• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Класифікації інституційних секторів економіки України

Державна служба статистики України | Наказ, Схема, Класифікація від 03.12.2014 № 378
Реквізити
  • Видавник: Державна служба статистики України
  • Тип: Наказ, Схема, Класифікація
  • Дата: 03.12.2014
  • Номер: 378
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна служба статистики України
  • Тип: Наказ, Схема, Класифікація
  • Дата: 03.12.2014
  • Номер: 378
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
До цього підсектору відносяться:
- фінансові корпорації, які займаються трансформацією активів у цінні папери;
- дилери, які займаються цінними паперами та похідними фінансовими активами;
- фінансові корпорації, що займаються кредитуванням, уключаючи компанії, які несуть відповідальність за фінансовий лізинг і за особисті або комерційні фінанси;
- фінансові корпорації, що забезпечують кліринг і врегулювання розрахунків за операціями з цінними паперами та похідними фінансовими інструментами;
- спеціалізовані фінансові корпорації, які надають короткострокове фінансування для злиття і поглинань корпорацій, фінансування експорту та імпорту, факторингові послуги, венчурний капітал і капітал для розвитку.
S.126 Допоміжні фінансові корпорації
До цього підсектору включаються фінансові корпорації, в основному пов'язані з операціями з фінансовими активами і зобов'язаннями, які не передбачають, що допоміжна корпорація стає власником фінансових активів та зобов'язань, що є предметами операцій.
До цього підсектору відносяться:
- страхові брокери, оцінювачі збитків та вимог (незалежні оцінювачі або державні оцінювачі, найняті власником поліса), консультанти з питань страхування та пенсійного забезпечення;
- брокери по операціях з позиками та цінними паперами, консультанти з питань інвестування;
- корпорації, що розміщують позики, які управляють випуском цінних паперів;
- корпорації, основною функцією яких є гарантування шляхом індосаменту векселів або аналогічних інструментів;
- корпорації, які займаються похідними фінансовими інструментами та інструментами хеджування, такими як свопи, опціони і ф'ючерси (без їхнього випуску);
- корпорації, що забезпечують інфраструктуру фінансових ринків;
- фондові біржі;
- пункти обміну іноземної валюти;
- некомерційні організації, що обслуговують фінансові корпорації;
- головні офіси фінансових корпорацій, які в основному займаються контролем фінансових корпорацій або груп фінансових корпорацій, але самі не здійснюють операцій фінансових корпорацій.
S.127 Кептивні фінансові корпорації
Кептивні фінансові корпорації включають інституційні одиниці, що надають фінансові послуги на відкритих фінансових ринках щодо частини активів або зобов'язань. До їх числа включаються одиниці, які здійснюють операції тільки в рамках обмеженої групи одиниць (таких, як дочірні фінансові корпорації), або дочірні корпорації, що належать одній і тій же холдинговій корпорації, або одиниці, які надають позику з власних коштів, наданих тільки одним спонсором.
До кептивних фінансових корпорацій належать кредитні організації, створені фінансово-промисловою групою або приватними особами для обслуговування своїх інтересів.
Основні ознаки кептивності корпорацій:
- приналежність вузькому колу власників - фізичним або юридичним особам;
- пільгове обслуговування закритого кола клієнтів;
- залучення коштів під проекти певної фінансово-промислової групи;
- пільгове кредитування власників кредитної організації та пов'язаних з ними компаній.
До цього підсектору відносяться такі фінансові корпорації:
- трасти;
- холдингові корпорації, які є лише власниками активів (власники контрольного пакета акціонерного капіталу), або групи дочірніх компаній, основною діяльністю яких є володіння групою одиниць без здійснення оперативного управління цими одиницями, надання будь-яких інших послуг підприємствам, що управляють акціонерним капіталом;
- одиниці спеціального призначення (ОСП);
- одиниці, які надають фінансові послуги, використовуючи виключно власні кошти або кошти, надані спонсором широкому колу клієнтів, і приймають фінансовий ризик дефолту боржників.
До них відносяться:
- корпорації, що надають кредити та позики з коштів, отриманих від спонсора, наприклад, від органу державного управління або некомерційної організації;
- ломбарди.
S.128 Страхові корпорації
До цього підсектору відносяться страхові корпорації, які надають послуги зі страхування життя, страхування від нещасних випадків, хвороби, пожеж або за будь-якими формами страхування іншим інституційним одиницям чи групам інституційних одиниць, а також послуги з перестрахування іншим страховим корпораціям.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
До страхових корпорацій також відносяться:
- кептивні страхові корпорації, тобто страхові корпорації, які обслуговують тільки їх власників;
- компанії, що надають гарантії по депозитах;
- інші компанії, що надають стандартизовані гарантії, діють як страховики, отримуючи страхові премії, і мають резерви.
