порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону;
залишати маршрут патрулювання, крім випадків, зазначених у пункті 9.10 розділу ІХ цієї Інструкції.
VІ. Права особового складу патрулів Служби правопорядку
Патрулям Служби правопорядку надається право:
вимагати від військовослужбовців дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати заходи адміністративного примусу. Перевіряти в інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння, документи, що засвідчують особу, та вимагати дотримання правил носіння військової форми одягу;
перевіряти у військовослужбовців документи, що посвідчують їх особу;
за потреби проводити огляд речей затриманих військовослужбовців, що знаходяться при них, вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або є небезпечними для оточуючих, після прибуття до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) передавати оперативному черговому Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) вилучені документи, предмети, речі тощо;
складати в межах повноважень протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців у випадках та в порядку, передбачених КУпАП;
під час проведення заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за обставин, що загрожують життю і здоров’ю людей, обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг до приїзду військовослужбовців Військової інспекції безпеки дорожнього руху Служби правопорядку або працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України;
за потреби тимчасово обмежувати або забороняти доступ військовослужбовців та інших осіб на окремі ділянки місцевості чи об’єкти для забезпечення державної таємниці, громадського порядку і безпеки, охорони життя і здоров’я людей, збереження речових доказів;
здійснювати в межах повноважень адміністративне затримання військовослужбовців, які вчинили адміністративне правопорушення,
та доставляти затриманих до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
застосовувати вогнепальну зброю, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби у випадках і в порядку, передбачених законами України.
VІІ. Підготовка і допуск особового складу до несення патрульно-постової служби
7.1. Підготовка особового складу до несення патрульно-постової служби організовується відповідними начальниками органів управління Служби правопорядку і здійснюється під час бойової підготовки, проведення показових та інструкторсько-методичних занять, теоретичних та практичних занять.
7.2. Для забезпечення якісної підготовки особового складу до несення патрульно-постової служби в органах управління Служби правопорядку (підрозділах Служби правопорядку у гарнізонах), батальйонах та ротах Служби правопорядку обладнуються навчальні класи (місця). Вимоги до обладнання навчального класу (місця) підготовки особового складу патрулів Служби правопорядку викладені в додатку 7 до цієї Інструкції.
7.3. До несення патрульно-постової служби допускається особовий склад, який за своїми діловими, морально-психологічними якостями, станом здоров’я і рівнем підготовки здатний виконати завдання патрульно-постової служби і який здав заліки зі знання вимог відповідних нормативно-правових актів, інструкцій для патрулів Служби правопорядку, матеріальної частини вогнепальної зброї, правил застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними та ознайомився з розташуванням маршрутів патрулів.
Заліки приймаються у офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом один раз на рік перед початком нового навчального року (у військовослужбовців строкової військової служби - два рази на рік) комісією, повноваження і склад якої визначаються наказом начальника органу управління Служби правопорядку.
Наказ про призначення комісії для прийому заліків до несення патрульно-постової служби видається один раз на рік перед початком навчального року. Ним визначаються склад комісії та порядок прийому заліків.
Результати здачі заліків заносяться до оціночних відомостей, на підставі яких комісією оформляється акт прийняття заліків.
На підставі акта прийняття заліків наказом відповідного начальника органу управління Служби правопорядку здійснюється допуск особового складу до несення патрульно-постової служби.
Наказ про допуск офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом до несення патрульно-постової служби видається один раз на рік перед початком нового навчального року (військовослужбовців строкової військової служби - два рази на рік) на підставі письмових рапортів відповідних командирів (начальників), оціночних відомостей та оформлених комісією актів прийому заліків. Рапорти командирів (начальників) та оціночні відомості зберігаються в штабі органу управління Служби правопорядку протягом року.
Витяги з наказу надаються командирам підрозділів Служби правопорядку та посадовим особам, які відповідають за організацію патрульно-постової служби.
Військовослужбовці, які заново призначені на посади або прибули
з інших органів управління Служби правопорядку, до несення патрульно-постової служби допускаються після здачі заліків. Їх допуск до несення патрульно-постової служби оформляється окремим наказом начальника органу управління Служби правопорядку.
Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом залучаються до несення патрульно-постової служби згідно з щомісячним графіком нарядів, який складається в штабі органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні), а військовослужбовці строкової військової служби напередодні дня заступання в патруль записуються командиром підрозділу Служби правопорядку до книги добору добового наряду підрозділу. Старшина роти або особа, яка його заміщає, оголошує склад патруля на вечірній перевірці.
