Про затвердження Правил пожежної безпеки для підприємств з переробки ефірно-олійної сировини

переміщатися із запаленим пальником або різаком за межі робочого місця;

користуватися шлангами, довжина яких менше 10 м і більше 30 м (застосування шлангів завдовжки понад 30 м допускається у виняткових випадках з письмового дозволу керівника робіт, який видав наряд-допуск на виконання робіт);

зберігати в одному приміщенні балони з горючими газами та кисневі;

зберігати та ремонтувати газову апаратуру на робочому місці;

виконувати вогневі роботи на апаратах, комунікаціях та ємностях, що містять ЛЗР та ГР, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, пари та повітря або під електричною напругою;

перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги;

застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь - як припій для паяння ацетиленової апаратури та в інших місцях, де можливе стикання з ацетиленом.

11. Утримання технічних засобів протипожежного захисту

11.1. Первинні засоби пожежогасіння

11.1.1. Усі об'єкти підприємства мають бути забезпечені інвентарем та первинними засобами пожежогасіння, основні види, кількість та номенклатура яких регламентуються вимогами Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), і цих Правил.

11.1.2. Будівлі, споруди, приміщення і технологічні установки (незалежно від наявності АУП та УПС, внутрішніх пожежних кранів) мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, діжками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж на початковій стадії розвитку.

11.1.3. Норми забезпечення первинними засобами пожежогасіння конкретних об'єктів підприємств установлюються відповідно до норм технологічного проектування та Норм забезпечення вогнегасниками та пожежним інвентарем (додаток 3).

Розміщення вогнегасників має проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

11.1.4. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити, стенди, шафи.

На пожежних щитах, стендах, у шафах мають бути компактно розміщені ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, на установці.

Пожежні щити, стенди і засоби пожежогасіння мають бути пофарбовані в червоний колір.

11.1.5. На пожежних щитах, стендах після літерного позначення індексу "ПЩ" необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони.

11.1.6. Пожежні щити, стенди повинні забезпечувати:

захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектувальних виробів від використовування не за призначенням;

зручність та оперативність зняття закріплених комплектувальних виробів у разі пожежі.

11.1.7. Немеханізований пожежний ручний інструмент та інвентар, розміщений на підприємстві у складі комплектації пожежних щитів (стендів), шаф, підлягає періодичному обслуговуванню.

11.1.8. Придатність пожежного інструменту визначається зовнішнім оглядом один раз на три місяці, а також після використовування на пожежі (під час навчань). За наявності зовнішніх пошкоджень (погнутості, тріщин, надломів), затуплень, а також при слабкому кріпленні окремих частин (держаків лопат тощо) інструмент слід очистити від пилу, бруду та корозії, загострити, відремонтувати та пофарбувати.

11.1.9. Металеві ящики для піску повинні містити не менше 0,5 куб. м піску, мати водонепроникні кришки, що щільно закриваються, з пристроями для утримання кришок у відкритому стані.

Пісок перед засипанням до ящика необхідно просушити та просіяти.

Ящики з піском повинні встановлюватися біля пожежних щитів (стендів), а також в інших місцях, де можливі протоки ЛЗР, ГР.

11.1.10. Пожежні відра мають бути пофарбовані в червоний колір, і мати напис "Пожежне" і розміщуватися на пожежних щитах (стендах) у спеціальних кублах.

11.1.11. Покривала для гасіння полум'я мають міститися в спеціальних металевих футлярах або шафках з дверцями, які легко відчиняються, розташовані в доступних місцях приміщень, що охороняються. Періодично (один раз на три місяці) покривала необхідно просушувати та очищати від пилу.

11.1.12. Вогнегасники мають розміщуватися у легкодоступних місцях, де виключені потрапляння на них прямих сонячних променів та безпосередня дія опалювальних та нагрівальних приладів (коридорах, при вході та виході з приміщень), а також у місцях, де найбільш вірогідне виникнення пожежі.

Вогнегасники, установлені в коридорах та проходах, не повинні перешкоджати безпечній евакуації людей.

11.1.13. Вогнегасники, розміщені за межами приміщень або в неопалювальних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, необхідно знімати в холодну пору року. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватися інформація про місце розташування найближчого опалювального приміщення, де зберігаються вогнегасники протягом указаного часу.

11.1.14. Переносні та пересувні вогнегасники повинні мати сертифікат відповідності та відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань" і ДСТУ 3734-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги".

Вогнегасники мають бути споряджені й укомплектовані відповідно до інструкції заводу - виробника. Забороняється проводити доробку або зміну конструкцій вогнегасника, а також знімати з вогнегасників будь-які складові частини.

