Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору

Національна рада, керуючись статтями 21, 22 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", статтями 15, 17 Закону України "Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення",

1. Затвердити План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, що додається.

2. Управлінню правового забезпечення подати це рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Відділу зв'язків із ЗМІ та громадськістю оприлюднити це рішення в засобах масової інформації.

4. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Національної ради від 09.11.2006 № 904 "Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на голову Національної ради В.Манжосова.

6. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Цей План розвитку визначає мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада), порядок розширення каналів, мереж мовлення, телемереж, багатоканальних телемереж і способи забезпечення безпеки інформаційного простору на території України.

1.2. Цей План розвитку є основою для прийняття Національною радою рішень щодо створення та розвитку каналів мовлення й телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначення конкурсних умов та оголошення конкурсів на отримання ліцензій на мовлення, визначення умов ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.

1.3. Цей План розвитку складається з двох частин: плану використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення, та основних вимог щодо змістового наповнення і співвідношення форматів мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

1.4. Цей План розвитку переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.

1.5. Загальна характеристика телерадіоінформаційного простору та Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють ефірне радіомовлення, наведено у додатках 1, 2 до цього Плану.

1.1. Національною радою проводяться конференції всеукраїнських громадських об'єднань з метою обрання членів Наглядової ради та здійснюється ліцензування Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі – НСТУ).

1.2. НСТУ здійснює мовлення на регіональних каналах мовлення та на двох загальнонаціональних телеканалах: суспільно-політичному і культурно-освітньому з використанням каналів і мереж мовлення Національної телекомпанії України (далі – НТКУ), до якої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 567 "Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" увійшли Державна телерадіокомпанія "Культура" (далі – ДТРК "Культура") та обласні державні телерадіокомпанії (далі – ОДТРК).

1.3. Базовою основою для створення суспільно-політичного телеканала є мережа мовлення НТКУ в аналоговому (411 телевізійних каналів) та цифровому стандарті (166 телевізійних каналів).

1.4. Платформою для створення культурно-освітнього каналу суспільного телебачення є телеканал НТКУ, на якому мовила ДТРК "Культура", та мережа телеканалів НТКУ, на яких мовили ОДТРК, в аналоговому (242 телевізійні канали) та цифровому стандарті (166 телевізійних каналів).

1.5. Для забезпечення НТКУ радіочастотним ресурсом у цифровому стандарті для створення культурно-освітнього каналу НСТУ, Національною радою переглядається і затверджується новий розподіл програм у цифрових багатоканальних телемережах з урахуванням наявного вільного ресурсу телемереж або цифрових каналів.

1.6. Радіоканали суспільного мовлення створюються не менше ніж на трьох загальнонаціональних радіоканалах: суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному. При цьому використовується ресурс загальнонаціональних мереж, які належали Національній радіокомпанії України (далі – НРКУ), та регіональних мереж, які належали ОДТРК, зокрема:

для суспільно-політичного – мережа із 191 радіочастоти, яка належала НРКУ, та із 198 радіочастот, які належали ОДТРК;

для культурно-освітнього та молодіжного – мережа із 88 радіочастот та 53 радіочастот, які належали НРКУ.

1.7. З метою забезпечення НСТУ радіочастотним ресурсом у діапазоні 87,5-108 МГц та подальшого розширення мереж трьох загальнонаціональних радіоканалів Національною радою замовляється розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" , на підставі пропозицій НСТУ; також проводяться заходи з підготовки відключення аналогового телевізійного мовлення на 4 (85,25 МГц) і 5 (93,25 МГц) телевізійних каналах.

1.8. Національна рада сприяє створенню громадського мовлення у тих регіонах, де є можливість фінансування такого мовлення з місцевих бюджетів.

2.1. Національною радою буде продовжено реалізацію ініційованого нею у 2014 році проекту створення єдиної національної радіомережі українського радіо "Українське радіо" (далі – Проект), в якій транслюватимуться загальнонаціональні та регіональні програми, з метою максимального охоплення території України програмами суспільного мовлення.

