Про затвердження Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини

На виконання Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 N 870, та відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку"

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини (далі - Правила), що додаються.

2. Департаменту харчової промисловості (Кіщак Ю.П.), Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Управлінню агропромислового розвитку Севастопольської міської державної адміністрації організувати вивчення та виконання вимог Правил на підприємствах усіх форм власності з переробки ефірно-олійної сировини.

3. Департаменту інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики (Даценко М.С.):

3.1. У встановленому порядку подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3.2. Організувати видання Правил у тримісячний термін після реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Керівникам Державного департаменту пожежної безпеки МНС України, головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, обласних, у містах Києві та Севастополі, ректорам вищих навчальних закладів МНС України, начальнику Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту довести до відома керівного складу органів управління системи МНС України та організувати вивчення особовим складом підпорядкованих ним підрозділів зазначених Правил.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України Моцного В.К. та заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Романченка В.О.

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила регламентують основні та спеціальні вимоги пожежної безпеки під час експлуатації, реконструкції, технічного переоснащення підприємств з переробки ефірно-олійної сировини (далі - підприємства).

Правила поширюються на всі підприємства, що здійснюють переробку ефірно-олійної сировини незалежно від форм власності і відомчої належності. Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватися Законом України "Про пожежну безпеку", Правилами пожежної безпеки в Україні (далі - НАПБ А.01.001-2004), затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009, стандартами, будівельними нормами та правилами, "Правилами устройства электроустановок" (6-е издание, переработанное и дополненное, Энергоатомиздат, 1986 г.) (абревіатура відтворюється українською мовою як ПУЕ), Правилами будови електроустановок. Електроустаткування спеціальних установок (далі - ДНАОП 0.00-1.32-01), затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272, Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98), затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533, та іншими нормативними актами, які регламентують вимоги пожежної безпеки для підприємств.

1.2. Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників, уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачене відповідним договором.

1.3. Забезпечення пожежної безпеки під час розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

1.4. Забороняється початок роботи новостворених та введення в експлуатацію нових, реконструйованих, виробничих об'єктів, упровадження нових технологій, передання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду (далі - держпожнагляд).

Видача відповідного дозволу на початок робіт здійснюється відповідно до статті 10 Закону України "Про пожежну безпеку" та Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 N 150 (далі - НАПБ Б.07.018-2001).

1.5. Фінансування робіт у разі нового, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення підприємств може проводитися тільки за умови наявності позитивного висновку комплексної державної експертизи, який має обов'язково вміщувати позитивний експертний висновок органу державного пожежного нагляду як складової частини комплексної державної експертизи.

Комплексна державна експертиза виконується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 N 483 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи" та інших чинних нормативно-правових актів.

1.6. Особи, які винні в порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створенні перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконанні їх приписів, несуть відповідальність відповідно до закону.

2. Визначення термінів

Терміни та визначення, що використовуються у цих Правилах, мають таке значення:

2.1. Зовнішня технологічна установка - комплекс апаратів та технологічного обладнання, який розташовано зовні будівель відкрито або під навісом з несучими, обслуговувальними та ґратчастими огороджувальними конструкціями.

2.2. Нижня (верхня) концентраційна межа поширення полум'я - мінімальний (максимальний) уміст горючої речовини в однорідній суміші з окислювальним середовищем, за якого можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

2.3. Вибухонебезпечна зона - простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки, у якому є вибухонебезпечне середовище або воно може утворюватися внаслідок виробничих чинників у кількості, що вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.

2.4. Пожежонебезпечна зона - простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.

2.5. Вибухонебезпечна установка - окремий технологічний апарат або сукупність технологічного обладнання, у якому зберігаються або безпосередньо використовуються в технологічному процесі горючі гази, ЛЗР, ГР, горючий пил або волокна в кількості, за якої можливе утворення вибухонебезпечних зон.

2.6. Вибухозахищене електрообладнання - електрообладнання, яке виконано з унеможливленням запалення навколишнього вибухонебезпечного середовища під час його експлуатації.

2.7. Гідродистиляція - парова дистиляція ефірно-олійної сировини у водному середовищі.

2.8. Дистилят - продукт конденсації суміші парів води та ефірної олії, що одержані під час парової перегонки ефірно-олійної сировини.

2.9. Місцела - розчин ефірної олії та інших екстрактних речовин у розчиннику.

2.10. Вогневі роботи - виробничі операції, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням або нагріванням деталей до температур, здатних викликати спалахування матеріалів і конструкцій.

