Про затвердження Інструкції з підготовки бюджетних запитів

Відповідно до статей 32, 34, 35 та 36 Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України , затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446,

1. Затвердити Інструкцію з підготовки бюджетних запитів, що додається.

2. Департаменту державного бюджету (Лозицький В.П.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Мярковського А.І.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 32, 34, 35 та 36 Бюджетного кодексу України і визначає механізм розрахунку показників проекту Державного бюджету України на плановий бюджетний період (далі - проект державного бюджету) та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди (далі - прогноз державного бюджету); встановлює порядки складання, розгляду та аналізу бюджетних запитів.

1.2. Головний розпорядник бюджетних коштів (далі - головний розпорядник) організовує та забезпечує складання бюджетного запиту і подає його до Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) в паперовому та електронному вигляді з використанням автоматизованої системи ведення державного бюджету (АІС "Держбюджет") за формами:

БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ на 20__ - 20__РОКИ загальний, Форма 20__-1 (далі - Форма-1) (додаток 1);

БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ на 20__ - 20__РОКИ індивідуальний, Форма 20__-2 (далі - Форма-2) (додаток 2);

БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ на 20__ - 20__РОКИ додатковий, Форма-3 (далі - Форма-3) (додаток 3).

1.3. Форми бюджетного запиту заповнюються послідовно: Форма-2 заповнюється на підставі показників Форми-1 і лише після заповнення зазначених форм у разі потреби заповнюється Форма-3.

1.4. Усі вартісні показники у формах наводяться у тисячах гривень з округленням до десятої.

1.5. Разом з бюджетним запитом головний розпорядник подає необхідну для здійснення Мінфіном аналізу бюджетного запиту детальну інформацію за формами, які щороку доводяться Мінфіном до головних розпорядників, а також підтвердні документи та матеріали (детальні розрахунки, вимоги відповідних міжнародних договорів, регламенти проведення заходів, дозвільну документацію щодо будівництва, акти про виділення земельних ділянок для будівництва, інформацію щодо можливості підключення інженерних мереж, титули будов (об’єктів), проектно-кошторисну документацію, результати аналізу ринкових пропозицій, перелік обладнання та інвентарю тощо).

1.6. Бюджетний запит складається на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди з урахуванням організаційних, фінансових (у тому числі граничних обсягів видатків та надання кредитів загального фонду державного бюджету на плановий бюджетний період (далі - граничні обсяги) та індикативних прогнозних показників обсягів видатків або надання кредитів загального фонду державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди (далі - індикативні прогнозні показники)) та інших обмежень, які щороку доводяться Мінфіном до головних розпорядників.

1.7. Граничні обсяги та індикативні прогнозні показники розраховуються Мінфіном на основі:

прогнозу економічного і соціального розвитку України на плановий бюджетний період та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступні за плановим два бюджетні періоди;

Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

прогнозу Державного бюджету України на відповідні бюджетні періоди, схваленого Кабінетом Міністрів України.

1.8. Розрахунок граничних обсягів та індикативних прогнозних показників здійснюється з урахуванням:

прогнозних обсягів доходів;

граничного (прогнозного) обсягу дефіциту (профіциту) державного бюджету;

граничного (прогнозного) обсягу державного боргу;

розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;

розміру мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівників І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (далі - Єдина тарифна сітка);

прогнозних цін на енергоносії та тарифів на оплату комунальних послуг;

необхідності передбачення нових (порівняно з поточним бюджетним періодом) першочергових видатків, у тому числі тих, що мають періодичний характер;

необхідності оптимізації витрат головних розпорядників, у тому числі шляхом концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах діяльності, скорочення непершочергових та виключення неефективних витрат тощо.

1.9. Граничний обсяг та індикативні прогнозні показники доводяться Мінфіном до головного розпорядника загальними сумами за роками. В межах граничного обсягу доводяться граничні обсяги на утримання апаратів органів державної влади та інші фінансові обмеження.

1.10. Головний розпорядник здійснює розподіл граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, на реалізацію яких спрямовано його діяльність, та стратегічних цілей, визначених планами його діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

1.11. Показники доходів, фінансування, видатків, повернення та надання кредитів за попередній та поточний бюджетні періоди мають відповідати кодам класифікації доходів бюджету, класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання, економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету з урахуванням змін, внесених до відповідної бюджетної класифікації.

1.12. З метою співставлення показників за бюджетними програмами у разі змін у структурі бюджетних програм головного розпорядника звітні показники за попередній бюджетний період та показники поточного бюджетного періоду приводяться у відповідність до програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, що формується у бюджетних запитах на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

У разі якщо бюджетна програма не передбачається на плановий бюджетний період:

показники поточного бюджетного періоду зазначаються окремим рядком;

показники за бюджетною програмою попереднього бюджетного періоду приводяться у відповідність до програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету поточного бюджетного періоду, а у разі якщо бюджетна програма у поточному бюджетному періоді не передбачена - зазначаються окремим рядком.

