Завданнями, необхідними для досягнення зазначеної стратегічної цілі, є реінжиніринг робочих процесів "здійснення розгляду звернень" та "здійснення розгляду запитів на інформацію"; забезпечення переходу від фрагментованих робочих процесів та ручних операцій до стандартизованих робочих процесів та автоматизованих операцій, що охоплюють всі етапи опрацювання звернень або запитів — від реєстрації та підготовки відповіді до здійснення контролю за строками і аналітики виконання; здійснення робочих процесів за єдиними правилами з використанням спільних цифрових інструментів і аналітики, що забезпечує своєчасність, прозорість і зменшує операційне навантаження на органи виконавчої влади.
Надання адміністративних послуг та адміністративні процедури
Розподіл повноважень та відповідальності між державними органами та органами місцевого самоврядування у сфері надання адміністративних послуг є недостатньо ефективним і потребує системного перегляду. Наявна модель не забезпечує узгодженості між функціями, ресурсами та інституційною спроможністю, що ускладнює послідовну передачу повноважень з надання послуг на рівень органів місцевого самоврядування та призводить до перевантаження центральних органів виконавчої влади нетиповими для них операційними функціями. Зокрема, передача послуг з реєстрації актів цивільного стану забезпечить можливість надання комплексних послуг, пов’язаних з настанням життєвих подій, у тому числі соціального характеру, для налагодження взаємодії центрів надання адміністративних послуг та суб’єктів надання послуг та надання доступу до реєстрів для покращення доступності та довіри до відповідних послуг для забезпечення зручного та швидкого доступу до отримання відповідних послуг. Такі пропозиції були багаторазово сформульовані, зокрема у Білій книзі у сфері надання адміністративних послуг, розробленій програмою Prosto, але не впроваджені на практиці.
Різний рівень інституційної спроможності та готовності державних органів до застосування Закону України "Про адміністративну процедуру" створює ризики для належного забезпечення прав і законних інтересів громадян і бізнесу під час надання адміністративних послуг та провадження інспекційної діяльності. За результатами опитування, проведеного Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Мін’юстом у 2025 році, лише 18 відсотків опитаних посадових осіб органів місцевого самоврядування високо оцінюють готовність органів, у яких вони працюють, до застосування Закону України "Про адміністративну процедуру", а серед посадових осіб центральних органів виконавчої влади лише 15 відсотків високо оцінюють власну готовність до його практичного застосування. Результати опитування також свідчать, що основними труднощами впровадження Закону є необхідність зміни усталених адміністративних практик, неузгодженість окремих спеціальних законів із положеннями Закону України "Про адміністративну процедуру", а також брак практичного розуміння та знань щодо його застосування у повсякденній роботі державних органів.
Стратегічна ціль 8. Система надання адміністративних послуг є узгодженою та законодавчо визначеною; послуги є зручними та доступними для громадян і бізнесу, адміністративні процедури застосовуються послідовно відповідно до європейських стандартів.
Показники досягнення стратегічної цілі
Завданнями, необхідними для досягнення зазначеної стратегічної цілі, є:
узгодження повноважень між рівнями публічного врядування, зокрема у сфері надання адміністративних послуг; законодавче врегулювання питання делегування пріоритетних адміністративних послуг органам місцевого самоврядування та інтеграція таких послуг до мережі центрів надання адміністративних послуг; визначення послуг, що підлягають децентралізації, зокрема послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та адміністративних послуг соціального характеру, що сприятиме забезпеченню надання комплексних послуг, пов’язаних з настанням життєвих подій, покращення взаємодії між центрами надання адміністративних послуг та суб’єктами надання послуг, підвищенню доступності відповідних реєстрів і спрощенню доступу громадян до послуг; виконання рекомендацій щодо децентралізації послуг, сформульованих у Білій книзі у сфері надання адміністративних послуг, розробленій програмою Prosto, з урахуванням інституційної спроможності територіальних громад; забезпечення прозорості та узгодженості дій центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо організації та надання послуг, що зменшує дублювання і прогалини у повноваженнях, знижує навантаження на центральні органи виконавчої влади;
послідовне впровадження та застосування Закону України "Про адміністративну процедуру"; застосування адміністративних процедур послідовно та передбачувано незалежно від органу, рівня влади чи форми отримання послуги, що підвищує правову визначеність для громадян і бізнесу, забезпечує належний захист прав та інтересів, а також дає змогу розв’язувати більшість скарг в адміністративному порядку та зменшує кількість судових спорів;
розвиток адміністративних послуг, зокрема в електронній формі; забезпечення подальшого переведення адміністративних процедур та збільшення кількості послуг, доступних в електронній формі, з метою зменшення адміністративного навантаження на громадян і бізнес та скорочення строків надання послуг; розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг для забезпечення доступності адміністративних послуг незалежно від місця проживання та підвищення якості обслуговування, а також комплексних послуг, пов’язаних з настанням життєвих подій, інтеграцією необхідних процедур незалежно від рівня влади чи форми отримання (он-лайн або оф-лайн, зокрема через центри надання адміністративних послуг), що дає змогу знизити рівень взаємодії із державними органами та підвищити зручність отримання послуг.