S.129 Пенсійні фонди
До цього підсектору відносяться пенсійні фонди, які є юридичними особами і мають статус неприбуткових організацій (непідприємницькі товариства), функціонують та проводять діяльність виключно з метою нагромадження пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду.
Пенсійні зобов'язання виникають тоді, коли роботодавець або органи державного управління зобов'язують або заохочують членів домашніх господарств брати участь у програмах соціального страхування, які забезпечать дохід пенсіонерам.
Законодавством визначено три види пенсійних фондів:
- відкриті фонди - пенсійні фонди, учасниками яких можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їхньої роботи;
- корпоративні фонди - пенсійні фонди, засновниками яких є юридична особа - роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до яких можуть приєднуватися інші роботодавці-платники. Учасниками цих фондів можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями-платниками цих фондів;
- професійні фонди - пенсійні фонди, засновником (засновниками) яких можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об'єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов'язані за родом їхньої професійної діяльності (занять). Учасниками таких фондів можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їхньої професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду.
Пенсійний фонд України класифікується у секторі "Загального державного управління".
S.13 Сектор загального державного управління
Сектор загального державного управління (ЗДУ) об'єднує юридичних осіб, для яких основною діяльністю є виконання функцій законодавчої, виконавчої або судової влади відносно інших інституційних одиниць у межах певної території. Вони мають повноваження збирати податки та інші обов'язкові платежі, а також витрачати їх відповідно до урядової політики.
Головною функцією законодавчої влади є розробка законів, обов'язкових для виконання, затвердження Державного бюджету України, здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади.
Орган виконавчої влади - окремий вид органів державної влади, який згідно з конституційним принципом поділу державної влади має своїм головним призначенням забезпечення функціонування однієї гілки державної влади - виконавчої.
Судова влада здійснює правосуддя, забезпечує захист прав від будь-яких посягань, від кого б вони не виходили.
Крім того, цей сектор уключає державні установи, що мають усі характеристики інституційної одиниці, які створюються для виконання конкретних функцій, мають пряме джерело доходів і відносну свободу в прийнятті рішень щодо їхнього використання. До них належать різні державні позабюджетні фонди та фонди соціального забезпечення. 3
Державні установи, як правило, є неринковими виробниками, які надають товари та послуги домашнім господарствам або суспільству в цілому в основному безкоштовно або за економічно незначущими цінами для досягнення певних політичних або соціальних цілей. Надходження від реалізації товарів і послуг за економічно незначущими цінами становлять частину неринкової продукції цих установ і поступають до державного бюджету.
Сектор загального державного управління включає:
- усі одиниці центральних, регіональних, місцевих органів управління;
- усі неринкові некомерційні організації (НКО), які контролюються і в основному фінансуються органами управління.
НКО, які контролюються і в основному фінансуються державними установами, - це юридичні особи, які з правової точки зору не є органами управління, але вважається, що вони проводять державну політику і фактично є частиною органів ЗДУ.
Визначення контролю над НКО з боку державних органів управління визначається за п'ятьма показниками контролю:
- призначення керівників
- положення та інші статутні й регламентні документи НКО;
- контрактні документи та угоди;
- ступінь фінансування з державного бюджету;
- можливість зазнавати ризиків.
Розподіл сектору ЗДУ за підсекторами здійснюється так:
- центральні органи державного управління;
- регіональні та місцеві органи управління;
- фонди соціального страхування.
S.1311 Центральні органи державного управління
До цього підсектору віднесено органи державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію країни (крім фондів соціального страхування). До цього підсектору належать Президент України, законодавча, виконавча та судова гілки влади.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування. До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні служби, агентства, інспекції, державні комітети, органи державної влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності і складається з:
- місцевих судів та окружних адміністративних судів;
- апеляційних судів;
- вищих спеціалізованих судів: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України;
- Верховного Суду України - найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції.
Крім того, до цього підсектору належать неринкові НКО, які контролюються центральними органами державного управління та фінансуються з державного бюджету.