1.13. Для заповнення форм бюджетного запиту використовуються:

дані річного звіту за попередній бюджетний період, поданого органам Державної казначейської служби України, з урахуванням капітальних видатків (далі - звіт за попередній бюджетний період) - для зазначення показників за попередній бюджетний період;

показники, затверджені розписом Державного бюджету України на поточний бюджетний період з урахуванням капітальних видатків (без урахування внесених змін, крім змін, пов’язаних із внесенням змін до закону України про Державний бюджет України, та змін у структурі бюджетних програм) (далі - розпис на поточний бюджетний період) - для зазначення показників за поточний бюджетний період;

показники видатків та/або надання кредитів, розраховані відповідно до положень розділу ІІ цієї Інструкції, - для зазначення показників на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

1.14. Головні розпорядники забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих до Мінфіну бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту державного бюджету та прогнозу державного бюджету.

1.15. У разі якщо головний розпорядник у межах доведених Мінфіном граничного обсягу та індикативних прогнозних показників пропонує зменшити порівняно з поточним бюджетним періодом видатки та/або надання кредитів загального фонду державного бюджету за одними бюджетними програмами та збільшити за іншими, такі пропозиції мають бути обґрунтовані в частині необхідності такого перерозподілу та можливості реалізації відповідних бюджетних програм у запропонованих обсягах.

1.16. Структурні підрозділи Мінфіну (з урахуванням закріплення бюджетних програм та координації головних розпорядників за структурними підрозділами Мінфіну) здійснюють аналіз отриманих від головних розпорядників бюджетних запитів на предмет відповідності меті, пріоритетності, ефективності використання бюджетних коштів, дотримання доведених обмежень та вимогам цієї Інструкції.

1.17. За результатами проведеного аналізу бюджетних запитів структурні підрозділи Мінфіну подають до структурного підрозділу Мінфіну, який формує проект державного бюджету та прогноз державного бюджету (далі - структурний підрозділ, який формує державний бюджет), інформацію про результати аналізу та стану їх погодження за встановленою ним формою.

1.18. З метою усунення розбіжностей з головними розпорядниками щодо показників проекту державного бюджету та прогнозу державного бюджету Мінфін проводить погоджувальні наради з головними розпорядниками.

За результатами погоджувальних нарад структурні підрозділи Мінфіну (з урахуванням закріплення бюджетних програм та координації головних розпорядників за структурними підрозділами Мінфіну) надають структурному підрозділу, який формує державний бюджет, інформацію про результати таких нарад в розрізі головних розпорядників з деталізацією за бюджетними програмами та бюджетними періодами для узагальнення та подання Міністру фінансів України.

1.19. На основі результатів аналізу Міністр фінансів України відповідно до норм, передбачених частиною першою статті 36 Бюджетного кодексу України, приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України.

1.20. Структурний підрозділ, який формує державний бюджет, на основі отриманої від структурних підрозділів Мінфіну інформації про результати аналізу бюджетних запитів, погоджувальних нарад та прийнятих Міністром фінансів України рішень формує відповідно до норми, передбаченої частиною третьою статті 36 Бюджетного кодексу України, висновок з неузгоджених питань до проекту Державного бюджету України, який подається Кабінету Міністрів України.

1.21. З метою виконання підпункту 9 частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України головні розпорядники доопрацьовують бюджеті запити з урахуванням прийнятих рішень щодо доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України для подання до Верховної Ради України.

1.22. У разі подання головним розпорядником бюджетного запиту, складеного з порушенням вимог цієї Інструкції, Мінфін може повернути такий бюджетний запит головному розпоряднику для приведення його у відповідність до зазначених вимог.

1.23. У разі порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу України.

2.1. Головний розпорядник забезпечує розподіл граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами та здійснює розрахунок обсягів видатків та надання кредитів, ураховуючи принципи пріоритетності, обґрунтованості витрат, а також жорсткої економії бюджетних коштів.

2.2. Граничні обсяги на утримання апаратів органів державної влади не дозволяється збільшувати, а передбачені у граничних обсягах видатки на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали і на оплату комунальних послуг та енергоносіїв не дозволяється зменшувати.

2.3. Розрахунок обсягів видатків та надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди здійснюються з урахуванням:

нормативно-правових актів, що регулюють діяльність головного розпорядника у відповідній сфері;

зобов’язань, передбачених договорами (контрактами);

норм і нормативів;

періодичності виконання окремих бюджетних програм, а також окремих заходів, що здійснюються в межах бюджетних програм;

пріоритетності видатків, ураховуючи реальні можливості бюджету;

результатів оцінки ефективності бюджетних програм, проведеної з урахуванням методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм, встановлених Мінфіном, та висновків за результатами контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

необхідності зменшення заборгованості попередніх бюджетних періодів та недопущення утворення заборгованості за зобов’язаннями у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах;

цін і тарифів поточного року на відповідні товари (роботи, послуги), закупівлю яких передбачається здійснювати у межах бюджетної програми;

кількісних та вартісних факторів, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах.

