Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу

15) порушення встановлених законодавством вимог до реклами на ринках фінансових послуг - у розмірі від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи, визначені в підпунктах 4 та 11 пункту 7.34 глави 7 розділу II цього Положення, не застосовуються, якщо порушення відповідних вимог законодавства сталося внаслідок технічного збою чи через настання інших невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлювали їх виконання, за умови, що банк попередив Національний банк про факт технічного збою чи настання інших невідворотних обставин.

7.35. Національний банк накладає на банк штраф за порушення законодавства України з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, наслідками яких є виникнення реальної загрози для безпечного функціонування об'єкта критичної інфраструктури банку, безпеки інформації банку та його клієнтів та/або реалізації системного кіберризику в банківській системі, у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Системним кіберризиком є ризик порушення стабільності банківської системи внаслідок реалізації кіберзагроз щодо окремого банку через відповідні недоліки в його кіберстійкості.

7.36. Штраф за порушення вимог статті 24 Закону про платіжні послуги в частині нездійснення контролю за наявністю відповідного статусу в технологічного оператора перед укладенням із ним договору, укладення договору про надання послуг технологічного оператора з особою без відповідного статусу та/або отримання послуг технологічного оператора від особи без відповідного статусу накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.37. Штраф за порушення вимог статті 25 Закону про платіжні послуги в частині незабезпечення дотримання комерційним агентом вимог Закону про платіжні послуги, нормативно-правових актів Національного банку накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.38. Штраф за порушення вимог статті 26 Закону про платіжні послуги в частині незабезпечення дотримання третіми особами, яким передано виконання окремих операційних функцій, пов'язаних із наданням платіжних послуг, вимог Закону про платіжні послуги, нормативно-правових актів Національного банку накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.39. Рішення про накладення штрафу на банк, філію іноземного банку, власника істотної участі в банку, особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку / осіб у структурі власності банку, через яких набуто або збільшено істотну участь у банку з порушенням вимог статей 34, 34-1 Закону про банки, ключового учасника у структурі власності банку, відповідальну особу банківської групи, інших учасників банківських груп приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

7.40. Розрахунок суми штрафу, що відповідно до вимог цього Положення обчислюється у відсотках до статутного капіталу банку, здійснюється Національним банком з урахуванням розміру зареєстрованого статутного капіталу банку на день вчинення порушення / день здійснення ризикової діяльності / останній день виявленого періоду здійснення ризикової діяльності.

Загальна сума штрафу в разі вчинення банком двох або більше видів порушень вимог законодавства з питань фінансового моніторингу обчислюється шляхом додавання за кожен вид порушення та не може перевищувати 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день вчинення останнього з виявлених порушень, за яке накладається штраф.

Днем виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу / вимог санкційного законодавства є дата складання:

1) довідки про виїзну перевірку з питань фінансового моніторингу банку - юридичної особи та відокремлених підрозділів, діяльність яких була об'єктом виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу / нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

2) довідки про виїзну перевірку філії іноземного банку з питань фінансового моніторингу / нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

3) довідки про виїзну перевірку відокремленого підрозділу банку з питань фінансового моніторингу / нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства, якщо діяльність банку - юридичної особи не була об'єктом виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу / нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

4) акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу / нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства.

7.41. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення законодавства України, зазначеного в частині першій статті 73 Закону про банки, є виконавчим документом та набирає законної сили з дати його прийняття, крім рішення Національного банку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), яке набуває статусу виконавчого документа в порядку, установленому частиною третьою статті 28 Закону України "Про споживче кредитування".

У рішенні Національного банку про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу також зазначаються відомості, передбачені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу передається Національним банком до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в разі невиконання банком, філією іноземного банку такого рішення в добровільному порядку.

Штраф нараховується й сплачується у валюті України.

7.42. Банк, філія іноземного банку, власник істотної участі, особа, яка набула або збільшила істотну участь у банку / особа в структурі власності банку, через яку набуто або збільшено істотну участь у банку з порушенням вимог статей 34, 34-1 Закону про банки, ключовий учасник у структурі власності банку, відповідальна особа банківської групи, інший учасник банківської групи сплачує нараховану суму штрафу протягом строку, установленого Національним банком, та письмово повідомляє Національний банк про сплату штрафу в установленому Національним банком порядку.

