Про затвердження Методики розрахунку основного виду економічної діяльності за допомогою спеціального програмного модуля

Відповідно до статей 8, 12, 13, 14 Закону України "Про державну статистику", з метою забезпечення доступності, гласності та відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання

1. Затвердити схвалену Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Держстату України Методику розрахунку основного виду економічної діяльності за допомогою спеціального програмного модуля у зв'язку з впровадженням КВЕД-2010 (далі - Методика), що додається.

2. Департаменту статистичної методології (Остапчук Ю.М.) здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці Методики, затвердженої цим наказом.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Держкомстату від 14.12.2006 № 607 "Про затвердження Методологічних положень щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства" та від 18.05.2009 № 175 "Про затвердження Методики розрахунку основного виду економічної діяльності підприємства за допомогою спеціального програмного модуля".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Піщейка В.О.

Однією з базових умов проведення будь-якої роботи у сфері статистики є наявність загальновизнаної схеми, яка дозволяє обробляти значний потік статистичної інформації так, щоб її можна було аналізувати на стандартній основі та поширювати. Основу такої схеми складають статистичні класифікації видів економічної діяльності та продукції, які створюють взаємопов'язану систему і використання яких дозволяє узагальнити статистичну інформацію щодо діяльності підприємств.

Класифікації видів економічної діяльності та продукції складають основний блок у системі національних статистичних класифікацій і є логічно пов'язаними, оскільки здійснення будь-якої економічної діяльності завжди передбачає отримання певного результату - вироблених товарів, оригінальних авторських робіт, програмного забезпечення чи наданих послуг, включаючи послуги, що виконують за винагороду або на основі контракту. Так, Класифікація видів економічної діяльності призначена для кодування даних, які стосуються виключно одиниць за видом економічної діяльності, зокрема, кодування видів економічної діяльності, які об'єднують однорідну діяльність підприємства на рівні класу КВЕД.

Кодування діяльності у певному класі КВЕД здійснюється за умови виконання двох нижчезазначених умов:

- виробництво товарів та надання послуг, що характеризує цей клас, складає основну частку продукції, виробленої включеними до цього класу одиницями;

- до цього класу відносяться одиниці, які виробляють основну частку товарів і послуг, що належать до цієї позиції та її характеризують.

Якщо підприємство здійснює діяльність, яка відноситься до різних класів КВЕД, то для спрощення сприйняття інформації про нього, агрегування виробничих та фінансових показників його діяльності, публікації даних щодо нього необхідно мати можливість класифікувати це підприємство тільки по одному з видів економічної діяльності - тому, що вважається найбільш важливим для підприємства. У такому випадку використовується показник "основний вид економічної діяльності", або ОВД.

Загальні правила визначення основного виду економічної діяльності підприємства викладені у Методологічних основах та поясненнях до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010), затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396, що повністю відповідають положенням регламентної частини Класифікації видів економічної діяльності Європейського Співтовариства (NACE rev. 2).

У цій методиці терміни використовуються у таких значеннях:

Адміністративна одиниця - створена і зареєстрована згідно із Законом Україн и "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа.

Валовий прибуток - показник, найбільш наближений до доданої вартості у торговельній діяльності для порівняння її з іншими видами економічної діяльності та розраховується як різниця між обсягом реалізованої продукції (товарів, послуг) у торгівлі й вартістю товарів та послуг, придбаних для перепродажу з поправкою на зміни в товарних запасах.

Вертикальна інтеграція - це спосіб здійснення діяльності у межах одного підприємства, коли виробництво здійснюється послідовно, а продукція, що вироблена на одній стадії виробництва, служить фактором виробництва на наступній стадії.

Верхівка - код виду економічної діяльності, який знаходиться на відповідному ієрархічному рівні класифікації (клас, група, розділ, секція).

Гілка - пряма, яка з'єднує листя та верхівки дерева класифікацій на різних ієрархічних рівнях КВЕД.