До кількісних факторів належать, зокрема штатна чисельність працівників, чисельність студентів, кількість бюджетних установ, кількість інвалідів, пенсіонерів тощо. До вартісних факторів - індекси споживчих цін та цін виробників, ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги), розмір прожиткового мінімуму та рівень його забезпечення, розміри мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки тощо.

Окремі фактори, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів, щороку доводяться головним розпорядникам Мінфіном, решта - визначається головним розпорядником самостійно з урахуванням галузевих особливостей та підтверджується відповідними обґрунтуваннями та розрахунками.

2.4. Розрахунок обсягів видатків та надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди здійснюється за кожною бюджетною програмою як за загальним, так і за спеціальним фондами у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету.

Обсяг видатків або надання кредитів за бюджетною програмою визначається як сума коштів за кодами економічної класифікації видатків бюджету або класифікації кредитування бюджету.

Детальні розрахунки в межах коду економічної класифікації видатків здійснюються з урахуванням факторів, що впливають на обсяг видатків та надання кредитів.

2.5. Видатки на інформатизацію визначаються з урахуванням Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації , затвердженої наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 06 червня 2003 року № 97, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 червня 2003 року за № 512/7833.

2.6. Обсяг надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди визначається на підставі нормативно-правових актів, якими передбачено надання таких кредитів, з урахуванням положень договорів (контрактів), включаючи договори про позики від міжнародних фінансових організацій, договори між головним розпорядником та позичальником тощо, та необхідності повного завершення розпочатих позичальником робіт (здійснення виплат), що передбачені такими угодами (договорами).

2.7. При визначенні обсягу видатків або надання кредитів за бюджетними програмами, що забезпечують реалізацію інвестиційних програм (проектів), ураховується необхідність:

першочергового забезпечення ресурсами інвестиційних програм (проектів), реалізація яких розпочинається у поточному бюджетному періоді або розпочалася у минулих бюджетних періодах;

виконання інвестиційних програм (проектів), які реалізовуються в рамках діючих державних цільових програм;

виконання положень договорів (контрактів) щодо надання кредитів.

Видатки на реалізацію інвестиційних програм (проектів) включаються до бюджетного запиту, якщо такі програми (проекти) пройшли експертизу і включені до Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 701 "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи інвестиційних програм (проектів)".

2.8. Обсяг капітальних видатків визначається, ураховуючи запланований обсяг робіт згідно з проектно-кошторисною документацією, ступінь будівельної готовності об’єктів, кількість наявного обладнання та предметів довгострокового користування та ступінь їх фізичного і морального зношення. Фактори, що можуть враховуватися при визначенні обсягу капітальних видатків, головним розпорядником визначаються самостійно з урахуванням галузевих особливостей. Вартість товарів (робіт, послуг) має забезпечувати раціональне та економне використання бюджетних коштів.

2.9. За результатами розрахунків сума видатків та/або надання кредитів загального фонду за усіма бюджетними програмами на відповідний бюджетний період порівнюється із граничним обсягом та індикативними прогнозними показниками.

У разі якщо розрахований обсяг видатків та/або надання кредитів загального фонду перевищує граничний обсяг та індикативні прогнозні показники, додаткові видатки та/або надання кредитів (сума перевищення) включаються у Форму-3 за умови, що такі видатки нормативно-правовими актами визначені пріоритетними.

2.10. Обсяг видатків та/або надання кредитів спеціального фонду визначається головним розпорядником самостійно відповідно до нормативно-правових актів, які передбачають утворення і використання спеціального фонду.

2.11. Розрахунок надходжень спеціального фонду здійснюється відповідно до положень пункту 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

Розрахунок надходжень спеціального фонду на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди здійснюється з урахуванням фактичних надходжень у попередньому та поточному бюджетних періодах.

3.1. Форма-1 призначена для наведення узагальнених показників діяльності головного розпорядника і розподілу граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами.

3.2. У Формі-1 зазначається мета діяльності та завдання головного розпорядника, спрямовані на досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку країни та визначені планами його діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди; здійснюється розподіл граничного обсягу та індикативних прогнозних показників за бюджетними програмами та відповідальними виконавцями бюджетних програм.

Інформація, що наводиться у Формі-1, має у повній мірі характеризувати діяльність головного розпорядника, охоплювати всі сфери, у яких він забезпечує реалізацію державної політики, висвітлювати найбільш суспільно значущі результати його діяльності та враховувати відповідні показники діяльності відповідальних виконавців, робота яких організовується та координується відповідним головним розпорядником.