Призначення особового складу для несення патрульно-постової служби здійснюється на підставі щоденного наказу начальника органу управління Служби правопорядку (командира батальйону Служби правопорядку), який видається напередодні дня заступання в патруль. Витяг з наказу щодня доводиться до відома підпорядкованих підрозділів Служби правопорядку
у гарнізонах.
7.4. Щотижня у години, визначені розпорядком дня, з особовим складом, який залучається до несення патрульно-постової служби, протягом 50 хвилин проводяться теоретичні заняття та протягом 30 хвилин - практичні заняття щодо порядку несення служби в патрулі.
Теоретичні заняття проводяться в класі (місці) підготовки патруля з вивчення вимог відповідних нормативно-правових актів, схем патрулювання, інструкції для патрулів, особливостей патрулювання в місті (гарнізоні), матеріальної частини вогнепальної зброї, інструкції та рекомендації щодо вивчення правил застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними.
Практичні заняття проводяться у місці, визначеному начальником органу управління Служби правопорядку. На заняттях відпрацьовуються порядок дій патруля на маршруті патрулювання, прийоми рукопашного бою, порядок застосування спеціальних засобів, додержання заходів безпеки та інші питання практичного несення служби.
Теоретичні та практичні заняття проводяться під особистим керівництвом посадової особи, відповідальної за організацію патрульно-постової служби. До проведення цих занять залучаються командири підрозділів Служби правопорядку, офіцери відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах, інструктори з рукопашного бою.
Облік занять здійснюється в журналі обліку проведених занять з патрулем (додаток 1). Журнал зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах протягом одного року після заведення нового та знищується у встановленому порядку.
7.5. Під час організації патрульно-постової служби на добу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, зобов’язана:
з’ясувати особливості оперативної обстановки на цю добу в гарнізоні;
вивчити і оцінити дії патрулів Служби правопорядку за минулу добу;
уточнити райони несення служби і ділянки зосередження основних зусиль;
детально ознайомитись із завданнями, порядком і особливостями несення служби на кожному маршруті патрулювання;
визначити маршрути, на яких будуть виконувати завдання патрулі, порядок організації взаємодії між ними та з відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;
визначити питання для перевірки знань особового складу з урахуванням оперативної обстановки;
уточнити озброєння та екіпіровку патрулів;
уточнити організацію контролю за несенням служби патрулями.
7.6. Щодня в день заступання в патруль у години, які визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку, з особовим складом, який призначений для несення патрульно-постової служби, в класі (місці) підготовки патруля протягом 50 хвилин проводяться інструктажі.
Інструктажі проводяться під особистим керівництвом посадової особи, відповідальної за організацію патрульно-постової служби, та командиром підрозділу Служби правопорядку, від якого призначено патруль.
За проведений інструктаж особовий склад патрулів розписується в Книзі інструктажу патрулів (додаток 8). Книга зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах протягом одного року після заведення нової та знищується у встановленому порядку.
7.7. Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом, призначені для несення патрульно-постової служби, прибувають до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) за 30 хвилин до початку проведення інструктажу (військовослужбовці строкової військової служби під керівництвом одного з військовослужбовців, призначеного командиром підрозділу Служби правопорядку) та доповідають про прибуття посадовій особі, відповідальній за організацію патрульно-постової служби.
Перед проведенням інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, з’ясовує стан здоров’я особового складу патрулів та можливі морально-психологічні обставини, які заважають несенню служби.
7.8. Під час проведення інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, повинна:
оголосити результати виконання завдань патрулювання за минулу добу, за потреби роз’яснити недоліки та упущення, навести приклад зразкового виконання завдань патрульними;
роз’яснити обстановку в гарнізоні, поставити патрулям конкретні завдання на весь період несення патрульно-постової служби;
доповісти про маршрути патрулювання, порядок та час несення на них служби, порядок слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, особливі обов’язки патрулів на маршруті патрулювання, а також послідовність і порядок переміщення з одного маршруту на інший;
розказати про місця (об’єкти) особливої уваги на маршрутах патрулювання, прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника;
розповісти та практично розглянути порядок дій патруля у разі вчинення військовослужбовцями правопорушення, особливу увагу звернути на порядок їх затримання та доставлення до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
розказати про місця розміщення на маршрутах патрулювання підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, порядок підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, з оперативним черговим структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України;
довести до відома порядок організації взаємодії між патрулями Служби правопорядку і патрульними нарядами Міністерства внутрішніх справ України в разі виникнення екстремальних ситуацій;
надати прикмети осіб, що самовільно залишили військові частини (місця служби) та перебувають в розшуку в зоні діяльності органу управління Служби правопорядку;
роз’яснити особовому складу патрулів порядок (місце та час) приймання їжі та відпочинку;
нагадати патрульним про необхідність дотримання законності, а також взірцевості носіння військової форми одягу;
перевірити знання особовим складом патруля своїх прав і обов’язків, окремих положень нормативно-правових актів, правил застосування вогнепальної зброї і спеціальних засобів.