Дерево класифікації - це схематичне відображення ієрархічної структури КВЕД у вигляді дерева, де позиції класифікації пов'язані між собою гілками.

"IND", "NOI" та "CON" - умовні верхівки дерева класифікації, які використовуються з метою відокремлення виробничої та будівельної діяльності від інших видів економічної діяльності виключно для цілей здійснення розрахунку ОВД.

Корінь - верхівка, яка знаходиться на найвищому ієрархічному рівні класифікації та характеризує повне охоплення поля економічної діяльності.

Лист - код виду економічної діяльності на найнижчому рівні дерева класифікації.

ОВД на початок обстеження - це основний вид економічної діяльності підприємства, встановлений на підставі даних державної статистичної звітності за попередній рік відповідно до регламенту визначення ОВД. Для підприємств, які вперше включені до сукупності одиниць, що підлягають статистичному спостереженню, - вид економічної діяльності, заявлений першим у реєстраційних відомостях.

Показник "реалізація" - показник "Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) без ПДВ, у тис. грн. з одним десятковим знаком" форми державного статистичного спостереження № 1-підприємництво (річна) "Структурне обстеження підприємства".

Показник "чисельність" - показник "Середня кількість працівників (середньооблікова кількість штатних працівників, середня кількість зовнішніх сумісників та працюючих за цивільно-правовими договорами, осіб форми державного статистичного спостереження № 1-підприємництво (річна) "Структурне обстеження підприємства".

Стабілізація - це процедура, яка дозволяє уникнути частих і невиправданих змін ОВД підприємства. Стабілізація застосовується до ОВД підприємства на початок проведення щорічного структурного обстеження.

Статистичні одиниці. Підприємство, як статистична одиниця, завжди складається з однієї або більше одиниць за видом економічної діяльності, з однієї або більше місцевих одиниць. Місцева одиниця - це підприємство або його частина, що здійснює економічну діяльність в одному географічно визначеному місці. Кількість місцевих одиниць, які входять до складу підприємства, відповідає кількості адрес здійснення діяльності цим підприємством. Місцева одиниця, що здійснює тільки один вид економічної діяльності, є місцевою одиницею за видом економічної діяльності.

Кожна одиниця, яка включена до Статистичного реєстру підприємств -1 (СРП), має основний вид економічної діяльності. Оскільки у СРП обліковуються адміністративні та статистичні одиниці, то значення ОВД та порядок його визначення для них може бути різним.

Визначення коду виду економічної діяльності за КВЕД ґрунтується на принципах, викладених у розділі 3 Методологічних основ NACE (rev. 2) та КВЕД-2010, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396, рішеннях, прийнятих Керівним комітетом NACE, таблицях відповідності і зв'язках з іншими класифікаціями, такими як ISIC, CPA, HS, CN тощо.

Розрахунок ОВД здійснюється за обраними критеріями і базується на розподілі цих критеріїв (або показників, що їх замінюють) за видами економічної діяльності, ґрунтується виключно на розрахунках, а не на тлумаченні.

Основним видом економічної діяльності є той, що створює найбільшу частку доданої вартості на підприємстві.

Другорядним видом діяльності є будь-яка інша економічна діяльність підприємства, результатом якої є товари або послуги, призначені для реалізації третім сторонам. Додана вартість, створювана другорядним видом діяльності, завжди менше, ніж додана вартість, створювана основним видом діяльності.

Варто розрізняти основний і другорядні види економічної діяльності, з одного боку, і допоміжну діяльність - з іншого. Основний і другорядні види економічної діяльності зазвичай здійснюються за допомогою різних допоміжних видів діяльності, таких як бухгалтерський облік, перевезення, збереження, закупівля, стимулювання збуту, ремонт і технічне обслуговування тощо. Таким чином, допоміжні види діяльності існують винятково для підтримки основної та другорядної діяльності підприємства й полягають у виробництві товарів і наданні послуг, призначених виключно для використання самим підприємством.