2.2. Метою Проекту є охоплення території України програмами українського радіо, забезпечення доступу широких верств населення України до інформації, яка ґрунтується на демократичних принципах журналістики, різноманітності, плюралізмі думок та сприяння в реалізації державних програм щодо забезпечення інформаційної безпеки України.

2.3. Для забезпечення покриття території України сигналом українського радіо необхідно використовувати додаткові ФМ-частоти, які замовлені в державному підприємстві "Український державний центр радіочастот" (далі – УДЦР) в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" .

2.4. Національна рада розглядає питання розбудови трьох каналів – УР-1, УР-2 та УР-3 у цифрових мультиплексах (багатоканальних телемережах із загальнонаціональним покриттям).

2.5. Національна рада спільно з НТКУ здійснить аналіз проліцензованого радіочастотного ресурсу НТКУ або його правонаступника, задіяного для потреб радіомовлення, з метою впорядкування мереж УР-1, УР-2, УР-3 та ефективного використання радіочастотного ресурсу.

2.6. Національною радою приймається рішення про зміну відрізків часу мовлення ліцензіатів, яким продовжено строк дії ліцензії на мовлення на тій території, де мовить НСТУ, у разі звернення таких ліцензіатів та за умови погодження цих відрізків часу мовлення з НСТУ.

2.7. Створення нових каналів радіомовлення та розбудова діючих радіомереж загальнонаціональних, регіональних і місцевих мовників відбуваються на замовлення Національної ради у порядку, визначеному цим Планом розвитку та чинним законодавством.

2.8. Можливість і умови користування радіочастотним ресурсом визначаються висновками щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному Законом України "Про радіочастотний ресурс України" .

2.9. Телерадіоорганізація, яка має на меті створення нового каналу мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, подає до Національної ради інформацію, наведену в додатках 8–11 до Порядку надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв , затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, від 01 листопада 2012 року № 559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 57/22589, письмову згоду власника висотної споруди на встановлення технічного засобу мовлення та програмно-економічне обґрунтування створення нового каналу.

2.10. Національна рада після розгляду зазначених пропозицій телерадіоорганізацій розглядає питання про замовлення розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" .

2.11. Національна рада розбудовує мережі радіомовлення за умови належного державного фінансування розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення (звукове мовлення) шляхом ліцензування на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення" .

2.12. З метою збереження цілісності мережі радіомовлення загальнонаціональних і регіональних каналів мовлення та програмного наповнення дані про частоти або обсяг мовлення долучаються до раніше виданих Національною радою ліцензій на мовлення за зверненням телерадіоорганізацій.

2.13. Загальнонаціональна державна радіомережа в діапазоні середніх та довгих хвиль скерована на виконання завдання національної безпеки в радіомовленні та забезпечує можливість отримання інформації (радіомовлення, сигнали, спеціальні повідомлення) на всій території України та за її межами.

2.14. Національна рада підтримує модернізацію середньохвильової мережі державного радіомовлення.

2.15. Національна рада аналізує стан використання частотних присвоєнь нижнього піддіапазону ультракоротких хвиль (65,8-74 МГц) та напрацьовує пропозиції щодо перспективності їхнього подальшого використання з урахуванням досвіду європейських країн.

2.16. З метою визначення фактичної території розповсюдження програм ліцензіат надає до Національної ради виміри напруженості електромагнітного поля або карти покриття, згідно з якими вносяться відповідні зміни до ліцензії, у тому числі на підставі інформації щодо фактичної експлуатації радіоелектронного засобу, зазначеної ліцензіатом у заяві про переоформлення ліцензії.

2.17. Внаслідок скорочення кількості радіоточок проводового мовлення Національна рада разом з іншими державними органами та установами вивчає можливість заміщення цієї технології на запровадження в діапазоні 87,5-108 МГц малопотужних передавачів для забезпечення невеликих населених пунктів програмами суспільного та місцевого радіомовлення, а також для організації системи оповіщення.

