• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року

Кабінет Міністрів України  | Розпорядження, План, Критерії, Стратегія від 09.12.2022 № 1134-р
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, План, Критерії, Стратегія
  • Дата: 09.12.2022
  • Номер: 1134-р
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, План, Критерії, Стратегія
  • Дата: 09.12.2022
  • Номер: 1134-р
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
підготовка та впровадження планів управління ризиками затоплення відповідно до законодавства та положень Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку і управління ризиками затоплення;
включення до планів управління річковими басейнами заходів з управління ризиками виникнення посух для районів річкових басейнів, забезпечення їх подальшого виконання;
впровадження заходів з пом’якшення негативних наслідків зміни клімату через скорочення попиту на воду для зрошення, зміну строків вирощування культур, їх асортименту, методу зрошення і розмірів площі, що обробляється, а також підвищення ефективності водокористування шляхом повторного використання води та практики сталого використання водних ресурсів;
стимулювання дослідження щодо змін кількісних характеристик водних ресурсів України внаслідок зміни клімату;
розроблення та включення до планів управління річковими басейнами заходів з адаптації до зміни клімату з урахуванням середньо- та довгострокових сценаріїв зміни клімату.
Завданнями з досягнення цілі 5 є:
формування наукових програмних засад інтегрованого управління водними ресурсами до 2030 року;
розроблення керівництва з імплементації принципів Організації економічного співробітництва та розвитку щодо водного врядування на басейновому і територіальному рівні;
проведення системного аналізу водного законодавства щодо його узгодженості з вимогами законодавства ЄС та цілями сталого розвитку для успішної реалізації цієї Стратегії;
реалізація інфраструктурних проектів, що мають на меті значну зміну гідроморфологічних характеристик водних об’єктів, з урахуванням вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" в контексті забезпечення водно-екологічної безпеки України;
підвищення ефективності державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, зокрема шляхом посилення взаємодії Держекоінспекції з басейновими радами, її технічного та кадрового оновлення, організації діяльності громадських інспекторів з охорони довкілля, оприлюднення результатів здійснених заходів державного нагляду (контролю);
створення на суспільному телебаченні цільових програм, соціальної реклами та роликів, спрямованих на роз’яснення прав і ролі кожної людини в охороні природних водних екосистем, з метою формування небайдужого ставлення до нагальних екологічних проблем і боротьби з порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
проведення постійних інформаційних заходів з метою підвищення екологічної освіти у частині ощадливого використання та охорони від забруднення водних об’єктів і підвищення рівня громадської підтримки реалізації цієї Стратегії;
створення належних правових та організаційних умов для участі громадськості та територіальних громад у процесі інтегрованого управління водними ресурсами (зокрема басейнових рад) та здійсненні громадського екологічного контролю, зокрема сприяння встановленню постів громадського моніторингу для здійснення добровільних оперативних спостережень за основними показниками якості води (на буях, опорах водогосподарських спорудах та в інших місцях з дотриманням техніки безпеки та забезпеченням єдності вимірювань);
впровадження з 1 січня 2025 р. планів управління річковими басейнами для встановлених дев’яти районів річкових басейнів, забезпечення їх перегляду кожні шість років;
забезпечення підготовки та подальшого оновлення планів управління річковими басейнами;
оприлюднення на офіційному веб-сайті Держводагентства інформації про хід підготовки планів управління річковими басейнами та планів управління ризиками затоплення;
поступовий перехід на управління транскордонними водотоками виключно на основі дво- та багатосторонніх басейнових договорів;
завершення переходу від адміністративно-територіальної моделі управління водними ресурсами до інтегрованого управління за басейновим принципом, що, зокрема, передбачає посилення відповідальності басейнових управлінь водними ресурсами та басейнових рад за досягнення екологічних цілей планів управління річковими басейнами, зокрема щодо забезпечення ними ефективної міжвідомчої координації всіх суб’єктів, які здійснюють розроблення планів управління річковими басейнами, та виконавців, відповідальних за виконання планів управління річковими басейнами у частині відповідного району річкового басейну; розгляд питання щодо організаційно-правових можливостей реєстрації басейнових управлінь водних ресурсів, що належать до сфери управління Держводагентства, на правах юридичної особи з отриманням ними прав розпорядження бюджетними коштами, які формуються за рахунок надходжень від платників рентної плати за спеціальне використання води, що здійснюється у межах визначеного району річкового басейну, та платників екологічного податку, які здійснюють скидання забруднюючих речовин до водних об’єктів цього ж району річкового басейну, а також інших джерел, не заборонених законодавством; покладення на басейнові управління водних ресурсів координаційних функцій з виконання планів управління річковими басейнами та досягнення визначених у них екологічних цілей; здійснення на основі оцінки національного водоресурсного потенціалу концептуального перегляду питання регулювання використання води та забруднення водних об’єктів з метою забезпечення покриття витрат за водні послуги, включаючи екологічні та ресурсні витрати, зокрема:
- розроблення правових передумов для забезпечення покриття витрат за водні послуги, включаючи екологічні та ресурсні витрати, відповідно до результатів економічного аналізу, проведеного у рамках підготовки планів управління річковими басейнами за принципами "забруднювач платить", "водокористувач платить";