ОВД юридичної особи, яка обліковується в адміністративній складовій СРП, є той, що заявлений самою юридичною особою у реєстраційних відомостях при вчиненні реєстраційних дій. Такі відомості щоденно надходять до органів державної статистики від державних реєстраторів згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

ОВД підприємства в статистичній складовій СРП є той, що встановлений на підставі даних державної статистичної звітності за попередні роки або спеціальних обстежень реєстру. Для новостворених підприємств, що не звітували органам державної статистики, основним видом економічної діяльності є той, що відповідає ОВД юридичної особи.

ОВД місцевої одиниці в статистичній складовій СРП є той, що розрахований на підставі даних структурного обстеження підприємств або даних спеціального обстеження підприємств щодо уточнення переліку місцевих одиниць.

Для розрахунку ОВД підприємства необхідно мати інформацію про всі види діяльності, які здійснює підприємство протягом року і, відповідно, про частку доданої вартості, створеної кожним з них. З огляду на те, що інформація про додану вартість, створену кожним з видів економічної діяльності, у статистичній звітності відсутня, розрахунок ОВД підприємства здійснюють за критеріями, що замінюють цей показник:

- критерії на основі результату:

- обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) без ПДВ;

- критерії на основі ресурсів:

- середня кількість працівників за кожним з видів економічної діяльності;

- витрати на оплату праці за кожним з видів економічної діяльності.

Застосування різних критеріїв не змінює методів, що використовуються для визначення основного виду економічної діяльності, тому що ці критерії є альтернативними показниками, наближеними до доданої вартості.

При застосуванні показника обсягу реалізованої продукції, як замінника критерію доданої вартості, варто враховувати, що в деяких видах економічної діяльності обсяг реалізації та додана вартість не є пропорційними. Наприклад, у показнику обсягу реалізації у торгівлі (товарообігу) частка доданої вартості зазвичай значно нижча, ніж у промисловості. Навіть у різних видах промисловості співвідношення обсягу реалізації й одержаної доданої вартості може розрізнятися.

Оскільки значна частина підприємств займається торгівлею поряд з іншими видами економічної діяльності, тому дані про обсяг реалізації є непридатними показниками для порівняння доданої вартості інших видів економічної діяльності з тією часткою доданої вартості, що створена в результаті здійснення торговельної діяльності. У такому випадку замінником показника доданої вартості у торгівлі буде показник валовий прибуток.

У випадку вертикальної інтеграції видів економічної діяльності (наприклад, рубання лісу в сполученні з лісопильним виробництвом або добування глини у сполученні з виробництвом цегли) або горизонтальної інтеграції (наприклад, виготовлення тістечок у сполученні з виготовленням цукрових кондитерських виробів), або будь-якого іншого сполучення видів діяльності на підприємстві, визначення ОВД здійснюється за загальними правилами.

Якщо підприємство здійснює лише один вид економічної діяльності, то цей вид економічної діяльності є основним і відноситься до позиції КВЕД, яка його описує.

Якщо підприємство здійснює види економічної діяльності, які відносяться тільки до двох різних класифікаційних позицій КВЕД, і один з них складає більше 50 % доданої вартості (або іншого обраного критерію), він і є основним.

У складних випадках, коли підприємство здійснює більше ніж два види економічної діяльності, які відносяться до більш ніж двох класифікаційних позицій КВЕД, і жоден з яких не створює більше 50 % доданої вартості (або іншого обраного критерію), ОВД цього підприємства визначається за методом "top-down".

Метод "top-down" ґрунтується на ієрархічній структурі побудови класифікації: класифікація підприємства на найнижчому рівні має відповідати його класифікації на більш високих рівнях структури. Щоб ця умова була виконана, процес розпочинається з визначення відповідного найвищого рівня і далі нижчих рівнів класифікації у такий спосіб:

- визначається секція, частка доданої вартості (або іншого обраного критерію) якої є найбільшою;

- усередині цієї секції визначається розділ, частка доданої вартості (або іншого обраного критерію) якого є найбільшою;

- усередині цього розділу визначається група, частка доданої вартості (або іншого обраного критерію) якої є найбільшою;

- усередині цієї групи визначається клас, частка доданої вартості (або іншого обраного критерію) якого є найбільшою.