3.3. У пункті 1 зазначається код відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету та найменування головного розпорядника.

3.4. У пункті 2 зазначається мета діяльності головного розпорядника, яка визначає основне його призначення і роль у реалізації державної політики у відповідній сфері та має формуватись з урахуванням таких критеріїв:

чітке формулювання та лаконічне викладення;

спрямованість на досягнення певного результату;

охоплення всіх сфер діяльності головного розпорядника.

3.5. У пункті 3 наводиться перелік основних завдань головного розпорядника у кожній сфері його діяльності та зазначаються фактичні за попередній бюджетний період і очікувані у поточному, плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах показники результату діяльності головного розпорядника, визначені з урахуванням планів його діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

Завдання головного розпорядника передбачає визначення етапів та шляхів досягнення мети головного розпорядника за допомогою найбільш ефективних методів та оптимальних рішень.

Завдання мають відповідати таким критеріям:

зв’язок з метою діяльності головного розпорядника;

оцінювання за допомогою показників результату;

чітко сформульовані, конкретні та реалістичні.

Кількість завдань, як правило, не повинна перевищувати трьох.

Для кожного завдання мають бути визначені показники результату діяльності головного розпорядника.

Показники результату діяльності головного розпорядника - це кількісні та якісні показники, які характеризують рівень виконання головним розпорядником його завдань, дають можливість найбільш повно оцінити діяльність головного розпорядника та стан сфер його діяльності у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах (далі - показники результату).

Показники результату мають:

характеризувати прогрес у виконанні завдань;

забезпечувати можливість відстеження виконання завдань у динаміці та порівнянності показників результату;

перевірятися та підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Кількість показників результату за кожним завданням, як правило, не повинна перевищувати трьох.

3.6. У пункті 4 зазначаються видатки та надання кредитів загального фонду за бюджетними програмами та відповідальними виконавцями бюджетних програм:

у графах 1-4 зазначаються код та найменування бюджетної програми, відповідальний виконавець бюджетної програми та код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету;

у графі 5 (звіт) - касові видатки або надання кредитів загального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 6 (затверджено) - бюджетні асигнування загального фонду, затверджені розписом на поточний бюджетний період;

у графах 7-9 (проект, прогноз) - розподіл граничного обсягу та індикативних прогнозних показників.

4.1. Форма-2 призначена для наведення детальної інформації з обґрунтуваннями щодо показників, передбачених за кожною бюджетною програмою.

4.2. При заповненні Форми-2:

доходи та фінансування спеціального фонду наводяться відповідно за класифікацією доходів бюджету та класифікацією фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання;

повернення кредитів до спеціального фонду - за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету у розрізі кодів класифікації кредитування бюджету: 4120, 4220;

видатки - за кодами економічної класифікації видатків бюджету: 2110, 2120, 2210, 2220, 2230, 2240, 2250, 2260, 2270, 2281, 2282, 2400, 2610, 2620, 2630, 2700, 2800, 2900, 3110, 3120, 3130, 3140, 3150, 3160, 3210, 3220, 3230, 3240;

надання кредитів з бюджету - за кодами класифікації кредитування бюджету: 4110, 4210.

При цьому за однією бюджетною програмою передбачаються або тільки видатки з подальшою їх деталізацією за кодами економічної класифікації видатків бюджету, або тільки надання кредитів з подальшою їх деталізацією за класифікацією кредитування бюджету.

4.3. У пунктах 1 і 2 зазначаються відповідно код відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету та найменування головного розпорядника, код та найменування бюджетної програми.

4.4. У пункті 3 зазначаються мета, завдання та законодавчі підстави реалізації бюджетної програми:

у підпункті 3.1 - мета бюджетної програми та строки її реалізації;

у підпункті 3.2 - завдання бюджетної програми;

у підпункті 3.3 - нормативно-правові акти, які є підставою для реалізації бюджетної програми.

Мета та завдання бюджетної програми визначаються відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098 "Про паспорти бюджетних програм", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за № 47/7368.

Інформація, що наводиться у пункті 3 цієї форми, повинна узгоджуватися з інформацією, наведеною у пунктах 2 і 3 Форми-1.

4.5. У пункті 4 зазначаються усі надходження для виконання бюджетної програми.

У рядку "Надходження загального фонду бюджету" у графах 3, 6, 9 підпункту 4.1 та рядку "Надходження загального фонду бюджету" у графах 3, 6 підпункту 4.2 автоматично проставляються показники, наведені у графах 5, 6, 7, 8, 9 пункту 4 Форми-1 у рядку відповідної бюджетної програми.

