5. Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно всього випуску цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, здійснюється виключно Національним банком України у встановленому ним порядку за погодженням з Комісією на підставі:
інформації, що подається емітентом у разі здійснення корпоративних операцій емітента, крім випадку вчинення правочинів щодо розміщення цінних паперів на організованих ринках капіталу;
( Абзац другий частини п’ятої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи.
( Абзац третій частини п'ятої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2418-VIII від 15.05.2018; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
6. У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника власник таких цінних паперів зобов’язаний подати відповідну інформацію та документи, які її підтверджують, до депозитарної установи, в якій йому відкрито рахунок у цінних паперах (крім випадку, якщо права на відповідні цінні папери власника обліковуються на рахунку номінального утримувача).
( Абзац перший частини шостої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2418-VIII від 15.05.2018 )
У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника суд або уповноважений законом орган чи його посадова особа зобов’язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок цього власника.
( Абзац другий частини шостої статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно всього випуску цінних паперів суд або уповноважений законом орган чи його посадова особа зобов’язані подати відповідне рішення Центральному депозитарію або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом.
( Абзац третій частини шостої статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника, що були встановлені для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює/забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність, здійснюється виключно на підставі інформації від особи, яка провадить клірингову діяльність.
( Частину шосту статті 6 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
7. Порядок подання розпорядження та інших документів, передбачених частинами другою та шостою цієї статті щодо цінних паперів, вимоги до їх змісту (крім вимог до судового рішення), а також порядок їх реєстрації в системі депозитарного обліку та строки їх зберігання встановлюються Комісією, а щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, - встановлюються Національним банком України за погодженням з Комісією, щодо передбачених частиною третьою та четвертою - встановлюються Комісією, а щодо передбачених частиною п’ятою - встановлюються Національним банком України за погодженням з Комісією.
( Абзац перший частини сьомої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2210-VIII від 16.11.2017, № 2418-VIII від 15.05.2018 )( Абзац другий частини сьомої статті 6 виключено на підставі Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
8. Депозитарна установа зобов’язана не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття від депонента розпорядження та інших документів, у випадках, установлених законодавством, прийняти розпорядження до виконання або надати вмотивовану відповідь про відмову у прийнятті. Якщо депозитарна установа у визначений у цій частині строк не надала депоненту вмотивованої відповіді про відмову у прийнятті розпорядження до виконання, таке розпорядження вважається прийнятим до виконання. У разі прийняття розпорядження до виконання депозитарна установа зобов’язана внести зміни до системи депозитарного обліку відповідно до вимог розпорядження.
( Абзац перший частини восьмої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
У разі отримання депозитарною установою від Центрального депозитарію або Національного банку України інформації за результатами розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на організованих ринках капіталу та поза ними, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", депонентами такої депозитарної установи або в їх інтересах депозитарна установа зобов’язана внести зміни на відповідні рахунки в цінних паперах депонентів до завершення поточного операційного дня, протягом якого зазначена інформація була надіслана Центральним депозитарієм або Національним банком України.
( Абзац другий частини восьмої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Особливості проведення депозитарних операцій та здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на організованих ринках капіталу та поза ними, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", у разі якщо відповідні цінні папери обліковуються на рахунку номінального утримувача, встановлюються Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України за погодженням з Комісією. Депозитарна установа зобов’язана до завершення поточного операційного дня, протягом якого інформація за результатами розрахунків за правочинами, укладеними на організованих ринках капіталу та поза ними, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати", була отримана від Центрального депозитарію або Національного банку України, надати номінальному утримувачу відповідну інформацію про виконані правочини.
( Частину восьму статті 6 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2418-VIII від 15.05.2018; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 7. Внесення змін до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на цінні папери або іншого обмеження прав на цінні папери конкретного власника, що накладається за судовим рішенням або рішенням уповноваженого органу
1. Арешт на цінні папери або інше обмеження прав на цінні папери конкретного власника (далі - обмеження стосовно конкретного власника) накладається (встановлюється) та скасовується (знімається) в порядку, встановленому цією статтею, на підставі судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадовою особою.
