Про затвердження Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 розділу VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" та з метою удосконалення порядку організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, підвищення ефективності виконання завдань щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців

1. Затвердити Інструкцію про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, що додається.

2. Першому заступнику Міністра оборони України, начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, заступнику Міністра оборони України, заступнику Міністра оборони України - керівнику апарату, командувачам видів Збройних Сил України, командувачам військ оперативних командувань, начальнику територіального управління "Північ", начальнику Національного університету оборони України, керівникам структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам військових частин організувати вивчення Інструкції та забезпечити виконання її вимог.

3. Цей наказ набуває чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Цей наказ розіслати до окремої військової частини.

1.1. Ця Інструкція визначає основні завдання, порядок організації та несення патрульно-постової служби військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військові частини (установи), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, порядок застосування патрулями Служби правопорядку заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов’язані), а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними посадових обов’язків (далі - працівники).

1.2. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях:

військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину (місце служби), - військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину (місце служби) або який не з’явився в строк без поважних причин на військову службу, а також той, який переховується від органів дізнання, попереднього (досудового) слідства або суду, чи засуджений, який ухиляється від виконання кримінального покарання;

громадське місце - частина(и) будь-якої будівлі, споруди, яка(і) доступна(і) або відкрита(і) для населення вільно чи за запрошенням, або за плату, або постійно, періодично, зокрема під’їзди, підземні переходи, стадіони тощо;

патрульно-постова служба у Збройних Силах України - комплекс заходів, який виконується підрозділами Служби правопорядку щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин (установ), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;

підрозділ Служби правопорядку - підрозділ, який залучається до виконання завдань патрульно-постової служби;

підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні - відділ (відділення, група тощо), який є структурним підрозділом органу управління Служби правопорядку та дислокується в окремому гарнізоні;

посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, - начальник або офіцер відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах органу управління Служби правопорядку, а також офіцер підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні.

1.3. Основними завданнями патрульно-постової служби є:

забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин (установ), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, місцях проведення заходів за участю військовослужбовців;

запобігання вчиненню і припинення злочинів, інших правопорушень у Збройних Силах України;

припинення або участь у припиненні протиправних дій цивільних осіб, направлених проти військовослужбовців;

сприяння в межах своєї компетенції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління у виконанні покладених на них відповідно до законодавства обов’язків;

здійснення за окремим дорученням начальника органу управління Служби правопорядку розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини.

1.4. Правовою основою діяльності патрульно-постової служби Служби правопорядку є: Конституція України , Закон України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" , Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), статути Збройних Сил України, ця Інструкція та інші нормативно-правові акти.

1.5. Успішне виконання завдань, покладених на підрозділи Служби правопорядку, досягається:

підтриманням постійної готовності підрозділів Служби правопорядку та патрулів до виконання завдань за призначенням;

вихованням у особового складу вірності Військовій присязі, високої пильності, самовідданості та постійної готовності до виконання своїх посадових обов’язків;

високим рівнем професійної підготовки, вмілими та активними діями особового складу підрозділів Служби правопорядку та патрулів;

умілою організацією патрульно-постової служби начальниками органів управління та командирами підрозділів Служби правопорядку;

знанням особовим складом підрозділів Служби правопорядку своїх службових обов’язків, обстановки на маршрутах патрулювання та особливостей патрулювання;

оперативним реагуванням на повідомлення про злочини, порушення громадського порядку та військової дисципліни, які вчинені (вчинюються, або будуть вчинені) військовослужбовцями, вмілими і активними діями для їх припинення (попередження);

раціональною розстановкою патрулів та постійною взаємодією з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;

врахуванням змін стосовно особливостей виконання обов’язків патрулями на визначених маршрутах у вихідні, неробочі та святкові дні;

впровадженням у практику дій патрулів періодичної зміни маршрутів патрулювання відповідно до місць проведення суспільно-політичних заходів, державних свят;

щодобовим прийняттям рішення щодо визначення необхідної кількості патрулів на наступну добу з урахуванням заходів, які плануються в гарнізоні;

щомісячним аналізом стану несення патрульно-постової служби Службою правопорядку у гарнізонах;

щомісячною роботою у військових частинах (установах) у своїй зоні діяльності з питань організації та проведення заходів щодо підтримання правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях і в громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються військовослужбовцями, та їх припинення;

диференційним використанням різноманітних методів несення патрульно-постової служби, патрулювання за визначеними маршрутами як у пішому порядку, так і на автомобілі;

організацією систематичного контролю за несенням патрульно-постової служби;

повним матеріально-технічним забезпеченням підрозділів Служби правопорядку та патрулів.

