"Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та у державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться їх власникам в готівковій чи безготівковій формі після внесення в інформаційно-аналітичну систему "Реєстр вкладників заощаджень громадян" даних про них, необхідних для ідентифікації вкладника при відкритті рахунку. Обслуговування громадян, пов'язане з внесенням відповідних відомостей, здійснюється безоплатно.
У межах одного бюджетного року проводиться виплата компенсації громадянину лише за одним рахунком".
У зв'язку з цим частини другу - п'яту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою;
в) частину п'яту після слова "Порядок" доповнити словами "проведення компенсаційних виплат, в тому числі";
4) у статті 7:
після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Компенсаційні виплати в межах одного бюджетного року проводяться громадянам рівновеликими сумами у межах залишку проіндексованого вкладу за одним рахунком власника, за винятком випадку, передбаченого статтею 8 цього Закону".
У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
5) статтю 8 викласти у такій редакції:
"Стаття 8. У разі смерті вкладника спадкоємці або інші особи, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або громадських організацій, які взяли на себе організацію похорону, можуть у разі пред'явлення ощадної книжки вкладника або страхового свідоцтва та свідоцтва про смерть одержати в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху за місцезнаходженням вкладу або страхового внеску частину проіндексованого вкладу чи страхового внеску для організації похорону та проведення необхідних відповідно до національних традицій поминально-ритуальних заходів, сума якої визначається Кабінетом Міністрів України";
6) доповнити статтею 8-1 такого змісту:
"Стаття 8-1. Установити, що у 2008 році компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та у придбані на території України державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться їх власникам станом на 1 січня 2008 року в готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України у межах залишків на рахунках, але не більше 1000 гривень на вкладника в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими заощадженнями громадян понад розмір, встановлений в абзаці першому цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України в рахунок часткової сплати за купівлю товарів довготривалого використання, в тому числі житла, за встановленим Кабінетом Міністрів України переліком груп товарів".
( Пункт 6 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 7 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 8 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 9 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 10 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 11 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 12 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 13 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 14 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 15 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 16 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Положення пункту 17 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
17. Частину другу статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389) викласти в такій редакції:
"Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя".
( Пункт 18 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 19 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Положення пункту 20 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
20. У Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425; 1996 р., N 1, ст. 1, N 3, ст. 11; 1999 р., N 24, ст. 209, N 38, ст. 342; 2002 р., N 35, ст. 263, N 52, ст. 379; 2003 р., N 27, ст. 209; 2004 р., N 7, ст. 52; 2005 р., N 1, ст. 19, N 9, ст. 185, N 52, ст. 564; 2006 р., N 4, ст. 52, NN 9-11, ст. 96, N 33, ст. 281, N 47, ст. 461; 2007 р., N 7-8, ст. 66, N 25, ст. 341):
1) у статті 12:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
2) у статті 13:
а) у пункті 3 частини першої:
абзац перший викласти в такій редакції:
"3) безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України";
абзац третій виключити;
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
3) у статті 14:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
4) у статті 15:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частину п'яту викласти в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
5) у статті 16:
а) у частині першій:
пункт 1 доповнити словами "разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, яка виплачується щорічно до 5 травня";
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України".
( Положення пункту 21 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
21. У Законі України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 24, ст. 182; 2005 р., N 5, ст. 120; 2006 р., N 16, ст. 137; 2007 р., N 7-8, ст. 66):
1) у статті 6-1:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частини другу і третю викласти в такій редакції:
"Особам, зазначеним у цій статті, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, зазначеним у цій статті, щороку до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
2) у статті 6-2:
а) у пункті 3 частини першої:
абзац перший викласти в такій редакції:
"3) безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України";
абзац третій виключити;
б) частини другу і третю викласти у такій редакції:
"Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - на 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - на 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щороку до 5 травня інвалідам виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
3) у статті 6-3:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частини другу і третю викласти в такій редакції:
"Особам, зазначеним у цій статті, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим особам, зазначеним у цій статті, на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щороку до 5 травня особам, зазначеним у цій статті, які нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, а також іншим особам, зазначеним у цій статті, виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
4) у статті 6-4:
а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) частини другу і третю викласти в такій редакції:
"Дружинам (чоловікам) померлих інвалідів, зазначених у статті 6-2 цього Закону, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щороку до 5 травня дружинам (чоловікам) померлих інвалідів, зазначених у статті 6-2 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
( Положення пункту 22 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
22. У Законі України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 4, ст. 18; 1995 р., N 45, ст. 339; 1996 р., N 3, ст. 11; 1997 р., N 8, ст. 62; 2002 р., N 52, ст. 379; 2003 р., N 16, ст. 125; 2005 р., N 25, ст. 338; 2006 р., N 1, ст. 18, N 22, ст. 199; 2007 р., N 7-8, ст. 66):
1) пункт 12 статті 7 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Пільговий проїзд надається за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
2) у статті 9:
а) пункт 6 частини першої викласти в такій редакції:
"6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України";
б) доповнити частиною другою такого змісту:
"Пільги, передбачені пунктами 7, 12, 15 та 16 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,5, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
3) статтю 21 виключити.