Показники спеціального фонду зазначаються за кожним видом надходжень:

1) власні надходження бюджетних установ:

плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (код класифікації доходів бюджету 25010100);

надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності (код класифікації доходів бюджету 25010200);

плата за оренду майна бюджетних установ (код класифікації доходів бюджету 25010300);

надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) (код класифікації доходів бюджету 25010400);

благодійні внески, гранти та дарунки (код класифікації доходів бюджету 25020100);

кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів (код класифікації доходів бюджету 25020200);

кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право (код класифікації доходів бюджету 25020300).

Власні надходження бюджетних установ визначаються головним розпорядником за наявності підстави, про яку обов’язково робиться посилання при заповненні пункту 13. При заповненні цього пункту в частині власних надходжень слід керуватися частиною четвертою статті 13 Бюджетного кодексу України;

2) інші доходи спеціального фонду, визначені законами про Державний бюджет України на попередній та поточний бюджетні періоди і які передбачається отримувати у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах;

3) кошти, залучені державою для реалізації інвестиційних програм (проектів) (код класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання 401201);

4) повернення кредитів до бюджету, які відображаються зі знаком "-" (у розрізі класифікації кредитування бюджету).

Загальний обсяг надходжень спеціального фонду за попередній бюджетний період (рядок "ВСЬОГО") розраховується як сума усіх вищезазначених надходжень та різниці між залишками бюджетних коштів на початок бюджетного періоду (код класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання 602100) та на кінець бюджетного періоду (код класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання 602200).

У графі 4 підпункту 4.1 (звіт) зазначаються надходження спеціального фонду для виконання бюджетної програми відповідно до звіту за попередній бюджетний період.

У графі 7 підпункту 4.1 (затверджено) - надходження спеціального фонду для виконання бюджетної програми на поточний бюджетний період.

У графі 10 підпункту 4.1 (проект) - надходження спеціального фонду для виконання бюджетної програми на плановий бюджетний період.

У графах 4 та 7 підпункту 4.2 (прогноз) - надходження спеціального фонду для виконання бюджетної програми на наступні за плановим два бюджетні періоди.

4.6. У пункті 5 зазначаються видатки (підпункт 5.1) або надання кредитів (підпункт 5.2) на плановий бюджетний період та видатки (підпункт 5.3) або надання кредитів (підпункт 5.4) на наступні за плановим два бюджетні періоди за економічною класифікацією видатків бюджету або класифікацією кредитування бюджету:

у графі 3 підпункту 5.1 та графі 3 підпункту 5.2 (звіт) зазначаються касові видатки або надання кредитів загального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 4 підпункту 5.1 та графі 4 підпункту 5.2 (звіт) - касові видатки або надання кредитів спеціального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 6 підпункту 5.1 та графі 6 підпункту 5.2 (затверджено) - бюджетні асигнування загального фонду, затверджені розписом на поточний бюджетний період;

у графі 7 підпункту 5.1 та графі 7 підпункту 5.2 (затверджено) - бюджетні асигнування спеціального фонду, затверджені розписом на поточний бюджетний період;

у графі 9 підпункту 5.1 та графі 9 підпункту 5.2 (проект) - видатки або надання кредитів загального фонду на плановий бюджетний період, розраховані відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції;

у графі 10 підпункту 5.1 та графі 10 підпункту 5.2 (проект) - видатки або надання кредитів спеціального фонду, які передбачаються на плановий бюджетний період, розраховані відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції;

у графах 3 і 6 підпункту 5.3 та у графах 3 і 6 підпункту 5.4 (прогноз) - видатки або надання кредитів загального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди, розраховані відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції;

у графах 4 і 7 підпункту 5.3 та у графах 4 і 7 підпункту 5.4 (прогноз) - видатки або надання кредитів спеціального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди, розраховані відповідно до розділу ІІ цієї Інструкції.

Показники у рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6, 9 підпункту 5.1 та рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6, 9 підпункту 5.2 повинні дорівнювати показникам у графах 5, 6, 7 пункту 4 Форми-1 для відповідної бюджетної програми і показникам у рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6, 9 підпункту 4.1 пункту 4 Форми-2.

Показники у рядку "ВСЬОГО" у графах 3 і 6 підпункту 5.3 та рядку "ВСЬОГО" у графах 3 і 6 підпункту 5.4 повинні дорівнювати показникам у графах 8 і 9 пункту 4 Форми-1 для відповідної бюджетної програми і показникам у рядку "ВСЬОГО" у графах 3 і 6 підпункту 4.2 пункту 4 Форми-2.

4.7. У пункті 6 зазначаються напрями використання бюджетних коштів за загальним та спеціальним фондами, виконання яких забезпечує реалізацію бюджетної програми.