11.1.15. Вогнегасники, які застосовуються на підприємстві, повинні мати:

облікові (інвентарні) номери;

пломби на пристроях ручного запуску;

бирки та маркувальні написи на корпусі за ГОСТ 12.2.037-78 "ССБТ. Техника пожарная. Требования безопасности";

червоне сигнальне пофарбування за ГОСТ 12.4.026-76.

11.1.16. Періодичність та порядок обслуговування вогнегасників визначаються технічною документацією на них і Правилами експлуатації вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004).

11.1.17. Використані вогнегасники, вогнегасники з механічними пошкодженнями, зокрема із зірваними пломбами, мають бути замінені на справні. Зняті вогнегасники мають бути направлені на технічне обслуговування або перезарядження.

11.1.18. Використовувати засоби пожежогасіння та пожежний інвентар для господарських, виробничих та інших потреб, що не пов'язані з пожежогасінням, забороняється.

11.1.19. Відповідальність за своєчасне та повне оснащення об'єктів підприємства первинними засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, за організацію навчання персоналу правилам використовування їх у разі пожежі несе керівник підприємства (власник).

11.2. Протипожежне водопостачання

11.2.1. Підприємство має бути забезпечено необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння відповідно до вимог СНіП 2.04.01-85, СНіП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения".

Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.

11.2.2. У разі наявності на території підприємства або поблизу нього в радіусі 200 м природних або штучних вододжерел (річок, озер, ставків) до них мають бути забезпечені зручні під'їзди з твердим покриттям та майданчики (пірси) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів. Узимку для забирання води з відкритих джерел необхідно встановлювати ополонки розміром 0,6 х 0,6 м.

11.2.3. Пожежні резервуари, водоймища і водогінну мережу необхідно підтримувати в постійній експлуатаційній готовності.

11.2.4. У разі проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водогінної мережі, виходу з ладу насосних станцій, витоку води з пожежних водоймищ та інших несправностей необхідно негайно повідомити пожежну охорону.

11.2.5. Під час експлуатації резервуарів необхідно контролювати рівень води в них, забезпечуючи недоторканність протипожежного запасу води, періодично видаляти з резервуара осад, що нагромаджується.

До протипожежних резервуарів має бути забезпечений вільний проїзд пожежних машин. На земляній засипці резервуарів не дозволяється насаджування дерев та чагарнику.

11.2.6. Не допускається використовувати для побутових, виробничих і господарських потреб протипожежний запас води, який зберігається в резервуарах, водоймищах та інших ємнісних спорудах.

11.2.7. Пожежні гідранти мають бути справними і розміщуватися відповідно до вимог будівельних норм та інших нормативних документів так, щоб забезпечити безперешкодне забирання води пожежними автомобілями.

11.2.8. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водоймищ мають бути встановлені покажчики із застосуванням покриттів, що відбивають світло, з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровим зазначенням відстані в метрах від покажчика до гідранта, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості автомобілів, які можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

11.2.9. Використовувати пожежні гідранти не за прямим призначенням (для поливання доріг, зелених насаджень тощо) забороняється.

11.2.10. Щоб уникнути промерзання пожежних гідрантів, необхідно своєчасно зачинити отвори для випуску води з гідранта, викачати з гідранта і колодязя воду, утеплити колодязі гідрантів.

11.2.11. Усі пожежні крани мають бути справними та доступними для користування, обладнані сухими рукавами та стволами.

На дверцях пожежного крана мають бути вказані: літерний індекс ПК, порядковий номер пожежного крана, номер телефону пожежної охорони.

11.2.12. Відповідальність за протипожежне водопостачання підприємства несе посадова особа, яка призначена наказом керівника підприємства.

11.3. Установки пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння

11.3.1. Будівлі, приміщення, споруди підприємств мають бути обладнані УПС та АУП відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002, ДБН В.2.5-13-98 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", Переліку будівель та приміщень, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (додаток 6), а також Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (далі - НАПБ Б.06.004-2005).

11.3.2. Утримання та експлуатацію АУП необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил технічного утримання установок пожежної автоматики і цих Правил.

11.3.3. Керівник (власник) підприємства наказом призначає:

особу, відповідальну за експлуатацію УПС та АУП;

оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП (оперативний персонал - для щоденного контролю, черговий - для цілодобового контролю).

11.3.4. Посадова особа, відповідальна за експлуатацію установок, зобов'язана забезпечити:

утримання установок у працездатному стані шляхом організації своєчасного проведення ТО, ППР (а в разі потреби невідкладного ремонту) організаціями (або спеціально навченими працівниками підприємства), що мають ліцензії на право виконання цих робіт;

навчання оперативного (чергового) персоналу, а також інструктаж працівників та службовців, які працюють у приміщеннях, що захищаються, на зовнішніх технологічних установках;

розробку необхідної експлуатаційної документації та контроль за систематичним її веденням;

інформування організації, що здійснювала монтаж та наладку, технічне обслуговування та ремонт установок, а також органів держпожнагляду про усі випадки відмов або помилкового спрацьовування установок.

