ЗАКОН УКРАЇНИ
Про основні засади державного нагляду (контролю)
Цей Закон визначає правові та організаційні засади державного нагляду (контролю), основні принципи і порядок його здійснення, повноваження органів державного нагляду (контролю), відповідальність їхніх посадових осіб, а також права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
аудит стану діяльності суб’єкта господарювання - аналіз поточного стану діяльності суб’єкта господарювання у певній галузі господарської діяльності, що проводиться за його заявою органом державного нагляду (контролю) або суб’єктом аудиту з метою виявлення, попередження та усунення недоліків у діяльності такого суб’єкта господарювання, та уникнення порушень вимог законодавства, без застосування санкцій та/або інших заходів реагування;
аудитор у сфері державного нагляду (контролю) - фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, отримала кваліфікаційне свідоцтво за рішенням кваліфікаційної комісії при відповідному органі державного нагляду (контролю) та уповноважена таким органом на проведення аудиту у відповідній сфері, несе персональну відповідальність за достовірність, повноту і обґрунтованість результатів своєї діяльності;
аудиторський висновок - документ, що складається аудитором у сфері державного нагляду (контролю) за результатами аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання;
державний нагляд (контроль) - діяльність визначених законом органів виконавчої влади, їх територіальних органів (у разі їх утворення), органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, державних соціальних страхових фондів (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та відстеження усунення порушень вимог законодавства, ліцензійних умов, допущених суб’єктами господарювання, попередження порушень вимог законодавства, що можуть бути допущені суб’єктами господарювання під час провадження господарської діяльності, та забезпечення захисту інтересів суспільства, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища;
експерт - особа, яка має вищу освіту, кваліфікацію і професійні знання у галузі, що перевіряється, безпосередньо проводить експертизу при залученні суб’єктом господарювання або органом державного нагляду (контролю) під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) та несе персональну відповідальність за достовірність, повноту та обґрунтованість результатів експертизи, а також за збереження конфіденційної інформації, що стала їй відома під час здійснення такої експертизи;
заходи державного нагляду (контролю) - планові та/або позапланові заходи, які здійснюються органом державного нагляду (контролю) або його посадовими особами у формі перевірки, ревізії, огляду, обстеження, інспекційного відвідування та в інших формах, визначених законом;
інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю) - єдина інформаційно-комунікаційна система збирання, накопичення, обробки, аналізу, систематизації та оприлюднення інформації про заходи державного нагляду (контролю), призначена для забезпечення автоматизації планування та організації заходів державного нагляду (контролю), автоматизації іншої діяльності, пов’язаної з державним наглядом (контролем);
місцезнаходження суб’єкта господарювання - адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або фактичне місце провадження господарської діяльності, та/або місце перебування рухомого об’єкта або місце розташування нерухомого об’єкта (приміщення, будівля, споруда, земельна ділянка, територія), у рамках (межах) якого провадиться господарська діяльність, та/або адреса відокремленого підрозділу суб’єкта господарювання чи офісу, в якому суб’єкт господарювання здійснює управління господарською діяльністю та облік її результатів, та/або адреса відокремленого підрозділу іноземної юридичної особи, у тому числі постійного представництва, зареєстрованого на території України відповідно до законодавства;
особистий електронний кабінет - індивідуальна персоніфікована вебсторінка посадової особи органу державного нагляду (контролю) або суб’єкта господарювання в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю), за допомогою якої вони здійснюють внесення відомостей та обмін даними в такій системі;
предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю) - визначені у межах відповідної сфери державного нагляду (контролю) питання щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства під час здійснення ним відповідного виду господарської діяльності;
рейтинг суб’єктів господарювання - перелік суб’єктів господарювання, які підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю), сформований органом державного нагляду (контролю) з урахуванням критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України, за допомогою інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб’єкту господарювання залежно від ризику настання негативних наслідків від провадження ним господарської діяльності;
ризик - імовірність виникнення подій, що можуть призвести до негативних наслідків у зв’язку з провадженням суб’єктом господарювання господарської діяльності, розмір яких вимірюється у кількісних та якісних показниках;
спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності;
спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом;