Для розрахунку ОВД методом "top-down" виробнича та будівельна діяльність виокремлюється від інших видів економічної діяльності. З цією метою до верхівок дерева класифікації умовно вводиться додатковий рівень з верхівками "IND", "NOI" та "CON", який відсутній у КВЕД. До виробничої сфери діяльності ("IND") віднесено секції A, B, C, D, E за КВЕД, до будівельної ("CON") - секцію F, до інших видів економічної діяльності ("NOI") віднесено секції G, I, H, J, L, M, N, P, Q, R, S за КВЕД.

Умовні верхівки дерева класифікації використовуються виключно для цілей алгоритму здійснення розрахунку ОВД методом "top-down".

Це пов'язано з тим, що виробнича та будівельна діяльність порівнюється між собою за критерієм на основі ресурсів на рівні верхівки "IND" та "CON", інші види економічної діяльності порівнюються за критерієм на основі результату на рівні верхівки "NOI". Кількість позицій дерева класифікації наведена в таблиці 1 додатка.

Для підприємств, які здійснюють діяльність із надання фінансових послуг та діяльність з управління підприємствами та консультування у цій сфері (таблиця 2 додатка), а також іншу в поєднанні з цією діяльністю, розрахунок методом "top-down" не здійснюється.

Розрахунок ОВД методом "top-down" здійснюється за обраними критеріями і базується на розподілі показників діяльності підприємства (обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) - далі "реалізація" / валовий прибуток, середня кількість працівників - далі "чисельність") за видами економічної діяльності. Здійснення розрахунку методом "top-down" передбачає:

- розподіл показників діяльності підприємства ("реалізація", "чисельність") за видами економічної діяльності;

- розрахунок показника валового прибутку для підприємств, що вказали види економічної діяльності у торгівлі (таблиця 3 додатка) у поєднанні з іншими видами економічної діяльності;

- зважування й агрегування цих показників відповідно до дерева класифікації;

- вибір показника для здійснення розрахунку ОВД;

- здійснення розрахунку ОВД;

- проведення процедури стабілізації ОВД;

- отримання розрахованого ОВД та формування файлів з переліком підприємств, які змінили ОВД порівняно з ОВД на початок обстеження.

ОВД розраховується на підставі даних структурного обстеження підприємства за підсумками діяльності за рік (форма № 1-підприємництво (річна)). Як інструмент для здійснення розрахунків застосовується спеціальний програмний продукт - Модуль визначення основного виду економічної діяльності, за допомогою якого на центральному рівні здійснюється розрахунок ОВД за цією Методикою.

Порядок виконання робіт з визначення ОВД здійснюється відповідно до Регламенту виконання робіт з визначення основного виду економічної діяльності підприємств (далі - Регламент), затвердженого наказом Держкомстату від 29.12.2008 р. № 526 (зі змінами).

Вхідними даними для розрахунку ОВД є показники розділу 3 "Розподіл основних показників за видами економічної діяльності" державного статистичного спостереження за формою № 1-підприємництво (річна) (таблиця 4 додатка):

- середня кількість працівників (середньооблікова кількість штатних працівників, середня кількість зовнішніх сумісників та працюючих за цивільно-правовими договорами, осіб (гр. 1, код Євростату 16.13.0);

- обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) без ПДВ, тис. грн з одним десятковим знаком (гр. 2, код Євростату 12.11.0);

- вартість товарів та послуг, придбаних у звітному році для перепродажу (без ПДВ), тис. грн з одним десятковим знаком (гр. 18, код Євростату 13.12.0);

- запаси товарів та послуг для перепродажу (без ПДВ) на початок року та на кінець року, тис. грн з одним десятковим знаком (гр. 16-17, код Євростату 13.21.1).

