1.3.2. Інтеграція до Європейського Союзу
У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі (ЄС) буде продовжено переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Триватиме активне співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, зокрема, в рамках європейської політики та політики безпеки, у торговельно-економічній сфері, у сфері юстиції, а також щодо інтеграції енергетичного сектору України до загальноєвропейського.
Середньострокові цілі:
укласти Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
забезпечити виконання документа "Порядок денний асоціації Україна - ЄС";
забезпечити розвиток двостороннього і багатостороннього співробітництва в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";
розвивати співробітництво з ЄС у галузі енергетики відповідно до положень Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі;
продовжити діалог між Україною та ЄС з метою лібералізації візового режиму та його скасування у майбутньому.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити переговори з ЄС з метою укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
розробити разом зі стороною ЄС механізми імплементації та моніторингу виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;
визначити перелік проектів, що реалізовуватимуться на двосторонній і багатосторонній основі в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";
підготувати і затвердити умови запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС з визначенням критеріїв, виконання яких дасть змогу скасувати візовий режим із державами - членами ЄС;
забезпечити належне виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, продовжити підготовку до укладення імплементаційних протоколів з державами - членами ЄС для виконання положень зазначеної Угоди;
продовжити діяльність Спільного візового комітету Україна - ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз;
продовжити співробітництво з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова, спрямовуючи його на гармонізацію стандартів і процедур прикордонного контролю, активізацію співробітництва прикордонних і митних служб, проведення аналізу потенційних ризиків;
розробити механізми участі України в реалізації Європейської політики безпеки і оборони.
1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами
Україна прагне розбудовувати та зміцнювати добросусідські відносини із сусідніми державами на засадах всебічного розвитку, загальновизнаних демократичних принципів і взаємності. Україна приділятиме особливу увагу питанню договірно-правового оформлення державного кордону.
Продовження конструктивного діалогу з Республікою Білорусь розглядається як єдиний ефективний механізм розв'язання актуальних проблем українсько-білоруських відносин. Активно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Республікою Білорусь.
У рамках політичного діалогу з Республікою Молдова на міждержавному та міжвідомчому рівнях проводиться робота з вирішення низки питань економічного і прикордонного характеру. Україна вживає заходів для забезпечення захисту прав і задоволення потреб численної української громади в Республіці Молдова.
Активно розвиваються відносини з Республікою Польща, зокрема, в політичній, економічній та гуманітарній сферах. Важливим фактором двосторонніх відносин є рівень інвестиційного співробітництва. У найближчій перспективі взаємовигідне співробітництво здійснюватиметься під час підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, відновлення спільного прикордонно-митного контролю, а також у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
У рамках співробітництва з Російською Федерацією здійснюються заходи з проведення двостороннього діалогу, спрямованого на збереження позитивних тенденцій в українсько-російському співробітництві, насамперед у торговельно-економічній сфері, сприяння роботі Українсько-Російської міждержавної комісії, продовження переговорів з урегулювання проблемних питань двосторонніх відносин та їх деідеологізації, захисту прав громадян України на території Російської Федерації, задоволення соціальних та інформаційно-освітніх потреб українців у Російській Федерації, а також унеможливлення дальшого загострення двосторонніх відносин.
Попри зусилля України сторонам не вдалося принципово домовитися щодо низки важливих для внутрішньодержавного розвитку та забезпечення національних інтересів України питань, серед яких міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні актом геноциду, стабілізація співробітництва у сфері газопостачання, завершення договірно-правового оформлення державного кордону, інші проблемні питання двостороннього співробітництва.
У відносинах з Румунією основна увага зосереджена на виробленні взаємоприйнятних рішень щодо розв'язання проблемних питань українсько-румунських відносин, розвитку співробітництва у сфері інтеграції України до європейських та євроатлантичних структур.
Позитивна динаміка спостерігається у розвитку відносин між Україною та Словацькою Республікою, яка активно підтримує євроатлантичний курс нашої держави, сприяє діалогу між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Вживаються заходи до забезпечення ефективної реалізації Угоди між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух.
Для двосторонніх відносин України та Угорської Республіки визначальними є відсутність проблемних питань на політичному рівні, активне співробітництво та підтримка Угорською Республікою євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень України, інтенсивний міжвідомчий і регіональний діалог.
