Про затвердження Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення і Типового положення про комісію з питань етики

Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 та пункту 5 Положення про Державну службу лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 N 789, пункту 9 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 N 1497, а також з метою забезпечення безпеки застосування медичної техніки та виробів медичного призначення і досягнення гармонізації з міжнародними правилами проведення клінічних випробувань медичних виробів

1. Затвердити:

1.1. Правила проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення (додаються).

1.2. Типове положення про комісію з питань етики (додається).

2. Першому заступнику Голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Демченко І.Б. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Снісаря В.Ф.

1.1 Ці Правила розроблені відповідно до пункту 9 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 N 1497, з урахуванням норм з питань клінічних випробувань, що застосовуються у міжнародній практиці: Правил Етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини, затверджених Хельсінкською декларацією (1964), та додатка Х Директиви - 93/42/ЄС "Про медичні вироби", європейського стандарту ISO 14155-1:2003 "Clinical investigation of medical devices for human subjects" ("Клінічні випробування медичного обладнання, що використовується для людей").

1.2 Правила встановлюють основні вимоги до планування, проведення, документального оформлення та контролю якості клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - медичні вироби), які повинні гарантувати захист прав, безпеку та охорону здоров'я осіб, які беруть участь у випробуваннях, при проведенні яких неможливо виключити небажану дію медичного виробу на безпеку та здоров'я людини, а також забезпечити достовірність та точність інформації, отриманої в ході випробування.

1.3 Правила поширюються на всі види клінічних випробувань медичних виробів та є обов'язковими для виконання всіма учасниками клінічних випробувань на території України (крім медичних виробів, що випускаються серійно, та медичних виробів, що ввозяться з метою подальшої державної реєстрації, які вже пройшли клінічні випробування). Для таких медичних виробів за умови наявності протоколів клінічного випробування проводиться спеціалізована оцінка матеріалів клінічних випробувань.

Спеціалізована оцінка проводиться уповноваженими Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ) установами.

При організації та проведенні клінічних випробувань мають застосовуватися міжнародні та національні стандарти.

1.4 Клінічні випробування медичних виробів проводяться в лікувально-профілактичних закладах України, визначених МОЗ.

2.1 Клінічне випробування медичного виробу

Будь-яке заплановане науково-практичне дослідження, що проводиться за участю пацієнта (добровольця), спрямоване на перевірку показників якості, безпеки, ефективності та/або виявлення небажаних реакцій з боку організму пацієнта під час експлуатації (використання) незареєстрованого в Україні медичного виробу або такого, що використовується за новим призначенням, яке проводиться у лікувально-профілактичних закладах України, до виведення медичного виробу на ринок.

2.2 Клінічні випробування за скороченою програмою

Випробування, мета яких - здійснення порівняльної оцінки ефективності та безпеки двох медичних виробів після використання за однакових умов на обмеженій кількості пацієнтів.

2.3 Багатоцентрове клінічне випробування

Випробування медичного виробу, що здійснюються більш як в одній клінічній базі (більше одного дослідника) відповідно до єдиної програми проведення випробування.

2.4 Спеціалізована оцінка матеріалів клінічних випробувань - це перевірка та експертиза матеріалів клінічного випробування медичного виробу з метою підготовки мотивованих висновків для прийняття рішення про проведення клінічного випробування або відмови від їх проведення.

2.5 Пацієнт (доброволець)

Особа, яка за добровільною письмовою згодою бере участь у клінічних випробуваннях медичного виробу як досліджуваний.

2.6 Досліджуваний медичний виріб

Медичний виріб повністю є об'єктом клінічних випробувань, у тому числі зареєстрований медичний виріб, якщо спосіб його застосування відрізняється від затвердженого, у разі його використання за новим призначенням, з метою отримання додаткової інформації щодо функціональних властивостей, безпеки та ефективності медичного виробу.

2.7 Клас медичного виробу залежно від ступеня потенційного ризику застосування (клас ризику)

Віднесення або підтвердження належності медичного виробу до одного з класів безпеки залежно від ступеня потенційного ризику застосування відповідно до положень COUNCIL Directive 93/42/EEC of 14 June 1993 Concerning medical devices (Директиви 93/42/ЄЕС від 14 червня 1993 р. "Медичні вироби") та ДСТУ 4388:2005 "Вироби медичні. Класифікування залежно від потенційного ризику застосування".

2.8 Дослідник

Фізична особа, яка безпосередньо проводить клінічне випробування медичного виробу в лікувально-профілактичному закладі, несе повну відповідальність за якість і достовірність результатів клінічного випробування та пройшла підготовку з питань проведення клінічних випробувань.

2.9 Керівник клінічного випробування

Дослідник, фізична особа, яка відповідає за організацію і проведення клінічного випробування, координує та контролює діяльність усіх дослідників.

2.10 Заявник клінічних випробувань (спонсор)

Заявником може виступати організація-розробник (підприємство-виробник) медичного виробу або інша фізична чи юридична особа за їх дорученням.

2.11 Лікувально-профілактичний заклад України для проведення клінічних випробувань медичних виробів (клінічна база)

Спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, визначений МОЗ України як такий, що може проводити клінічні випробування медичного виробу.