У разі встановлення або зняття обмеження стосовно конкретного власника суд або уповноважений законом орган чи його посадова особа зобов’язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах або цьому власнику, або номінальному утримувачу, на рахунках якого обліковуються права на належні власнику цінні папери.
2. Депозитарна установа вносить зміни до системи депозитарного обліку щодо встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного власника до завершення робочого дня, коли отримано відповідне рішення, крім випадків, встановлених цим Законом.
У разі якщо права на цінні папери власника, стосовно яких встановлено обмеження, обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача, депозитарна установа зобов’язана до завершення робочого дня, протягом якого отримано відповідне рішення, повідомити номінального утримувача про встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного власника та надати йому копію відповідного судового рішення або копію відповідного рішення уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи про встановлення обмеження.
3. У разі наявності обмеження прав на цінні папери, встановленого за розпорядженням депонента для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює/забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність, депозитарна установа відкладає внесення змін до системи депозитарного обліку щодо встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного депонента до наступного робочого дня.
У такому разі, а також у випадку, коли права на відповідні цінні папери власника обліковуються на рахунку номінального утримувача з обмеженнями, встановленими для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює/забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність, депозитарна установа подає відповідно до Центрального депозитарію або до Національного банку України інформацію про отримання нею відповідного судового рішення або відповідного рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника після відображення депозитарною установою в системі депозитарного обліку переходу прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами за результатами завершення всіх розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, здійснених/забезпечених особою, яка провадить клірингову діяльність, протягом того самого робочого дня, коли отримано таке рішення.
Інформація, яку згідно з абзацом другим цієї частини депозитарна установа надає відповідно до Центрального депозитарію або до Національного банку України, повинна в тому числі містити відомості про:
загальну кількість цінних паперів конкретного власника, щодо якої відповідним судовим рішенням або відповідним рішенням уповноваженого законом органу влади чи його посадової особи встановлено обмеження;
кількість цінних паперів цього власника, якої недостає для встановлення депозитарною установою обмеження на підставі відповідного судового рішення або відповідного рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи у повному обсязі, у зв’язку з тим, що відносно прав на таку кількість цінних паперів за розпорядженням цього власника встановлені обмеження для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює/забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність.
( Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
4. Центральний депозитарій або Національний банк України відповідно до компетенції щодо здійснення обліку цінних паперів, визначеної цим Законом, в день отримання від депозитарної установи інформації, передбаченої частиною третьою цієї статті, надає особі, яка провадить клірингову діяльність, отриману від депозитарної установи інформацію.
5. Особа, яка провадить клірингову діяльність, після отримання від Центрального депозитарію або Національного банку України інформації, передбаченої частиною четвертою цієї статті, на початку наступного робочого дня, у строки, встановлені відповідно до частини восьмої цієї статті, надає Центральному депозитарію або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої законом щодо здійснення обліку цінних паперів, інформацію про кількість цінних паперів (у тому числі якщо кількість таких цінних паперів дорівнює нулю), щодо яких у системі клірингового обліку не встановлено обмежень для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів і щодо яких від Центрального депозитарію або Національного банку України була отримана інформація, передбачена частиною четвертою цієї статті.
6. На підставі отриманої від особи, яка провадить клірингову діяльність, інформації, передбаченої частиною п’ятою цієї статті, забезпечується відображення в системі депозитарного обліку:
1) депозитарних операцій, пов’язаних із зняттям обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника, щодо яких у системі клірингового обліку відсутні обмеження, встановлені для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, розрахунки за якими здійснює/забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність;
2) депозитарних операцій, пов’язаних із виконанням відповідного судового рішення або відповідного рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника (крім випадку, якщо залишок таких цінних паперів дорівнює нулю).