2.11. Небезпечна зона - простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого чинника.

2.12. Автоматична установка пожежогасіння - установка пожежогасіння з автоматичним способом приведення в дію.

2.13. Установка пожежної сигналізації - сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, оброблення, подавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та (чи) подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань.

2.14. Температура спалаху - найменша температура речовини, за якої за встановленими умовами випробування над її поверхнею утворюється пара, здатна спричинити спалах у повітрі під впливом джерела запалювання, але швидкість утворення пари недостатня для підтримання стійкого горіння.

2.15. Мінімальна флегматизувальна концентрація - найменша об'ємна концентрація даного флегматизатора, достатня для флегматизування газових сумішей певної горючої речовини з певним окисником за будь-якого співвідношення цих двох компонентів в умовах спеціальних випробувань.

2.16. Флегматизатор - речовина, здатна в разі введення її до горючого середовища за певних умов перетворювати його на негорюче.

2.17. Мінімальна вогнегасна концентрація - найменша об'ємна концентрація даної газової вогнегасної речовини в суміші з певним окисником, достатня для припинення горіння в ньому певної горючої речовини в умовах спеціальних випробувань.

2.18. Інші терміни та визначення застосовуються у значеннях, наведених у ДСТУ 3855-99 Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення, ДСТУ 2273-93 ССПБ. Пожежна техніка. Терміни та визначення, ДСТУ 3958-2000 Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості, загальні технічні вимоги та методи випробувань, ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" і ДНАОП 0.00-1.32-01.

3. Позначення та скорочення

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

ДНАОП - державний нормативний акт з охорони праці;

ЛЗР - легкозаймиста рідина;

ГР - горюча рідина;

НКМПП - нижня концентраційна межа поширення полум'я;

УПС - установки пожежної сигналізації;

АУП - автоматичні установки пожежогасіння;

ТО - технічне обслуговування;

ППР - планово-попереджувальний ремонт;

КОПС - комплекс охоронно-пожежної сигналізації;

КГП - керівник гасіння пожежі.

4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

4.1. Забезпечення пожежної безпеки підприємств є складовою частиною виробничої діяльності керівників, посадових осіб та працівників підприємств. Це повинно бути відображено в трудових договорах та статутах підприємств.

4.2. На підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки повинні бути опрацьовані та затверджені наказом керівника підприємства загальнооб'єктова інструкція з пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій тощо) згідно з Основними вимогами до інструкцій про заходи пожежної безпеки (додаток 1).

4.3. На підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений протипожежний режим, у тому числі визначені:

можливість (місце) куріння, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

правила проїзду та стоянки автотранспортних засобів;

місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

порядок прибирання горючого пилу й відходів рослинної сировини, зберігання промасленого спецодягу та шмаття, очищення повітропроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електрообладнання у разі виникнення пожежі, аварії;

порядок безпечного зберігання речовин та матеріалів;

порядок проведення вогневих робіт;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок здійснення контролю протипожежного режиму працівниками охорони (сторожами, вахтерами, вартовими тощо), огляду території, порядок їх дій у разі виявлення пожежі, спрацьовування засобів пожежної сигналізації;

порядок навчання посадових осіб та перевірки їх знань з питань пожежної безпеки, порядок проведення з працівниками інструктажів з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі) та занять з навчання пожежно-технічному мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, вогнегасників тощо);

порядок організації і проведення ППР та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

дії працівників у разі виявлення пожежі;

порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику в нічний час, вихідні й святкові дні.

4.4. Керівник (власник) підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб з пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих виробничих дільниць, технологічного та інженерного обладнання.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації технічних засобів протипожежного захисту мають бути відображені в посадових інструкціях та затверджені керівником підприємства.

4.5. Керівник (власник) підприємства зобов'язаний:

організовувати виконання вимог цих Правил, а також розпоряджень і ухвал органів держпожнагляду;

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, упроваджувати позитивний досвід;

передбачати необхідні асигнування на виконання запланованих заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання в працездатному стані установок пожежної автоматики, засобів зв'язку і сигналізації, первинних засобів пожежогасіння;

включати питання протипожежного захисту у функціональні обов'язки керівників структурних підрозділів та інженерно-технічних працівників;

організовувати вивчення обслуговувальним персоналом підприємства цих Правил і розроблених на їх основі інструкцій про заходи пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів і навчання пожежно-технічному мінімуму;

надавати на вимогу посадових осіб держпожнагляду документи про стан пожежної безпеки, а також про пожежі та їх наслідки, що відбулися;