2.12 Комісія з питань етики

Незалежний орган, що діє при лікувально-профілактичних закладах, де проводяться клінічні випробування, до складу якого входять медичні та наукові спеціалісти, а також особи інших спеціальностей, метою діяльності якого є захист безпеки, прав і гідності осіб, що беруть участь у клінічному випробуванні, шляхом здійснення контролю за дотриманням етичних та морально-правових аспектів взаємовідносин між медичними працівниками і пацієнтами в процесі лікування, а також при залученні їх до програми клінічного випробування як досліджуваних.

2.13 Інспекційна перевірка

Комплексна і незалежна оцінка відповідності матеріальної бази (приміщень, устаткування, обладнання тощо), документів, записів, інших матеріалів, що разом або окремо дають змогу оцінити якість проведення клінічного випробування та достовірність отриманих даних.

2.14 Інформована/письмова згода пацієнта

Документ підтвердження пацієнтом (або його законним представником) своєї добровільної згоди на участь у клінічному випробуванні. Складається після ознайомлення пацієнта з усіма особливостями випробування, що можуть вплинути на його рішення.

2.15 Програма клінічних випробувань (далі - програма)

Документ, який визначає підставу, мету, завдання, обсяг, методологію, умови, зміст, статистичні та аналітичні аспекти, порядок організації та особливості проведення клінічного випробування.

2.16 Протокол клінічних випробувань (далі - протокол)

Документ, у якому детально описано мету, завдання, методологію та організацію клінічного випробування за участю людини в ролі досліджуваного, матеріали та методи отримання даних, результати випробування та їх аналіз, підсумки та висновки щодо безпеки і доцільності використання медичного виробу та експертний висновок.

Поправка до протоколу - письмовий опис змін або формальне роз'яснення тексту протоколу клінічного випробування.

2.17 Документація

Усі записи в будь-якій формі (письмовій, електронній, оптичній, а також хроматограми, гістограми тощо), у яких наведені або відтворені методи та/або результати досліджень та вимірювань, чинники, які впливають на хід випробування, а також передбачені при цьому дії.

2.17.1 Первинна документація

Вихідні документи, дані та записи (історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, щоденники дослідників, мікропрепарати, графічні матеріали, верифіковані та завірені копії, фотонегативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, електронні файли, будь-які записи, що мають відношення до пацієнта, у тому числі які зберігаються в залучених до клінічного випробування наукових та медичних установах).

2.18 Журнал проведення випробувань (журнал дослідника)

Прошнурований та скріплений печаткою лікувально-профілактичного закладу журнал, до якого занесені в стислій формі відомості про роботи, пов'язані з випробуваннями, паспортні дані пацієнтів, результати досліджень та перелік документації закладу стосовно медичного виробу. Журнал проведення випробувань та первинну документацію зберігають у медичному закладі, де проводять випробування.

2.19 Первинні дані

Уся інформація, що є у вихідних записах, яка описує результати клінічних досліджень, обстежень та іншої діяльності в рамках випробування, необхідна для відтворення перебігу клінічного випробування та його оцінки.

2.20 Побічна дія

Будь-який несприятливий медичний прояв у пацієнта, який не обов'язково має причинний зв'язок із випробуванням медичного виробу (зміни лабораторних даних, симптом або захворювання, які збігаються за часом під час випробування досліджуваного медичного виробу тощо).

2.21 Шкідливий ефект медичного виробу

Небажана для здоров'я пацієнта небезпечна реакція за умови, коли не може бути виключений причинно-наслідковий зв'язок між цією реакцією та випробуванням медичного виробу.

2.21.1 Тяжкий шкідливий ефект медичного виробу

Будь-які несприятливі, небезпечні для життя пацієнта побічні явища при випробуванні медичного виробу або під час (незалежно від методу), які призводять до госпіталізації або збільшення терміну госпіталізації, інвалідності, смерті досліджуваного, уроджених аномалій/вад розвитку.

2.21.2 Непередбачуваний шкідливий ефект медичного виробу

Небажані реакції організму пацієнта, характер або ступінь вираження яких не відповідає наявній інформації про медичний виріб, представленій в інструкції для медичного застосування.

2.22 Дослідні (експериментальні) зразки медичного виробу

Матеріалізоване втілення науково-технічного проекту(ів) медичного виробу у вигляді дослідних зразків, які працюють і придатних для клінічних випробувань.

2.23 Експертиза матеріалів доклінічного вивчення

Перевірка, експертиза та спеціалізована оцінка матеріалів доклінічного вивчення медичного виробу з метою підготовки мотивованих висновків для прийняття рішення про початок проведення клінічного випробування, затвердження їх результатів або відмову від них.

2.24 Інструкція щодо застосування (використання) медичного виробу

Документ, складений розробником або виробником медичного виробу для споживачів (користувачів) у відповідності до вимог системи державних і міжнародних стандартів якості та безпеки медичних виробів, який містить опис медичного виробу і детальну інформацію щодо його безпечного застосування (використання).

2.25 Керівництво з експлуатації медичного виробу

Документ, складений виробником медичного виробу для користувачів згідно з вимогами системи державних та міжнародних стандартів якості та безпеки медичних виробів, який містить опис медичного виробу і детальну інформацію щодо його безпечної експлуатації.