( Пункт 2 частини шостої статті 7 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
У разі якщо за результатами проведених розрахунків та зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника, щодо яких у системі клірингового обліку відсутні обмеження, встановлені для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, кількість таких цінних паперів дорівнює нулю, відповідне судове рішення або відповідне рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи про встановлення обмеження стосовно конкретного власника залишається без виконання.
У разі якщо цінні папери, щодо яких встановлене обмеження, обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача, депозитарна установа повідомляє номінальному утримувачу інформацію про кількість цінних паперів (у тому числі якщо кількість таких цінних паперів дорівнює нулю), щодо яких у системі клірингового обліку не встановлено обмежень для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на організованих ринках капіталу або поза ними, а також про необхідність встановлення обмеження щодо цінних паперів конкретного власника (крім випадку, коли залишок відповідних цінних паперів дорівнює нулю).
( Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
7. Депозитарна установа повідомляє суд або уповноважений законом орган чи його посадову особу про дії, вчинені за результатами отримання відповідного рішення про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, протягом наступного робочого дня після отримання рішення.
( Частина сьома статті 7 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
8. Зміст, строки та порядок обміну інформацією, передбаченою цією статтею, між особою, яка провадить клірингову діяльність, і Центральним депозитарієм або Національним банком України визначаються договорами, укладеними особою, яка провадить клірингову діяльність, з Центральним депозитарієм або Національним банком України, відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2418-VIII від 15.05.2018; в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 8. Підтвердження прав на цінні папери та прав за цінними паперами
1. Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.
( Абзац перший частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2418-VIII від 15.05.2018, № 738-IX від 19.06.2020 )
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, є документ, який згідно із законодавством держави реєстрації номінального утримувача або клієнта номінального утримувача підтверджує право власності на цінні папери та видається номінальним утримувачем або клієнтом номінального утримувача (залежно від місця обліку прав на цінні папери) на вимогу власника цінних паперів на підставі відповідного договору.
( Частину першу статті 8 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2418-VIII від 15.05.2018 )
2. Виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.
( Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2418-VIII від 15.05.2018 )
3. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.
4. Вимоги до виписки з рахунка в цінних паперах, що видається депозитарною установою, встановлюються Комісією.
( Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2418-VIII від 15.05.2018 )
Розділ II
УЧАСНИКИ ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Стаття 9. Центральний депозитарій
1. Центральний депозитарій забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів.
Центральний депозитарій веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде Національний банк України відповідно до компетенції, визначеної цим Законом.
В Україні може існувати лише один Центральний депозитарій.
Слова "Центральний депозитарій цінних паперів", "Центральний депозитарій" та похідні від них має право використовувати лише юридична особа, що набула статусу Центрального депозитарію в установленому цим Законом порядку.
2. Центральний депозитарій - юридична особа, що функціонує у формі акціонерного товариства відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Акціонерне товариство набуває статусу Центрального депозитарію з дня реєстрації Комісією в установленому порядку Правил Центрального депозитарію.
( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017 )
3. Акціонерами Центрального депозитарію може бути держава, Національний банк України, учасники фондового ринку, центральні депозитарії інших країн, міжнародні депозитарно-клірингові установи, а також міжнародні фінансові організації, членами яких є Україна.
У разі якщо частка акціонера разом із пов’язаними особами у статутному капіталі Центрального депозитарію становить розмір, більший за встановлений частиною четвертою цієї статті, зазначена особа не має права прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу за акціями, кількість яких перевищує розмір, встановлений частиною четвертою цієї статті.
У разі виявлення Комісією такого факту Комісія у двотижневий строк з моменту його виявлення призначає довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні за акціями, кількість яких перевищує розмір, встановлений частиною четвертою цієї статті.
У порядку , встановленому Комісією, призначається довірена особа на період до приведення частки акціонера разом із пов’язаними особами у відповідність із частиною четвертою цієї статті.
Довірена особа зобов’язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління Центральним депозитарієм.
