Результатом удосконалення міжвідомчої координації у сфері стратегічного планування протягом 2009 року стали розроблення органами державної влади та затвердження таких концептуальних документів, як Стратегія міжнародної миротворчої діяльності України (Указ Президента України від 15 червня 2009 року N 435) , Доктрина інформаційної безпеки України (Указ Президента України від 8 липня 2009 року N 514) , Морська доктрина України на період до 2035 року (постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 року N 1307) .
Надзвичайно важливим є впровадження демократичних цивільних принципів управління національною безпекою і обороною України, спрямованих на запобігання впливу політичного протистояння та корупції, пов'язаних з боротьбою за владу та ресурси.
Для України важливо вдосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, а також забезпечити ефективний розподіл завдань та повноважень між суб'єктами сектору безпеки таким чином, щоб запобігти дублюванню їх функцій. Із метою вдосконалення цієї системи передбачається створити Ситуаційний центр Ради національної безпеки і оборони України.
Середньострокові цілі:
удосконалити систему управління національною безпекою в цілому і сектором безпеки зокрема шляхом посилення інформаційно-аналітичної та прогнозної складових у діяльності Апарату Ради національної безпеки і оборони України;
удосконалити систему стратегічного планування з метою більш ефективної реалізації політичного курсу держави;
удосконалити міжвідомчу координацію у сфері стратегічного планування та забезпечити політичну консолідацію шляхом поєднання зусиль державних органів України, спрямованих на реагування на сучасні виклики і загрози;
проаналізувати досвід держав - членів НАТО у питаннях управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також у питаннях ефективного розподілу між ними завдань і повноважень;
удосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, гармонізувати повноваження суб'єктів сектору безпеки з метою запобігання їх дублюванню;
забезпечити впровадження демократичних цивільних принципів управління національною безпекою і обороною України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити проекти актів про утворення Ситуаційного центру Ради національної безпеки і оборони України та необхідне ресурсне забезпечення його діяльності;
забезпечити здійснення заходів щодо реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України у 2010 році;
розробити проект плану реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України на 2011 рік та подати його на розгляд Ради національної безпеки і оборони України;
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону про Концепцію державної інформаційної політики;
розробити проект плану заходів із реалізації Морської доктрини України на період до 2035 року;
налагодити ефективний діалог між суб'єктами забезпечення національної безпеки та громадськими організаціями;
продовжити взаємодію Міністерства оборони України з обласними державними адміністраціями щодо сприяння Збройним Силам України у задоволенні їх нагальних потреб.
2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду
Демократичні перетворення у сфері національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції, обумовлюють необхідність ґрунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень усіх суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави.
У 2009 році Україна досягла певних успіхів у реформуванні сектору безпеки. Реалізація першої в історії держави Стратегії національної безпеки України набула системного характеру та забезпечує трансформацію українських безпекових інституцій у ході проведення комплексного огляду сектору безпеки. Підготовлено і затверджено низку концептуальних документів щодо розвитку сектору безпеки на період до 2015 року.
Указом Президента України від 8 квітня 2008 року N 311 затверджена Концепція реформування кримінальної юстиції України, яка реалізується відповідно до затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року N 1153-р плану заходів щодо її реалізації. З метою створення додаткових гарантій додержання прав і свобод людини і громадянина вдосконалюється законодавство, яке регламентує діяльність служб безпеки та розвідки.
Україна має намір завершити імплементацію результатів комплексного огляду сектору безпеки під час проведення оборонного огляду. Основна мета трансформаційних процесів - максимальна адаптація безпекових інституцій держави до євроатлантичних стандартів і забезпечення їх адекватного реагування на можливі загрози та виклики національній безпеці України.
Кабінет Міністрів України організовує і контролює проведення оборонного огляду центральними органами виконавчої влади та іншими заінтересованими державними органами, які виконують завдання у сфері оборони України. Загальне керівництво цими процесами здійснюється Головою Ради національної безпеки і оборони України.
З метою підвищення транспарентності цих процесів та досягнення неупереджених, об'єктивних і достовірних результатів до участі в імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та проведення оборонного огляду залучаються представники міжнародних неурядових, українських громадських організацій і наукових установ.
