10) здійснення державного регулювання діяльності у сфері телерадіомовлення та розвитку радіочастотного ресурсу України, контролю та нагляду за його використанням на території проведення антитерористичної операції з урахуванням Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ;
11) ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції;
12) сприяння забезпеченню доступу населення до програм українських мовників на прикордонних територіях, а також у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (окуповані території Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя), на територіях, які розташовані на лінії зіткнення, а також на територіях, які межують із тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим;
( Пункт 5 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016 )
13) встановлення Національною радою пріоритетних замовлень УДЦР з метою збільшення територій покриття телерадіопрограмами українських мовників, до яких належать: визначення можливості зміни технічних параметрів засобів мовлення; розрахунок частотних присвоєнь для здійснення телерадіомовлення на територіях, визначених у підпункті 12 цього пункту;
( Пункт 5 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016 )
14) упорядкування надання дозволів на тимчасове мовлення з урахуванням необхідності системної роботи щодо організації мовлення українських телерадіоканалів на територіях, зазначених у підпункті 12 цього пункту;
( Пункт 5 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016 )
15) рекомендації провайдерам програмної послуги щодо включення до програмної послуги програм телерадіоорганізацій, яким Національною радою видані ліцензії на мовлення на території населених пунктів, у яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також на тимчасово окупованих територіях.
( Пункт 5 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016 )
6. Національна рада здійснює заходи щодо забезпечення прозорості власності суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (далі –суб'єкти інформаційної діяльності), зокрема:
на підставі наданої в установленому порядку інформації аналізує структуру власності суб'єкта інформаційної діяльності щодо її прозорості;
під час ліцензування мовлення враховує обмеження, які стосуються заснування та участі в телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги;
оприлюднює інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) суб'єкта інформаційної діяльності шляхом відображення цієї інформації в Державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який ведеться Національною радою;
контролює виконання вимог законодавства щодо щорічного подання до Національної ради суб'єктами інформаційної діяльності інформації про структуру власності та оприлюднення ними цієї інформації на власних веб-сайтах.
( Розділ III доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016 )( План в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2874 від 14.12.2011, із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 2561 від 26.12.2012; в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 212 від 18.02.2015 )
| Начальник управління правового забезпечення | М.О. Пушкаренко |
Додаток 1
до Плану розвитку національного
телерадіоінформаційного простору
(пункт 1.5 розділу І)
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
телерадіоінформаційного простору
1. Радіотехнології, що використовуються в Україні для цілей телерадіомовлення, згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815, включають в себе аналогове звукове і телевізійне мовлення, цифрове наземне телевізійне мовлення, супутникове радіомовлення та радіотехнологію багатоканального наземного телерадіомовлення для передачі та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації у багатоканальних розподільчих системах.
2. Для потреб наземного (ефірного) телевізійного мовлення задіяно 2550 присвоєнь радіочастот для телевізійного мовлення в аналоговому стандарті, 664 присвоєння радіочастот для цифрового телевізійного мовлення в багатоканальних телемережах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 стандарту DVB-Т2 – по 4 телевізійних канали мовлення у 166 населених пунктах та 78 присвоєнь для багатоканальної телемережі МХ-6 стандарту DVB-H у 76 населених пунктах.
3. Залежно від території розповсюдження програм у сфері телевізійного мовлення створено: 15 загальнонаціональних аналогових ефірних телемереж, 28 загальнонаціональних цифрових телемереж у складі МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, 3 загальнонаціональні цифрові телемережі у складі МХ-6, де використовуються: для потреб аналогового загальнонаціонального мовлення – 1994 присвоєння радіочастот; для потреб цифрового мовлення – 742 присвоєння радіочастот у багатоканальних телемережах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 та МХ-6; 59 регіональних аналогових ефірних телемереж, 64 регіональні цифрові телемережі, де використовуються: для потреб аналогового мовлення – 391 присвоєння радіочастот; для потреб цифрового телевізійного мовлення – 166 присвоєнь радіочастот у багатоканальній телемережі МХ-5; 165 присвоєнь радіочастот для місцевого аналогового ефірного телемовлення, 33 присвоєння радіочастот для місцевого багатоканального мовлення у телемережі МХ-5.
