Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.

4. У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків.

Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або ВМПС та відображення сум за рахунками отримувачів.

5. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.

6. ЦРП має право виконати квитування файла В на підставі:

установленого на зазначений день технологічного регламенту роботи СЕП, у випадках, коли необхідною умовою закриття банківського дня є нульове значення транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, та/або технічного рахунку учасника СЕП;

розділу VI цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, у випадках, коли міжбанківський електронний розрахунковий документ є обов'язковим до виконання в день його формування;

установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" строків проведення міжбанківського переказу, а саме в кінці третього операційного дня (уключаючи день формування файла B).

7. Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:

надання інформації за підсумками банківського дня до ЦОСЕП, якщо інше не передбачено регламентом роботи СЕП;

звіряння інформації САБ з даними ЦОСЕП;

відображення на рахунках у САБ у цей банківський день міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у режимі реального часу, що надійшли від ЦОСЕП у підсумкових файлах дня.

8. Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, мають обліковуватися на транзитних рахунках структурного підрозділу Національного банку.

1. Учасник СЕП у режимі реального часу має право:

а) виконувати міжбанківські перекази;

б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;

в) одержувати довідкову інформацію про:

стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;

власні міжбанківські перекази;

міжбанківські перекази своїх філій тощо.

2. Структурний підрозділ Національного банку має право в режимі реального часу встановлювати обмеження щодо виконання початкових платежів банку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

3. Обмін інформацією в режимі реального часу здійснюється пакетами за протоколом TCP/IP.

Учасник СЕП формує засобами САБ пакет-запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета-запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет-відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета-запиту.

4. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їх технічними рахунками.

1. Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

2. У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП.

Філії банку не можуть мати технічних рахунків у ЦОСЕП.

Банк повинен мати власну ВМПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Банк може працювати в СЕП за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит "код банку" та який включається до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ та Довідника учасників СЕП у порядку, установленому цією Інструкцією.

3. У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

4. У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок в ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

5. У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.

СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.

1. Для роботи в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (далі - відповідна модель) банк повинен одержати на це дозвіл Національного банку (далі - дозвіл), зразок якого наведено в додатку 8 до цієї Інструкції.

2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я посадової особи, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП) викладені державною мовою документи, що підтверджують організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕП за відповідною моделлю, а саме:

клопотання про перехід банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;

три примірники правил здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю.

Правила мають уключати докладний опис технологічної моделі та моделі бухгалтерського обліку і відповідати вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, зокрема:

перелік балансових рахунків (на рівні аналітичного обліку), що використовуються відповідно до їх призначення для обліку розрахункових операцій банку та його філій між собою та з іншими учасниками СЕП, із зазначенням назв рахунків згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;

опис технології оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів із зазначенням бухгалтерських проводок, що відповідають стадіям оброблення цих документів, у тому числі завершення банком і його філіями банківського дня в разі надходження, але не підтвердження міжбанківських електронних розрахункових документів тощо;

порядок обліку та виконання розрахункових документів, якщо немає (недостатньо) коштів на консолідованому кореспондентському рахунку банку, із зазначенням бухгалтерських проводок у банку та його філіях.

3. У разі використання банком ВМПС у правилах мають ураховуватися вимоги, викладені в розділі V цієї Інструкції, а також зазначатися:

опис здійснення внутрішньобанківського переказу;

опис системи захисту інформації та системи розподілу ключів криптографічного захисту інформації;

порядок використання системи захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;

здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС;

регламент функціонування ВМПС;

порядок відновлення роботи ВМПС у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

4. У разі використання банком під час роботи за моделлю 7 внутрішньобанківських повідомлень, якими обмінюються банк і його філії без виходу в СЕП, у правилах здійснення банком та його філіями переказу коштів за моделлю 7 має бути опис структури, змісту цих повідомлень і порядок їх захисту від підроблення та викривлення.

5. Національний банк у місячний строк із дня отримання від банку документів, що мають відповідати вимогам пунктів 2 - 4 цієї глави, може надати йому дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю або в разі невідповідності правил вимогам цієї глави відмовити в наданні дозволу.

У разі відмови в наданні дозволу Національний банк письмово повідомляє про це банк із зазначенням підстав (невідповідність правил вимогам цієї глави та про потребу їх доопрацювання згідно із наданими зауваженнями).

6. У разі повторного звернення для одержання дозволу на перехід доопрацьовані правила подаються банком і розглядаються Національним банком відповідно до пунктів 2 - 5 цієї глави.

7. Банк узгоджує із структурним підрозділом Національного банку дату переходу на роботу в СЕП за відповідної моделлю, про що структурний підрозділ Національного банку робить відмітку в дозволі. Структурний підрозділ Національного банку інформує ЦРП про визначену в дозволі дату переходу.

Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не розпочав роботу за відповідною моделлю, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.

Копія дозволу із зазначеною структурним підрозділом Національного банку датою переходу зберігається в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.

8. Банк до настання визначеної дати переходу:

уносить зміни до договорів про кореспондентський рахунок у Національному банку України та про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України;

повідомляє філії про потребу протягом трьох робочих днів укласти/розірвати або (за потреби) внести зміни до договорів про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України, а також про використання засобів захисту інформації Національного банку України.

Банк та його філії мають ініціювати внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.

9. Контроль за станом технічних і транзитних рахунків філій банку в день їх переходу здійснюють ЦРП та ці філії.

10. Банк у разі потреби заміни діючого програмного забезпечення та/або системи захисту інформації на програмний продукт іншого розробника або на нову версію програмного продукту того самого розробника подає документи згідно з пунктами 2 - 4 цієї глави для отримання на це дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу з використанням програмного продукту іншого розробника або нової версії програмного продукту того самого розробника.

11. У разі потреби переходу з однієї моделі на роботу за іншою банк подає до Національного банку документи відповідно до пунктів 2 - 4 цієї глави для отримання на це дозволу.

У разі надання банку нового дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за іншою моделлю.

Перехід банку з однієї моделі на роботу за іншою здійснюється з дотриманням вимог, викладених у цій главі.

12. У разі зміни найменування банку або організаційно-правової форми, або його місцезнаходження раніше виданий дозвіл є дійсним за умови збереження технології роботи за моделлю і програмного забезпечення, що використовується.

13. У разі закриття банком усіх філій дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю втрачає чинність.

Банк зобов'язаний унести зміни до договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та за потреби до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України, а також ініціювати внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.

1. Банки та їх філії, структурні підрозділи Національного банку, ЦРП (далі в тексті цієї глави - учасники СЕП) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів електронних міжбанківських документів для забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених законодавством та технологією функціонування СЕП.

Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних міжбанківських документів на цих носіях.

2. Архів електронних міжбанківських документів має, зокрема, містити:

а) на рівні банків та їх філій:

усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;

протокол роботи САБ;

архів системи ЕП;

архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);

б) на рівні структурних підрозділів Національного банку:

протокол роботи САБ;

архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);

в) на рівні ЦРП:

протокол роботи САБ;

архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);

повний архів роботи ЦОСЕП;

архів баз даних ІПС;

архів системи ЕП.

3. Архів електронних міжбанківських документів має формуватися згідно із затвердженою номенклатурою справ учасника СЕП, створюватися у відповідних структурних підрозділах, переноситися на електронні носії з метою подальшого зберігання в цьому підрозділі або передаватися для зберігання до відповідного уповноваженого структурного підрозділу.

4. Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування, зберігання та знищення електронних архівів.

Доступ до архіву повинні мати посадові особи, які згідно з наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Строки зберігання архівів електронних міжбанківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України.

5. Інформацію на електронних носіях, строки зберігання якої закінчилися, учасники СЕП мають знищувати на підставі оформлених належним чином актів. Електронні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним строком експлуатації. Інформацію, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації електронного носія, на якому вона розміщена, учасник СЕП має перенести на інший електронний носій з обов'язковим виконанням перевірки її цілісності на цьому носії.

1. Банк відкриває кореспондентський рахунок банку-кореспонденту на підставі договору, укладеного між ними відповідно до законодавства України та інших документів, визначених за домовленістю сторін.

2. Банк зобов'язаний повідомити державного/приватного виконавця про відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним/приватним виконавцем, та зупинити власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження. Повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку банк зобов'язаний видати уповноваженій особі банку-кореспондента під підпис для надання його державному/приватному виконавцеві. Банк-кореспондент зобов'язаний подати до банку документи, що підтверджують отримання державним/приватним виконавцем повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку.

3. У разі реорганізації банку-кореспондента шляхом перетворення, зміни найменування банк-кореспондент зобов'язаний подати такі самі документи, що й під час відкриття рахунку. Номер кореспондентського рахунку може залишатися без змін.

4. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку- кореспондента є розірвання договору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законом.

5. У разі закриття кореспондентського рахунку залишок коштів за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства України.

6. Банк зобов'язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення контролюючому органу про відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента.

7. Банк зобов'язаний зберігати документи, на підставі яких відкрито/закрито кореспондентський рахунок банку-кореспондента, у справі з юридичного оформлення цього рахунку.

Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента після його закриття має зберігатися банком протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності банків України.

1. Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані на електронних чи паперових носіях.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.

2. Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.

3. Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:

контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення.

4. Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових чи електронних носіях) і засоби зв'язку для їх передавання, що обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

5. Банк приймає і виконує платіжні вимоги на примусове списання коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:

примусове списання коштів банку-кореспондента за платіжною вимогою банк виконує в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження), якщо інший строк не встановлений законодавством України та відповідно до підстав, установлених законодавством;

банк визначає наявну для списання суму за платіжною вимогою в строк і в порядку, що передбачені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і зберігає її на кореспондентському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжної вимоги.

6. Банк приймає і виконує інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у пункті 5 цієї глави.

7. Банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:

якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;

якщо арешт на кошти банку-кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або зняття арешту з коштів.

8. У разі введення мораторію та наявності документів про арешт коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку до запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті, банк:

а) продовжує обліковувати документи про арешт коштів банку-кореспондента на відповідному позабалансовому рахунку;

б) повідомляє орган/приватного виконавця, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.

9. Документи про арешт коштів банку-кореспондента, що надійшли під час тимчасової адміністрації, банк приймає і обліковує на відповідному позабалансовому рахунку без виконання та повідомляє орган/приватного виконавця, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті.

Банк списує документи про арешт коштів банку-кореспондента, які надійшли до запровадження тимчасової адміністрації та/або під час тимчасової адміністрації, з відповідного позабалансового рахунку в разі отримання документів про зняття арешту з коштів банку-кореспондента.

Банк у разі припинення тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті у зв'язку з виконанням інвестором відповідно до умов договору купівлі-продажу акцій (паїв) заходів щодо приведення діяльності банку-кореспондента у відповідність до вимог законодавства України виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента на початку наступного операційного дня за днем припинення тимчасової адміністрації в порядку, визначеному пунктом 7 цієї глави.

Банк у разіприйняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-кореспондента повертає без виконання документи про арешт коштів банку-кореспондента, які надходять після прийняття зазначеного рішення, або були прийняті банком, списуючи останні з відповідного позабалансового рахунку.

10. Банк виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження шляхом зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за цим рахунком.

Банк обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.

Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України.

11. Банк у разі відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним/приватним виконавцем, зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження.

Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється у випадку, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" , у порядку, установленому договором та внутрішніми процедурами банку.

12. Банк зобов'язаний здійснити списання в безспірному порядку заборгованості банку-кореспондента (далі - банк-боржник) перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, з кореспондентського рахунку банку-боржника відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" .

Банк здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку-боржника на підставі вимоги Національного банку.

Вимога Національного банку має містити таку інформацію:

номер та дату складання (число, місяць, рік);

передбачені законодавством України підстави, відповідно до яких Національний банк має право на списання в безспірному порядку заборгованості з рахунків банку-боржника;

код платника, найменування платника, номер рахунку платника;

найменування та код банку платника;

код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача;

найменування та код банку отримувача;

суму цифрами та словами;

призначення платежу.

Вимога Національного банку має бути оформлена на гербовому бланку Національного банку, засвідчена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки Національного банку.

Національний банк надсилає вимогу Національного банку до банку, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, для виконання.

Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку-боржника за меморіальним ордером, сформованим банком на підставі вимоги Національного банку з урахуванням особливостей, визначених у пункті 5 глави 2 розділу ІІІ цієї Інструкції.

Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, зобов'язаний повідомити Національний банк про виконання (часткове виконання) або про відсутність можливості виконати вимогу Національного банку через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку-боржника.

1. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями, які здійснюються резидентами в межах України, виконується розрахунковим банком-резидентом у національній валюті. Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати банк або Національний банк.

2. Відносини розрахункового банку з членами платіжної системи регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.

3. Переказ коштів через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи в розрахунковому банку може виконуватися на підставі клірингової вимоги, сформованої в платіжній системі за результатами взаємозаліку на підставі клірингу або за кожним документом на переказ коштів окремо.

Форма клірингової вимоги встановлюється правилами платіжної системи і повинна містити реквізити, обов'язкові для формування розрахунковим банком міжбанківського розрахункового документа згідно з вимогами цієї Інструкції. Розрахунковий банк має формувати міжбанківський електронний розрахунковий документ згідно з вимогами пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Для зведення результатів клірингу на балансі розрахункового банку відкривається кліринговий рахунок.

4. Розрахунковий банк забезпечує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.

5. У разі порушення строку проведення розрахунків розрахунковий банк несе відповідальність перед платіжною організацією та членами платіжної системи згідно із законодавством, правилами платіжної системи та умовами договорів.

1. Банк виконує функції розрахункового банку на підставі договору, який укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку.

2. Функції розрахункового банку визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи і, зокрема, має визначати:

технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов'язань;

порядок формування та умови використання страхового фонду з покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи (далі - страховий фонд), якщо відповідно до договору з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік і контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.