1.6. Для виконання завдань щодо несення патрульно-постової служби залучається особовий склад органів управління Служби правопорядку та їх структурних підрозділів.

1.7. В окремих випадках до виконання завдань Служби правопорядку щодо охорони об’єктів, підтримання військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях та в громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються військовослужбовцями, та їх припинення можуть залучатися військовослужбовці військових частин (установ) в порядку, визначеному Міністром оборони України.

2.1. Відповідальними за організацію, несення патрульно-постової служби, рівень підготовки особового складу та його здатність виконувати завдання за призначенням є відповідні начальники органів управління Служби правопорядку.

2.2. На підставі отриманих завдань, вказівок старшого начальника, пропозицій та розрахунків, підготовлених посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, начальники органів управління Служби правопорядку приймають рішення про організацію патрульно-постової служби, яке відображається в наказі начальника органу управління Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання.

У Центральному управлінні Служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.) та територіальному управлінні Служби правопорядку розробляється наказ про організацію службової діяльності.

2.3. Перед прийняттям рішення про організацію патрульно-постової служби начальник органу управління Служби правопорядку повинен з’ясувати завдання щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни та оцінити обстановку факторів та умов, які впливають на виконання завдання.

2.4. Під час з’ясування завдання начальник органу управління Служби правопорядку повинен визначити: мету застосування підрозділу Служби правопорядку; порядок використання сил і засобів патрульно-постової служби; роль підрозділу Служби правопорядку у забезпеченні правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців; засоби для вдосконалення виконання завдання, зміцнення військової дисципліни і поліпшення матеріально-технічного забезпечення.

Після з’ясування завдання начальник органу управління Служби правопорядку віддає вказівки посадовій особі органу управління Служби правопорядку, відповідальній за організацію патрульно-постової служби, та іншим підлеглим офіцерам про збір даних оперативної обстановки, підготовку розрахунків та пропозицій, необхідних для прийняття рішення.

Посадова особа органу управління Служби правопорядку, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, за потреби проводить рекогносцировку маршрутів патрулювання з командирами підрозділів Служби правопорядку. При цьому уточнюються розрахунок сил та засобів, порядок несення служби, особливі обов’язки на маршруті патрулювання, розташування засобів зв’язку, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.

2.5. Оцінка обстановки здійснюється за такими показниками: стан правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців; сили та засоби, що залучаються для запобігання вчиненню і припинення злочинів та інших правопорушень; місцевість, пора року та метеорологічні умови.

2.6. Під час оцінювання стану правопорядку і військової дисципліни в гарнізоні начальником органу управління Служби правопорядку спільно з начальником гарнізону з’ясовуються:

загальний стан правопорядку і військової дисципліни в гарнізоні;

кількість і характер вчинених правопорушень військовослужбовцями в місцях дислокації військових частин (установ), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;

випадки групових порушень громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;

місця (об’єкти), де найбільш ймовірні порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.

У висновках з оцінки стану правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у зоні діяльності начальник органу управління Служби правопорядку визначає ділянки зосередження основних зусиль патрулювання та порядок несення служби патрулями.

2.7. Оцінка сил та засобів підрозділів Служби правопорядку включає:

укомплектованість підрозділів Служби правопорядку особовим складом, транспортом і засобами зв’язку та їх можливості щодо виконання завдань за призначенням;

рівень фахової підготовленості, морально-психологічного стану та військової дисципліни особового складу підрозділів Служби правопорядку;

стан засобів матеріально-технічного забезпечення підрозділів Служби правопорядку;

наявність патрулів від Міністерства внутрішніх справ України у районах виконання завдань підрозділами Служби правопорядку, а за потреби, за попереднім узгодженням, їх можливості щодо надання допомоги в забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.

У висновках після оцінки сил і засобів начальник органу управління Служби правопорядку визначає:

завдання і заходи щодо підвищення фахової підготовки та морально-психологічного стану особового складу підрозділів Служби правопорядку, зміцнення військової дисципліни, правопорядку та організованості, поліпшення навчання і матеріально-технічного забезпечення підрозділів Служби правопорядку;

час і порядок несення служби патрулями;

заходи щодо організації взаємодії з військовими частинами Збройних Сил України, підрозділами Міністерства внутрішніх справ України та інших правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.