3.1. В Україні цифрове наземне ефірне мовлення буде реалізовуватись у стандартах DVB-T та DVB-T2 у смугах радіочастот, визначених Планом використання радіочастотного ресурсу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815 (далі – План використання радіочастотного ресурсу).

3.2. Національна рада сприяє затвердженню впродовж 2016 року національних стандартів цифрового наземного ефірного телебачення DVB-T2 та методики вимірювання покриття території сигналом цифрового мовлення.

3.3. Національна рада аналізує охоплення територій цифровим сигналом, зони невпевненого прийому для покращення покриття цифровим сигналом.

3.4. Вимкнення аналогового телебачення з одночасним переплануванням і впровадженням цифрового ефірного телебачення відбуватиметься поетапно.

3.5. Включення областей та населених пунктів України до відповідного етапу вимкнення аналогового телебачення здійснюється, враховуючи необхідність:

забезпечення та створення можливості для придбання обладнання для прийому цифрового сигналу населенням;

першочергового впровадження цифрового мовлення у деяких регіонах України (передусім на заході й півночі);

ефективного використання радіочастотного ресурсу, планування синхронних цифрових мереж, враховуючи технічні можливості стандарту DVB-T2;

захисту інформаційного простору України;

забезпечення безперервності мовлення телекомпаній та їх прийом населенням на всій території країни.

3.6. Вимкнення аналогового телебачення здійснюватиметься у чотири етапи:

І етап: м. Київ, Київська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Львівська, Закарпатська області, Автономна Республіка Крим та м. Севастополь;

ІІ етап: Івано-Франківська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, Одеська, Тернопільська області;

ІІІ етап: Полтавська, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька області;

IV етап: Луганська, Донецька, Чернігівська, Харківська, Сумська області.

3.7. Завершення переходу від аналогового до цифрового мовлення здійснюється у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу, та за умови забезпечення доступу населення до прийому програм цифрового мовлення. Суб'єкти господарювання, які використовують аналогові засоби мовлення, можуть припинити їхнє використання за власним бажанням раніше визначеного строку припинення використання радіотехнології "Аналогове телевізійне мовлення" та звернутися до Національної ради з відповідною заявою.

3.8. В останню чергу вимикаються телеканали, які використовуються НСТУ, телерадіоорганізаціями місцевого (регіонального в межах області) мовлення, за умови нестворення завад цифровим засобам мовлення.

3.9. У разі надходження висновків УДЦР Національна рада розглядатиме питання про створення додаткових мультиплексів та добудову діючих.

3.10. Національна рада сприяє продовженню мовлення ліцензіатів, які мовлять в аналоговому форматі, але не отримали ліцензії на цифрове мовлення.

3.11. З метою реалізації прав телерадіоорганізацій на переоформлення чинних ліцензій у зв'язку з впровадженням цифрового телебачення Національна рада звертається до УДЦР щодо визначення вільного радіочастотного ресурсу, придатного для створення місцевих цифрових багатоканальних телемереж у порядку, визначеному пунктом 7 частини третьої статті 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" , відповідно до пропозицій, наданих місцевими телерадіоорганізаціями.

3.12. Національна рада за зверненням ліцензіатів переглядає розподіл програм у багатоканальних телемережах МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 для загальнонаціонального покриття.

3.13. У 2016 році Національна рада планує оголосити конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення на вільних каналах у цифрових мультиплексах, а також за рахунок збільшення кількості каналів, враховуючи технічні можливості стандарту DVB-T2 (MPEG-4).

3.14. Національна рада в межах повноважень розглядає питання створення провайдерами програмної послуги платних пакетів програм у багатоканальних цифрових телемережах для надання якісних, різноманітних програм всім верствам населення.

3.15. З метою безперешкодного доступу до програм ефірного цифрового мовлення їх розповсюдження здійснюється у відкритому доступі без застосування систем кодування, за винятком систем цифрового платного мовлення.

