У випадку, передбаченому абзацом третім пункту 13 розділу IX цієї Інструкції, приватний виконавець не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови про накладення штрафу, реєструє її як виконавчий документ в автоматизованій системі, після чого передає її відповідному органу державної виконавчої служби із врахуванням вимог статті 24 Закону, про що виносить постанову про передачу виконавчого документа.
( Пункт 1 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1041/5 від 11.04.2024 )
Передача виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, здійснюється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.
( Пункт 1 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3208/5 від 16.09.2020 )
2. Виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.
3. Виконавче провадження може бути передано від одного приватного виконавця до іншого приватного виконавця або відповідного органу державної виконавчої служби, від одного державного виконавця до іншого в межах органу державної виконавчої служби, від одного органу державної виконавчої служби до іншого.
Виконавець, якому передано виконавче провадження відкрите / поновлене на підставі виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, взаємодіє зі стягувачем у порядку, визначеному пунктом 5 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.
( Пункт 3 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3208/5 від 16.09.2020; із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1041/5 від 11.04.2024, № 1998/5 від 29.07.2026 )( Пункт 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 318/5 від 05.02.2024 )
4. Виконавче провадження, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця, за заявою стягувача передається іншому приватному виконавцю, який здійснює діяльність у виконавчому окрузі за місцем виконання рішення, або до відповідного органу державної виконавчої служби у разі:
припинення діяльності приватного виконавця;
зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4, 6 частини першої статті 42, підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (крім випадку зупинення діяльності на підставі пункту 2 частини першої статті 42 цього Закону за поданням ради приватних виконавців регіону або Ради приватних виконавців України);
( Абзац третій пункті 4 розділу V в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2235/5 від 15.06.2023 )
самовідводу приватного виконавця;
зміни приватним виконавцем виконавчого округу відповідно до абзацу шостого підпункту 11 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
( Пункт 4 розділу V доповнено абзацом п’ятим згідно з Наказу Міністерства юстиції № 2235/5 від 15.06.2023 )
У випадках, передбачених пунктами 1-4, 6 частини першої статті 42, підпунктами 4, 6 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (крім випадку зупинення діяльності на підставі пункту 2 частини другої статті 42 цього Закону за поданням ради приватних виконавців регіону або Ради приватних виконавців України), передача виконавчих проваджень здійснюється приватним виконавцем, який на підставі договору заміщує приватного виконавця, діяльність якого зупинена.
( Пункт 4 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3993/5 від 17.11.2020; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2235/5 від 15.06.2023 )
У випадках, передбачених пунктами 2 - 10 частини першої статті 44 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передача виконавчих документів здійснюється тимчасовим приватним виконавцем.
У разі зміни приватним виконавцем виконавчого округу відповідно до абзацу шостого підпункту 11 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчі провадження, відкриті приватним виконавцем у виконавчому окрузі, у якому він здійснює діяльність, передаються визначеному стягувачем органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю.
( Пункт 4 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2235/5 від 15.06.2023 )
У разі якщо протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня направлення приватним виконавцем запиту про визначення органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для передачі виконавчого провадження стягувач не надав відповідну інформацію, виконавче провадження передається до органу державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію територіальної громади, у якій розташований офіс приватного виконавця, з урахуванням підвідомчості виконання рішень, визначеної пунктом 4 розділу I цієї Інструкції.
( Пункт 4 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2235/5 від 15.06.2023 )
5. Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби у разі:
хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці;
звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця;
включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби;
відводу (самовідводу) державного виконавця відповідно до Закону;
утворення виконавчої групи між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби;
наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи.
( Абзац восьмий пункту 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1822/5 від 12.05.2023 )
6. Виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:
якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;
відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;
утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;
якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;
ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби;
( Пункт 6 розділу V доповнено новими абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019 )
наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
7. Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:
у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження;
до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби;
до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.
8. У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов’язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби.
9. Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.
Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов’язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.
10. У випадках, передбачених пунктами 4, 6 цього розділу, матеріали виконавчого провадження передаються сформованими у хронологічному порядку за датами надходження документів, прошитими та пронумерованими, з описом документів.
