Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції про проведення виконавчих дій

З метою приведення положень Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами та доповненнями), у відповідність до Законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження"

1. Затвердити Зміни та доповнення до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами та доповненнями) (додаються).

2. Директору Департаменту державної виконавчої служби (Тісногуз В.В.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами та доповненнями).

2.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції та забезпечити належне його виконання.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра юстиції України М.М.Шупеню.

1. У тексті Інструкції слово "відділ" у всіх відмінках і числі замінити словом "орган" у відповідному відмінку і числі.

2. У пункті 1.1 Інструкції:

2.1. Абзац п'ятий виключити.

2.2. В абзаці восьмому слова "відповідно до законів України" виключити.

2.3. Доповнити пункт новим абзацом дванадцятим такого змісту:

"рішення Європейського Суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини".

У зв'язку з цим абзаци дванадцятий - п'ятнадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим - шістнадцятим.

2.4. Новий абзац п'ятнадцятий викласти в такій редакції:

"постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, накладення штрафу".

2.5. Новий абзац шістнадцятий викласти в такій редакції:

"рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу".

3. У пункті 1.3 Інструкції:

3.1. Абзац другий доповнити словами "рішень третейського суду".

3.2. Абзац третій після слова "ухвали" доповнити словом "постанови".

3.3. Доповнити пункт новим абзацом четвертим такого змісту:

"ухвали, постанови господарських судів у випадках, передбачених законом".

У зв'язку з цим абзаци четвертий - одинадцятий вважати відповідно абзацами п'ятим - дванадцятим.

3.4. Новий абзац п'ятий виключити.

3.5. Новий абзац шостий доповнити словами "у тому числі ті, що видаються на підставі рішення третейського суду".

3.6. У новому абзаці десятому після слів "Антимонопольного комітету" доповнити словом "України".

3.7. Доповнити пункт новим абзацом одинадцятим такого змісту:

"рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном".

У зв'язку з цим нові абзаци одинадцятий - дванадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - тринадцятим.

3.8. Новий абзац дванадцятий викласти в такій редакції:

"постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу".

3.9. Новий абзац тринадцятий викласти в такій редакції:

"рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу".

4. Абзац четвертий пункту 1.4 Інструкції викласти в такій редакції:

"найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо".

5. У пункті 2.1.1 Інструкції:

5.1. В абзаці першому слово "їхні" виключити, а після слова "представники" додати слово "сторін".

5.2. В абзаці другому слова "та цією Інструкцією" замінити словами "цією Інструкцією, Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 N 607/56/5, зареєстрованою в Мін'юсті України 27.06.2002 за N 541/6829 (із змінами і доповненнями), Порядком взаємодії органів державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь держави за позовами органів державної податкової служби, затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України від 03.07.2002 N 60/5; 304, зареєстрованим в Мін'юсті України 04.07.2002 за N 555/6843, та іншими нормативно-правовими актами".

5.3.Доповнити пункт новим абзацом третім такого змісту:

"У разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій державний виконавець має право залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які в установленому законом порядку одержали ліцензії на: будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); операції у сфері поводження з небезпечними відходами; надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; проведення землевпорядних та землеоціночних робіт".

6. Доповнити друге речення пункту 2.1.2 Інструкції словами "та обов'язки".

7. У пункті 2.1.3 Інструкції:

7.1. У першому та другому реченнях абзацу другого слова "може бути" замінити словом "є".

7.2. Абзац четвертий викласти в такій редакції:

"У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Державний виконавець на підставі рішення суду виносить постанову (додаток 1) про заміну сторони її правонаступником, визначеним відповідно до чинного законодавства".

7.3. Абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові в тій мірі, у якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив".

7.4. Абзаци шостий - десятий виключити.

8. У пункті 2.1.4 Інструкції:

8.1. В абзаці першому після слів "що виникають у ході виконавчого провадження" доповнити словами "у тому числі при проведенні експертизи".

8.2. В абзаці третьому після слів "укласти мирову угоду" доповнити словами "про закінчення виконавчого провадження".

8.3. Доповнити пункт новими абзацами четвертим - сьомим такого змісту:

"За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно.

Сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, установлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Боржник зобов'язаний у строк, установлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій".

9. Доповнити пункт 2.1 Інструкції новими пунктами 2.1.5 та 2.1.6 такого змісту:

"2.1.5. Сторони можуть реалізовувати свої права й обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням учинити певні дії особисто.

Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов'язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог закону.

Якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвісно відсутньою, державний виконавець своєю постановою залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном її майна.

Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

2.1.6. Представниками у виконавчому провадженні не можуть бути:

особи, які не досягли 18 років, крім випадків, передбачених законом;

особи, над якими встановлено опіку чи піклування;

судді, слідчі, прокурори, державні виконавці, крім випадків, коли вони діють як законні представники або як уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження;

інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво".

10. Абзац третій пункту 2.2.1 Інструкції після слів "державним виконавцем" доповнити словами "у постанові".

11. У пункті 2.2.3 Інструкції:

11.1. Слова "відповідальність, передбачену законом" замінити словами "кримінальну відповідальність".

11.2. Доповнити пункт новими абзацами другим та третім такого змісту:

"Збитки, завдані сторонам неправдивим висновком експерта або спеціаліста, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста в 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам. Заявлений сторонами відвід експерту або спеціалісту вирішується в порядку, передбаченому статтею 17 Закону".

12. У пункті 2.3.1 Інструкції слова "(від 3 до 5 днів)" замінити словами "який не може перевищувати 10 днів".

13. У пункті 2.3.4 Інструкції слова "відповідальність, передбачену законом" замінити словами "кримінальну відповідальність".

14. У пункті 3.1 Інструкції:

14.1. Абзац другий доповнити словами "на підставі виконавчого документа".

14.2. В абзаці третьому слова "на підставі виконавчого документа" виключити.

14.3. Абзац п'ятий виключити.

14.4. Доповнити пункт новим абзацом сьомим такого змісту:

"У разі, якщо стягувачем за виконавчим документом виступає держава, даний виконавчий лист скеровується до виконання органові державної виконавчої служби органом, який видав відповідний виконавчий документ. У цьому разі для відкриття виконавчого провадження застосовується положення абзацу шостого пункту 3.1 даної Інструкції".

15. Пункт 3.2.3 Інструкції викласти в такій редакції:

"3.2.3. Якщо в процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно у передбаченому законом порядку за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, якщо стягувач авансує витрати на організацію і проведення виконавчих дій.

Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальника цього органу державної виконавчої служби.

У разі, якщо стягувач не здійснить авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, у разі їх недостатності для повного задоволення вимог стягувача, направляє виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

У разі, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, органами державної виконавчої служби з метою забезпечення своєчасного і повного виконання рішення можуть створюватись виконавчі групи відповідно до Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 N 37/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 624/9223.

Порядок передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 N 38/5, зареєстрований в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 625/9224".

16. Пункт 3.2.4 Інструкції виключити.

17. Доповнити Інструкцію новим пунктом 3.2.6 такого змісту:

"3.2.6. Виконавчі провадження, підвідомчі відділу та підрозділу примусового виконання рішень органів державної виконавчої служби, визначені статтею 20-1 Закону".

18. Речення друге абзацу другого пункту 3.6.1 Інструкції після слів "не за територіальністю" доповнити словами "або підвідомчістю".

19. Абзац перший пункту 3.6.3 Інструкції викласти в такій редакції:

"За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом".

20. У пункті 3.8.1 Інструкції:

20.1. Абзац четвертий доповнити словами "або підвідомчістю".

20.2. В абзаці сьомому слово "цього" виключити.

20.3. Абзац дев'ятий викласти в такій редакції:

"Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові (додаток 6)".

20.4. Доповнити пункт абзацом десятим такого змісту:

"У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі абзацу 7 цього пункту державний виконавець у відповідній постанові роз'яснює стягувачу право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог, визначених чинним законодавством".

21. Пункт 3.10.1 Інструкції викласти в такій редакції:

"3.10.1. У разі, якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець самостійно чи за поданням сторін виконавчого провадження має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.

Суд, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути таку заяву у 10-денний строк з дня її надходження і при необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх змісту. Про роз'яснення рішення чи змісту документа або відмову в цьому суд постановляє ухвалу".

22. У пункті 4.1.1 Інструкції:

22.1. В абзаці другому слова "України "Про виконавче провадження" виключити.

22.2. Доповнити пункт новими абзацами четвертим - п'ятим такого змісту:

"У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем у порядку, установленому статтею 24 Закону, накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним виконавцем боржник має право у строк, установлений для добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У цьому разі покупець майна боржника повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби в строк, установлений для добровільного виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця".

23. Пункт 4.1.2 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.1.2. У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження".

24. У пункті 4.1.3 Інструкції слова "повністю або частково" виключити.

25. Пункт 4.1.4 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.1.4. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог, стягнення штрафу із засудженого строк для добровільного виконання не встановлюється".