- деталізація та вдосконалення законодавства про концесії з метою розширення прав територіальних громад щодо використання концесійних механізмів під час провадження господарської діяльності, стимулювання конкуренції та підвищення прозорості процесів укладення договорів концесії та оренди, подолання корупційних схем використання водних ресурсів як об’єктів доходу третіми особами; детінізація сфери водокористування шляхом створення муніципальних геоінформаційних систем обліку, використання та оцінки екологічного стану водних об’єктів, що перебувають у розпорядженні територіальних громад;
- розроблення простих у застосуванні алгоритмів з обрахунку та обґрунтування соціально-економічної доцільності (вигоди) під час виконання завдань з реалізації водної політики, зокрема досягнення цілей водної політики та кількісної оцінки очікуваного екологічного ефекту від її подальшої реалізації; запровадження застосування таких алгоритмів у рамках експлуатації автоматизованих інформаційних систем; правове та організаційне вирішення питань щодо запровадження інтегрованого дозволу, найкращих доступних технологій та методів управління як дієвих засад технологічного регулювання та контролю; вдосконалення співробітництва держави, бізнесу та науки для впровадження інновацій, поглиблення наукових досліджень, розширення їх цільового фінансування та впровадження отриманих результатів під час реалізації цієї Стратегії;
- формування нових сучасних підходів до навчання спеціалістів з управління, охорони та відтворення водних ресурсів відповідно до завдань з інтегрованого управління водними ресурсами шляхом вивчення та застосування передового міжнародного досвіду;
- підвищення кваліфікації державних службовців, що працюють у сфері управління, охорони та відтворення водних ресурсів, з питань екологічного, економічного та соціального обґрунтування, підготовки, погодження, схвалення та реалізації водно-орієнтованих інвестиційних проектів;
- сприяння створенню в Україні відповідного консалтингу на ринку послуг;
- поетапне збільшення кількості станцій у програмах моніторингу вод відповідно до європейських нормативів;
- оптимізація мережі хімічних лабораторій з екологічного моніторингу вод з метою запобігання дублюванню та їх максимального спрямування на задоволення інформаційних потреб державного природоохоронного управління з використанням оновленого технічного та кадрового потенціалу, поетапне створення в Україні ринку лабораторно-аналітичних послуг;
- розроблення структури наборів даних за напрямом "водні ресурси" та забезпечення їх регулярного оприлюднення суб’єктами державного моніторингу вод у форматі відкритих даних на інтернет-ресурсах, зокрема середньомісячних значень щодо показників кількості та якості води поверхневих (прісних і морських) та підземних водних масивів;
- забезпечення використання екологічних даних та екологічної інформації (включаючи геопросторові дані та дані дистанційного зондування Землі) в процесі прийняття рішень у сфері раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, забезпечення ефективного стратегічного планування і кризового менеджменту;
утворення міжвідомчої робочої групи з питань водної політики для координації дій з реалізації цієї Стратегії;
розроблення методик визначення збитків, завданих водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Реалізація цієї Стратегії запланована на період до 2050 року чотирма етапами, що передбачають:
перший етап - підготовчий (2022-2024 роки) - визначення правових та організаційних засад з підвищення рівня водної безпеки, зокрема внесення відповідних змін до актів законодавства та підготовку нових нормативно-правових актів, що спрямовані на реалізацію цієї Стратегії; виконання операційного плану реалізації у 2022-2024 роках цієї Стратегії, зокрема:
- розроблення проектів перших планів управління ризиками затоплення та їх затвердження Кабінетом Міністрів України;
- розроблення проектів перших планів управління річковими басейнами для кожного району річкового басейну та проведення консультацій з громадськістю;
- схвалення проектів планів управління річковими басейнами басейновими радами та їх затвердження Кабінетом Міністрів України.
Протягом зазначеного етапу будуть досягнуті такі показники з досягнення цілей цієї Стратегії:
показники з досягнення цілі 1, зазначені у додатку, зокрема в повному обсязі показники, строк досягнення яких передбачено в 2022-2024 роках, а також частково не менше 60 відсотків показники, строк досягнення яких передбачено в 2025 році;
показники з досягнення цілей 2-5, зазначені у розділі "Стратегічні цілі та показники їх досягнення" цієї Стратегії, зокрема ті, що передбачають підготовку нормативно-правових актів, спрямованих на подальшу реалізацію цієї Стратегії;
другий етап - дослідне впровадження (2025-2030 роки) - виконання перших планів управління річковими басейнами та планів управління ризиками затоплення та початок процесу їх оновлення, зокрема:
- досягнення "доброго" екологічного та хімічного стану поверхневих водних масивів;
- досягнення "доброго" екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод;
- досягнення "доброго" кількісного та хімічного стану масивів підземних вод.
За результатами другого етапу реалізації цієї Стратегії в разі потреби будуть внесені зміни до законодавства, що сприятиме підвищенню ефективності впровадження планів управління річковими басейнами на наступний період, а також Цілей сталого розвитку.
Реалізація другого етапу дасть змогу отримати такі результати, як зменшення ризиків виникнення захворювань населення, пов’язаних із споживанням питної води неналежної якості; залучення інвестиційних ресурсів до оптимізації централізованого водопостачання та водовідведення, а також очищення міських стічних вод, що стануть невід’ємними складовими частинами комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій тощо; зменшення потенційних збитків, що можуть бути завдані водним екосистемам, рибному господарству внаслідок шкідливого біологічного та фізичного (теплового) впливу на водойми; забезпечення заощадження прісноводних ресурсів за рахунок зменшення втрат води, підвищення рівня водоефективності промислового та сільськогосподарського виробництва і сфери житлово-комунального господарства, поліпшення ефективності обліку води та нагляду (контролю) за додержанням вимог щодо здійснення спеціального водокористування.