3. Міжбанківський переказ здійснюється через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриваються в розрахунковому банку відповідно до розділу III цієї Інструкції.

4. Розрахунковий банк здійснює облік коштів за внесками членів платіжної системи до страхового фонду за рахунком, відкритим платіжній організації, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Порядок використання коштів за цим рахунком визначається умовами договору з платіжною організацією.

У разі надання платіжною організацією розрахунковому банку повноважень здійснювати контроль за формуванням членами платіжної системи коштів страхового фонду їх облік і використання здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів з платіжною організацією та членами платіжної системи.

1. Національний банк має право виконувати функції розрахункового банку платіжної системи на підставі постанови Правління Національного банку та відповідного договору, який укладається між платіжною організацією та Національним банком.

2. Рішення щодо виконання функцій розрахункового банку приймається Національним банком на підставі розгляду документів, що подаються від імені платіжної організації платіжної системи, а саме:

письмового звернення платіжної організації платіжної системи щодо укладення договору про виконання Національним банком функцій розрахункового банку цієї платіжної системи;

загальних відомостей про платіжну систему, зокрема щодо платіжної організації та клірингової установи, що уповноважена платіжною організацією виконувати кліринг;

опису технології функціонування платіжної системи;

переліку її членів;

видів платіжних інструментів;

способів покриття можливих ризиків та управління безпекою в системі.

Національний банк має право отримати від платіжної організації додаткову інформацію, потрібну для прийняття остаточного рішення.

3. Національний банк у місячний строк з дня одержання документів, що мають відповідати вимогам пункту 2 цієї глави, приймає постанову Правління Національного банку України про укладення договору про виконання функцій розрахункового банку та надсилає платіжній організації платіжної системи проект відповідного договору.

У разі прийняття рішення про відмову від виконання функцій розрахункового банку Національний банк у місячний строк з дня одержання документів письмово повідомляє про це платіжну організацію платіжної системи.

4. Національний банк як розрахунковий банк може виконувати такі функції:

проведення розрахунків між членами платіжної системи на підставі платіжних повідомлень платіжної системи згідно з правилами платіжної системи;

ведення обліку та використання коштів страхового фонду членів платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та умов договорів;

здійснення контролю за своєчасним формуванням і поповненням страхового фонду членами платіжної системи;

вжиття заходів щодо забезпечення виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань відповідно до правил платіжної системи та умов договорів.

Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи визначається внутрішнім положенням, що регулює проведення розрахунковим банком міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи.

5. Міжбанківський переказ виконується засобами СЕП через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриті в Національному банку, із застосуванням договірного списання.

Обмін інформацією між учасниками розрахунків здійснюється із застосуванням технології, що використовується в інформаційній мережі, та відповідних засобів захисту інформації.

6. Члени платіжної системи зобов'язані мати на кореспондентських рахунках суми коштів для виконання своїх зобов'язань щодо розрахунків між членами платіжної системи відповідно до умов договору з розрахунковим банком.

1. Банк, що створює ВМПС, зобов'язаний визначити умови та порядок її функціонування з урахуванням вимог законодавства. Правила ВМПС мають бути узгоджені з Національним банком. Правила для узгодження подаються банком до Національного банку в порядку, наведеному в главі 8 розділу II цієї Інструкції.

2. Банк та його філії, що працюють з використанням ВМПС, зобов'язані:

дотримуватися технологічних вимог і вимог щодо захисту інформації, що встановлюються Національним банком;

дотримуватися вимог Національного банку до засобів формування та оброблення електронних розрахункових документів.

3. ВМПС має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що забезпечують:

а) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, модифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;

б) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

в) процедури та механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВМПС дають змогу відновити роботу без послаблення вимог щодо захисту інформації;

г) фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків (з негайним інформуванням про це банком - власником ВМПС Національного банку);

ґ) автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації, формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;

д) формування і зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства;

е) надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВМПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Транспортні потреби ВМПС забезпечуються засобами системи ЕП або власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються банку та філії на підставі договору про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України (додаток 9).

1. ВМПС має забезпечити формування міжбанківського електронного розрахункового документа із заповненням реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

2. Внутрішньобанківський переказ має бути виконаний у строк, установлений внутрішніми правилами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" .

1. Банк, що працює в СЕП за моделлю з використанням ВМПС, зобов'язаний:

а) забезпечити передавання міжбанківських електронних розрахункових документів від філій до СЕП і від СЕП до філій із збереженням їх реквізитів. Якщо Національний банк визначив реквізити розрахункового документа, які під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа розміщуються в полі "Допоміжні реквізити", то банк має забезпечити їх зберігання під час передавання цих документів засобами ВМПС;

б) щоденно надавати до ЦРП інформацію про внутрішньобанківські міжтериторіальні платежі;