3.16. Національна рада розглядає заяви мовників та ухвалює рішення про продовження ліцензій на ефірне мовлення з використанням аналогових телевізійних каналів. Строк дії таких ліцензій встановлюється відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" з приміткою "До прийняття Національною радою окремого рішення про перехід на цифрове мовлення або вимкнення аналогового телевізійного мовлення у регіоні".

3.17. Конкурси на отримання ліцензій на ефірне телевізійне мовлення з використанням аналогових каналів не оголошуються, якщо це не викликано необхідністю інформаційної безпеки держави.

3.18. Усі ліцензіати багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 зобов'язані брати участь в інформуванні населення про перехід країни на цифровий стандарт мовлення, зокрема щодня безкоштовно транслювати у своїх програмах інформацію, зміст якої відповідає вимогам соціальної реклами, щодо припинення аналогового мовлення та особливостей прийому цифрового сигналу загальним хронометражем 5 хвилин на добу, з яких 30 % – у прайм-таймі.

3.19. З метою найширшого охоплення населення цифровим телевізійним мовленням до вимкнення аналогового телебачення Національна рада сприяє здійсненню комплексу заходів щодо:

заохочення населення стосовно отримання або придбання обладнання для прийому цифрового сигналу (зокрема забезпечення за рахунок держави пільгових категорій громадян, соціальна реклама, привабливе змістове наповнення телепрограм);

залучення органів місцевого самоврядування, громадських благодійних організацій з метою сприяння придбанню обладнання для прийому цифрового сигналу;

роз'яснення серед населення способів покращення умов прийому програм цифрового ефірного телебачення (зокрема налаштування приймальних антен на цифрові передавачі, правильне налаштування обладнання для прийому цифрового сигналу, застосування сертифікованих антенних систем);

розробки технічних заходів стосовно збільшення кількості домогосподарств, які прийматимуть програми цифрового телебачення (зокрема добудова малопотужних передавачів у зонах невпевненого прийому телевізійного сигналу).

3.20. Національна рада здійснює консультації з громадськістю та органами державної влади з метою нормативного врегулювання питання щодо тарифів на телекомунікаційні послуги, що надаються для потреб телерадіомовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

3.21. Вивільнення смуги частот цифрового дивіденду у діапазоні 790-862 МГц від засобів аналогового та цифрового мовлення для впровадження радіотехнологій широкосмугового доступу здійснюватиметься після повного переходу від аналогового до цифрового мовлення у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу, за наявності висновків УДЦР щодо вільного радіочастотного ресурсу для заміни діючих телевізійних каналів.

3.22. Національна рада в межах повноважень, передбачених законодавством, організовує заходи щодо обговорення проблемних питань, зокрема щодо технічної якості зображення телевізійних каналів.

3.23. З урахуванням розвитку новітніх медіа-послуг Національною радою вивчається питання розвитку технології HbbTV, яка завдяки впровадженню цифрового мовлення зробить можливим створення конкурентного середовища з електронним телегідом, що забезпечить платформу для нових бізнес-можливостей для мовників та провайдерів програмної послуги.

4.1. У разі створення багатоканальної ефірної телемережі з використанням технології "МІТРІС" Національна рада звертається до суб'єктів господарювання з пропозицією стосовно надання впродовж визначеного терміну пропозицій щодо технічної розробки мережі мовлення.

4.2. Створення і розвиток багатоканальних ефірних цифрових телемереж з використанням технології "МІТРІС" у районах, віддалених від великих міст, у сільській місцевості, на складних за рельєфом територіях як альтернативних мережам цифрового ефірного мовлення здійснюються із застосуванням обладнання систем, визначених відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу, за умови нестворення радіозавад супутниковому мовленню.

4.3. Інформація про населені пункти, на території яких можливе створення такої мережі, публікується на офіційному веб-сайті Національної ради.

4.4. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії провайдера програмної послуги з використанням технології "МІТРІС", за допомогою радіозв'язку в розподільчих системах надають програмну послугу шляхом ретрансляції телерадіопрограм відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" .

