6. Якщо боржник працює за сумісництвом на кількох підприємствах, відрахування проводяться із заробітку за кожним місцем роботи на підставі окремо винесених виконавцем постанов.
7. Якщо боржник працює у фізичної особи або фізичної особи - підприємця, у якого немає бухгалтера та рахунку в банку, утримані кошти із заробітку боржника перераховуються на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця безпосередньо цими особами.
( Пункт 7 розділу X із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )
8. За кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою (додаток 9).
( Пункт 8 розділу X із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018 )
9. Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження.
10. Після надходження до виконавця звіту про здійснення відрахування та виплати у зв’язку зі звільненням боржника виконавець не пізніше наступного робочого дня вносить інформацію про стягнення коштів до виконавчого документа шляхом проставляння відповідної відмітки та до автоматизованої системи виконавчого провадження.
В інформації, яка вноситься до виконавчого документа, зазначаються розмір стягненої (відрахованої) суми, суми заборгованості (за її наявності), а при стягненні періодичних платежів - дата, до якої проведено стягнення, та повне найменування і місцезнаходження юридичної особи, яка здійснювала відрахування, наприклад аліменти стягнено до 01 жовтня 2016 року за місцем роботи боржника ТОВ "Калина", м. Київ, вул. Гончара, 15, заборгованість - 300 (триста) грн.
Інформація про розмір стягненої (відрахованої) суми, суми заборгованості (за її наявності) та повне найменування і місцезнаходження юридичної особи, яка здійснювала відрахування при виконанні рішень, за якими видано виконавчий документ у формі електронного документа, вноситься до автоматизованої системи виконавчого провадження.
( Пункт 10 розділу X доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3208/5 від 16.09.2020 )
11. При виконанні рішень про стягнення коштів із засуджених постанова про стягнення з метою здійснення відрахувань у засуджених надсилається виконавцем до відповідних органів і установ виконання покарань лише після перевірки коштів на рахунках боржника та іншого майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.
( Абзац другий пункту 11 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 12 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 13 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 14 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 15 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 16 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 17 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 18 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 19 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 20 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )( Пункт 21 розділу X виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )
ХІ. Виконання виконавчих написів, вчинених на аграрних розписках
1. Виконавчі написи, вчинені на аграрних розписках, підлягають негайному виконанню.
2. Протягом семи днів з дня відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса, вчиненого на аграрній розписці, виконавець забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки.
У разі відсутності у боржника предмета застави за аграрною розпискою виконавець вживає заходів щодо його розшуку в порядку, передбаченому цією Інструкцією.
3. Виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого на аграрній розписці, у якому зазначено суму коштів, що підлягає стягненню, здійснюється в порядку, передбаченому статтею 51 Закону.
Постанова про арешт майна боржника, яке є предметом застави аграрної розписки, виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження.
Про проведення опису предмета застави аграрної розписки і накладення на нього арешту виконавець виносить постанову про опис та арешт майна боржника. Під час проведення опису та арешту предмета застави аграрної розписки виконавець оголошує заборону розпоряджатися ним, вилучає його у боржника (у разі коли врожай зібрано) та передає на зберігання стягувачу, про що зазначається у постанові про опис та арешт майна боржника.
Предмет застави аграрної розписки передається на зберігання стягувачу під підпис в постанові про опис та арешт майна боржника. Копії постанови про опис та арешт майна боржника видаються боржнику та стягувачу.
4. У разі виконання виконавчого напису нотаріуса, передбаченого в абзаці першому пункту 3 цього розділу, в межах зведеного виконавчого провадження з примусового виконання кількох виконавчих написів, предметом застави за якими є одне й те саме майно боржника, предмет застави передається на зберігання стягувачу, який є кредитором за аграрною розпискою, що була видана раніше.
5. Стягувач зобов'язаний прийняти на зберігання предмет застави аграрної розписки. У разі неможливості стягувача прийняти на зберігання предмет застави аграрної розписки виконавець за відповідною письмовою заявою стягувача відкладає виконавчі дії на строк до десяти робочих днів. У разі відмови стягувача прийняти на зберігання предмет застави аграрної розписки після завершення строку відкладення виконавчих дій виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації, а також його реалізація здійснюються у порядку, встановленому Законом.
6. Виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого на аграрній розписці, який містить предмети, які підлягають витребуванню, здійснюється в порядку, передбаченому статтею 60 Закону.
Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений виконавцем строк, який не може бути більше загального строку передачі стягувачу предмета застави аграрної розписки, визначеного частиною другою статті 13 Закону України "Про аграрні розписки", за участю стягувача та боржника.
У постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець вказує час та місце примусового виконання виконавчого напису про передачу стягувачу предметів, визначених у такому виконавчому документі, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону, якщо він не з'явиться на виконання без поважних причин.
7. У разі досягнення згоди стягувачем і боржником щодо якості предмета застави аграрної розписки виконавець вилучає у боржника в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт вилучення у боржника майна, яке є предметом застави аграрної розписки та передачі його стягувачу. Цей акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис.
У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника, під час виконання виконавчого напису нотаріуса про передачу їх стягувачу виконавець у присутності понятих повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 39 Закону.
У разі відсутності боржника виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих.
8. Якщо під час виконання рішення про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виявлено лише частину таких предметів, виконавець здійснює їх передачу в установленому порядку, про що робить відмітку у виконавчому документі та виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 6 частини першої статті 37 Закону.
9. Якщо стягувачем та боржником не досягнуто згоди щодо якості предметів, що підлягають передачі стягувачу згідно з виконавчим документом, виконавець виносить постанову про відкладення виконавчих дій у порядку, передбаченому статтею 32 Закону, та залучає для визначення якості предмета застави аграрної розписки експертну установу, зазначену в аграрній розписці.
У разі якщо в аграрній розписці не визначено експертну установу або на день виникнення спору вона не має відповідно до законодавства повноважень здійснювати необхідні експертизи, виконавець за заявою сторін або з власної ініціативи призначає своєю постановою експерта в порядку, визначеному Законом.
Якщо стягувачем та боржником не досягнуто згоди щодо якості предметів, що присуджені за виконавчим написом нотаріуса на підставі аграрної розписки, передача стягувачу таких предметів здійснюється після отримання результатів експертизи, в якій зазначено якість цих предметів.
10. У разі якщо у боржника відсутній предмет застави товарної аграрної розписки, який він за виконавчим документом має передати стягувачу, а здійснені виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого предмета застави виявилися безрезультатними, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу.
11. У разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 39 Закону у зв’язку з письмовою відмовою стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання виконавчого напису нотаріуса на підставі аграрної розписки, визначеної пунктом 6 цього розділу, внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.
XII. Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження
1. Перевірити законність виконавчого провадження мають право:
директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділі примусового виконання рішень в районі міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві, відділах примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень, відділах державної виконавчої служби;
( Абзац другий пункту 1 розділу XII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019 )
начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
начальник управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень в районі міста Києва цього управління;
( Пункт 1 розділу XII доповнено новими абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019 )
начальник відділу примусового виконання рішень в районі міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
( Пункт 1 розділу XII доповнено новими абзацом п’ятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019 )
начальник управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані;
начальник відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.
2. Посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п’ятому, сьомому та восьмому, пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби про проведення перевірки законності виконавчого провадження надається в письмовій формі.
( Пункт 2 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019 )
3. Перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.
( Абзац перший пункту 3 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3208/5 від 16.09.2020 )
Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються:
підстави витребування цього виконавчого провадження;
у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності;
у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов'язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження.
4. Постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів складається в кількох примірниках, з яких:
один примірник надсилається до органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження;
другий примірник залишається в органі державної виконавчої служби, який витребував виконавче провадження;
якщо перевірка виконавчого провадження здійснюється за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби, примірник постанови надсилається також цій посадовій особі.
5. Витребуване виконавче провадження надсилається до органу державної виконавчої служби, який його витребував, із супровідним листом у строки, визначені в постанові про його витребування.
Матеріали виконавчого провадження або їх копії повинні бути прошнуровані, пронумеровані, з описом документів, який підписується державним виконавцем, який оформив виконавче провадження, із зазначенням дати складання опису.
Виконавчі провадження з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250 в кожному.
Кожен том провадження оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис.
Копії матеріалів виконавчого провадження засвідчуються начальником органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження.
6. Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.
7. Про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються:
підстави перевірки виконавчого провадження;
строки проведення перевірки;
у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму Закону;
у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови;
строк виконання постанови;
коло осіб, яким надсилаються копії постанови;
інша необхідна інформація.
Якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п’ятому, сьомому та восьмому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).
( Абзац дев'ятий пункту 7 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3208/5 від 16.09.2020 )
У разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами другим і третім частини третьої статті 74 Закону.