установлювати на підприємстві протипожежний режим і постійно контролювати його дотримання всіма працівниками підприємства;

періодично, не рідше одного разу на квартал (у період сезонної роботи основного виробничого обладнання щомісяця), перевіряти стан пожежної безпеки підприємства, наявність та справність технічних засобів протипожежного захисту;

уживати (у межах наданих йому прав) відповідних заходів реагування на факти порушень чи невиконання посадовими особами, іншими працівниками, що беруть участь в експлуатації і ремонті технологічного обладнання, установленого протипожежного режиму, вимог правил пожежної безпеки та інших нормативних актів, що діють у цій сфері;

організовувати пожежно-технічну комісію і добровільну пожежну дружину (ДПД) відповідно до вимог наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 N 70 "Про затвердження Положення про добровільні пожежні дружини (команди) та Типового положення про пожежно-технічну комісію", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 221/8820;

повідомляти про пожежі, загибель людей і матеріальний збиток у встановленому порядку.

4.6. Керівники виробничих підрозділів (або інші посадові особи, на яких наказом покладено відповідальність за пожежну безпеку цих підрозділів) зобов'язані:

знати пожежну небезпеку технологічних процесів та обладнання, речовин та матеріалів, які застосовуються або зберігаються в підрозділі, не допускати порушень правил їх зберігання та застосування, ведення технологічних процесів й експлуатації обладнання;

забезпечувати в керованих підрозділах дотримання всіма працівниками вимог чинних нормативних актів з питань пожежної безпеки та встановленого на підприємстві протипожежного режиму;

контролювати справність систем опалення та вентиляції, електроустановок і електроосвітлення, апаратів і посудин, що працюють під тиском, захисного заземлення, виробничого обладнання;

включати питання забезпечення пожежної безпеки в посадові інструкції працівників підрозділу.

4.7. Працівники підприємств на робочих місцях зобов'язані:

знати і дотримуватися вимог цих Правил та розроблених на їх основі інструкцій з пожежної безпеки, а також дотримуватися встановленого протипожежного режиму і підтримувати його;

утримувати в справності первинні засоби пожежогасіння, знати місце їх розташування, уміти ними користуватися;

у разі виникнення (виявлення) пожежі діяти згідно з вимогами розділу 12 цих Правил.

4.8. Усі працівники під час прийняття на роботу і на робочому місці повинні проходити протипожежний інструктаж. Особи, які приймаються на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік повинні проходити перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, з відповідними записами у спеціальний журнал (додаток 4).

Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання та перевірки знань пожежно-технічного мінімуму повинен відповідати вимогам Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (НАПБ Б.02.005-2003), затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469.

4.9. Підприємства мають бути забезпечені знаками безпеки, виконаними відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

4.10. На кожному підприємстві згідно з Положенням щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - ДНАОП 0.00-4.33-99), має бути розроблений план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (зокрема пожеж), визначені посадові обов'язки обслуговувального персоналу щодо ліквідації пожеж та інших аварійних ситуацій.

4.11. Забороняється допускати до роботи осіб, не ознайомлених з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (зокрема пожеж), а також тих, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму і протипожежний інструктаж.

5. Загальні вимоги пожежної безпеки

5.1. Утримання території підприємств

5.1.1. Територія підприємств повинна відповідати вимогам ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, СНіП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий".

5.1.2. Територія підприємства має бути захищена, мати не менше двох постійно справних виїздів на магістралі або прилеглі дороги загального користування.

5.1.3. Для забезпечення безпечного проїзду всі дороги та проїзди на території підприємства слід утримувати в справному стані, своєчасно ремонтувати.

5.1.4. Територію підприємства слід утримувати в чистоті та систематично очищати від відходів виробництва, сміття, сухої трави, опалого листя.

5.1.5. Проїзди й проходи до всіх будівель та споруд, пожежних вододжерел, а також підступи до пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути вільними.

5.1.6. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами забороняється використовувати під складування матеріалів, устаткування, пакувальну тару і для стоянки автотранспорту.

5.1.7. Складування устаткування та матеріалів, що необхідні для виробництва, повинно проводитися на спеціально обладнаних для цього майданчиках, розміщення яких узгоджено з органами держпожнагляду, у суворо визначеній кількості та з дотриманням правил їх зберігання.

5.1.8. Про закриття доріг або проїздів для ремонту або з інших причин необхідно негайно повідомляти підрозділи пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.

