• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження планів управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок

Кабінет Міністрів України  | Розпорядження, Заходи, Висновок, Опис, План від 08.10.2022 № 895-р
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Заходи, Висновок, Опис, План
  • Дата: 08.10.2022
  • Номер: 895-р
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Заходи, Висновок, Опис, План
  • Дата: 08.10.2022
  • Номер: 895-р
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними. За цей період в Україні середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Дніпро за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її збільшення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте песимістичні оцінки прогнозують можливість їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоці води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Дніпро у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшиться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. Імовірно, збільшиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність і повторюваність сильних опадів і нерівномірність їх розподілу по території басейну. В цілому у басейні можна очікувати більш м’якої та вологої зими, більш спекотного і сухого літа, теплого і вологого вересня та більш посушливої і теплої осені.
Практично на всій території басейну можна очікувати істотного збільшення інтенсивності дощових паводків у теплий період року, зокрема у верхній частині очікується зростання інтенсивності паводків на 30-40 відсотків.
Додаток 2
до плану управління ризиками затоплення
для окремих територій у межах району
басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дніпро
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Дніпро, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура складається переважно з дамб. У районі басейну річки Дніпро розташовано 273 гідротехнічні споруди, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів (з них 41 (або 95,16 кілометра) перебувають в аварійному (незадовільному) стані).
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Дніпро, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Дніпро здійснюється функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень в районі басейну річки Дніпро ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС.
Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів у районі басейну річки Дніпро здійснюють:
1) Український гідрометеорологічний центр ДСНС, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) припливу води до Київського і Канівського (річка Десна - пост Літки) водосховищ на квартал, місяць з розбивкою по декадам, період квітень - грудень; елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річок Верхній Дніпро, Десна, Прип’ять, річок Київської області та Середнього Дніпра; розрахунок і консультація середньомісячних припливів води до Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського водосховищ (боковий приплив; строків настання фаз льодового режиму (поява льодових, встановлення льодоставу, скресання річок та очищення від льоду водосховищ) на водних об’єктах у районі басейну річки Дніпро.
короткострокові прогнози (консультації) припливу води до Київського і Канівського водосховищ на 1-4 доби та уточнення декадного припливу;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну Десни, пригирловій ділянці Прип’яті, річках Київської області та Середнього Дніпра.
2) Волинський центр з гідрометеорології, який складає:
короткострокові прогнози рівнів води правих приток річки Прип’ять під час паводків, весняного водопілля та льодового режиму;
попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на правих притоках річки Прип’ять.
У районі басейну річки Дніпро (суббасейн річки Прип’ять) встановлено чотири автоматичних гідрологічних пости, які перебувають на балансі ДСНС.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в ра9йоні басейну річки Дніпро за період з 1994 року, виявлено 154 події, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами, з них 99 подій за механізмом затоплення спричинені перевищенням позначок русло-заплавного коридору, дві - з перевищенням позначок захисних споруд та три події пов’язані з руйнуванням захисних споруд. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення, який наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річки Дніпро визначено 43 території із потенційно значними ризиками затоплення, з них 29 розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 2734 кілометри, 14 - населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.
Із 43 територій із потенційно значними ризиками затоплення п’ять територій мають транскордонний (неузгоджений із країнами-сусідами - Республікою Білорусь та Російською Федерацією) статус, їх загальна довжина становить 1053 кілометри.