створення перешкод посадовим особам органу державного нагляду (контролю) - незаконна відмова суб’єкта господарювання у допуску до здійснення заходу державного нагляду (контролю) та/або вимога про припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) (крім підстав, визначених статтею 20 цього Закону), та/або відсутність суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи протягом визначеного частиною дванадцятою статті 4 цього Закону часу з моменту прибуття посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які уповноважені на здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до закону, за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, що призвело до недопущення до здійснення заходу державного нагляду (контролю), та/або невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) під час здійснення заходу державного нагляду (контролю);
суб’єкт аудиту - аудитор у сфері державного нагляду (контролю) або юридична особа, або об’єднання юридичних осіб у відповідній сфері господарської діяльності, що має у своєму штаті хоча б одного аудитора у сфері державного нагляду (контролю);
суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (юридичні особи, утворені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші юридичні особи, які зареєстровані в установленому законом порядку), фізичні особи - підприємці, відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб, у тому числі постійні представництва, зареєстровані на території України відповідно до законодавства, які здійснюють господарську діяльність з виробництва, зберігання та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг з метою та/або без мети одержання прибутку, а також фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
сфера державного нагляду (контролю) - сукупність суспільних відносин, у межах яких законом встановлено вимоги до здійснення суб’єктами господарювання господарської діяльності, зокрема в будівлях, спорудах та їхніх частинах, на окремих об’єктах, земельних ділянках, територіях, що перебувають у власності або користуванні чи розпорядженні таких суб’єктів господарювання;
треті особи - юридичні та фізичні особи, які залучаються суб’єктом господарювання або органом державного нагляду (контролю) під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) (адвокати, аудитори, експерти, громадські об’єднання в особі їхніх уповноважених представників та інші особи);
уповноважена особа суб’єкта господарювання - фізична особа, якій відповідно до документів, у тому числі статуту, договору, наказу, розпорядження, довіреності у паперовій або електронній формі, або за допомогою телефонного зв’язку суб’єктом господарювання (керівником юридичної особи чи фізичною особою - підприємцем) надано право представляти його інтереси під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), зокрема підписувати акти, складені за результатами здійснення таких заходів.
2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених в інших законах України, зокрема:
термін "аварія" - у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України;
термін "ліцензіат" - у значенні, наведеному в Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані із здійсненням державного нагляду (контролю).
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг та на платіжному ринку, державного нагляду на організованих товарних ринках, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, контролю за професійною діяльністю нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, атестованих судових експертів, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, заходів контролю, які здійснюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, крім основних принципів державного нагляду (контролю), встановлених статтею 3 та положеннями частин першої і другої статті 23 цього Закону, якщо їх виконання не суперечить вимогам законів у відповідних сферах та виконанню міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють органи державного нагляду (контролю), що є органами ліцензування, у встановленому цим Законом порядку з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" в частині погодження позапланових заходів державного нагляду (контролю) спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
4. Заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) у встановленому цим Законом порядку, крім випадків, визначених частиною п’ятою цієї статті.
5. У разі якщо особливості здійснення державного нагляду (контролю) визначені законами у відповідних сферах та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, органи державного нагляду (контролю) зобов’язані дотримуватися порядку, встановленого цим Законом з урахуванням визначених особливостей.
У разі якщо особливості здійснення державного нагляду (контролю) не визначені законами у відповідних сферах та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, органи державного нагляду (контролю) зобов’язані дотримуватися порядку, встановленого цим Законом.
Заходи державного контролю у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, виробництва, обігу та використання кормів, поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, здоров’я тварин та благополуччя тварин, поводження з генетично модифікованими організмами, органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, захисту рослин, географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, традиційних гарантованих особливостей, географічних зазначень спиртних напоїв здійснюють органи державного нагляду (контролю) відповідно до цього Закону, якщо це передбачено законами, що регулюють відносини у відповідній сфері.
6. Контроль за додержанням органами державного нагляду (контролю) вимог законодавства у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю здійснює спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) відповідно до вимог, визначених цим Законом.
7. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання, припинення дії адміністративних актів з питань державного нагляду (контролю) регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Стаття 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)
1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за такими основними принципами:
принципи адміністративної процедури, визначені Законом України "Про адміністративну процедуру";
пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності;
підконтрольність і підзвітність органів державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
рівність прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання;
гарантування прав і законних інтересів кожного суб’єкта господарювання;
об’єктивність і неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб’єктів господарювання за анонімними чи безпідставними заявами;
здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;
відкритість, прозорість, плановість та системність державного нагляду (контролю);
неприпустимість дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимість здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) щодо одного й того самого питання;
невтручання органів державного нагляду (контролю) у діяльність суб’єктів господарювання, яка здійснюється у межах закону;
відповідальність органів державного нагляду (контролю) та їхніх посадових осіб за шкоду, завдану суб’єктам господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;
незалежність органів державного нагляду (контролю) від впливу політичних партій чи інших об’єднань громадян;
презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо положення закону чи нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, або якщо положення різних законів чи інших нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);
орієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
недопущення встановлення планових показників чи іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності, застосування до суб’єктів господарювання санкцій та/або інших заходів реагування;
здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків і доцільності;
встановлення відповідальності суб’єктів господарювання (їхніх керівників та уповноважених осіб) за безпідставне недопущення до здійснення заходів державного нагляду (контролю) та/або за перешкоджання їх проведенню в інший спосіб, та/або за невиконання законних вимог органів державного нагляду (контролю) та їхніх посадових осіб.
Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення заходів державного нагляду (контролю)
1. Заходи державного нагляду (контролю) здійснюються за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, визначених законом.
2. Орган державного нагляду (контролю) може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) та обмін документами в електронній формі за допомогою інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).
3. Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) щодо одного й того самого питання заборонено.
4. Планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в робочий час суб’єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, крім випадків здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо незадекларованої праці, які здійснюються в робочий час суб’єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, або в інший час фактичного здійснення господарської діяльності.
5. Виключно законом визначаються:
органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
види господарської діяльності, які підлягають державному нагляду (контролю);
типи (плановий, позаплановий), форми заходів державного нагляду (контролю) та способи їх здійснення;
санкції та/або інші заходи реагування за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа;
порядок, умови та клас страхування відповідальності за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства;
мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності;
строк, на який збільшується періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) у разі укладення суб’єктом господарювання договору страхування відповідальності.
6. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати заходи державного нагляду (контролю), якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю) та не визначає повноваження такого органу під час здійснення такого державного нагляду (контролю).
Заходи державного нагляду (контролю) здійснюються на всій території України відповідно до повноважень органів державного нагляду (контролю), встановлених цим Законом, іншими законами, що регулюють порядок здійснення державного нагляду (контролю) у відповідних сферах. Розширення повноважень органів державного нагляду (контролю) та сфери державного нагляду (контролю), визначених законом, заборонено.
7. Здійснення державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання посадовою особою органу державного нагляду (контролю) за наявності підстав для відводу (самовідводу) такої посадової особи, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру", або в разі виникнення у неї конфлікту інтересів у розумінні законодавства у сфері запобігання і протидії корупції заборонено.
8. У разі якщо положення закону чи нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, або якщо положення різних законів чи нормативно-правових актів допускають можливість неоднозначного (множинного) тлумачення прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), такі положення трактуються в інтересах суб’єкта господарювання.
9. Орган державного нагляду (контролю) зобов’язаний фіксувати процес здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) засобами аудіо-, фото- та відеотехніки з моменту прибуття посадових осіб такого органу на місце проведення заходів державного нагляду (контролю) (крім інформації з обмеженим доступом), не перешкоджаючи здійсненню таких заходів.
Суб’єкт господарювання має право фіксувати процес здійснення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) чи кожну окрему дію засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню таких заходів.
10. Невиконання приписів, розпоряджень чи інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування до суб’єкта господарювання санкцій та/або інших заходів реагування у порядку, встановленому цим Законом.
11. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з’ясування обставин, що мають значення для повноти здійснення заходів державного нагляду (контролю), проводять у межах повноважень, передбачених законом, огляд рухомих і нерухомих об’єктів (машин, механізмів, приміщень, будівель, споруд, територій, земельних ділянок), які використовуються для провадження господарської діяльності, а також документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Суб’єкт господарювання має право не надавати копії документів та витяги з них, які він надавав органу державного нагляду (контролю) раніше та/або які перебувають у володінні органу державного нагляду (контролю), а також вільний та безоплатний доступ до яких може бути отриманий через державні інформаційні системи чи ресурси.
Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) втручання в технологічні процеси, роботу механізмів та систем безпеки, вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів та їхніх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, заборонено.