S.1312.1 Регіональні та місцеві органи державного управління
Підсектор регіональних та місцевих органів державного управління складається з окремих інституційних одиниць, що здійснюють деякі функції уряду на рівні, який нижче рівня центральних органів управління та інституційних одиниць, які представляють органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. До цього підсектору належать місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також неринкових НКО, які контролюються регіональними органами управління, а також органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Також є районні та обласні ради представлені інституційними одиницями, чиї повноваження поширюються на окремі регіони, країни.
Регіональні органи управління можуть бути власниками корпорацій або контролювати їх так само, як це здійснюють центральні органи управління. Аналогічно, вони можуть мати одиниці, які зайняті ринковим виробництвом, і в цьому випадку відповідні одиниці-виробники повинні розглядатися як квазікорпорації, якщо їх операції та рахунки відповідають прийнятим визначенням. Сільські, селищні, міські ради можуть за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Трактування виробництва товарів і послуг одиницями регіональних та місцевих органів управління здійснюється за тими самими правилами, які застосовуються щодо центральних органів управління. Такі одиниці, як муніципальні театри, музеї, басейни тощо, які надають товари та послуги на ринковій основі, повинні розглядатися як квазікорпорації, якщо є відповідна інформація в рахунках, і повинні бути віднесені до сектору нефінансових корпорацій. Одиниці, що надають послуги на неринковій основі, такі як послуги в галузі освіти та охорони здоров'я, залишаються невід'ємною частиною регіональних і місцевих органів управління, до якої вони належать.
S.1313 Фонди соціального страхування
Цей підсектор складається з інституційних одиниць, які представлені фондами соціального забезпечення, що функціонують на всіх рівнях управління.
Керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні забезпечується інституційними одиницями, які провадять: акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інші функції згідно із затвердженими статутами.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється цільовими страховими фондами соціального страхування (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань), які є некомерційними самоврядними організаціями, а також Державною службою зайнятості, яка є виконавчим органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Цільові страхові фонди не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю.
Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України.
До підсектору фондів соціального страхування відноситься також Пенсійний фонд.
Пенсійний фонд здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
S.14 Домашні господарства
Сектор домашніх господарств у рамках його економічної діяльності поділяється на такі підсектори:
- наймані працівники;
- роботодавці;
- самостійно зайняті працівники;
- одержувачі доходу від власності та трансфертів.
S.141 Роботодавці
До цього підсектору належать власники підприємств і організацій незалежно від організаційної форми та виду діяльності або уповноважений ними орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Між роботодавцями та найманими працівниками укладаються трудові договори відповідно до законодавства про умови праці та її оплати, а також визначаються інші права та обов'язки сторін.
S.142 Самостійно зайняті працівники
Самостійно зайняті працівники - фізичні особи - підприємці, фізичні особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність (літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, лікарі, приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), аудитори, бухгалтери, оцінщики, інженери чи архітектори, особи, зайняті релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю.
Роботодавці та самостійно зайняті особи володіють засобами виробництва, несуть відповідальність за вироблену продукцію й отримують змішаний доход, який поєднує компенсацію за власну працю та дохід на вкладений капітал.
Крім того, цей підсектор уключає членів домогосподарств, які працюють безкоштовно. До них відносяться особи, що працюють без оплати праці разом з іншими членами домогосподарства, яке очолює родич. За свою роботу вони отримують частину сукупного доходу домогосподарства в опосередкованому вигляді для кінцевого споживання.
S.143 Наймані працівники
Наймані працівники - фізичні особи, які відповідно до законодавства уклали трудовий договір (контракт) про умови праці та її оплату з підприємством, установою та організацією або з фізичною особою й отримують гарантовану винагороду за працю згідно з цим договором.
S.144 Одержувачі доходу від власності та трансфертів
Цей підсектор, що охоплює домашні господарства, для яких головним джерелом доходу є дохід від власності та трансфертів, поділяється на такі групи:
- одержувачі доходу від власності;
- одержувачі пенсій;
- одержувачі доходу від інших трансфертів.
Дохід від власності визначається як економічна вигода, одержана власником невироблених активів, як матеріальних (землі тощо), так і нематеріальних (майнових прав), а також фінансових активів (акцій, депозитів, позик тощо) унаслідок передачі їх для використання іншій інституційній одиниці.
Пенсії займають основне місце серед трансфертних доходів домашніх господарств. Пенсії виплачуються Пенсійним фондом відповідно до раніше зроблених внесків і в рамках програм соціального страхування.
До інших трансфертів, що одержують домашні господарства, віднесено виплати від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які включають соціальні допомоги при тимчасовій непрацездатності, при народженні дитини, по догляду за дитиною, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на поховання тощо.