7.9. Підбиття підсумків несення служби з особовим складом патруля Служби правопорядку здійснюється у день його зміни посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, у години, що визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку.
7.10. Після проведення інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, видає посвідчення начальників патрулів, службові нагрудні знаки, картки маршрутів патруля, бланки списків військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення, бланки протоколів про адміністративні правопорушення, а також у разі потреби фотокартки або словесні портрети військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (місце служби) і на цей час розшукуються у зоні діяльності органу управління Служби правопорядку.
7.11. Для одержання спеціальних засобів, засобів зв’язку, вогнепальної зброї і боєприпасів патрульні шикуються начальниками патрулів у визначених місцях.
Видача спеціальних засобів, вогнепальної зброї і боєприпасів до неї проводиться після видачі необхідних документів для несення служби оперативним черговим (черговим підрозділу) Служби правопорядку, черговим підрозділу військової частини (установи), у якому згідно з рішенням командира військової частини зберігається стрілецька зброя підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні. Видача засобів зв’язку проводиться особою, яка відповідає за їх зберігання.
За одержані спеціальні засоби, вогнепальну зброю та боєприпаси до неї кожен військовослужбовець особисто розписується в Книзі видачі спеціальних засобів (вогнепальної зброї і боєприпасів) особовому складу. За засоби зв’язку розписується начальник патруля в Книзі видачі матеріальних засобів.
Здача спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї особовим складом патрулів проводиться після повернення з патрулювання оперативному черговому (черговому підрозділу) органу управління Служби правопорядку (черговому підрозділу військової частини (установи)) під підпис у Книзі видачі спеціальних засобів (вогнепальної зброї і боєприпасів) особовому складу.
У разі неповної здачі спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї робиться запис у відповідних книгах за підписом оперативного чергового (чергового підрозділу) органу управління Служби правопорядку (військової частини), негайно доповідається начальнику органу управління Служби правопорядку (командиру військової частини) і вживаються заходи щодо їх розшуку.
7.12. Медичний огляд особового складу патруля проводиться перед проведенням інструктажу в медичному пункті в день заступання в наряд у години, які визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку. Під час огляду визначається стан здоров’я та проводиться тілесний огляд кожного військовослужбовця, перевіряються пульс і артеріальний тиск.
VІІІ. Розвід патрулів
8.1. Розвід патрулів проводиться з метою перевірки готовності їх до виконання завдань патрулювання, переходу їх у підпорядкування новопризначеному оперативному черговому органу управління Служби правопорядку, віддання їм наказу на службу та надання патрулям права виконувати завдання.
8.2. Перед проведенням розводу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, доводить до відома новопризначеного оперативного чергового органу управління Служби правопорядку маршрути, на яких патрулі будуть нести службу протягом доби, порядок та час несення на них служби, особливі обов’язки патрулів на маршруті патрулювання, порядок підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, з оперативним черговим підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, порядок слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, а також послідовність і порядок переміщення з одного маршруту на інший.
8.3. Після прибуття на місце розводу кожен начальник патруля доповідає помічнику оперативного чергового органу управління Служби правопорядку, наприклад: "Товаришу майоре, патруль номер один на розвід прибув у повному складі. Начальник патруля прапорщик Хоруженко".
Помічник оперативного чергового органу управління Служби правопорядку шикує особовий склад патрулів. Начальники патрулів стають у першій шерензі, а патрульні шикуються в колону по одному за своїм начальником патруля. Транспортні засоби патрулів із водіями розташовуються у відведеному для них місці. Розвід патрулів проводиться згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України .