Україна залучає до цього процесу й іноземних фахівців та радників, які працюють при Міністерстві оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Службі безпеки України, а також проводить консультації з експертами НАТО у форматі Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
За результатами оборонного огляду розробляється Стратегічний оборонний бюлетень, який разом із підсумковими документами комплексного огляду сектору безпеки стане основою для розроблення середньострокових програм розвитку секторів безпеки і оборони України. Стратегічний оборонний бюлетень матиме публічний характер та буде розміщений на офіційних веб-сайтах суб'єктів сектору безпеки.
Дальше співробітництво між Україною та НАТО у цій сфері розвиватиметься в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
забезпечити гармонізацію документів середньострокової дії у сфері оборонного планування;
забезпечити імплементацію результатів оборонного огляду України;
завершити імплементацію результатів комплексного огляду сектору безпеки України;
удосконалити законодавство з питань регулювання діяльності суб'єктів сектору безпеки, в тому числі шляхом його адаптації до стандартів держав - членів НАТО, з урахуванням потреб інтегрування України в євроатлантичний простір;
здійснити перегляд та уточнення завдань, структури і повноважень суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави;
забезпечити демілітаризацію та реформування інститутів сектору безпеки;
залучати представників політичної та громадської еліти до публічного діалогу з питань безпеки, що сприятиме формуванню в суспільстві розуміння безпекових реалій, досягненню консенсусу з питань політики безпеки, а також виробленню конструктивних підходів до неї;
підвищити рівень довіри суспільства до інститутів сектору безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити консультації експертів стосовно проведення реформ у секторі безпеки і оборони України в рамках виконання програми Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня на 2010 рік;
забезпечити реформування інститутів сектору безпеки в контексті затверджених державних концепцій, а також у рамках імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки України;
ужити заходів для ефективного залучення до співпраці іноземних радників при суб'єктах сектору безпеки України з метою прискорення проведення відповідних реформ;
підвищити ефективність використання консультативно-дорадчої допомоги держав - членів НАТО, іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України під час імплементації результатів оборонного огляду;
забезпечити видання Стратегічного оборонного бюлетеня України за результатами оборонного огляду України;
провести презентацію проекту Стратегічного оборонного бюлетеня України під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони.
2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки і оборони України
Демократичний цивільний контроль є одним із ключових елементів механізму управління сектором безпеки і оборони.
Україна продовжує дальше вдосконалення зазначеного механізму та розширення кола його суб'єктів шляхом залучення експертів держав - членів Альянсу.
Вагомий внесок у зазначений процес зробила Робоча група Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки, забезпечивши поглиблення співробітництва і посилення довіри між розвідувальними органами України та Альянсу.
Рекомендації, розроблені в рамках діяльності Робочої групи Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки, а також матеріали консультацій із Женевським центром демократичного контролю над збройними силами покладено в основу затвердженої Указом Президента України від 20 березня 2008 року N 249 Концепції реформування Служби безпеки України, а також розробленої на її основі та затвердженої Указом Президента України від 20 березня 2009 року N 173 Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України.
Іншим важливим досягненням Робочої групи Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки стало видання Білої книги - 2007 "Служба безпеки та розвідувальні органи України". Продовжено роботу над проектом Національного кодексу розвідувальної етики відповідно до Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи.
Започатковано проведення відповідних консультацій експертів з питань діяльності служб безпеки та розвідки між Україною і Альянсом.
Опубліковано "Білі книги" Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Державної митної служби України, Служби безпеки України. Міністерством оборони України щороку видається "Біла книга. Оборонна політика України".
З метою налагодження тісної співпраці Міністерства оборони України з релігійними організаціями для задоволення релігійних потреб військовослужбовців, духовного, морально-естетичного, військово-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил України утворено представницький міжконфесійний консультативно-дорадчий орган, що діє на громадських засадах при Міністерстві оборони України.