12. Планові чи позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання здійснюються в присутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи. Керівник юридичної особи, фізична особа - підприємець або уповноважена особа суб’єкта господарювання повинні прибути на місце здійснення заходів державного нагляду (контролю) протягом чотирьох годин з моменту прибуття посадових осіб органу державного нагляду (контролю) за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
У разі здійснення заходів державного нагляду (контролю) у приміщенні органу державного нагляду (контролю) такі заходи державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися за відсутності суб’єкта господарювання (керівника юридичної особи чи фізичної особи - підприємця) або уповноваженої ним особи, за умови що він був повідомлений про початок здійснення таких заходів.
13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов’язана із збиранням інформації з метою отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається здійсненням заходів державного нагляду (контролю).
14. Під час та після здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов’язана зберігати та не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб’єкта господарювання, доступ до якої обмежено відповідно до статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Інформація, доступ до якої обмежено відповідно до закону, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), використовується виключно в порядку, встановленому законом.
Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею та конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання, відповідно до закону.
Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов’язана здійснювати опрацювання персональних даних суб’єкта господарювання відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
15. Планові чи позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються виключно в межах переліку питань, визначених в уніфікованій формі акта, що складається за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
16. Усі документи, у тому числі розпорядчі, що стосуються здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу (за наявності технічної можливості - в електронній формі) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
17. У разі якщо в перший день здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) виявила за зазначеною в посвідченні (направленні) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) адресою місцезнаходження суб’єкта господарювання його відсутність та встановила іншу адресу місцезнаходження такого суб’єкта господарювання, такий захід державного нагляду (контролю) може здійснюватися за нововстановленою адресою, про що зазначається в акті, складеному за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю). При цьому здійснення заходів державного нагляду (контролю) за іншою адресою місцезнаходження суб’єкта господарювання, ніж зазначено в посвідченні (направленні) на здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до цієї частини, не вважається створенням перешкод посадовим особам органу державного нагляду (контролю) з боку суб’єкта господарювання.
18. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатація територій, будинків, будівель, споруд та їхніх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктами господарювання тимчасово повністю або частково припиняються (зупиняються) лише за рішенням суду.
19. Планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю), розпочаті до введення воєнного стану, надзвичайного стану, виникнення надзвичайної ситуації, встановлення карантину, за результатами яких не складено актів відповідно до вимог частини першої статті 10 цього Закону, вважаються такими, що не відбулися.
Стаття 5. Інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю)
1. Інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю) створюється та функціонує з метою забезпечення суб’єктів господарювання та органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформацією про заходи державного нагляду (контролю).
2. До інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) вносяться:
відомості про юридичних осіб - найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, адреса місцезнаходження, види діяльності, наявність документів дозвільного характеру, ліцензій або декларацій про провадження господарської діяльності, якщо таке декларування встановлено законом, належність до суб’єктів мікро-, малого, середнього та великого підприємництва, ступінь ризику від провадження господарської діяльності;
відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія (за наявності), номер та серія (за наявності) паспорта громадянина України - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному податковому органу та мають відмітку в паспорті), адреса місцезнаходження, види діяльності, наявність документів дозвільного характеру, ліцензій або декларацій про провадження господарської діяльності, якщо таке декларування встановлено законом, належність до суб’єктів мікро-, малого, середнього та великого підприємництва, ступінь ризику від провадження господарської діяльності;
відомості про відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб, у тому числі постійні представництва, зареєстровані на території України згідно із законодавством, - найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, адреса місцезнаходження, види діяльності, наявність документів дозвільного характеру, ліцензій або декларацій про провадження господарської діяльності, якщо таке декларування встановлено законом, ступінь ризику від провадження господарської діяльності;
найменування органів державного нагляду (контролю);
сфери державного нагляду (контролю);
перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), з наведенням гіперпосилань на кожний такий нормативно-правовий акт та з посиланням на офіційні вебсайти органів державної влади, на яких розміщуються такі нормативно-правові акти;
перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), з наведенням гіперпосилань на цей перелік та з посиланням на офіційні вебсайти органів державної влади, на яких розміщується така інформація;
перелік уніфікованих форм актів, що складаються за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), з наведенням гіперпосилань на цей перелік та з посиланням на офіційні вебсайти органів державної влади, на яких розміщується така інформація;
річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) та технічний перелік комплексних планових заходів державного нагляду (контролю);
