• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України

Національний банк України  | Постанова, Звіт, Форма типового документа, Інструкція від 24.10.2011 № 373
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Звіт, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 24.10.2011
  • Номер: 373
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Звіт, Форма типового документа, Інструкція
  • Дата: 24.10.2011
  • Номер: 373
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24.10.2011 № 373
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 листопада 2011 р.
за № 1288/20026
Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 203 від 23.05.2012 № 510 від 10.12.2012 № 600 від 29.12.2012 )
Відповідно до статей 7 і 41 Закону України "Про Національний банк України" , статей 11 та 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та у зв'язку з унесенням змін до чинних міжнародних стандартів фінансової звітності Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, що додається.
2. Банки мають право складати, подавати, оприлюднювати річну та консолідовану фінансову звітність за 2011 рік відповідно до вимог цієї постанови, а починаючи зі складання, подання та оприлюднення проміжної фінансової звітності за I квартал 2012 року, річної та консолідованої фінансової звітності за 2012 рік, зобов'язані забезпечити виконання вимог цієї постанови. Банки складають річну та консолідовану фінансову звітність з урахуванням Порядку застосування методу трансформації під час складання фінансової звітності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2012 року № 510.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 510 від 10.12.2012 )
3. Банки, які оприлюднювали звітність за 2011 рік відповідно до МСФЗ, мають право складати та оприлюднювати примітки до фінансової звітності за 2012 рік у тому форматі, який використовували під час складання фінансової звітності за 2011 рік, за умови забезпечення розкриття інформації за МСФЗ.
( Постанову доповнено новим пунктом 3 згідно з Постановою Національного банку № 600 від 29.12.2012 )
4. До 01 жовтня 2013 року Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) та Генеральному департаменту банківського нагляду (Ткаченко О.О.) здійснити аналіз оприлюдненої фінансової звітності банків за 2012 рік, визначити оптимальний формат приміток до фінансової звітності банків України.
( Постанову доповнено новим пунктом 4 згідно з Постановою Національного банку № 600 від 29.12.2012 )
5. Визнати такими, що втратили чинність:постанову Правління Національного банку України від 09.10.2001 № 427 "Про затвердження Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за № 909/6100;
пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 490 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.11.2003 за № 1080/8401;
постанову Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 23 "Про затвердження Змін до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за № 162/8761.
6. Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі.
7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Ричаківську В.І. та заступника Голови Національного банку України Соркіна І.В.
8. Постанова набирає чинності з 1 січня 2012 року.
ГоловаС.Г. Арбузов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова
Правління Національного
банку України
24.10.2011 № 373
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
10 листопада 2011 р.
за № 1288/20026
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України
I. Загальні положення
1. Основні засади
1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про Національний банк України" і ґрунтується на вимогах міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ) щодо розкриття інформації у фінансовій звітності.
1.2. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, зрозумілої, достовірної та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку, материнського банку та учасників консолідованої групи як єдиної економічної одиниці.
1.3. Ця Інструкція визначає порядок, періодичність складання, подання та оприлюднення фінансової звітності, зразки форм, що входять до складу фінансової звітності, установлює мінімальні вимоги до розкриття інформації.
1.4. Банк зобов'язаний складати фінансову звітність відповідно до вимог МСФЗ. Фінансова звітність є складеною відповідно до МСФЗ тільки тоді, якщо відповідає всім вимогам діючих МСФЗ, які є обов'язковими для виконання на дату складання фінансової звітності.
1.5. Уповноважена особа банку зобов'язана затвердити порядок складання фінансової звітності, що включає розподіл обов'язків та призначення осіб, відповідальних за надання інформації, яка входить до складу фінансової звітності, механізм внутрішнього контролю за порядком надання інформації.
1.6. Вимоги цієї Інструкції поширюються на:
річну консолідовану/неконсолідовану фінансову звітність;
проміжну фінансову звітність.
1.7. Банк, який контролює та/або має суттєвий вплив на діяльність інших компаній, складає окрему та консолідовану річну фінансову звітність.
Банк, який не має дочірніх компаній, складає індивідуальну річну фінансову звітність.
Банк складає та подає фінансову звітність до Національного банку України (далі - Національний банк) у грошовій одиниці України - у тисячах гривень. Сума менша ніж 500 гривень округлюється до нуля, сума, що дорівнює 500 гривень та більше, округлюється до 1000 гривень.
Банк визначає самостійно порядок складання і подання фінансової звітності відокремленими підрозділами та учасниками консолідованої групи.
Банк, що має філії та представництва на території інших держав, перераховує їх показники фінансової звітності в національну валюту України аналогічно до здійснення перерахунку статей в іноземній валюті.
1.8. Консолідована та неконсолідована фінансова звітність банків за період, що починається з 1 січня та завершується 31 грудня звітного року, має бути перевірена та підтверджена аудиторською фірмою відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" .
1.9. Фінансову неконсолідовану звітність підписують керівник та головний бухгалтер банку, а консолідовану - керівник та головний бухгалтер материнського банку (уповноважена особа), які згідно із законодавством України несуть відповідальність за достовірність даних фінансової звітності, строки її подання та оприлюднення.
1.10. У цій Інструкції поняття "банк" застосовується як для складання консолідованої, так і неконсолідованої фінансової звітності.