Таблиця 1
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Дніпро
Територія із потенційно значним ризиком затоплення на ділянці водного об’єкта Координати точок, що з’єднують межі ділянок водних об’єктів Довжина, кілометрів Вид затоплення* Наслідки затоплення** Приналежність до транскордонних територій
градусів північної широти градусів східної довготи
р. Дніпро - с. Старі Яриловичі - Київське водосховище 52.052259 30.951173 164 A11 ЗЛ/ЕК так
51.209621 30.524692
р. Дніпро - нижній б’єф Київської ГЕС - р. Козинка 50.589552 30.506547 57 A11 ЗЛ/ЕК ні
50.164152 30.757252
р. Пакулка - с. Пльохів - гирло 51.567857 30.910366 49 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.385113 30.647871
р. Прип’ять - с. Яревище - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь 51.548271 24.243186 179 A11 ЗЛ/ЕК так
51.932214 25.991271
р. Вижівка - c. Видраниця - гирло 51.588796 24.510586 15 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.689308 24.591721
р. Тур’я - с. Городилець - с. Заріччя 51.16214 24.645611 37 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.363021 24.831029
р. Стохід - с. Седлище - гирло 51.682029 25.401742 36 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.862487 25.639351
р. Стир - с. Топілля - м. Вараш 50.605094 25.384158 211 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.325463 25.846372
р. Кормин - с. Красноволя - гирло 51.128624 25.876682 15 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.231895 25.948389
р. Горинь - с. Городець - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь 51.279512 26.368991 104 A11 ЗЛ/ЕК так
51.80221 26.745916
р. Случ - смт Миропіль - с. Лучиця 50.104392 27.689936 136 A11 ЗЛ/ЕК ні
50.806098 27.269898
р. Случ - с. Чудель - м. Сарни 51.226772 26.750399 25 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.361267 26.6419
р. Язвинка - с. Малинськ - гирло 51.091399 26.548629 28 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.290656 26.64158
р. Канал Бениський - с. Колки - гирло 51.591691 26.762122 19 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.731204 26.700361
р. Чаква - витік - ділянка державного кордону з Республікою Білорусь 51.704154 26.72579 13 A11 ЗЛ/ЕК так
51.760306 26.855675
р. Моства - с. Томашгород - с. Великі Озера 51.405978 27.054376 32 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.632374 26.947064
р. Тетерів - с. Тетерівка - гирло 50.221778 28.55902 260 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.004097 30.51171
р. Ірша - с. Щербатівка - гирло 50.768756 29.132633 42 A11 ЗЛ/ЕК ні
50.777302 29.569962
р. Десна - ділянка державного кордону з Російською Федерацією - гирло 52.362688 33.436326 593 A11 ЗЛ/ЕК так
50.54169 30.524799
р. Сейм - р. Чаша - р. Стара 51.253944 33.889023 75 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.412609 33.446454
р. Білоус - с. Рудка - гирло 51.580058 31.174196 29 A11 ЗЛ/ЕК ні
51.416312 31.241787
р. Псел - с. Грунівка - р. Сироватка 51.000205 35.125486 67 A11 ЗЛ/ЕК ні
50.797464 34.787362
р. Оріль - с. Шедієве - с. Сорочине 49.124479 34.620743 76 A11 ЗЛ/ЕК ні
48.75418 34.444108
р. Самара - с. Добринька - гирло (Самарська затока) 48.622339 36.551893 241 A11 ЗЛ/ЕК ні
48.582407 35.238021
р. Тернівка - с. Нова Дача - гирло 48.554283 36.178168 21 A11 ЗЛ/ЕК ні
48.504505 36.042456
р. Вовча - с. Романки - гирло 48.057381 36.145236 120 A11 ЗЛ/ЕК ні
48.637119 35.691241
р. Верхня Терса - с. Перепеляче - гирло 48.108549 35.983366 16 A11 ЗЛ/ЕК ні
48.192214 35.992227
р. Мала Терса - с. Троїцьке - гирло 48.402305 35.831294 18 A11 ЗЛ/ЕК ні
48.461806 35.883487
р. Кільчень - с. Олександрівка - гирло 48.765195 34.955606 56 A11 ЗЛ/ЕК ні
48.55062 35.147656
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Таблиця 2
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Дніпро
Населені пункти, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня Координати населеного пункту Вид затоплення* Наслідки затоплення** Приналежність до транскордонних територій
градусів північної широти градусів східної довготи
с. Заприп’ять 51.827799 24.841454 A11 ЗЛ/ЕК ні
с. Бережниця 51.433996 26.467956 A11 ЗЛ/ЕК ні
с. Тинне 51.180438 26.800396 A11 ЗЛ/ЕК ні
м. Пологи 47.486389 36.255833 A11 ЗЛ/ЕК ні
с. Городівка 49.903325 28.992628 A11 ЗЛ/ЕК ні
м. Охтирка 50.310101 34.901696 A11 ЗЛ/ЕК ні
м. Кривий Ріг 47.884865 33.374603 A11 ЗЛ/ЕК ні
м. Кобеляки 49.147101 34.197625 A11 ЗЛ/ЕК ні
м. Красноград 49.360711 35.459665 A11 ЗЛ/ЕК ні
с. Запсілля 49.211389 33.575278 A11 ЗЛ/ЕК ні
с. Олександро-Степанівка 48.606944 33.154444 A11 ЗЛ/ЕК ні
с. Мельники Річицькі 51.745307 24.716257 A11 ЗЛ/ЕК ні
с. Кам’яне-Случанське 51.211199 26.815032 A11 ЗЛ/ЕК ні
с. Колодії 51.360816 25.818668 A11 ЗЛ/ЕК ні
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дніпро
Додаток 3
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району
басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2023-2030 роки
Найменування заходу Відповідальні за виконання Строк виконання Індикатор виконання
1. Забезпечення перегляду попередньої оцінки ризиків затоплення Міндовкілля
ДСНС
Держводагентство
місцеві органи виконавчої влади
Національна академія наук (за згодою)
листопад
2026 р.