Для порівняння показників діяльності підприємства в торгівлі з показниками за іншими видами економічної діяльності використовують показник "валовий прибуток", який є більш наближеним до показника доданої вартості у сфері торгівлі. Валовий прибуток розраховується як різниця між обсягом реалізованої продукції (товарів, послуг) у торгівлі і вартістю товарів та послуг, придбаних для перепродажу з поправкою на зміни в товарних запасах.

На початку здійснення розрахунків ОВД із загальної кількості підприємств, що подали звіт за формою № 1-підприємництво (річна), обираються ті, що в розділі 3 "Розподіл основних показників за видами економічної діяльності" вказали дані тільки по одному виду економічної діяльності. В такому випадку підприємство здійснює тільки цей вид економічної діяльності і він є основним.

Ці підприємства не залучаються для подальших розрахунків.

Потім для підприємств, які у звіті серед видів економічної діяльності, що вони здійснюють, вказали діяльність у сфері торгівлі (таблиця 3 додатку), здійснюється розрахунок валового прибутку. За цим показником буде здійснюватися порівняння діяльності у сфері торгівлі з іншими видами економічної діяльності та розрахунок ОВД методом "top-down".

Для підприємств, які у звітах указали два або більше видів економічної діяльності, обчислюється вага обраних критеріїв - показників "реалізація" / валовий прибуток, "чисельність" у відсотках до значення цих показників у цілому по підприємству.

Якщо підприємство вказало у звіті види економічної діяльності, які відносяться тільки до двох різних класифікаційних позицій КВЕД, і один з них складає більше 50 % обраного критерію, то він і є основним.

Якщо ваги обраних показників по цих видах економічної діяльності мають однакове значення (50 %), то ОВД визначається за правилами класифікації, тобто перевага надається виду економічної діяльності, який розташований першим, відповідно до структури КВЕД.

Якщо підприємство здійснює більше 2-ох видів економічної діяльності, що відносяться виключно до виробничої або будівельної сфери і вага показника "чисельність" одного з видів економічної діяльності складає 50 % і більше, то цей вид економічної діяльності вважається основним.

Якщо підприємство здійснює більше 2-ох видів економічної діяльності, що відносяться виключно до невиробничої сфери, і вага показника "реалізація" або валовий прибуток одного з видів економічної діяльності складає 50 % і більше, то цей вид економічної діяльності вважається основним.

Для всіх інших підприємств, які у звітах вказали більше двох видів економічної діяльності, які відносяться до різних сфер діяльності, і вага обраних критеріїв - показників "реалізація" / валовий прибуток, "чисельність" у відсотках до значення цих показників у цілому по підприємству не складає 50 % і більше, то для цих підприємств розрахунок ОВД здійснюється методом "top-down".

Розрахунок ОВД за методом "top-down" здійснюється щодо підприємств, для яких ОВД не був визначений при попередніх розрахунках, і виконується у такій послідовності.

Спочатку значення показників ("реалізація" / валовий прибуток, "чисельність") усіх видів економічної діяльності, що здійснюється підприємством, агрегуються від листа до кореня дерева класифікації. Тобто значення показників агрегують рівень за рівнем аж до кореня, який символізує повне охоплення поля економічної діяльності підприємства. Це дозволяє порівняти значення показників ("реалізація" / валовий прибуток, "чисельність") однієї гілки дерева з іншою. Також через процедуру агрегації встановлюється сфера діяльності підприємства ("IND", "CON" або "NOI") та визначається показник, за яким здійснюватиметься розрахунок ОВД.

Вибір показника здійснюється від кореня дерева класифікації шляхом порівняння значень показника "реалізація" / валовий прибуток у верхівках "IND", "CON" і "NOI".

Якщо значення показника "реалізація" верхівки "IND" є не меншим значення показника "реалізація" верхівки "CON" та показника "реалізація" / валовий прибуток верхівки "NOI", то розрахунок ОВД здійснюється за показником "чисельність".