2.8. При оцінюванні району виконання завдань патрульно-постової служби та метеорологічних умов начальником органу управління Служби правопорядку вивчаються:

наявність та стан доріг на маршрутах руху та в районах несення служби патрулями;

місця дислокації військових частин (установ);

режим роботи підприємств, культурно-просвітницьких та інших установ (магазинів, ресторанів, кафе, клубів, кінотеатрів, зупинок транспорту тощо) у районах виконання завдань патрулями;

стан і час освітлення місцевості в районі виконання завдань патрулями;

наявність телефонної мережі і можливість використання її патрулями під час виконання завдань;

ступінь впливу пори року і метеорологічних умов на організацію патрульно-постової служби, дії патрулів, використання транспортних і технічних засобів.

У висновках із оцінки місцевості, пори року і метеорологічних умов начальник органу управління Служби правопорядку визначає:

спосіб несення служби патрулями на маршрутах патрулювання;

об’єкти (місця), де найбільш ймовірні порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;

маршрути висування патрулів у райони виконання завдань;

порядок взаємодії патрулів між собою та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України та інших правоохоронних органів;

заходи щодо матеріально-технічного забезпечення патрулів;

пункти збору патрулів після виконання завдань.

2.9. Після оцінки обстановки начальник органу управління Служби правопорядку спільно з посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, проводить рекогносцировку, під час якої вивчає райони виконання завдань патрулями, уточнює види, склад, особливі обов’язки патрулів і порядок виконання ними завдань.

2.10. Після проведення рекогносцировки начальник органу управління Служби правопорядку приймає рішення про організацію патрульно-постової служби, яке доводить до відома своїх заступників та посадової особи органу управління Служби правопорядку, відповідальної за організацію патрульно-постової служби, після чого визначає порядок та терміни планування заходів.

Зазначене рішення відображається в наказі начальника органу управління Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання.

2.11. У наказі начальника органу управління Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання визначаються:

склад патруля, порядок його підготовки, озброєння і відпочинку;

порядок забезпечення патрулів засобами зв’язку та транспортними засобами;

склад резерву, його розміщення та порядок використання;

категорії військовослужбовців, які мають право нести службу як начальники патрулів та патрульні;

керівники занять, час, місце і порядок проведення занять з теоретичної і практичної підготовки та інструктажу патрулів;

посадові особи, які відповідають за організацію та несення патрульно-постової служби у підрозділах Служби правопорядку у гарнізоні;

посадові особи, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, проводити особистий огляд та огляд речей затриманих;

місця зберігання вилучених речей і документів у затриманих до розгляду справи про адміністративне правопорушення;

час і місце проведення медичного огляду особового складу патрулів;

час і місце проведення розводу патрулів;

порядок підтримання зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;

порядок забезпечення особового складу патрулів харчуванням;

порядок організації та здійснення контролю за несенням патрульно-постової служби;

час і місце підбиття підсумків несення патрульно-постової служби.

2.12. Перед початком нового навчального року витяги з наказів про організацію служби військ і бойового навчання надаються штабом органу управління Служби правопорядку до підпорядкованих підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні (у тому числі батальйону Служби правопорядку).

2.13. Результати несення служби патрулями відображаються окремим розділом в аналізі стану служби військ та в наказі начальника органу управління Служби правопорядку про стан служби військ за місяць (квартал, навчальний рік).

2.13.1. Аналізи стану служби військ та накази видаються з періодичністю:

у Центральному управлінні Служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.) та територіальному управлінні Служби правопорядку - щокварталу та в кінці навчального року;

у зональному відділі (відділенні, групі) та батальйоні Служби правопорядку - щомісяця та в кінці навчального року.

2.13.2. В аналізі стану служби військ відображаються:

стан виконання поставлених завдань за місяць (квартал, навчальний рік) щодо поліпшення стану патрульно-постової служби, якою мірою їх виконання дозволило забезпечити правопорядок і військову дисципліну серед військовослужбовців;

оцінка кожного підрозділу Служби правопорядку за результатами виконання поставлених завдань на поточний місяць (квартал, навчальний рік);

назви підрозділів, які досягли кращих результатів стосовно організації патрульно-постової служби;

назви підрозділів, де організація патрульно-постової служби не в повному обсязі відповідає вимогам керівних документів, характерні недоліки;

результати перевірок несення служби патрулями старшими начальниками, особистих перевірок начальником органу управління Служби правопорядку та його заступниками;

пріоритетні завдання на наступний місяць (квартал, навчальний рік) щодо поліпшення стану патрульно-постової служби в підрозділах Служби правопорядку.