Середньострокові цілі:
уживати заходів щодо продовження конструктивного співробітництва з сусідніми державами у сферах, що становлять взаємний інтерес;
завершити договірно-правове оформлення та проведення демаркації державного кордону.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з демаркації державного кордону та активізувати транскордонне співробітництво;
активізувати галузеве співробітництво та поглибити співробітництво з Республікою Білорусь, у тому числі в рамках ініціативи "Східне партнерство";
поглибити прикордонне співробітництво в рамках діяльності Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM);
ужити заходів для започаткування переговорів з Російською Федерацією щодо визначення механізму виведення Чорноморського флоту Російської Федерації з території України у строки, передбачені Угодою між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах
Україна продовжуватиме брати участь у регіональних ініціативах з метою забезпечення стабільності та безпеки регіону.
Триватиме активне співробітництво в рамках Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, зокрема, шляхом розвитку співпраці Організації з провідними міжнародними, у тому числі регіональними, організаціями у сферах, що становлять взаємний інтерес.
Україна продовжуватиме співробітництво з державами - членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва в рамках її головних органів та органів, пов'язаних з Організацією Чорноморського Економічного Співробітництва: Ради міністрів закордонних справ, Парламентської асамблеї, Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Ділової ради і Міжнародного центру чорноморських досліджень.
Україна активно підтримуватиме існуючі ініціативи та дальший розвиток співробітництва у Чорноморському регіоні.
Середньострокові цілі:
продовжити активне співробітництво в Чорноморському регіоні шляхом участі у регіональних ініціативах та перспективних міжнародних проектах;
забезпечити реалізацію Листа намірів щодо створення спільного українсько-польсько-литовського батальйону "УкрПолЛитбат".
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання Плану заходів з реалізації домовленостей, досягнутих у ході Батумського саміту Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2008 року N 818;
брати участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ щодо боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків, протидії незаконній торгівлі зброєю, торгівлі людьми та нелегальній міграції;
продовжити забезпечення активної участі України в діяльності Організації Чорноморського Економічного Співробітництва та органів, що провадять діяльність у рамках Чорноморського Економічного Співробітництва;
продовжити участь у діяльності Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва (BLACKSEAFOR);
провести експертне обговорення концепції та практичних деталей створення спільного українсько-польсько-литовського батальйону "УкрПолЛитбат";
ужити заходів щодо підготовки, обговорення та укладення тристоронньої угоди про створення, статус та діяльність спільного українсько-польсько-литовського батальйону "УкрПолЛитбат";
продовжити впровадження положень Документа про заходи зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі на Чорному морі, прийнятого 25 квітня 2002 року Болгарією, Грузією, Румунією, Росією, Туреччиною і Україною;
продовжити співробітництво з Управлінням боротьби з наркотероризмом Європейського командування Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки щодо обміну інформацією про міжнародні наркоугруповання, екстремістські та терористичні організації, запобігання незаконному транзиту через територію України наркотичних засобів;
започаткувати співробітництво в рамках зустрічей міністрів оборони держав Чорноморського регіону.
1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним шляхом
Позиція України щодо врегулювання "заморожених" конфліктів на пострадянському просторі базується на таких принципах:
збереження суверенітету і територіальної цілісності держав;
розв'язання проблем виключно мирними засобами, зокрема шляхом переговорів;
повага до прав людини і забезпечення прав національних меншин;
неприпустимість використання "косовського питання" як прецеденту.
Середньострокова ціль - уживати заходів до мирного врегулювання "заморожених" конфліктів у рамках міжнародних дипломатичних зусиль.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити переговори щодо розв'язання придністровської проблеми у переговорному форматі "5 + 2", зокрема, на основі положень українського плану мирного врегулювання;
сприяти розв'язанню конфлікту в Грузії (Абхазія, Південна Осетія) мирним шляхом.
1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями
Україна надає винятково важливого значення зміцненню Організації Об'єднаних Націй (ООН) як ефективного інструмента для розв'язання глобальних проблем міжнародного співтовариства, виходить із необхідності належної реалізації Декларації тисячоліття Організації Об'єднаних Націй та Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005 року, докладає зусиль для реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, реформи Ради Безпеки ООН, а також посилення ролі Генеральної асамблеї ООН.
