__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах району басейну річок Причорномор’я
Додаток 3
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району басейну
річок Причорномор’я на 2023-2030 роки
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річок Причорномор’я на 2023-2030 роки
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2022 р. № 895-р
ПЛАН
управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки
1. Цей план розроблено з метою зменшення потенційного негативного впливу затоплення у межах району басейну річки Південний Буг на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність.
Опис району басейну річки Південний Буг та тенденції динаміки клімату і його можливих змін наведено в додатку 1.
2. Дія цього плану поширюється на території у межах району басейну річки Південний Буг, які мають потенційно значні ризики затоплення.
У районі басейну річки Південний Буг за результатами попередньої оцінки ризиків затоплення визначено шість територій із потенційно значними ризиками затоплення загальною протяжністю 128 кілометрів. Висновки попередньої оцінки ризиків затоплення, перелік та карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Південний Буг наведено в додатку 2.
3. Цілями управління ризиками затоплення є:
мінімізація ризиків затоплення для життя та здоров’я населення;
мінімізація ризиків затоплення для транспортної інфраструктури, економічної діяльності, сільськогосподарських земель;
досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342);
мінімізація ризику затоплення для об’єктів культурної спадщини.
З метою досягнення зазначених цілей здійснюватимуться заходи з управління ризиками затоплення, насамперед заходи з уникнення нових і зниження наявних ризиків, підвищення рівня обізнаності населення щодо ризиків затоплення і порядку дій в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із водним фактором, посилення стійкості інфраструктури, зокрема будівництва, відновлення та ремонту берегоукріплень, дамб, інших гідротехнічних та захисних споруд, забезпечення безпеки населення та захисту сільськогосподарських земель у зонах ризику, зменшення кількості загиблих, постраждалих внаслідок затоплення, зниження рівня матеріальних збитків, завданих навколишньому природному середовищу, об’єктам інфраструктури та культурної спадщини, удосконалення функціональної підсистеми протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту, удосконалення системи підготовки, прогнозування і раннього запобігання затопленню.
Перелік заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення, наведено в додатку 3.
4. Моніторинг стану здійснення заходів, спрямованих на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки, здійснюється ДСНС відповідно до кількісних індикаторів, які зазначені в додатку 3.
ДСНС під час узагальнення матеріалів, поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, та підготовки звітності про виконання цього плану подає до Кабінету Міністрів України інформацію про:
оцінку прогресу в досягненні цілей управління ризиками затоплення;
заплановані заходи, які не було здійснено;
здійснені або заплановані додаткові заходи, які не включені до цього плану.
Під час оновлення цього плану ДСНС подає Кабінету Міністрів України актуальні звітні матеріали щодо моніторингу стану виконання плану.
5. Компетентними органами державної влади, відповідальними за виконання цього плану та Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення, є ДСНС, Міндовкілля, Держводагентство, Мінрегіон.
6. Координація транскордонного співробітництва щодо управління ризиками затоплення в районі басейну річки Південний Буг не здійснюється.
У районі басейну річки Південний Буг відсутні території, які мають потенційно значні ризики затоплення із транскордонним статусом.
Цей план не містить заходи, внаслідок здійснення яких значно збільшуються ризики затоплення для країн-сусідів.
Цей план не містить заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері водних ресурсів та гідрометеорології.
7. Цей план як елемент інтегрованого управління річковим басейном розроблено з урахуванням екосистемного підходу, обміну інформацією, необхідності досягнення стратегічних екологічних цілей, визначених Порядком розроблення плану управління річковим басейном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 43, ст. 1342).
З метою гармонізації з планом управління річковим басейном Південного Бугу на 2025-2030 роки заходи, зазначені в додатку 3, розроблені на період 2023-2030 років, що дасть змогу забезпечити одночасну підготовку обох планів та запровадити інтегроване управління водними ресурсами в районі басейну річки Південний Буг.
8. Інформаційне забезпечення заходів з оцінки та управління ризиками затоплення здійснюється шляхом інформаційного обміну з функціональними і територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відомостями про виникнення (загрозу виникнення) надзвичайних ситуацій та їх наслідки, про стан техногенної та природної безпеки на відповідних територіях та іншими відомостями.
9. Обмін даними про оцінку та управління ризиками затоплення з уповноваженими органами інших країн і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства, а також згідно з міжнародними договорами України.