Рішення загальних зборів акціонерів Центрального депозитарію, прийняті з порушенням вимог, визначених цією частиною, не мають юридичної сили.
4. У статутному капіталі Центрального депозитарію частка:
одного акціонера разом з пов’язаними особами повинна становити не більш як 5 відсотків;
центрального депозитарію інших країн, міжнародної депозитарно-клірингової установи або міжнародної фінансової організації, членом якої є Україна, повинна становити не більш як 25 відсотків;
держави разом з Національним банком України повинна становити не менш як 25 відсотків плюс одна акція. Орган управління державною часткою в статутному капіталі Центрального депозитарію цінних паперів визначається Кабінетом Міністрів України.
5. Центральний депозитарій не відповідає за зобов’язаннями акціонерів та клієнтів. До Центрального депозитарію та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами або клієнтами протиправних дій.
Акціонери не відповідають за зобов’язаннями Центрального депозитарію. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій Центральним депозитарієм або іншими акціонерами.
6. Центральний депозитарій з метою забезпечення виконання покладених на нього функцій за погодженням з Комісією може виступати засновником та бути учасником (акціонером) юридичних осіб. Центральному депозитарію забороняється виступати засновником та бути учасником (акціонером) професійних учасників ринків капіталу та юридичних осіб, організаційно-правова форма яких передбачає повну майнову відповідальність засновника (учасника).
( Абзац перший частини шостої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Порядок обчислення нормативу адекватності капіталу Центрального депозитарію, мінімальний розмір регулятивного капіталу Центрального депозитарію, інші обмеження його діяльності визначаються Комісією.
7. Центральний депозитарій до початку провадження депозитарної діяльності повинен зареєструвати в Комісії Правила Центрального депозитарію, які визначають загальний порядок надання Центральним депозитарієм послуг, пов’язаних із провадженням депозитарної діяльності, проведення ним операцій у системі депозитарного обліку, здійснення Центральним депозитарієм контролю за депозитарними установами та містять інші відомості, визначені Комісією. Правила Центрального депозитарію повинні також містити порядок укладення депозитарного договору між депозитарієм та депозитарними установами.
Правила Центрального депозитарію та зміни, що вносяться до Правил Центрального депозитарію, підлягають реєстрації у Комісії в установленому нею порядку.
Мінімальний розмір статутного капіталу Центрального депозитарію повинен бути в розмірі не менш як 100 мільйонів гривень.
Юридична особа для отримання статусу Центрального депозитарію повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку, приміщення, що відповідають вимогам, установленим Комісією.
Програмно-технічні засоби Центрального депозитарію повинні відповідати характеру і обсягу здійснюваних ним операцій, а також забезпечувати його безперебійну діяльність. Центральний депозитарій повинен мати основний і резервний комплекси програмно-технічних засобів. При цьому технічні засоби повинні належати Центральному депозитарію на праві власності.
8. До виключної компетенції Центрального депозитарію належать:
1) зарахування цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;
2) ведення обліку зобов’язань емітента за цінними паперами власних випусків (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката;
3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів (крім глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України);
4) присвоєння коду цінних паперів відповідно до міжнародних норм, ведення реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів (ISIN));
( Пункт 4 частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
5) складення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України);
6) зберігання інформації про осіб, визначених на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів;
7) отримання доходів та інших виплат за операціями емітентів (у тому числі тих, що розміщені та обертаються за межами України) на рахунок Центрального депозитарію, відкритий у Національному банку України, якщо такі кошти виплачуються у національній валюті, або на рахунки, відкриті Центральним депозитарієм в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України, якщо такі кошти виплачуються в іноземній валюті, для їх подальшого переказу отримувачам;
( Пункт 7 частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
8) відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, Національного банку України, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність;
( Пункт 8 частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
9) ведення рахунка (рахунків) в цінних паперах депозитарної установи, що припинила свою депозитарну діяльність або якій припинено дію відповідної ліцензії за правопорушення на ринках капіталу чи в іншому визначеному Комісією випадку, а також відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних, архівів баз даних депозитарної установи, інформації про тих її депонентів, що в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та цінних паперів, які обліковувалися на їх рахунках, та подання інформації про стан таких рахунків згідно із законодавством;
( Пункт 9 частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2418-VIII від 15.05.2018, № 738-IX від 19.06.2020, № 4017-IX від 10.10.2024 )
10) встановлення єдиних уніфікованих правил (стандартів) відображення та передачі інформації щодо обліку та обігу цінних паперів, обслуговування корпоративних дій емітентів та іншої інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку;
11) впровадження міжнародних стандартів з питань провадження депозитарної діяльності;
12) здійснення контролю за клієнтами в частині провадження ними депозитарної діяльності в порядку та межах, установлених цим Законом;
13) ведення облікової системи часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю в порядку, встановленому законодавством.