2.26 Паспорт медичного виробу

Документ, що містить головні технічні характеристики виробу.

2.27 МОЗ

Центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації виробів медичного призначення.

2.28 Уповноважені установи з незалежної оцінки відповідності

Установи та організації, уповноважені МОЗ з проведення всебічної, об'єктивної та незалежної перевірки відповідності клінічного випробування цим Правилам, чинному законодавству, стандартним процедурам, програмі й протоколу клінічних випробувань та проведення спеціалізованої оцінки матеріалів проведеного клінічного випробування.

2.29 Монітор

Особа, призначена заявником/спонсором, яка контролює проведення клінічного випробування у відповідності до протоколу.

2.30 Законні представники

Батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники органів, на які покладено здійснення опіки та піклування.

3.1 Рішення про початок та проведення клінічного випробування приймає МОЗ на підставі експертизи документів, спеціалізованої оцінки пакета документів і матеріалів, визначених у п. 3.2 цих Правил.

3.2 Для прийняття рішення про початок та проведення клінічного випробування медичного виробу заявник подає до МОЗ заяву, у якій зазначаються такі відомості:

- назва медичного виробу (українською та англійською мовами), номер згідно з каталогом, опис комплектуючих медичного виробу (завірений виробником);

- найменування заявника;

- найменування виробника;

- клас медичних виробів залежно від ступеня потенційного ризику застосування;

- код згідно з УКТЗЕД.

До заяви заявником додаються:

- досьє клінічного дослідника згідно з вимогами, викладеними в додатку 1;

- проект програми клінічного випробування медичного виробу, яка розробляється відповідно до виду та фази випробування медичного виробу, методичних рекомендацій та нормативних документів. Структура проекту програми наведена в додатку 2;

- інформація, яка доводиться до відома пацієнта з метою одержання його згоди (додаток 3), та форма інформованої письмової згоди пацієнта (добровольця) (додаток 4);

- індивідуальна реєстраційна форма пацієнта (у разі потреби);

- результати попередніх експертиз чи випробувань;

- рішення МОЗ, що стосуються доклінічного вивчення та клінічного випробування, матеріали медичного виробу (за наявності);

- сертифікат походження медичного виробу, завірений заявником;

- копії нормативних документів, список міжнародних стандартів, нормативної бази, на підставі яких виготовлено медичний виріб;

- відомості щодо того, де був вироблений медичний виріб, наданий для проведення клінічних випробувань;

- висновок за результатами державної метрологічної атестації - для засобів вимірювальної техніки;

- матеріали щодо визначення класу безпеки медичних виробів залежно від ступеня потенційного ризику застосування;

- досліджуваний медичний виріб.

3.3 Визначені матеріали підлягають попередній експертизі в МОЗ.

Про прийняте рішення МОЗ в 10-денний термін повідомляє заявника. У разі проведення клінічних випробувань медичного виробу несерійного виробництва МОЗ може перевірити умови його виробництва.

3.4 МОЗ має право відмовити в проведенні клінічних випробувань медичних виробів у таких випадках:

- при наданні заявником чи іншою особою на її доручення неповного комплекту документів, необхідних для прийняття рішення про проведення клінічних випробувань;

- при наданні заявником чи іншою особою на її доручення недостовірної інформації;

- у разі, якщо дані щодо безпеки медичного виробу не відповідають установленим вимогам чи є недостатніми для прийняття рішення про початок та проведення клінічних випробувань медичного виробу;

- у разі обґрунтованої відмови з боку всіх потенційних клінічних баз у проведенні клінічного випробування зазначеного медичного виробу.

3.5 Рішення МОЗ про відмову в проведенні клінічних випробувань може бути оскаржено в порядку, установленому законодавством України.

4.1 Клінічні випробування повинні проводитись у відповідності до цих Правил з урахуванням основних етичних принципів Хельсінкської декларації, Декларації прав і свобод пацієнтів, Правил ICH GCP, чинного законодавства.

4.2 Перед початком клінічного випробування проводиться оцінка співвідношення передбачуваного ризику з очікуваною користю для пацієнта та суспільства. Клінічні випробування можна розпочинати і продовжувати тільки в разі переваги очікуваної користі над ризиком. Клінічні випробування не проводяться, якщо є ризик виникнення летальних випадків.

4.3 Клінічне випробування повинно бути науково обґрунтоване, детально та доступно викладене в програмі та протоколі випробувань.

4.4 Усі клінічні випробування проводяться після обов'язкової оцінки матеріалів випробування комісіями з питань етики та відповідно до програми, завчасно схваленої цими самими комісіями.

4.5 Відповідальність за прийняття рішень та дії медичного характеру щодо пацієнта несе дослідник та керівник клінічного випробування.

4.6 Усі особи, які виконують клінічні випробування, повинні мати відповідну освіту, підготовку та досвід для виконання покладених на них завдань і призначаються керівником закладу, де проводяться випробування.

4.7 Пацієнт може бути залучений до проведення випробування тільки на підставі добровільної письмової згоди, отриманої після детального ознайомлення з матеріалами випробування, що планується.