Україна як активний учасник Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) заінтересована у використанні можливостей ОБСЄ для підвищення рівня національної безпеки, врегулювання "заморожених" конфліктів, зміцнення демократії на європейському просторі, а також забезпечення територіальної цілісності, недоторканності державних кордонів, підтримання стабільного економічного розвитку. Україна докладатиме зусиль для підтримки збалансованості трьох основних напрямів діяльності ОБСЄ: у військово-політичній сфері, з питань економіки та охорони навколишнього природного середовища, у гуманітарній сфері.
З метою дальшого розвитку співробітництва з Радою Європи зусилля будуть спрямовані на вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права з метою приведення його у відповідність з європейськими стандартами. Буде продовжено активне співробітництво з інституціями Ради Європи, зокрема, у таких сферах, як забезпечення свободи діяльності засобів масової інформації, розвиток толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівноправності жінок та чоловіків, захисту дітей.
Середньострокові цілі:
продовжити активну участь у діяльності Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Ради Європи;
продовжити роботу з розширення сфери залучення українських миротворців до операцій та місій з підтримання миру під егідою Організації Об'єднаних Націй;
забезпечити співробітництво з Організацією з безпеки і співробітництва в Європі у сфері розвитку демократичних інститутів, зокрема, з питань удосконалення виборчого процесу, зміцнення верховенства права, запобігання поширенню ксенофобії та ненависті, а також протидії торгівлі людьми;
забезпечити виконання програм, передбачених Планом дій Ради Європи для України на 2008-2011 роки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити моніторинг стану розроблення проекту плану дій ООН щодо Чорнобиля на період до 2016 року;
продовжити здійснення заходів Програми розвитку ООН і Програми ООН з навколишнього середовища;
продовжити практичну реалізацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року N 1264-VI;
ужити заходів до виконання зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, зокрема, стосовно вдосконалення виборчого законодавства, приведення функцій прокуратури у відповідність з європейськими стандартами, завершення реформування судової системи, боротьби з корупцією, реформування засобів масової інформації.
1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення. Державний експортний контроль
Дотримуючись своїх зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого Україна приєдналася згідно із Законом України від 16 листопада 1994 року N 248/94-ВР, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, ратифікованою Законом України від 16 жовтня 1998 року N 187-XIV, Конвенцією про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, Україна продовжуватиме здійснювати практичні кроки для забезпечення нерозповсюдження зброї масового знищення, зокрема, шляхом участі в реалізації ініціативи держав Великої вісімки "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення".
Україна докладатиме необхідних зусиль для розширення та зміцнення міжнародного співробітництва з метою забезпечення захисту державних інтересів у сфері роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, зокрема, шляхом імплементації проектів, започаткованих у рамках Програми спільного зменшення загрози.
Триватиме реалізація політики у сфері експортного контролю, спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання міжнародних зобов'язань України як члена міжнародних організацій та держави - учасниці багатосторонніх міжнародних договорів з питань експортного контролю, нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, а також контролю за міжнародними передачами звичайних видів озброєнь.
У рамках виконання міжнародних зобов'язань України здійснюється щорічний обмін інформацією між Україною та державами - членами НАТО, а також ООН і ОБСЄ з питань контролю над озброєнням. З метою забезпечення відповідності дозвільних процедур експортного контролю вимогам міжнародних режимів експортного контролю проводиться вдосконалення законодавства, здійснюються заходи щодо гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС із зазначених питань, зокрема щодо впровадження Єдиного контрольного списку товарів подвійного використання в Україні.
Україна сприятиме проведенню на її території контрольних заходів згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, ратифікованим Постановою Верховної Ради України від 1 липня 1992 року N 2526-XII, місій спостережних польотів згідно з Договором з відкритого неба, ратифікованим Законом України від 2 березня 2000 року N 1509-III, інспекцій з оцінки інформації відповідно до Віденського документа 1999 року та двосторонніх міжнародних договорів України, докладатиме необхідних зусиль для розширення, зміцнення та вдосконалення міжнародного, у тому числі регіонального, співробітництва з питань експортного контролю, нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, а також контролю за міжнародними передачами звичайних видів озброєння.