2.13.3. У наказі про стан служби військ на підставі аналізу стану патрульно-постової служби дається оцінка підрозділам Служби правопорядку за виконання завдань стосовно покращення патрульно-постової служби, указуються характерні порушення та основні причини недоліків, що мають місце в організаторській та практичній роботі підлеглих командирів (начальників), з питань організації патрульно-постової служби. Визначаються конкретні завдання, які спрямовані на покращення стану патрульно-постової служби, терміни їх виконання і виконавці та заходи щодо недопущення недоліків, що мали місце під час організації та несення патрульно-постової служби.

2.14. До засобів патрульно-постової служби належать: транспортні засоби, засоби зв’язку, вогнепальна зброя та спеціальні засоби.

Вогнепальна зброя, транспортні засоби та інша техніка (майно), призначені для забезпечення несення служби патрулями, повинні бути повністю укомплектованими, справними та використовуватись тільки за призначенням із дотриманням установлених норм та правил.

Озброєння патрулів, кількість боєприпасів, які виділяються для несення патрульно-постової служби, визначаються начальником органу управління Служби правопорядку.

За надзвичайних обставин наказом начальника органу управління Служби правопорядку особовий склад патруля може озброюватися вогнепальною зброєю, а також спеціальними засобами, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 83 "Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення службових обов’язків" (із змінами).

2.15. Для несення патрульно-постової служби призначаються патрулі Служби правопорядку. Патруль складається із начальника патруля і двох-трьох військовослужбовців підрозділу Служби правопорядку.

Начальником патруля залежно від покладених завдань може призначатися офіцер або військовослужбовець військової служби за контрактом.

Патрулювання здійснюється в пішому порядку чи на автомобілі протягом доби або на певний час дня чи ночі. Патрулю, призначеному на добу, через кожні чотири години виконання своїх обов’язків на маршруті патрулювання дозволяється відпочивати протягом двох годин у приміщенні органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) або в іншому місці, визначеному начальником органу управління Служби правопорядку, за наявності умов відпочинку.

Патрулю для виконання завдання визначається маршрут патрулювання, що включає місцевість, яка прилягає до основного напряму руху патруля в межах можливого спостереження. Ширина смуги маршруту патрулювання уточнюється на місцевості, що прилягає до основного напряму руху патруля в межах закріпленої за ним території.

Довжина маршруту патрулювання на автомобілі становить, як правило, 6-8 км, пішого патрулювання - 1-1,5 км. Довжина маршрутів патрулювання може бути збільшена або зменшена начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) залежно від їх особливостей та обстановки на них.

Несення служби патрулем може здійснюватись на одному або декількох маршрутах. На кожен маршрут патрулювання розробляється картка маршруту патруля. Під час проведення інструктажу посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, вказуються послідовність і порядок переміщення з одного маршруту на інший.

Час виставлення патрулів і тривалість несення служби встановлюються начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) з таким розрахунком, щоб кількість патрулів збільшилась у найбільш напружений час доби і у місцях, де найбільш можливі порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.

Для вирішення завдань, що раптово виникають у зв’язку зі зміною обстановки, забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців, під час прийняття їжі основним складом патруля, у випадках захворювання тощо, начальником органу управління Служби правопорядку призначається резервний патруль Служби правопорядку.

Військовослужбовці несуть службу в патрулі в установленій формі одягу. Форма одягу для патрулів визначається наказом начальника гарнізону.

Особовий склад патруля під час виконання своїх службових обов’язків повинен бути взірцем додержання військової дисципліни, форми одягу та військової ввічливості.

2.16. У підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні організація підготовки особового складу до несення патрульно-постової служби, проведення розводу патрулів, підтримання зв’язку з патрулем та координація його дій під час несення служби, здійснення перевірки несення служби патрулями, а також прийняття рішення про затримання військовослужбовців та складання протоколу про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення покладаються на начальника підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні та посадову особу підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні, відповідальну за організацію патрульно-постової служби.

2.17. Показові та інструкторсько-методичні заняття з питань організації та несення патрульно-постової служби проводяться під керівництвом:

начальника Центрального управління Служби правопорядку

(по м. Києву і Київській обл.) - військового коменданта (місто Київ), начальників територіальних управлінь з начальниками зональних відділів (відділень) та їх заступниками, офіцерами підпорядкованого штабу - один раз протягом навчального року;

начальників зональних відділів (відділень) Служби правопорядку з командирами підрозділів, їх заступниками та офіцерами підпорядкованого штабу - один раз протягом навчального року;

посадових осіб, які відповідають за організацію патрульно-постової служби з усіма категоріями військовослужбовців, які залучаються до несення патрульно-постової служби, та їх підготовку, - один раз на півріччя.