4.8 Уся отримана під час клінічного випробування інформація повинна реєструватись, передаватись та зберігатись таким чином, щоб забезпечити точність та правильність її подання, інтерпретації та верифікації.

4.9 Конфіденційність документів, які дають змогу встановити особистість суб'єктів дослідження, повинна бути забезпечена з дотриманням права на приватне життя та захист конфіденційності згідно з чинним законодавством України.

4.10 Система процедур, що використовується в ході клінічних випробувань, повинна забезпечувати високу якість та об'єктивність клінічних випробувань.

4.11 Застосування медичного обладнання за відповідних умов та з метою випробування не повинно ставити під загрозу клінічний стан та безпеку пацієнтів, безпеку та здоров'я користувачів або третіх осіб.

4.12 Умови зберігання, транспортування та експлуатації медичного виробу повинні відповідати вимогам керівництва з експлуатації медичного виробу та інструкції з техніки безпеки під час роботи з медичним виробом.

5.1 Загальні положення

5.1.1 Участь пацієнтів у клінічних випробуваннях медичних виробів є добровільною.

5.1.2 Клінічні випробування медичних виробів проводяться за наявності інформованої письмової згоди пацієнта на участь у проведенні клінічних випробувань або письмової згоди його законного представника.

5.1.3 Пацієнт або його законний представник повинен бути поінформований про вплив випробування на його організм та можливі наслідки випробувань, властивості медичного виробу, його очікувану ефективність, ступінь ризику. Про дії пацієнта в разі непередбачених наслідків дії медичного виробу на стан його здоров'я, про умови страхування здоров'я пацієнта.

5.1.4 Заявник клінічних випробувань медичного виробу зобов'язаний перед початком клінічних випробувань, але після затвердження програми клінічних випробувань укласти договір із страховою компанією про страхування життя та здоров'я пацієнта (добровольця) в порядку, установленому законодавством.

5.1.5 Керівник клінічних випробувань зобов'язаний зупинити клінічні випробування в разі виникнення загрози здоров'ю або життю пацієнта у зв'язку з їх проведенням, а також на вимогу пацієнта або його законного представника.

5.1.6 Пацієнт має право відмовитись від участі в клінічних випробуваннях медичного виробу на будь-якій стадії проведення зазначених випробувань.

5.1.7 Пацієнти, які беруть участь в клінічному випробуванні, забезпечуються документальними посвідченнями про їхню участь у клінічному випробуванні разом з необхідною інформацією для лікування, яке здійснюється паралельно.

5.1.8 Контактні реквізити, за якими можна звернутись за допомогою в разі погіршення стану здоров'я, пацієнту повинні надаватися в обов'язковому порядку.

5.1.9 Забороняється проведення клінічних випробувань медичних виробів за участю:

а) неповнолітніх, що не мають батьків (сиріт), або без письмової згоди батьків чи їх законних представників;

б) вагітних жінок, за винятком випадків, якщо медичні вироби, що випробовуються, призначені для вагітних жінок, а необхідну інформацію можливо отримати лише в процесі клінічних випробувань медичних виробів на вагітних жінках за умови повного виключення ризику завдання шкоди здоров'ю вагітної жінки та плоду;

в) осіб, що відбувають покарання в установах пенітенціарної системи або перебувають у місцях тимчасового позбавлення волі, або тимчасово утримуються на законних підставах (слідчих ізоляторах, камерах попереднього ув'язнення, приймачах-розподільниках тощо);

г) психічно хворих та осіб, які визнані недієздатними та мають опікуна, без письмової згоди їх законних представників.

5.1.10 Договір страхування здоров'я пацієнта, який бере участь у клінічних випробуваннях медичного виробу, укладається між заявником та страховою медичною організацією на користь пацієнта.

5.1.11.Обмеження або порушення прав пацієнта може бути оскаржене в судовому порядку.

5.2 Медична допомога пацієнтам (добровольцям), які беруть участь у випробуваннях

5.2.1 Лікар, який є дослідником, несе відповідальність за всі рішення і дії медичного характеру в рамках випробування.

5.2.2 Досліднику рекомендується повідомляти лікуючому лікарю, якщо такий є, щодо участі пацієнта у випробуванні за умови, якщо пацієнт не заперечує проти такого інформування лікуючого лікаря.

5.2.3 У разі припинення участі в клінічному випробуванні пацієнт не зобов'язаний сповіщати про причини, які спонукали його достроково припинити участь у проведенні випробування, дослідник повинен спробувати визначити причини, виявляючи при цьому повну повагу до прав пацієнта.

6.1 Клінічна база не розпочинає випробування доти, доки комісія з питань етики не ухвалить форму інформованої письмової згоди та інші матеріали, які дають змогу проводити клінічні випробування із залученням пацієнтів.

6.2 Зміст (редакція) інформованої письмової згоди та інші матеріали можуть переглядатись у період проведення випробувань, якщо відкриваються нові обставини, що можуть вплинути на згоду пацієнта. Усі нові редакції документів в обов'язковому порядку проходять ухвалення комісією з питань етики, а факт доведення її до пацієнта повинен бути документально підтвердженим.

6.3 Призначений керівництвом клінічної бази керівник клінічного випробування та його співробітники не повинні чинити тиску на пацієнта чи будь-яким чином спонукати до участі або продовження участі в ході випробування.