уточнено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення
2. Розроблення та уточнення карт загроз та карт ризиків затоплення для територій з потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річки Дніпро ДСНС
Держгеокадастр
Держводагентство
місцеві органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)
Національна академія наук (за згодою)
листопад
2028 р.
розроблено (уточнено) 516 карт
3. Оновлення плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дніпро на 2031-2036 роки МВС
Міндовкілля
Мінрегіон
ДСНС
Держводагентство
місцеві органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)
листопад
2030 р.
забезпечено підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту відповідного акта
4. Визначення меж водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон та заплав малих річок, зазначення їх у документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні, внесення відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру та позначення зазначених меж на місцевості інформаційними знаками органи місцевого самоврядування (за згодою) листопад
2030 р.
забезпечено виконання у повному обсязі
5. Визначення та встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок Оріль, Нехворощанка, Маячка та водойм на території Нехворощанської територіальної громади Полтавського району Полтавської області Полтавська облдержадміністрація
Нехворощанська сільська рада
(за згодою)
грудень
2026 р.
визначено та встановлено межі на площі 400 гектарів
6. Визначення стану захищених масивів "Конча-Заспа", "Конча-Заспа - Плюти", "Бортничі - Вишеньки", "Проців - Кийлів", що розташовані на території м. Києва, Козинської, Української територіальних громад Обухівського району та Золочівської і Воронківської територіальних громад Бориспільського району Київської області, та функцій і режимів експлуатації комплексу гідротехнічних споруд з урахуванням значних намивів піску під забудову та зменшення пропускної здатності русла і заплави Дніпра у створах масивів Держводагентство
Київська облдержадміністрація
Національна академія наук
(за згодою)
грудень
2028 р.
забезпечено проведення досліджень у повному обсязі
7. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Хотянівка Вишгородської територіальної громади Вишгородського району Київської області Міндовкілля
Держводагентство
Київська облдержадміністрація
грудень
2028 р.
побудовано споруди на ділянці протяжністю 0,5 кілометра
8. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Рожни Зазимської територіальної громади Вишгородського району Київської області -"- грудень
2026 р.
побудовано споруди на ділянці протяжністю 0,5 кілометра
9. Забезпечення будівництва гідротехнічних споруд, берегоукріплення на річці Десна у с. Пірново Пірнівської територіальної громади Вишгородського району Київської області -"- грудень
2030 р.
побудовано споруди на ділянці протяжністю
0,5 кілометра
10. Підтримка в належному стані та удосконалення інфраструктури захисту від затоплень Канівського водосховища в смт Козин Козинської територіальної громади Обухівського району Київської області -"- грудень
2030 р.
удосконалено інфраструктуру захисту протяжністю
57 кілометрів
11. Проведення реконструкції насосних станцій "Конча-Заспа - Плюти", "Конча-Заспа", що розташовані на території м. Києва, Козинської та Української територіальних громад Обухівського району Київської області Міндовкілля
Держводагентство
грудень
2029 р.