Протягом зазначеного етапу будуть досягнуті такі показники з досягнення цілей цієї Стратегії:
показники з досягнення цілі 1, строк досягнення яких передбачено в 2030 році;
показники з досягнення цілей 2-5, зазначені у розділі "Стратегічні цілі та показники їх досягнення" цієї Стратегії;
показники у рамках виконання протягом 2025-2030 років планів управління річковими басейнами і планів управління ризиками затоплення;
третій етап - операційне впровадження (2031-2042 роки) -виконання оновлених планів управління річковими басейнами та планів управління ризиками затоплення (другого та третього шестирічних циклів впровадження), зокрема:
- підтримання "доброго" екологічного та хімічного стану поверхневих водних масивів;
- підтримання "доброго" екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод;
- підтримання "доброго" кількісного та хімічного стану масивів підземних вод.
Реалізація третього етапу дасть змогу отримати такі результати:
досягнення суттєвого зменшення втрат питної води, а також заощадження коштів, необхідних для здійснення питного водопостачання;
зменшення хімічного та мікробного забруднення ґрунтових вод, які гідравлічно пов’язані з поверхневими водними об’єктами;
поетапне досягнення та забезпечення підтримання "доброго" хімічного стану масивів поверхневих вод;
забезпечення поліпшення якості води як в місцях забору води для потреб централізованого водопостачання, так і на ділянках водних об’єктів, що використовуються населенням для рекреації та оздоровлення;
зменшення обсягу надходжень на очисні споруди міст сполук важких металів та стійких органічних забруднюючих речовин, що підвищить рівень очищення та забезпечить можливість використання післяочисного мулу для потреб сільськогосподарського виробництва, будівництва доріг тощо;
зменшення втрат стоку річок як основних постачальників прісної води;
зниження негативного впливу зміни клімату, зменшення збитків від посух;
зменшення потенційних збитків, що можуть бути завдані шкідливою дією вод, за рахунок удосконалення державної системи оперативного реагування на несприятливі природні явища.
Протягом реалізації третього етапу будуть досягнуті такі показники з досягнення цілей цієї Стратегії:
показники з досягнення цілей 2-5, зазначені у розділі "Стратегічні цілі та показники їх досягнення" цієї Стратегії, зокрема щодо підтримання "доброго" екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод, для яких досягнуті зазначені цілі протягом 2025-2030 років;
показники у рамках виконання протягом 2031-2042 років планів управління річковими басейнами і планів управління ризиками затоплення;
четвертий етап - коригувальне впровадження (2043-2050 роки) - у цілому виконання міжнародних зобов’язань України, пов’язаних з імплементацією законодавства ЄС, та досягнення Цілей сталого розвитку, виконання оновлених планів управління річковими басейнами і планів управління ризиками затоплення (четвертого шестирічного циклу впровадження), перегляд механізмів та інструментів їх виконання, зокрема:
- підтримання "доброго" екологічного та хімічного стану поверхневих водних масивів;
- підтримання "доброго" екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод;
- підтримання "доброго" кількісного та хімічного стану масивів підземних вод.
Реалізація четвертого етапу дасть змогу отримати такі результати:
виконання у цілому міжнародних зобов’язань України, пов’язаних з імплементацією законодавства ЄС;
скасування залежності економічного та соціального зростання від збільшення хімічного, радіоактивного, мікробного забруднення водних об’єктів, шкідливого біологічного та фізичного (теплового) впливу на водойми, а також використання водних та інших природних ресурсів у районі річкового басейну; стабілізація або поступове збільшення водності річок, що сприятиме відновленню їх екологічного стану та поліпшенню самоочисної здатності водойм.
Заходи з реалізації цієї Стратегії здійснюються згідно з принципом "вода платить за воду" за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі міжнародної технічної та фінансової допомоги.
Протягом реалізації четвертого етапу будуть досягнуті такі показники з досягнення цілей цієї Стратегії:
показники з досягнення цілей 2-5, зазначені у розділі "Стратегічні цілі та показники їх досягнення" цієї Стратегії, зокрема щодо підтримання "доброго" екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод, для яких досягнуті зазначені екологічні цілі протягом 2025-2042 років;
показники у рамках виконання протягом 2043-2050 років планів управління річковими басейнами і планів управління ризиками затоплення.
Реалізація першого - четвертого етапів не потребує додаткових фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів, а здійснюється в межах фінансування, визначеного в державних бюджетних програмах, а також кадрового та технічного забезпечення, наявного в органах державної влади, відповідальних за реалізацію цієї Стратегії.
Ця Стратегія є документом, який визначає стратегічні цілі і завдання державної політики щодо охорони поверхневих, підземних та морських вод на коротко-, середньо- та довгостроковий період, тому її реалізація не передбачає додаткового фінансування з державного чи місцевих бюджетів.
Досягнення встановлених цією Стратегією цілей і завдань здійснюється шляхом їх урахування під час формування та забезпечення реалізації політики щодо розвитку окремих галузей економіки, що сприятиме узгодженню галузевих політик для підвищення рівня водної безпеки та скорочення до прийнятного рівня ризиків, пов’язаних з управлінням водними ресурсами на засадах сталого інтегрованого управління водними ресурсами.
