Про визнання акта незаконним та відшкодування шкоди

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючий - Келеберда В.І., судді - Арсірій Р.О., Кочан В.М., при секретарі судового засідання Бузінському А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до 1) Кабінету Міністрів України, 2) Міністерства праці та соціальної політики України про визнання акта незаконним та відшкодування шкоди.

Обставини справи:

Позивачі звернулися до суду із позовом про визнання незаконними пунктів 8 та 15 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в частині встановлення розмірів підвищення пенсій дітям війни у 2008 році та про стягнення з Кабінету Міністрів України на користь з кожного з позивачів відшкодування заподіяної шкоди в розмірі недоплаченого підвищення пенсії дітям війни, виходячи з наступного розрахунку: за період з 22.05.2008 р. по 31.05.2008 р. - 4,18 грн. щодня; за період з 01.06.2008 р. по 30.06.2008 р. - 96,2 грн.; за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2008 р. - 96,4 грн. щомісяця; з 01.10.2008 р. до встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму на 2009 рік - 99,6 грн. щомісяця.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на невідповідність оскаржених норм Закону України N 2195-IV від 18.11.2004 р. "Про соціальний захист дітей війни" та зазначають, що розмір заподіяної шкоди полягає у різниці між розміром підвищення пенсій дітям війни, встановленим ст. 6 зазначеного Закону та розміром такого підвищення, встановленого п. 8 постанови КМУ N 530.

Представник відповідача - Кабінету Міністрів України проти задоволення позову заперечив. В якості безпідставності заявленого позову Кабінет Міністрів України вказує на ті обставини, що видання оскаржуваних постанов проведено в межах компетенції відповідача та у відповідності актам вищої юридичної сили, зокрема на виконання Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

В судовому засіданні 23.02.2009 р. судом задоволено клопотання відповідача - Кабінету Міністрів України та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Міністерство праці та соціальної політики України.

Міністерство праці та соціальної політики України (далі - відповідач-2) в судові засідання не з'явився, будь-яких письмових пояснень по суті спору до суду не надіслав, причини неявки до суду представника не пояснив, хоча був належним чином повідомлений.

З огляду на положення ст. 128 КАС України та враховуючи належне повідомлення відповідача-2 про дату та час судового засідання, суд розглядає справу за наявними матеріалами та без участі представника Міністерства.

02.03.2009 р. позивачі надіслали заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення пенсії, а саме додатково просять суд стягнути на користь кожного з них суму заборгованості з 22.05.2008 р. по 23.03.2009 р. у розмірі 892,06 грн. та звернути зазначену суму до негайного виконання у разі їх задоволення.

В ході розгляду справи судом залучено до участі у справі в якості відповідача Управління Пенсійного фонду України м. Кременчука Полтавської області. Ухвалою суду від 23.03.2009 р. позовні вимоги у справі N 2/385 роз'єднано в окремі провадження, а саме: визнання незаконними пунктів 8 та 15 постанови Кабінету Міністрів України N 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в частині встановлення розмірів підвищення пенсій дітям війни у 2008 році залишено в межах провадження у справі N 2/385; вимоги про стягнення з Управління Пенсійного фонду України м. Кременчука Полтавської області недоотриманої допомоги як дітям війни скеровано до Полтавського окружного адміністративного суду.

Під час судового провадження у справі позивач - ОСОБА_1 помер. 02.06.2009 р. надійшло клопотання від ОСОБА_4 - сина померлого ОСОБА_1 про допущення процесуального правонаступництва.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо якого виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Розглянувши клопотання, суд ухвалив допустити процесуальне правонаступництво позивача ОСОБА_1 у справі N 2/385 на його сина ОСОБА_4.

Позивачі надали клопотання про розгляд справи без їх присутності у судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд В С Т А Н О В И В:

Постановою Кабінету Міністрів України N 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" врегульовано рівень соціального забезпечення громадян України відповідно до Законів України "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тощо.

Пунктом 8 зазначеної постанови КМУ встановлено, що "Е дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до абзацу першого цього пункту та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із зазначених Законів.

Пунктом 15 оскарженої постанови КМУ визначено дату набрання чинності постанови, а саме: з 22 травня 2008 року.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження є громадянами України та визнані дітьми війни, оскільки на час закінчення Другої світової війни ним не виповнилось 18 років. Спеціальний правовий статус позивачів підтверджується відмітками в пенсійних посвідченнях, копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. N 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" встановлено право позивачів на підвищення розміру призначених пенсій на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення.

Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, якій у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

До повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 116 Конституції України, зокрема належить: здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечення проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України (ст. 117 Конституції України) .

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З урахуванням закріплених законом принципів здійснення державної влади, виконання основних функцій держави та завдань органів виконавчої влади у відповідності до Конституції та законів України, суд вбачає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, що і відображено у принципі верховенства права.

Згідно статті 17 Закону України від 05.10.2000 року N 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" мінімальний розмір пенсії є однією з основних державних соціальних гарантій, які не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до вимог абзацу третього статті 2 Закону України від 15.07.99 року N 966-XIV "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

До 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Законом України від 09.07.2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком визначався на рівні мінімального споживчого бюджету (частина 3 статті 19 Закону України від 05.11.91 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення"). Відповідно до абзацу восьмого статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Згідно частини першої статті 28 зазначеного Закону (в редакції Закону від 23.12.2004 року N 2291-IV) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Вимоги частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону від 25.03.2005 року N 2505-IV) про встановлення мінімального розміру пенсії за віком абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не можуть бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком в розмірі, меншому за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, оскільки це суперечить вимогам статті 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" та статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до частини сьомої статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад прав (аналогія права).

На підставі наведеної норми суд виходить з того, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що поняття та розмір мінімальної пенсії за віком для виплати підвищення пенсій дітям війни згідно статті 6 Закону України від 18.11.2004 року N 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" визначений частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до вимог статті 58 Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2008 році був встановлений в таких розмірах: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Конституційний Суд України Рішенням від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 (щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнав неконституційним пункт 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким вносились зміни до статті 6 Закону України від 18.11.2004 року N 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" щодо зменшення розміру підвищення пенсій дітям війни у 2008 році. Пункт 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення щодо його неконституційності, тобто з 22.05.2008 року.

Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Частина друга статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Проте абзацом першим пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн. Крім цього, пунктом 15 вищезазначеної постанови запроваджено набрання її чинності з 22.05.2008 року.

Згідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім цього, відповідно до вимог частини першої статті 55 Закону України від 16.05.2008 року N 279-VI "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" була опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" від 12.06.2008 року N 107. Тому її дія не може бути поширена на правовідносини, що існували або виникли до набрання чинності оскаржуваною постановою.

Враховуючи вищенаведене, суд вбачає порушення прав позивачів в частині встановлення розмірів підвищення пенсій дітям війни у 2008 році.

За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 161 - 163, 171 КАС України, окружний адміністративний суд міста Києва П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Визнати незаконними пункти 8 та 15 постанови Кабінету Міністрів України N 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через окружний адміністративний суд міста Києва.

Дата складання повного тексту постанови - 18.06.2009 р.