S.15 Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства
Сектор "Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства" визначається як сукупність усіх НКО - резидентів, за винятком НКО, які є ринковими виробниками, а також неринкових НКО, які контролюються та в основному фінансуються органами державного управління.
НКОДГ надають неринкові товари та послуги домашнім господарствам без оплати або за цінами, що не мають економічного значення.
Виділяються три типи НКОДГ:
- перший тип уключає організації, які створені асоціаціями осіб з метою надання товарів або послуг членам цих асоціацій. Послуги надаються безкоштовно і фінансуються за рахунок членських внесків. До них відносяться професійні організації та об'єднання, політичні партії, профспілкові організації, асоціації споживачів, церкви і релігійні організації, соціальні, культурні, розважальні та спортивні клуби. Вони не включають організації, які контролюються органами державного управління;
- другий тип уключає благодійні організації та фонди, які надають товари та послуги домашнім господарствам на неринковій основі, включаючи домашні господарства, які постраждали від стихійного лиха та військових дій. Джерелом фінансових ресурсів для таких організацій є пожертвування в грошовій або натуральній формі від населення, корпорацій або органів державного управління;
- третій тип включає організації, які надають колективні послуги, наприклад, науково-дослідні організації, які надають безкоштовні результати своїх досліджень, групи, зайняті питаннями екології тощо.
В Україні також існує окрема група НКОДГ, яку утворюють великі окремі соціально-культурні підрозділи нефінансових і фінансових підприємств і організацій, які надають послуги в галузі освіти, охорони здоров'я, культури та відпочинку своїм працівникам і членам їхніх сімей безкоштовно або за зниженими цінами за рахунок відрахувань від прибутку підприємств. Вони умовно розглядаються як самостійні інституційні одиниці, які надають неринкові послуги і відносяться до сектору НКОДГ (крім підрозділів, які належать бюджетним установам і відносяться до сектору ЗДУ).
S.2 Інший світ
Інший світ охоплює всі інституційні одиниці-нерезиденти, які беруть участь в операціях або мають інші економічні зв'язки з інституційними одиницями-резидентами певної країни.
Інший світ уключає:
- міжнародні організації;
- центральні банки валютних союзів.
6. ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ
Державний сектор економіки включає всі інституційні одиниці-резиденти, які:
- контролюються одиницями-резидентами сектору загального державного управління;
- віднесені до сектору загального державного управління;
- віднесені до державних нефінансових корпорацій;
- віднесені до державних фінансових корпорацій.
Державною корпорацією є корпорація, що контролюється органом державного управління або іншою державною корпорацією, причому контроль визначається як можливість здійснення загальної оперативної політики, яка відноситься до стратегічних цілей корпорації як ринкового виробника, та корпоративної політики корпорації.
Способи здійснення оперативного контролю над корпораціями характеризують такі основні критерії:
1. Володіння більшістю акцій/голосів.
2. Контроль над радою директорів або іншим керуючим органом.
3. Контроль над призначенням і відкликанням ключових керівників.
4. Контроль над ключовими підрозділами корпорації.
5. Золоті акції та опціони.
6. Регулювання ціноутворення та контроль.
7. Контроль домінуючим клієнтом, весь обсяг випуску продукції корпорації реалізується одному єдиному клієнту або групі клієнтів в державному секторі.
8. Контроль органів державного управління, пов'язаний із запозиченням коштів у органів державного управління.
Вважається, що достатньо хоча б одного критерію для визначення існування контролю, однак декілька критеріїв, узятих разом, однозначно свідчать про існування контролю.
Усі НКО, зайняті неринковим виробництвом, поділяються на НКО, які контролюються органами державного управління і відносяться до сектору державного управління, або НКО, які не контролюються ними і утворюють інституційний сектор "Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства".
Контроль над НКО визначається як можливість здійснювати спільну політику чи програму НКО. Для визначення того, чи контролюється НКО органами державного управління, розглядаються такі критерії контролю:
1. Призначення керівників.
2. Наявність регламентуючих документів: положення про НКО, яке визначає функції, цілі чи інші аспекти діяльності НКО, порядок фінансування, зміни в статуті, припинення відносин, порядок ліквідації тощо.
3. Існування контрактних угод між органами державного управління і НКО.
4. Джерела та розмір фінансування.
5. Відповідальність за ризики.