Досягнення встановлених стратегічних цілей і завдань цієї Стратегії передбачає також виконання:
операційного плану реалізації у 2022-2024 роках цієї Стратегії;
Державної стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155);
планів управління річковими басейнами (починаючи з 1 січня 2025 р.);
планів управління ризиками затоплення;
плану дій для досягнення та підтримання "доброго" екологічного стану Азовського та Чорного морів.
Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування
Загальна координація дій з реалізації цієї Стратегії забезпечується Міндовкіллям. З цією метою утворюється міжвідомча робоча група з питань реалізації водної політики за участю представників органів державної влади та громадськості. Координацію дій з виконання планів управління річковими басейнами на рівні районів річкових басейнів здійснює Держводагентство та басейнові управління водних ресурсів. Міндовкілля разом з іншими центральними органами виконавчої влади проводить моніторинг і оцінку стану досягнення цілей, визначених цією Стратегією, та готує річні звіти щодо реалізації цієї Стратегії (відповідно до показників досягнення її цілей, екологічних цілей, визначених у планах управління річковими басейнами), а також раз на шість років починаючи з 2031 року - національну доповідь про досягнення цілей цієї Стратегії та екологічних цілей, визначених у планах управління річковими басейнами. Річні звіти про хід і результати реалізації цієї Стратегії Міндовкілля подає Кабінетові Міністрів України щороку до 1 червня року, що настає за звітним періодом.
Підготовка планів управління річковими басейнами здійснюється до 2024 року для проведення оцінки досягнень і порівняння результативності запропонованих цією Стратегією показників.
Річні звіти оприлюднюються щороку до 1 червня року, що настає за звітним періодом, на офіційному веб-сайті Міндовкілля.
Міндовкілля готує національну доповідь про досягнення цілей цієї Стратегії та подає її на розгляд Кабінету Міністрів України до 30 грудня року, що настає після завершення шестирічного періоду виконання планів управління річковими басейнами (2031 рік).
Показники досягнення цілей оцінюються Міндовкіллям та у разі потреби коригуються кожні шість років.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації цієї Стратегії, забезпечують відповідно до їх компетенції проведення моніторингу стану її реалізації, оцінку стану виконання завдань та подають Міндовкіллю відповідну інформацію для її узагальнення та підготовки:
до 1 квітня року, що настає за звітним періодом, - річних звітів;
до 30 червня року, що настає після завершення шестирічного періоду виконання планів управління річковими басейнами, - національної доповіді про досягнення цілей цієї Стратегії.
Додаток
до Стратегії
ІНДИКАТОРИ ТА КРИТЕРІЇ ДОСЯГНЕННЯ
цілі 1 "Забезпечення рівного доступу до якісної і безпечної для здоров’я людини питної води і належних санітарно-профілактичних заходів" Водної стратегії України на період до 2050 року*
Індикатор Критерії досягнення
Якість питної води, що подається населенню
1. Забезпечення безпечності та якості питної води за мікробіологічними показниками, зокрема шляхом зменшення кількості питної води, що не відповідає нормативам за мікробіологічними показниками відсоток проб, що не відповідають нормативам за мікробіологічними показниками (кишкова паличка (E.coli) та ентерококи):
у 2024 році міські водопроводи - 3 відсотки, сільські водопроводи - 6 відсотків, нецентралізоване водопостачання - 17 відсотків;
у 2027 році міські водопроводи - 2 відсотки, сільські водопроводи - 3 відсотки, нецентралізоване водопостачання - 16 відсотків
2. Забезпечення безпечності та якості питної води за хімічним складом, зокрема шляхом зменшення кількості питної води, що не відповідає нормативам за хімічними показниками відсоток проб, що не відповідають нормативам за хімічними показниками:
у 2024 році міські водопроводи - 12 відсотків, сільські водопроводи - 22 відсотки, нецентралізоване водопостачання - 31,6 відсотка;
у 2027 році міські водопроводи - 7 відсотків, сільські водопроводи - 15 відсотків, нецентралізоване водопостачання - 30 відсотків
3. Забезпечення акредитації випробувальних лабораторій МОЗ і Держпродспоживслужби та проведення вимірювань лабораторіями підприємств питного водопостачання та інших організацій, що проводять/здійснюють моніторинг/контроль якості питної води та вод, відповідно до Протоколу про воду та здоров’я до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер 1992 року
(далі - Протокол про воду і здоров’я)
питома вага обласних та міжрайонних акредитованих випробувальних лабораторій МОЗ та Держпродспоживслужби:
2025 рік - 30-50 відсотків;
2030 рік - 100 відсотків
частка лабораторій підприємств питного водопостачання, що уповноважені на проведення вимірювань, у 2025 році - 100 відсотків
частка лабораторій суб’єктів державного моніторингу вод, які проводять моніторинг відповідно до Порядку здійснення державного моніторингу вод
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 76, ст. 2537), у 2025 році - 100 відсотків
Скорочення спалахів та випадків захворювань, пов’язаних з водою
4. Зниження рівня захворюваності населення на холеру, шигельоз, ентерити, викликані ентерогеморагічною кишковою паличкою, ентерити, викликані єрсінія ентероколітикою, вірусний гепатит А, черевний тиф тощо, водно-нітратну метгемоглобінемію, в тому числі пов’язані із вживанням неякісної питної води, що реєструються як спалахи кількість випадків захворювання в абсолютних значеннях (всі фактори передачі) серед населення у 2027 році на:
холеру - 0;
шигельоз - до 800;
черевний тиф - 0;
вірусний гепатит А - до 2500;
ентерити, викликані єрсінія ентероколітікою, - до 80;
ротавірусний ентерит - 12000;
кампілобактеріальний ентерит - 130;