5.1.9. На ділянках території підприємств, де можливі скупчення горючого газу або пари, необхідно встановлювати знаки, що забороняють проїзд автомобілів, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту.

5.1.10. На території підприємств забороняється зберігання, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів.

5.1.11. Територія підприємств повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження протипожежного обладнання, входів до будівель та споруд.

5.1.12. На території підприємств куріння дозволяється в спеціально відведених місцях, позначених знаком або написом та обладнаних урною. Урна повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів та не мати отворів у стінках і днищах.

5.2. Утримання будівель, приміщень та технологічних установок

5.2.1. Будівлі, виробничі, службові, складські приміщення, розміщення та обладнання виробничих майданчиків, зовнішніх технологічних установок повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, СНіП 2.09.02-85 "Производственные здания", СНіП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий".

5.2.2. Освітлення будівель, приміщень, виробничих майданчиків, зовнішніх технологічних установок має відповідати вимогам ДБН СНіП М-4-79 "Естественное и искусственное освещение".

5.2.3. Виробничі, службові, складські приміщення та технологічні установки повинні постійно утримуватися в чистоті. Виробничі відходи, сміття тощо необхідно своєчасно прибирати та видаляти в безпечне щодо пожежної безпеки місце.

5.2.4. Евакуаційні шляхи і виходи з будівель, приміщень, технологічних установок повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації людей. Двері з будівель і приміщень на шляхах евакуації повинні вільно відчинятися в напрямку виходу.

5.2.5. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель, їх конструктивні рішення, умови освітлення, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

5.2.6. У будівлях та ізольованих приміщеннях мають бути розміщені у визначеному адміністрацією місці розроблені відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" і затверджені в установленому порядку плани евакуації обслуговувального персоналу в разі виникнення пожежі.

5.2.7. На робочих місцях допускається зберігання запасу матеріалів, сировини і тари в кількості не більше потреби однієї зміни. Готову продукцію необхідно негайно відправляти на склади.

5.2.8. Забороняється зберігати та застосовувати в підвалах та цокольних поверхах виробничих і адміністративних будівель речовини та матеріали, що мають підвищену пожежну небезпеку (органічні розчинники та інші ЛЗР).

5.2.9. Зовнішні пожежні драбини, сходи на перепадах висот, огорожі на дахах будівель, споруд, огорожі драбин та робочих майданчиків технологічних установок (у тому числі зовнішніх) повинні утримуватися в справності.

5.2.10. Пристрої для запобігання розтіканню ЛЗР та ГР, виготовлені у вигляді бар'єра за периметром відкритих виробничих майданчиків, пристрої у вигляді бортів за периметром технологічних майданчиків у приміщеннях та на зовнішніх установках, а також навколо отворів у міжповерхових перекриттях, пандуси біля дверних отворів і обвалування ємностей необхідно утримувати в справності. Пошкодження, які допущені під час ремонту обладнання, слід негайно ліквідувати.

5.2.11. Для будівель та приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій має бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", яку слід позначати на вхідних дверях до будівлі та приміщення.

5.2.12. Усередині вказаних будівель та приміщень, а також для технологічних установок (зокрема зовнішніх) мають бути визначені відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01 класи пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон і вказані на межах зон всередині приміщень та зовнішніх технологічних установок.

Визначення категорії будівель та приміщень щодо вибухонебезпечної та пожежної небезпеки і класів пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон під час проведення технічної реконструкції або технічного переоснащення підприємства повинно проводитися розробником технічної документації на стадії проектування.

Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою і класи пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон можуть бути визначені технологами підприємств або організаціями, що мають відповідних фахівців і ліцензію на право проведення таких робіт.

5.2.13. До приміщень дослідних установок з використанням або отриманням пожежовибухонебезпечних речовин повинні висуватися такі самі вимоги пожежної безпеки, як до виробничих будівель з пожежовибухонебезпечними технологічними процесами.

5.2.14. У приміщеннях, де проводяться процеси, що пов'язані з виділенням горючого пилу, стелі, стіни, конструкції і обладнання повинні систематично очищатися. Періодичність прибирання встановлюється в цехових інструкціях.

5.2.15. Покриття підлоги, майданчиків і сходів приміщень, що віднесені до категорії А і Б, а також покриття технологічних майданчиків вибухонебезпечних зовнішніх технологічних установок повинні задовольняти вимогам іскробезпеки.