11.3.5. Оперативний (черговий) персонал має знати:

назву та місцезнаходження приміщень, які захищаються;

порядок виклику пожежної охорони в разі одержання сигналу тривоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків;

порядок визначення працездатності установки в період експлуатації;

порядок ведення експлуатаційної документації.

11.3.6. На підприємстві повинна вестися експлуатаційна документація, у якій необхідно реєструвати:

зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб) проведення ТО і ППР;

дату й обставини санкціонованих та помилкових спрацьовувань УПС та АУП, дату виходу з ладу автоматичних засобів та час усунення недоліків;

дату й результати контрольних перевірок і періодичних випробувань УПС та АУП.

На підприємстві мають бути:

проектна документація та виконавчі креслення на установку;

акт приймання й здавання установки в експлуатацію;

паспорти на прилади та обладнання;

інструкції з експлуатації установок і посадові інструкції.

11.3.7. Установки мають бути справними й перебувати в постійній готовності; оперативний персонал, що знайшов несправність, зобов'язаний повідомити про це особу, відповідальну за експлуатацію установки. Несправності, які впливають на працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються під час проведення ТО та ППР, при цьому необхідно проводити записи у відповідних журналах.

11.3.8. У період виконання робіт з ТО або ремонту, проведення яких пов'язане з відключенням установки, адміністрація зобов'язана забезпечити безпеку приміщень, що захищаються установкою, апаратів, повідомивши про це пожежну охорону.

11.3.9. Приймально-контрольна апаратура УПС повинна встановлюватися в приміщенні з постійним цілодобовим перебуванням людей (чергового персоналу), в обов'язок яких входить приймання тривожних сигналів та виклик пожежної охорони.

Оперативному (черговому) персоналу, який обслуговує приймально-контрольну апаратуру АУП, УПС, забороняється залишати приймальну апаратуру без нагляду.

11.3.10. Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на підприємстві повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих.

11.3.11. У разі застосування на підприємстві КОПС має бути забезпечена відокремлена видача сигналів від пожежних сповіщувачів та охоронних датчиків.

11.3.12. Апаратура УПС та КОПС повинна встановлюватися в місцях, не доступних для сторонніх осіб, і бути опломбована.

11.3.13. Під час уведення в експлуатацію УПС місткість приймально-контрольного приладу та станції повинна забезпечувати захист необхідної кількості зон (приміщень об'єкта) і мати не менше 10% вільного запасу резервних (незадіяних) шлейфів.

11.3.14. Клемні коробки приладів мають бути закриті й опломбовані, а корпуси приладів - захищені.

11.3.15. Пристрої ручного запуску АУП мають бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію, механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння, у доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження повинні застосовуватися вказівні знаки, розміщені як усередині, так і поза приміщенням.

11.3.16. Зрошувачі й насадки повинні перебувати в чистоті, під час проведення ремонтних робіт мають бути захищені від потрапляння на них фарби, побілки тощо. У місцях, де є небезпека механічного пошкодження, їх необхідно захищати надійними огорожами, які не впливають на поширення тепла (для спринклерних зрошувачів) і не змінюють карти зрошування.

11.3.17. Вузли керування установок водяного та пінного пожежогасіння мають бути розташовані в приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше + 4 град. С.

11.3.18. У процесі експлуатації установок пожежної автоматики забороняється:

переведення АУП з автоматичного керування на ручне. У виняткових випадках, коли потрібно переведення установок з автоматичного керування на ручне, необхідно довести до відома керівника підприємства і пожежної охорони;

установлювати замість несправних або пошкоджених зрошувачів пробки й заглушки;

захаращувати підходи до контрольно-сигнальних пристроїв та приладів;

складувати матеріали на відстані менше 0,9 м до зрошувачів і 0,6 м до сповіщувачів;

використовувати трубопроводи установок для підвішування або кріплення будь-якого устаткування;

приєднувати виробниче і санітарно-технічне устаткування до трубопроводів живлення установки;

установлювати замість несправних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф сигналізації за відсутності сповіщувача у місці його встановлення.

12. Порядок дій у разі виникнення пожежі

12.1. У разі виникнення пожежі дії адміністрації підприємства, технічного персоналу та пожежної охорони в першу чергу мають бути направлені на забезпечення евакуації людей та матеріальних цінностей, а також гасіння пожежі.

