Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України

Банк розкриває інформацію про банк, якщо її не розкрито в іншій інформації, опублікованій з фінансовими звітами, а саме:

найменування банку;

місцезнаходження банку;

країну, у якій зареєстровано банк;

найменування та місцезнаходження материнської компанії;

найменування найбільшої материнської компанії групи;

організаційно-правову форму банку;

опис характеру операцій банку та його основних видів діяльності, спеціалізацію банку, якщо така є;

стратегічну мету банку;

інформацію про те, чи є банк на звітну дату тимчасовим учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

частку керівництва в акціях банку;

власників істотної участі в банку;

частку в статутному капіталі іноземних інвесторів (із зазначенням компанії і країни) (заповнюється банками з іноземним капіталом);

та будь-які зміни в цій інформації, що відбулися порівняно з попередньою датою балансу;

дату затвердження фінансової звітності до випуску із зазначенням органу або уповноважених осіб, якими прийняте відповідне рішення про її затвердження;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено МСФЗ.

Банк наводить таку інформацію:

опис економічного середовища, в умовах якого він здійснює свою діяльність;

вплив цих умов на його фінансовий стан та результати діяльності.

Банк зазначає:

про факт відповідності фінансової звітності МСФЗ, уключаючи всі раніше прийняті діючі МСФЗ та тлумачення до них, а також факт відхилення від певної вимоги МСФЗ;

назви МСФЗ, на яких ґрунтуються основні принципи бухгалтерського обліку;

назви МСФЗ та причини, через які вони не застосовувалися, фінансовий вплив на статтю, яку слід було б зазначити відповідно до вимог МСФЗ за кожний поданий період;

функціональну валюту, у якій ведеться бухгалтерський облік банку, одиниці виміру, у яких подається фінансова звітність.

Банк стисло викладає основні принципи облікової політики.

4.1. Консолідована фінансова звітність.

У консолідованій фінансовій звітності банк розкриває таку інформацію:

перелік учасників консолідованої групи;

характер відносин між материнським банком і дочірньою, асоційованою компаніями, якщо материнський банк не володіє в дочірній компанії (прямо чи опосередковано) більше ніж половиною голосів; характер і ступінь будь-яких важливих обмежень щодо здатності асоційованої компанії передавати кошти материнському банку у формі дивідендів грошовими коштами або повернення позик чи авансових платежів; зміни протягом звітного періоду, унаслідок чого материнський банк утратив контроль над діяльністю дочірньої компанії;

методи консолідації, що застосовувалися до кожного окремого учасника консолідованої групи, у тому числі обґрунтування підстав для використання методу повної консолідації, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 50%;

обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 20%;

обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі для виняткових ситуацій, а також для винятків за кожним методом консолідації;

причини, за якими показники фінансової звітності дочірньої або асоційованої компаній не включені до консолідованої фінансової звітності;

облік різниць, що виникають під час складання першої консолідованої звітності;

невизнану частку збитків асоційованої компанії за звітний період на кумулятивній основі, якщо материнський банк припинив визнання своєї частки в збитках асоційованої компанії; свою частку в непередбачених зобов'язаннях асоційованої компанії, за які материнський банк несе солідарну відповідальність з іншими інвесторами; непередбачені зобов'язання, які виникають унаслідок розподіленої відповідальності материнського банку та інших інвесторів за всіма або за частиною зобов'язань асоційованої компанії;

зміни ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України та надання інформації про характер та причини зміни, вплив зміни на капітал, прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року;

методи переоцінки, визначення справедливої вартості придбаних активів і зобов'язань;

методи консолідації, що використовуються з метою надання порівняльної інформації в разі змін периметра консолідації.

4.2. Основи оцінки складання фінансової звітності:

основи оцінки, що застосовувалися під час складання фінансової звітності, наприклад, історична (первісна) собівартість, справедлива вартість;

принципи облікової політики (критерії визнання та подальшої оцінки), що застосовуються до кожної категорії активів і зобов'язань та статтей доходів і витрат.

