Про порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт

Відповідно до Закону України від 3 лютого 2004 р. N 1416 "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" щодо реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт (далі - Порядок), що додається.

2. Покласти на Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (Швачка А.В.) провадження справ з реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт.

3. Управлінню по контролю за обігом дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (Видолоб В.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Управлінню по контролю за обігом дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (Видолоб В.В.) протягом 5 днів після державної реєстрації наказу у Міністерстві юстиції України підготувати звернення Міністерства фінансів України до Національного банку України з пропозицією щодо приведення у відповідність із чинним законодавством Положення про порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.10.99 N 489 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.10.99 за N 740/4033.

5. Управлінню фінансової політики та координації роботи з Національним банком України (Коцюба В.О.) розробити та затвердити нормативно-правовий акт щодо реалізації цінних паперів, які виявлені при опису та на які накладено арешт, узгодити із заінтересованими органами виконавчої влади та подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чалого В.Д.

1.1. Цей Порядок регулює відносини, пов'язані із реалізацією ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, зазначених у частині восьмій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження".

1.2. Дія Порядку поширюється на:

а) ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;

б) ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, що стали непридатними чи втратили експлуатаційну цінність, або окремі частини таких виробів;

в) брухт і відходи дорогоцінних металів у будь-якому вигляді та стані, а також брухт і відходи дорогоцінного каміння та дорогоцінного каміння органогенного утворення;

г) ювелірні, побутові вироби, виготовлені із застосуванням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (покриття з них), які мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність;

ґ) інші вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (далі - цінності), на які при виконавчому провадженні накладено арешт.

У цьому Порядку терміни "дорогоцінні метали", "дорогоцінне каміння", "дорогоцінне каміння органогенного утворення" вживаються відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", термін "виконавче провадження" - відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а термін "культурні цінності" - відповідно до Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".

3.1. Порядок і умови зберігання арештованого майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження", визначаються Національним банком України (далі - НБУ) за погодженням з Міністерством фінансів України (далі - Мінфін).

3.2. Рішення про передавання арештованих цінностей, що зберігаються в територіальних управліннях НБУ, Державному сховищу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (далі - Держсховище), яке згідно з п. 6.2 Порядку здійснює реалізацію цінностей, приймається державним виконавцем у встановленому законодавством порядку.

3.3. Державний виконавець направляє територіальному управлінню НБУ розпорядження щодо передавання цінностей Держсховищу для реалізації, а Держсховищу - копію розпорядження, до якого додаються копії таких документів:

а) договору зберігання цінностей, укладеного державною виконавчою службою з територіальним управлінням НБУ;

б) акта приймання-передавання цінностей на зберігання;

в) акта опису й арешту майна;

г) акта вкладень цінностей до посилки, сформованої при їх передаванні на зберігання.

3.4. Цінності, які розміщені на зберігання в територіальному управлінні НБУ і передаються для реалізації, за дорученням державного виконавця та на підставі службового розпорядження начальника територіального управління НБУ перевозяться службою інкасації територіального управління НБУ до Держсховища.

3.5. Передавання цінностей Держсховищу здійснюється службою інкасації на підставі акта приймання-передавання цінностей, форма якого визначається НБУ.

3.6. Акт складається у чотирьох примірниках, які засвідчуються підписами відповідних осіб служби інкасації та Держсховища. Три примірники акта залишаються службі інкасації, два з яких по одному надсилаються територіальному управлінню НБУ та державному виконавцю, за договором з яким цінності були прийняті на зберігання. Четвертий примірник акта передається разом із цінностями Держсховищу.

3.7. Цінності, доставлені в Держсховище, приймаються ним на позабалансовий рахунок.

4.1. Вивчення, аналітичні дослідження та експертизу цінностей, одержаних для їх реалізації, організовує Держсховище.

4.2. Аналітичні дослідження та експертиза цінностей здійснюються в Держсховищі, в Державній пробірній службі України, Державному гемологічному центрі України та в державних установах, визначених Міністерством культури і мистецтв України, відповідно до чинного законодавства України.

4.3. До участі в аналітичних дослідженнях та експертизі цінностей Держсховище може залучати інших експертів або спеціалістів, які мають необхідні знання, фахову кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі, відповідно до чинного законодавства України.

4.4. У Держсховищі за участі представників Міністерства культури і мистецтв України проводиться засідання комісії фахівців, склад якої затверджується наказом Мінфіну, з метою виявлення у переліку цінностей, які мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність.

4.5. Цінності, що мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність, на підставі експертних висновків державної експертизи, здійсненої згідно з чинним законодавством України, за рекомендацією Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2001 N 15, та поданням Мінфіну і рішенням Кабінету Міністрів України зараховуються до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (далі - Історичний фонд) як складової частини Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (далі - Державний фонд).