4. Багатоканальне телевізійне мовлення у стандарті DVB-T у місті Києві здійснюється з використанням каналів телевізійного мовлення у цифровому стандарті DVB-T: 41 телевізійний канал (5 цифрових телепрограм) – ТОВ "Ера продакшн", м. Київ; 43 телевізійні канали (5 цифрових телепрограм) – ТОВ "ТРК "Експрес-Інформ", м. Київ; 64 телевізійні канали (4 цифрові телепрограми) – ТОВ "Гамма-Консалтинг", м. Київ.
5. Розповсюдження телевізійних програм у стандарті DVB-H на 49 телевізійному каналі у м. Києві (3 цифрові програми) та у багатоканальній мережі МХ-6 здійснює ТОВ "Телекомпанія "ЕТЕР", м. Київ.
6. Наземне ефірне радіомовлення згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу реалізується з використанням частот довгих, середніх і коротких хвиль, а також ультракоротких хвиль нижнього та верхнього піддіапазонів. Для потреб ефірного радіомовлення в Україні задіяно 1216 присвоєнь радіочастот. Залежно від території розповсюдження програм створено: 15 загальнонаціональних радіомереж, які використовують 748 присвоєнь радіочастот; 60 регіональних радіомереж, які використовують 436 присвоєнь радіочастот; 226 місцевих радіоканалів радіомереж, які використовують 248 присвоєнь радіочастот.
7. Для здійснення діяльності 12 провайдерів програмної послуги використовують 26 телемереж типу "МІТРІС". Систему "Телесело" використовує 1 провайдер програмної послуги у 1 телемережі. Систему "ММDS" використовують 7 провайдерів у 25 телемережах.
8. Для надання програмних послуг у кабельних мережах провайдери (742 суб'єкти господарювання) використовують ресурси 1061 багатоканальної телемережі, зокрема за технологією IPTV – 142 суб'єкти використовують ресурси 232 телемереж.
9. Супутникове мовлення: 98 телерадіоорганізацій використовують 112 супутникових телевізійних каналів; 3 телерадіоорганізації використовують 5 супутникових радіопрограм; 3 провайдери програмної послуги використовують DTH-платформу.
10. Упродовж 2015 року Національною радою було:
видано 44 ліцензії на мовлення, з яких телебачення – 26, з них супутникове – 10, кабельне – 16; радіомовлення – 18 (зокрема, ефірне – 15, проводове – 3);
переоформлено 678 ліцензій та додатки до ліцензій: на мовлення – 449, телебачення – 234, з них: ефірне – 99, супутникове – 60, кабельне – 17, багатоканальне – 5; радіомовлення – 253, з них: ефірне – 210, проводове – 7, супутникове – 4;
переоформлено 229 ліцензій провайдерів програмної послуги, із них з використанням цифрової технології – 1, аналогової технології – 88, аналогової та технології IPTV – 4, аналогової, цифрової та IPTV – 22, IPTV – 47, аналогової та цифрової – 59, цифрової та IPTV – 1, ММДС – 1, цифрової – 1, супутникова платформа (DTH) – 1, МХ – 4, ТОВ "Телерадіокомпанія "ЕТЕР" – 1;
анульовано 84 ліцензії.
11. Сучасний стан телерадіоінформаційного простору характеризується обмеженістю частотного ресурсу, необхідністю дотримання балансу форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору та необхідністю забезпечення безпеки простору.