11. У разі надходження до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця заяви про поновлення виконавчого провадження, яке обліковується в автоматизованій системі за іншим органом державної виконавчої служби чи в іншого приватного виконавця, таке виконавче провадження за допомогою автоматизованої системи передається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, до якого надійшла відповідна заява.
Матеріали виконавчого провадження в паперовій формі, яке підлягає поновленню за заявою сторони виконавчого провадження, передаються за необхідності на запит виконавця, який поновлює таке виконавче провадження, крім випадків, коли таке виконавче провадження знищено. Запит надсилається на офіційну адресу електронної пошти органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Виконавець, якому надійшов запит про передачу матеріалів виконавчого провадження в паперовій формі, не пізніше наступного робочого дня з дня його отримання за допомогою автоматизованої системи перевіряє зазначену в запиті інформацію та у разі її підтвердження здійснює передачу.
Матеріали виконавчого провадження в паперовій формі передаються сформованими відповідно до пункту 7 розділу III Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2017 року № 1829/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2017 року за № 699/30567.
( Розділ V доповнено новим пунктом 11 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1998/5 від 29.07.2026 )
VI. Фінансування виконавчого провадження
1. Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.
Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.
2. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття / поновлення виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою та витрат, пов’язаних з винесенням постанов про:
відкриття / поновлення виконавчого провадження;
стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);
стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);
арешт коштів на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах;
( Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1998/5 від 29.07.2026 )
стягнення витрат виконавчого провадження;
закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов’язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:
виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);
пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв’язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Забороняється винесення постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження після формування автоматизованою системою повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням, передачі конфіскованого майна на реалізацію.
( Абзац пункту 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2204/5 від 13.08.2025, № 1998/5 від 29.07.2026 )
Розмір мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження визначається відповідно до Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1300/29430.
( Пункт 2 розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2204/5 від 13.08.2025 )
Автоматизована система на підставі внесених до неї відомостей керівником органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем забезпечує формування відомостей, необхідних для обрахування розміру витрат виконавчого провадження.
( Пункт 2 розділу VI доповнено абзацом шістнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1998/5 від 29.07.2026 )
Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-18, 19-1 -21 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
( Абзац пункту 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 506/5 від 21.02.2025 )
Державний виконавець зобов’язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі.
Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.
Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
( Пункт 2 розділу VI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2165/5 від 16.07.2019; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1998/5 від 29.07.2026 )
3. Авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII цієї Інструкції.
Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, здійснених за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження.
У разі передачі виконавчого документа відповідно до пункту 7 розділу III цієї Інструкції, передачі виконавчого провадження відповідно до пунктів 4, 6 розділу V цієї Інструкції невикористаний авансовий внесок стягувача перераховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (приватного виконавця), якому передається виконавчий документ або виконавче провадження, одночасно з винесенням виконавцем постанови про передачу виконавчого документа (виконавчого провадження). До постанови про передачу виконавчого документа (виконавчого провадження) додається звіт про використання авансового внеску, в якому наводиться перелік витрат виконавчого провадження, здійснених за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат.
Якщо витрати виконавчого провадження було здійснено за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску за рахунок стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження.
У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови.
( Пункт 3 розділу VI в редакції Наказів Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018, № 2165/5 від 16.07.2019 )
VII. Облік і звітність за сумами на рахунках органів державної виконавчої служби та приватних виконавців
1. Стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок).
( Абзац перший пункту 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1385/5 від 06.05.2019; в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1849/5 від 09.05.2022; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1258/5 від 06.04.2023 )
Авансові внески стягувачів перераховуються на окремий небюджетний рахунок, відкритий Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування та державних банках, приватним виконавцем в державних банках, у тому числі рахунок в іноземній валюті (далі - рахунок авансових внесків).
( Абзац другий пункту 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1385/5 від 06.05.2019, № 1258/5 від 06.04.2023 )
Основна та додаткова винагороди приватного виконавця перераховуються на рахунок приватними виконавцями для зарахування винагороди.
2. Операції з грошовими коштами на рахунках, визначених пунктом 1 цього розділу, здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок.
3. Органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем щодо депозитного рахунку заводиться книга обліку депозитних сум (додаток 4), щодо рахунку авансових внесків - книга обліку авансових внесків (додаток 5).
Книги обліку ведуться"в електронній формі в автоматизовані системі виконавчого провадження. Запис здійснюється шляхом прямого введення обов’язкового складу реквізитів, який установлений для книги.
( Абзац другий пункту 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 577/5 від 05.03.2026 )
4. Книга обліку депозитних сум та книга обліку авансових внесків щомісяця (до десятого числа) мають бути сформовані та збережені з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
( Пункт 4 розділу VII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 577/5 від 05.03.2026 )
5. В органі державної виконавчої служби ведення книг обліку за кожним рахунком здійснюється відповідальною особою, яка визначається розпорядчим документом начальника органу державної виконавчої служби (далі - відповідальна особа органу державної виконавчої служби). Відповідальна особа органу державної виконавчої служби здійснює підготовку розрахункових документів про перерахування коштів, ведення необхідних нарядів банківських документів та розпоряджень державних виконавців, підготовку звітності щодо коштів на рахунках органів державної виконавчої служби.
Книги обліку за кожним рахунком приватного виконавця ведуться приватним виконавцем або особою, що працює на умовах цивільно-правового чи трудового договору з приватним виконавцем, у тому числі помічником приватного виконавця (далі - відповідальна особа приватного виконавця).
( Пункт 5 розділу VII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1385/5 від 06.05.2019 )
6. Відповідальна особа органу державної виконавчої служби (приватний виконавець або відповідальна особа приватного виконавця) щомісяця до десятого числа наступного місяця розшифровує суми, що залишилися на перше число кожного місяця на депозитному рахунку та рахунку авансових внесків. При цьому не допускається об'єднання в одну суму коштів, що надійшли від одного боржника чи одного стягувача.
( Абзац перший пункту 6 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1385/5 від 06.05.2019 )
Залишки переносяться в графу книги обліку "залишок коштів на початок місяця".
Нумерація за порядком перенесеного залишку на початок місяця починається з порядкового номера "1".
Після виведення підсумку за залишками на перше число кожного місяця відповідальна особа органу державної виконавчої служби (приватний виконавець або відповідальна особа приватного виконавця) засвідчує записи своїм кваліфікованим електронним підписом.
( Абзац четвертий пункту 6 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1385/5 від 06.05.2019, № 577/5 від 05.03.2026 )
Не допускається наявність незаповнених граф.
Нумерація за порядком надходження коштів протягом місяця починається з порядкового номера "1" після підпису відповідальної особи органу державної виконавчої служби (приватного виконавця або відповідальної особи приватного виконавця).
( Абзац шостий пункту 6 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1385/5 від 06.05.2019 )
Перенесення залишків на кожний новий місяць здійснюється з нового аркуша.
7. Щомісяця після виведення підсумку за залишками на кінець кожного звітного місяця книга обліку депозитних сум та книга обліку авансових внесків перевіряються начальником органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем) шляхом підрахунку та звірення сум, що надійшли та перераховані, з випискою із відповідного рахунку органу державної виконавчої служби (приватного виконавця), у результаті чого залишок на перше число кожного місяця повинен відповідати залишку сум на відповідному рахунку.
8. Після перевірки руху оборотів сум на відповідному рахунку органу державної виконавчої служби на кінець звітного періоду (залишку коштів на перше число місяця та сум, які надійшли протягом місяця) дані книги засвідчуються кваліфікованим електронним підписом відповідальної особи органу державної виконавчої служби.
Після цього дані книги перевіряються начальником органу державної виконавчої служби та у разі їх відповідності до десятого числа наступного місяця підтверджуються кваліфікованим електронним підписом. У разі виявлення начальником органу державної виконавчої служби помилок підтвердження даних книги здійснюється ним після їх усунення відповідальною особою органу державної виконавчої служби.
Приватний виконавець засвідчує дані книги власним кваліфікованим електронним підписом.