криптоспоридіоз - 20;
лямбліоз - 10500;
хвороба легіонерів - 0;
водно-нітратна метгемоглобінемія - 0;
інфекційні хвороби, пов’язані із вживанням неякісної питної води, - 0
Доступ до питної води
5. Приведення законодавства у відповідність з Протоколом про воду та здоров’я
щодо забезпечення "рівного доступу", права на воду та належних санітарно-профілактичних заходів
зміни до законодавства щодо забезпечення доступу до питної води, санітарно-профілактичних заходів, права на воду, права на належні санітарно-профілактичні заходи, внесені до 2023 року
середній обсяг добового використання води на одну особу для жителів міст у 2025 році - не менше 130 літрів
середній обсяг добового використання води на одну особу для жителів сіл:
у 2025 році - не менше 100 літрів;
у 2030 році - не менше 130 літрів
частка міського населення, що має доступ до безпечної та економічно доступної питної води, у 2025 році - 100 відсотків
частка міського населення, що підключена до систем централізованого водопостачання, у 2025 році - 100 відсотків
протяжність систем централізованого водопостачання, що відремонтовані або замінені (відсотків потреби):
у 2025 році - не менше 70 відсотків;
у 2030 році - не менше 90 відсотків
6. Забезпечення у повному обсязі доступу закладів дошкільної та загальної середньої освіти, медичних установ до якісної питної води частка закладів дошкільної та загальної середньої освіти, медичних установ, яким забезпечено доступ до централізованого питного водопостачання, у 2025 році - 100 відсотків
7. Збільшення кількості наданих послуг з централізованого водопостачання населенню в сільській місцевості шляхом скорочення географічної нерівності частка сільського населення, яке має доступ до централізованого водопостачання, у 2025 році - 28 відсотків
кількість побудованих та реконструйованих водозабірних споруд (включаючи водозабори підземних вод) із застосуванням новітніх технологій відповідно до встановленого режиму зон санітарної охорони:
у 2025 році - 68;
у 2030 році - 80
кількість збудованих та впроваджених станцій (установок) доочищення питної води із застосуванням новітніх технологій:
у 2025 році - 200;
у 2030 році - 500
8. Забезпечення доступу до питної води у Донецькій та Луганській областях проект нормативно-правового акта про затвердження програми доступу до питної води у Донецькій та Луганській областях, підготовлений у 2023 році
Доступ до умов санітарії
9. Забезпечення розвитку законодавчої бази відповідно до норм Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського Союзу (ЄС) щодо рівного доступу до санітарії Закон України "Про водовідведення стічних вод" та передбачені ним нормативно-правові акти, прийняті у 2023 році
10. Збільшення частки населення, що має доступ до належних санітарно-профілактичних заходів частка сільського населення, що має доступ до належних санітарно-профілактичних заходів:
2025 рік - 50 відсотків;
2030 рік - 80 відсотків
частка сільського населення, що має доступ до централізованого водовідведення:
2025 рік - 2 відсотки;
2030 рік - 2,5 відсотка
частка міського населення, що має доступ до належних санітарно-профілактичних заходів:
2025 рік - 70 відсотків;
2030 рік - 72 відсотки
протяжність міських систем централізованого водовідведення, що відремонтовані або замінені (відсотків потреби):
2025 рік - не менше 50 відсотків;
2030 рік - не менше 70 відсотків
11. Забезпечення доступу до 2025 року 100 відсотків закладів дошкільної та загальної середньої освіти, медичних установ та госпіталів до належних санітарно-профілактичних заходів частка закладів дошкільної та загальної середньої освіти, що підключені до систем централізованого водовідведення, відсотків
частка закладів дошкільної та загальної середньої освіти, що мають системи каналізації на вигріб, відсотків
частка закладів дошкільної та загальної середньої освіти, що не мають систем каналізації, у 2025 році - 0 відсотків
частка медичних установ та госпіталів, які мають доступ до систем централізованого водовідведення, відсотків
частка медичних установ та госпіталів, які мають каналізації на вигріб, у 2025 році - 100 відсотків
Рівень роботи колективних та інших систем водопостачання
12. Впровадження методики стимулюючого тарифоутворення та необхідних нормативно-правових актів методика стимулюючого тарифоутворення та необхідні нормативно-правові акти, прийняті до 2024 року
13. Врегулювання на законодавчому рівні питання щодо затвердження методики розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення зміни до законодавства у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення
частка територіальних громад, для яких розроблено схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення, відсотків
14. Забезпечення поступового переходу на більш безпечні способи та засоби знезараження питної води частка фільтрувальних станцій, що використовують газоподібний хлор для знезараження питної води, відсотків
15. Зниження рівня втрат води і технологічних витрат води в системах централізованого водопостачання з метою зменшення витрат матеріальних ресурсів у вартості питної води втрати та технологічні витрати води в системах централізованого водопостачання у 2025 році - до 29 відсотків
16. Зменшення витрат електроенергії в структурі виробничої собівартості послуг з централізованого водопостачання питомі витрати електроенергії в структурі виробничої собівартості послуг з централізованого водопостачання у 2025 році - до 35 відсотків
17. Зменшення кількості аварій систем централізованого водопостачання кількість аварій на кожен кілометр трубопроводів, зниження рівня аварійності на 3 відсотки на рік (вихідний показник - 3,1 аварії на 1 кілометр систем)
Рівень роботи колективних та інших санітарних систем