5.1. Створення і розвиток супутникових каналів мовлення та телемереж (DTH-платформ) відбуватимуться у смугах частот, передбачених Планом використання радіочастотного ресурсу, з дотриманням державних стандартів та норм технічної якості мовлення.

5.2. У ліцензії на супутникове мовлення зазначаються технічні параметри супутникового каналу мовлення, визначені умовами договору з оператором телекомунікацій та оператором супутникового ретранслятора, організаційно-технічні зобов'язання ліцензіата.

5.3. З метою захисту інформаційного простору Національною радою проводяться консультації з телерадіоорганізаціями, громадськістю та органами державної влади стосовно використання національних супутникових засобів мовлення, створення національної супутникової мережі, ліцензування національної супутникової мережі та розгляду питань законодавчого врегулювання цих процесів.

6.1. Для реалізації вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення" , з метою підвищення рівня конкуренції на ринку платних послуг та доступу населення до інформації, захисту прав абонентів, стимулювання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, спрощення процедури ліцензування провайдерів програмної послуги запроваджується принцип технологічної нейтральності, який полягає в однаковому підході до провайдерів незалежно від технології, що ними застосовується для надання програмної послуги.

6.2. З метою уникнення діяльності суб'єктів господарювання, які надають програмні послуги без отримання відповідної ліцензії, Національна рада планує:

опрацювання звернень від громадських організацій та об'єднань, які займаються питаннями діяльності провайдерів програмної послуги, з метою унеможливлення протиправної діяльності суб'єктів господарювання на ринку телекомунікаційних послуг;

проведення нарад (конференцій), розміщення інформаційних матеріалів на офіційному веб-сайті Національної ради та роз'яснення переваг роботи у правовому полі над діяльністю без відповідної ліцензії;

звернення до органів державної влади щодо вжиття заходів стосовно припинення діяльності без відповідної ліцензії таких суб'єктів господарювання;

ініціювання внесення змін до законодавства щодо посилення відповідальності за діяльність без відповідної ліцензії та порушення прав інтелектуальної власності у сфері телебачення і радіомовлення;

підтримку заходів щодо запровадження принципів чесної конкуренції у діяльності провайдерів програмної послуги.

6.3. З метою збільшення кількості провайдерів програмної послуги та запровадження збалансованого розміру ліцензійного збору за їх ліцензування Національна рада здійснює відповідні консультації з громадськістю та органами державної влади та ініціюватиме внесення змін до Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 412.

6.4. З метою захисту неповнолітніх від перегляду програм, які можуть завдати значної шкоди їхній психіці, провайдери програмної послуги обмежують такий перегляд згідно з чинним законодавством.

1. Регулювання у частині програмної концепції мовлення складається із:

1) заходів щодо дерегуляції та спрощення процедури ліцензування мовлення;

2) моніторингу телерадіопрограм з метою контролю та нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями норм законодавства та умов ліцензій, зокрема, у частині програмної концепції мовлення, а у зв'язку з обмеженістю частотного ресурсу, який використовують ефірні мовники, з метою забезпечення виконання телерадіоорганізаціями програмної концепції і ліцензійних зобов'язань рекомендацій утриматись від внесення змін до ліцензій у частині програмної концепції впродовж року з дня початку ними мовлення;

3) контролю за виконанням зобов'язань, які телерадіоорганізації взяли під час конкурсу (зокрема обсяг дитячих передач, частка музичних творів українських авторів та виконавців, обов'язкове розміщення соціально важливих програм);

4) розгляду заяв на переоформлення ліцензій в порядку, визначеному Законом України "Про телебачення і радіомовлення" .