( Частину восьму статті 9 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 2465-IX від 27.07.2022 )
9. Центральний депозитарій може надавати емітенту послуги з організації та проведення загальних зборів акціонерів, зборів власників облігацій.
( Абзац перший частини дев’ятої статті 9 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Центральний депозитарій може провадити діяльність торгового репозиторію за умови включення його до Реєстру торгових репозиторіїв та отримання свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв.
( Абзац другий частини дев’ятої статті 9 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Центральний депозитарій може присвоювати код юридичним особам, у тому числі нерезидентам, відповідно до міжнародних норм, ведення реєстру кодів юридичних осіб (міжнародних ідентифікаційних кодів юридичних осіб (кодів LEI).
( Частину дев’яту статті 9 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Центральний депозитарій може здійснювати іншу діяльність, не заборонену законом.
10. Максимальні та мінімальні розміри тарифів на оплату послуг Центрального депозитарію можуть встановлюватися Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією та Антимонопольним комітетом України.
11. Центральний депозитарій зобов’язаний у порядку та строки, що встановлені Комісією, оприлюднювати результати своєї діяльності та структуру власності. Центральний депозитарій звітує щороку про результати своєї діяльності на засіданні Комісії в установленому нею порядку , а також подає інформацію про укладені кореспондентські договори з депозитаріями-кореспондентами.
12. Центральний депозитарій зобов’язаний проводити щорічний аудит своєї діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту відповідно до вимог, встановлених Комісією.
13.Для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів, у тому числі за цінними паперами, що розміщені та обертаються за межами України, чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів у гривні, Центральний депозитарій відкриває рахунок у Національному банку України, а для тих, що передбачають виплату коштів в іноземній валюті, Центральний депозитарій відкриває рахунки в інших банках, у тому числі іноземних, що відповідають критеріям, встановленим Національним банком України. На кошти, що знаходяться на таких рахунках, не може бути накладено арешт, звернено стягнення за власними зобов’язаннями Центрального депозитарію як суб’єкта господарювання.
( Частина тринадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
14. Для забезпечення розрахунків за цінними паперами, що обліковуються на рахунку Центрального депозитарію у міжнародних депозитарно-клірингових установах, або для забезпечення розрахунків за цінними паперами, що обліковуються на рахунках у цінних паперах іноземних депозитарно-клірингових установах в Центральному депозитарії, Центральний депозитарій може відкривати рахунки в іноземних фінансових установах на підставі генеральної валютної ліцензії. У таких випадках Центральний депозитарій виконує функції агента валютного контролю відповідно до законодавства України.
15. Забороняється накладати арешт та інші обмеження прав на цінні папери, а також здійснювати примусове звернення стягнення на цінні папери, що знаходяться на рахунках у цінних паперах клірингових установ, відкритих у Центральному депозитарії, Національному банку України в межах повноважень.
( Статтю 9 доповнено частиною п’ятнадцятою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 10. Гарантії невтручання у діяльність Центрального депозитарію
1. Втручання державних органів або їх посадових осіб у виконання функцій та здійснення повноважень Центральним депозитарієм забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
2. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із здійсненням Центральним депозитарієм депозитарного обліку цінних паперів та операцій з цінними паперами.