Терміни, які вживаються в цій Інструкції, використовуються в значеннях, визначених законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку, МСФЗ.
2. Загальні вимоги до складання фінансової звітності
2.1. Банк складає фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням коригуючих проводок щодо подій, які коригують дані після дати балансу.
Вихідні залишки фінансової звітності за попередній період є вхідними залишками фінансової звітності за звітний період.
2.2. Банк не має права згортати активи та зобов'язання, доходи та витрати, крім випадків, передбачених відповідними МСФЗ та нормативно-правовими актами Національного банку.
2.3. Банк розкриває інформацію за активами, зобов'язаннями, доходами та витратами в статті "Інші" у примітках до фінансової звітності, якщо суми становлять понад 10% від загальних сум відповідних елементів фінансової звітності (активів, зобов'язань, доходів та витрат).
2.4. Зразки форм фінансової звітності та порядок їх заповнення наведені в додатках до цієї Інструкції та застосовуються для складання консолідованої та неконсолідованої фінансової звітності. Статті, що належать тільки до консолідованої звітності, до неконсолідованої фінансової звітності не включаються.
2.5. Банк визначає самостійно перелік рахунків внутрішнього плану рахунків для заповнення статей фінансової звітності та приміток з урахуванням економічної сутності операцій.
2.6. Банк зазначає всі дані у формах фінансової звітності та примітках до них порівняно з даними попереднього звітного періоду.
Якщо протягом звітного періоду відбулися зміни в обліковій політиці, виправлення помилок або зміни в складі статей фінансової звітності, банк здійснює перерахунок порівняльних сум за два попередніх періоди у Звіті про фінансовий стан (Балансі) та відповідних примітках до нього та за один попередній період - в інших звітах та відповідних примітках до них.
Банк у разі перекласифікації статей та перерахування порівняльних сум має розкрити таку інформацію:
характер перекласифікації;
суму кожної статті або класу статей, що їх перекласифіковують;
причину перекласифікації.
Банк пояснює причину, якщо не перераховує такі порівняльні суми, та наводить характер коригувань, які були б зроблені, якби суми були перераховані.
Банк зазначає в дужках показники фінансової звітності, які для визначення підсумків беруться зі знаком "мінус".
2.7. Банк має право вносити зміни до форм фінансової звітності та приміток до них відповідно до вимог МСФЗ з метою забезпечення доречною, достовірною, зрозумілою інформацією відповідно до вимог МСФЗ, наприклад шляхом:
уведення додаткових рядків, заголовків та проміжних підсумків за операціями, розмір яких згідно з принципом суттєвості такий, що окреме надання інформації у фінансовій звітності підвищить її прозорість та якість;
розкриття суттєвої інформації як окремої статті фінансової звітності;
створення додаткових приміток;
об'єднання окремих статей у разі несуттєвості обсягу певних операцій із сумами, подібними за економічною сутністю чи функціями;
виключення статей фінансової звітності з нульовими показниками за поточний та попередній періоди.
2.8. Банк зберігає подання та класифікацію статей у фінансовій звітності від одного періоду до іншого, крім тих випадків, коли відбуваються зміни в характері операцій та/або в МСФЗ.
Банк робить перехресні посилання до кожної статті фінансової звітності на будь-яку пов'язану з ними інформацію в примітках.
II. Структура і зміст форм фінансової звітності та приміток до них
1. Структура і зміст форми Звіту про фінансовий стан (Балансу)
1.1. Банк у Звіті про фінансовий стан (Балансі) відображає активи, зобов'язання та власний капітал банку за станом на кінець звітного періоду. Статті цього Звіту розміщені в порядку зменшення ліквідності.
1.2. Банк у Звіті про фінансовий стан (Балансі) та в примітках до нього відображає статті активів та зобов'язань за їх балансовою вартістю, яка, зокрема, уключає суми переоцінки, зменшення корисності, суми неамортизованого дисконту (премії), нарахованих та несплачених процентних доходів (витрат).
Нараховані неотримані доходи за наданими послугами включаються до статті "Інші фінансові активи", а нараховані несплачені витрати - до статті "Інші фінансові зобов'язання".
1.3. Банк включає залишки за контрактивними рахунками в активах і контрпасивними рахунками в пасивах до розрахунку з протилежним знаком і зменшує відповідні статті за групами та розділами.
1.4. Банк не включає у Звіт про фінансовий стан (Баланс) інформацію за технічними рахунками та внутрішньосистемними розрахунками.
1.5. Банк забезпечує тотожність підсумку активів сумі зобов'язань і власного капіталу у Звіті про фінансовий стан (Балансі).
1.6. Зразок форми Звіту про фінансовий стан (Балансу) наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.
2. Структура і зміст форми Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати)
2.1. Банк подає всі статті доходів та витрат в єдиному Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) або у двох окремих звітах: Звіті про прибутки і збитки та Звіті про сукупний дохід за звітний період наростаючим підсумком. Якщо банк подає два звіти, Звіт про прибутки та збитки має передувати Звіту про сукупний дохід.
Банк розкриває основні види доходів і витрат, що групуються за їх характером.