6.4 Інформація про випробування повинна бути доведена до досліджуваного в доступній та зрозумілій формі.

6.5 Усна та письмова інформація про випробування повинна відповідати таким вимогам:

- використовувати мінімум спеціальних термінів;

- не використовувати висловлювань, які можуть спонукати пацієнта чи його законного представника відмовитись від своїх законних прав;

- не використовувати заяв, які обмежують відповідальність дослідника, клінічної бази, заявника чи їх законних представників.

6.6 Дослідник повинен до отримання інформованої згоди надати пацієнту чи його законному представникові достатню кількість часу для прийняття рішення про участь у випробуванні та можливість отримати детальну інформацію про випробування.

6.7 До залучення пацієнта до випробування він сам чи його представник та особа, що проводила роз'яснювальну бесіду, підписують (із зазначенням дати) інформовану письмову згоду.

6.8 У разі, якщо пацієнт чи його представник не вміють або не можуть читати, необхідно забезпечити присутність фізичної особи, не залученої до проведення клінічного випробування (далі - незацікавлена особа), протягом всієї роз'яснювальної бесіди. Після прочитання та роз'яснення пацієнтові чи його представнику інформованої письмової згоди та інших матеріалів пацієнт чи його представник дає усну згоду на участь досліджуваного у випробуванні і, якщо вони здатні, підписують з визначенням дати інформовану письмову згоду. Незацікавлена особа також підписує та проставляє дату на інформованій письмовій згоді, чим підтверджує, що інформація, викладена в зазначеному документі та інших матеріалах, роз'яснена та правильно сприйнята пацієнтом чи його представником, а сама згода надана добровільно.

6.9 У разі залучення до випробувань як пацієнта досліджуваної дитини положення пунктів 6.1 - 6.8 розповсюджуються на його батьків чи інших законних представників.

7.1 Комісія з питань етики

7.1.1 Схвалення клінічного випробування може здійснювати комісія з питань етики, яка утворюється та діє при лікувально-профілактичних закладах, де проводяться клінічні випробування (локальні комісії з питань етики), або Центральна комісія з питань етики, визначена МОЗ України.

7.1.2 У своїй діяльності комісія з питань етики керується загальновизнаними міжнародними нормами, Гельсінською декларацією, вимогами належної клінічної практики, чинними нормативно-правовими актами України, у тому числі цими Правилами.

7.1.3 Комісії з питань етики рівні щодо своїх повноважень у схваленні клінічного випробування. При відсутності діючої комісії з питань етики при лікувально-профілактичному закладі або якщо її діяльність не відповідає зазначеним у підпункті 7.1.2 пункту 7.1 цих Правил вимогам, а також при проведенні багатоцентрових клінічних випробувань заявник звертається за схваленням клінічного випробування до Центральної комісії з питань етики.

7.1.4 Якщо клінічне випробування було схвалено Центральною комісією з питань етики, то в разі наявності діючої локальної комісії з питань етики дослідник надає схвалення Центральної етичної комісії до локальної комісії з питань етики. При цьому локальна комісія з питань етики визнає схвалення клінічного випробування Центральною комісією з питань етики.

7.1.5 У разі, якщо одна комісія з питань етики надала мотивовану відмову в проведенні клінічного випробування на певній клінічній базі, то забороняється звертатись до іншої комісії з питань етики (крім Центральної комісії з питань етики) для схвалення того самого випробування на тій самій клінічній базі.

7.1.6 Комісія з питань етики повинна розглядати кожне поточне випробування за поданням заявника (спонсора).

7.1.7 Комісія з питань етики має право вимагати, щоб пацієнтам (добровольцям) випробування були надані додаткові відомості про випробування, якщо, на думку комісії з питань етики, ця інформація підвищить ступінь захисту прав, безпеки та гідності пацієнтів (добровольців) випробування.

7.1.8 У разі, якщо згоду на участь пацієнта (добровольця) у випробуванні дає його законний представник, а також у разі, якщо протоколом передбачено неможливість отримання згоди від пацієнта чи його законного представника на участь пацієнта у випробуванні до моменту включення, комісія з питань етики повинна упевнитись, що наданий протокол випробування і/або інша документація відповідає нормативним та етичним вимогам для таких випробувань.

7.1.9 Комісія з питань етики розглядає розмір та порядок виплат (якщо вони передбачені) пацієнтам випробування, щоб упевнитись у відсутності зацікавленості або примушення пацієнтів до випробування.

Розмір виплат повинен бути завчасно визначений.

7.2 Схвалення клінічного випробування комісією з питань етики

7.2.1 До початку клінічного випробування медичного виробу комісія з питань етики повинна отримати такі документи:

- направлення МОЗ про початок проведення клінічних випробувань до лікувально-профілактичного закладу;

- програму(и) випробувань чи поправку(и) до неї;

- проект форми інформованої письмової згоди пацієнта (добровольця) та її подальші редакції, запропоновані заявником для використання у випробуванні;

- опис дій із залучення суб'єктів до участі у випробуванні, письмові матеріали, які надаватимуть пацієнтам (добровольцям); досьє дослідника; іншу наявну інформацію про підстави, мету, завдання, обсяг, доцільність і безпеку випробувань;

- інформацію про виплати та компенсації пацієнтам випробування;

- відомості про дослідників, у т. ч. їх кваліфікацію.