5.2.16. У виробничих, допоміжних та адміністративних будівлях забороняється:

проводити прибирання приміщень із застосуванням бензину, гасу та інших ЛЗР та ГР, а також відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими способами із застосуванням відкритого вогню;

залишати неприбраними промаслені обтиральні матеріали. Їх необхідно прибирати до металевих ящиків, щільно закривати кришками і після закінчення роботи видаляти в спеціально відведені за межі будівель місця;

користуватися електронагрівальними приладами поза спеціально відведеними місцями, установленими адміністрацією та узгодженими з органами держпожнагляду;

сушити одяг і взуття в приміщеннях, а також розташовувати будь-які горючі матеріали на гарячих поверхнях трубопроводів, апаратів і приладів опалення. Для сушіння одягу і взуття, а також для його зберігання слід передбачати спеціальні приміщення.

5.3. Вентиляція та опалення

5.3.1. Вентиляція та опалення повинні відповідати вимогам, які викладені в СНіП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".

5.3.2. Режим роботи систем вентиляції має бути визначений робочими інструкціями, у яких (стосовно конкретних умов виробництва, дільниці, цеху тощо) передбачені заходи пожежної безпеки, терміни профілактичного обслуговування вентиляційних камер, повітропроводів, фільтрів, вогнезатримувальних клапанів (заслінок) та іншого обладнання, а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговувального персоналу в разі виникнення пожежі.

Особа, яка є відповідальною за технічний стан та справність вентиляційних систем, зобов'язана організувати проведення планових профілактичних оглядів вентиляторів, повітроводів, вогнезатримувальних пристроїв, фільтрів, заземлювальних пристроїв тощо і вживати термінові заходи щодо усунення будь-яких несправностей або порушень режиму роботи, що можуть послужити причиною виникнення або поширення пожежі.

5.3.3. Зберігання у вентиляційних камерах устаткування, матеріалів та інвентарю забороняється. Вентиляційні камери мають бути постійно закриті. Вхід стороннім особам до них заборонений.

5.3.4. Вентиляційні камери, фільтри, повітроводи слід регулярно очищати від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення повинні проводитися за затвердженим адміністрацією графіком, результати огляду слід заносити до спеціального журналу.

5.3.5. Автоматичні вогнезатримувальні пристрої (заслінки, шибери, клапани), що встановлені в місцях перетину протипожежних перешкод повітропроводами, пристрої блокування вентиляційних систем з автоматичною пожежною сигналізацією і системами пожежогасіння необхідно утримувати в справному стані.

5.3.6. Під час експлуатації автоматичних вогнезатримувальних пристроїв слід:

не рідше одного разу на тиждень перевіряти їх загальний технічний стан з реєстрацією перевірки в спеціальному журналі;

очищати від горючого пилу елементи приводу (легкоплавкі замки, легкоплавкі вставки, термочутливі елементи тощо).

5.3.7. Металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок мають бути заземлені та захищені від статичної електрики.

5.3.8. Місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем мають бути обладнані захисними сітками або магнітними уловлювачами, щоб уникнути попадання до вентиляторів металевих або інших твердих предметів.

5.3.9. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої;

випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші речовини;

закривати витяжні канали, отвори й решітки;

складувати на відстані менше 0,5 м до повітроводів горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці.

5.3.10. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенерувальні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути відремонтовані й перевірені зі складанням відповідного акта про можливість їх безпечної експлуатації.

5.3.11. Особи, призначені керівником підприємства відповідальними за технічний стан опалювальних установок, зобов'язані організовувати постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації, своєчасний та якісний ремонт.

5.2.12. Особи, відповідальні за технічний стан опалювальних установок, щорічно перед початком опалювального сезону повинні проходити протипожежний інструктаж.

5.2.13. До повітронагрівальних й опалювальних приладів має бути забезпечений вільний доступ для огляду й очищення.

Очищення димоходів та печей від сажі слід проводити перед початком опалювального сезону, а саме:

опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому пальному - не рідше одного разу на три місяці;

печей безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці;

кухонних плит та кип'ятильників - не рідше одного разу на місяць.

Результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися в журналі.

5.3.14. Поверхні нагрівальних приладів і трубопроводів опалення слід систематично очищати від пилу та інших відкладень.

5.3.15. У приміщеннях котельних та інших тепловироблювальних установок підприємств забороняється:

допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання і протипожежного інструктажу, а також залишати без нагляду котли, що працюють, і нагрівальні прилади;

розпалювати установки без попередньої продувки;

подавати пальне, коли форсунки або газові пальники згасли;

працювати при зіпсованих або відключених приладах контролю й регулювання, а також за їх відсутності.