Державний нагляд (контроль) на основі ризик-орієнтованого підходу
У діяльності органів інспекційного типу контрольна функція домінує над сервісною. Незважаючи на зниження загальної кількості скарг, поданих/надісланих до бізнес-омбудсмена (з 1336 у 2023 році до 820 у 2025 році), їх структура свідчить про збереження системних проблем у взаємодії бізнесу з державою. Протягом 2023—2025 років найбільшу частку становили звернення щодо податкових питань (47—64 відсотки), а також щодо дій правоохоронних органів, державних регуляторів та митних органів. Рівень сприйняття корупції бізнесом знизився (з 20 відсотків у 2018 році до 15 відсотків у 2023 році), але залишається значним. Кожен п’ятий підприємець отримував вимоги щодо "неофіційних виплат", при цьому майже у половині випадків такі ситуації виникали під час проведення перевірок державними органами (47 відсотків), за даними репрезентативного опитування, проведеного компанією Info Sapiens у 2021 році. Сукупність цих даних свідчить про домінування контрольної функції у діяльності інспекційних органів, обмежене застосування ризик-орієнтованих і превентивних підходів та потребу системної трансформації системи державного нагляду. Така трансформація повинна передбачати перехід до сервісно-орієнтованої діяльності, що базується на добровільному дотриманні вимог законодавства, прозорих процедурах та підвищенні довіри з боку бізнесу.
Стратегічна ціль 9. Діяльність органів інспекційного типу ґрунтується на сучасній системі державного нагляду, орієнтованій на проведення аналізу ризиків, превенцію порушень і підвищення рівня дотримання вимог законодавства, що сприяє зростанню довіри бізнесу до системи державного нагляду.
Показники досягнення стратегічної цілі
Завданням, необхідним для досягнення зазначеної стратегічної цілі, є підготовка до впровадження сервісно-орієнтованої системи державного нагляду (контролю), що передбачає забезпечення підготовки органів державного нагляду (контролю) до імплементації Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)", зокрема формування узгоджених підходів до впровадження сервісних функцій, розвитку консультативної, превентивної та аудиторської складових державного нагляду (контролю), а також підготовка інспекційних органів до практичного застосування ризик-орієнтованих підходів, стандартизованих процедур та механізмів взаємодії з бізнесом.
Формування державної політики
Формування державної політики в Україні здійснюється в умовах наявності розвиненої нормативної бази, яка передбачає застосування інструментів аналізу, оцінки впливу та міжвідомчої координації. Законодавство встановлює вимоги щодо підготовки проектів нормативно-правових актів, прогнозування їх наслідків, фінансово-економічного обґрунтування та проведення експертизи на рівні Секретаріату Кабінету Міністрів України. Водночас практика їх застосування не завжди забезпечує належну якість політик і узгодженість рішень. Незважаючи на формальну наявність процедур, інструменти аналізу проблем, оцінки альтернатив і прогнозування впливів застосовуються вибірково та не завжди інтегровані, що підтверджується дослідженням системи оцінки регуляторного впливу, проведеного Секретаріатом Кабінету Міністрів України у 2025 році, та результатами оцінки Програми SIGMA.
Оцінка регуляторного впливу охоплює обмежену кількість політик, а вимоги щодо аналітичного обґрунтування часто дотримуються формально без достатнього врахування альтернатив, ризиків і наслідків реалізації політик. Державна політика та нормативно-правові акти не формуються на основі цілісного аналізу та прогнозування впливів, що знижує передбачуваність результатів і ускладнює досягнення запланованих цілей. Це створює потребу в посиленні якості політичного аналізу, ролі Секретаріату Кабінету Міністрів України та переході від формального дотримання вимог до змістовного забезпечення якості державних рішень.