У підпункті 6.1 зазначаються видатки або надання кредитів на плановий бюджетний період за напрямами використання бюджетних коштів:

у графі 3 (звіт) - касові видатки або надання кредитів загального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 4 (звіт) - касові видатки або надання кредитів спеціального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 6 (затверджено) - бюджетні асигнування загального фонду на поточний бюджетний період, затверджені розписом на поточний бюджетний період;

у графі 7 (затверджено) - бюджетні асигнування спеціального фонду, затверджені розписом на поточний бюджетний період;

у графі 9 (проект) - видатки або надання кредитів загального фонду на плановий бюджетний період;

у графі 10 (проект) - видатки або надання кредитів спеціального фонду на плановий бюджетний період.

Показники у рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6, 9 підпункту 6.1 повинні дорівнювати показникам у графах 5, 6, 7 пункту 4 Форми-1 для відповідної бюджетної програми, показникам у рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6, 9 підпункту 4.1 пункту 4 Форми-2, а також показникам у рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6, 9 підпункту 5.1 або рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6, 9 підпункту 5.2 пункту 5 Форми-2.

У підпункті 6.2 зазначаються видатки або надання кредитів у наступних за плановим двох бюджетних періодах в розрізі напрямів використання коштів:

у графах 3, 6 (прогноз) зазначаються видатки або надання кредитів загального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди;

у графах 4, 7 (прогноз) - видатки або надання кредитів спеціального фонду на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Показники у рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6 підпункту 6.2 повинні дорівнювати показникам у графах 8, 9 пункту 4 Форми-1 для відповідної бюджетної програми, показникам у рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6 підпункту 4.2 пункту 4 Форми-2, а також показникам у рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6 підпункту 5.3 або рядку "ВСЬОГО" у графах 3, 6 підпункту 5.4 пункту 5 Форми-2.

Напрями використання бюджетних коштів визначаються відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098 "Про паспорти бюджетних програм", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за № 47/7368.

При визначені напрямів використання бюджетних коштів та розподілі видатків за кодами економічної класифікації видатків бюджету необхідно враховувати, що економічна класифікація видатків бюджету впорядковує витрати за економічними характеристиками операцій, а напрями використання бюджетних коштів передбачають конкретні дії (заходи), спрямовані на досягнення певного результату, і можуть містити декілька таких операцій.

З метою забезпечення порівнянності показників на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди із показниками поточного бюджетного періоду у пункті 6 Форми-2 перелік напрямів використання бюджетних коштів визначається відповідно до переліку, що використовувався головним розпорядником при підготовці бюджетних запитів на плановий бюджетний період.

Для нових бюджетних програм напрями використання бюджетних коштів визначаються головним розпорядником самостійно.

Напрями використання бюджетних коштів за спеціальним фондом повинні узгоджуватися з напрямами використання бюджетних коштів за загальним фондом.

4.8. У пункті 7 наводяться результативні показники бюджетної програми за попередній, поточний, на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

Результативні показники бюджетної програми визначаються з дотриманням Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетної програми , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 грудня 2010 року № 1536, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 року за № 1353/18648, з урахуванням примірного переліку результативних показників бюджетних програм, визначеного Мінфіном.

За кожною бюджетною програмою можливе уточнення та розширення переліку результативних показників, визначених у примірному переліку результативних показників бюджетних програм.

У графі "Джерело інформації" підпунктів 7.1 та 7.2 зазначаються найменування статистичних збірників, звітності та обліку, що ведуться головним розпорядником, інших видів джерел інформації, які підтверджують достовірність наведених результативних показників бюджетних програм.

4.9. У пункті 8 наводиться структура видатків на оплату праці за попередній, поточний, плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

В останньому рядку пункту 8 додатково наводяться видатки на оплату праці штатних одиниць за загальним фондом, що враховані також у спеціальному фонді.

4.10. У пункті 9 наводиться чисельність працівників, зайнятих у бюджетних установах, в розрізі переліку категорій працівників згідно з штатним розписом та фактично зайнятими посадами:

у графах 3, 5, 7, 9 зазначається кількість затверджених штатних одиниць у штатних розписах;

у графах 4, 6, 8, 10 - кількість фактично зайнятих штатних одиниць в попередньому бюджетному періоді, а в поточному бюджетному періоді - станом на 1 червня поточного бюджетного періоду;

у графах 11-16 - чисельність працівників бюджетних установ на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

Кількість штатних одиниць та фактично зайнятих посад, які утримуються за рахунок видатків загального фонду або спеціального фонду, наводиться окремо. У разі якщо згідно з чинним законодавством працівники, що отримують основну заробітну плату за рахунок загального фонду, отримують додаткову заробітну плату зі спеціального фонду або працюють за сумісництвом в підрозділі, що утримується зі спеціального фонду, чисельність таких працівників проставляється і по загальному, і по спеціальному фондах, а також додатково в останньому рядку "штатні одиниці за загальним фондом, що враховані у спеціальному фонді", у графах 5, 6, 9, 10, 12, 14 і 16.

Показники чисельності повинні узгоджуватися з відповідними показниками видатків у підпунктах 5.1, 5.3 та пункті 8.