Матеріали клінічного випробування подаються до комісії з питань етики в одному примірнику.

7.2.2 Комісія з питань етики розглядає надані матеріали та схвалює клінічне випробування або надає мотивовану відмову в схваленні клінічного випробування.

Комісія з питань етики має право воднораз запросити додаткові матеріали (інформацію), необхідні для прийняття рішення, або надати пропозиції для внесення змін у надані матеріали. Час, потрібний для надання додаткових матеріалів та доопрацювання, не входить до терміну розгляду матеріалів клінічного випробування.

Про прийняте рішення комісія з питань етики направляє письмовий мотивований висновок заявнику та МОЗ.

7.2.3 Термін розгляду та надання висновку заявнику - не більше 30 днів з дати одержання комісією з питань етики матеріалів клінічного випробування.

7.2.4 У разі, якщо комісія з питань етики запросила додаткову інформацію або надала пропозиції для внесення змін у надані матеріали, заявник протягом 30 календарних днів надає необхідні матеріали, уносить зміни або надсилає листа з обґрунтуванням термінів, потрібних для їх підготовки.

Якщо заявник не представив необхідної інформації протягом 30 днів, матеріали клінічного випробування знімаються з розгляду.

Надалі, на бажання заявника, матеріали повторно подаються на розгляд до комісії з питань етики в установленому порядку.

8.1 Порядок визначення клінічної бази

8.1.1 Клінічну базу з проведення випробувань медичних виробів визначає МОЗ на підставі заяви (листа-клопотання) керівника потенціальної клінічної бази.

До заяви додаються:

- curriculum vitae (автобіографія) дослідників та персоналу, які залучатимуться до проведення клінічних випробувань;

- копія статуту лікувально-профілактичного закладу;

- копії посвідчень про акредитацію лікувально-профілактичного закладу та його науково-дослідних лабораторій;

- ліцензія лікувально-профілактичного закладу на право здійснення відповідної медичної практики;

- положення про створення комісії з питань етики, затверджене лікувально-профілактичним закладом (у разі наявності цих комісій);

- документи щодо діяльності комісії з питань етики у лікувально-профілактичному закладі.

8.1.2 Експертиза наданих матеріалів здійснюється МОЗ у термін до 45 календарних днів.

8.1.3 У разі необхідності МОЗ може проводити інспекційну перевірку лікувально-профілактичного закладу щодо відповідності наданої інформації та можливості цього закладу проводити клінічні випробування. Час, потрібний для здійснення інспекційної перевірки клінічної бази, не входить до терміну проведення експертизи матеріалів.

8.1.4 До проведення інспекційної перевірки МОЗ повідомляє керівнику лікувально-профілактичного закладу за 7-14 днів про термін проведення інспекційної перевірки. За результатами інспекційної перевірки готується звіт.

8.1.5 На підставі позитивних результатів експертизи наданих матеріалів та результатів проведеної інспекційної перевірки МОЗ визначає, що лікувально-профілактичний заклад може проводити клінічні випробування медичних виробів. На підставі негативних результатів експертизи наданих матеріалів та результатів проведеної інспекційної перевірки лікувально-профілактичний заклад одержує мотивовану відмову.

8.1.6 У разі відмови керівництво лікувально-профілактичного закладу може повторно звертатись до МОЗ.

8.1.7 Лікувально-профілактичний заклад не може проводити клінічні випробування медичних виробів за рішенням МОЗ на підставі виявлення:

- фальсифікації даних щодо клінічного випробування та/або інформації щодо лікувально-профілактичного закладу;

- відсутності підготовленого персоналу для проведення клінічного випробування;

- порушення умов проведення клінічного випробування відповідно до цих Правил, схваленої програми, чинного законодавства та етичних норм проведення клінічних випробувань, виявлених під час проведення інспекційної перевірки клінічного випробування;

- відсутності документації щодо діяльності комісії з питань етики лікувально-профілактичного закладу (у разі наявності таких комісій);

- заяви керівника лікувально-профілактичного закладу.

8.2 Ресурси клінічної бази

8.2.1 Клінічна база повинна мати достатнє матеріально-технічне забезпечення (приміщення, лікувально-діагностичне, відповідне лабораторне, стоматологічне обладнання) для того, щоб провести клінічне випробування належним та безпечним методом.

8.2.2 Клінічна база у своєму штаті повинна мати достатню кількість кваліфікованого персоналу для забезпечення проведення належного, безпечного та якісного клінічного випробування медичного виробу.

8.2.3 У клінічній базі повинен бути список осіб, які володіють необхідною кваліфікацією та досвідом роботи у відповідній галузі, які при необхідності та за дорученням (домовленістю) виконають дії, пов'язані з клінічним випробуванням.

8.2.4 Клінічна база повинна продемонструвати (наприклад, на базі ретроспективних даних) можливість підбору протягом визначеного терміну необхідної кількості пацієнтів (добровольців) для участі у випробуванні.