Середньострокові цілі:
продовжити виконання міжнародних зобов'язань України у сфері контролю над озброєнням та обміну інформацією з учасниками Вассенаарської домовленості, Режиму контролю за ракетними технологіями, Групи ядерних постачальників, Австралійської групи;
продовжити обговорення в рамках відповідних міжнародних режимів експортного контролю перспектив і шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;
проводити консультації з НАТО та державами - членами НАТО з питань контролю над озброєнням, експортного контролю та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;
забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - членами НАТО згідно з міжнародними договорами з питань контролю над озброєнням;
продовжити вдосконалення механізму взаємодії з верифікаційними органами держав - членів НАТО та Верифікаційним комітетом НАТО щодо проведення щорічних двосторонніх контрольних заходів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - членами НАТО згідно з міжнародними договорами з питань контролю над озброєнням;
продовжити співробітництво з Верифікаційним координаційним центром НАТО та Оборонною групою високого рівня НАТО з питань розповсюдження зброї масового знищення. Завершити за консультаційною допомогою Альянсу розроблення методологічних рекомендацій Міністерства оборони України з питань нерозповсюдження зброї масового знищення;
забезпечувати супроводження іноземних інспекційних груп на території України та проведення контрольних заходів на території держав-учасниць згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом 1999 року, двосторонніми міжнародними договорами України, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, а також проведення місій спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження згідно з Договором з відкритого неба;
узяти участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, створеної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба;
вивчити досвід держав - членів НАТО з питань експортного контролю для врахування його при визначенні шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;
удосконалити нормативно-правову базу в галузі державного експортного контролю;
узяти участь у засіданнях робочих органів міжнародних режимів експортного контролю;
підготувати звітну інформацію про виконання Україною міжнародних зобов'язань за міжнародними договорами України з питань контролю над озброєнням;
продовжити діалог про можливе співробітництво у сфері вдосконалення стандартів біологічної безпеки та захисту лабораторій, в яких зберігаються небезпечні біологічні матеріали (зокрема, Українська протичумна станція, м. Сімферополь);
продовжити впровадження проекту технічної допомоги "Зменшення біологічної загрози в Україні", що реалізується відповідно до Угоди між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва у галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї, підписаної 29 серпня 2005 року;
ужити заходів щодо забезпечення координації дій офіційних представників України в рамках участі в міжнародних заходах з питань нерозповсюдження ядерних технологій і матеріалів та боротьби з ядерним тероризмом.
1.3.8. Боротьба з тероризмом
Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання.
Україна й надалі приділятиме значну увагу міжнародному співробітництву в цій сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі у реалізації Глобальної ініціативи по боротьбі з актами ядерного тероризму, а також дотримуватиметься положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.
Буде продовжено здійснення заходів у рамках Плану дій партнерства проти тероризму, інших заходів під егідою НАТО на двосторонньому та багатосторонньому рівнях.
Триває розбудова Міжнародного центру спеціальної підготовки (МЦСП) Служби безпеки України.