18. Зменшення кількості аварій систем централізованого водовідведення частка замінених зношених систем централізованого водовідведення на рік, відсотків
19. Заміна насосного обладнання в системах централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на більш ефективне та оптимальне для великих суб’єктів господарювання частка заміненого насосного обладнання в системах централізованого водопостачання:
2025 рік - 25 відсотків;
2030 рік - 40 відсотків
частка заміненого насосного обладнання в системах централізованого водовідведення:
2025 рік - 15 відсотків;
2030 рік - 20 відсотків
20. Проведення реконструкції очисних споруд водовідведення для забезпечення очищення стічних вод відповідно до Директиви Ради 91/271/ЄЕС
"Про очистку міських стічних вод" від 21 травня 1991 р. з метою запобігання забрудненню водних об’єктів
частка очисних споруд водовідведення із системами нітрифікації-денітрифікації та видалення сполук фосфору у 2030 році - 15 відсотків
Застосування визнаних найкращих практик для організації водопостачання та здійснення санітарно-профілактичних заходів
21. Забезпечення захисту водозаборів питного водопостачання шляхом улаштування та експлуатації зон санітарної охорони частка зон санітарної охорони, які відповідають нормам, встановленим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2024
"Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 51, ст. 1890), у 2030 році - 100 відсотків
22. Впровадження стандартів ДСТУ ISO 14001:2015 "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування" для забезпечення ефективного документообігу і управління підприємствами питного водопостачання, які мають в управлінні джерела водопостачання і системи водовідведення кількість (частка) великих (обслуговують більше 150 тис. осіб) та середніх (обслуговують від 15 тис. до 150 тис. осіб) суб’єктів господарювання, які пройшли сертифікацію за стандартами ДСТУ ISO 14001:2015 "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування" на рік, одиниць (відсотків)
Наявність скидів неочищених стічних вод у водні об’єкти
23. Зменшення обсягів скидання неочищених стічних вод обсяг (частка) скидів забруднених (без очистки та недостатньо очищених) стічних вод у водні об’єкти, млн. куб. метрів, відсотків
Наявність скидів неочищених зливових вод, переливання/потрапляння їх із систем каналізації у водні об’єкти
24. Визначення кількості та якості зливових вод та шляхів поводження з ними кількість (частка) населених пунктів, де діє система зливової каналізації та очистки зливових вод, одиниць (відсотків)
показник оснащеності населених пунктів зливовою каналізацією від вихідного показника, відсотків
моніторинг зливових вод у містах з населенням понад 200 тис. осіб, запроваджений до 2027 року
Якість скидів стічних вод з очисних споруд у водні об’єкти
25. Зменшення обсягів скидання стічних вод з очисних споруд, якість яких не відповідає нормативам Директиви Ради 91/271/ЄЕС
"Про очистку міських стічних вод" від 21 травня 1991 р.
частка скидів стічних вод з очисних споруд, якість яких не відповідає європейським нормам, у 2030 році - не більше 5 відсотків
моніторинг якості скидів стічних вод відповідно до європейських вимог, запроваджений у 2024 році
Захоронення або повторне використання мyлу з колективних санітарних систем або інших очисних споруд
26. Впровадження механізмів стимулювання суб’єктів господарювання до використання сучасних методів обробки осадів частка станцій, де впроваджені сучасні технології оброблення осадів:
2025 рік - не менше 50 відсотків;
2030 рік - не менше 70 відсотків
27. Скорочення кількості утворюваних осадів кількість утворюваних неочищених осадів на підприємствах питного водопостачання та централізованого водовідведення до 2025 року - 25 відсотків
28. Проведення до 2025 року рекультивації земель під муловими майданчиками частка скорочених площ земель під муловими майданчиками за рахунок рекультивації, гектарів на рік, відсотків
Якість стічної води, що використовується для поливу
29. Впровадження повторного використання стічних вод для поливу частка земель, де використовують для поливу стічні води:
2025 рік - не менше 0,5 відсотка;
2030 рік - не менше 1 відсотка
Якість води, що використовується як питна вода
30. Забезпечення підвищення якості води, що використовується як питна вода частка проб води, що не відповідають нормативам за мікробіологічними показниками, з поверхневих водних об’єктів (за даними державного соціально-гігієнічного моніторингу):
у 2025 році I категорія - 16 відсотків, II категорія - 17 відсотків;
у 2030 році I категорія - 12 відсотків, II категорія - 15 відсотків
частка проб води, що не відповідають нормативам за хімічними показниками, з поверхневих водних об’єктів (за даними державного моніторингу вод):
у 2025 році I категорія - 7,5 відсотка, II категорія - 15 відсотків;
у 2030 році I категорія - 5 відсотків, II категорія - 12 відсотків
Якість води, що використовується для купання
31. Покращення безпечності та якості води, що використовується для купання, за санітарно-біологічними показникам частка місць відпочинку в рекреаційних зонах, які використовуються населенням для купання:
2025 рік - не менше 40 відсотків;
2030 рік - не менше 70 відсотків
Якість води, що використовується для аквакультури
32. Збільшення кількості поверхневих водних масивів з "добрим" екологічним станом, які використовуються для аквакультури, зокрема розведення водних біоресурсів частка водних масивів, що використовуються для аквакультури, зокрема розведення водних біоресурсів, які мають "добрий" екологічний стан, у 2030 році - 100 відсотків водних масивів, для яких досягнення "доброго" екологічного стану визначено як екологічну ціль у рамках плану управління річковим басейном (плани управління річковими басейнами повинні бути надані на розгляд і затвердження Кабінету Міністрів України в серпні 2024 р.)