4.3. Первісне визнання фінансових інструментів.

Оцінка фінансових інструментів під час первісного їх визнання за кожною категорією фінансових інструментів.

4.4. Знецінення фінансових активів:

категорії активів, за якими банк визнає зменшення корисності;

критерії, які використовує банк для визначення об'єктивного свідчення про наявність збитку від знецінення;

критерії списання сум знецінених фінансових активів за рахунок сформованих резервів.

4.5. Припинення визнання фінансових інструментів:

критерії припинення визнання фінансових активів;

передавання фінансових активів, визнання яких не припиняється в повному обсязі;

передавання фінансових активів, що призводить до припинення їх визнання;

критерії припинення визнання фінансових зобов'язань.

4.6. Грошові кошти та їх еквіваленти.

Банк має розкрити політику щодо визначення складу грошових коштів та їх еквівалентів і виключити із складу грошових коштів та їх еквівалентів суми, до яких установлено обмеження щодо їх використання.

4.7. Торгові цінні папери:

критерії віднесення цінних паперів до торгового портфеля;

первісне визнання та подальша оцінка цінних паперів у торговому портфелі;

визнання доходів і витрат за операціями з цінними паперами в торговому портфелі.

4.8. Кредити та заборгованість клієнтів:

критерії віднесення фінансових активів до кредитів та заборгованості клієнтів;

первісне визнання та подальша оцінка кредитів та заборгованості клієнтів;

реструктуризація кредитів та заборгованості клієнтів;

визнання доходів і витрат за операціями з кредитами та заборгованістю клієнтів.

4.9. Цінні папери в портфелі банку на продаж:

критерії віднесення цінних паперів до портфеля на продаж;

первісне визнання та подальша оцінка цінних паперів у портфелі на продаж;

визнання доходів і витрат за операціями з цінними паперами в портфелі на продаж.

4.10. Договори продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу (продажу):

критерії визначення операції з продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу (продажу);

статті, за якими банк відображає цінні папери за операціями з продажу (купівлі) із зобов'язанням зворотного викупу (продажу);

визнання доходів і витрат за операціями з продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу (продажу).

4.11. Цінні папери в портфелі банку до погашення:

критерії віднесення цінних паперів у портфель до погашення;

первісне визнання та подальша оцінка цінних паперів у портфелі до погашення;

визнання доходів і витрат за операціями з цінними паперами в портфелі до погашення.

4.12. Інвестиції в асоційовані компанії:

критерії визначення інвестицій в асоційовані компанії;

первісний та подальший облік інвестицій в асоційовані компанії;

визнання доходів і витрат за інвестиціями в асоційовані компанії;

справедлива вартість інвестицій, за якими є котирувальна ціна;

узагальнена фінансова інформація асоційованих компаній, уключаючи загальну суму активів, зобов'язань, доходів і витрат, прибутку або збитку; причини, відповідно до яких інвестор має підстави вважати, що в нього є суттєвий вплив, коли йому належить прямо чи опосередковано менше ніж 20% прав голосу або потенційних прав голосу об'єкта інвестування;

причини, які пояснюють, чому інвестор має підстави вважати, що в нього немає суттєвого впливу, коли йому належить прямо чи опосередковано 20% або більше прав голосу або потенційних прав голосу об'єкта інвестування.

4.13. Інвестиційна нерухомість:

критерії визначення інвестиційної нерухомості;

первісне визнання та подальша оцінка;

визнання доходів і витрат за операціями з інвестиційною нерухомістю;

у разі використання банком моделі обліку за первісною вартістю (собівартістю) банк розкриває метод амортизації та його перегляд, строки корисного використання (експлуатації) та їх перегляд;

якщо інвестиційна нерухомість відображається в обліку за справедливою вартістю, банк має зазначити методи оцінки (наявність незалежного оцінювача), якщо до оцінки банк не залучає незалежного оцінювача, він має розкрити інформацію про методи та суттєві припущення, які були використані під час визначення їх справедливої вартості, періодичність переоцінки.