8.4. Оперативний черговий органу управління Служби правопорядку під час розводу зобов’язаний:
з’ясувати стан здоров’я особового складу та інші обставини, які заважають виконанню завдань патрулювання;
перевірити знання особовим складом своїх прав і обов’язків, маршрутів патрулювання і особливих обов’язків на маршрутах патрулювання, окремих положень нормативно-правових актів, порядку організації взаємодії та підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, з оперативним черговим підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, порядку слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, а також послідовності і порядку переміщення з одного маршруту на інший;
перевірити зовнішній вигляд особового складу, при цьому звернути особливу увагу на відповідність форми одягу вимогам керівних документів, справність вогнепальної зброї, спеціальних засобів та правильність їх розміщення і дати вказівки щодо усунення виявлених недоліків.
Оперативний черговий органу управління Служби правопорядку зобов’язаний визначити час надання доповідей начальниками патрулів про результати патрулювання.
Після перевірки готовності особового складу до несення патрульно-постової служби оперативний черговий органу управління Служби правопорядку віддає наказ на виконання завдань патрулювання. Наприклад: "Наказую заступити на визначені маршрути патрулювання із завданням забезпечити правопорядок і військову дисципліну серед військовослужбовців у місті (назва). Під час виконання завдань патрулювання суворо дотримуватися законності, виявляти високу пильність, культуру, справедливість і ввічливість при звертанні до військовослужбовців, не допустити порушень правил патрулювання і військової дисципліни. Службу нести з __ до __ годин".
ІХ. Дії патрулів Служби правопорядку під час застосування заходів адміністративного примусу
9.1. Заходи адміністративного примусу застосовуються для охорони встановлених у суспільстві відносин. Застосування цих заходів спрямоване на забезпечення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин (установ), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях. Ці заходи стосуються конкретної особи, спрямовані на приведення її поведінки відповідно до норм права.
Під час використання заходів адміністративного примусу патрулі Служби правопорядку повинні суворо додержуватися принципу законності. Це забезпечується систематичним контролем з боку посадових осіб органів управління Служби правопорядку, прокурорським наглядом, правом адміністративного та судового оскарження, іншими встановленими законодавством способами.
9.2. Начальник патруля має право особисто застосовувати заходи адміністративного примусу чи віддавати патрульним наказ на їх застосування відносно правопорушників. Також віддавати наказ особовому складу патруля Служби правопорядку на застосування заходів адміністративного примусу мають право начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), оперативний черговий органу управління Служби правопорядку.
Начальники органів управління Служби правопорядку, а також уповноважені посадові особи Служби правопорядку є відповідальними за обґрунтованість та правильність застосування заходів адміністративного примусу.
9.3. Доставлення порушника полягає в примусовому супроводженні патрулем осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні).
Право на доставлення виникає лише за наявності вказаних у КУпАП умов, коли дії особи мають ознаки адміністративного правопорушення та є наявні обставини, що перешкоджають складанню протоколу на місці вчинення правопорушення.
Перед доставленням порушника начальник патруля зобов’язаний роз’яснити йому, чим зумовлено доставляння його в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні).
Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк, максимальна тривалість якого з урахуванням часу складання протоколу не може перевищувати трьох годин.
Доставлення порушника забезпечується застосуванням психологічного або фізичного впливу. Психологічний вплив полягає у вимозі прямувати порушнику до місця доставлення або в попередженні його про можливість застосування фізичного впливу. До фізичного впливу, з обов’язковим попередженням про намір його використання, вдаються у випадках відмови порушника рухатися в потрібному напрямку. Застосування за потреби спеціальних засобів здійснюється відповідно до вимог статей 9, 10 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" .
Факт доставлення реєструється в Книзі обліку затриманих (доставлених) осіб (додаток 9). Записи в Книзі обліку затриманих (доставлених) осіб наприкінці дня підписує оперативний черговий органу управління Військової служби правопорядку.
Книга обліку затриманих (доставлених) осіб зберігається в діловодстві органу управління Військової служби правопорядку протягом трьох років після заведення нової та знищується у встановленому порядку.
У разі доставлення працівниками міліції військовослужбовця, який вчинив адміністративне правопорушення, в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні) оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) під час прийняття військовослужбовця повинен прийняти від працівників міліції матеріали про адміністративне правопорушення, а також копію складеного ними протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі необґрунтованого доставлення особи, а також якщо протокол про адміністративне правопорушення не було складено уповноваженими на те посадовими особами Служби правопорядку або працівниками міліції, доставлення вважається протиправним, начальник (оперативний черговий) органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) зобов’язаний негайно звільнити особу, про що робиться відповідний запис в Книзі обліку затриманих (доставлених) осіб.