Застосування визнаних найкращих практик управління замкнутими водами, що використовуються для купання
33. Запровадження сучасних методів підготовки води, включаючи методи кондиціювання і знезараження води, що є альтернативними методу хлорування, для управління якістю води в плавальних басейнах розважально-спортивних та навчально-виховних закладів частка плавальних басейнів та інших водних розважально-спортивних закладів, у тому числі при навчально-виховних закладах, де впроваджено та/або використовуються методи підготовки води, включаючи методи кондиціювання і знезараження води, що є альтернативними методу хлорування:
2025 рік -3 відсотки;
2030 рік - 8 відсотків
Визначення та відновлення особливо забруднених місць, які впливають або можуть мати негативний вплив на водні ресурси і об’єкти
34. Визначення до 2027 року території, забрудненої стійкими органічними забруднювачами, та проведення роботи з їх відновлення національний реєстр територій, забруднених стійкими органічними забруднювачами, із застосуванням геоінформаційних систем
частка територій, забруднених стійкими органічними забруднювачами, де проведено роботи з реабілітації:
2025 рік - 30 відсотків;
2030 рік - 80 відсотків
35. Проведення оцінки вразливості підземних і поверхневих вод до забруднення нітратами із сільськогосподарських джерел та забезпечення зниження рівня їх забруднення нітратами шляхом впровадження у 2025 році Директиви Ради від 12 грудня 1991 р. щодо захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел
реєстр зон, уразливих до накопичення нітратів, створений у 2024 році
план заходів із зменшення рівня забруднення поверхневих та підземних вод нітратами із сільськогосподарських джерел, затверджений до 2025 року
36. Зменшення кількості місць для видалення побутових відходів відповідно до Директиви Ради 1999/31/ЄС
про захоронення відходів від 26 квітня 1999 р.
кількість полігонів і сміттєзвалищ для видалення/захоронення побутових відходів:
2025 рік - 1000;
2030 рік - 300
Ефективність систем управління, розвитку, захисту та використання водних ресурсів
37. Впровадження системи інтегрованого управління для основних річкових басейнів та ефективних економічних інструментів, що стимулюють ощадливе використання водних ресурсів плани управління річковими басейнами для основних річкових басейнів, затверджені у 2024 році, - дев’ять
тарифи на водопостачання і водовідведення, що містять амортизаційні відрахування (є джерелом фінансування інвестиційних програм), - не менше ніж 5 відсотків загальної вартості тарифу, прибуток - не менше ніж 2 відсотки
Періодичність публікації інформації щодо якості питної води, що постачається, та інших вод
38. Забезпечення вільного доступу до інформації про якість питної води та інших вод згідно з Протоколом про воду та здоров’я
Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні, розміщена на офіційному веб-сайті Мінрегіону у строк, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 576
"Про затвердження Порядку підготовки та оприлюднення Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 18, ст. 1286), зокрема публікація розділу "Вода і здоров’я" та додатка "Населені пункти, що користувалися питною водою з відхиленнями за п’ятьма спільними санітарно-хімічними та двома санітарно-біологічними показниками якості питної води за звітний період" у Національній доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання
актуальна інформація щодо виконання Протоколу про воду та здоров’я
, розміщена щороку на офіційних веб-сайтах Міндовкілля та МОЗ
національна доповідь про виконання Протоколу про воду та здоров’я
за звітний період, розміщена на офіційному веб-сайті Міндовкілля
інтернет-ресурси/мобільні додатки оперативного інформування населення про якість води, що використовується для купання (річкових та морських пляжів), джерел води, замкнутих вод (плавальних басейнів та водних спортивно-розважальних центрів)
39. Підвищення рівня обізнаності громадськості про безпеку води для здоров’я людини кількість закладів освіти та здобувачів повної загальної середньої освіти, які беруть участь в інформаційних заходах (Всесвітньому дні води, Глобальному дні миття рук, днях річок, інших заходах), екскурсіях до музеїв води, інших тематичних заходах
40. Підвищення рівня знань фахівців водного господарства, робітників водоканалів, фахівців галузі локальної підготовки води, інших фахівців з питань безпеки води для здоров’я, інтегрованого управління водними ресурсами щорічні форуми "Аква-Україна" та "АКВА-ТЕРМ", конференції "Вода і довкілля" та "Якість питної води"
звіти про створення і роботу національного інформаційно-тренінгового центру/онлайн-ресурсу з питань безпеки води для здоров’я
тренінги/курси підвищення кваліфікації (атестації) спеціалістів заінтересованих сторін з питань безпеки води для санітарії
тренінги з питань безпеки питної води - не менше одного починаючи з 2025 року
__________
* У зв’язку з повномасштабною агресією Російської Федерації проти України строки досягнення індикаторів можуть бути продовжені.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 9 грудня 2022 р. № 1134-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
реалізації у 2022-2024 роках Водної стратегії України на період до 2050 року
Найменування завдання Відповідальні виконавці Строк виконання Індикатор виконання
Ціль 1. Забезпечення рівного доступу до якісної і безпечної для здоров’я людини питної води і належних санітарно-профілактичних заходів
1. Закріплення на законодавчому рівні державних гарантій стосовно рівного права на воду та санітарно-профілактичні заходи, а також усунення колізії стосовно визначення термінів щодо води питної Мінекономіки
Мінрегіон
МОЗ
Міндовкілля
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
-"- подано законопроект на розгляд Кабінету Міністрів України
2. Формування програмних засад щодо розвитку систем централізованого водопостачання та водовідведення Мінрегіон
МОЗ
Міндовкілля
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
грудень
2022 р.