реконструйовано дві насосні станції
12. Проведення реконструкції захисних дамб Канівського водосховища у Київській області Міндовкілля
Держводагентство
грудень
2029 р.
реконструйовано дамби протяжністю 21,6 кілометра
13. Забезпечення модернізації (реконструкції) насосних станцій "Русанівські сади", "Осокорки - Позняки", "Жуків острів" та насосних станцій, розташованих на вулицях Довбуша і Аляб’єва у м. Києві Київська міськдержадміністрація листопад
2030 р.
модернізовано п’ять насосних станцій
14. Проведення ремонту гідротехнічної споруди на річці Тетерівка за межами с. Мала Волиця Вільшанської територіальної громади Житомирського району Житомирської області Житомирська облдержадміністрація
Маловолицька сільська рада
(за згодою)
грудень
2025 р.
відремонтовано одну споруду
15. Проведення ремонту гідротехнічної споруди та заміна шлюза-регулятора у с. Ясна Поляна Пулинської територіальної громади Житомирського району Житомирської області Міндовкілля
Держводагентство
грудень
2024 р.
відремонтовано одну споруду
16. Проведення робіт з відновлення гідровузла на річці Ірша в м. Малині Малинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області Житомирська облдержадміністрація
Малинська міська рада (за згодою)
грудень
2025 р.
відновлено один гідровузол
17. Проведення ремонту гідротехнічної споруди греблі на річці Тетерів в м. Житомирі Житомирської територіальної громади Житомирського району Житомирської області Житомирська облдержадміністрація
Житомирська міська рада
(за згодою)
грудень
2025 р.
відремонтовано одну споруду
18. Проведення ремонту греблі Житомирського водосховища на річки Тетерів у м. Житомирі Житомирської територіальної громади Житомирського району Житомирської області -"- грудень
2026 р.
відремонтовано одну греблю
19. Забезпечення розчищення та регулювання русел річок в межах Коростенської, Коростишівської, Станішівської та Хорошівської територіальних громад Житомирського району Житомирської області Міндовкілля
Держводагентство
грудень
2030 р.
розчищено русла на ділянці протяжністю 15,2 кілометра
20. Проведення капітального ремонту захисної дамби на річці Прип’ять поблизу сіл Щедрогір і Окачево Забродівської об’єднаної територіальної громади Ковельського району Волинської області Міндовкілля
Держводагентство
Волинська облдержадміністрація
грудень
2023 р.
відремонтовано захисну дамбу на ділянці протяжністю 0,6 кілометра
21. Проведення капітального ремонту захисних дамб на річках Прип’ять і Стохід для захисту населених пунктів Любешівської об’єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області -"- грудень
2028 р.
відремонтовано захисні дамби протяжністю 10,8 кілометра
22. Проведення капітального ремонту захисних дамб на річці Стир для захисту сіл Колодії, Підцаревичі Маневицької об’єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області -"- грудень
2029 р.
відремонтовано захисні дамби протяжністю 2,3 кілометра
23. Заліснення прибережних захисних смуг річок і водойм на території Нехворощанської об’єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області Полтавська облдержадміністрація
Нехворощанська сільська рада
(за згодою)
грудень
2025 р.
заліснено 16 гектарів
24. Забезпечення реконструкції дамби на річці Вовча у м. Павлограді Павлоградської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області Дніпропетровська облдержадміністрація грудень
2030 р.
реконструйовано одну дамбу
25. Виконання руслорегулювальних робіт на річці Вовча у смт Васильківка Василівської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпропетровська облдержадміністрація грудень
2030 р.
забезпечено виконання робіт у повному обсязі
26. Забезпечення розчищення дренажно-паводкових каналів на території Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області -"- грудень
2023 р.
розчищено каналів на ділянці протяжністю 6,72 кілометра
27. Проведення інвентаризації протипаводкової захисної інфраструктури, включаючи геодезичні вимірювання абсолютних відміток висот елементів захисних гідротехнічних споруд Міндовкілля
Держводагентство
органи місцевого самоврядування (за згодою)
грудень
2025 р.