Стаття 11. Державна реєстрація статуту (змін до статуту) Центрального депозитарію
1. Державна реєстрація статуту (змін до статуту) Центрального депозитарію здійснюється в установленому законом порядку після його погодження з Комісією.
2. Для погодження статуту (змін до статуту) Центральний депозитарій подає до Комісії заяву та документи відповідно до переліку та за формою, встановленими Комісією.
( Частина друга статті 11 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
3. Комісія протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви про погодження статуту (змін до статуту) та доданих до неї документів надає Центральному депозитарію підтвердження отримання повного пакета документів та контактну інформацію (ім’я (у розумінні Цивільного кодексу України), посада, номери засобів зв’язку) посадової особи, відповідальної за організацію розгляду Комісією заяви про погодження статуту (змін до статуту) та доданих до неї документів, або повідомляє офіційним каналом зв’язку про залишення такої заяви без руху у зв’язку з виявленням у поданих документах недоліків та зазначає строк і спосіб їх усунення. Недоліками вважається отримання неповного пакета документів або підписання документів особою, яка не має відповідних повноважень.
У разі неусунення Центральним депозитарієм недоліків, зазначених у повідомленні про залишення заяви та доданих до неї документів без руху, у визначений у такому повідомленні строк Комісія повідомляє офіційним каналом зв’язку Центральний депозитарій про відмову у погодженні статуту (змін до статуту).
Перед винесенням постанови про погодження статуту (змін до статуту) або про відмову у погодженні статуту (змін до статуту) Комісія у встановленому нею порядку надає Центральному депозитарію можливість надати пояснення щодо інформації, що міститься у заяві про погодження статуту (змін до статуту) та в доданих до неї документах.
( Частина третя статті 11 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
4. Комісія має право:
отримувати відповідно до законодавства від державних органів та інших осіб інформацію, необхідну для прийняття рішення про погодження статуту (змін до статуту) Центрального депозитарію;
вимагати протягом строку розгляду (без його продовження) від заявника виправлення недоліків у поданих документах.
5. Положення цієї статті застосовуються також для погодження статуту особи, яка має намір отримати статус Центрального депозитарію.
Стаття 12. Органи Центрального депозитарію
1. Органами Центрального депозитарію є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління.
( Абзац перший частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
З метою забезпечення врахування та захисту інтересів учасників депозитарної системи статутом Центрального депозитарію може бути передбачено створення консультативного органу - Ради учасників депозитарної системи.
Члени наглядової ради Центрального депозитарію обираються загальними зборами акціонерів шляхом кумулятивного голосування.
( Абзац четвертий частини першої статті 12 виключено на підставі Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Голова та члени правління Центрального депозитарію призначаються загальними зборами Центрального депозитарію.
Порядок створення та функціонування Ради учасників депозитарної системи Центрального депозитарію визначається положенням про Раду учасників депозитарної системи, що затверджується загальними зборами Центрального депозитарію.
2. Компетенція загальних зборів акціонерів, наглядової ради та правління Центрального депозитарію визначається цим Законом, Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом Центрального депозитарію.
Правила Центрального депозитарію, а також зміни до них затверджуються наглядовою радою Центрального депозитарію та повинні бути зареєстровані Комісією в установленому нею порядку.
Внутрішні документи, що стосуються взаємовідносин між Центральним депозитарієм та його клієнтами, подаються до Комісії на її вимогу. Комісія має право зобов’язати Центральний депозитарій внести зміни або скасувати такі внутрішні документи.
3. На засідання наглядової ради та загальних зборів Центрального депозитарію з правом дорадчого голосу можуть запрошуватися представники саморегулівних організацій професійних учасників ринків капіталу, представники клірингових установ та операторів організованих ринків капіталу.
( Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
4. Кандидати на посаду голови правління Центрального депозитарію повинні відповідати вимогам, установленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зокрема:
1) мати стаж роботи на ринках капіталу та організованих товарних ринках не менш як п’ять років;
2) не можуть бути керівником учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, ліквідованого за рішенням суду або до якого застосовувалася санкція у вигляді припинення дії ліцензії на провадження певних видів професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках за останні три роки;
3) за останній рік провадження кандидатом діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках відсутні факти припинення дії сертифіката на право здійснення дій, пов’язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
( Статтю 12 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 13. Національний банк України як учасник депозитарної системи України
1. До виключної компетенції Національного банку України належить здійснення депозитарного обліку державних цінних паперів. Особливості провадження Національним банком України депозитарної та клірингової діяльності з державними цінними паперами встановлюються Комісією за погодженням з Національним банком України.
( Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
2. Для забезпечення депозитарного обліку облігацій внутрішньої державної позики України, цільових облігацій внутрішньої державної позики України, казначейських зобов’язань України Національний банк України здійснює такі повноваження:
( Абзац перший частини другої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
1) зарахування цінних паперів у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;
2) ведення обліку зобов’язань емітента за цінними паперами власних випусків стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката;
3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів;
4) складення реєстрів власників іменних цінних паперів;
5) зберігання інформації про осіб, визначених на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів;
6) отримання доходів та інших виплат за операціями емітентів (у тому числі тих, що розміщені та обертаються за межами України) на рахунок Національного банку України для їх подальшого переказу отримувачам;
7) відкриття та ведення рахунків у цінних паперах емітентів, депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність.
( Пункт 7 частини другої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
3. Національний банк України провадить депозитарну діяльність, передбачену пунктами 3 та 5 частини першої статті 3 цього Закону, в порядку, установленому Комісією.
( Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
4. Для забезпечення діяльності, передбаченої Законом України "Про Національний банк України", Центральний депозитарій відкриває Національному банку України рахунок (рахунки) у цінних паперах. Особливості функціонування цього рахунка (цих рахунків) та проведення операцій за ним (ними) встановлюються Комісією за погодженням з Національним банком України.
( Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
5. Забороняється накладати арешт та інші обмеження прав на цінні папери, а також здійснювати примусове звернення стягнення на цінні папери, що знаходяться на рахунках у цінних паперах Національного банку України, відкритих у Центральному депозитарії.
( Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
6. Національний банк України надає інформацію до Комісії у строки та у порядку , що узгоджені між Національним банком України та Комісією, щодо здійснення ним депозитарної діяльності.
Стаття 14. Депозитарні установи
1. Депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи.
Депозитарна діяльність депозитарної установи є виключним видом діяльності, крім її поєднання з іншими видами діяльності у випадку, передбаченому статтею 3 цього Закону.
Депозитарна установа на підставі договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів має право надавати послуги емітенту цінних паперів відповідно до цього Закону та Закону України "Про акціонерні товариства".
Депозитарна установа у випадках, передбачених законом, має право надавати емітенту та особам, які відповідно до законодавства мають право на скликання загальних зборів, послуги з проведення загальних зборів (чергових або позачергових) акціонерів, здійснювати для емітента, депонента та номінального утримувача підготовку та надання таким особам довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують ринок цінних паперів, консультування з питань обліку та/або обігу цінних паперів, а також послуги щодо управління рахунком емітента або депозитарію-кореспондента в Центральному депозитарії або у Національному банку України чи інші послуги, не заборонені законодавством, щодо цінних паперів, випущених емітентом.
( Абзац четвертий частини першої статті 14 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Депозитарна установа має право надавати депоненту додаткові послуги, зокрема з реалізації прав за цінними паперами.
2. Для отримання ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи юридична особа повинна мати сплачений коштами статутний капітал у мінімальному розмірі не менш як 7 мільйонів гривень.
У статутному капіталі депозитарної установи частка іншої депозитарної установи, інвестиційної фірми повинна становити не більш як 5 відсотків.