До складу іншого сукупного доходу входять статті доходів і витрат, що не визнаються у складі прибутку або збитку, а саме: результати переоцінки основних засобів та нематеріальних активів, накопичені курсові різниці від перерахунку фінансової звітності господарської одиниці за межами України, результати переоцінки фінансових активів у портфелі банку на продаж, результати переоцінки хеджування грошових потоків, частка іншого сукупного доходу асоційованої компанії, актуарні прибутки (збитки) за пенсійними планами з визначеними виплатами.
2.2. Банк не включає до Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) інформацію про доходи і витрати за внутрішньосистемними розрахунками.
2.3. Банк розкриває суму податку на прибуток, пов'язану з кожним компонентом іншого сукупного доходу, уключаючи коригування внаслідок перекласифікації, у Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати) або в примітках до нього.
2.4. Банк, прості акції або потенційні прості акції якого відкрито продаються та купуються на відкритому ринку, уключаючи біржовий та позабіржовий, а також банк, що подає чи має подати фінансову звітність відповідним органам з метою випуску простих акцій на відкритому ринку, мають розкривати інформацію про прибуток на акцію.
Банк зазначає в єдиному Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід або у Звіті про прибутки і збитки показники чистого прибутку (збитку) та скоригованого прибутку (збитку) на одну просту акцію від діяльності, що триває, та окремо - від припиненої діяльності для кожного класу простих акцій, що надають різні права на частку в прибутку за звітний період. Якщо чистий та скоригований прибуток (збиток) на акцію однаковий, банк може подавати їх в одній статті звіту. Банк подає показники чистого та скоригованого прибутку (збитку) на акції в усіх відображених періодах з однаковою точністю.
Показники прибутку (збитку) на одну акцію зазначаються в гривнях. Збиток на одну просту акцію зазначається в дужках.
2.5. Банк уключає прості акції до розрахунку середньозваженої кількості акцій в обігу, починаючи з дати їх випуску, який зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Вибір часу включення простих акцій визначається умовами їх випуску та розміщення.
2.6. Зразки форм Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), Звіту про прибутки і збитки та Звіту про сукупний дохід наведені в додатку 1 до цієї Інструкції.
3. Структура і зміст форми Звіту про зміни у власному капіталі (Звіту про власний капітал)
3.1. Банк у Звіті про зміни у власному капіталі (Звіті про власний капітал) відображає рух капіталу за звітний період.
3.2. Банк у Звіті про зміни у власному капіталі (Звіті про власний капітал) відображає окремо:
загальний сукупний дохід банку за звітний період із зазначенням окремо загальних сум, що належать власникам материнської компанії і неконтрольованій частці;
для кожного компонента капіталу вплив ретроспективного застосування або перерахунку, визнаного у зв'язку з виправленням помилок та/або впливом змін в обліковій політиці;
для кожного компонента власного капіталу узгодження балансової вартості на початок та кінець звітного періоду із зазначенням кожної зміни, що обумовлена прибутком або збитком, кожної статті іншого сукупного доходу, операцій із власниками (відображення виплат, що здійснюються ними або на їх користь, зміни в частках участі в дочірніх компаніях, які не призводять до втрати контролю).
Компоненти капіталу включають, наприклад, кожну статтю внесеного капіталу, накопичений залишок за кожною статтею сукупного доходу та нерозподілений прибуток.
3.3. Зразок форми Звіту про зміни у власному капіталі (Звіту про власний капітал) наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.
4. Структура і зміст форми Звіту про рух грошових коштів
4.1. Звіт про рух грошових коштів надає необхідну інформацію, що є основою оцінки спроможності банку генерувати та ефективно використовувати грошові кошти та їх еквіваленти.
4.2. Банк у Звіті про рух грошових коштів відображає фактичне надходження та використання готівкових та безготівкових коштів у звітному періоді на основі аналізу змін у статтях Звіту про фінансовий стан, а також даних Звіту про прибутки і збитки.
Обсяг руху грошових коштів розподіляється протягом звітного періоду за видами діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова). Класифікація за видами діяльності дає змогу банку оцінити вплив кожного виду діяльності на його фінансовий стан і на потоки грошових коштів та їх еквівалентів.
4.3. Банк для визначення обсягу руху грошових коштів від здійснення операційної діяльності використовує один із двох методів - прямий або непрямий.
Банк, що використовує прямий метод, для визначення обсягу чистих грошових коштів від здійснення операційної діяльності послідовно зазначає всі основні статті надходжень та витрат, різниця яких відображає збільшення або зменшення грошових коштів. Застосування прямого методу надає змогу банку отримати інформацію для оцінки майбутніх грошових потоків і має переваги над непрямим методом.
Банк, що використовує непрямий метод, для визначення чистих грошових коштів від здійснення операційної діяльності коригує суму прибутку (збитку) на результат негрошових операцій на суми відстрочених та нарахованих надходжень (платежів) минулих або майбутніх періодів за операційною діяльністю, на суми доходів та витрат, пов'язаних із грошовими потоками від інвестиційної і фінансової діяльності.
4.4. Банк визначає обсяг руху грошових коштів від здійснення інвестиційної та фінансової діяльності з використанням тільки прямого методу.
4.5. Банк відображає грошові потоки, що виникають від операцій в іноземній валюті, у грошовій одиниці України (у тисячах гривень) із застосуванням до суми в іноземній валюті офіційного валютного курсу гривні до іноземних валют на дату виникнення грошового потоку.