Проведення показових та інструкторсько-методичних занять здійснюється, як правило, на базі підрозділів, які відстають.

Облік проведених занять ведеться в Журналі обліку проведених занять з патрулем (додаток 1).

Плани-конспекти та журнали обліку проведених занять зберігаються в штабі органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні).

2.18. Огляди-конкурси на кращу організацію та стан патрульно-постової служби проводяться комісіями зі складанням актів за їх результатами та з виданням організаційних і підсумкових наказів під керівництвом начальника Центрального управління Служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.) - військового коменданта (місто Київ), начальників територіальних управлінь Служби правопорядку - щороку.

Один раз на навчальний рік організовується проведення змагань в органах управління Служби правопорядку на кращий підрозділ з несення патрульно-постової служби. Під час проведення змагань оцінюються знання військовослужбовцями вимог відповідних нормативно-правових актів, обов’язків та інструкцій патрулів, матеріальної частини вогнепальної зброї та правил застосування спеціальних засобів, заходів безпеки під час поводження з ними, вміння діяти у позаштатних ситуаціях.

Змагання плануються і проводяться під час занять з бойової підготовки, спортивно-масової роботи. Оцінка практичного виконання обов’язків визначається за результатами перевірки несення служби в патрулі.

3.1. Планування заходів патрульно-постової служби організовує начальник штабу органу управління Служби правопорядку спільно із посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби. До планування заходів залучаються офіцери відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах, структур з гуманітарних питань і матеріально-технічного забезпечення Служби правопорядку.

3.2. На основі рішення начальника органу управління Служби правопорядку начальником штабу та посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, розробляються План організації патрульно-постової служби у гарнізонах, що входять до зони діяльності органу управління Служби правопорядку (далі - План) (додаток 2), схеми маршрутів патрулювання на території міст (гарнізонів), інструкції для патрулів та картки маршрутів патрулів.

3.2.1. План включає текстову частину та додаток (графічну частину) на карті масштабу М1: 200000.

У текстовій частині Плану відображаються відповідними розділами (пунктами): висновки із оцінки оперативної обстановки в гарнізонах; райони несення служби патрулями та ділянки зосередження основних зусиль; завдання патрулів; порядок і особливості виконання завдань патрулями; організація управління та контролю за виконанням завдань патрулями; основні питання взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку та оперативними черговими підрозділів Міністерства внутрішніх справ України; заходи щодо матеріально-технічного забезпечення.

У додатку до Плану (графічній частині) відображаються: райони несення служби патрулями; найменування та межі гарнізонів, які входять до зони діяльності органу управління Служби правопорядку; військові частини (установи), які дислокуються у гарнізоні, у тому числі структурні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України; маршрути висування патрулів з органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) до місць несення служби та у зворотному напрямку, а також відповідні розрахунки щодо залучення сил та засобів до несення патрульно-постової служби; порядок підтримання зв’язку під час організації взаємодії.

План підписує начальник штабу органу управління Служби правопорядку та затверджує начальник органу управління Служби правопорядку. Графічну частину Плану підписує начальник штабу органу управління Служби правопорядку.

3.2.2. Схема маршруту патрулювання (додаток 3) розробляється графічно на картах (планах місцевості), складається у двох примірниках, підписується посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, погоджується з відповідними начальниками гарнізонів та затверджується начальником органу управління Служби правопорядку.

На схемі маршруту патрулювання відображаються:

маршрути руху патрулів (за номерами та варіантами);

маршрути несення служби патрулями Міністерства внутрішніх справ України, які проходять поблизу або пересікаються з маршрутами руху патрулів Служби правопорядку;

маршрути висування патрулів з органів управління (підрозділів Служби правопорядку у гарнізонах) Служби правопорядку на маршрути несення служби та у зворотному напрямку;

розташування державних і місцевих органів управління;

розташування військових частин (установ);

розташування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України;

розміщення громадських місць (розважальних закладів) поблизу військових частин (установ), які відвідують військовослужбовці, та тих, які знаходяться на маршруті руху патрулів;

розташування станцій метро;

розташування комендатури військових сполучень;

розташування аеропортів;

розташування медичних закладів;

розташування відділень зв’язку (телефонів для зв’язку);

розташування військових комісаріатів (обласний, міський, районний);

розташування вокзалів (залізничні, морські, річні, автомобільні).