9.4. Адміністративне затримання полягає в примусовому короткочасовому обмеженні патрулем Служби правопорядку всіх дій і пересування осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, їх доставленні та утриманні в органі управління Служби правопорядку
(підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) як із поміщенням до камери (кімнати) для тимчасово затриманих військовослужбовців (далі - КТЗ), так і без поміщення в КТЗ.
Адміністративне затримання застосовується у разі, якщо вичерпано всі інші заходи впливу, з метою:
припинення адміністративних правопорушень;
встановлення особи порушника;
складання протоколу про адміністративне правопорушення (у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов’язковим) та протоколу про адміністративне затримання;
забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи про вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне затримання патрулем Служби правопорядку застосовується у разі вчинення: дрібного хуліганства; злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Служби правопорядку, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи; порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів; дрібного викрадання чужого майна; у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях; появи в громадських місцях у п’яному вигляді; порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин; у разі порушень правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.
У разі вчинення таких адміністративних правопорушень, як дрібне хуліганство, порушення тиші в громадських місцях, установлюються свідки (очевидці) правопорушення, які запрошуються до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) з метою надання письмових пояснень (за неможливості їх прибуття пропонується надати пояснення на місці вчинення правопорушення) по суті справи щодо обставин вчинення правопорушення; вилучаються речові докази правопорушення і вживаються заходи для їх збереження. Надані пояснення підшиваються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Адміністративне затримання може тривати не більш як три години. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання порушника на місці вчинення правопорушення.
Осіб, яких затримано за порушення правил обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Про місцеперебування затриманих негайно повідомляють родичів, а також командира (начальника) військової частини (установи).
9.5. Особистий огляд і огляд речей застосовуються у зв’язку з вчиненням адміністративного правопорушення або злочину.
Огляд - дія спеціально уповноважених на те посадових осіб Служби правопорядку, що проводиться з метою виявлення речей, документів, обставин правопорушення та інших обставин, які мають значення для справи.
Огляду повинна передувати пропозиція особі пред’явити речі чи предмети. У разі коли особа добровільно не виконує вимогу посадової особи Служби правопорядку щодо огляду (відповідних речей або особистого), можливий примусовий огляд.
Огляд речей особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення або за підозрою у вчиненні злочину, є спрямований на виявлення у порушника речей і документів, які є знаряддям чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення або мають значення речових доказів у справі, а також заборонені до зберігання.
Особистий огляд здійснюється уповноваженою на те посадовою особою Служби правопорядку однієї статі з особою, яку оглядають, у присутності двох понятих тієї самої статі в приміщенні, яке відповідає вимогам санітарії і гігієни і унеможливлює доступ сторонніх осіб. Забороняється здійснювати в одному приміщенні одночасно особистий огляд кількох осіб. Під час проведення особистого огляду не допускаються дії, які принижують гідність особи, яку оглядають, або небезпечні для її здоров’я. Особистий огляд без понятих не допускається.
Огляд речей, ручної кладі тощо здійснюється уповноваженою на те посадовою особою Служби правопорядку, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках можливий огляд вищезазначених речей за відсутності власника (володільця), але участь двох понятих у таких випадках є обов’язковою. Огляд речей повинен бути обережним, не допускається їх пошкодження.
Огляд речей, ручної кладі тощо патрулем повинен провадитися у місці, де немає великого скупчення людей.
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи у протоколі про адміністративне затримання. У протоколі мають бути вказані прізвища, імена, по батькові та адреси місць проживання понятих. Під час оформлення огляду послідовно описуються всі речі, виявлені в оглянутого. При цьому дотримуються відповідні технічні вимоги щодо опису окремих речей та не допускаються категоричні твердження про природу речей, якщо для цього необхідно мати спеціальні знання. Крім того, у протоколі зазначається, виявлені чи ні в затриманого під час особистого огляду тілесні ушкодження (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. У разі коли затриманий потребує медичної допомоги, у протоколі вказуються час її надання, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого медичного закладу госпіталізовано затриманого.