5.4. Виробнича каналізація

5.4.1. Виробнича каналізація підприємств повинна відповідати вимогам, які викладені в СНіП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".

5.4.2. Каналізація для відведення промислових стоків по всій довжині має бути закритою і виконана з негорючого матеріалу.

5.4.3. Виробничі стічні води перед скиданням до магістральної мережі виробничої каналізації слід піддавати очищенню шляхом витягання, регенерації та утилізації пожежовибухонебезпечних речовин. Установка уловлювачів ЛЗР усередині будівлі забороняється.

5.4.4. Для уловлювання ЛЗР та ГР на мережі виробничої каналізації поза будівлями необхідно встановлювати пастки (колодязі) закритого типу, забезпечені вентиляційними стояками, виведеними на висоту не менше 3 м.

5.4.5. На мережі виробничої каналізації для скидання стічних вод, у місцях спуску стоків з виробничих приміщень, від майданчиків з технологічними установками, апаратами, резервуарами, де застосовуються або виходять ЛЗР та ГР, та перед скиданням у магістральну мережу слід передбачати установку гідрозатворів.

5.4.6. Кришки оглядових колодязів каналізації мають бути постійно закриті, а на складах ЛЗР та ГР мати помітне пофарбування і покажчики їх місцезнаходження. Кришки колодязів на мережах та спорудах стічних вод з наявністю ЛЗР та ГР мають виконуватися з негорючих матеріалів, що не створюють іскор під час ударів.

5.4.7. Каналізаційні мережі, гідрозатвори, оглядові колодязі необхідно періодично оглядати й очищати. Розкриття, внутрішній огляд, очищення або ремонт каналізаційних колодязів повинні проводитися за наявності письмового дозволу керівника структурного підрозділу під наглядом особи, відповідальної за ремонт.

5.4.8. За скиданням стічних вод, ступенем їх забруднення й ефективністю роботи очисних споруд слід установити щоденний лабораторний контроль. Концентрація вибухонебезпечної пари та газу, що виділяється забрудненими стоками, не повинна перевищувати 20% від НКМПП.

5.4.9. Забороняється:

експлуатувати виробничу каналізацію з несправними або неправильно виконаними гідрозатворами;

використовувати для освітлення гідрозатворів і колодязів при огляді і ремонті факели та інші види відкритого вогню;

спускання промивних вод до каналізації чистих виробничих вод, а також на майданчик;

проводити зливання стоків, які містять ЛЗР та ГР, до каналізаційної мережі, навіть в аварійних ситуаціях.

5.5. Електроустановки

5.5.1. Електроустановки (монтаж, наладка та експлуатація) повинні відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПТЕ), ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 0.00-1.32-01, ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты" і цих Правил.

5.5.2. Апарати, обладнання (апарати керування, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади, електродвигуни, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони, визначеної відповідно до пункту 4.5 ДНАОП 0.00-1.32-01, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

5.5.3. Керівник підприємства зобов'язаний наказом призначити осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію електрообладнання.

5.5.4. Особи, які є відповідальними за експлуатацію електрообладнання, зобов'язані:

організовувати і своєчасно проводити профілактичні огляди та ППР електрообладнання, апаратури, а також своєчасно виявляти та усувати порушення, що можуть привести до пожеж та вибухів;

систематично контролювати справність апаратів захисту від струмів короткого замикання, перевантажень тощо;

не допускати підключення нових струмоприймачів (електродвигунів, нагрівальних приладів та інших) без проведення відповідних розрахунків, що допускають можливість таких підключень;

організовувати і проводити навчання та інструктажі персоналу підприємства з питань безпечної експлуатації електроустановок;

брати участь у розслідуванні причин пожеж і загорянь від електроустановок, розробляти і здійснювати заходи щодо їх попередження.

5.5.5. Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу (як в приміщеннях, так і в зовнішніх установках) не допускається розміщувати електрообладнання (світильники, прожектори, з'єднувальні коробки) без засобів вибухозахисту та прокладати кабелі над цими зонами способами, що не відповідають вимогам ПУЕ.

5.5.6. Плавкі вставки запобіжників мають бути калібровані з указівкою на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

5.5.7. На електродвигуни, світильники, обладнання, установлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, мають бути нанесені знаки, що вказують їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

5.5.8. З'єднання, окінцювання та відгалуження жил проводів і кабелів, щоб уникнути небезпечних у пожежному відношенні перехідних опорів, необхідно здійснювати за допомогою опресовування, зварювання, паяння або спеціальних затискачів.