3.2.3. Інструкції для патрулів Служби правопорядку розробляються для кожного гарнізону окремо, підписуються посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, і затверджуються начальником органу управління Служби правопорядку.

В інструкції для патрулів Служби правопорядку визначаються:

завдання патрулів на території міста (гарнізону);

маршрути руху патрулів, їх довжина та межі;

особливості несення служби на кожному маршруті руху;

місця, які потребують особливої уваги;

обставини та порядок застосування заходів фізичного впливу, зброї та спеціальних засобів;

місця розміщення на маршрутах патрулювання підрозділів Міністерства внутрішніх справ України;

місця розміщення на маршрутах патрулювання засобів зв’язку та способи зв’язку з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, оперативним черговим підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, з найближчим постом міліції;

порядок руху та дій на маршрутах;

час виконання завдань та порядок надання доповіді.

3.2.4. Картка маршруту пішого патруля (додаток 4) розробляється на кожний маршрут патрулювання. Картку маршруту пішого патруля підписує посадова особа органу управління Служби правопорядку, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, і затверджує начальник органу управління Служби правопорядку. Картка маршруту пішого патруля оформляється у вигляді книжки, розмір картки - 9 х 12 см, аркуші нумеруються.

У картці маршруту пішого патруля відображаються:

маршрут руху патруля, його довжина та межі;

час виконання завдань та порядок надання доповіді;

особливі обов’язки патрулів;

способи зв’язку із сусідніми патрулями, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку та з оперативним черговим підрозділів Міністерства внутрішніх справ України;

місця, які потребують особливої уваги;

порядок руху та дій на маршруті.

До картки маршруту пішого патруля додаються список військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (установи) та знаходяться в розшуку у відповідній зоні діяльності органу управління Служби правопорядку, із вказівкою прізвищ, імен, по батькові, дат народження, особистих прикмет та їх фотографії.

3.3. У разі змін в оперативній обстановці здійснюються аналіз, оцінювання та уточнення змісту Плану, схем маршрутів патрулювання, інструкцій для патрулів та карток маршрутів піших патрулів.

3.4. Перед початком нового навчального року штабом органу управління Служби правопорядку до підпорядкованих підрозділів надаються такі документи:

до підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні - другі примірники схем маршрутів патрулювання, інструкції для патрулів та картки маршрутів піших патрулів;

до батальйонів та рот Служби правопорядку - другі примірники схем маршрутів патрулювання та інструкції для патрулів.

4.1. Контроль за організацією та несенням патрульно-постової служби є важливим засобом зміцнення військової дисципліни серед особового складу та забезпечення високої активності патрулів у боротьбі з правопорушеннями у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях. Контроль здійснюється шляхом проведення систематичних перевірок несення служби патрулями відповідними посадовими особами Служби правопорядку.

4.2. Перевірка несення служби патрулями здійснюється:

посадовими особами Головного управління Служби правопорядку, органів управління Служби правопорядку - під час роботи в підпорядкованих органах управління та підрозділах Служби правопорядку;

начальниками органів управління Служби правопорядку - не менше одного разу на місяць;

заступниками начальників органів управління Служби правопорядку - не менше двох разів на місяць;

начальниками підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні, посадовими особами, які відповідають за організацію патрульно-постової служби, командиром батальйону, роти Служби правопорядку - не менше одного разу на тиждень;

командирами підрозділів Служби правопорядку, від яких призначено патруль, - не менше двох разів на тиждень.

Перевірці підлягають усі патрулі Служби правопорядку, які несуть службу протягом доби.

4.3. Перевірка проводиться в будь-який час доби згідно з графіками.

Графік перевірки несення служби патрулями складається на місяць у штабі органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні). Графік підписується начальником штабу органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), затверджується начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні). Графіки перевірки зберігаються в штабі органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) протягом року.

4.4. Особи, які перевіряють несення служби патрулями, зобов’язані знати оперативну обстановку на маршрутах патрулювання, об’єктивно оцінювати якість несення служби, не допускаючи послаблень і спрощень, а також методичні рекомендації військовослужбовцям щодо виконання завдань патрулювання та дій у складній обстановці.