7.30. Пункт 7.30 глави 7 розділу II виключено

7.43. Національний банк може не накладати штраф у таких випадках:

а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень пруденційних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:

пруденційні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць або щодекадно, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

пруденційні нормативи, які розраховуються щоденно, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

б) якщо стягнення суми штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, установлених нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;

г) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців.

Національний банк не застосовує до банку, віднесеного до категорії проблемних, заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення пруденційних нормативів та/або лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції, та/або порядку формування та зберігання обов'язкових резервів, резервів за валютними деривативами.

З метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк застосовує інші адекватні заходи впливу.

8.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу (голосувати на загальних зборах учасників банку та будь-яким чином брати участь в управлінні банком) у разі порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до здійснення банком ризикової діяльності;

б) виявлення невідповідності ділової репутації та/або фінансового/майнового стану власника істотної участі в банку вимогам Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку та/або якщо в Національного банку є підстави вважати, що володіння такою особою істотною участю в банку може створити суттєві загрози належному управлінню банком, інтересам вкладників та інших кредиторів банку чи негативно вплинути на його фінансовий стан;

в) порушення порядку набуття/збільшення істотної участі в банку або за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі;

г) надання власником істотної участі недостовірної інформації в складі пакета документів, поданого для погодження набуття або збільшення істотної участі, а також іншої недостовірної інформації (у тому числі про структуру власності) або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

ґ) якщо особа не звернулася до Національного банку за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку у випадках і строки, визначені Національним банком;

д) якщо Національний банк відмовив особі, яка звернулася до нього за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку, у погодженні набутої або збільшеної істотної участі в банку.

8.2. Тимчасова заборона права голосу застосовується Національним банком до:

1) власника прямої істотної участі в банку - щодо належних йому акцій (паїв) банку;

2) власника опосередкованої істотної участі в банку - щодо акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого така особа володіє опосередкованою істотною участю в банку.

Заборона права голосу для юридичної особи - власника істотної участі в банку - це заборона уповноваженим органам і уповноваженим особам цієї юридичної особи приймати будь-які рішення, пов'язані з використанням права голосу за акціями (паями) банку, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі.

8.3. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу та призначення довіреної особи приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду за результатами безвиїзного нагляду та/або інспекційної перевірки, та/або нагляду за дотриманням вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку з питань реєстрації та ліцензування банків, набуття (збільшення) істотної участі в банку та розкриття інформації про структуру власності.

Тимчасова заборона права голосу може застосовуватися додатково до інших заходів впливу, передбачених частиною першою статті 73 Закону про банки.

У рішенні про тимчасову заборону права голосу Національний банк, серед іншого, визначає:

1) кількість акцій (паїв), права за якими обмежуються;

2) спосіб і строк усунення порушення.

Національний банк має право заборонити власнику істотної участі в банку, щодо якого застосовується тимчасова заборона права голосу, збільшувати участь у цьому банку.

Національний банк має право тимчасово заборонити особі, яка звернулася до нього за погодженням набутої або збільшеної істотної участі в банку після її фактичного набуття або збільшення, використання права голосу щодо відповідних акцій (паїв) банку до прийняття відповідного рішення.

Комітет з питань нагляду за потреби має право внести зміни до рішення про тимчасову заборону права голосу в частині заходів, які потрібно вжити для усунення порушення, строку усунення порушення.

8.4. Національний банк водночас із направленням/врученням рішення про тимчасову заборону права голосу повідомляє банк про потребу подання до Національного банку пропозицій щодо не менше двох кандидатур для призначення довіреної особи.

Банк зобов'язаний подати:

1) клопотання про призначення довіреної особи, у якому зазначені пропозиції щодо не менше двох кандидатур для призначення довіреної особи;

2) документи для ідентифікації фізичної особи, визначені в главі 4 розділу I Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 (зі змінами) (далі - Положення про ліцензування банків), - щодо всіх кандидатур, зазначених у клопотанні;

3) документи для оцінки ділової репутації фізичної особи, визначені в главі 9 розділу II Положення про ліцензування банків, - щодо всіх кандидатур, зазначених у клопотанні.