10. Інформацію про оцінку та управління ризиками затоплення ДСНС надає центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання та громадянам безоплатно на їх запити з урахуванням обмежень, установлених Законом України "Про державну таємницю", та особливостей поводження із службовою інформацією в центральних органах виконавчої влади.
Додаток 1
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району басейну
річки Південний Буг на 2023-2030 роки
ОПИС
району басейну річки Південний Буг та тенденції динаміки клімату і його можливих змін
Територія району басейну річки Південний Буг розташована в межах семи областей (Вінницької, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької, Черкаської) і становить 64410 кв. кілометрів (10,65 відсотка території України).
У районі басейну річки Південний Буг розташовані 3102 населених пункти, з них 110 міських населених пунктів (міст - 42, селищ міського типу - 68) та 2992 сільських населених пункти (селищ - 184, сіл - 2808). Населення району басейну річки Південний Буг становить близько 4 200 тис. осіб. Переважна більшість населення проживає у містах, близько 2 120 тис. осіб (50,7 відсотка), дещо меншою є кількість сільського населення - понад 1 660 тис. осіб (39,8 відсотка). У селищах міського типу та селищах відповідно проживає 8,1 та 1,5 відсотка населення району басейну річки Південний Буг.
Район басейну річки Південний Буг є цілісним, складається з басейну річки Південний Буг та перехідних вод. Межа басейну проходить через населені пункти по лінії вододілу.
Район басейну річки Південний Буг має неправильну грушоподібну форму, дуже звужений у верхній частині, а в середній і нижній - асиметричний, витягнутий з північного заходу на південний схід. Верхня і середня його частини розміщені на правобережному підвищенні Волино-Подільського плато, нижня - на Причорноморській низовині.
Довжина водозбору району басейну річки Південний Буг становить 496 кілометрів, середня ширина - 128 кілометрів. Довжина вододільної лінії становить 1635 кілометрів.
У межах Волино-Подільської та Придніпровської височин рельєф басейну рівнинний, водозбір являє собою плато, сильно розмежоване глибоко врізаними річковими долинами і балками, дуже еродований. У верхній частині водозбір сильно розмежований яружно-балковою системою, глибина ерозії - 50-100 метрів. В середній частині водозбору глибина ерозії сягає 100-200 метрів. Причорноморська низовина відділяється від Волино-Подільського плато виразним уступом в с. Прибужжя Прибузької територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області. Для нижньої частини водозбору характерний плоский рельєф з численними западинами. Рівнина середньо розчленована з глибиною ерозії 50-100 метрів.
Поверхневий покрив складається з лісу та лісоподібних суглинків. Ґрунти переважно сірі опідзолені, у верхів’ях - місцями чорноземи. Рослинний покрив північно-західної частини басейну представлений широколистяними лісами з переважанням дуба і граба; до півдня ліс поступово переходить в лісостеп і степ: спочатку ковилово-різнотравний, а потім ковилово-типчаковий. Лісистість водозбору становить близько 7 відсотків, заболоченість - 2 відсотки, озерність незначна - менше 1 відсотка. Орні землі займають близько 70 відсотків площі водозбору.
У верхів’ї та в середній частині району басейну річки Південний Буг клімат помірно-континентальний. Клімат південних районів помірний, проте він перебуває під впливом Чорного моря і в нижній течії річки Південний Буг повільно переходить у посушливий.
Існують значні відмінності в кількості атмосферних опадів, що випадають на території району басейну річки Південний Буг. Середня багаторічна їх кількість змінюється від 670 міліметрів поблизу м. Хмельницького до 470 міліметрів у м. Миколаєві. Ізогієти теплого періоду року (квітень - жовтень) рідко перевищують значення 450 міліметрів на північному заході басейну, а на півдні в цей період проходять ізогієти 280-320 міліметрів. У холодний період року (листопад - березень) режим атмосферних опадів практично є однорідним. За цей час в районі басейну річки Південний Буг випадає близько 200 міліметрів.
Тривалість снігового покриву в районі басейну річки Південний Буг рідко перевищує 85 діб, на більшій частині території сніговий покрив тримається від 50 діб на півдні до 80 діб на північному заході. Запас води в сніговому покриві рідко перевищу 100 міліметрів.
Середня багаторічна температура повітря неістотно змінюється по території. У північно-західній частині басейну середньорічна температура повітря становить 7°C, а на півдні 9°C.