12. Очевидно, у зв'язку з цим перехід телебачення на цифровий стандарт залишається важливою складовою у процесі розвитку телерадіопростору України. Регіональна угода, яка стосується планування цифрової наземної радіомовної служби в Районі 1 (частинах Району 1, розташованих на захід від меридіана 170 град. східної довготи і на північ від паралелі 40 град. південної широти, за винятком території Монголії) та в Ісламській Республіці Іран у смугах частот 174-230 і 470-862 МГц, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 750, передбачає завершення до 17 червня 2015 року переходу телерадіомовлення на цифровий стандарт та вимагає від Національної ради прийняття дієвих рішень і заходів у цьому напрямі. Процес завершення переходу гальмують відсутність національного стандарту цифрового телевізійного мовлення DVB-T2, методики вимірювання покриття території сигналом цифрового мовлення та плану поетапного вимкнення аналогових засобів мовлення. Проблемними питаннями у реалізації програми впровадження цифрового телерадіомовлення є монополізація ринку ефірного цифрового телебачення, тарифна політика надання телекомунікаційних послуг, рівень насиченості населення обладнанням для прийому цифрового сигналу. Потребують першочергового вирішення питання забезпечення регіональних та місцевих мовників цифровим мовленням з огляду на відсутність вільного радіочастотного ресурсу та стрімкий розвиток сучасних технологій широкосмугового доступу у смузі радіочастот "цифрового дивіденду".
13. Важливу роль для розвитку телерадіоінформаційного простору держави також відіграє створення Національної суспільної телерадіокомпанії України, оскільки саме суспільне мовлення за своїм демократичним стандартом може забезпечити найширшу реалізацію прав громадян на свободу вираження поглядів у публічній сфері з оптимальним використанням ресурсу.
14. Актуальним для телерадіопростору України залишається розвиток національних супутникових каналів мовлення, оскільки створення національної супутникової системи зв'язку та мовлення відіграє одну з провідних ролей у формуванні політики захисту інформаційного простору держави. Проблемами на ринку супутникового телебачення залишаються: незабезпечення належних критеріїв захисту вітчизняних супутникових каналів мовлення; відсутність національної супутникової мережі мовлення; законодавча неврегульованість розвитку національних супутникових каналів мовлення та платформ.
15. Для дерегуляції телерадіопростору з метою сприяння розвитку ринку платних послуг телебачення спільно з представниками громадських організацій та провайдерів програмної послуги продовжується робота над спрощенням регулювання діяльності провайдерів програмної послуги.
Під час формування програмної концепції мовлення проблемними є питання відсутності єдиного, обґрунтованого та прозорого розуміння існуючої та нової термінології, зокрема значного поширення набули замовні матеріали ("джинса"), які подаються у вигляді новин, авторських текстів та телерадіопрограм і фактично вводять в оману телеглядачів і радіослухачів, оскільки їм не повідомляється про замовний характер таких матеріалів.
Крім вищевказаного, інформаційному простору України необхідна ефективна система та способи захисту, від яких залежать передумови збереження територіальної цілісності країни та побудови демократичного суспільства. Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" територія Автономної Республіки Крим та м. Севастополя віднесені до тимчасово окупованої території. У Законі України "Про створення вільної економічної зони " Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" питання діяльності ліцензіатів у сфері телебачення і радіомовлення на території ВЕЗ "Крим" не врегульовано.
16. На ринку платного телебачення в Україні проблемами захисту інформаційного простору є: діяльність суб'єктів підприємницької діяльності в якості провайдерів програмної послуги без отримання відповідної ліцензії; ретрансляція програм/передач у розважальних закладах, готелях, ресторанах без відповідної ліцензії; порушення авторських та суміжних прав на програмний продукт, що ретранслюється суб'єктами підприємницької діяльності, які діють в якості провайдерів програмної послуги без отримання відповідної ліцензії; неконтрольована реалізація карток доступу до програм зарубіжних супутникових DTH-платформ; неправомірний (піратський) спосіб зламу кодування провайдером задля безкоштовного доступу до програм (кардшарінг).
( Додаток в редакції Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 212 від 18.02.2015; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 101 від 28.01.2016 )
Додаток 2
до Плану розвитку національного
телерадіоінформаційного простору
(пункт 1.5 розділу І)
ПЕРЕЛІК ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ
Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють загальнонаціональне ефірне радіомовлення
Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють регіональне ефірне радіомовлення
Перелік телерадіоорганізацій, що здійснюють місцеве ефірне радіомовлення