5.5.9. У електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон слід застосовувати відгалужувальні та з'єднувальні коробки з негорючих або важкогорючих матеріалів, коробки мають бути постійно закриті кришками.

5.5.10. Прокладання повітряних ліній електропередач, а також силових і освітлювальних електропроводів, установлення світильників та іншого електрообладнання над покрівлями, виконаними з горючих матеріалів, навісами, майданчиками для зберігання горючих речовин, над трубопроводами забороняється.

Прокладання електричних проводів і кабелів транзитом через складські і виробничі приміщення забороняється.

5.5.11. Під час заміни електроламп у вибухонебезпечних приміщеннях слід попередньо вимкнути напругу електромережі.

5.5.12. Монтаж та експлуатація тимчасових електромереж забороняється.

5.5.13. Забороняється прокладання проводів і кабелів (за винятком тих, що прокладаються у сталевих трубах) безпосередньо по металевих конструкціях. У місцях перетинання конструкцій електричними комунікаціями мають бути передбачені металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами.

5.5.14. За тимчасові джерела освітлення у вибухонебезпечних зонах дозволяється брати переносні світильники з необхідним рівнем і видом вибухозахисту, на які є свідоцтва про вибухобезпечність. Допускається застосування акумуляторних ліхтарів вибухозахищеного виконання.

Під час роботи в середині технологічних апаратів, ємностей, силосів і бункерів для зберігання зернової сировини під час їх огляду і ремонту допускається застосовування переносних електричних світильників, виготовлених у вибухозахищеному виконанні, напругою не більше 12 В. Умикати і вимикати переносні світильники слід поза межами вибухонебезпечного приміщення, зони, ємності.

5.5.15. Переносні світильники мають бути обладнані захисними скляними ковпаками й сітками. Для світильників та іншої переносної апаратури необхідно застосовувати гнучкі кабелі з мідними жилами, спеціально призначеними для цієї мети.

5.5.16. У приміщеннях складів електричні світильники повинні мати захищене виконання (зі скляними ковпаками).

5.5.17. Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А і Б, а також у пожежонебезпечних зонах складських приміщень забороняється.

5.5.18. Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказувати значення номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

5.5.19. Електродвигуни, світильники, проводи і розподільні пристрої треба регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня очищати від пилу.

5.5.20. Застосування рубильників будь-якого типу (навіть забезпечених закритими кожухами) забороняється. Уключення електродвигуна повинне здійснюватися за допомогою магнітного пускового пристрою.

5.5.21. Пристрій, живлення, прокладення мереж аварійного й евакуаційного освітлення мають бути виконані згідно з вимогами будівельних норм і ПУЕ.

5.5.22. Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення за типом або на них повинен бути нанесений спеціальний знак "Е". Установлення вимикачів або штепсельних роз'єднувачів у межах аварійного освітлення не дозволяється. Керування евакуаційним освітленням слід здійснювати з приміщення, у якому встановлений приймальний прилад УПС.

5.5.23. Електророзетки, вимикачі, перемикачі тощо можуть установлюватися на горючі основи лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0,01 м.

5.5.24. У всіх приміщеннях незалежно від призначення, які після закінчення робіт замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів має бути відключена напруга, за винятком чергового освітлення установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, а також електроустановок, що працюють цілодобово за вимогами технології.

5.5.25. У вибухонебезпечних зонах і приміщеннях заземленню підлягають електроустановки при всіх напругах постійного і змінного струму, а також електрообладнання, що встановлено на металевих конструкціях незалежно від заземлення останніх.

5.5.26. Замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок має проводитися в особливо вологих і жарких приміщеннях і в зовнішніх установках не рідше одного разу на рік, якщо інші терміни не обумовлені правилами технічної експлуатації.

5.5.27. Несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно ліквідовуватися. Несправну електромережу слід відключити до приведення в пожежобезпечний стан.