( Абзац другий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2418-VIII від 15.05.2018, № 738-IX від 19.06.2020 )
Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу депозитарної установи, а також інші обмеження діяльності депозитарної установи визначаються Комісією, а для депозитарної установи, яка є банком, - Комісією за погодженням з Національним банком України.
3. Депозитарна установа для провадження депозитарної діяльності повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку, приміщення відповідно до встановлених Комісією вимог.
4. Депозитарна установа зобов’язана протягом місяця з дня отримання ліцензії на провадження депозитарної діяльності відкрити рахунок у цінних паперах у Центральному депозитарії. Невідкриття такого рахунка в цінних паперах є підставою для припинення дії ліцензії.
5. Комісія може встановлювати додаткові вимоги до депозитарних установ, що обмежують ризики професійної діяльності на ринках капіталу.
( Частина п ’ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
6. Депозитарна діяльність провадиться депозитарною установою на підставі ліцензії, що видається Комісією в порядку, встановленому законодавством.
Саморегулівна організація, яка об’єднує депозитарні установи, має право одержувати звітність, складену такими депозитарними установами в порядку, встановленому Комісією, з метою її контролю, узагальнення, аналізу та передачі Комісії.
7. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із здійсненням депозитарними установами депозитарного обліку цінних паперів та операцій з цінними паперами.
( Статтю 15 виключено на підставі Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Розділ III
ДІЯЛЬНІСТЬ У ДЕПОЗИТАРНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
Стаття 16. Депозитарна діяльність Центрального депозитарію
1. Центральний депозитарій у порядку, встановленому Комісією, відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів, емісія яких здійснюється (здійснена) в Україні та за її межами, та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом.
( Абзац перший частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Клієнтами Центрального депозитарію є емітенти, Національний банк України, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти, клірингові установи, оператори організованих ринків капіталу та інвестиційні фірми.
( Абзац другий частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Депозитарними активами для Центрального депозитарію є глобальні сертифікати цінних паперів і тимчасові глобальні сертифікати цінних паперів, сертифікати знерухомлених цінних паперів на пред’явника, а також записи на рахунках у цінних паперах Центрального депозитарію у депозитаріях іноземних держав та у міжнародних депозитарно-клірингових установах.
( Абзац третій частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
На депозитарні активи Центрального депозитарію не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями Центрального депозитарію як суб’єкта господарювання.
Центральний депозитарій може проводити розрахунки за правочинами щодо цінних паперів у порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.
2. Центральному депозитарію заборонено розпоряджатися цінними паперами, які він обліковує, або вчиняти будь-які інші дії з такими цінними паперами, крім дій, що вчиняються згідно з договорами, укладеними ним відповідно до статті 5 цього Закону.
Укладення договорів, передбачених статтею 5 цього Закону, не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до Центрального депозитарію.
3. Центральний депозитарій забезпечує постійне резервне копіювання та зберігання системи депозитарного обліку в порядку та строки, що встановлені Комісією.
Стаття 17. Депозитарна діяльність Національного банку України
1. Національний банк України відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик України, цільових облігацій внутрішньої державної позики України, казначейських зобов’язань України та обслуговування корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів у порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Комісією.
( Абзац перший частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Клієнтами Національного банку України є емітенти, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти, клірингові установи та оператори організованих ринків капіталу.
( Абзац другий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Депозитарними активами для Національного банку України є глобальні та тимчасові сертифікати цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, а також записи на рахунках у цінних паперах Національного банку України у депозитаріях інших країн, у міжнародних депозитарно-клірингових установах та Центральному депозитарії.
На депозитарні активи Національного банку України не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями Національного банку України.
Національний банк України може проводити розрахунки за правочинами щодо цінних паперів у порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.
2. Національному банку України заборонено розпоряджатися цінними паперами, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, або вчиняти будь-які інші дії з такими цінними паперами, крім дій, що вчиняються згідно з договорами, укладеними ним відповідно до статті 5 цього Закону.