4.6. Банк перераховує грошові потоки господарської одиниці за межами України за офіційним валютним курсом гривні до іноземних валют на дату виникнення грошового потоку або застосовує середньозважений валютний курс для відображення операцій в іноземній валюті або перерахування грошових потоків господарської одиниці за межами України протягом звітного періоду.
4.7. Нереалізовані прибутки (збитки), що виникають під час зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют, не є грошовими потоками.
4.8. Загальний чистий результат руху грошових коштів та їх еквівалентів від усіх видів діяльності має відповідати різниці між залишками грошових коштів та їх еквівалентів на початок і кінець звітного періоду.
Вплив змін валютних курсів на грошові кошти та їх еквіваленти, що зазначені в іноземний валюті або підлягають погашенню в іноземній валюті, відображаються у Звіті про рух грошових коштів для узгодження грошових коштів та їх еквівалентів на початок і кінець звітного періоду.
4.9. Банк розкриває інформацію про порядок визначення та склад грошових коштів і їх еквівалентів, відображених у Звіті про рух грошових коштів, та їх узгодження з відповідними статтями Звіту про фінансовий стан.
Із грошових коштів та їх еквівалентів виключаються грошові кошти з обмеженим правом на їх використання.
Операції за інвестиційною та фінансовою діяльністю, що не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів, виключаються із Звіту про рух грошових коштів. Ці операції розкриваються у відповідних примітках.
4.10. Зразок форми Звіту про рух грошових коштів наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.
5. Структура і зміст приміток до фінансової звітності
5.1. Банк у примітках надає інформацію про основні принципи складання фінансової звітності, облікової політики банку, зміни, що в ній відбулися протягом звітного періоду, вплив економічної ситуації в Україні на фінансовий стан та результати діяльності банку, описує статті активів та пасивів, надає іншу інформацію, розкриття якої передбачають МСФЗ.
5.2. Банк складає примітки до кожної суттєвої статті фінансової звітності на основі даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку. Примітки є невід'ємною складовою фінансової звітності банку.
5.3. Банк у примітках стисло викладає інформацію про методи оцінки, припущення та судження провідного управлінського персоналу, які були використані в процесі застосування облікової політики банку і мали суттєвий вплив на суми, що відображені у фінансовій звітності.
5.4. Банк розкриває в примітках інформацію про склад активів, зобов'язань, капіталу, доходів і витрат, позабалансових зобов'язань, іншу інформацію, розкриття якої вимагається МСФЗ, згідно з перехресним посиланням у відповідних статтях форм фінансової звітності.
5.5. Банк у примітках для аналізу кредитної якості цінних паперів класифікує їх за емітентами на великі, середні, малі підприємства згідно із законодавством України або відповідно до підходів і методів, які він використовує в управлінській звітності.
5.6. Банк у відповідних примітках подає фінансові активи банку, які мають міжнародний рейтинг, за кредитними рейтингами контрагентів, установленими рейтинговою компанією (зазначається найменування компанії) за міжнародною рейтинговою шкалою, інші - за національною шкалою. Банк подає такі фінансові активи за найнижчим з присвоєних компанією рейтингом кожному контрагенту. Банк наводить рейтинги відповідно до кодування рейтингової компанії із застосуванням таблиці відповідностей рейтингів інформаційної системи (назва інформаційної системи).
5.7. У примітках до фінансової звітності банк, акції або боргові цінні папери якого відкрито продаються та купуються, а також банк, який надає або планує надавати свою фінансову звітність відповідним органам у зв'язку з розміщенням будь-яких видів фінансових інструментів на відкритому ринку цінних паперів, надають інформацію за операційними сегментами. Банк визначає операційні сегменти на підставі внутрішньої інформації, яку використовує особа банку, відповідальна за прийняття операційних рішень для внутрішньої оцінки результатів діяльності операційних сегментів та розподілу ресурсів на ці сегменти.
Примітки, що наведені в додатку 2 до цієї Інструкції, використовуються для складання консолідованої та неконсолідованої фінансової звітності.
III. Порядок і строки подання банками фінансової звітності до Національного банку та її оприлюднення
1. Порядок складання проміжної фінансової звітності банків
1.1. Банк подає до Національного банку проміжну неконсолідовану фінансову звітність на паперових носіях та в електронному вигляді.
Банк подає до Національного банку проміжну неконсолідовану фінансову звітність в електронному вигляді відповідно до пункту 1.2 цієї глави.
Банк має право подавати до Національного банку проміжну неконсолідовану фінансову звітність на паперових носіях в обсягах, визначених для річної неконсолідованої фінансової звітності.
Банк подає проміжну фінансову звітність на паперових носіях разом із супровідним листом. Банк зазначає в супровідному листі інформацію про виявлені помилки та пов'язані з ними коригування, дає пояснення подій та операцій, які є важливими для розуміння змін у фінансовому стані та результатах діяльності банку, після дати останньої річної звітності. Банк розкриває інформацію про будь-які події або операції, які є суттєвими для розуміння поточного проміжного періоду (наприклад, зміна облікової політики, характер і суми статей, що впливають на активи, зобов'язання, капітал або на потоки грошових коштів, які не є типовими).