8.2.5 Підрозділи клінічної бази (лабораторії, відділення функціональної діагностики та ін.), які виконують випробування, пов'язані з оцінкою кількісних характеристик і отриманням точних даних лабораторними методами та іншими технічними засобами, повинні бути акредитовані метрологічною службою у встановленому порядку.

8.2.6 У період випробувань клінічна база повинна забезпечити надання досліджуваному необхідної медичної допомоги в усіх випадках погіршення його стану та забезпечити в разі необхідності також і після завершення випробувань його стаціонарне або амбулаторне лікування.

8.3 Керівництво клінічної бази

8.3.1 Керівництво клінічної бази несе повну відповідальність за якість, безпеку проведення клінічного випробування та достовірність отриманих результатів.

8.3.2 Керівництво клінічної бази повинно забезпечити, щоб весь персонал, який бере участь у проведенні випробування, за своїм фахом і сферою діяльності відповідав меті і завданням випробування, мав досвід роботи з медичними виробами, які проходять випробування, був повною мірою ознайомлений з протоколом випробування, іншими документами, які стосуються його участі у випробуваннях, а також зі своїми функціями та обов'язками при проведенні клінічного випробування.

8.3.3 Керівництво клінічної бази повинно забезпечувати регулярне підвищення кваліфікації персоналу клінічної бази, який бере участь у випробуваннях, шляхом участі в семінарах, що проводить МОЗ, міжнародних семінарах, конференціях у галузі проведення клінічних випробувань, та атестацію у встановленому законодавством порядку.

8.3.4 Керівництво клінічної бази не повинно перешкоджати моніторингу та аудиту з боку заявника, організації-розробника та інспекційним перевіркам МОЗ.

8.3.5 Керівник клінічної бази, де проводяться клінічні випробування медичного виробу, узгоджує програму клінічних випробувань медичного виробу та призначає її керівника.

Керівником програми випробувань може бути призначений науковий співробітник або лікар, який має стаж роботи не менше 3 років або досвід наукової роботи.

9.1 Кваліфікація, права та обов'язки дослідника

9.1.1 Дослідником має бути спеціаліст з відповідною освітою, науковим ступенем (за наявності такого), професійною підготовкою та досвідом, що дає змогу йому взяти на себе відповідальність за належне проведення клінічного випробування. Кваліфікація дослідника повинна підтверджуватись його науковою біографією (curriculum vitae) або іншими документами, які можуть бути запитані заявником, МОЗ.

9.1.2 Дослідник повинен:

- досконало знати, як використовувати досліджуваний медичний виріб у відповідності до інструкції із застосування медичного виробу, програми випробування, інформації про виріб та інших джерел інформації, що надає заявник;

- ознайомлюватися з програмою клінічного випробування перед її підписанням;

- забезпечувати відповідний підбір пацієнтів для проведення клінічного випробування;

- забезпечувати наявність необхідної інформації в пацієнта для надання інформованої письмової згоди;

- забезпечувати одержання інформованої письмової згоди пацієнта та її оформлення у вигляді відповідного документа;

- забезпечувати документальне оформлення участі кожного пацієнта у відповідному клінічному випробуванні;

- гарантувати уникнення конфлікту з інтересами пацієнта, який може виникнути при проведенні клінічного випробування;

- забезпечувати дотримання програми клінічного випробування всіма особами, відповідальними за проведення клінічного випробування в його установі. Про будь-який відступ від програми має бути повідомлено заявнику і керівництву клінічної бази та задокументовано;

- уживати необхідних заходів для забезпечення правильного проведення та завершення клінічного випробування;

- уживати необхідних заходів щодо лікування у непередбачених випадках, якщо це потрібно для захисту здоров'я та благополуччя пацієнта;

- знати та дотримуватись правил якісної медичної практики;

- регулярно проходити підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарах, міжнародних семінарах, конференціях у галузі проведення клінічних випробувань та проходити атестацію у встановленому законодавством порядку;

- не перешкоджати моніторингу та аудиту з боку заявника, а також інспекційним перевіркам МОЗ;

- негайно повідомляти заявника, керівництво клінічної бази та комітет з питань етики:

а) про відхилення від програми або зміни в програмі з метою усунення безпосередньої загрози пацієнтам випробування;

б) про зміни, які збільшують ризик для пацієнтів та значно впливають на проведення випробування;

в) про всі тяжкі та непередбачені ефекти медичного виробу, які є одночасно значними та непередбаченими;

г) про нові дані (відомості), які можуть свідчити про збільшення ризику для суб'єктів чи несприятливо впливати на саме випробування;

- нести основну відповідальність за точність, чіткість та безпеку всіх даних клінічного випробування, документів та записів про пацієнтів у місці проведення випробування як під час, так і після завершення клінічного випробування. Будь-які зміни до даних повинні вноситися лише вповноваженими особами, підписуватися та датуватися ними при збереженні даних до внесення змін для порівняння;

- забезпечувати збереження основних відомостей про хід клінічного випробування протягом періоду, установленого його програмою;

- здійснювати нагляд та розподіл обов'язків між усіма учасниками клінічного випробування, відповідальними за його проведення та оцінку в своєму центрі проведення клінічних випробувань;

- забезпечувати подання звітності щодо медичних виробів, які є об'єктом проведення клінічного випробування.