2. Формування програмної концепції мовлення складається з:

1) визначення формату мовлення на підставі звернення телерадіомовників за одним із двох чи обома такими критеріями:

за цільовою аудиторією (сімейний, дитячий, чоловічий, жіночий);

за тематичним спрямуванням програм (інформаційний, спортивний, музичний, суспільно-політичний, релігійний);

2) рекомендацій телерадіокомпаніям при визначенні жанрів програм та передач керуватися такими характеристиками:

інформаційно-аналітичні і публіцистичні передачі характеризуються актуальністю інформації та поняттям "інформаційний привід", привертають увагу до поточної інформації (брифінг, дискусія, журналістське розслідування, інтерв'ю, новини, репортаж, ток-шоу, телеміст тощо);

культурно-мистецькі передачі присвячуються мистецтву та його історії, окремим напрямам, діячам та особистостям, які діяли чи діють у різних галузях художньої творчості;

науково-просвітницькі передачі відрізняються особливістю інформації, яка полягає в послідовному викладенні наукових даних з елементами естетичного та емоційного характеру (навчальні передачі, передачі, що інформують про найважливіші події у світі науки та техніки, пропагують останні наукові досягнення, розповідають про новітні винаходи тощо);

розважальні передачі поєднують в собі ознаки гумору, гри, розраховані на емоційну реакцію аудиторії, пов'язану з отриманням позитивних емоцій (реаліті-шоу, ток-шоу, вікторини, шоу та підбірка музичних творів для радіо тощо);

дитячі передачі та аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію, створюються з урахуванням тематичних, психічних та емоційних вікових особливостей дитячої аудиторії (дошкільного, шкільного, підліткового та юнацького віку), чітко зорієнтовані по змісту на вищевказану аудиторію; головними формами дитячої теле- та радіопродукції є повнометражні та короткометражні художні фільми, документальні фільми, телевізійні фільми та серіали, анімаційні фільми, аудіовізуальні твори, наприклад, музичні відеокліпи, жанрові передачі (спортивні, музичні, пізнавальні, розважальні), дитячі телерадіовистави, постановки тощо;

освітні передачі – передачі (в тому числі ті, що містять аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію), спрямовані на розумово-пізнавальну і творчу діяльність з отриманням знань, умінь та навичок або їх вдосконаленням в різних галузях науки, техніки, культури, мистецтва тощо з метою максимального засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці;

3) основних принципів мовлення:

телерадіоорганізація формує свою програмну концепцію і редакційну політику з урахуванням основоположних конституційних прав і свобод людини та громадянина, з повагою до їхньої честі, гідності та принципів свободи слова і висловлювань (вираження поглядів);

програмна концепція телерадіоорганізації повинна формуватися за принципом точності та об'єктивності. Факти, які подаються глядачу/слухачу телерадіоорганізацією, повинні точно відповідати реальним подіям і даним;

телерадіоорганізація не наводить у програмі/передачі даних, про які відомо, що вони неправдиві або недостовірні;

важливою засадою діяльності телерадіоорганізації є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування цього права.

3. Забезпечення збалансованим різноформатним мовленням кожного територіального сегмента телерадіоінформаційного простору полягає в:

1) сприянні:

змістовому наповненню та пропорційному співвідношенню форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору;

впровадженню державної політики протекціонізму щодо поширення програм і передач вітчизняного виробництва;

створенню умов для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян України та національних меншин, а також потреб етнічних українців, які живуть за межами України;

реалізації прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення; недопущенню в інформаційних та інших телерадіопрограмах закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства і жорстокості, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

забезпеченню ідеологічного і політичного плюралізму у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації; розвитку суспільного, громадського, освітнього, культурологічного мовлення;

забезпеченню доступу до інформації особам з особливими потребами; забезпеченню прав національних меншин;

розробці технічних стандартів рівня гучності звуку реклами та створенню методології контролю за рівнем гучності звуку реклами;

2) врахуванні для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян під час ліцензування мовлення:

наявності у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору програм збалансованого змістовного наповнення та різноманітних форматів мовлення;

сприяння розвитку регіонального та місцевого мовлення;

дотримання вимог до програмної концепції, визначених під час конкурсу на відповідну ліцензію;

необхідності подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію мовлення;

3) наданні у процесі розбудови каналів мовлення та ліцензування переваги телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні, дитячі), програми власного та вітчизняного виробництва, задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова;

4) проведенні аналізу телерадіопростору на місцях;