9.6. Вилучення речей і документів полягає в примусовому тимчасовому припиненні їх володінням, користуванням і розпорядженням особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, певною річчю або документом, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, які виявлено під час затримання або огляду речей чи особистого огляду.
Вилученню підлягають речі, які є знаряддям або безпосередньо об’єктом правопорушення, можуть бути речовими доказами у справі, а також якщо їх може бути використано для завдання шкоди затриманим.
Вилучені в порушника речі начальник патруля Служби правопорядку здає оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення, огляд речей або адміністративне затримання. У протоколі має бути вказано, які саме речі та документи вилучено в затриманого, із зазначенням назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, указуються їх індивідуальні ознаки, номери тощо.
Правила зберігання та обліку вилучених речей і документів визначаються Порядком зберігання вилучених при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2012 № 17.
9.7. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, спрямованих на особу порушника, здатне завдати йому певної фізичної шкоди та навіть позбавити життя. У зв’язку з цим слід застосовувати силу лише тоді, коли уникнути цього неможливо. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або вогнепальної зброї допускається у виняткових випадках, передбачених нормативно-правовими актами.
При цьому можливість спричинення шкоди здоров’ю порушника має бути мінімальною.
Порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї визначається Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України , Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України , Законом України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" , Правилами застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення посадових обов’язків , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 83.
9.8. Складання протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання
9.8.1. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення (додаток 10).
Якщо правопорушення вчинено кількома військовослужбовцями, то протокол про адміністративне правопорушення складається на кожного військовослужбовця окремо.
Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю, який притягається до адміністративної відповідальності.
Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Помилкові та невірні записи закреслюються однією лінією та засвідчуються підписами порушника та уповноваженої посадової особи Служби правопорядку.
Не допускається заповнення протоколу олівцем, закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до протоколу, а також додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.
Складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтями 44, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185, 185-7 КУпАП, мають право:
начальники органів управління Служби правопорядку та їх заступники (начальники підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні);
посадові особи органів управління Служби правопорядку (підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні), які залучаються до несення оперативно-чергової служби та патрульно-постової служби.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Під час складення протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються зміст статті 63 Конституції України , а також її права і обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП , про що робиться відмітка в протоколі і засвідчується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, із зазначенням дати.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, уповноваженою посадовою особою Служби правопорядку пропонується ознайомитися iз складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення iз засвідченням свого підпису та дати. Пояснення порушника можуть бути викладенi також на окремому аркуші з вiдмiткою про це в протоколі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа Служби правопорядку, яка склала протокол, робить запис такого змісту: "(прізвище, ім’я, по батькові особи, яка притягається до адміністративої відповідальності) від надання пояснення по суті правопорушення (правопорушень), викладеного(их) у протоколі, відмовився (відмовилася)" та засвідчує це своїм підписом із зазначенням дати.
Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.
Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
У разі коли в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вилучалися документи або речі, що мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення i прийняття об’єктивного рішення, у протоколі робиться вiдповiдний запис iз зазначенням того, які саме документи або речі долучаються до протоколу.
У протоколі зазначаються обставини, що пом’якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність особи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
До протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
9.8.2. З метою забезпечення законності застосування адміністративного затримання відповідно до статті 261 КУпАП складається протокол про адміністративне затримання (додаток 11), який, крім виконання функцій джерела доказів у справі про адміністративні правопорушення, забезпечує також законність і обґрунтованість його застосування.
Усі реквізити протоколу про адміністративне затримання заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне затримання, а також внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне затримання підписаний особою, щодо якої він складений.
У протоколі про адміністративне затримання зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання.
Крім того, у протоколі про адміністративне затримання вказується, виявлені чи ні в затриманого під час особистого огляду тілесні ушкодження. Якщо так, то в протоколі про адміністративне затримання зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. У разі коли затриманий потребує медичної допомоги, у протоколі про адміністративне затримання вказуються час її надання, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого медичного закладу госпіталізовано затриманого.
При надходженні заяв чи зауважень під час затримання, проведення особистого огляду, огляду речей у протоколі про затримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.
Факт проведення особистого огляду й огляду речей у протоколі про адміністративне затримання засвідчується підписами уповноваженої посадової особи, яка робила огляд, затриманої особи і понятих.
У протоколі про адміністративне затримання вказуються дата, час і причина звільнення затриманої особи, які речі, предмети або документи повернуто їй під час звільнення, а також чи є в особи, яка звільняється, претензії і які саме, що засвідчується особистим підписом цієї особи.