Україна й надалі максимально залучатиме громадські організації до реформування та вдосконалення механізму здійснення контролю над сектором безпеки держави. Україна забезпечуватиме використання можливостей Мережі партнерства Україна - НАТО, а також інших механізмів у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
посилити дієвість демократичного цивільного контролю над інститутами сектору безпеки;
продовжити тісне співробітництво з НАТО та застосування досвіду спеціальних служб держав - членів Альянсу у питаннях демократичного цивільного контролю;
започаткувати практику проведення незалежного експертного аналізу планів реформ сектору безпеки;
проводити щорічні соціологічні дослідження для визначення проблемних питань реформ у сферах національної безпеки і оборони та пошуку можливих шляхів їх розв'язання;
розширювати діяльність, пов'язану із забезпеченням підтримки Збройних Сил України з боку суспільства, підвищувати ефективність діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які опікуються такою діяльністю;
використовувати під час опрацювання безпекових та оборонних питань євроатлантичної інтеграції України можливості Мережі партнерства Україна - НАТО;
використовувати Мережу партнерства Україна - НАТО з метою посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони;
забезпечувати постійне та ефективне функціонування громадських рад при інституціях сектору безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю в рамках роботи Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;
завершити розроблення проекту Національного кодексу розвідувальної етики;
забезпечити щорічне видання "білих книг" суб'єктів сектору безпеки;
використовувати консультації експертів Україна - НАТО з питань діяльності служб безпеки та розвідки з метою отримання консультаційної допомоги у сфері управління персоналом в органах сектору безпеки України;
удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику національної безпеки, а також реагування на звернення громадян та критичні публікації з питань національної безпеки в засобах масової інформації;
продовжити інформування громадськості з питань формування і реалізації державної політики у військовій сфері, роз'яснення змісту програм та ініціатив воєнної реформи;
продовжити роботу з підвищення кваліфікації військовослужбовців та цивільних спеціалістів на короткострокових курсах при Національному університеті оборони України;
продовжити викладання для військовослужбовців Міністерства оборони України на базі Національного університету оборони України навчального курсу з питань цивільно-військових відносин під час планування та ведення миротворчих операцій;
провести стажування представників Збройних Сил України в органах управління та підрозділах цивільно-військового співробітництва збройних сил держав - членів НАТО;
продовжити розроблення проекту Керівництва з цивільно-військового співробітництва під час участі Збройних Сил України в міжнародних миротворчих операціях;
провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня щорічну міжнародну конференцію "Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спецслужб".
2.1.3.2. Реформування окремих військових формувань та інституцій сектору безпеки
В Україні триває процес структурного реформування окремих військових формувань та інституцій сектору безпеки з метою приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами. Ця робота була започаткована в тісній співпраці з НАТО та ЄС. Розпочато черговий оборонний огляд. Існуюча система безпекових інституцій має перевантажену розгалужену організаційну структуру та недостатню функціональну ефективність, що особливо відчувається в умовах фінансової кризи. Невідповідність цієї системи наявним ресурсам потребує оптимізації її структури та демілітаризації.
У рамках реформування сектору безпеки Указом Президента України від 19 червня 2006 року N 546 схвалено Концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, Указом Президента України від 20 березня 2008 року N 249 затверджено Концепцію реформування Служби безпеки України, Указом Президента України від 20 березня 2009 року N 173 затверджено Комплексну цільову програму реформування Служби безпеки України, Указом Президента України від 25 квітня 2008 року N 401 схвалено Концепцію реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, на стадії підготовки перебувають проекти стратегічних документів з питань діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України та інші.
2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України
Основною метою реформування Служби безпеки України є створення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення національної безпеки у сфері державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у контексті реалізації політики національної безпеки та інтегрування в європейські безпекові структури.
Служба безпеки України реформується з метою забезпечення національної безпеки шляхом провадження контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, боротьби з тероризмом, профілактики і розслідування злочинів, інших правопорушень у сфері національної безпеки та інформаційно-аналітичної роботи відповідно до Конституції і законів України.