4.5. Під час здійснення перевірки перевіряючий зобов’язаний відрекомендуватись, надати посвідчення особи та разове посвідчення на право перевірки патруля, видане відповідним органом управління Служби правопорядку, від якого призначений патруль. Про прибуття перевіряючого начальник патруля негайно за допомогою засобів зв’язку доповідає оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (начальнику підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).

4.6. Без разового посвідчення на право перевірки патруль Служби правопорядку мають право перевіряти:

посадова особа Головного управління Служби правопорядку (за наявності відповідного припису, підписаного начальником Головного управління Служби правопорядку);

начальник відповідного органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та його заступники;

посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби;

командир підрозділу Служби правопорядку, від якого призначено патруль.

За вимогою особи, яка призначена для перевірки виконання завдань патрулями, начальник патруля доповідає про обстановку на території маршруту і відповідає на поставлені запитання.

За відсутності патруля на маршруті патрулювання посадова особа, яка призначається для перевірки, зобов’язана негайно з’ясувати причини та особисто або через оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (начальника підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) встановити його місцезнаходження.

4.7. Під час перевірки несення служби патрулями перевіряються:

наявність особового складу, спеціальних засобів (вогнепальної зброї), засобів зв’язку;

зовнішній вигляд особового складу патруля, додержання ним військової дисципліни та ввічливості;

знання своїх службових обов’язків, оперативної обстановки, яка склалася в зоні маршруту патрулювання, та особливостей несення служби на маршруті;

знання вимог нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрулів, уміння застосовувати їх у практичній діяльності. У випадках неправильних відповідей перевіряючий повинен дати вичерпні роз’яснення з поставлених питань;

порядок організації зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та відповідними структурними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;

наявність у начальника патруля службових документів (посвідчення начальника патруля, нагрудного знака, картки маршруту пішого патруля, бланка списку військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення) (додаток 5) та нарукавних пов’язок у патрульних;

повнота та якість оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;

наявність фотокарток або словесних портретів військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (установу) і на цей час розшукуються в зоні діяльності органу управління Служби правопорядку;

використання за призначенням закріпленого транспортного засобу (у разі якщо патруль несе службу на автомобілі), наявність документів на транспортний засіб.

4.8. У разі встановлення під час проведення перевірки недоліків у несенні служби перевіряючий зобов’язаний на місці вжити заходів стосовно їх усунення. За неможливості їх усунення на місці вживаються заходи щодо відсторонення особового складу від несення служби та його заміни.

4.9. Про результати перевірки несення служби патрулями на зворотному боці списку військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення, робиться відповідний запис з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів, а її результати доводяться до відома відповідних командирів (начальників), а також використовуються під час здійснення контролю за перевіркою несення служби патрулями, проведення інструктажів та підбиття підсумків несення служби патрулями.

Зазначені списки здаються начальниками патрулів після закінчення несення служби посадовій особі, відповідальній за організацію патрульно-постової служби, та в подальшому підшиваються та зберігаються у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) протягом року, який настає за поточним роком.

Дані на військовослужбовців, яким зроблено зауваження або яких затримано за вчинення правопорушень, заносяться посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, до Книги обліку військовослужбовців, яким було зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або затримано за вчинення адміністративного правопорушення (додаток 6). Зазначена книга зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах протягом трьох років після заведення нової та знищується у встановленому порядку.

4.10. Забороняється перевіряти несення служби патрулями із застосуванням дій, які можуть призвести до нещасного випадку або небажаних наслідків (відбирати спеціальні засоби, інсценувати правопорушення тощо).

4.11. Начальники органів управління Служби правопорядку (підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні) здійснюють щоденний контроль за перевірками несення служби кожним патрулем та один раз на місяць контролюють здійснення перевірок патрулів своїми заступниками.

4.12. Стан перевірок несення служби патрулями розглядається не менше одного разу на місяць на службових нарадах керівного складу органу управління Служби правопорядку (офіцерів підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).

5.1. Під час несення патрульно-постової служби особовий склад патруля підпорядковується начальнику органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), оперативному черговому органу управління Служби правопорядку та командиру підрозділу Служби правопорядку, від якого призначений патруль.

5.2. Патруль Служби правопорядку, призначений для несення служби на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах та аеропортах, організовує взаємодію з військовими комендантами на транспорті та з працівниками Міністерства внутрішніх справ України.

5.3. Начальник патруля відповідає за правильне несення служби патрульними, підтримання правопорядку та військової дисципліни на маршруті патрулювання військовослужбовцями, а також дотримання вимог законодавства у разі застосування заходів адміністративного примусу.