( Абзац десятий пункту 7 розділу XII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3208/5 від 16.09.2020 )
8. Після закінчення перевірки законності виконавчого провадження оригінал виконавчого провадження не пізніше трьох робочих днів з моменту закінчення перевірки повертається до органу державної виконавчої служби, у провадженні якого воно перебуває (перебувало).
9. Посадова особа органу державної виконавчої служби, яка здійснювала перевірку виконавчого провадження і виявила порушення вимог законодавства, зобов'язана забезпечити безпосередній контроль за цим виконавчим провадженням до повного усунення виявлених порушень.
10. Постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів підлягають обліку в журналі обліку постанов про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування (додаток 10).
Відповідні записи вносяться до журналу в день винесення посадовою особою постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів та постанови про результати перевірки виконавчого провадження.
XIII. Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в’їзду в Україну
1. У разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.
( Абзац перший пункту 1 розділу XIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018 )
За наявності обставин, передбачених абзацом першим або шостим частини дев’ятої статті 71 Закону, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
( Абзац другий пункту 1 розділу XIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018 )
У разі невиконання іноземцем, особою без громадянства чи іноземною юридичною особою рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцятиденний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в’їзду в Україну таких осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
2. Подання формується в автоматизованій системі виконавчого провадження на бланку відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Подання має обов'язково містити:
для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи - найменування суду, до якого надсилається подання;
для встановлення заборони в'їзду в Україну іноземців або осіб без громадянства - найменування відповідного органу охорони державного кордону;
відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо);
прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік);
громадянство боржника - фізичної особи;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті;
інформацію про перетинання боржником державного кордону України.
У разі виконання зведеного виконавчого провадження у поданні зазначаються його номер в автоматизованій системі виконавчого провадження, реквізити виконавчих документів, що входять до зведеного виконавчого провадження, суми стягнення за кожним виконавчим документом, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо;
обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов'язань;
резолютивну частину подання.
До подання додаються копії виконавчого документа (паперові копії виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів.
( Абзац тринадцятий пункту 2 розділу XIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3208/5 від 16.09.2020 )
За наявності в поданні також зазначаються УНЗР, місце проживання/перебування, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та інші відомості про боржника - фізичну особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю.
( Абзац чотирнадцятий пункту 2 розділу XIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4661/5 від 20.10.2022 )
3. Для забезпечення чіткого контролю осіб та проведення їх однозначної ідентифікації під час перетинання ними державного кордону України в поданні, постанові державного виконавця зазначаються прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові боржника - фізичної особи:
громадянина України - тільки українською мовою;
іноземця та особи без громадянства - тільки латиницею (дані або зацифровані в машинозчитувальній зоні сторінки паспортного документа, або надруковані на цій сторінці), громадянина Російської Федерації або громадянина Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею.
У разі відсутності таких даних державний (приватний) виконавець на письмовий запит отримує їх в органі, який видав виконавчий документ, або в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Оформлення державними виконавцями подань про заборону в'їзду в Україну осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.
4. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про:
закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону;
скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.
( Розділ XIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )
XIV. Відповідальність у виконавчому провадженні
1. Порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону.
2. У разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
3. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.
У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.
Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
4. У разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) на бланку за встановленою формою (додаток 11).
( Абзац перший пункту 4 розділу XIV із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018, № 2522/5 від 02.08.2018 )
Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Усі реквізити протоколу заповнюються виконавцем розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслення або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Про ознайомлення із протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом виконавця.
Протокол складається у двох примірниках, що підписуються виконавцем, який склав протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.
У разі відмови особи, щодо якої складається протокол, від підписання протоколу виконавець робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.
Особа, щодо якої складається протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання протоколу, які додаються до протоколу окремо, про що робиться запис у протоколі.
Відмова від підписання протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.
Один примірник протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі складання протоколу в органі державної виконавчої служби або офісі приватного виконавця, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується для складання та підписання протоколу.
У виклику зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Виклик вважається належним чином врученим, якщо надісланий за адресою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто.
У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у виклику час виконавець складає відповідний акт, який додається до протоколу.
Протокол в день складання реєструється виконавцем в журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 12).
Протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол приватного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протягом трьох робочих днів надсилається для розгляду до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. До протоколу виконавця додаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
( Абзац сімнадцятий пункту 4 розділу XIV в редакції Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )
Протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом з матеріалами, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, не пізніше наступного робочого дня передається начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
( Абзац вісімнадцятий пункту 4 розділу XIV в редакції Наказу Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )
5. Протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про адміністративне правопорушення державного виконавця розглядається начальником органу державної виконавчої служби у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
( Абзац перший пункту 5 розділу XIV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 855/5 від 21.03.2018 )
При отриманні протоколу начальником формується справа про адміністративне правопорушення.
Начальник органу державної виконавчої служби при розгляді справи про адміністративне правопорушення діє за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами законодавства і правосвідомістю.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло письмове повідомлення про відкладення розгляду справи.
Начальник органу державної виконавчої служби при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з'ясовує:
правильність складання протоколу державним виконавцем;
сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду;
витребування необхідних додаткових матеріалів;
підлягання задоволенню письмових повідомлень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників.
За результатами розгляду справи начальник органу державної виконавчої служби виносить одну з таких постанов:
постанова про накладення адміністративного стягнення (додаток 13);
постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 14).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення підписується начальником органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою та має відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, стосовно якої винесено постанову, про що робиться відповідна відмітка у справі.
Постанова начальника органу державної виконавчої служби про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, передбаченого статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова реєструється в журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) в порядку та строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, або до суду в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
При розгляді скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення посадова особа вищестоящого органу перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з рішень, передбачених статтею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
( Пункт 5 розділу XIV доповнено новим абзацом вісімнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1277/5 від 07.04.2021 )
Скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення розглядаються вищестоящим органом (вищестоящою посадовою особою) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.
( Пункт 5 розділу XIV доповнено новим абзацом дев'ятнадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1277/5 від 07.04.2021 )
За результатами розгляду скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення вищестоящим органом (вищестоящою посадовою особою) виноситься постанова.
( Пункт 5 розділу XIV доповнено новим абзацом двадцятим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1277/5 від 07.04.2021 )
Копія рішення по скарзі на постанову у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.
( Пункт 5 розділу XIV доповнено новим абзацом двадцять першим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1277/5 від 07.04.2021 )
6. Відповідно до статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає виконанню з моменту винесення, якщо інше не встановлено цим кодексом та іншими законами України.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься в установу банку України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
7. Справа про адміністративне правопорушення з описом наявних у ній документів брошурується, прошнуровується, скріплюється печаткою, засвідчується підписом начальника органу державної виконавчої служби, яким винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, і приєднується до відповідної номенклатури справ після закінчення провадження за нею.
XV. Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження
1. За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:
втрачене виконавче провадження або його матеріали;
знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;
виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.
2. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території), поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.
До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.
У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв’язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).
3. Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.
Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.
4. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.
5. У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.
6. Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
( Пункт 6 розділу XV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3563/5 від 23.08.2022 )
7. Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
XVI. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів
1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості:
назва і дата видачі виконавчого документа;
прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача;
дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;
УНЗР стягувача - фізичної особи (за наявності);
( Пункт 1 розділу XVI доповнено абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 4661/5 від 20.10.2022 )
номер телефону стягувача;
спосіб перерахування стягнутих аліментних сум;
реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, визначених статтями 4, 5 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, яка виготовляється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.
( Зміни до абзацу чотирнадцятого пункту 1 розділу XVI, передбачені Наказом Міністерства юстиції № 4661/5 від 20.10.2022, не внесено у зв'язку з некоректністю вказівок до змін )
Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець направляє стягувачу роз’яснення положень статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини п’ятої статті 157 Сімейного кодексу України та частини дев’ятої статті 71 Закону та повідомляє, що стягувач має право надати підтвердний документ у разі, якщо аліменти стягуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги.
( Пункт 1 розділу XVI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018 )
2. Виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.
У разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про звернення стягнення на доходи боржника згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.
Якщо з боржника стягуються аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, виконавець у постанові зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.
Стягнута сума розподіляється між стягувачами відповідно до статті 46 Закону.
Наприклад, за двома виконавчими документами боржник зобов’язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 та 1/3 частини заробітної плати, що умовно відповідає 25% і 33,33% заробітної плати, всього - 58,33%, тоді як законом допущено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50%. Для розрахунку необхідно спочатку визначити, який розмір стягнення припадає на один відсоток належних до утримання за виконавчими документами сум (50% / 58,33 = 0,857). Потім проводиться розрахунок розміру заробітку, належного до стягнення за кожним виконавчим документом (0,857 х 25% = 21,4% і 0,857 х 33,33% = 28,6%).