( Пункт 8 розділу VII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 577/5 від 05.03.2026 )
9. Суми, які залишились на перше січня року на депозитному рахунку, рахунку авансових внесків, переносяться в нову книгу з повною назвою кожної окремої суми та вказівкою, кому вона належить, номером виконавчого провадження, датою зарахування, назвою платежу і вносяться в графу "залишки коштів на початок місяця". Не допускається об'єднання декількох сум, які надійшли від одного боржника на користь одного стягувача чи від одного стягувача в одну суму.
10. Після отримання з органу Державної казначейської служби України або банку виписок про наявність на відповідному рахунку коштів у книгу обліку негайно вносяться записи.
11. При надходженні коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок авансового внеску відповідальна особа органу державної виконавчої служби повинна до 10:00 години кожного робочого дня повідомити начальника органу державної виконавчої служби, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу державної виконавчої служби на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення.
( Абзац перший пункту 11 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018, № 1385/5 від 06.05.2019, № 1998/5 від 29.07.2026 )
Після цього відповідальна особа органу державної виконавчої служби невідкладно повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.
( Абзац другий пункту 11 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018, № 1385/5 від 06.05.2019 )
12. У разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).
13. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону.
Виплата стягнутих грошових коштів (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем в порядку, визначеному статтею 47 Закону, а також з урахуванням строків вчинення виконавчих дій, визначених у додатку до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.
( Пункт 13 розділу VII доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2204/5 від 13.08.2025 )
У разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні.
( Абзац пункту 13 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018, № 2165/5 від 16.07.2019 )
У разі якщо розпорядження про перерахування коштів за зведеним виконавчим провадженням має розмір більше одного аркуша, його сторінки прошиваються, нумеруються та на зворотному боці останнього аркуша скріплюються печаткою органу державної виконавчої служби із зазначенням кількості аркушів.
Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється відповідальною особою органу державної виконавчої служби невідкладно після отримання розпорядження державного виконавця.
( Абзац пункту 13 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018, № 1385/5 від 06.05.2019 )
Кошти, що надійшли на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби від реалізації конфіскованого майна, перераховуються до державного бюджету протягом трьох робочих днів з дня надходження цих коштів.
Приватний виконавець у разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів зобов’язаний перерахувати кошти стягувачу - фізичній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів, стягувачу - юридичній особі не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня їх надходження на відповідний рахунок.
( Абзац пункту 13 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018, № 1385/5 від 06.05.2019 ) )
14. Перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій.
Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
( Абзац другий пункту 14 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1385/5 від 06.05.2019 )
Копії платіжних інструкцій (реєстри до платіжних інструкцій) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.
( Пункт 14 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3717/5 від 02.09.2022 )
15. У разі надходження суми, яка не задовольняє вимоги усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження виконавець невідкладно складає розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, суму, що залишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 46 Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження.
( Абзац перший пункту 15 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018 )
Розрахунок державного виконавця затверджується начальником органу державної виконавчої служби (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця та перераховуються на підставі розпорядження).
16. У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.
Відповідальна особа органу державної виконавчої служби у передостанній день закінчення строку зберігання коштів на депозитному рахунку письмово повідомляє про це начальника органу державної виконавчої служби, який не пізніше наступного робочого дня визначає особу для підготовки розпорядження про зарахування коштів до Державного бюджету України.
( Абзац другий пункту 16 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018, № 1385/5 від 06.05.2019 )
Дозвіл на перерахування коштів з депозитного рахунку надається виключно начальником органу державної виконавчої служби або уповноваженою ним особою, який є розпорядником рахунку.
Приватний виконавець здійснює перерахування коштів до Державного бюджету України не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку зберігання коштів на депозитному рахунку.
17. Перерахування (повернення) авансового внеску стягувача з рахунку авансового внеску органу державної виконавчої служби здійснюється на підставі розпорядження державного виконавця (додаток 8).
Для проведення витрат за рахунок авансового внеску стягувача кошти з рахунку авансових внесків згідно з розпорядженням державного виконавця перераховуються у розмірі, необхідному для здійснення витрат виконавчого провадження, на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України в органах Державної казначейської служби України. Разом з розпорядженням державним виконавцем готуються та надаються відповідні документи щодо здійснення витрат. Витрати за рахунок авансових внесків здійснюються згідно з кошторисами, затвердженими в установленому порядку.