Середньострокові цілі:
ужити заходів до реформування Служби безпеки України відповідно до Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України;
продовжити практику тісного співробітництва з НАТО та застосування досвіду спеціальних служб держав - членів Альянсу у сфері реформування національних безпекових служб;
забезпечити вдосконалення законодавства України з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до євроатлантичних та європейських стандартів;
підвищити загальний рівень професіоналізму фахівців усіх органів та функціональних підрозділів Служби безпеки України, в тому числі використовуючи можливості Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи України - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;
забезпечити постійне інформування громадськості про діяльність та заходи з реформування Служби безпеки України шляхом видання щорічника "Біла книга Служби безпеки України";
забезпечити виконання Указу Президента України від 23 січня 2009 року N 37 "Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов'язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні";
забезпечити ефективну роботу Міжнародного центру спеціальної підготовки Служби безпеки України у сфері боротьби з тероризмом;
досягти повної взаємосумісності підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для спільних дій з підрозділами держав - членів НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання запланованих на 2010 рік заходів, передбачених Комплексною цільовою програмою реформування Служби безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 20 березня 2009 року N 173;
залучати радника Голови Служби безпеки України до експертної роботи в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з воєнної реформи високого рівня;
підвищити прозорість діяльності Служби безпеки України та зміцнити довіру до неї з боку суспільства, активізувати діяльність Громадської ради при Службі безпеки України;
продовжити проведення двосторонніх консультацій з Офісом безпеки та Спеціальним комітетом НАТО з метою вдосконалення принципів демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України;
сприяти представникам громадських організацій, наукових установ та організацій, ученим та громадянам у вільному доступі до розсекречених архівних документів, зокрема, шляхом створення спеціальних інформаційно-довідкових центрів;
забезпечити видання щорічника "Біла книга Служби безпеки України";
вивчати стандарти держав - членів НАТО і ЄС з основних параметрів бюджетної та ресурсної політики щодо забезпечення державної безпеки;
підготувати пропозиції у сфері оптимізації процесу управління персоналом та гарантування соціально-правового захисту працівникам спеціальних служб на основі вивчення досвіду держав - членів НАТО;
уживати заходів для отримання Міжнародним центром спеціальної підготовки Служби безпеки України статусу навчального центру в рамках Програми "Партнерство заради миру";
реалізувати цілі партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;
ужити за результатами аналізу ефективності підготовки і реалізації управлінських рішень у Службі безпеки України заходів до скорочення управлінських ланок;
розробити та затвердити Кодекс професійної етики співробітників Служби безпеки України.
2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
Міністерство внутрішніх справ України проводить відповідно до євроатлантичних стандартів реформування підрозділів міліції згідно з Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року N 311. Метою зазначеної реформи є підвищення рівня захисту прав та основоположних свобод людини, посилення боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку.
Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) продовжують реалізацію заходів другого етапу реформування внутрішніх військ згідно з Концепцією розвитку внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на період до 2015 року. Головною метою реформування є трансформація внутрішніх військ у мобільне, оптимальне за чисельністю військове формування з правоохоронними функціями з урахуванням досвіду провідних держав Європи.
Середньострокові цілі:
удосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності внутрішніх військ відповідно до євроатлантичних стандартів;
реформувати внутрішні війська з урахуванням євроатлантичних вимог і стандартів щодо індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;
удосконалювати методи та принципи застосування внутрішніх військ для виконання завдань із забезпечення внутрішньої безпеки держави;
удосконалювати систему управління внутрішніх військ;
продовжити процес професіоналізації внутрішніх військ;
проводити підготовку підрозділів внутрішніх військ, які визначені для участі в миротворчих операціях;
підвищувати рівень володіння іноземними мовами особовим складом внутрішніх військ відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001;
створити за сприяння держав - членів НАТО мовний центр при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
створити за сприяння держав - членів НАТО Міжнародний центр підготовки сил підтримання правопорядку на базі навчального центру внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (с. Старе Бориспільського району Київської області);
інформувати громадськість щодо діяльності та реформування внутрішніх військ з метою зміцнення довіри до них з боку суспільства;
ужити заходів щодо вдосконалення міжнародного співробітництва внутрішніх військ.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
вивчити стандарти НАТО і систему індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів, які плануються до участі в миротворчих операціях;
готувати цивільний персонал у межах Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;
продовжити співробітництво з правоохоронними та військовими структурами держав - членів НАТО з питань індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;
виконати за сприяння держав - членів НАТО проектні роботи зі створення Міжнародного центру підготовки сил підтримання правопорядку;
завершити реалізацію проекту Твінінг "Впровадження та розвиток управління якістю в українській міліції та внутрішніх військах";
розпочати за підтримки Європейського Союзу новий проект Твінінг "Сприяння вдосконаленню системи охорони громадського порядку внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України";
забезпечити видання щорічника "Біла книга внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України".
2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби України
Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури відповідно до європейських критеріїв згідно зі Стратегією національної безпеки України.
Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року N 546, буде завершено становлення цієї Служби як самостійного правоохоронного органу європейського зразка, що входить до складу Воєнної організації держави. Передбачається здійснити, зокрема, такі заходи:
удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку Державної прикордонної служби України;
продовження роботи зі створення сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
реформування Морської охорони Державної прикордонної служби України відповідно до її нової моделі, участь у розробленні проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року;
забезпечення дальшого оновлення парку авіаційної техніки авіаційних частин Державної прикордонної служби України;
створення сучасної системи інформаційного забезпечення Державної прикордонної служби України відповідно до європейських та євроатлантичних норм і стандартів;
дальше вдосконалення роботи з особовим складом Державної прикордонної служби України;
удосконалення нормативно-правової бази з питань оперативно-службової діяльності органів та підрозділів Державної прикордонної служби України;
завершення формування сучасної системи логістики, технічного переоснащення відділів прикордонної служби, вдосконалення інженерного облаштування державного кордону;
дальше вдосконалення міжнародного, в тому числі прикордонного, співробітництва.
Протягом 2010 року передбачається здійснити заходи щодо виконання Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року.
Середньострокові цілі:
провести демаркацію державного кордону;
провести оснащення пунктів пропуску через державний кордон України сучасним інженерно-технічним і технологічним обладнанням та контрольних служб - засобами контролю;
здійснити розробку і закупівлю технічних засобів охорони державного кордону;
створити автоматизовані системи охорони державного кордону, управління і спостереження за надводною та підводною обстановкою;
оновити корабельно-катерний склад Морської охорони і парк авіаційної техніки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів, передбачених Державною цільовою програмою "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року;
удосконалити нормативно-правову базу з питань порядку проходження військової служби громадянами України у Державній прикордонній службі України;
створити сучасну систему роботи з персоналом Державної прикордонної служби України, підвищити рівень його професіоналізації;
розширити перелік пріоритетних напрямів міжнародного співробітництва, поглиблення відносин у сфері забезпечення прикордонної регіональної безпеки з державами - членами НАТО та ЄС, їх партнерами;
докласти зусиль щодо проведення робіт з договірно-правового оформлення державного кордону України;
забезпечити видання щорічника "Біла книга Державної прикордонної служби України".
2.2. Оборонна політика
Оборонна політика України є невід'ємною складовою політики національної безпеки, основні положення якої викладені у Воєнній доктрині України.
Оборонна політика спрямована на забезпечення воєнної безпеки держави шляхом запобігання виникненню зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці України, створення сприятливих умов для забезпечення гарантованого захисту національних інтересів та здатності до адекватного реагування на виклики і загрози, що виникають.
2.2.1. Основні принципи та пріоритети оборонної політики
Оборонна політика України базується на таких принципах забезпечення воєнної безпеки України, як верховенство права; оборонна достатність; невисування територіальних претензій до сусідніх держав і невизнання Україною територіальних претензій до неї; розв'язання можливих суперечностей мирним шляхом; своєчасність та адекватність заходів захисту національних інтересів загрозам у воєнній сфері; демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України; відповідність оперативних та бойових можливостей Збройних Сил України та інших військових формувань потребам оборони України, підвищення взаємосумісності зі збройними силами держав - членів НАТО і ЄС; ефективна взаємодія органів військового управління з органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
Україна не виключає можливості звернення у разі необхідності до інших держав та міжнародних організацій по військову допомогу.
Відповідно до визначеної стратегічної мети оборонної політики її пріоритети полягають у:
превентивному застосуванні механізму дипломатії для запобігання виникненню кризових ситуацій воєнного характеру, а також створенні інтегрованої національної системи реагування на них;
підтриманні необхідної обороноспроможності держави для запобігання та нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці та для забезпечення захисту життєво важливих інтересів держави;
розвитку оперативних можливостей Збройних Сил України для забезпечення гарантованого виконання покладених на них завдань оборони держави та майбутніх союзницьких завдань у рамках системи міжнародної колективної безпеки.
2.2.2. Національна система оборонного планування, програмування та підготовка до участі в оборонному плануванні Альянсу
За результатами оборонного огляду передбачається вдосконалити національну систему стратегічного планування та управління, а також запровадити механізм оборонного планування, що враховує можливості держави.
На даний час оборонне планування в Україні має три складові: довгострокове (на 12 років), середньострокове (на 6 років) та короткострокове (на 2 роки) планування.
Участь у Процесі планування та оцінки сил дає Україні змогу здійснювати адаптацію національної системи оборонного планування до норм і процедур, прийнятих в Альянсі, а також є дієвим механізмом оцінки готовності сил і засобів до виконання повного спектра завдань Альянсу та найбільш придатним способом підготовки до участі в колективному оборонному плануванні НАТО.