звіти про виконання річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік;
звіти про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік;
відомості про накази (рішення, розпорядження), місце здійснення заходів державного нагляду (контролю), строки, типи, підстави та предмет здійснення заходів державного нагляду (контролю), найменування органів державного нагляду (контролю), прізвища, ініціали (ініціал власного імені) та посади посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що зазначені у посвідченнях (направленнях) на здійснення заходів державного нагляду (контролю), рішення та/або погодження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), визначені законом, електронні копії наказів (рішень, розпоряджень), посвідчень (направлень), а також документи, що стали підставою для здійснення заходів державного нагляду (контролю), крім відомостей та документів, що містять інформацію з обмеженим доступом;
відомості про заходи державного нагляду (контролю) та стан їх здійснення з додаванням електронної копії оригіналу акта, складеного за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), а якщо заходи державного нагляду (контролю) не відбулися - з додаванням електронної копії оригіналу акта (іншого документа) про неможливість здійснення заходів державного нагляду (контролю), крім відомостей та документів, що містять інформацію з обмеженим доступом;
текст розпорядчого документа про необхідність усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та електронна копія оригіналу такого документа, крім відомостей та документів, що містять інформацію з обмеженим доступом;
відомості про санкції та/або інші заходи реагування, застосовані до суб’єкта господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) та/або за результатами здійснення таких заходів;
відомості про результати виконання суб’єктами господарювання розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю);
відомості про результати оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного нагляду (контролю) та їхніх посадових осіб;
відомості про результати розгляду спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю) звернень суб’єктів господарювання щодо дій чи бездіяльності посадових осіб органів державного нагляду (контролю);
відомості про рейтинг суб’єктів господарювання;
відомості про аудиторів у сфері державного нагляду (контролю) та суб’єктів аудиту;
аудиторські висновки, якими встановлено дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у відповідних сферах;
відомості про укладені суб’єктами господарювання договори страхування відповідальності за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства;
навчальні та консультаційні матеріали і роз’яснення загального характеру (попереджувальні заходи);
відомості про настання подій та негативних наслідків від провадження господарської діяльності із зазначенням їхнього масштабу, що призвели до негативного впливу на життя та здоров’я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави;
рішення судів про визнання протиправними рішень, прийнятих під час та/або за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю), та/або незаконними дій (бездіяльності) посадових осіб органів державного нагляду (контролю), вчинених під час та/або за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю).
3. Таємна інформація до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) не вноситься. У разі якщо документ містить таємну інформацію, з такого документа до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) вноситься лише інформація, яка не є таємною. Інша інформація з обмеженим доступом до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) вноситься з урахуванням встановлених законом вимог щодо доступу до такої інформації.
Конфіденційна інформація вноситься до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) за письмовою згодою власника такої конфіденційної інформації.
Орган державного нагляду (контролю) зобов’язаний поінформувати суб’єкта господарювання (власника конфіденційної інформації) про можливість внесення конфіденційної інформації до інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).
4. Доступ до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), крім відомостей про рейтинг суб’єктів господарювання, відомостей, доступ до яких обмежено відповідно до статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", та інформації з обмеженим доступом відповідно до статті 21 Закону України "Про інформацію", здійснюється через мережу Інтернет та є відкритим і безоплатним. Доступ суб’єкта господарювання до відомостей інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) про рейтинг суб’єктів господарювання здійснюється через особистий електронний кабінет в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю).
5. Під час створення інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) забезпечуються її сумісність та електронна інформаційна взаємодія з іншими електронними інформаційними ресурсами суб’єктів електронної взаємодії за допомогою програмних інтерфейсів електронних інформаційних ресурсів.
6. В інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) інформація обробляється відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Органи державного нагляду (контролю), спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) є володільцями інформації в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю), яку вони вносять до системи, та їм належать права на таку інформацію.
7. Інтегрована інформаційно-комунікаційна система державного нагляду (контролю) є об’єктом права державної власності (майнові та немайнові права).
8. Створення та функціонування інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) забезпечує спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю), який є її власником (держателем).
9. Власником і розпорядником інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) є держава в особі спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).
Органи державного нагляду (контролю), спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю) є володільцями інформації в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю), яку вони вносять до системи, та їм належать права на таку інформацію.
Технічним адміністратором інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) є державне підприємство, визначене спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю), яке здійснює заходи з адміністрування і програмного супроводження інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), відповідає за збереження її даних, здійснює їх захист від несанкціонованого доступу та знищення.