Посилення ролі Кабінету Міністрів України у формуванні державної політики
Формування державної політики лише частково ґрунтується на системному використанні даних і прогнозуванні впливів, а координація та контроль якості політики на рівні Секретаріату Кабінету Міністрів України залишаються обмеженими. Оцінка регуляторного впливу застосовується до обмеженого переліку політик і не охоплює значну частину рішень з істотними соціальними, економічними або бюджетними наслідками, зокрема пов’язаними з імплементацією норм права ЄС (acquis ЄС). Незважаючи на наявність установлених вимог, процес розроблення нормативно-правових актів не завжди забезпечує належну узгодженість між визначеною проблемою, запропонованими рішеннями та очікуваними результатами. Низька якість аналізу регуляторного впливу підтверджується результатами оцінки Програми SIGMA, відповідно до яких індикатор формування політик на основі даних оцінено лише у 2 бали за п’ятибальною шкалою.
Можливості системного навчання та розвитку навичок щодо проведення аналізу політик і оцінки впливу є недостатніми, а доступ до релевантних даних і аналітичних інструментів — обмеженим.
Верховна Рада України є активним суб’єктом законодавчих ініціатив, які переважно не супроводжуються належним аналітичним обґрунтуванням, оскільки щодо законопроектів народних депутатів України відсутні обов’язкові вимоги щодо проведення оцінки впливу, підготовки таблиці відповідності праву ЄС (acquis ЄС), проведення публічних консультацій. Це зменшує роль Кабінету Міністрів України у формуванні системних політичних рішень, незважаючи на наявність відповідної інституційної бази та експертного забезпечення. Частка урядових законопроектів серед усіх законів, прийнятих у 2025 році, становить менше 25 відсотків, що свідчить про обмежену роль Кабінету Міністрів України у формуванні законодавчого порядку денного.
Стратегічна ціль 10. Кабінет Міністрів України здійснює системне, узгоджене та аналітично обґрунтоване формування державної політики і підготовку нормативно-правових актів з урахуванням даних та прогнозованих впливів та є основним суб’єктом законодавчої ініціативи у підготовці якісних законопроектів, які приймаються Верховною Радою України.
Показники досягнення стратегічної цілі
Завданнями, необхідними для досягнення зазначеної стратегічної цілі, є:
удосконалення порядку формування політики та підготовки нормативно-правових актів для підготовки раціональних та сучасних підходів, заснованих на принципі пропорційності та посиленні вимог до аналітичної обґрунтованості політик; запровадження чітких пропорційних вимог щодо визначення проблем, аналізу альтернатив, прогнозування впливів і результатів для прийняття політичних рішень з урахуванням їх масштабів, ризиків і потенційних наслідків;
посилення ролі Секретаріату Кабінету Міністрів України у забезпеченні якості політики, експертизи урядових документів, зокрема аналітичній і методологічній підтримці міністерств та координації міжвідомчої роботи, сприянні формуванню міжсекторальних політик;
посилення ролі Кабінету Міністрів України у формуванні законодавства; розроблення підходів до підвищення якості законодавчого процесу, що включатиме формування однакових вимог до урядових і депутатських законопроектів, підвищення рівня їх аналітичної обґрунтованості;
запровадження єдиної цифрової системи підготовки правових актів на основі структурованих даних як складової єдиної ІТ-системи управління урядовими завданнями, що забезпечить структуроване формування документів, автоматизацію технічних операцій і можливість спільної роботи органів виконавчої влади та дасть змогу скоротити кількість технічних помилок, зменшити час підготовки документів і підвищити ефективність процесу розроблення нормативно-правових актів;
посилення інституційної спроможності державної служби до формування політик на основі даних і доказів, оцінки впливу та ефективності державних рішень (ex-ante та ex-post) через програми навчання та підвищення кваліфікації щодо аналізу політик, використання даних, прогнозування впливів та оцінювання результативності за участю міжнародних експертів.
Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії
Реалізація цієї Стратегії здійснюється протягом 2026—2030 років за рахунок коштів державного бюджету в межах наявних бюджетних призначень, а також інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема коштів проектів міжнародної технічної допомоги.
