Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян

З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінет Міністрів України

1. Міністерству праці та соціальної політики і Міністерству фінансів урахувати під час підготовки проектів рішень Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників бюджетних установ необхідність поетапного збільшення посадових окладів для:

науково-педагогічних та наукових працівників до подвійного розміру середньомісячної заробітної плати у промисловості;

педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників до розміру середньомісячної заробітної плати у промисловості;

працівників культури, спеціалістів системи освіти до розміру середньомісячної заробітної плати штатних працівників у галузях економіки.

2. Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів і Міністерству юстиції за погодженням із Федерацією профспілок України підготувати протягом трьох тижнів проект постанови Кабінету Міністрів України про підвищення на 25 відсотків посадових окладів працівників закладів охорони здоров'я, зайнятих оглядом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та наданням їм медичної допомоги.

3. Установити, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" проводиться у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:

1) колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - на 25 відсотків;

2) колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами I, II і III групи від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, - відповідно на 50, 40 і 30 відсотків;

3) колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням, - на 10 відсотків, а зазначеним особам, які нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, - на 15 відсотків;

4) дружинам (чоловікам) померлих інвалідів, зазначених у підпункті 2 цього пункту, які не одружилися вдруге, - на 25 відсотків, а дружинам (чоловікам) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - на 10 відсотків.

4. Установити, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:

1) тим, що належать до категорії 1:

інвалідам I групи - 30 відсотків;

інвалідам II групи - 20 відсотків;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також тим, що страждають внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 15 відсотків;

2) тим, що належать до категорії 2, - 15 відсотків;

3) тим, що належать до категорії 3, - 10 відсотків;

4) тим, що належать до категорії 4, - 5 відсотків.

5. Установити, що щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, не може бути нижчою від 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

6. Установити, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче:

1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:

по I групі інвалідності - 1060 гривень;

по II групі інвалідності - 965 гривень;

по III групі інвалідності - 870 гривень;

2) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження:

по I групі інвалідності - 770 гривень;

по II групі інвалідності - 725 гривень;

по III групі інвалідності - 675 гривень;

3) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

по I групі інвалідності - 630 гривень;

по II групі інвалідності - 580 гривень;

по III групі інвалідності - 530 гривень;

4) дітям-інвалідам - 340 гривень;

5) непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні:

на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника;

на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, визначеної згідно із цим пунктом, що розподіляється між ними рівними частками.

7. Установити, що особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мінімальний розмір пенсії, що призначається відповідно до цього Закону:

1) за вислугу років встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

2) по інвалідності не може бути нижче:

інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 120, II групи - 110, III групи - 105 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність;

іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 110, II групи - 105, III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - у розмірі 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби;

3) у разі втрати годувальника не може бути нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

8. Установити, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до абзацу першого цього пункту та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із зазначених Законів.

9. Установити, що матерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку (в тому числі дітей, усиновлених в установленому законом порядку), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", виплачуються у розмірі 35-40 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

10. Установити, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. N 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої згідно з абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством), - 10 тис. гривень на місяць.

11. Установити, що:

1) при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої статті 40 Закону, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу не може бути менший від 60 календарних місяців;

2) для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону використовується середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики, Міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів;

3) у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку), з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, що продовжує працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 Закону, то проводиться за заявою пенсіонера перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.

12. Допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається застрахованим особам органами праці та соціального захисту населення та виплачується за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

13. Установити, що:

1) кількість посилок (передач) і бандеролей, що одержуються відповідно до статей 112, 138, 139, 140, 143 і 151 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженими, які відбувають покарання у виправних та виховних колоніях, не обмежується;

2) кількість посилок (передач) та грошових переказів, що одержуються відповідно до статті 9 Закону України "Про попереднє ув'язнення" особами, взятими під варту, не обмежується.

14. Установити, що пільги, компенсації та гарантії, на які згідно із законами мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, інші послуги), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує 900 гривень.

14-1. Установити, що починаючи з 1 січня 2009 р. для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується величина оцінки одного року страхового стажу 1,35 відсотка.

15. Ця постанова набирає чинності починаючи з 22 травня 2008 року.