгляд Ради прокурорів України іншу кандидатуру;

2) організовує впровадження заходів щодо забезпечення незалежності прокурорів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності прокуратур;

3) розглядає питання правового захисту прокурорів, соціального захисту прокурорів та членів їхніх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;

4) розглядає звернення прокурорів та інші повідомлення про загрозу незалежності прокурорів, вживає за наслідками розгляду відповідних заходів (повідомляє відповідні органи про підстави для притягнення до кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності; ініціює розгляд питання щодо вжиття заходів забезпечення безпеки прокурорів; оприлюднює заяви від імені прокурорського корпусу про факти порушення незалежності прокурора; звертається до міжнародних організацій з відповідними повідомленнями тощо);

5) розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов’язків, встановлених для відповідної адміністративної посади;

6) звертається з пропозиціями про вирішення питань діяльності прокуратури до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

7) здійснює контроль за виконанням рішень органів прокурорського самоврядування;

8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

1. Забезпечення роботи всеукраїнської конференції прокурорів, діяльності Ради прокурорів України здійснюється Генеральною прокуратурою України за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Запит про обсяг коштів, необхідних для забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування, подається до Генеральної прокуратури України Радою прокурорів України.

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

3. Порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.

1. До складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів входять одинадцять членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років, з яких:

1) п’ять прокурорів призначає всеукраїнська конференція прокурорів;

2) дві особи (вчених) призначає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;

3) одну особу (адвоката) призначає з’їзд адвокатів України;

4) три особи призначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належить організація та діяльність органів прокуратури.

2. Членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не може бути призначений народний депутат України, представник Кабінету Міністрів України, центрального чи місцевого органу виконавчої влади, науковий чи науково-педагогічний працівник Національної академії прокуратури України, іншого навчального закладу або наукової установи, що входять до сфери управління органів прокуратури, суддя, працівник правоохоронного органу чи органу державного нагляду (контролю), прокурор, який перебуває на адміністративній посаді, а також більше однієї особи з числа наукових та науково-педагогічних працівників одного і того ж навчального закладу чи наукової установи.

3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є повноважною за умови призначення до її складу не менше дев’яти членів.

4. Строк повноважень члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів становить три роки. Одна і та ж сама особа не може здійснювати повноваження члена комісії два строки підряд.

5. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не може одночасно бути членом Ради прокурорів України.

6. Члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів працюють на постійній основі і на час виконання своїх обов’язків відряджаються до комісії.

7. Умови оплати праці, соціального забезпечення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії визначаються на засадах, встановлених для відповідної категорії державних службовців. За членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які є прокурорами, зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів.

1. З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликається головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не пізніш як за три місяці до закінчення строку повноважень членів цієї комісії, призначених за квотою з’їзду.

Рішення про дату, час та місце проведення з’їзду голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розміщує на веб-сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і надсилає до відома до юридичних вищих навчальних закладів, юридичних факультетів вищих навчальних закладів та наукових установ.

2. Від кожного юридичного вищого навчального закладу, юридичного факультету вищих навчальних закладів та наукових установ у з’їзді беруть участь по одному делегату.

Про осіб, обраних делегатами, повідомляють голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не пізніш як за десять днів до дня з’їзду.

3. З’їзд є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

4. Відкриває з’їзд найстарший за віком делегат.

З’їзд шляхом таємного голосування обирає головуючого та секретаря, обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію та інші робочі органи з’їзду.

5. Кандидати на посади членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які відповідають вимогам, передбаченим частинами першою та другою статті 74 цього Закону, визначаються за пропозицією делегатів з’їзду таємним голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні делегатів і включаються до бюлетеня для таємного голосування.

6. Призначеним на посаду члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду.

7. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписується рішення про призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, що оприлюднюється на веб-сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

8. Скликання та проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ у встановленому цієї статтею порядку проводиться виключно для цілей, передбачених цим Законом.

1. Повноваження члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів припиняються у разі:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

3) вчинення дій, несумісних з посадою члена комісії;

4) зайняття посади, передбаченої частиною другою статті 74 цього Закону;

5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) його смерті.

2. Повноваження члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів припиняються:

1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем закінчення строку, на який його призначено, без необхідності прийняття рішення комісією;

2) з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5-8 частини першої цієї статті, - за рішенням комісії;

3) з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день смерті, без необхідності прийняття рішення комісією;

4) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, - у день призначення на посаду, передбачену частиною другою статті 74, - без необхідності прийняття рішення комісією.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення про припинення повноважень її члена з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, що набрало законної сили, про визнання члена комісії обмежено дієздатним чи недієздатним.

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів:

1) веде облік даних про кількість посад прокурорів, у тому числі вакантних та тимчасово вакантних;

2) проводить добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку;

3) бере участь у переведенні прокурорів;

4) розглядає дисциплінарні скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження;

5) за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених цим Законом, приймає рішення про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів для здійснення своїх повноважень має право ознайомлюватися з документами, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян, громадяни, яким направлено запит Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, зобов’язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути продовжений до 30 днів, про що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів повідомляє безпосередньо у запиті.

3. У разі ненадання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками державних підприємств, установ, організацій Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів запитуваної інформації, вона може звернутися з відповідним позовом до суду в порядку, передбаченому законом.

4. Прокурор, щодо якого проводиться дисциплінарне провадження, не несе відповідальності за відмову давати пояснення стосовно себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів обирає із свого складу з числа прокурорів таємним голосуванням голову комісії строком на три роки.

2. Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів організовує її роботу та головує на її засіданнях, визначає обов’язки заступника, веде засідання комісії, представляє її у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, з органами інших держав та міжнародними організаціями. Обов’язки голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у разі його відсутності виконує заступник голови.