Середньострокові цілі:
здійснити реалізацію заходів за підсумками проведення оборонного огляду;
запровадити сучасну систему ефективного та комплексного оборонного менеджменту для реалізації визначених пріоритетів розвитку Збройних Сил України;
упровадити в діяльність Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України та інших військових формувань сучасні процедури менеджменту ресурсів;
завершити інтеграцію національної системи оборонного планування до національної системи державного прогнозування та стратегічного планування;
забезпечити гармонізацію документів у сфері оборонного планування всіх суб'єктів сектору оборони;
запровадити в практику оборонного планування метод, орієнтований на можливості держави;
продовжити вдосконалення оборонного планування та приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України з питань оборонного планування у відповідність зі стандартами НАТО у зазначеній сфері.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
здійснити коригування Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки та вжити заходів щодо оптимізації кількості інших відповідних державних програм, виходячи з реальних обсягів ресурсного забезпечення Збройних Сил України до 2011 року, маючи на меті припинення виконання неперспективних програм, фінансування яких не гарантується бюджетом України;
розробити за підсумками оборонного огляду комплекс середньострокових взаємопов'язаних програмних документів та планів розвитку і застосування Збройних Сил України та інших військових формувань, які визначатимуть пріоритети, основні напрями і заходи щодо розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань, а також необхідні для їх виконання обсяги фінансування;
продовжити інтеграцію засад Процесу планування та оцінки сил до системи стратегічного і оборонного планування;
уточнити повноваження структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України щодо стратегічного та оборонного планування, внести відповідні зміни до їх структур;
провести стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах (підрозділах) оборонного планування та ресурсного забезпечення держав - членів НАТО.
2.2.3. Зв'язки з урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю
Активізація процесу реформування та розвитку Збройних Сил України вимагає від інформаційних структур Міністерства оборони України і Збройних Сил України посилити роботу з інформування Уряду України, Верховної Ради України та громадян нашої держави з питань воєнної політики та життєдіяльності Збройних Сил України.
Середньострокові цілі:
визначити завдання Міністерства оборони України щодо ефективної взаємодії з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України;
створити на базі Національного університету оборони України та Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка систему підготовки та підвищення кваліфікації з питань інформування громадськості та засобів масової інформації;
розробити проект Концепції інформаційної політики (діяльності) Міністерства оборони України;
підтримувати позитивну громадську думку стосовно діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, а також популяризувати військову службу;
забезпечувати захист інформаційного простору Збройних Сил України та держави в цілому від негативного інформаційного впливу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести огляд завдань Міністерства оборони України щодо звітування перед парламентом та Урядом України;
створити регіональний медіа-центр Міністерства оборони України у місті Сімферополі;
забезпечити регулярне спілкування керівництва Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України з представниками засобів масової інформації та громадськістю;
забезпечити інформування у сфері євроатлантичної інтеграції;
провести інформування персоналу Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України щодо досягнень, ініціатив та новин в оборонній галузі.
2.3. Плани інституційного розвитку Збройних Сил України на 2010-2011 роки
2.3.1. Плани розвитку Збройних Сил України
Сучасний стан Збройних Сил України дає змогу здійснювати адекватне реагування на можливі загрози суверенітету і територіальній цілісності України, брати участь у наданні допомоги органам державної влади у реагуванні на кризові ситуації невійськового характеру та виконувати міжнародні місії.
Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України, види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.
Основною метою воєнної реформи є створення мобільних, оснащених сучасним озброєнням і бойовою технікою, високопрофесійних Збройних Сил України, спроможних у складі міжвидових угруповань виконати визначені завдання оборони держави та здатних визначеним складом сил та засобів брати участь у спільних багатонаціональних операціях.
Обмежений рівень фінансування потреб оборони у 2010 році потребує впровадження ефективних методів менеджменту ресурсів та підвищення рівня контролю за їх використанням.
Позбавлення Збройних Сил України виконання невластивих їм функцій, пов'язаних зі збереженням надлишкового майна та утилізацією непридатних ракет і боєприпасів, суттєво підвищуватиме раціональність та прогнозованість планування використання обмежених ресурсів.