1.2. Банк до складу проміжної фінансової звітності включає:
Звіт про фінансовий стан (Баланс);
Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);
окремі примітки:
Дивіденди;
Потенційні зобов'язання банку;
Окремі показники діяльності банку.
1.3. Банк включає до Звіту про фінансовий стан (Балансу) дані за колонкою "Звітний період" за станом на кінець поточного кварталу та порівняльні дані за колонкою "Попередній період" станом на кінець попереднього фінансового року.
Банк включає до Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) дані за поточний проміжний період (дані за останні три місяці) і наростаючим підсумком від початку року до дати звітності разом із даними Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) за порівнювальний попередній проміжний період [дані поточного проміжного періоду (за три місяці) та від початку року до дати звітності].
1.4. Банк визнає активи, зобов'язання, доходи і витрати в проміжних звітних періодах за тими самими принципами, що застосовуються в річних фінансових звітах.
1.5. Банк застосовує в проміжному фінансовому звіті таку саму облікову політику, що й у річному фінансовому звіті, а в разі її зміни надає опис цих змін та їх вплив.
1.6. Банк складає:
Звіт про фінансовий стан, уключаючи до колонки "На кінець попереднього періоду" за I-IV квартали дані з файла 81 "Дані про коригуючі обороти за результатами звітного року та залишки на рахунках (без залишків за рахунками класів 6 та 7)" (далі - файл 81).
Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід, уключаючи до колонки "На звітну дату кварталу попереднього періоду":
за I-III квартали - дані з файла 02 "Дані про обороти та залишки на рахунках" (далі - файл 02);
за IV квартал - дані з файла А4 "Дані про коригуючі обороти за результатами звітного року та залишки на рахунках (з урахуванням залишків за рахунками класів 6 та 7)" (далі - файл A4);
примітку Окремі показники діяльності банків, розраховуючи дані за станом на звітну дату порівняно з нормативними показниками, визначеними Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032 (зі змінами).
Зразки форм проміжної фінансової звітності наведені в додатку 3 до цієї Інструкції.
2. Порядок складання річної фінансової звітності
2.1. Банк до річної фінансової звітності включає:
Звіт про фінансовий стан (Баланс);
Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);
Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);
Звіт про рух грошових коштів;
примітки.
2.2. Банк складає річну фінансову звітність з урахуванням коригуючих проводок [за даними файлів 25 "Дані про обороти по згортанню та залишки на рахунках" (далі - файл 25), А4, 81].
2.3. Перший звітний період новоствореного банку може бути меншим, ніж 12 місяців, але не більшим, ніж 15 місяців.
У такому разі банк має розкрити таку інформацію:
причину, через яку використовується довший або коротший звітний період;
факт, що порівнювальні суми для Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати), Звіту про зміни у власному капіталі (Звіту про власний капітал), Звіту про рух грошових коштів і для пов'язаних з ними приміток не є повністю зіставними.
3. Порядок складання консолідованої фінансової звітності банків
3.1. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність за звітний рік у такому складі:
Консолідований звіт про фінансовий стан (Консолідований баланс);
Консолідований звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Консолідований звіт про фінансові результати);
Консолідований звіт про зміни у власному капіталі (Консолідований звіт про власний капітал);
Консолідований звіт про рух грошових коштів за звітний період;
примітки до консолідованих фінансових звітів.
3.2. Материнський банк включає до консолідованої фінансової звітності показники річної фінансової звітності всіх учасників консолідованої групи, уключаючи організації спеціального призначення, за винятком показників річної фінансової звітності дочірніх та асоційованих компаній, що утримуються виключно для продажу та відповідають критеріям визнання необоротних активів, утримуваних для продажу, та припиненої діяльності.
Якщо продаж не відбувся, то показники фінансової звітності таких дочірніх та асоційованих компаній підлягають консолідації з дати їх класифікації як необоротні активи, утримувані для продажу, з унесенням відповідних змін до фінансової звітності за попередні періоди.
3.3. Материнський банк та учасники консолідованої групи використовують єдині принципи облікової політики. За основу облікової політики консолідованої групи береться облікова політика материнської компанії. Якщо учасник консолідованої групи застосовує облікову політику, що відрізняється від прийнятої консолідованою групою облікової політики, то під час складання консолідованої фінансової звітності материнський банк зобов'язаний здійснити відповідне коригування у фінансовій звітності учасника.
3.4. Фінансова звітність материнського банку та учасників консолідованої групи, що використовується для складання консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на одну й ту саму дату.
Якщо фінансова звітність, що використовується для консолідації, була складена на різні звітні дати, то материнський банк здійснює коригування згідно з впливом суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами, та розкриває відповідну інформацію в примітках. Інтервал між датами звітності не може перевищувати трьох місяців.
3.5. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом включення до складу своїх фінансових звітів на звітну дату показників фінансової звітності учасників консолідованої групи з використанням методів повної консолідації та методу участі в капіталі.
Вибір методу консолідації залежить від рівня контролю консолідованої групи в капіталі кожного учасника (додаток 4).
3.6. Материнський банк визначає для учасників консолідованої групи вимоги до організації роботи із складання консолідованої фінансової звітності, установлює порядок і строки подання їй фінансової звітності та необхідної для розкриття в ній додаткової інформації.