Водотоки в районі басейну річки Південний Буг за характером водного режиму входять у три гідрологічні райони (Верхньобузький, Середньобузький та Причорноморський). Живлення річок відбувається з талих вод у зимовий та весняний періоди і дощових опадів - у літній. Підземний стік у басейні незначний. Режим рівнів річок характеризується явно вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню, яка іноді переривається при проходженні дощових паводків та осінньо-зимовими підйомами води.
Для річки Південний Буг характерне явище припливів з боку моря, коли вода доволі швидко може залити велику площу і так само швидко відступити.
Пік весняної повені сягає максимального значення в другій половині березня. Літньо-осіння межень встановлюється в середині травня на початку червня. Найменші рівні спостерігаються в липні - серпні, на пригирловій ділянці річки Південний Буг - у вересні - жовтні. Найнижчі рівні зимової межені спостерігаються в кінці грудня - першій половині січня. Тривалість літньо-осінніх паводків становить переважно 10-15 діб, а їх висота сягає зазвичай 50-150 сантиметрів, під час паводків коливання рівнів на окремих річках може сягати 350-550 сантиметрів.
Водний режим характеризується нерівномірністю розподілу стоку протягом року та нерівномірністю розподілу по території басейну. Максимальні витрати води припадають на початок весни, а в решту сезонів року встановлюється стійка низька межень з незначними підйомами рівнів восени та під час зимових відлиг.
У районі басейну річки Південний Буг спостереження за гідрологічним режимом здійснюється на 26 гідрологічних постах, перелік яких наведено у таблиці 1. Спостереження здійснюються на 14 річках із 301 річки, що протікають територією району басейну річки Південний Буг.
Таблиця 1
Спостереження, які ведуться на гідрологічних постах у районі басейну річки Південний Буг
__________
* Так - спостереження здійснюються, ні - спостереження не здійснюються.
Серед усіх гідрологічних постів району басейну річки Південний Буг спостереження за рівнями та температурою води, а також за льодовими явищами не здійснюються лише на одному гідрологічному посту Первомайської ГЕС. Стік води вимірюється на 23 пунктах моніторингу, спостереження за стоком наносів у районі басейну річки Південний Буг проводяться лише на восьми гідрологічних постах.
За даними гідрометеорологічної мережі гідрологічних постів району басейну річки Південний Буг за весь період спостережень затоплення територій річковими водами відзначалися неподалік семи гідрологічних постів. У таблиці 2 наведено інформацію про максимальні рівні води у річках району басейну річки Південний Буг та значення рівнів води різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків). У всіх випадках абсолютні максимальні рівні води, що відзначалися на річках району басейну річки Південний Буг та призводили до значних затоплень, не перевищували відмітки одновідсоткової імовірності перевищення.
Таблиця 2
Рівні води у річках району басейну річки Південний Буг різної імовірності перевищення (0,2; 1 та 10 відсотків)
За останні 20 років наслідки зміни клімату стають дедалі більш відчутними. За цей період в Україні середньорічна температура зросла на 0,8°С, а середня температура січня та лютого - на 1-2°С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи тощо. До кінця століття у районі басейну річки Південний Буг за оптимістичними сценаріями динаміки змін клімату температура повітря підвищиться на 2-3°С, а за песимістичними - можливе її підвищення на 3-4°С. Кількість опадів у цілому може змінитися незначно, проте можливе їх зменшення влітку порівняно з періодом 1971-2000 років на 20-30 відсотків. Водночас кількість сильних опадів, що безпосередньо позначаються на поверхневому стоку води, до кінця століття істотно зросте.
Найбільш обґрунтовані оцінки тенденцій динаміки клімату та його можливих змін у районі басейну річки Південний Буг у найближчий коротший прогнозний період до 2050 року свідчать про можливе зростання середньорічної, максимальної і мінімальної температур повітря на 1-1,2°С. При цьому підвищення мінімальної температури буде, імовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна і річна амплітуди. Найбільшого потепління слід очікувати в холодний період року, особливо в зимові місяці.
До середини XXІ століття у басейні можлива зміна режиму зволоження. Загальна кількість атмосферних опадів за рік значно не зміниться, але існує імовірність їх істотного перерозподілу між сезонами і місяцями. У межах району басейну річки Південний Буг варто очікувати збільшення кількості дощових днів у верхній і середній частинах басейну та посушливих - у нижній. Відповідно імовірними є збільшення середньої кількості опадів за добу і середнього добового максимуму опадів. Найбільші зміни можливі в теплий період, особливо в літні місяці в нижній течії річки Південний Буг. В осінні місяці можливе найбільш значне збільшення середньої і максимальної за добу кількості опадів у верхів’ї. Такі зміни можуть призвести до істотного зростання кількості опадів під час сильних дощів (більше ніж на 10-20 міліметрів за добу). Найбільшого зростання повторюваності інтенсивних опадів можна очікувати в нижній течії річки Південний Буг.