VIII. Порядок звернення стягнення на майно боржника
1. Виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону.
На майнові права, корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності арешт накладається шляхом винесення постанови про арешт майна боржника. Опис та арешт такого майна не проводяться.
( Пункт 1 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2204/5 від 13.08.2025 )
2. У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.
3. Виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. При виявлені у боржника готівкових коштів виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, після чого готівкові кошти вилучаються, про що виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Акт вилучення готівки складається у необхідній кількості примірників, перший з яких залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під підпис. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.
4. В акті вилучення готівки обов’язково зазначаються:
повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) особи, у якої вилучено готівку;
розмір грошової суми, яку вилучено (цифрами та словами);
найменування валюти, її кількість, номінал купюр.
При складанні акта вилучення готівки жодні виправлення, перекреслення сум, дат, прізвищ в акті не допускаються.
5. Вилучена готівка в національній та/або іноземній валюті не пізніше наступного робочого дня зараховується виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Витрати, пов’язані із зарахуванням коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (комісія банку), є витратами виконавчого провадження та покриваються за рахунок вилучених у боржника коштів. Документ, який підтверджує внесення коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, приєднується до акта вилучення готівки та долучається разом з актом до матеріалів виконавчого провадження.
6. Суми, які підлягають перерахуванню на користь держави, при відсутності витрат виконавчого провадження та інших стягнень перераховуються до Державного бюджету України або місцевих бюджетів у порядку, встановленому Державною казначейською службою України, а виконавчий збір - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Відповідна квитанція банку про отримання коштів приєднується до акта вилучення готівки та долучається разом з актом до матеріалів виконавчого провадження.
7. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів/електронних грошей з рахунків / електронних гаманців) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти / електронні гроші та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях та на зберіганні у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей.
У разі відсутності у боржника коштів / електронних грошей та інших цінностей, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях та на зберіганні у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, готівкові кошти, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється, крім випадків:
якщо таке майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно;
відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
( Пункт 7 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1998/5 від 29.07.2026 )
8. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
( Абзац перший пункту 8 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1258/5 від 06.04.2023 )
За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.
У період дії заборони на купівлю іноземної валюти, встановленої Національним банком України, виконавець за наявності письмової згоди стягувача на перерахування йому коштів у національній валюті звертає стягнення на виявлені у боржника кошти в національній валюті.
( Пункт 8 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1549/5 від 24.05.2024 )
Еквівалент зазначеної у виконавчому документі суми стягнення в іноземній валюті визначається за офіційним курсом Національного банку України на день перерахування коштів на рахунок стягувача.
( Пункт 8 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1549/5 від 24.05.2024 )
9. При зверненні стягнення на ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лому і окремих частин таких виробів виконавець вживає заходів примусового виконання рішень із урахуванням Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2019 року № 44 "Про вимоги до договорів на зберігання та втрату чинності нормативно-правових актів Національного банку України", Порядку обліку, зберігання і розпорядження дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04 листопада 2004 року № 692, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2004 року за № 1513/10112, та Порядку реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лому і окремих частин таких виробів під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, визначеного Міністерством юстиції України.
( Пункт 9 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 407/5 від 08.02.2022 )
10. Після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:
назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);
якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);
відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
11. Виявлені під час опису та арешту майна (коштів) ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лому і окремих частин таких виробів підлягають обов’язковому опису (арешту) та вилученню. Такі цінності не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України.
Порядок і умови зберігання цінностей банками України встановлюються відповідно до умов договорів, укладених органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями з ними.
Цінності, які конфісковані в дохід держави, зараховуються до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України у порядку, визначеному законодавством.
( Розділ VIII доповнено новим пунктом 11 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 407/5 від 08.02.2022 )
12. Якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.
13. Якщо опис і арешт майна здійснюються за участю сторін виконавчого провадження (їх представників), постанова про опис та арешт майна (коштів) складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, інші - видаються під підпис сторонам виконавчого провадження.
Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові чи його представнику, а іншій особі, то постанова про опис та арешту майна (коштів) складається в чотирьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, а інші - вручаються зберігачеві майна та сторонам виконавчого провадження під підпис.
14. У разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім’я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім’я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.