23. У Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 20, ст. 102; 2005 р., NN 17-19, ст. 267; 2006 р., N 26, ст. 217; 2007 р., N 7-8, ст. 66):
1) у пункті 2 частини першої статті 3, назві розділу III, назві та тексті статті 11 слово "одноразова" в усіх відмінках виключити;
2) статтю 10 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Право на допомогу при народженні дитини
Допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну)";
3) у частині третій статті 11 слово "шести" замінити словом "дванадцяти";
4) статтю 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Розмір допомоги при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається у розмірі 12 240 гривень - на першу дитину, 25 000 гривень - на другу дитину, 50 000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4 800 гривень, другої дитини - 4 840 гривень, третьої та наступної дитини - 5 000 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і наступну дитину - 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
5) у статті 13 слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" виключити;
6) у статті 14:
а) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку".
У зв'язку з цим частини третю - сьому вважати відповідно частинами четвертою - восьмою;
б) частину п'яту після слова "працевлаштування" доповнити словами "або виходу на роботу", а після слів "строку догляду" доповнити словами "у режимі повного робочого часу";
в) частину сьому після слів "трьох років і" доповнити словами "вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або", а після слова "призначається" доповнити словом "(виплачується)";
г) частину восьму виключити;
7) частину першу статті 15 викласти в такій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";
8) пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти у такій редакції:
"3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
( Положення пункту 24 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
24. В Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121):
1) у частині третій статті 2 слова "народження дитини" та слова "малолітньою дитиною або" виключити;
2) в абзаці третьому частини першої статті 4 та абзаці четвертому частини п'ятої статті 6 слова "народженням та" виключити;
3) у частині першій статті 25:
у пункті 3:
в абзаці першому слова "народженням та" виключити;
абзац четвертий виключити;
в абзаці п'ятому пункту 5 слова "створення робочих місць" замінити словами "працевлаштування безробітних, в тому числі молоді на перше робоче місце";
4) в абзаці третьому частини першої статті 26 слова "догляд за малолітньою дитиною" виключити.
( Пункт 25 розділу II втратив чинність на підставі Закону N 77-VIII від 28.12.2014 )( Положення пункту 26 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
26. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2002 р., N 17, ст. 124; 2004 р., N 32, ст. 385; 2005 р., N 17-19, ст. 267; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 9, ст. 67):
1) частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
"2. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є:
професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у навчальних закладах державної служби зайнятості або на договірній основі в інших навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях;
профорієнтація;
пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, та фінансування оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку (розмірах), встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері фінансів та правлінням Фонду;
інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
У разі необхідності для проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації особа:
направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до чинного законодавства;
забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку, у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду";
2) пункт 5 частини другої статті 12 доповнити словами "проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням Фонду";
3) в абзаці другому частини третьої статті 16 слова "на місяць" замінити словами "не менш як на п'ять календарних днів";
( Підпункт 4 пункту 26 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
5) у статті 30:
а) у назві слова "на створення додаткових робочих місць" замінити словами "для працевлаштування безробітних";
б) у частинах першій та третій слова "на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних" замінити словами "для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце";
6) частину четверту статті 31 викласти в такій редакції:
"4. Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку";
7) частину третю статті 36 доповнити абзацом третім такого змісту:
"Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду".
( Положення пункту 27 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
27. У частині п'ятій статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 38, ст. 348; 2005 р., N 29, ст. 383; 2007 р., N 7-8, ст. 66) слова "та на розмір ставки податку з доходів фізичних осіб" виключити.