3.7. Дочірні компанії включаються до консолідованої фінансової звітності групи за методом придбання, починаючи з дати фактичного отримання групою контролю над їх операціями, і виключаються з консолідованої фінансової звітності, починаючи з дати втрати контролю.
Метод придбання передбачає визначення покупця, дати придбання, ідентифікованих придбаних активів та прийнятих зобов'язань і здійснення оцінки їх справедливої вартості, гудвілу чи прибутку від вигідної покупки, будь-якої неконтрольованої частки в об'єкті придбання.
Материнський банк на дату отримання контролю (дату придбання) визнає окремо від гудвілу ідентифіковані активи, прийняті зобов'язання, неконтрольовану частку участі в об'єкті придбання.
3.8. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність за методом повної консолідації шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності учасників консолідованої групи до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку.
3.9. Для забезпечення складання консолідованої фінансової звітності за методом повної консолідації материнський банк здійснює таке:
а) постатейне додавання сум подібних статей активів, зобов'язань, капіталу, доходу та витрат;
б) з активів материнського банку виключає балансову вартість інвестицій материнського банку до кожної дочірньої компанії, а з капіталу дочірньої компанії виключає відповідну частку материнського банку в кожній дочірній компанії;
в) з відповідних статей фінансової звітності материнського банку та дочірньої компанії виключає суму внутрішньогрупових операцій (у тому числі доходів, витрат, дивідендів, суму нереалізованих прибутків (збитків) від внутрішньогрупових операцій) та внутрішньогрупового сальдо;
г) оцінює справедливу вартість ідентифікованих придбаних активів та прийнятих зобов'язань, умовних (непередбачених) зобов'язань та розраховує справедливу вартість чистих активів дочірніх компаній на дату придбання;
ґ) визначає гудвіл або прибуток від вигідної покупки;
д) визначає неконтрольовану частку в прибутку або збитку консолідованих дочірніх компаній за звітний період;
е) визначає неконтрольовані частки в чистих активах консолідованих дочірніх компаній, що складаються із суми неконтрольованих часток на дату первісного об'єднання та частини неконтрольованих часток у зміні власного капіталу з дати придбання.
Материнський банк здійснює потрібні коригування через механізм технічних рахунків консолідації, уносить їх у робочі таблиці для складання консолідованої звітності і не відображає в облікових регістрах.
3.10. Материнський банк оцінює ідентифіковані придбані активи, прийняті зобов'язання, отримані під час об'єднання компаній умовні зобов'язання за справедливою вартістю на дату придбання (отримання контролю). Під час поетапного придбання також оцінює за справедливою вартістю частку в капіталі дочірньої компанії, якою вона володіла раніше.
3.11. Материнський банк визнає гудвіл на дату придбання, що оцінюється як перевищення суми, наведеної в підпункті "а", над сумою, наведеною в підпункті "б", а саме:
а) сукупної суми:
переданої компенсації, оціненої за справедливою вартістю на дату придбання;
суми будь-якої неконтрольованої частки в об'єкті придбання, оціненої за справедливою вартістю;
справедливої вартості на дату придбання частки участі в капіталі, раніше утримуваної покупцем (материнським банком) в об'єкті придбання (дочірній компанії), у разі поетапного об'єднання компаній;
б) сальдо сум на дату придбання ідентифікованих придбаних активів і прийнятих зобов'язань, оцінених за справедливою вартістю.
Материнський банк визнає дохід від вигідної покупки, що виникає в разі перевищення суми, наведеної в підпункті "б", над сумою, наведеною в підпункті "а", у повній сумі на дату придбання. Перед визнанням доходу від вигідної покупки материнський банк повторно оцінює правильність ідентифікації всіх придбаних активів, прийнятих зобов'язань, перевіряє процедури оцінки, що були використані ним під час розрахунку.
3.12. Якщо первісний облік об'єднання бізнесу є незавершеним на кінець звітного періоду, в якому відбувається об'єднання, то материнський банк відображає у своїй фінансовій звітності тимчасові суми щодо статей, облік яких є незавершеним.
Протягом періоду оцінки ці суми, визнані на дату придбання, ретроспективно коригуються для відображення нової отриманої інформації про факти та обставини, що були за станом на дату придбання та, якби були відомі, впливали б на оцінку визнаних сум.
Протягом періоду оцінки материнський банк також визнає додаткові активи чи зобов'язання, якщо отримано нову інформацію про факти та обставини, що були за станом на дату придбання та, якби були відомі, привели б до визнання цих активів і зобов'язань. Період оцінки закінчується, як тільки покупець отримує інформацію, яка була йому потрібна, про факти та обставини, що були за станом на дату придбання, або дізнається, що неможливо отримати більше інформації. Проте період оцінки не повинен перевищувати один рік з дати придбання.
3.13. Материнський банк відображає витрати, пов'язані з придбанням, за рахунками витрат у тому періоді, в якому вони були здійснені.
3.14. Материнський банк оцінює передану під час об'єднання компенсацію за справедливою вартістю на дату придбання.
3.15. Материнський банк під час придбання дочірніх компаній оцінює неконтрольовані частки участі в об'єкті придбання за справедливою вартістю або пропорційно частці неконтрольованої участі в ідентифікованих чистих активах об'єкта придбання.