5.1. Вартість цінностей, на які накладено арешт та які прийняті до Держсховища для їх реалізації, визначається Держсховищем за результатами аналітичних досліджень та експертизи вмісту дорогоцінних металів та якості дорогоцінного каміння, їх обсягів в порядку, встановленому чинним законодавством України.

5.2. Визначення маси дорогоцінних металів та їх сплавів здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Мінфіну від 06.04.98 N 84 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.98 за N 271/2711.

5.3. Вартість дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення визначається за результатами їх експертизи в Державному гемологічному центрі України.

5.4. Визначення у разі потреби маси вставок із дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення здійснюється після вилучення їх із виробів відповідно до вимог Інструкції, зазначеної в п. 5.2 Порядку.

5.5. Визначення маси дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, що містяться у виробах, зарахованих згідно з п. 4.5 Порядку до таких, що мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

5.6. До участі у визначенні вартості цінностей залучаються при потребі та за згодою фахівці Мінфіну, НБУ та інших органів державної влади. Запрошення до участі у визначенні вартості направляється Держсховищем.

5.7. За результатами визначення вартості цінностей складається акт, один примірник якого протягом трьох робочих днів обов'язково направляється державному виконавцю.

5.8. Державний виконавець на підставі даних акта у триденний термін надсилає Держсховищу лист про наявність або відсутність з його сторони зауважень щодо визначення вартості цінностей.

5.9. У разі непогодження державного виконавця з визначеною вартістю цінностей у листі викладаються аргументовані зауваження та пропозиції.

5.10. Держсховище розглядає лист державного виконавця та за наявності з його сторони зауважень у триденний термін надає відповідь, до якої додає результати аналітичних досліджень та експертизи цінностей, а також інші вихідні матеріали визначення їх вартості.

6.1. Рішення про реалізацію цінностей приймається державним виконавцем.

6.2. Реалізація цінностей, зазначених у п. 1.2 Порядку, здійснюється Держсховищем згідно з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".

6.3. Держсховище за рахунок коштів державного бюджету може повністю або частково оплатити цінності, одержані до реалізації, на підставі виконання ним функції щодо закупівлі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння до Державного фонду.

6.3.1. У разі купівлі цінностей до Державного фонду, Держсховище направляє державному виконавцю два примірники договору купівлі-продажу цінностей за визначеною ціною, а також супровідний лист у довільній формі, в якому зазначаються:

реквізити постанови про виконавче провадження;

реквізити боржника, на цінності якого накладено арешт;

реквізити акта приймання-передавання цінностей на зберігання, акта опису і попередньої оцінки цінностей, акта вкладень цінностей до посилки;

банківські реквізити Держсховища.

6.3.2. Державний виконавець за результатами вивчення умов договору купівлі-продажу цінностей до Державного фонду у триденний термін з дня його отримання направляє Держсховищу відповідь у формі листа та доданого до нього одного примірника підписаного та скріпленого печаткою договору, в яких зазначаються:

реквізити постанови про виконавче провадження;

реквізити боржника, на цінності якого накладено арешт;

номери рахунків, на які необхідно перерахувати кошти від реалізації цінностей;

погодження щодо умов перерахування коштів;

інші погоджені сторонами відомості.

6.3.3. Договір купівлі-продажу цінностей вважається укладеним з моменту отримання Держсховищем документів від державного виконавця, що є підставою для перерахування коштів за них на визначені рахунки.

6.4. Цінності, які оплачені за рахунок коштів державного бюджету, зараховуються до Державного фонду та згідно з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" є державною власністю.

6.5. Реалізація цінностей суб'єктам підприємницької діяльності здійснюється Держсховищем відповідно до Порядку продажу суб'єктам підприємницької діяльності дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.98 N 653.

6.6. Цінності, які не зараховані до Державного фонду, продаються на аукціонах (прилюдних торгах) на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, визначеними згідно з Положенням про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2003 N 136/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2003 за N 1036/8357.

6.7. У разі неможливості реалізації цінностей у тому вигляді та стані, за яких вони прийняті до Держсховища, Держсховище передає їх суб'єктам господарювання, які здійснюють виробництво (виготовлення) дорогоцінних металів, переробку брухту і відходів дорогоцінних металів і сплавів у тому числі афінаж, рекуперацію дорогоцінного каміння, з метою отримання з них дорогоцінних металів і сплавів відповідної якості та частин дорогоцінного каміння для повторного використання.

6.8. Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння відповідної якості, одержані після цього, реалізуються згідно з цим розділом Порядку.

6.9. У разі виникнення обставин, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження та звільнення майна з-під арешту, реалізація цінностей зупиняється в порядку, визначеному цим Законом.

7.1. Оплата цінностей здійснюється Держсховищем на підставі ціни, за якою вони були реалізовані.

7.2. Проведення платежу з оплати реалізованих цінностей провадиться Держсховищем протягом трьох банківських днів на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

7.3. Відшкодування витрат, пов'язаних з реалізацією цінностей, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.