4.11. У пункті 10 наводяться державні цільові програми, які виконуються в межах бюджетної програми у плановому (підпункт 10.1) та наступних за плановим двох бюджетних періодах (підпункт 10.2):

у графах 2 та 3 підпункту 10.1 та графах 2 та 3 підпункту 10.2 зазначаються код та назва державної цільової програми;

у графі 4 підпункту 10.1 та графі 2 підпункту 10.2 - нормативно-правовий акт, яким затверджена державна цільова програма;

у графі 5 підпункту 10.1 та графі 5 підпункту 10.2 - короткий зміст заходів, які виконуються за державною цільовою програмою.

Показники у рядку "ВСЬОГО" у графах 6-11 підпункту 10.1 не мають перевищувати відповідні показники у графах 3, 4, 6, 7, 9 і 10 підпункту 5.1 або у графах 3, 4; 6, 7; 9 і 10 підпункту 5.2.

Показники у рядку "ВСЬОГО" у графах 6-9 підпункту 10.2 не мають перевищувати відповідні показники у графах 3, 4, 6, 7 підпункту 5.3 або у графах 3, 4, 6, 7 підпункту 5.4.

4.12. У пункті 11 наводиться аналіз результатів, досягнутих внаслідок використання коштів загального фонду у попередньому бюджетному періоді, очікувані результати у поточному бюджетному періоді та обґрунтування необхідності передбачення видатків або надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (інформації, наведеної у пунктах 7-9).

Приведені головними розпорядниками у пункті 11 обґрунтування використовуються при підготовці проекту державного бюджету, прогнозу державного бюджету та пояснювальної записки до проекту закону про Державний бюджет України.

4.13. У пункті 12 наводиться аналіз управління зобов’язаннями у попередньому і поточному бюджетних періодах та пропозиції щодо приведення зобов’язань на плановий бюджетний період до граничного обсягу видатків або надання кредитів загального фонду на плановий бюджетний період.

У підпунктах 12.1 та 12.2 зазначається кредиторська заборгованість загального фонду за попередній бюджетний період, а також можлива кредиторська заборгованість загального фонду на кінець поточного бюджетного періоду:

у графі 3 підпункту 12.1 - бюджетні асигнування, затверджені розписом за попередній бюджетний період з урахуванням всіх внесених змін до розпису;

у графі 4 підпункту 12.1 - касові видатки або надання кредитів загального фонду відповідно до звіту за попередній бюджетний період. Ці показники мають відповідати показникам, наведеним у графі 3 підпункту 5.1 або у графі 3 підпункту 5.2;

у графах 5 та 6 підпункту 12.1 - кредиторська заборгованість загального фонду на початок та кінець попереднього бюджетного періоду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 7 підпункту 12.1 - зміна кредиторської заборгованості загального фонду протягом попереднього бюджетного періоду;

у графах 8 та 9 підпункту 12.1 - кредиторська заборгованість, яка у попередньому бюджетному періоді погашена за рахунок коштів загального та спеціального фондів відповідно;

у графі 10 підпункту 12.1 - бюджетні зобов’язання, у тому числі погашені (касові видатки) та непогашені (кредиторська заборгованість на кінець попереднього бюджетного періоду).

Графи 3, 4, 8 підпункту 12.2 мають відповідати:

графа 3 підпункту 12.2 - графі 6 підпункту 5.1 (бюджетні асигнування, затверджені розписом на поточний бюджетний період);

графа 4 підпункту 12.2 - графі 6 підпункту 12.1 (кредиторська заборгованість загального фонду на кінець попереднього бюджетного періоду відповідно до звіту за попередній бюджетний період);

графа 8 підпункту 12.2 - графі 9 підпункту 5.1 (видатки державного бюджету на плановий бюджетний період).

У графах 5, 6, 10, 11 підпункту 12.2 наводиться сума кредиторської заборгованості, яку в поточному та плановому бюджетних періодах планується погасити за рахунок коштів загального та спеціального фондів відповідно.

У графах 7 і 12 підпункту 12.2 наводиться розрахунок очікуваних зобов’язань за видатками (різниця між затвердженими призначеннями на поточний бюджетний період (обсягом видатків на плановий бюджетний період) та кредиторською заборгованістю на початок відповідного бюджетного періоду).

Наведена у підпунктах 12.1 та 12.2 інформація призначена для здійснення аналізу ефективності управління головним розпорядником своїми зобов’язаннями в попередньому, поточному та на плановий бюджетні періоди по загальному фонду в розрізі економічної класифікації видатків бюджету (касові видатки, стан погашення кредиторської заборгованості загального фонду, тенденцію щодо змін заборгованості по заробітній платі та заходи щодо приведення мережі і чисельності у відповідність до передбачених асигнувань), а також розробити заходи з приведення своїх зобов’язань на плановий бюджетний період у відповідність до обсягів видатків на плановий бюджетний період.