Неконтрольовані частки відображаються в Консолідованому звіті про фінансовий стан у складі власного капіталу окремо від власного капіталу власників материнського банку та в окремій колонці в Консолідованому звіті про зміни у власному капіталі.
Неконтрольовані частки, що належать до результатів діяльності звітного періоду, відображаються в Консолідованому звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід окремим рядком. Сукупний прибуток розподіляється власникам материнського банку та неконтрольованій частці участі навіть тоді, якщо призводить до від'ємного значення частки участі.
3.16. Зміни частки участі материнського банку в дочірній компанії, що не призводять до втрати контролю, відображаються як операції з власниками в Консолідованому звіті про зміни у власному капіталі.
3.17. Материнський банк у разі втрати контролю над дочірньою компанією визнає будь-які збережені в колишніх дочірніх компаніях інвестиції за справедливою вартістю на дату втрати контролю.
Якщо володіння акціями в дочірній компанії банку зменшується з відповідною зміною статусу дочірньої компанії, то материнський банк припиняє застосування методу повної консолідації та відображає відповідну інвестицію як інвестицію в асоційовану компанію (за методом участі в капіталі) або як інвестиції, утримувані для продажу.
3.18. Материнський банк у разі придбання дочірніх компаній протягом звітного року включає до консолідованої фінансової звітності лише частину доходів і витрат, накопичених з дати придбання (дати отримання контролю).
3.19. Під час поетапного придбання компанії материнський банк переоцінює свою раніше отриману частку участі в капіталі об'єкта придбання за її справедливою вартістю на дату придбання та уключає до складу доходів або витрат. Якщо в попередні звітні періоди материнський банк визнав зміни вартості своєї частки в капіталі об'єкта придбання в іншому сукупному доході (наприклад, інвестиція, утримувана в портфелі на продаж), таку суму слід визнавати як доходи або витрати.
3.20. Материнський банк перераховує статті фінансових звітів господарських одиниць за межами України за гривневим еквівалентом:
а) монетарні і немонетарні статті перераховує за офіційним валютним курсом на дату балансу;
б) статті доходів, витрат перераховує за офіційним валютним курсом на дату операцій, крім звітності дочірніх банків, філій, представництв, що складені у валюті країни з гіперінфляційною економікою.
Материнський банк для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів, що виникали протягом кожного місяця, може застосовувати середньозважений валютний курс за відповідний місяць.
3.21. Курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінансової звітності, материнський банк відображає в Консолідованому звіті про фінансовий стан окремим компонентом власного капіталу "Накопичені курсові різниці" у статті "Резервні та інші фонди банку".
У разі вибуття господарської одиниці за межами України накопичену суму курсових різниць, що пов'язана з перерахунком фінансових звітів цієї господарської одиниці, материнський банк визначає як доходи або витрати того періоду, у якому були відображені фінансові результати від вибуття.
У разі часткового вибуття господарської одиниці (реалізації або вилучення частини інвестиції в дочірній банк, що розташований за межами України) материнський банк уключає до складу доходів або витрат пропорційну частку відповідної суми накопичених курсових різниць.
3.22. Материнський банк після перерахунку статей фінансової звітності дочірніх компаній, розташованих за межами України, уключає їх до консолідованої фінансової звітності аналогічно до компаній, розташованих на території України, із застосуванням процедури виключення внутрішньогрупових операцій, обчислення гудвілу та неконтрольованої частки участі тощо.
3.23. Якщо дочірній банк, розташований за межами України, повністю не належить материнському банку, то частина курсових різниць, що належить до неконтрольованої частки, відображається в її складі в Консолідованому звіті про фінансовий стан.
3.24. Материнський банк перераховує активи та зобов'язання дочірньої компанії, розташованої за межами України, за офіційним валютним курсом на дату балансу цієї компанії, якщо її фінансова звітність з об'єктивних причин складена на дату звітності, що не відповідає даті звітності материнського банку (за умови, що інтервал між ними становить не більше ніж три місяці). Материнський банк робить відповідні коригування, якщо відбулися зміни у офіційному валютному курсі до дати складання балансу материнського банку.
3.25. Материнський банк уключає фінансові звіти асоційованих компаній, якими прямо чи опосередковано володіє консолідована група, до консолідованої фінансової звітності за методом участі в капіталі.
3.26. Материнський банк відповідно до методу участі в капіталі після придбання асоційованої компанії відображає:
частку групи в прибутках та збитках асоційованої компанії в складі Консолідованого звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за рік як частку фінансового результату асоційованих компаній;
частку групи в іншому сукупному доході, що відображається в складі іншого сукупного доходу окремим рядком.
3.27. Балансова вартість інвестицій в асоційовані компанії включає визначений гудвіл за вирахуванням накопичених збитків від його знецінення та коригується з урахуванням змін частки консолідованої групи в асоційованій компанії. Банк визнає дивіденди, отримані від асоційованих компаній, як доходи в своїй окремій фінансовій звітності.
3.28. Якщо частка збитків консолідованої групи, пов'язаних з асоційованою компанією, дорівнює або перевищує її частку в асоційованій компанії, то консолідована група відображає попередні збитки тільки, якщо вона прийняла на себе зобов'язання або здійснювала платежі за дорученнями цієї асоційованої компанії.