5) здійсненні ґрунтовного аналізу ліцензійної діяльності вітчизняних загальнонаціональних, регіональних, місцевих та закордонних мовників за умови відповідного фінансування з метою максимального територіального охоплення каналами, мережами мовлення та телемережами кожної з територіальних категорій, запровадження цифрового мовлення та відповідного технологічного переоснащення діючих каналів та мереж мовлення, для об'єктивної оцінки стану мовлення ліцензіатів та його доцільності у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

4. Принципами добору (пакетування) програм провайдерами програмної послуги, придбаних для ретрансляції в телемережах (крім цифрових телемереж), є:

1) забезпечення провайдерами програмної послуги всім абонентам можливості отримання програм універсальної програмної послуги (крім провайдерів програмної послуги ефірних цифрових телемереж, багатоканальних телемереж "МІТРІС", "ММDS", супутникових DTH-платформ та ОТТ-мереж) та доступу до програм і передач вітчизняного виробництва з дотриманням законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності;

2) рекомендація суб'єктам господарювання включати до складу загальної концепції добору програм не менше 50 % програм вітчизняних мовників;

3) рекомендація щодо включення за наявності технічної можливості програм суспільного радіомовлення з метою розширення присутності національного продукту в телемережах, збільшення кількості радіослухачів, гарантії інформаційної безпеки та своєчасного інформування про надзвичайні події, а також програм телерадіоорганізацій, які отримали дозвіл Національної ради на тимчасове мовлення на території проведення антитерористичної операції;

4) розміщення програм провайдерами програмної послуги в такій послідовності:

універсальна програмна послуга;

програми державних та суспільних телерадіоорганізацій;

програми регіональних та місцевих телерадіоорганізацій, які не входять до складу універсальної програмної послуги;

інші програми вітчизняних телеорганізацій, які отримали ліцензії на супутникове мовлення, багатоканальне мовлення та на кабельне мовлення у відповідній мережі мовлення (індивідуально для кожного населеного пункту);

іноземні програми, які включені до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України.

5. До питань захисту інформаційного простору держави як до одного з основних та пріоритетних завдань Національної ради належать:

1) моніторинг телерадіопростору та недопущення поширення інформації, яка містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

2) сприяння у межах своєї компетенції створенню і поширенню ліцензіатами телевізійного контенту, який відповідає національним інтересам, суспільним потребам та формує позитивний імідж України;

3) припинення ретрансляції провайдерами програмної послуги іноземних програм, зміст яких не відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавству України;

4) розроблення за участю громадськості порядку визнання змісту іноземних програм таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, сприяння розробці проекту закону України про аудіовізуальні послуги, який серед іншого передбачає механізм забезпечення прозорості і доступності інформації про кінцевих вигодоодержувачів, володільців істотної участі та пов'язаних осіб телерадіоорганізацій;

5) організація заходів із залученням представників індустрії у сфері телебачення і радіомовлення щодо припинення діяльності суб'єктів господарювання без отримання у встановленому законодавством порядку відповідної ліцензії;

6) участь у розробці механізмів санкціонованого поширення програм, недопущення порушення авторських прав на програмний продукт, контрольованої реалізації карток доступу до програм зарубіжних супутникових платформ;

7) створення умов для спільного запровадження телерадіоорганізаціями та операторами телекомунікацій заходів з підготовки призначених для трансляції телекомунікаційних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі до оповіщення у цих умовах; активна участь у нарадах, метою яких є приведення діяльності суб'єкта господарювання у відповідність до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про телебачення і радіомовлення", "Про телекомунікації";

8) ураховуючи законодавчу заборону діяльності суб'єктів господарювання у сфері телерадіомовлення без отримання відповідної ліцензії, в разі надходження інформації або скарг щодо фактів здійснення такої діяльності суб'єктами господарювання Національна рада звертається відповідно до органів державної влади;

9) ініціювання внесення змін до законодавства для регулювання діяльності ліцензіатів у сфері телерадіомовлення на тимчасово окупованій території;