10. Порядок створення і функціонування інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення таких відомостей затверджуються Кабінетом Міністрів України.
11. Відомості, визначені частиною другою цієї статті, вносять до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) відповідно до компетенції органи державного нагляду (контролю) та спеціально уповноважений орган з питань державного нагляду (контролю).
Суб’єкт господарювання під час реєстрації в особистому електронному кабінеті інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) додатково може внести інші відомості, зокрема номер телефону та адресу електронної пошти, які вважатимуться офіційними каналами комунікації та в подальшому використовуватимуться для обміну інформацією та документами між таким суб’єктом господарювання та органом державного нагляду (контролю). Внесення таких відомостей в особистому електронному кабінеті суб’єкта господарювання вважається наданням ним згоди на обмін інформацією та документами з органом державного нагляду (контролю) зазначеними засобами комунікації.
12. Органи державного нагляду (контролю), на діяльність яких не поширюється дія цього Закону, забезпечують внесення відомостей, передбачених частиною другою цієї статті, до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) безпосередньо або шляхом обміну інформацією між власною системою та інтегрованою інформаційно-комунікаційною системою державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри" та інших законодавчих актів, що регулюють процес взаємодії електронних реєстрів та/або інформаційно-комунікаційних систем та не суперечать виконанню міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
13. У разі якщо органи державного нагляду (контролю), що здійснюють заходи державного нагляду (контролю) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, використовують замість інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю) іншу електронну систему, вони зобов’язані забезпечити обмін даними, передбаченими частиною другою цієї статті, відповідно до визначеного законодавством порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Стаття 6. Планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю)
1. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органами державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити найменування та адресу місцезнаходження суб’єкта господарювання, сферу державного нагляду (контролю), дату початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) заборонено, крім випадків зміни найменування та/або адреси місцезнаходження суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Здійснення протягом планового періоду більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) в одній і тій самій сфері державного нагляду (контролю) щодо одного і того самого суб’єкта господарювання заборонено.
Планові заходи державного нагляду (контролю) можуть здійснюватися протягом періоду здійснення одного планового заходу одночасно за всіма адресами місцезнаходження суб’єкта господарювання.
Включення суб’єкта господарювання до плану (планів) здійснення заходів державного нагляду (контролю) органу (органів) державного нагляду (контролю) у кількох сферах державного нагляду (контролю) є підставою для здійснення щодо такого суб’єкта господарювання комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) одночасно всіма такими органами державного нагляду (контролю).
2. Щороку, не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому періоду, органи державного нагляду (контролю) в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) формують:
рейтинг суб’єктів господарювання, який щороку оновлюється;
проекти річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період з урахуванням рейтингу суб’єктів господарювання та ступенів ризику від провадження господарської діяльності.
Після 15 жовтня року, що передує плановому періоду, внесення змін до сформованих проектів річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) на плановий період щодо внесення нових суб’єктів господарювання та сфер державного нагляду (контролю) заборонено. Зміни можуть вноситися лише у разі зміни найменування та/або адреси місцезнаходження суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
З 16 жовтня року, що передує плановому періоду, в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) в автоматичному режимі на підставі проектів річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період, внесених органами державного нагляду (контролю) до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), формується технічний перелік комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) та визначаються дати початку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю).
Суб’єкт господарювання має право відмовитися від здійснення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю), звернувшись у паперовій формі (рекомендованим листом) та/або через особистий електронний кабінет (з використанням кваліфікованого електронного підпису) в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) не пізніше 10 листопада року, що передує плановому періоду, до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), який виключає такого суб’єкта господарювання з технічного переліку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) та через свій особистий електронний кабінет повідомляє про таке виключення відповідний орган державного нагляду (контролю). У такому разі дата початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання визначається відповідно до проектів річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю).
У разі виникнення потреби у внесенні змін до технічного переліку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) не пізніше 10 листопада року, що передує плановому періоду, звертаються з відповідними пропозиціями у паперовій формі та/або через особистий електронний кабінет до спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю), який має право вносити такі зміни.
З 16 листопада року, що передує плановому періоду, технічний перелік комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) вважається остаточно сформованим та розміщується у відкритому доступі в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю).
Не пізніше 1 грудня року, що передує плановому періоду, затверджені органами державного нагляду (контролю) річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період розміщуються у відкритому доступі в інтегрованій інформаційно-комунікаційній системі державного нагляду (контролю) та оприлюднюються ними на своїх офіційних вебсайтах.