прийнято Верховною Радою відповідний закон
3. Посилення ролі громад у процесі самоврядного встановлення економічно обґрунтованих тарифів на належне водопостачання, водовідведення і очищення на основі їх активної спрямованості до енергоефективності та економії енергозатрат під час проектування та експлуатації систем водопостачання та водовідведення, очищення побутових стічних вод Мінрегіон
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
липень
2024 р.
подано Кабінету Міністрів України відповідний законопроект
внесено зміни до державних будівельних норм
Ціль 2. Поліпшення якісного стану водних об’єктів шляхом досягнення та підтримання "доброго" екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод
4. Розроблення та затвердження екологічних нормативів якості води масивів поверхневих та підземних вод відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу Міндовкілля
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
серпень
2024 р.
затверджено відповідний наказ Міндовкілля
5. Визначення зон, уразливих до (накопичення) нітратів, відповідно до Методики визначення зон, вразливих до (накопичення) нітратів, затвердженої наказом Міндовкілля від 15 квітня 2021 р. № 244, та їх нормативно-правове запровадження з метою регулювання дифузного забруднення вод Міндовкілля
Мінагрополітики
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
грудень
2023 р.
визначено зони
Ціль 3. Забезпечення необхідної кількості водних ресурсів для відновлення та оздоровлення водних екосистем і досягнення стійкого водозабору та водопостачання
6. Внесення змін до Методики визначення масивів поверхневих та підземних вод, затвердженої наказом Міндовкілля від 14 січня 2019 р. № 4, у частині визначення істотно змінених масивів поверхневих вод Міндовкілля
Держводагентство
-"- затверджено відповідний наказ Міндовкілля
Ціль 4. Скорочення зростаючих ризиків нестачі води та надлишку води
7. Розроблення в разі потреби та включення до планів управління річковими басейнами заходів з управління ризиками виникнення посух для районів річкових басейнів, забезпечення їх подальшого виконання Міндовкілля
Держводагентство
серпень
2024 р.
включено заходи з управління ризиками виникнення посух до планів управління річковими басейнами
8. Забезпечення підготовки планів управління ризиками затоплення МВС
Міндовкілля
Держводагентство
ДСНС
Держгеонадра
Держекоінспекція Держлісагентство
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)
жовтень
2022 р.
подано Кабінету Міністрів України проекти актів щодо затвердження планів управління ризиками затоплення
9. Поетапне впровадження планів управління ризиками затоплення -"- грудень
2024 р.
підготовлено звіти про впровадження планів управління ризиками затоплення
Ціль 5. Запровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом та принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо водного врядування в районах річкових басейнів, у прибережних і морських водах
10. Формування наукових програмних засад інтегрованого управління водними ресурсами до 2030 року Міндовкілля
Держводагентство
Держгеонадра
Національна академія наук (за згодою)
Національна академія медичних наук (за згодою)
Національна академія аграрних наук (за згодою)
протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні подано Кабінету Міністрів України відповідний проект акта
11. Розроблення керівництва з імплементації принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо водного врядування на басейновому і територіальному рівні Міндовкілля
Держводагентство
Держгеонадра
Держекоінспекція
грудень
2024 р.
затверджено відповідний наказ Міндовкілля
12. Забезпечення підготовки планів управління річковими басейнами Міндовкілля
МВС
Держводагентство
ДСНС
Держгеонадра
Держекоінспекція
Держлісагентство
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)
липень
2024 р.
подано Кабінету Міністрів України проекти актів щодо затвердження планів управління річковими басейнами
13. Покладення на басейнові управління водних ресурсів координаційних функцій з виконання планів управління річковими басейнами та досягнення визначених у них екологічних цілей Держводагентство червень
2024 р.
затверджено відповідний наказ Держводагентства
14. Оптимізація мережі хімічних лабораторій з екологічного моніторингу з метою запобігання дублюванню та максимального їх спрямування на задоволення інформаційних потреб державного природоохоронного управління, здійснення їх технічного та кадрового оновлення, поетапне створення в Україні ринку лабораторно-аналітичних послуг Міндовкілля
МОЗ
Держводагентство
Держгеонадра
ДСНС
грудень
2024 р.
надано лабораторно-аналітичні послуги на основі проведення тендерів із закупівлі послуг через систему "Прозоро"
15. Утворення міжвідомчої робочої групи з питань водної політики для координації дій з реалізації Водної стратегії України на період до 2050 року Міндовкілля
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
протягом шести місяців після схвалення зазначеної Стратегії затверджено наказом Міндовкілля склад міжвідомчої робочої групи та положення про неї
16. Визначення збитків, завданих водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України Міндовкілля
Мінекономіки
Держекоінспекція
Держводагентство
грудень
2023 р.
подано до правоохоронних органів відповідні розрахунки