забезпечено інвентаризацію усіх об’єктів протипаводкової інфраструктури
28. Проведення матеріально-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби ДСНС МВС
ДСНС
грудень
2030 р.
забезпечено модернізацію у повному обсязі
29. Забезпечення співробітництва з Республікою Білорусь у сфері управління водними ресурсами Міндовкілля
Держводагентство
ДСНС
щороку проведено вісім засідань
30. Уточнення планів взаємодії органів виконавчої влади всіх рівнів, порядку і регламенту зв’язку, інформування, оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням, та виконання робіт з ліквідації наслідків затоплення місцеві органи виконавчої влади
ДСНС
заінтересовані центральні органи виконавчої влади
щороку до
10 лютого
уточнено відповідні плани, порядки та регламенти
31. Уточнення розрахунків аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення запобіжних заходів і виконання робіт з ліквідації наслідків можливого затоплення ДСНС
заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади
щороку до
10 лютого
уточнено розрахунки сил та засобів
32. Визначення у складі місцевих, територіальних і відомчих матеріальних резервів, призначених для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, необхідного аварійного запасу пально-мастильних, будівельних та сипучих матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, шанцевого інструменту, забезпечення завчасного розміщення зазначених резервів поблизу зон можливого затоплення місцеві органи виконавчої влади
ДСНС
Держводагентство
Мінінфраструктури
інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади
щороку до
10 лютого
визначено необхідні матеріальні резерви
33. Забезпечення нормативних запасів реагентів, знезаражувальних засобів і реактивів для очищення та знезараження питної води, проведення посиленого відомчого лабораторного контролю, нагляду і моніторингу за якістю питної води в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленням місцеві органи виконавчої влади
МОЗ
Мінрегіон
щороку до
10 лютого
забезпечено створення відповідних запасів
34. Проведення тренувань (навчань) працівників органів управління і формувань територіальних підсистем та функціональної підсистеми протипаводкового захисту єдиної державної системи цивільного захисту щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями місцеві органи виконавчої влади
Держводагентство
ДСНС
щороку забезпечено проведення навчань
35. Уточнення порядку доведення попереджень і оповіщень про можливу загрозу затоплення та його прогнозовані масштаби до населення, робочого персоналу та керівників підприємств органи місцевого самоврядування (за згодою)
місцеві органи виконавчої влади
заінтересовані центральні органи виконавчої влади
ДСНС
Адміністрація Держспецзв’язку
щороку до
10 лютого
уточнено порядок
36. Уточнення планів евакуації населення і створення необхідних побутових умов у місцях тимчасового розміщення на період евакуації органи місцевого самоврядування (за згодою)
місцеві органи виконавчої влади
заінтересовані центральні органи виконавчої влади
ДСНС
щороку до
10 лютого
уточнено плани евакуації
37. Підготовка інформаційних матеріалів та проведення заходів із підвищення обізнаності та готовності населення до можливого затоплення органи місцевого самоврядування (за згодою)
місцеві органи виконавчої влади
постійно забезпечено виконання у повному обсязі
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2022 р. № 895-р
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Дністер на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Дністер та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Дністер, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Дністер за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено 103 території із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 4303 кілометри. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Дністер наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплень на окремих територіях у межах району басейну річки Дністер на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення у районі басейну річки Дністер здійснюється в рамках виконання Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод 1994 року, Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер 2012 року, ратифікованого Законом України від 7 червня 2017 р. № 2086-VIII, інших міжнародних договорів України у сферах запобігання надзвичайним ситуаціям, управління водними ресурсами та гідрометеорологічної діяльності, зокрема Комісії зі сталого використання і охорони басейну річки Дністер, яка є органом міждержавної співпраці Договірних Сторін у сфері охорони, сталого використання і розвитку басейну річки Дністер. Положення про Українську частину Комісії зі сталого використання і охорону басейну річки Дністер та її склад затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 148 "Деякі питання виконання положень Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 802).
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення територій вниз або вгору за течією в інших країнах, що входять до гідрографічного району басейну річки Дністер.
Заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології з Республікою Молдова зазначені в додатку 3.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Дністра на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Дністер.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.