Протокол про адміністративне затримання підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала. У разі відмови затриманого підписати протокол у ньому робиться запис про це. Після звільнення затриманого йому надається копія протоколу про затримання.
Якщо в діях військовослужбовця є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 44, 173, 174, 178, 184-1, 185 та 185-7 КУпАП, то, крім протоколу про адміністративне затримання, складається також і протокол про адміністративне правопорушення.
9.9. Особовий склад патруля, який заступає для несення патрульно-постової служби, повинен знати:
вимоги відповідних нормативно-правових актів, які стосуються патрульно-постової служби;
свої службові обов’язки;
маршрути патрулювання, особливі обов’язки;
розміщення на маршрутах патрулювання відділень зв’язку та відповідних структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України;
порядок підтримання зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та відповідними структурними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;
місця найбільш можливого скоєння правопорушень на маршруті патрулювання;
прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника;
автобусні, трамвайні, тролейбусні маршрути (станції метрополітену);
прикмети військовослужбовців, які перебувають в розшуку;
порядок застосування заходів фізичного впливу, вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходи безпеки під час поводження з ними.
9.10. Після проведення розводу патруль направляється до місця несення служби.
Патруль прибуває на свій маршрут (місце несення служби), обходить його, перевіряє стан громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців і доповідає оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про стан справ на маршруті патрулювання.
Патруль зобов’язаний виконувати завдання на маршруті безвідлучно протягом установленого часу.
Дозволяється тимчасово залишати маршрут патрулювання:
за вказівкою або з дозволу начальника (оперативного чергового) органу управління Служби правопорядку (посадової особи підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
за потреби відновлення порядку в громадському місці або супроводження військовослужбовця до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
для переслідування військовослужбовця, який вдається до втечі;
для захисту військовослужбовців, інших осіб від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;
для охорони місця події чи злочину за межами маршруту патрулювання;
для одержання невідкладної медичної допомоги, прийняття їжі, обігрівання та справляння природних потреб;
для надання допомоги іншим патрулям Служби правопорядку.
Про залишення маршруту начальник патруля доповідає по телефону (радіостанції) оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
9.11. У разі вчинення військовослужбовцем правопорушення (адміністративного правопорушення, порушення військової дисципліни, у тому числі порушення правил носіння військової форми одягу) начальник патруля зобов’язаний:
9.11.1. Звернутися до військовослужбовця та відрекомендуватися, наприклад: "Товаришу майоре, начальник патруля Служби правопорядку капітан Ігнатенко" (при цьому показати посвідчення начальника патруля та за потреби посвідчення військовослужбовця Служби правопорядку). Якщо військовослужбовець, який вчинив (вчинює) правопорушення, перебуває в русі, то перед відрекомендуванням та зверненням стосовно вчиненого правопорушення начальник патруля повинен звернутися з проханням припинити рух, наприклад: "Товаришу майоре, прошу зупинитися. Начальник патруля Служби правопорядку капітан Ігнатенко".
У поводженні з військовослужбовцями недопустимі: зверхній тон, грубість, зарозумілість, іронічне або неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози, повчання і несправедливі докори, пред’явлення незаслужених звинувачень, погрозливі чи ображаючі жести або знаки.
У розмові з військовослужбовцями особовий склад патруля повинен виявляти спокій, витримку і розсудливість. Він не повинен відповідати грубістю на грубість і у своїх діях керуватися особистими неприязними почуттями.
Коли військовослужбовець на зроблені йому зауваження реагує збуджено, необхідно дати йому час заспокоїтись і попросити пояснення з приводу його невірних дій. Роз’яснити, в чому полягає неправомірність його поведінки. Тільки після цього може бути прийнято рішення про складання протоколу, доставляння порушника в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні) або можливість обмежитись зауваженням.
9.11.2. Указати причини звернення та зупинення, наприклад: "Ви порушуєте громадський порядок та нетактовно поводите себе по відношенню до цивільного населення, у Ваших діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП "Дрібне хуліганство" . У разі вчинення інших порушень вказати, що конкретно порушується військовослужбовцем, наприклад: "Вами порушуються правила носіння військової форми одягу".
9.11.3. Звернутися з проханням про пред’явлення документів, які засвідчують особу військовослужбовця, наприклад: "Товаришу майоре, прошу пред’явити Ваші документи".