Середньострокові цілі:
продовжувати діяльність з виявлення і припинення використання терористичними організаціями каналів незаконної міграції та контрабанди для фінансування постачання зброї, вибухівки та відповідного обладнання, а також каналів переправлення бойовиків;
забезпечувати дальше співробітництво України з Міжнародною організацією кримінальної поліції у сфері розшуку, затримання та видачі правопорушників;
продовжити активне співробітництво з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль);
забезпечити участь у заходах, передбачених Планом діяльності з реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму;
продовжити роботу з узагальнення та практичного використання досвіду держав - членів НАТО у сфері боротьби з тероризмом;
забезпечити вдосконалення законодавства у сфері боротьби з тероризмом щодо участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;
уживати заходів щодо залучення антитерористичних підрозділів України до тренувань та навчань держав - членів НАТО з антитерористичної тематики;
продовжити розбудову інфраструктури МЦСП Служби безпеки України, використовувати його можливості для проведення навчальних занять із професійної підготовки та підвищення кваліфікації особового складу антитерористичних підрозділів держав - членів НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити проведення моніторингу фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення, а також досліджувати можливі методи розповсюдження такої зброї, забезпечити направлення узагальнених матеріалів до правоохоронних органів згідно з компетенцією;
провести консультації з відповідними органами НАТО та державами - членами НАТО щодо участі українських представників у заходах Альянсу з урегулювання кризових ситуацій, зокрема тих, що пов'язані з вчиненням терористичних актів;
продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділів Служби безпеки України та досягнення їх взаємосумісності з підрозділами відповідних органів держав - членів НАТО;
сприяти розвитку співробітництва з питань кібернетичного захисту між Службою безпеки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України і відповідними органами НАТО;
уживати заходів боротьби з кіберзлочинністю з урахуванням рекомендацій Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;
досягти взаємосумісності підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України з відповідними підрозділами держав - членів НАТО для проведення спільних дій;
залучити експертів із держав - членів НАТО як спостерігачів до проведення в Україні антитерористичних навчань і тренувань;
провести консультації з відповідними структурами НАТО та державами - членами НАТО з питань забезпечення безпеки і правопорядку під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
провести на базі МЦСП Служби безпеки України навчальні заняття за участю антитерористичних підрозділів держав - членів НАТО;
провести наукові дослідження з питань запобігання тероризму та забезпечити участь українських фахівців з антитерористичної діяльності у відповідних міжнародних науково-практичних заходах, що організовуються НАТО, забезпечити залучення експертів держав - членів Альянсу до аналогічних заходів в Україні.
1.4. Інформування громадськості
Розвиток інформаційного простору та забезпечення доступності інформації про всі аспекти членства України в НАТО, роль Альянсу в підтриманні безпеки і стабільності в Європі та світі і вплив цих процесів на стан національної безпеки України та її громадян є одним із пріоритетів державної політики у сфері інформування громадськості.
У рамках роботи з виконання Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року N 502, головна увага приділяється розгортанню широкої публічної дискусії щодо роз'яснення суті політики безпеки, яка базується на принципах солідарності євроатлантичної демократичної спільноти.
Актуальними залишаються питання щодо системного впровадження елементів громадської дипломатії, проведення публічних заходів (круглі столи, семінари, дискусії, конференції тощо) із залученням якомога більшої аудиторії.
Активізація інформаційно-роз'яснювальної роботи насамперед на регіональному рівні та скоординована діяльність державних органів і громадських організацій, розширення мережі інформаційних осередків, що мають відповідну довідково-аналітичною базу, та одночасне поліпшення якості тематичних Інтернет-ресурсів є основними умовами успіху реалізації відповідної інформаційної політики.
Середньострокові цілі:
створити із застосуванням засобів інформаційної політики умови для досягнення політичного і громадянського консенсусу стосовно зовнішньополітичного курсу України на євроатлантичну інтеграцію;
досягти передбачених Державною цільовою програмою інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки показників рівня підтримки громадськістю євроатлантичного курсу;
забезпечити високий рівень взаємосумісності та взаєморозуміння державних органів і громадських організацій під час проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;
активізувати роботу з інформування населення з питань євроатлантичної інтеграції на регіональному та місцевому рівнях;
інтенсифікувати роботу у сфері громадської дипломатії;
посилити культурно-інформаційну присутність України в сусідніх державах - членах НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів, передбачених Державною цільовою програмою інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки;
продовжити впровадження елементів громадської дипломатії, зокрема цільових інформаційних стратегій, у тісній співпраці з Відділом публічної дипломатії НАТО і Центром інформації та документації НАТО в Україні;
проводити в Автономній Республіці Крим та областях тематичні заходи за участю представників державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації з залученням експертів, представників держав - членів НАТО та інституцій Альянсу в Україні;
забезпечити видання інформаційно-аналітичної, наукової, навчальної літератури, створення і розміщення на телеканалах України відеоматеріалів з актуальних питань євроатлантичної інтеграції і співробітництва України з НАТО;
регулярно інформувати органи державної влади, навчальні заклади, засоби масової інформації і громадські організації з питань євроатлантичних інтеграційних процесів;
удосконалювати і популяризувати в суспільстві Інтернет-ресурси з питань євроатлантичної інтеграції;
сприяти поширенню в Україні досвіду діяльності Асоціації Атлантичного договору і Парламентської асамблеї НАТО та участі українських представників у роботі цих організацій;
поширити досвід громадських організацій держав - членів НАТО у проведенні інформаційної роботи з підвищення рівня обізнаності суспільства із роллю та місцем Альянсу в забезпеченні стабільності і безпеки в Європі та світі.