Нереалізовані прибутки за операціями між консолідованою групою та її асоційованими компаніями взаємовиключаються пропорційно до частки консолідованої групи в асоційованих компаніях, нереалізовані збитки також взаємовиключаються, якщо тільки вони не викликані знеціненням асоційованої компанії.
3.29. Материнський банк припиняє використання методу участі в капіталі асоційованої компанії з дати втрати суттєвого впливу. Збережені інвестиції обліковуються за справедливою вартістю.
4. Вплив інфляції на складання річної неконсолідованої та консолідованої фінансової звітності банків
4.1. Банк коригує річну консолідовану та неконсолідовану фінансову звітність і відповідну порівняльну інформацію за попередні звітні періоди, якщо вона складається в умовах гіперінфляції.
Банк здійснює коригування показників річної фінансової звітності на вплив інфляції без здійснення записів за рахунками бухгалтерського обліку. Банк складає річну фінансову звітність відповідно до вимог МСФЗ на підставі даних бухгалтерського обліку, а після цього шляхом коригування її показників складає скориговану фінансову звітність з урахуванням впливу інфляції.
4.2. Банк до річної консолідованої та неконсолідованої фінансової звітності з урахуванням впливу інфляції включає:
Звіт про фінансовий стан з урахуванням впливу інфляції (Баланс з урахуванням впливу інфляції);
Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід з урахуванням впливу інфляції (Звіт про фінансові результати з урахуванням впливу інфляції);
Звіт про рух грошових коштів з урахуванням впливу інфляції;
Звіт про зміни у власному капіталі з урахуванням впливу інфляції (Звіт про власний капітал з урахуванням впливу інфляції);
примітки до фінансових звітів з урахуванням впливу інфляції.
4.3. Банк коригує показники фінансової звітності з урахуванням зміни купівельної спроможності гривні з дати їх визнання до звітної дати шляхом застосування коефіцієнта коригування.
4.4. Банк коригує показники річної фінансової звітності із застосуванням коефіцієнта коригування за умови, що значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, уключаючи звітний, наближається до 100% або перевищує цей рівень.
4.5. Банк складає скориговану фінансову звітність з урахуванням впливу інфляції за такою процедурою:
здійснює вибір індексу інфляції, що встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики - Державною службою статистики України;
розподіляє статті Звіту про фінансовий стан (Балансу) на монетарні та немонетарні;
визначає дати, починаючи з яких здійснюється перерахунок немонетарних статей;
здійснює перерахунок немонетарних статей Звіту про фінансовий стан (Балансу);
здійснює перерахунок Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати);
розраховує прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті;
здійснює перерахунок Звіту про зміни у власному капіталі;
здійснює підготовку Звіту про рух грошових коштів з урахуванням інфляції;
перераховує показники за попередній фінансовий рік.
4.6. Датою коригування є дата, на яку складається фінансова звітність за рік, у якому кумулятивний приріст інфляції наближається до 100% або перевищує цей рівень на кінець дня 31 грудня звітного року.
4.7. Банк для коригування показників фінансової звітності здійснює:
а) коригування показників Звіту про фінансовий стан (Балансу).
Монетарні активи і зобов'язання ураховують купівельну спроможність гривні і не коригуються. Монетарні активи і зобов'язання, які згідно з договором підлягають індексації з урахуванням впливу інфляції (депозити, облігації тощо), відображаються у Звіті про фінансовий стан (Балансі) у сумі, що визначена відповідно до умов договору.
Показники немонетарних статей, що відображені за справедливою вартістю, визначеною на звітну дату (на кінець дня 31 грудня звітного року), не коригуються. Показники немонетарних статей, що відображені за справедливою вартістю, визначеною не на звітну дату, коригуються за коефіцієнтом коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату встановлення справедливої вартості (переоцінки).
Показники немонетарних статей, що відображені за первісною вартістю або залишковою вартістю, коригуються на коефіцієнт коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату визнання відповідного активу, зобов'язання і власного капіталу.
Коригування показників інвестицій в асоційовані компанії включає:
коригування частки інвестора в чистих активах асоційованої компанії на початок періоду з урахуванням індексу інфляції на звітну дату;
коригування частки інвестора в прибутку асоційованої компанії з урахуванням змін індексу інфляції на звітну дату;
коригування змін в іншому сукупному доході об'єкта інвестування з дати операції до звітної дати.
Скоригована вартість немонетарних активів зменшується до суми очікуваного відшкодування від майбутнього використання відповідних активів (справедливої вартості інвестицій тощо), якщо вона перевищує суму очікуваного відшкодування.
Банк під час коригування показників основних засобів, нематеріальних активів коригує їх первісну (переоцінену) вартість на коефіцієнт коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату їх придбання (переоцінки). Аналогічно коригується показник зносу (накопиченої амортизації) цих необоротних активів.
Під час коригування показника незавершеного будівництва його вартість коригують послідовно на суми капітальних інвестицій за роками їх здійснення із застосуванням коефіцієнта коригування, який визначається діленням індексу інфляції на дату коригування на індекс інфляції на дату здійснення капітальних інвестицій.