Додаток 2
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району басейну
річки Південний Буг на 2023-2030 роки
ВИСНОВКИ
попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Південний Буг
За результатами попередньої оцінки ризиків затоплення територій у межах району басейну річки Південний Буг, яка проведена з урахуванням аналізу минулих затоплень, які призводили до негативних наслідків, стану протипаводкової інфраструктури, системи прогнозування затоплень і оповіщення населення, встановлено, що протипаводкова інженерна захисна інфраструктура в районі басейну річки Південний Буг складається переважно з дамб. У районі басейну річки Південний Буг розташовано 66 гідротехнічних споруд, руйнування або пошкодження яких може спричинити затоплення прилеглих територій та населених пунктів.
Евакуація населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями в районі басейну річки Південний Буг, проводиться відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України та планів евакуації населення населеного пункту, району (міста), області, розроблених відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215).
Організація оповіщення органів управління суб’єктів забезпечення цивільного захисту і населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України та Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 80, ст. 2458).
Організація та проведення моніторингу і прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затопленнями, та їх розвитку у межах району басейну річки Південний Буг здійснюються функціональною підсистемою протипаводкових заходів єдиної державної системи цивільного захисту та територіальними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту відповідно до статей 8-10 Кодексу цивільного захисту України та типових положень про функціональну і територіальну підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 22, ст. 602).
Система прогнозування затоплень у межах району басейну річки Південний Буг ґрунтується на аспектах гідрологічного прогнозування характеристик водного і льодового режиму водних об’єктів, а також використанні метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру ДСНС. Гідрологічне прогнозування водного і льодового режиму водних об’єктів району басейну річки Південний Буг здійснює Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, який складає:
довгострокові прогнози (консультації) елементів (максимальні рівні/витрати та об’єми води) весняного водопілля річок басейну Південного Бугу, Інгульця; водного режиму басейну річок Південного Бугу (у тому числі приплив до водосховищ Олександрівської ГЕС і Первомайської ГЕС);
короткочасні прогнози і попередження про негативні явища різних рівнів небезпеки на річках басейну Південного Бугу, Інгульця.
За результатами аналізу затоплень минулих років, які відбулися в районі басейну річки Південний Буг за період з 1964 року, виявлено 12 подій, що пов’язані із затопленнями території басейну річковими водами, з них дев’ять подій за механізмом затоплення спричинені перевищенням відміток русло-заплавного коридору та характеризуються як швидкі затоплення, три події пов’язані з руйнуванням захисних споруд. Зазначені затоплення відповідають помірному і високому рівню ризиків затоплення та призвели до негативних наслідків для економіки, здоров’я людей.
На основі проведеної попередньої оцінки ризиків затоплення визначено перелік територій із потенційно значними ризиками затоплення у районі басейну річки Південний Буг, який наведено у таблицях 1 і 2.
Усього в районі басейну річки Південний Буг визначено шість територій із потенційно значними ризиками затоплення, з них дві розташовуються на ділянках водних об’єктів та мають загальну протяжність 128 кілометрів, чотири - в населених пунктах, які розташовані за межами ділянок водних об’єктів та для яких визначено ризик затоплення не менше помірного рівня.
Територій із потенційно значними ризиками затоплення, які мають транскордонний статус, у районі басейну річки Південний Буг не визначено.
Таблиця 1
ПЕРЕЛІК
територій із потенційно значними ризиками затоплення на ділянках водних об’єктів району басейну річки Південний Буг
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Таблиця 2
Інші території із потенційно значними ризиками затоплення в межах району басейну річки Південний Буг
__________
* Вид затоплення: А11 - річкове.
** Наслідки затоплення: ЗЛ - для здоров’я людей, ЕК - для об’єктів економіки.
Карта територій із потенційно значними ризиками затоплення у межах в району басейну річки Південний Буг
Додаток 3
до плану управління ризиками затоплення
на окремих територіях у межах району басейну
річки Південний Буг на 2023-2030 роки
ЗАХОДИ,
спрямовані на досягнення цілей управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Південний Буг на 2023-2030 роки