4.14. Гудвіл:

визначення гудвілу;

первісна оцінка та подальше визнання гудвілу;

зменшення корисності гудвілу.

4.15. Основні засоби:

первісне визнання та подальша оцінка придбаних (виготовлених) основних засобів;

метод амортизації та їх перегляд;

строки корисного використання (експлуатації) та їх перегляд;

методи оцінки основних засобів (наявність незалежного оцінювача); методи та суттєві припущення, які були використані під час визначення справедливої вартості основних засобів;

періодичність переоцінки основних засобів;

визнання зменшення корисності основних засобів.

4.16. Нематеріальні активи:

первісне визнання та подальша оцінка нематеріальних активів;

методи оцінки придбаних (виготовлених) нематеріальних активів;

метод амортизації, норми амортизації та їх перегляд;

переоцінка нематеріальних активів;

перегляд строку корисного використання нематеріальних активів;

визнання зменшення корисності нематеріальних активів.

4.17. Оперативний лізинг (оренда), за яким банк виступає лізингодавцем та/або лізингоодержувачем:

критерії визначення оперативного лізингу (оренди);

визнання доходів і витрат за оперативним лізингом (орендою).

4.18. Фінансовий лізинг (оренда), за яким банк виступає лізингодавцем та/або лізингоодержувачем:

критерії визначення фінансового лізингу (оренди);

метод оцінки наданих активів у фінансовий лізинг (оренду);

визнання їх знецінення;

метод оцінки отриманих активів у фінансовий лізинг (оренду);

визнання доходів і витрат за операціями з фінансового лізингу.

4.19. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття:

критерії визначення необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття;

первісне визнання та подальша оцінка необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття;

зміни в плані продажу;

визнання доходів і витрат від необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття.

4.20. Припинена діяльність:

критерії визначення припиненої діяльності;

визнання доходів і витрат від припиненої діяльності.

4.21. Похідні фінансові інструменти:

критерії визначення похідних фінансових інструментів;

первісне визнання та подальша оцінка похідних фінансових інструментів;

методи оцінки кожного виду похідних фінансових інструментів;

критерії, за якими банк відокремлює вбудовані похідні інструменти від основного контракту;

визначення політики хеджування.

4.22. Залучені кошти:

склад залучених коштів;

первісне визнання та подальша оцінка залучених коштів;

визнання витрат і доходів від залучених коштів;

боргові цінні папери, емітовані банком:

склад боргових цінних паперів, емітованих банком;

первісне визнання та подальша оцінка боргових цінних паперів, емітованих банком;

визнання витрат і доходів від випуску боргових цінних паперів.

4.23. Резерви за зобов'язаннями:

критерії визнання резервів за зобов'язаннями;

первісна оцінка та подальше визнання.

4.24. Субординований борг:

визначення субординованого боргу;

первісна оцінка та подальше визнання;

визнання витрат за субординованим боргом.

4.25. Податок на прибуток:

визначення витрат на податок на прибуток;

визнання поточного та відстроченого податку на прибуток;

ставки податку на прибуток;

зміни норм чинного законодавства щодо визначення податку на прибуток.

4.26. Статутний капітал та емісійний дохід.

Визначення статутного капіталу та емісійного доходу.

4.27. Власні акції, викуплені в акціонерів.

Визнання викупу власних акцій як зменшення власного капіталу.

4.28. Визнання доходів і витрат:

види доходів і витрат;

принципи та критерії визнання доходів і витрат;

застосування ефективної ставки відсотка під час визнання процентних доходів і витрат.

4.29. Переоцінка іноземної валюти:

первісне визнання операцій в іноземній валюті;

визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат в іноземній валюті;

відображення у фінансовій звітності монетарних та немонетарних активів і зобов'язань в іноземній валюті;

визначення статей, за якими відображаються результати переоцінки активів та зобов'язань в іноземній валюті.