1.5. Наука і довкілля
З метою активізації співробітництва між Україною і НАТО, а також державами - членами НАТО у сфері науки, технологій та довкілля Україна продовжуватиме брати активну участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки.
Україна продовжуватиме практику виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на більш ефективну реалізацію державної політики євроатлантичної інтеграції, в контексті поглиблення співробітництва з НАТО у політичній, безпековій, економічній, правовій, інформаційній, освітній та інших сферах.
Середньострокові цілі:
продовжувати активну участь у Програмі НАТО з науки заради миру та безпеки;
продовжити проведення прикладних наукових досліджень у рамках виконання бюджетної програми "Виконання загальнодержавних організаційних, інформаційно-аналітичних та науково-методологічних заходів з питань євроатлантичної інтеграції", впровадження на загальнодержавному і регіональному рівнях отриманих результатів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити співголовування Міністерства освіти і науки України та забезпечити участь відповідних міністерств, інших державних органів у щорічному засіданні Спільної робочої групи Україна - НАТО із співробітництва з питань науки та довкілля;
забезпечити участь представників Міністерства освіти і науки України у засіданні Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки у форматі Ради євроатлантичного партнерства;
забезпечити погодження пріоритетів співпраці України за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО із співробітництва з питань науки та довкілля і Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки у форматі Ради євроатлантичного партнерства;
продовжити реалізацію проекту "Очищення авіабази в м. Прилуки" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;
сприяти освоєнню гранту НАТО для Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі "УРАН" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;
продовжити реалізацію проекту "Моніторинг та передбачення ризиків паводків річки Прип'ять, яка протікає територією Республіки Білорусь та України через Чорнобильську виключну зону" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;
сприяти проведенню в Україні заходів НАТО на підтримку виконання проектів "Очищення авіабази в м. Прилуки" і "Моніторинг та передбачення ризиків паводків річки Прип'ять, яка протікає територією Республіки Білорусь та України через Чорнобильську виключну зону" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;
сприяти участі українських представників у міжнародному семінарі Програми НАТО з науки заради миру та безпеки, присвяченому питанням наукових досліджень у сфері космосу та аеродинаміки;
сприяти участі українських представників у міжнародному семінарі Програми НАТО з науки заради миру та безпеки, присвяченому науковим дослідженням впливу військово-морських операцій на довкілля;
сприяти проведенню міжнародного семінару Програми НАТО з науки заради миру та безпеки, присвяченому питанням кібербезпеки;
розробити Концепцію співробітництва Міністерства оборони України з Комітетом НАТО з науки заради миру та безпеки;
передбачити у проекті Закону про Державний бюджет України на 2010 рік бюджетну програму "Виконання загальнодержавних організаційних, інформаційно-аналітичних та науково-методологічних заходів з питань євроатлантичної інтеграції" та забезпечити її виконання.
1.6. Питання координації діяльності державних органів та підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції
1.6.1. Питання координації діяльності державних органів
Для забезпечення виконання пріоритетних завдань розвитку відносин України з Організацією Північноатлантичного договору, поглиблення співробітництва з державами - членами НАТО, досягнення критеріїв членства України в Альянсі створена у 2006 році і функціонує Національна система координації співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, до якої входять органи виконавчої влади України, інші державні органи, спеціально уповноважені особи, діяльність яких пов'язана або спрямована на реалізацію державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.
Рада національної безпеки і оборони України розглядає на своїх засіданнях та подає на розгляд Президентові України пропозиції щодо визначення стратегічних і концептуальних підходів та напрямів розвитку співробітництва України з НАТО.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики щодо співробітництва України з НАТО.
Міжвідомча комісія з питань підготовки України до вступу в НАТО як консультативно-дорадчий орган при Президентові України забезпечує, зокрема, підготовку пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання у сфері євроатлантичної інтеграції, координацію заходів, що здійснюються центральними органами виконавчої влади, державними органами з метою підготовки України до вступу в НАТО.
Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, що є дорадчим органом при Президентові України, здійснює підготовку висновків і рекомендацій, зокрема, щодо проведення єдиної державної політики у сфері інтеграції України в НАТО, моніторинг здійснення державними органами заходів у сфері євроатлантичної інтеграції.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 21 березня 2008 року "Про перспективи дальшого розвитку відносин України з Організацією Північноатлантичного договору та стан забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади України, інших державних органів у сфері євроатлантичної інтеграції України", введеним у дію Указом Президента України від 25 квітня 2008 року N 402, визнано, зокрема, що низька ефективність координації поточної діяльності органів виконавчої влади у сфері євроатлантичної інтеграції України створила серйозні перешкоди на шляху до поступової реалізації стратегічних цілей зовнішньої політики України щодо набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, і доручено Кабінету Міністрів України підготувати пропозиції щодо вдосконалення національної системи координації співробітництва України з НАТО.
У структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2008 році утворено і з січня 2009 року функціонує Координаційне бюро європейської та євроатлантичної інтеграції (постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року N 649) .
Середньострокова ціль - удосконалити Національну систему координації співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
ужити заходів для вдосконалення Національної системи координації співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору відповідно до вимог сучасного етапу відносин України з НАТО;
провести із залученням незалежних експертів оцінку реалізації Україною першого циклу виконання Річної національної програми та провести її обговорення з представниками Альянсу.
1.6.2. Питання підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції
Важливим чинником підвищення ефективності співробітництва України з НАТО є вдосконалення професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників центральних органів виконавчої влади у сфері євроатлантичної інтеграції. З цією метою постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року N 974 затверджено Державну цільову програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки.
Координацію діяльності з виконання зазначеної Програми покладено на Головне управління державної служби України, яким із цією метою утворено координаційну раду, до складу якої входять народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів і громадських організацій.
Підвищенню рівня фахової підготовки у сфері євроатлантичної інтеграції сприяє участь представників державних органів у заходах Робочої програми євроатлантичного партнерства, зокрема Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО, а також Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
продовжити співробітництво з державами - членами та державами - партнерами НАТО в рамках Робочої програми євроатлантичного партнерства, зокрема Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО;
поширити дію Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу на весь сектор безпеки і оборони України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити виконання існуючих та запровадження у вищих навчальних закладах нових навчальних програм з підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, до функціональних обов'язків яких належать питання європейської та євроатлантичної інтеграції України;
забезпечити здійснення заходів, передбачених Індивідуальною програмою партнерства між Україною та НАТО, і Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;
провести із залученням незалежних експертів оцінку виконання протягом перших двох років Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки, за результатами якої підготувати пропозиції щодо її вдосконалення.
РОЗДІЛ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ
2.1. Політика національної безпеки
Державна політика національної безпеки передбачає утвердження засад національної єдності для розбудови демократичної, правової держави, формування соціально орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки, зміцнення науково-технологічного потенціалу, забезпечення інноваційного розвитку, зростання рівня життя і добробуту населення, забезпечення інформаційної безпеки, екологічно і техногенно безпечних умов життєдіяльності суспільства.
Політика національної безпеки України спрямована на захист життєво важливих національних інтересів і базується на визначених законодавством України основних принципах забезпечення національної безпеки:
пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
верховенство права;
пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні конфліктів;
своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам;
чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки;
демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки;
використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки.
Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих у встановленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм, якими визначаються цільові настанови та керівні принципи воєнного будівництва, а також напрями діяльності органів державної влади в конкретній обстановці з метою своєчасного виявлення, відвернення і нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам України. Відповідні документи згідно із Законом України "Про основи національної безпеки України" затверджуються Президентом України.
Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України зумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.
Життєво важливі національні інтереси України реалізовуватимуться у складному внутрішньому та зовнішньому середовищі, яке характеризується наявністю низки викликів і загроз. Відчутно впливають на ситуацію в державі світова фінансова криза та ускладнення в розвитку суспільно-політичних процесів.
Україна має намір продовжувати участь у заходах щодо дальшого розвитку Організації Північноатлантичного договору як ключового інструмента забезпечення міжнародної та євроатлантичної безпеки і стабільності. Відповідні кроки здійснюватимуться Україною щодо практичного залучення Збройних Сил України до Сил реагування НАТО.