Середньострокові цілі:
продовжити виконання заходів Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки за уточненими пріоритетами та ресурсними показниками;
підтримувати боєздатність чергових сил із протиповітряної оборони, Сил спеціальних операцій, чергових сил і засобів воєнної розвідки, підрозділів Основних сил оборони, призначених для першочергового посилення Об'єднаних сил швидкого реагування;
продовжувати виконання заходів щодо підвищення рівня оперативної взаємосумісності та готовності до виконання спільних завдань частин та підрозділів Збройних Сил України, які залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил;
продовжити співробітництво з НАТО щодо експертної допомоги у розробленні концептуальних документів у сфері оборони;
удосконалити систему кадрового забезпечення Збройних Сил України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити за підсумками оборонного огляду комплекс програмних документів і планів щодо розвитку Збройних Сил України на середньострокову та короткострокову перспективи;
внести зміни до Державної програми переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, затвердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002 року N 348;
провести консультації з питань виконання планів оборонної реформи в рамках діяльності Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів оборони та під час засідань Військового комітету Україна - НАТО високого рівня;
зберегти бойовий потенціал і оперативні спроможності Збройних Сил України в умовах украй обмеженого фінансування шляхом пошуку нових форм і способів підготовки Збройних Сил України;
зосередити зусилля на розвитку наземного компонента Об'єднаних сил швидкого реагування, підтриманні боєздатності Сил спеціальних операцій, чергових сил і засобів воєнної розвідки, підрозділів Основних сил оборони, призначених для першочергового посилення Об'єднаних сил швидкого реагування;
продовжити виконання заходів щодо створення Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
забезпечити готовність чергових сил із протиповітряної оборони до охорони державного кордону у повітряному просторі та прикриття особливо важливих об'єктів, а також підтримувати визначений рівень готовності функціональних компонентів Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням.
2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку
У рамках оборонного огляду завершено процес уточнення повноважень та структури органів військового управління.
За підсумками функціонування органів військового управління стратегічного рівня протягом 2008-2009 років органи оперативно-тактичного рівня та частини, визначені для участі в Процесі планування та оцінки сил, продовжували удосконалення організаційно-штатної структури відповідно до стандартів Альянсу.
До кінця 2010 року Об'єднане оперативне командування Збройних Сил України набуде повних оперативних можливостей і візьме на себе відповідальність за здійснення оперативного планування та управління міжвидовими угрупованнями військ (сил).
Управління повітряним та морським компонентами під час операцій здійснюватиметься Об'єднаним оперативним командуванням Збройних Сил України через оперативні групи, які створюватимуться із залученням представників Центру повітряних операцій Повітряних Сил (створюється у 2010 році) та Центру морських операцій Військово-Морських Сил Збройних Сил України (набув повну оперативну можливість у 2008 році).
Підвищення ефективності роботи системи управління Збройними Силами України здійснюється шляхом розгортання Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, яка за своїми технічними характеристиками є сумісною з аналогічними системами, розгорнутими у збройних силах держав - членів НАТО.
Середньострокові цілі:
продовжити оптимізацію системи управління Збройними Силами України та її наближення до стандартів НАТО. Забезпечити функціонування Центру повітряних операцій;
здійснити заходи щодо вдосконалення системи управління логістикою та оперативним забезпеченням, у тому числі з урахуванням необхідності надання підтримки підрозділам, що перебувають за межами України;
завершити перехід від аналогової до цифрової системи зв'язку у Збройних Силах України;
створити в рамках розгортання Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України мобільний польовий компонент системи зв'язку Збройних Сил України, систему супутникового зв'язку, комплексну систему захисту інформації на пунктах управління, систему сервісного обслуговування засобів зв'язку та автоматизації;
запровадити у Міністерстві оборони України систему управління якістю (ISO 9000).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
удосконалити систему територіального військового управління;
завершити третій етап формування Об'єднаного оперативного командування Збройних Сил України;
продовжити розгортання елементів Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, зокрема, в командуваннях Повітряних Сил та Військово-Морських Сил;
продовжити виконання дослідно-конструкторських робіт у рамках реалізації проекту зі створення Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України;
продовжити роботу з реконструкції ліній та вузлів зв'язку з метою вдосконалення системи зв'язку стратегічного рівня.
2.3.3. Нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій
Функціональний принцип організації та застосування Збройних Сил України, а також обмеження оборонних ресурсів потребують пріоритетного розвитку Об'єднаних сил швидкого реагування, до складу яких входять з'єднання, частини і підрозділи сухопутного, повітряного та морського компонентів. Відповідно до визначених строків бойової готовності Об'єднані сили швидкого реагування поділені на дві складові: Сили негайного реагування (аналог NRF) та Сили швидкого реагування (аналог HRF).