Перевірці підлягають документи, які є підставами для перебування у звільненні з розташування військової частини, перебування у відпустці, відрядженні тощо.
Перевірка документів передує застосуванню інших заходів адміністративного примусу. Документи після їх перевірки патрулями Служби правопорядку повертаються їх власникам, якщо немає підстав для прийняття іншого рішення.
Перевірку доцільно проводити на деякій відстані від сторонніх громадян, вимогу про пред’явлення документа висловлювати впевнено, але ввічливо і тактовно. Під час перевірки необхідно:
поводитися з документами акуратно (не м’яти і не згортати сторінки, оберігати від дощу і снігу, не забруднювати руками, не робити в них будь-яких поміток). Якщо в документ вкладені гроші, записка тощо, необхідно запропонувати власнику самому вилучити з нього вказані речі;
звертати увагу на відповідність наявної в документі фотокартки і особи військовослужбовця. Під час перевірки необхідно поставити власнику документа контрольні питання, звіряючи відповіді з даними документа, який засвідчує його особу. Особи, які мають документи з явними ознаками підробки або неправомірно володіють ними, доставляються до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
вжити застережних заходів під час перевірки документів в особи, що підозрюється у вчиненні злочину. З цією метою, зокрема, рекомендується стояти напівоберта праворуч від того, кого перевіряють, на відстані одного кроку від нього і пильно стежити за діями останнього.
Якщо військова дисципліна військовослужбовцем не порушувалася,
а звернення до військовослужбовця з боку начальника патруля з проханням зупинитися та надати для огляду документ, який засвідчує його особу, викликане винятковими обставинами та службовою необхідністю, з метою попередження можливого правопорушення (на підставі наказу (розпорядження) начальника органу управління Служби правопорядку) начальник патруля дає відповідні пояснення, наприклад: "Товаришу майоре, прошу зупинитися. Начальник патруля Служби правопорядку капітан Ігнатенко. У зв’язку із службовою необхідністю та на підставі розпорядження начальника Кримського територіального управління Служби правопорядку у Феодосійському гарнізоні проводяться заходи щодо попередження можливих правопорушень. З цією метою у всіх категорій військовослужбовців проводиться перевірка документів, які засвідчують їх особу, та уточнюються підстави їх перебування у Феодосійському гарнізоні. Прошу пред’явити Ваші документи".
9.11.4. Звернутися з проханням до військовослужбовця про припинення правопорушення, наприклад: "Товаришу майоре, прошу припинити порушувати громадський порядок". При цьому прохання пред’являється в першу чергу військовослужбовцю, молодшому за військовим званням, а потім старшому за військовим званням. Якщо військовослужбовець прямує із родичами чи знайомими, попросити його відійти з ним у бік, а потім вказати йому на порушення. Не слід робити зауваження в присутності цивільних осіб та в громадських місцях.
9.11.5. Скласти протокол про адміністративне правопорушення (за наявності обставин, що перешкоджають складанню протоколу на місці вчинення правопорушення, доставити порушника в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні).
9.11.6. Попереджати військовослужбовця, наприклад: "У разі подальшого порушення Вами громадського порядку Вас буде затримано та доставлено в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні)" - про те, що його буде затримано за вчинене ним адміністративне правопорушення (правопорушення, що вчинюється) у разі невиконання вимоги начальника патруля Служби правопорядку про припинення правопорушення та якщо в діях військовослужбовця є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 262 КУпАП . Якщо військовослужбовцем не виконуються вимоги начальника патруля припинити порушувати громадський порядок, то начальник патруля дає команду патрульним про затримання такої особи з метою подальшого її доставлення в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні), наприклад: "Патрульні, затримати військовослужбовця".
Перший етап адміністративного затримання полягає в примусовому короткочасовому обмеженні патрулем Служби правопорядку всіх дій і пересування порушника, про що негайно начальник патруля доповідає начальнику (оперативному черговому) органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та діє за їх вказівкою (для цього патрульні стають по обидва боки від військовослужбовця, а начальник патруля спереду затриманого обличчям до нього, перегородивши йому подальший рух).
Другий етап адміністративного затримання полягає в примусовому доставленні порушника (після отримання відповідної вказівки) до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні). Доставлення може бути здійснено як у пішому порядку (патрульні
перебувають по обидва боки порушника, начальник патруля позаду патруля та порушника за 1-2 кроки), так і з використанням військових транспортних засобів.