Начальник патруля зобов’язаний:

прибути у визначений час до начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) на інструктаж;

знати обов’язки начальника патруля, порядок застосування до військовослужбовців, які вчинили або вчинюють правопорушення, заходів адміністративного примусу, правильність оформлення документів, які підтверджують законність перебування військовослужбовців за межами військової частини (установи);

керувати несенням служби патрульними;

з’ясувати завдання та особливості їх виконання на відповідних маршрутах патрулювання;

із прибуттям на маршрути патрулювання організувати взаємодію з працівниками Міністерства внутрішніх справ щодо забезпечення підтримання військовослужбовцями громадського порядку;

знати на своєму маршруті патрулювання розміщення засобів зв’язку, прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника, а також порядок взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;

стежити за поведінкою військовослужбовців, за потреби перевіряти їх документи, робити зауваження військовослужбовцям, які вчинили або вчинюють правопорушення (адміністративне правопорушення, порушення військової дисципліни, у тому числі порушення правил носіння військової форми одягу), та вимагати від них припинення вчинення правопорушення, у тому числі приведення форми одягу відповідно до вимог керівних документів;

дотримуватись законності під час застосування до військовослужбовців, які вчинили або вчинюють правопорушення, заходів адміністративного примусу. Перед застосуванням цих заходів роз’яснювати, згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються;

вилучати в затриманих військовослужбовців предмети та документи, що можуть бути речовими доказами або є небезпечними для оточуючих, які потрібно здати оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);

не допускати протиправних дій особового складу патруля стосовно затриманих (нанесення образ, тілесних ушкоджень, втрата і привласнення особистих речей тощо);

під час проведення суспільно-політичних та інших заходів у районі маршруту патрулювання не втручатися в дії місцевого населення, перебувати на відстані і періодично доповідати оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про орієнтовну кількість учасників заходу, з якою метою захід організований, зміст висловлювань і транспарантів;

у визначений час доповідати оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про результати патрулювання;

після закінчення патрулювання прибути до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), доповісти оперативному черговому (начальнику підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про завершення патрулювання, здати спеціальні засоби (вогнепальну зброю), засоби зв’язку та документи начальника патруля.

Начальник патруля на транспортному засобі, крім того, зобов’язаний:

неухильно дотримуватися встановленого порядку несення патрульно-постової служби, виконання поставлених завдань, збереження спеціальних засобів (вогнепальної зброї) та експлуатації наданої техніки;

дотримуватися порядку посадки та висадки осіб, яких затримано;

дотримуватися вимог Правил дорожнього руху та порядку використання транспортних засобів під час патрулювання.

5.4. Патрульний зобов’язаний:

знати обов’язки патрульного, порядок застосування до військовослужбовців, які вчинили або вчинюють правопорушення, заходів адміністративного примусу;

пильно нести службу, спостерігати за поведінкою військовослужбовців, доповідати про всі помічені ними порушення правопорядку і військової дисципліни начальнику патруля;

точно і швидко виконувати накази начальника патруля і нікуди не відлучатися без його дозволу;

рішуче й уміло діяти під час затримання порушників громадського порядку і військової дисципліни;

не дозволяти затриманим відходити від начальника патруля без його дозволу;

не приймати від затриманих та не передавати їм будь-які сторонні предмети без дозволу начальника патруля, доповідати начальнику патруля про прохання затриманих;

отримавши від начальника патруля наказ про супроводження затриманих до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), доставити затриманих осіб до оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (посадової особи підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);

після закінчення патрулювання з дозволу начальника патруля повернутися до свого підрозділу і доповісти черговому підрозділу Служби правопорядку про своє прибуття, здати спеціальні засоби (вогнепальну зброю).

5.5. У разі звернення громадян до патруля Служби правопорядку з повідомленням про події, що загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі вчинення громадянами протиправних дій особовий склад патруля повинен негайно повідомити чергового (працівника) Міністерства внутрішніх справ України та оперативного чергового Служби правопорядку (посадову особу підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).

5.6. Особовому складу патруля під час несення служби забороняється:

відволікатися від виконання завдань патрулювання і послаблювати пильність;

вступати у позаслужбові розмови;

приймати від затриманих або передавати їм будь-які предмети без наказу начальника патруля;

показувати чи передавати будь-кому свою вогнепальну зброю, спеціальні засоби, за винятком осіб, яким він підпорядковується;

заходити без службової необхідності в житлові будинки, магазини, клуби, ресторани та інші приміщення;