Вимоги до оформлення річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), звітів про їх виконання, технічного переліку комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) щодо внесення до них змін затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, за пропозиціями спеціально уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю).
3. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення державного нагляду (контролю), затверджують річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) за окремими сферами державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому цим Законом.
4. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), розробляються спеціально уповноваженим органом з питань державного нагляду (контролю) та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), повинна передбачати, зокрема, оцінку імовірності настання небезпечних подій та негативних наслідків від провадження господарської діяльності, масштабу, виду та сфери діяльності, наявності порушень вимог законодавства у діяльності суб’єктів господарювання в минулому (крім новостворених), а також механізм нарахування суми балів кожному суб’єкту господарювання (об’єкту) залежно від ступеня ризику.
Суб’єкт господарювання має право звернутися до органу державного нагляду (контролю) у відповідній сфері за роз’ясненням щодо віднесення його до певного ступеня ризику від провадження господарської діяльності, а також щодо перегляду ступеня ризику у разі зміни умов його господарської діяльності в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".
Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері державного нагляду (контролю) критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, а також кількість балів, що нараховується за кожним з показників таких критеріїв.
З урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері державного нагляду (контролю), усі суб’єкти господарювання, які підлягають державному нагляду (контролю), відносяться до одного із трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.
Якщо необхідно, для цілей державного нагляду (контролю) законами у відповідних сферах може бути встановлено більше ступенів ризику.
Залежно від ступеня ризику від провадження суб’єктом господарювання господарської діяльності орган державного нагляду (контролю) визначає періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю).
У разі якщо суб’єкту господарювання на праві власності, володіння або користування належить більше одного нерухомого об’єкта (приміщення, будівлі, споруди, земельної ділянки та/або території), у межах яких провадиться господарська діяльність, кількість балів за всіма критеріями може нараховуватися окремо щодо кожного такого об’єкта, якщо це передбачено відповідними критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
У такому разі ступінь ризику суб’єкта господарювання визначається як найвищий із ступенів ризику його об’єктів. Періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо кожного об’єкта, що належить суб’єкту господарювання, визначається окремо відповідно до ступеня ризику такого об’єкта.
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного органу державного нагляду (контролю).
Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері, шляхом розміщення на своєму офіційному вебсайті з внесенням відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).
Орган державного нагляду (контролю) відповідно до предмета здійснення державного нагляду (контролю) та з урахуванням ступеня ризику суб’єкта господарювання визначає перелік питань для здійснення заходів державного нагляду (контролю) (далі - перелік питань).
Якщо збільшення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) не суперечить міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, кожний наступний плановий захід державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання здійснюється не раніше закінчення періоду, встановленого для відповідного ступеня ризику суб’єкта господарювання, збільшеного у 1,5 разу, за наявності таких підстав:
за результатами не менш як двох останніх планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), що здійснювалися протягом останніх двох років, не виявлено фактів порушення вимог законодавства у відповідній сфері;
наявність позитивного аудиторського висновку щодо стану дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
Максимальна періодичність проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання, віднесених до високого та середнього ступенів ризику, з урахуванням положень цієї частини не може перевищувати п’яти років.
Уніфіковані форми актів, що складаються за результатами здійснення планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю), з переліком питань затверджуються відповідним органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному вебсайті протягом п’яти робочих днів з дня набрання ними чинності з внесенням відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю).
5. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб’єктів господарювання, які віднесені до:
високого ступеня ризику, - не частіше одного разу на один рік;
середнього ступеня ризику, - не частіше одного разу на три роки;
незначного ступеня ризику, - не частіше одного разу на п’ять років.
6. Законом може бути встановлено більшу періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, на період дії договору страхування, укладеного такими суб’єктами господарювання на строк не менш як на один рік, у разі якщо законом у відповідній сфері господарської діяльності передбачено страхування відповідальності за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства.
На період дії договору страхування, укладеного суб’єктами господарювання на строк не менш як на один рік, які віднесені до незначного ступеня ризику, у разі якщо законом у відповідній сфері господарської діяльності передбачено страхування відповідальності за шкоду, яку може бути завдано внаслідок порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства, планові заходи державного нагляду (контролю) не здійснюються.