Розвиток Об'єднаних сил швидкого реагування здійснюється на основі принципів та стандартів Альянсу, визначених для Сил реагування НАТО. На даний час участь у Процесі планування та оцінки сил беруть 24 підрозділи зі складу Об'єднаних сил швидкого реагування, 13 з яких заявлені до Спільного фонду оперативних сил і можливостей у рамках реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО. За станом на кінець 2009 року 12 визначених підрозділів успішно пройшли самооцінку та оцінку НАТО першого рівня.
Середньострокові цілі:
забезпечувати підготовку Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій, їх оснащеність відповідно до Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки. Удосконалити форми і способи підготовки військ (сил), забезпечити розвиток навчально-матеріальної бази та полігонів, укомплектування їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;
забезпечити участь визначених підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування у проведенні спільних зі збройними силами держав - членів НАТО заходів із підготовки;
забезпечити плановість підготовки сил та засобів, визначених до участі в Силах реагування НАТО;
забезпечити участь визначених сил та засобів Об'єднаних сил швидкого реагування у виконанні Програми перевірки та зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО з метою досягнення необхідного рівня готовності для залучення до миротворчих операцій під проводом Альянсу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
запровадити механізм проведення регулярних консультацій з експертами НАТО стосовно вдосконалення бойової підготовки підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування;
забезпечити підготовку офіцерів підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування на курсах Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України відповідно до принципів, процедур і стандартів НАТО;
забезпечити підготовку та участь підрозділу Збройних Сил України в 15-й ротації Сил реагування НАТО;
розробити план пріоритетного вивчення іноземних мов офіцерським та сержантським складом підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування;
продовжити проведення консультацій з НАТО та державами - членами Альянсу щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО;
зберегти існуючу динаміку залучення сил та засобів зі складу Об'єднаних сил швидкого реагування до виконання заходів у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО, підвищити рівень індивідуальної підготовки особового складу, насамперед експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО.
2.3.4. Удосконалення системи логістики та системи медичного забезпечення
Реформування системи логістики та системи медичного забезпечення здійснюється з метою забезпечення їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки та набуття спроможності до надання підтримки підрозділам Збройних Сил України як на території України, так і під час можливого їх розгортання та утримання за її межами. Підвищується спроможність Збройних Сил України щодо здійснення аеромедичної евакуації. З цією метою в оперативному підпорядкуванні Головного військово-медичного управління Збройних Сил України перебуває літак Ан-26 "Віта", який у 2009 році за результатами оцінки НАТО першого рівня у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО оцінений як "взаємосумісний".
У рамках удосконалення стаціонарних систем логістики та медичного забезпечення утворюються Об'єднані центри забезпечення, на які покладаються завдання забезпечення за територіальним принципом військових частин незалежно від підпорядкованості; виводяться зі складу Збройних Сил України надлишкові арсенали, бази та склади; впроваджується механізм аутсорсингу; здійснюється автоматизація управління адміністративно-господарськими процесами.
Завдання, які на даний час виконують Збройні Сили України в миротворчих операціях та місіях, потребують розширення міжнародної кооперації з питань надання логістичної підтримки їх контингентам та персоналу. У зв'язку з цим опрацьовуються питання можливої участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики (MILU).
Середньострокові цілі:
удосконалювати нормативно-правову базу функціонування системи логістики, забезпечити її адаптацію до стандартів НАТО;
опрацювати питання щодо можливості залучення Збройних Сил України до діяльності Організації НАТО з технічного обслуговування та постачання (NAMSO);
забезпечити в рамках Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України створення автоматизованої системи управління обліком і рухом матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами НАТО;
удосконалити систему логістики Військово-Морських Сил Збройних Сил України з метою забезпечення виконання кораблями завдань за межами територіальних вод України. Оптимізувати портову інфраструктуру;
забезпечити виконання заходів Програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1995 року N 472;
забезпечити 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України обладнанням для проведення тестування пального відповідно до міжнародних методів організації "Американські стандарти тестувань та матеріалів (ASTN)";
сформувати на базі Головного військово-медичного клінічного центру (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який братиме участь у миротворчих операціях;
підготувати експертів медичної служби Збройних Сил України з питань стандартизації, аудиту та гарантування надання якісної медичної допомоги відповідно до критеріїв клінічної взаємосумісності за стандартами НАТО;
продовжити роботу з утворення підрозділу санітарної авіації.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;