Україна має намір продовжувати участь у заходах щодо забезпечення міжнародної та євроатлантичної безпеки і стабільності, зокрема у місіях та операціях під проводом Альянсу.
Україна розглядає своє можливе членство в ЄС та НАТО як дієвий інструмент для забезпечення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності. Україна продовжуватиме реформи у секторі безпеки і оборони відповідно до Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 12 лютого 2007 року N 105, а також Воєнної доктрини України, затвердженої Указом Президента України від 15 червня 2004 року N 648, з метою досягнення взаємосумісності з НАТО. У зв'язку з цим імплементація результатів комплексного огляду національного сектору безпеки та оборонний огляд здійснюватимуться у співпраці зі Спільною робочою групою Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня, а також у рамках застосування інших механізмів співробітництва з Альянсом. При цьому вдосконалення системи управління сектором безпеки і оборони держави залишається важливим завданням для України.
Стратегія національної безпеки України визначає, зокрема, пріоритети та основні цілі реформування сектору безпеки. Україна має намір суттєво оновити систему національної безпеки з метою адекватного реагування на сучасні виклики і загрози. Головна мета Стратегії - забезпечити рівень національної безпеки, який би гарантував поступальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, дальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету Української держави у сучасному світі. Контроль за реалізацією Стратегії національної безпеки України здійснюється Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України.
Президент України здійснює керівництво процесом реалізації Стратегії, в разі потреби вносить до Верховної Ради України законопроекти, необхідні для її імплементації. Верховна Рада України формує законодавчу базу, спрямовану на реалізацію Стратегії, здійснює відповідний парламентський контроль. Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію Стратегії, щорічно затверджує плани заходів з її виконання. Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади із реалізації Стратегії та з урахуванням змін у зовнішньому або внутрішньому середовищі вносить Президентові України пропозиції щодо її уточнення та ресурсного забезпечення для врахування при підготовці проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік.
Середньострокові цілі:
забезпечити реалізацію Стратегії національної безпеки України;
оптимізувати механізм оцінки ефективності реалізації Стратегії національної безпеки України шляхом залучення до такої оцінки незалежних громадських організацій;
створити систему інформаційного супроводження реалізації пріоритетів, визначених Стратегією національної безпеки України;
забезпечити внесення змін та доповнень до Стратегії національної безпеки України з урахуванням змін, які відбулися у світі на регіональному та глобальному рівнях, а також в Україні, включаючи економічні та фінансові аспекти.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити здійснення заходів щодо реалізації Стратегії національної безпеки України у 2010 році;
розробити та затвердити до кінця 2010 року План заходів щодо реалізації Стратегії національної безпеки України на 2011 рік;
залучити громадські організації до проведення незалежної оцінки політики національної безпеки, а також стану реалізації Стратегії національної безпеки України в рамках Мережі партнерства Україна - НАТО;
розробити з урахуванням досвіду держав - членів НАТО пропозиції щодо внесення необхідних змін і доповнень до Стратегії національної безпеки України та винести їх на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.
2.1.2. Управління національною безпекою і обороною та реагування на кризові ситуації
До системи управління національною безпекою і обороною України входять:
Верховна Рада України, яка здійснює законодавче регулювання у сферах національної безпеки і оборони України;
Президент України, який здійснює керівництво у сферах національної безпеки і оборони України, є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, Головою Ради національної безпеки і оборони України;
Рада національної безпеки і оборони України, яка координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони України;
Кабінет Міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку та боротьби зі злочинністю;
центральні органи виконавчої влади, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні і розвідувальні органи, утворені відповідно до законів України, які в межах своїх повноважень забезпечують виконання передбачених Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України завдань у сфері національної безпеки і оборони держави.
Удосконалення системи управління національною безпекою і обороною України є життєво важливим для координації зусиль держави, спрямованих на реагування на сучасні виклики та загрози. Це передбачатиме вдосконалення міжвідомчої координації у сфері стратегічного планування та політичної консолідації. Ключову роль у зазначених процесах відіграватимуть Рада національної безпеки і оборони України, а також Кабінет Міністрів України.