Якщо значення показника "реалізація" верхівки "CON" є не меншим значення показників "реалізація" / валовий прибуток верхівки "NOI" та більше значення показника "реалізація" верхівки "IND", то розрахунок ОВД здійснюється також за показником "чисельність".

Якщо значення показника "реалізація" / валовий прибуток верхівки "NOI" є більшим значення показника "реалізація" верхівок "IND" та "CON", то розрахунок ОВД здійснюється за показником "реалізація" / валовий прибуток.

Подальші дії полягають у пошуку шляху відповідно до дерева класифікації, що йде від кореня через умовні верхівки до листка по гілці з найбільшим значенням визначеного показника, який саме і представляє ОВД.

Вибір наступної верхівки нижчого рівня здійснюється порівнянням верхівок нижчого рівня вздовж гілки за обраним показником ("реалізація" / валовий прибуток або "чисельність"). Тобто, спускаючись по гілках дерева класифікації від кореня до листя, слід проходити кожен раз, коли є вибір, від однієї верхівки до іншої верхівки нижчого рівня з найбільшим значенням обраного показника.

Розрахунок ОВД завершується при досягненні листя (на рівні класу КВЕД) з найбільшим значенням обраного показника на цій гілці.

Приклад розрахунку ОВД підприємства методом "top-down" наведено в таблиці 5 додатка.

Підприємство змінює ОВД поступово протягом певного періоду часу. Однак іноді зміна ОВД відбувається протягом одного року в результаті зміни кон'юнктури ринку або структури виробництва і пов'язаних з цим змінами у показниках "чисельність" або "реалізація" / валовий прибуток між різними видами економічної діяльності підприємства.

З метою обмеження коливань, пов'язаних з кон'юнктурою ринку та збереження ОВД, доки не відбудеться значних змін у співвідношенні між різними видами економічної діяльності підприємства, при розрахунку ОВД проводиться процедура його стабілізації.

Для розрахунку стабілізованого ОВД приймається коефіцієнт стабілізації, рівний 1,2.

Процедура стабілізації не проводиться:

- у випадку, якщо на початок проведення щорічного структурного обстеження інформація про ОВД отримана за реєстраційними даними;

- у випадку, якщо органам державної статистики на початок проведення щорічного структурного обстеження не надходило інформації про ОВД підприємства;

- у випадку, якщо у показниках підприємства не надано інформацію за видом економічної діяльності, який відповідає ОВД на початок обстеження.

Стабілізація проводиться стосовно значення показника за видом економічної діяльності, який був визначений як ОВД на початок обстеження. Для цього значення показників "реалізація" / валовий прибуток та "чисельність" збільшується в 1,2 раза.

Після виконання стабілізації знову здійснюється розрахунок ОВД в тому самому порядку, який був застосований до проведення процедури стабілізації.

КВЕД не враховує розбіжності між юридичним статусом або характером діяльності одиниці, оскільки такі критерії не мають відношення до характеристик виду економічної діяльності. Одиниці, що здійснюють однакові види економічної діяльності, відносяться до однієї позиції КВЕД незалежно від того, чи є вони акціонерними товариствами (або їх частиною), приватними підприємствами або державними органами, чи є материнська компанія іноземною юридичною особою і чи складається одиниця з більш ніж одного виробничого підрозділу.

Підприємство, як статистична одиниця, завжди складається з однієї або більше одиниць за видом економічної діяльності, з однієї або більше місцевих одиниць. Кількість місцевих одиниць, які входять до складу підприємства, відповідає кількості адрес здійснення діяльності цим підприємством.

Як місцева одиниця розглядається підприємство, що здійснює економічну діяльність в одному географічно визначеному місці і при цьому його фактична адреса здійснення діяльності співпадає з юридичною адресою.

У разі якщо юридична адреса підприємства відрізняється від фактичної адреси здійснення діяльності, то частини підприємства, розташовані за цими адресами (юридичною та фактичною), розглядають як окремі місцеві одиниці.

Для визначення ОВД місцевої одиниці за КВЕД застосовуються ті самі правила та критерії, які є основою для визначення ОВД підприємства.