8.5. Кандидат для призначення довіреною особою / довірена особа повинен/повинна відповідати таким вимогам:

1) не мати ознак небездоганної ділової репутації, визначених у розділі II Положення про ліцензування банків;

2) не бути службовцем Національного банку;

3) не бути особою, яка є пов'язаною особою з банком;

4) не бути особою, яка має або може мати реальний чи потенційний конфлікт інтересів із банком, та/або якщо не минуло три роки з дня звільнення особи з посади, у тому числі з посади в Національному банку, та/або втрати нею статусу пов'язаної з банком особи.

8.6. Національний банк протягом 30 календарних днів із дня отримання від банку клопотання щодо призначення довіреної особи та документів, визначених у цьому Положенні:

1) призначає довірену особу з числа запропонованих банком кандидатів на період до усунення порушення, за яке було застосовано тимчасову заборону права голосу (рішення приймає Правління Національного банку / Комітет з питань нагляду);

2) повідомляє про відмову в призначенні довіреної особи з числа запропонованих банком кандидатів (рішення приймає Правління Національного банку / Комітет з питань нагляду).

8.7. Національний банк має право відмовити банку в призначенні довіреної особи в разі наявності таких підстав:

1) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам цього Положення, та/або містять недостовірну інформацію;

2) невідповідність кандидатів вимогам цього Положення.

Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення щодо призначення / відмови в призначенні довіреної особи повідомляє банк, власника істотної участі в банку та довірену особу й надає їм копію такого рішення.

Право голосу щодо акцій (паїв) банку, а також право брати участь в управлінні банком переходять до довіреної особи з дня прийняття Національним банком рішення щодо призначення довіреної особи.

Довірена особа зобов'язана під час голосування на загальних зборах учасників банку або в межах іншої участі в управлінні банком діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком, керуючись принципом забезпечення та захисту інтересів банку, його вкладників та інших кредиторів, і повідомляти Національний банк про прийняті нею рішення / вчинені дії в день їх прийняття/вчинення.

Правління Національного банку / Комітет з питань нагляду має право надавати довіреній особі обов'язкові до виконання доручення щодо реалізації права голосу [завдання щодо голосування на загальних зборах учасників банку, а саме: перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати, та вказівки щодо участі в управлінні банком]. Довірена особа під час голосування на загальних зборах учасників банку та участі в управлінні банком повинна діяти саме так, як передбачено відповідними завданнями та вказівками (у разі їх отримання від Національного банку). Дії довіреної особи, вчинені всупереч наданим Національним банком завданням щодо голосування на загальних зборах учасників банку та вказівкам щодо участі в управлінні банком, не мають юридичної сили.

8.8. Рішення про тимчасову заборону права голосу / відновлення права голосу протягом трьох робочих днів із дня його прийняття надсилається або вручається під підпис:

власнику істотної участі в банку (його уповноваженому представнику) або голові правління банку (особі, яка виконує обов'язки голови правління банку);

довіреній особі.

Копія рішення також надсилається раді та правлінню банку.

Власник істотної участі в банку, керівник банку зобов'язані забезпечувати виконання рішення про заборону права голосу.

8.9. Право голосу власника істотної участі в банку може бути відновлено:

1) на підставі рішення Правління Національного банку або Комітету з питань нагляду про відновлення права голосу власника істотної участі в банку після усунення виявлених порушень на підставі висновку відповідного структурного підрозділу Національного банку;

2) за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Довірена особа втрачає свій статус із дня набрання чинності рішенням Національного банку про відновлення права голосу власника істотної участі в банку.

8.10. Національний банк надсилає копію рішення про тимчасову заборону / відновлення права голосу власника істотної участі депозитарній установі, яка обслуговує рахунок у цінних паперах акціонера, щодо якого застосовано тимчасову заборону права голосу, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення.

1. Національний банк має право застосувати захід впливу у вигляді висунення вимоги до власника істотної участі в банку про відчуження акцій (паїв) банку у випадках, передбачених статтями 34-1 і 34-2 та частиною восьмою статті 73 Закону про банки.

Національний банк має право вимагати відчуження відповідних акцій (паїв) банку:

1) якщо виявлено, що визначені статтею 34-1 Закону про банки документи, подані до Національного банку для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, містять недостовірну інформацію, яка вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення про погодження набуття або збільшення істотної участі в банку;

2) якщо особа не звернулася до Національного банку за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку у випадках і строки, визначені Національним банком;

3) якщо Національний банк відмовив у погодженні набутої або збільшеної істотної участі в банку особі, яка звернулася до Національного банку за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку;

4) у разі неусунення у визначений Національним банком строк порушення/порушень, за яке/які Національний банк заборонив власнику істотної участі в банку використовувати право голосу.