У ряді випадків для визначення того, чи контролюється НКО органами державного управління, одного критерію може бути достатньо для встановлення існування контролю, але поєднання декількох критеріїв, узятих у сукупності, свідчить про існування контролю.
Рішення, засноване на повній сукупності всіх критеріїв, буде неминуче носити характер експертного судження.
Державний сектор економіки
S.11 Нефінансові корпорації
S.11001 Державні нефінансові корпорації
S.110011 Державні нефінансові корпорації - ООП
S.110012 Державні нефінансові корпорації - НКО
S.12 Фінансові корпорації
S.121 Національний банк України
S.12201 Державні корпорації, що приймають депозити
S.122011 Державні корпорації, що приймають депозити - ООП
S.122012 Державні корпорації, що приймають депозити - НКО
S.12301 Державні фонди грошового ринку
S.123011 Державні фонди грошового ринку - ООП
S.123012 Державні фонди грошового ринку - НКО
S.12401 Державні інвестиційні фонди, крім фондів грошового ринку
S.124011 Державні інвестиційні фонди, крім фондів грошового ринку - ООП
S.124012 Державні інвестиційні фонди, крім фондів грошового ринку - НКО
S.12501 Інші державні фінансові посередники, крім страхових корпорацій та пенсійних фондів
S.125011 Інші державні фінансові посередники, крім страхових корпорацій та пенсійних фондів - ООП
S.125012 Інші державні фінансові посередники, крім страхових корпорацій та пенсійних фондів - НКО
S.12601 Державні допоміжні фінансові корпорації
S.126011 Державні допоміжні фінансові корпорації - ООП
S.126012 Державні допоміжні фінансові корпорації - НКО
S.12701 Державні кептивні фінансові корпорації
S.127011 Державні кептивні фінансові корпорації - ООП
S.127012 Державні кептивні фінансові установи - НКО
S.12801 Державні страхові корпорації
S.128011 Державні страхові корпорації - ООП
S.128012 Державні страхові корпорації - НКО
S.12901 Державні пенсійні фонди
S.129011 Державні пенсійні фонди - ООП
S.129012 Державні пенсійні фонди - НКО
S.13 Сектор загального державного управління
S.1311 Центральні органи державного управління
S.1312 Регіональні та місцеві органи державного управління
S.1313 Фонди соціального страхування
Додаток А
(довідковий)
СХЕМА
віднесення одиниць до відповідного інституційного сектору економіки
Пояснення до схеми:
Сектори економіки окресленні двома лініями.
Якщо залишити осторонь інституційні одиниці-нерезиденти та домашні господарства, то залишаться юридичні особи - резиденти.
Відповіді на три питання є визначальними для класифікації та віднесення інституційних одиниць-резидентів до відповідного сектору.
Питання 1 Чи є одиниця ринковим або неринковим виробником?
Визначається за обсягами продажу продукції за економічно значущими цінами.
Питання 2 Чи контролюється державою неринкове НКО?
Визначальним критерієм є те, що всі неринкові НКО, що є частиною органів державного управління або перебувають під контролем держави, відносяться до сектору загального державного управління. Інші неринкові НКО складають сектор НКОДГ.
Визначальний критерій - чи є одиниця частиною органів державного управління або контролюється ними.
Питання 3: відноситься до ринкових одиниць, які всі, включаючи ринкові НКО, відносяться або до сектору нефінансових корпорацій, або до сектору фінансових корпорацій у залежності від того, чи надає корпорація фінансові послуги.
Додаток Б
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
4. Закон України "Про банки і банківську діяльність".
5. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації".
6. Закон України "Про Всеукраїнський перепис населення".
7. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
8. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
9. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
10. Закон України "Про інститути спільного інвестування".
11. Закон України "Про кредитні спілки".
12. Закон України "Про Національний банк України".
13. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
14. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".
15. Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 5 червня 2003 р. № 906-IV, від 6 жовтня 2004 р. № 2056-IV).
16. Закон України "Про політичні партії в Україні".
17. Закон України "Про страхування".
18. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
19. Закон України "Про фінансовий лізинг".
20. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу".
21. Декрет Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства".
22. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами".
23. Указ Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України".
24. Система национальных счетов. Комиссия Европейских сообществ, МВФ, ОЭСР, ООН, Всемирный банк, 2008. - Нью-Йорк - 2012.
25. European System of Accounts (ESA 2010). Eurostat 2013.
( Додаток Б із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної служби статистики № 85 від 25.02.2020 )( Текст взято з сайту Держстату України http://www.ukrstat.gov.ua )