Якщо підприємство здійснює економічну діяльність в одному географічно визначеному місці, то ОВД місцевої одиниці дорівнює ОВД підприємства.

Якщо підприємство здійснює діяльність у двох або більше місцях, то для визначення ОВД його місцевих одиниць використовують критерій на основі ресурсу - показник середня кількість працівників (середньооблікова кількість штатних працівників, середня кількість зовнішніх сумісників та працюючих за цивільно-правовими договорами, осіб (гр. 1, код Євростату 16.13.0)) розділу 10 "Основні показники по місцевих одиницях" державного статистичного за формою № 1-підприємництво (річна) або "чисельність" (таблиця 6 додатка).

Місцева одиниця, що здійснює тільки один вид діяльності є місцевою одиницею за видом економічної діяльності, який і буде основним.

Якщо місцева одиниця здійснює декілька видів економічної діяльності, то основним вважається той, де показник "чисельність" буде найбільшим.

Приклад розрахунку ОВД місцевої одиниці наведено в таблиці 7 додатка.

Результати розрахунку ОВД місцевих одиниць використовують для обліку місцевих одиниць за видом економічної діяльності у СРП.

Види економічної діяльності підприємства агрегуються відповідно до дерева класифікації через умовні верхівки ("IND", "NOI") до кореня з метою подальшого вибору показника, за яким буде здійснюватися розподіл при розрахунку ОВД.

Вибір показника здійснюється від кореня дерева класифікації шляхом порівняння значень показника "реалізація" / валовий прибуток у верхівках "IND" і "NOI".

Торговельна діяльність порівнюється з іншими видами економічної діяльності за розрахованим показником валовий прибуток:

ВП = РП 46.61 - ВТП 46.61 + (З 1 46.61 - З 0 46.61), де

ВП - валовий прибуток,

РП 46.61 - обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) без ПДВ,

ВТП 46.61 - вартість товарів та послуг, придбаних у звітному році для перепродажу (без ПДВ),

З 1 46.61 - запаси товарів та послуг для перепродажу (без ПДВ) на кінець року,

З 0 46.61 - запаси товарів та послуг для перепродажу (без ПДВ) на початок року,

[6691,4 - 7346,1 + (3211,9 - 736,1) = 1621.1]

Отже, за розрахунками методом "top-down" основним визначений клас 28.93 "Виробництво машин і устатковання для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну", хоча на перший погляд, класом, що створює найбільшу частку доданої вартості, є клас 46.61 "Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням".

Нижче на малюнку відображений шлях розрахунку, що застосовувався у цьому прикладі.

Схематично розрахунок можна представити у вигляді дерева класифікації, на кожній верхівці якого маємо розподіл показника "чисельність" за рівнями класифікації, оскільки виробнича діяльність на рівні верхівки "IND" порівнюється між собою за критерієм на основі ресурсів.

На цьому етапі, спускаючись по гілках дерева класифікації від кореня до листя, проходячи кожен раз, коли є вибір, від однієї верхівки до іншої з найбільшим значенням показника, розраховуємо ОВД підприємства. При цьому види економічної діяльності верхівки "NOI" в цей розрахунок уже не включаються.

Для прикладу розрахунку ОВД місцевої одиниці було обрано фрагмент Розділу 10. "Основні показники по місцевих одиницях" звіту підприємства, основний вид економічної діяльності якого було розраховано методом "top-down" - це позиція 28.93 "Виробництво машин і устатковання для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну".

Оскільки для визначення ОВД місцевих одиниць використовують критерій на основі ресурсу - показник "чисельність", то для кожної окремої місцевої одиниці маємо такий результат:

Для кожної місцевої одиниці розраховано основний вид економічної діяльності.

Разом з тим ОВД підприємства розраховується виключно на підставі даних про розподіл показника "реалізація" / валовий прибуток або "чисельність" за видами економічної діяльності тільки в цілому по підприємству, а не на підставі інформації про види економічної діяльності його місцевих одиниць.