Залежно від характеру та потреб у ресурсах заходи цієї Стратегії поділяються на такі групи:
заходи з проведення аналізу, досліджень та розроблення методичних рекомендацій. До цієї групи належать заходи, пов’язані з аналітичною роботою, збором та обробкою даних, підготовкою методичних матеріалів і рекомендацій для подальшого формування політики. Такі заходи здійснюються в межах повноважень органів виконавчої влади шляхом фінансування діяльності державних службовців відповідно до їх посадових обов’язків, а також із залученням міжнародної технічної допомоги;
заходи з розроблення та оновлення нормативно-правових актів. Заходи цієї групи передбачають підготовку, перегляд та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цієї Стратегії, здійснюються в межах повноважень органів виконавчої влади та фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на утримання таких органів;
заходи з розроблення та впровадження ІТ-інструментів. До цієї групи належать заходи, що передбачають створення, модернізацію або закупівлю інформаційних систем, цифрових платформ та інших технологічних рішень. Здійснення таких заходів потребує додаткового фінансування із залученням коштів міжнародної технічної допомоги. Оцінка вартості ІТ-інструментів проводиться після визначення функціональних вимог відповідних проектів, що також може передбачати залучення проектів міжнародної технічної допомоги до їх підготовки.
Орієнтовні обсяги фінансування, необхідні для здійснення заходів цієї Стратегії, уточнюються під час формування бюджетних програм, у рамках яких здійснюються заходи, передбачені операційним планом заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2026—2030 роки (далі — операційний план), або з урахуванням фактично отриманої міжнародної технічної допомоги.
Порядок координації, моніторингу і оцінки стану реалізації цієї Стратегії
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України є політичним лідером реформи державного управління та відповідальним за координацію дій з проведення такої реформи, моніторингу і оцінки стану реалізації цієї Стратегії та підготовку звітності щодо проведення реформи державного управління.
Міністри є відповідальними за реформування системи державного управління за відповідними напрямами.
Відповідальність за здійснення заходів цієї Стратегії несуть органи виконавчої влади, визначені в операційному плані, та посадові особи, які займають посади державної служби категорії "А" в зазначених органах. Зокрема, необхідність реалізації цієї Стратегії та виконання операційного плану визначається в завданнях і ключових показниках результативності, ефективності та якості службової діяльності державних секретарів міністерств та керівників центральних органів виконавчої влади.
Координаційна рада з питань реформування державного управління забезпечує координацію діяльності з реалізації цієї Стратегії та діє на підставі Положення про Координаційну раду з питань реформування державного управління, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 335 "Про Координаційну раду з питань реформування державного управління" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 42, ст. 1577).
Керівник структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України з питань реформування державного управління є секретарем Координаційної ради з питань реформування державного управління.
Структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України з питань реформування державного управління забезпечує координацію діяльності з реалізації цієї Стратегії, проведення щокварталу моніторингу та підготовку щорічних звітів, забезпечує діяльність Координаційної ради з питань реформування державного управління. Крім того, операційний план періодично оновлюється з урахуванням результатів виконання завдань та політичних пріоритетів реформи державного управління.
З метою забезпечення системності звітування та оцінки прогресу виконання операційного плану готується щороку у I кварталі г узагальнений річний звіт про результати реалізації цієї Стратегії за попередній рік.
У межах реалізації цієї Стратегії окремі завдання можуть передбачати підготовку рамкових документів, програм або інших аналітичних матеріалів, що формують основу для подальших управлінських рішень. У таких випадках конкретна форма акта або суб’єкт його затвердження можуть не визначатися на етапі перегляду операційного плану з метою збереження гнучкості у виборі інструментів реалізації політики та можливості адаптації рішень відповідно до результатів аналізу, консультацій із заінтересованими сторонами та змін у політичному або інституційному контексті. Визначення правової форми відповідних рішень здійснюється у процесі їх підготовки відповідно до законодавства та повноважень суб’єктів прийняття рішень.
Для забезпечення незалежної та об’єктивної оцінки реалізації цієї Стратегії здійснюється співпраця з Програмою SIGMA, в рамках якої проводиться моніторинг досягнутого прогресу.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 10 червня 2026 р. № 768-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2026—2030 роки
( Див. текст )