12.2. У разі виникнення пожежі або іншої аварійної ситуації на підприємстві кожний працівник зобов'язаний:

викликати негайно пожежну охорону, одночасно приступити до евакуації людей та організації ліквідації пожежі (аварії);

повідомити про пожежу керівника підприємства або іншу посадову особу (начальника цеху, зміни, ділянки);

за необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

12.3. Посадова особа підприємства, яка прибула до місця пожежі, зобов'язана:

перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), та довести до відома керівника підприємства;

у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію);

припинити всі роботи, окрім тих, що пов'язані з гасінням пожежі, й видалити з небезпечної зони всіх працівників, що не задіяні на гасінні пожежі;

за необхідності відключити електроенергію, агрегати, насоси та апарати, перекрити технологічні трубопроводи і газові комунікації, вимкнути систему вентиляції, а також виконати інші заходи, що сприяють запобіганню поширення пожежі;

перевірити включення АУП;

включити систему аварійного зливання для спорожнення ємнісного обладнання, що містить ЛЗР;

організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для підходу до осередку пожежі та в установленні на водні джерела;

забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;

повідомити керівника підрозділу пожежної охорони, прибулого до місця пожежі, про кількість людей, що беруть участь у гасінні пожежі, про місце, розмір та характер пожежі, про заходи, ужиті ним для гасіння пожежі.

12.4. Після прибуття підрозділів пожежної охорони посадова особа, що керувала гасінням пожежі, передає керівництво гасінням пожежі старшому начальнику підрозділу пожежної охорони, поступає в його розпорядження та діє за його вказівками.

Остаточні свої дії щодо гасіння пожежі КГП погоджує з керівником підприємства або особою, яка виконує його обов'язки.

12.5. У разі потреби, визначеної КГП, створюється штаб пожежогасіння. До складу цього штабу повинен входити представник підприємства (головний інженер, начальник цеху або інша відповідальна особа).

Представник підприємства повинен:

консультувати КГП з усіх питань технологічного процесу виробництва та специфічних особливостей підприємства;

корегувати дії інженерно-технічного персоналу підприємства під час виконання робіт, пов'язаних з гасінням пожежі;

забезпечити за вказівкою КГП відключення або перемикання комунікацій трубопроводів, відкачування ЛЗР та ГР з резервуарів, прорізання отворів у резервуарах для подачі піни тощо;

у разі необхідності виділяти в розпорядження КГП людей, техніку і обладнання для виконання робіт, пов'язаних з гасінням пожежі та евакуацією матеріальних цінностей.

За кожним випадком пожежі керівник (власник) підприємства повинен організувати роботу комісії з розслідування причин пожежі, розробляти та здійснювати необхідні профілактичні протипожежні заходи за наслідками її роботи. Результати розслідування причин пожежі оформляються актом.

1. Інструкції повинні розроблятися на основі цих Правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи із специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання.

Вони повинні встановлювати порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки, обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі, уключаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежної охорони, евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони.

Інструкції можуть мати як додаток план евакуації людей і матеріальних цінностей.

2. Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції) поділяються на такі види:

загальні інструкції для підприємств, установ, організацій (далі - загальнооб'єктові інструкції);

інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій, приміщень тощо;

інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо.

2.1. У загальнооб'єктовій інструкції необхідно відображати основні положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:

порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будівель, споруд, вододжерел, евакуаційних шляхів;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця зберігання (на території) та допустиму кількість розташування там сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

допустимість (місця) паління;

порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;

утримання та зберігання спецодягу;

основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;

вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів;

правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, у тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння;

порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи;

особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів;

обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:

порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони;

порядку евакуації людей та матеріальних цінностей; правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики;

порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технологічного обладнання тощо.

2.2. В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) повинні вказуватися:

категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);

вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;

місця для паління та вимоги до них;

правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого шмаття;

утримання та зберігання спецодягу;

місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;

обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежної охорони, зупинки технологічного устаткування, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.

2.3. Інструкції щодо проведення вогневих робіт, експлуатації технологічних установок та обладнання необхідно розробляти з урахуванням вимог, викладених у розділах 5, 7-10 цих Правил.

У разі вибору місця розміщення необхідно взяти до уваги такі рекомендації.

Якщо в приміщенні передбачається кілька вогнегасників, частина їх має бути розташована поблизу входів, а решта - у місцях можливого виникнення пожежі всередині приміщення.

Якщо передбачається тільки один вогнегасник, він має бути встановлений поблизу входу до приміщення.

Уникати випадків розміщення великої кількості вогнегасників в одному місці, тому що це призводить до затримання під час їх розбирання учасниками гасіння.

У разі вибору конкретного типу вогнегасника враховується особливість його експлуатації (при цьому перевага віддається простоті застосування і приведення в дію). Крім того, необхідно взяти до уваги наступне:

якщо на підприємстві можливі комбіновані осередки пожежі, то перевага віддається більш універсальному вогнегаснику за галуззю застосування;

для гасіння електрообладнання застосовують порошкові та вуглекислотні вогнегасники;

приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними або пересувними установками пожежогасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.