( Положення пункту 28 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
28. У Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 із наступними змінами):
1) у статті 20:
а) у частині першій:
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
пункт 21 виключити;
у пункті 26 слова "гарантованою виплатою стипендії, підвищеної на 100 процентів" замінити словами "виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
пункти 29 і 30 виключити;
2) у статті 21:
а) у частині першій:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) першочергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або путівок на відпочинок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
пункт 7 виключити;
3) у статті 22:
а) у частині першій:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2) першочергове забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
пункт 5 виключити;
у абзаці другому пункту 6 слова "стипендії, підвищеної на 100 процентів" замінити словами "підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
пункти 7 та 12 виключити;
пункт 13 викласти в такій редакції:
"13) особам, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - надання пільг, передбачених пунктом 18 статті 20, а також позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
4) у статті 23:
а) пункт 2 частини першої викласти в такій редакції:
"2) першочергове забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок чи компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
5) у статті 30:
а) у частині першій:
друге та третє речення абзацу другого пункту 5 викласти в такій редакції: "У разі неможливості надання путівки виплачується компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, а також розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
у пункті 6 цифри та слова "50 процентів мінімальної заробітної плати" замінити словами "в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України";
у пункті 8 слова "мінімальної заробітної плати" замінити словами "в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України";
перше речення абзацу третього пункту 10 виключити;
пункт 12 викласти в такій редакції:
"12) виплата грошової компенсації батькам потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі і тих, які не знаходяться в обліковому складі шкіл), якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні, здійснюється в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
б) у частині третій:
у пункті 4 слова "гарантованою виплатою підвищеної на 100 процентів стипендії" замінити словами "виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
пункт 10 викласти в такій редакції:
"10) щорічне безплатне забезпечення дитини-інваліда та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку. У разі неможливості надання путівки виплачується компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України";
7) у статті 36:
у частині першій:
у пункті 1 слова "у розмірі трьох мінімальних заробітних плат" замінити словами "в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України";
пункт 5 виключити;
8) текст статті 37 викласти в такій редакції:
"Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється";
9) частини першу та другу статті 39 замінити однією частиною такого змісту:
"Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною другою;
11) текст статті 48 викласти в такій редакції:
"Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України";
12) текст статті 50 викласти в такій редакції:
"Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами";
13) текст статті 51 викласти в такій редакції:
"Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами";
14) у статті 52:
у частині першій слова "50 процентів мінімальної пенсії за віком" замінити словами "10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність";
після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати компенсації згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".
У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п'ятою;
15) частини третю і четверту статті 54 замінити чотирма частинами такого змісту:
"У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:
по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження:
по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:
по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі:
на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника;
на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, визначеної згідно із зазначеною статтею, що розподіляється між ними рівними частками.
До непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".
У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною сьомою;
16) текст статті 63 викласти в такій редакції:
"Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством";
17) частину третю статті 67 викласти в такій редакції:
"Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
( Положення пункту 29 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
29. У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399; 1994 р., N 24, ст. 178; 1995 р., N 44, ст. 327; 1996 р., N 17, ст. 73; 2004 р., N 50, ст. 536; 2006 р., NN 9-11, ст. 96, N 37, ст. 318; 2007 р., NN 7-8, ст. 66; N 33, ст. 442):
1) текст статті 14 викласти в такій редакції:
"Мінімальний розмір пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до цього Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом";
2) абзаци другий та третій частини першої статті 22 замінити трьома абзацами такого змісту:
"інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 120 відсотків, II групи - 110 відсотків, III групи - 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 110 відсотків, II групи - 105 відсотків, III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - у розмірі 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби";
3) текст статті 37 викласти в такій редакції:
"Пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом";
4) у статті 43:
в частині третій слова "за останньою штатною посадою перед звільненням" виключити та доповнити словами "та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"Обчислення пенсій окремим категоріям військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які були відряджені для виконання службових обов'язків до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших цивільних установ, організацій і підприємств, у тому числі у довготермінові закордонні відрядження, здійснюється за переліком посад і в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У зв'язку з цим частини четверту - дванадцяту вважати відповідно частинами шостою - чотирнадцятою.
( Пункт 30 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 31 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 32 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 33 розділу II виключено на підставі Закону N 309-VI від 03.06.2008 )( Положення пункту 34 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
34. Пункти 2 та 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про деякі питання фінансування соціальних виплат та пов'язаних з ними адміністративних витрат" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 2, ст. 32, N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 7-8, ст.66) виключити.