3. Для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг. Положення про автоматизовану систему розподілу дисциплінарних скарг затверджується Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів за погодженням з Радою прокурорів України.

4. Секретар Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів організовує підготовку її засідань та несе відповідальність за організацію діловодства.

5. Засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дев’яти членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

6. Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначає дату, час і місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, перелік питань, що вносяться на засідання, і не пізніш як за п’ять днів до засідання повідомляє про це інших членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та забезпечує розміщення цих відомостей на її веб-сайті з урахуванням вимог, передбачених частиною четвертою статті 45 цього Закону.

7. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її загального складу, передбаченого цим Законом. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів викладаються в письмовій формі.

8. У рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів зазначаються дата і місце його прийняття, члени комісії, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Рішення підписується головуючим та членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у засіданні. За наявності окремої думки, вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає.

9. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів підлягає оприлюдненню на її веб-сайті у триденний строк з дня його прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

10. Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на таке оскарження.

1. Організаційне забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів здійснюється її секретаріатом.

2. Питання прийняття на роботу, звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також умови оплати праці працівників секретаріату, умови їх побутового забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу" , цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

1. Національна академія прокуратури України є державною установою із спеціальним статусом, що здійснює спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора, підвищення кваліфікації прокурорів.

На Національну академію прокуратури України не поширюється законодавство про вищу освіту.

Для забезпечення спеціальної підготовки кандидатів на посаду прокурора та підвищення кваліфікації прокурорів до Національної академії прокуратури України можуть відряджатися прокурори.

2. Національна академія прокуратури України є юридичною особою, що діє на підставі законодавства України та статуту, який затверджується Радою прокурорів України.

3. Національна академія прокуратури України функціонує при Генеральній прокуратурі України.

1. Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

2. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

1) вислугу років;

2) виконання обов’язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

3. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

4. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2;

2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3.

5. Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі:

1) Генерального прокурора - 1,5 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

2) першого заступника Генерального прокурора - 1,4 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

3) заступника Генерального прокурора - 1,3 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

4) керівника підрозділу Генеральної прокуратури України - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

5) заступника керівника підрозділу Генеральної прокуратури України - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Генеральної прокуратури України;

6) керівника регіональної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

7) першого заступника керівника регіональної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

8) заступника керівника регіональної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

9) керівника підрозділу регіональної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

10) заступника керівника підрозділу регіональної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури;

11) керівника місцевої прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури;

12) першого заступника керівника місцевої прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури;

13) заступника керівника місцевої прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури;

14) керівника підрозділу місцевої прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури;

15) заступника керівника підрозділу місцевої прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора місцевої прокуратури.

6. Посадовий оклад прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не може бути меншим за посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро України, що здійснює досудове розслідування.

7. Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. Грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

9. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

1. Прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

2. Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

3. Прокурору надаються додаткові та інші відпустки, передбачені законом.

4. Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань прокурори можуть бути відкликані з щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки. Частина невикористаної відпустки надається прокурорам у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв’язку з відкликанням із відпустки. Порядок такого відшкодування визначається Кабінетом Міністрів України.

1. Після призначення на посаду прокурор, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження прокуратури.

2. Прокурор та члени його сім’ї користуються в установленому порядку безоплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров’я. Члени сім’ї прокурора, які проживають разом з ним, обслуговуються у тих медичних закладах, що й прокурор.

3. Прокурору може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

4. На військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

1. Прокурор підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2. Поховання прокурора, який загинув (помер) у зв’язку з виконанням службових обов’язків, або звільненого з посади, який помер внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень або іншої шкоди здоров’ю, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються органам прокуратури у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. За сім’єю загиблого зберігається право на одержання житла на умовах і підставах, що існували на час загибелі прокурора.

3. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію прокурора.

1. Розмір посадових окладів, надбавок за вислугу років та інших виплат працівників органів прокуратури (державних службовців, службовців, інших працівників) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Питання матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту працівників органів прокуратури, не врегульовані цим Законом, визначаються Законом України "Про державну службу" та іншими законодавчими актами.

Грошове утримання прокурорів, слідчих та інших працівників військових прокуратур, забезпечення їх діяльності здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Забезпечення військових прокуратур охороною, транспортом та засобами зв’язку (у тому числі спеціальними), засобами індивідуального захисту, вогнепальною зброєю, іншим необхідним майном, а військовослужбовців військових прокуратур - обмундируванням здійснюється за рахунок Міністерства оборони України.

1. Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

2. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

3. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

4. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

5. Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" , після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п’ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

6. До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

7. До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім’ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

8. Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров’я, у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв’язку із скороченням кількості прокурорів, у зв’язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

9. Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

10. У разі обрання прокурора, який має право на отримання пенсії за вислугу років або набуває таке право під час роботи на виборній посаді, народним депутатом України він має право на пенсію, що обчислюється із заробітку народного депутата України, або на пенсійне забезпечення за вислугу років на службі в органах прокуратури за його вибором.

11. Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

12. Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугою років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв’язку з засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією. У таких випадках пенсія прокурорам і слідчим призначається на загальних підставах.

13. Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

14. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

15. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року:

особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" .

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

19. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім’ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім’ї. До непрацездатних членів сім’ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" .

20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

1. Держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування прокуратури і діяльності прокурорів.

2. Забезпечення функціонування системи прокуратури передбачає:

1) визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення її повноважень відповідно до закону;

2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування прокуратури;

3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення прокурорів.

1. В Україні діє єдина система забезпечення функціонування прокуратури.

2. Органи прокуратури, інші органи державної влади беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності прокуратури у випадках і порядку, визначених цим та іншими законами.