5.5.28. Забороняється:

проводити будь-які зміни конструкції електрообладнання;

експлуатувати вибухозахищене електрообладнання із знятими деталями та оболонками, зокрема кріпильними, передбаченими його конструкцією;

уводити в роботу електроустановки при несправному захисному заземленні та при порушенні вибухозахисних властивостей оболонки;

уключати електроустановки, що автоматично відключаються при короткому замиканні, без виявлення та усунення причин відключення;

перенавантажувати понад номінальні параметри електрообладнання, проводи та кабелі;

підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апарати і ланцюги, що не входять до комплекту даного приладу, замінювати захист (теплові елементи, плавкі вставки, запобіжники) електрообладнання іншими видами захисту або перебудовувати його на інші номінальні параметри, на які не розраховане це електрообладнання;

використовувати електроустановки в умовах, що не відповідають рекомендаціям (інструкціям) підприємств-виробників;

експлуатувати проводи та кабелі з пошкодженою ізоляцією;

користуватися пошкодженими електричними виробами та арматурою, несправними приладами та апаратами;

експлуатувати світильники із знятими ковпаками (розсіювачами);

користуватися електропобутовими та іншими електронагрівальними приладами без теплоізолювальних підставок;

застосовувати нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади, використовувати плавкі вставки або інші саморобні апарати захисту, що не калібруються, від перевантаження та короткого замикання;

залишати під напругою проводи та кабелі з неізольованими кінцями.

5.6. Засоби контролю та автоматики

5.6.1. Засоби контролю, керування та автоматичного регулювання технологічних процесів, інженерного обладнання повинні відповідати вимогам СНіП 3.05.07-85 "Системы автоматизации".

5.6.2. Системи керування технологічними процесами, контролю й регулювання параметрів, що визначають пожежовибухонебезпеку технологічних процесів (температура, тиск, рівень продукту, концентрація пароповітряного середовища, дозування компонентів тощо), системи автоматичного захисту та блокування технологічних установок, апаратів, обладнання, трубопроводів повинні відповідати проекту, затвердженому та узгодженому в установленому порядку.

5.6.3. Засоби контролю та автоматики мають бути повіреними, утримуватися в справному стані, їх працездатність повинна перевірятися відповідно до інструкцій з експлуатацій цих засобів. Знайдені при цьому несправності повинні негайно ліквідовуватися.

5.6.4. Відключення засобів контролю й автоматики та їх блокування забороняється.

5.6.5. Технічне обслуговування та ремонт засобів контролю і автоматики слід виконувати відповідно до графіків, затверджених у встановленому порядку, забезпечуючи при цьому пожежовибухобезпеку проведення технологічних процесів і працездатність інженерних систем.

5.6.6. Засоби контролю та автоматики, установлені на обладнанні, повинні мати відмітки робочих і граничнодопустимих параметрів, бути опломбованими і піддаватися метрологічній перевірці.

5.6.7. При виникненні в апаратах процесів, що супроводжуються збільшенням температури або тиску, порушенням дозування компонентів, що перевищують допустимі технологічним регламентом значення, засоби автоматичного захисту повинні забезпечити виконання одного або сукупності таких заходів: швидке зниження тиску, аварійний злив розчинника з апаратів з одночасною подачею до них інертного середовища, повне припинення подачі його до технологічного обладнання.

5.6.8. У приміщеннях категорії А, а також у межах вибухонебезпечних зон класу 2 біля зовнішніх вибухонебезпечних установок слід передбачити установку стаціонарних газоаналізаторів для постійного контролю довибухонебезпечних концентрацій пари ЛЗР (20% НКМПП розчинника, що використовується в технологічному процесі). Газоаналізатори та сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій слід розміщувати відповідно до проектної документації у найвірогідніших місцях утворення вибухонебезпечних сумішей.

5.6.9. У вибухонебезпечних зонах слід установлювати безпечні в пожежному відношенні механічні прилади автоматики, що не вимагають електроенергії (пневматичні і гідравлічні), датчики (термопари, термометри опору), що не мають власного джерела струму, а також електричні прилади у відповідному вибухозахищеному виконанні.

5.6.10. У приміщеннях для контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, вбудованих у вибухонебезпечних приміщеннях, необхідно постійно забезпечувати гарантований підпір повітря, щоб уникнути проникнення до них горючої пари.

5.6.11. Роботи з перевірки та регулювання електричних приладів засобів контролю, управління та автоматичного регулювання технологічних процесів, очищення апаратів, заміни прокладок, сальників тощо забороняється проводити за наявності або можливості появи у виробничих приміщеннях або в межах вибухонебезпечних зон зовнішніх технологічних установок вибухонебезпечної пари ЛЗР.

5.6.12. Засоби контролю, керування та автоматичного регулювання на технологічних апаратах і трубопроводах дозволяється ремонтувати тільки після їх відключення.

5.6.13. Поточний ремонт приладів у вибухопожежонебезпечних зонах дозволяється виконувати тільки холодним способом без застосування паяння, зварювання та інших робіт, пов'язаних з використанням вогню або високих температур.