2. Вимога Національного банку до власника істотної участі в банку щодо відчуження акцій (паїв) банку реалізується шляхом:

1) щодо власника прямої істотної участі в банку - відчуження належних власнику істотної участі акцій (паїв) банку;

2) щодо власника опосередкованої істотної участі в банку - відчуження акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку, або частки в статутному капіталі (пакета акцій) юридичної особи, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у банку.

3. Рішення про висунення вимоги до власника істотної участі в банку про відчуження акцій (паїв) банку приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду за результатами безвиїзного нагляду та/або інспекційної перевірки, та/або нагляду за дотриманням вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку з питань реєстрації та ліцензування банків, набуття (збільшення) істотної участі в банку та розкриття інформації про структуру власності.

Національний банк має право заборонити власнику істотної участі в банку, до якого застосовано захід впливу у вигляді висунення вимоги щодо відчуження акцій (паїв) банку, збільшувати участь у цьому банку.

4. Національний банк звертається до суду з позовом про примусове відчуження акцій (паїв) банку в разі невиконання власником істотної участі в банку у визначений Національним банком строк вимоги щодо відчуження акцій (паїв) банку.

10.1. Національний банк має право відстороняти посадову особу банку від посади за наявності фактів, які свідчать про дії або бездіяльність цієї посадової особи, що призвели до здійснення ризикової діяльності, невиконання вимоги Національного банку, встановленої відповідно до статей 66 і 67 Закону про банки, або порушення вимог банківського, валютного законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі:

а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програми капіталізації/плану фінансового оздоровлення або плану реорганізації) або плану реструктуризації;

б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, письмовій вимозі, щодо усунення порушень банківського, валютного законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу;

в) невиконання банком (крім філії іноземного банку) у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку;

г) невиконання банком у встановлений строк рішень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі (крім філії іноземного банку) або обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, або заборони видавати бланкові кредити;

ґ) підпункт "ґ" пункту 10.1 глави 10 розділу ІІ виключено

ґ) подання недостовірної інформації або звітності, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання, у тому числі щодо пов'язаних з банком осіб та/або операцій банку з такими особами;

д) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

е) надання недостовірної інформації, ненадання інформації, оригіналів документів та/або їх копій, письмових пояснень з питань діяльності банку, у тому числі щодо пов'язаних із банком осіб та/або операцій банку з такими особами, на письмову вимогу уповноваженої посадової особи Національного банку або уповноважених Національним банком осіб на проведення перевірки;

є) порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;

ж) суттєві порушення вимог валютного законодавства;

з) отримання від державних органів інформації про притягнення банку до відповідальності за порушення банком законодавства України на ринку цінних паперів або про акціонерні товариства;

и) невідповідності керівника банку вимогам статті 42 Закону про банки і нормативно-правових актів Національного банку.

10.2. До посадових осіб банку, яких Національний банк має право відсторонити від посади, належать:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління банку;

головний бухгалтер банку;

керівник відокремленого підрозділу банку;

головний бухгалтер відокремленого підрозділу банку (за наявності);

керівник філії іноземного банку;

головний бухгалтер філії іноземного банку.

10.3. Рішення про відсторонення посадової особи банку від посади / поновлення на посаді приймається Правлінням Національного банку або Комітетом з питань нагляду.

Посадові особи, які відсторонюються від посади, можуть запрошуватися на засідання Правління Національного банку або Комітету з питань нагляду.

10.4. Національний банк повідомляє про прийняте рішення про відсторонення посадової особи банку від посади:

правління або раду банку - щодо відсторонення посадової особи банку/відокремленого підрозділу банку;

філію іноземного банку - щодо відсторонення посадової особи філії іноземного банку.

10.5. Банк не пізніше трьох робочих днів з дня отримання рішення повідомляє електронною поштою Національному банку про посадову особу, яка виконуватиме обов'язки особи, відстороненої від посади (із зазначенням реквізитів прийнятого відповідним органом управління банку рішення).