9.2 У разі необхідності дослідник має право вимагати від заявника додаткову (до зазначеної в п. 3.2) інформацію про медичний виріб, яку він вважає важливою для забезпечення об'єктивності та безпеки випробувань.

9.3 У разі проведення багатоцентрових клінічних випробувань усі дослідники отримують від заявника інструкції щодо дотримання програми та протоколу, єдиних стандартів оцінки клінічних та лабораторних показників, а також щодо заповнення іншої нормативної документації.

9.4 Звіт за результатами клінічних випробувань обов'язково повинен бути підписаний клінічним(и) дослідником(ами) із зазначенням дати початку та закінчення проведення клінічного випробування.

10.1 Обов'язки

10.1.1 Заявник повинен забезпечити якість наданої інформації, ідентичність виробів, що надані для випробування інформації, наведеної у документації.

10.1.2 Заявник повинен представити документацію на досліджуваний медичний виріб відповідно до стадії розробки медичного виробу, забезпечити його виробництво у відповідності до нормативних вимог, забезпечити кодування виробу та необхідне маркування.

10.1.3 Заявник повинен:

- забезпечити клінічного дослідника програмою клінічного випробування та подальшими схваленими поправками до неї;

- підписати узгоджену програму клінічного випробування і затвердити її в МОЗ та ухвалити в комісії з питань етики;

- забезпечити доступ клінічного дослідника до необхідної інформації та/чи, якщо необхідно, проведення тренування щодо використання медичного виробу відповідно до програми клінічного випробування;

- в обов'язковому порядку повідомити про всі відомі клінічному досліднику нещасні випадки та шкідливі ефекти приладу до початку випробувань, а також комісію з питань етики та МОЗ;

- вести протоколи засідань, на яких приймаються рішення щодо реалізації програми клінічних випробувань медичного виробу;

- забезпечити страхування пацієнтів (добровольців) клінічного випробування;

- забезпечити своєчасну доставку досліджуваного медичного виробу досліднику;

- документально оформити доставку, приймання, видавання, повернення та знешкодження медичного виробу;

- установити процедури вилучення та знешкодження досліджуваного медичного виробу й оформлення відповідних актів (відклику бракованих партій, повернення медичного виробу після закінчення випробування чи після закінчення терміну дії).

10.1.4 Заявник при проведенні багатоцентрових випробувань повинен забезпечити отримання письмової згоди всіх сторін про надання повного доступу до всіх дослідницьких центрів, які беруть участь у випробуванні, та до первинних даних (документів) і звітів для їх моніторингу, незалежної оцінки відповідності, а також державного контролю.

10.1.5 Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю пацієнта, який бере участь у випробуванні, визначається у відповідності до чинного законодавства України.

10.2 Виготовлення, маркування та кодування досліджуваного медичного виробу

10.2.1 Заявник зобов'язаний забезпечити безпеку роботи досліджуваного медичного виробу протягом усього випробування.

10.2.2 Заявник повинен мати достатню кількість досліджуваного медичного виробу для оцінки його відповідності нормативно-технічній документації та документально оформлені результати вибіркових аналізів партій медичних виробів з визначенням їх функціональних характеристик, а за необхідності і склад.

10.2.3 Заявник повинен забезпечити зберігання зразків медичних виробів до закінчення аналізу даних щодо випробування або протягом терміну, визначеного чинним законодавством України, у залежності від того, який період зберігання є тривалішим.

10.2.4 Маркування медичного виробу повинно відповідати чинним нормативним вимогам з визначенням терміну та умов зберігання медичного виробу.

10.2.5 Упаковка досліджуваного медичного виробу повинна захищати його від забруднення та псування при транспортуванні і зберіганні.

10.2.6 Заявник доставляє досліджуваний медичний виріб на клінічну базу тільки після того, як отримано схвалення (позитивний висновок) від комісії з питань етики та рішення МОЗ про початок та проведення клінічного випробування.

10.2.7 У письмових процедурах заявника повинні бути інструкції для дослідника стосовно правил отримання, обліку, зберігання, видавання медичного виробу, вилучення невикористаного медичного виробу та повернення його заявнику або методи його утилізації, що не суперечать чинним нормативним вимогам.

10.3 Організація збору, зберігання даних і ведення записів

10.3.1 Заявник повинен зберігати всі документи, що мають стосунок до випробування у відповідності до вимог цих Правил.

10.3.2 Якщо клінічне випробування припиняється на вимогу заявника, тоді він повинен обов'язково довести до відома дослідників, які беруть участь у випробуванні, або керівництва клінічної бази, а також МОЗ про припинення проведення клінічного випробування та його причини.

10.4 Доступ до документації на випробування

10.4.1 Заявник повинен забезпечити, щоб у протоколі або договорі було передбачено, що одним з обов'язків дослідника є забезпечення доступу осіб, які здійснюють моніторинг та незалежну оцінку відповідності, представників МОЗ та компетентних органів з перевірки проведення клінічного випробування до вхідних даних та даних, отриманих під час проведення випробування.

10.4.2 Заявник повинен переконатись у тому, що кожен пацієнт дав інформовану письмову згоду на прямий доступ до його вхідних медичних записів осіб, що здійснюють моніторинг та належну оцінку відповідності, представників МОЗ та компетентних органів.