У підпункті 12.3 зазначається дебіторська заборгованість загального фонду за попередній бюджетний період, а також очікувана дебіторська заборгованість загального фонду на кінець поточного бюджетного періоду:

у графі 3 підпункту 12.3 - бюджетні асигнування, затверджені розписом за попередній бюджетний період з урахуванням всіх внесених змін до розпису;

у графі 4 підпункту 12.3 - касові видатки або надання кредитів відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графах 5 і 6 підпункту 12.3 - дебіторська заборгованість загального фонду на початок та кінець попереднього бюджетного періоду відповідно до звіту за попередній бюджетний період;

у графі 7 підпункту 12.3 - очікувана дебіторська заборгованість загального фонду на кінець планового бюджетного періоду;

у графах 8 і 9 підпункту 12.3 - причини виникнення дебіторської заборгованості загального фонду та вжиті заходи щодо її погашення відповідно.

У підпункті 12.4 наводяться нормативно-правові акти, що є підставою для виконання бюджетної програми та які не забезпечені граничним обсягом:

у графі 2 підпункту 12.4 зазначаються назва, номер та дата нормативно-правового акта;

у графі 3 підпункту 12.4 - відповідні статті (пункти) нормативно-правового акта;

у графі 4 підпункту 12.4 - обсяг видатків або надання кредитів, необхідний для виконання статей (пунктів) нормативно-правового акта;

у графі 5 підпункту 12.4 - обсяг видатків або надання кредитів, врахований у граничному обсягу;

у графі 6 підпункту 12.4 - обсяг видатків або надання кредитів, не забезпечений граничним обсягом;

у графі 7 підпункту 12.4 - заходи, яких необхідно вжити для забезпечення виконання статті (пункту) нормативно-правового акта в межах граничного обсягу.

У підпункті 12.5 зазначаються конкретні пропозиції до заходів з упорядкування зобов’язань загального фонду у плановому бюджетному періоді із визначенням термінів їх проведення та розрахунками щодо результатів від впровадження цих заходів, а також пояснення щодо управління зобов’язаннями загального фонду у попередньому та поточному бюджетних періодах.

4.14. У пункті 13 наводяться:

основні підходи до розрахунку власних надходжень бюджетних установ на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди;

основні підходи до розрахунку інших надходжень спеціального фонду, включаючи кошти, що залучаються державою для реалізації інвестиційних програм (проектів) та від повернення кредитів до бюджету;

нормативно-правові акти з посиланням на конкретні статті (пункти), якими надано повноваження на отримання власних надходжень бюджетних установ та інших надходжень спеціального фонду, включаючи кошти, що залучаються державою для реалізації інвестиційних програм (проектів) та від повернення кредитів до бюджету, та визначено напрями їх використання;

пояснення джерел утворення надходжень спеціального фонду та основні напрями їх використання;

аналіз результатів, досягнутих внаслідок використання коштів спеціального фонду у попередньому бюджетному періоді, та очікувані результати у поточному бюджетному періоді;

показники, які характеризують обсяг видатків або надання кредитів спеціального фонду на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (мережа, штати, контингенти, що обслуговуються спеціальними підрозділами бюджетних установ за рахунок власних надходжень тощо, - порівняно із звітом за попередній бюджетний період та планом на поточний бюджетний період).

4.15. Інформація, наведена у Формі-2, використовується для формування паспорта бюджетної програми відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098 "Про паспорти бюджетних програм", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за № 47/7368.

5.1. Форма-3 призначена для представлення та обґрунтування пропозицій щодо додаткових поточних та капітальних видатків та/або надання кредитів на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди і заповнюється лише після заповнення Форми-1 і Форми-2 у разі якщо витрати, які розраховані, виходячи з пріоритетності та обґрунтованості потреб, перевищують граничний обсяг та індикативні прогнозні показники.

Пропозиції головного розпорядника щодо додаткових видатків та надання кредитів розглядаються Мінфіном в межах балансу бюджету.

Пропозиції щодо додаткових видатків або надання кредитів не надаються за бюджетними програмами, за якими у зв’язку з перерозподілом зменшено обсяги видатків або надання кредитів порівняно з поточним бюджетним періодом та збільшено за іншими бюджетними програмами.

5.2. У пункті 1 зазначаються код відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету та найменування головного розпорядника.

5.3. У пункті 2 наводяться додаткові кошти на поточні та капітальні видатки або надання кредитів загального фонду та інформація про зміни результативних показників бюджетної програми у плановому та наступних за плановим двох бюджетних періодах у разі передбачення додаткових коштів, а також можливі наслідки, у разі якщо додаткові кошти не будуть передбачені, та альтернативні заходи, яких необхідно вжити для забезпечення виконання бюджетної програми.