10.6. Посадову особу, яку на підставі рішення Національного банку відсторонено від посади, може бути поновлено на посаді після усунення виявлених порушень на підставі рішення Національного банку про поновлення посадової особи банку на посаді або за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Національний банк розглядає питання щодо поновлення посадової особи банку, яку на підставі рішення було відсторонено від посади, у разі відповідного звернення банку та за умови надання банком документів, що підтверджують усунення виявлених порушень, в іншому випадку залишає звернення без розгляду та повідомляє про це банк.

Національний банк повідомляє (письмово або електронною поштою) банк про прийняте рішення про поновлення посадової особи банку на посаді не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

11.1. Національний банк приймає рішення про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з критеріїв, передбачених частиною першою статті 75 Закону про банки.

11.1-1. Пункт 11.1-1 глави 11 розділу ІІ виключено

11.2. Національний банк має право віднести банк до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з таких критеріїв:

1) невиконання банком без обґрунтованих причин рішення Національного банку (у тому числі про застосування заходів впливу / санкцій) та/або вимоги Національного банку щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, нормативно-правових актів Національного банку протягом визначеного Національним банком строку;

2) установлення за результатами банківського нагляду або аудиторської перевірки фактів подання банком недостовірної звітності, не виправленої в строк, що призвело до невиконання банком хоча б одного з пруденційних нормативів капіталу, ліквідності, кредитного ризику;

3) ненадання банком інформації, оригіналів документів та/або їх копій, письмових пояснень, у тому числі щодо пов'язаних з банком осіб та/або операцій банку з такими особами, з питань діяльності банку та/або надання банком недостовірної/недостовірних інформації, документів та/або їх копій, письмових пояснень на запит Національного банку, уповноваженої Національним банком особи для проведення інспекційної перевірки/перевірки банку;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо діянь у фінансовій сфері контролерів, керівників банку;

5) конфлікту інтересів банку, про що свідчить наявність інформації, виявлення фактів про будь-який вид стосунків, який суперечить інтересам банку, відсутність згоди та/або наявність суперечностей між органами управління, акціонерами банку та/або власниками істотної участі в банку, що негативно впливають на ефективне управління банком та/або діяльність банку, які можуть загрожувати інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;

6) невиконання вимог законодавства України щодо розкриття відомостей про власників істотної участі в банку в обсязі, визначеному Національним банком, подання недостовірної або неподання / несвоєчасне подання інформації про структуру власності банку, пов'язаних з банком осіб, невідповідність структури власності банку вимогам щодо її прозорості, установленим Національним банком;

7) невиконання рішення Національного банку про відсторонення від посади посадової особи банку або заборону використання власником істотної участі в банку права голосу;

8) винесення щодо банку судового рішення, виконання якого може мати негативний вплив на репутацію банку та/або призвести до втрати активів у розмірі більше ніж один відсоток;

9) здійснення ризикової діяльності;

10) застосування іноземних та/або українських санкцій;

11) виявлення факту/фактів подання банком недостовірних відомостей щодо виконання особою, яка має намір набути/збільшити істотну участь у банку, вимог:

законодавства України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та/або

статей 32, 34, 34-1 Закону про банки в частині підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для формування або збільшення статутного капіталу банку;

12) підпункт 12 пункту 11.2 глави 11 розділу ІІ виключено

12) невиконання банком вимог щодо захисту інформації у програмному забезпеченні системи автоматизації банку (далі - САБ), інформаційній системі Центру сертифікації ключів банку (далі - ЦСК банку), організації доступу до них, що призвело до несанкціонованого доступу до інформації банку, її знищення та/або викривлення;

13) порушення банком вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки щодо впровадження заходів безпеки інформації / кіберзахисту та/або організації управління кіберризиками, що призвели до масштабного негативного впливу (інциденту інформаційної безпеки / кіберінциденту) на життєдіяльність банку та/або банківську систему, реалізації загрози для безпеки інформації банку та його клієнтів;

14) установлення факту недотримання вимог щодо системи резервування та відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку, який призвів до неможливості повного відновлення функціонування САБ та інформаційної системи ЦСК банку, а також відсутності резервних копій інформації програмних комплексів, необхідних для оперативного відновлення функціонування в мінімально потрібному обсязі та в повному обсязі;