4.30. Взаємозалік статей активів і зобов'язань:

визначення підстав для здійснення взаємозаліку активів і зобов'язань;

зазначення статей балансу, за якими здійснено взаємозалік;

юридичне обґрунтування.

4.31. Інформація за операційними сегментами:

критерії, за якими визнано звітні сегменти;

засади ціноутворення за міжсегментними операціями;

основа для розподілу доходів і витрат за сегментами;

пояснення щодо характеру змін облікової політики сегмента та причини таких змін.

4.32. Ефект змін в обліковій політиці, облікових оцінках та виправлення суттєвих помилок.

Банк змінює облікову політику тільки тоді, якщо зміна:

а) вимагається МСФЗ;

б) призводить до надання достовірної та доречної інформації про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки.

Банк здійснює зміну облікової політики після першого застосування МСФЗ, які не містять конкретних положень перехідного періоду, ретроспективно.

Банк для здійснення ретроспективного застосування зміни облікової політики має коригувати залишок кожного компонента власного капіталу на початок періоду, на який впливає ця зміна, за найперший поданий попередній період, а також коригувати інші порівнювальні суми таким чином, немов би облікова політика застосовувалася завжди. Якщо ретроспективне застосування змін облікової політики є неможливим за один конкретний попередній звітний період або кілька поданих попередніх періодів, банк застосовує нову облікову політику за станом на початок найпершого періоду, щодо якого ретроспективне застосування є можливим.

Банк застосовує нову облікову політику перспективно, якщо на початок поточного періоду неможливо визначити кумулятивний вплив нової облікової політики до всіх попередніх періодів.

Банк розкриває таку інформацію:

а) зміни в обліковій політиці:

причини та характер змін в обліковій політиці;

сума коригування для кожної статті фінансової звітності, на яку впливають зміни;

сума коригування чистого та скоригованого прибутку на акцію;

факт неможливості ретроспективного застосування облікової політики, обставини, що призвели до такої умови, зазначення періоду, з якого застосовується зміна в обліковій політиці;

б) зміни в облікових оцінках:

виправлення помилок, які були допущені в попередніх періодах:

характер помилки;

статті фінансової звітності, на які вплинуло виправлення помилок;

вплив виправлення помилок на чистий і скоригований прибуток;

факт неможливості здійснення ретроспективного перерахунку та розкриття обставин, що призвели до такої умови, а також зазначити, коли виправлено помилку.

4.33. Основні облікові оцінки та судження, що використовувалися під час застосування принципів облікової політики.

Банк розкриває інформацію про судження, що їх використовував управлінський персонал у процесі застосування облікових політик банку та які мають суттєвий вплив на суми, визнані у фінансових звітах.

Банк розкриває таку інформацію:

зазначає дату переходу на МСФЗ;

наводить перелік нових стандартів і тлумачень, які є обов'язковими для періоду, що починається з наступного за звітним, або після цієї дати і які банк ще не застосовує достроково;

визначає вплив застосування МСФЗ на облікову політику банку.

Банк подає у вигляді таблиці пояснення щодо кожної статті Звіту про фінансовий стан, Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід, якщо застосування МСФЗ призвели до суттєвих змін у фінансовій звітності.

Банк розраховує дані колонки 4 таблиці 5.1 як різницю колонок 3 та 5.

Банк наводить у таблиці лише ті статті, за якими відбуваються зміни або перекласифікація. Банк розкриває такі узгодження у Звіті про рух грошових коштів, якщо це доречно.

Банк наводить інформацію про кредитну якість еквівалентів грошових коштів.

У таблицях 6.2 та 6.3 банк зазначає дані про інвестиційні та фінансові операції, які не потребували використання грошових коштів та їх еквівалентів і які не включені до Звіту про рух грошових коштів.

Банк розкриває інформацію про перекласифікацію торгових цінних паперів (у разі наявності таких операцій) та викладає причину їх переведення до іншої категорії.