26. Абзац перший пункту 4.1.5 Інструкції викласти в такій редакції:

"Якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання".

27. Пункт 4.2.2 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.2.2. Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні, установлені законодавством, допускається лише в разі, коли зволікання неможливе або в разі, коли вони не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника.

Проведення виконавчих дій у нічний час допускається лише в разі, якщо невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров'ю громадян".

28. У пункті 4.2.3 Інструкції слово "письмово" виключити.

29. Пункт 4.3.2 Інструкції після слів "що перешкоджають провадженню виконавчих дій" доповнити словами "або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони позбавлені можливості використати надані їм Законом права".

30. У пункті 4.4.1 Інструкції слова "чи іншого органу (посадової особи)" виключити.

31. Доповнити Інструкцію новим пунктом 4.4.3 такого змісту:

"4.4.3. За іншими рішеннями відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються".

32. У пункті 4.5 Інструкції:

32.1. Перше речення абзацу п'ятого викласти в такій редакції:

"оспорювання боржником виконавчого напису нотаріуса в судовому порядку".

32.2. В абзаці сьомому слова "винесення постанови про" виключити.

32.3. Абзац дев'ятий після слів "про банкрутство боржника" доповнити словами "якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, уведеного господарським судом".

32.4. Доповнити пункт новим абзацом п'ятнадцятим такого змісту:

"наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення".

33. Перше речення пункту 4.7.1 Інструкції доповнити словами "не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини".

34. У пункті 4.7.2 Інструкції:

34.1. Речення друге абзацу третього після слів "відстрочки виконання рішення" доповнити словами "наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення".

34.2. В абзаці четвертому слова "боржником виконавчого документа" замінити словами "боржником виконавчого напису нотаріуса", після слів "виключення майна з" додати слово "акта", після слів "про банкрутство боржника" додати слова "якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, уведеного господарським судом", слова "України "Про виконавче провадження" виключити.

35. Перше речення пункту 4.7.4 Інструкції після слів "державний виконавець" доповнити словами "не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини".

36. Доповнити пункт 4.7.5 Інструкції новими реченнями другим та третім такого змісту:

"Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, установленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна".

У зв'язку з цим друге речення вважати відповідно четвертим реченням.

37. Доповнити Інструкцію новим пунктом 4.7.6 такого змісту:

"4.7.6. Якщо арештоване майно боржника передано на реалізацію, копії постанов про зупинення виконавчого провадження та про поновлення виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилаються до підприємства, установи, організації, які здійснюють реалізацію майна боржника".

38. У пункті 4.11 Інструкції слово "стягувачеві" виключити.

39. У пункті 4.11.1 Інструкції:

39.1. Абзац п'ятий після слів "виконавчих дій" доповнити словами "або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено Законом".

39.2. Доповнити пункт новими абзацами шостим - сьомим такого змісту:

"якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника;

якщо в боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними".

40. В абзаці першому пункту 4.11.2 Інструкції слова "третьому - п'ятому" замінити словами "третьому - сьомому".

41. Пункт 4.11.3 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.11.3. У разі повернення стягувачу виконавчого документа з підстав, зазначених в абзацах другому - сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску зі звітом державного виконавця про його використання".

42. У абзаці першому пункту 4.11.5 Інструкції слова "третім - п'ятим" замінити словами "третім - сьомим".

43. Доповнити Інструкцію новим пунктом 4.11.7 такого змісту:

"4.11.7. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття цієї апеляційної скарги до розгляду.

Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених абзацами третім - сьомим пункту 4.11.1 цієї Інструкції, повертається до суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ".

44. Пункти 4.12, 4.13 та 4.14 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.12. Відновлення виконавчого провадження

4.12.1. Якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

4.12.2. За наявності обставин, передбачених частиною сьомою статті 80 Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

4.12.3. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову (додаток 15), копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

4.13. Оголошення розшуку

4.13.1. Підставами для оголошення розшуку є відсутність в ході виконавчого провадження відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника, його майна, а також дитини.

4.13.2. У разі відсутності відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, або у зв'язку з утратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (додаток 16).

4.13.3. У разі відсутності відомостей про місцезнаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними в пункті 4.13.2 цієї Інструкції, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

4.13.4. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (місцезнаходженням) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює державна виконавча служба шляхом запитів до відповідних установ (Державної автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, податкової адміністрації, банків або інших кредитних установ тощо).

4.13.5. Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком громадянина-боржника, дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з розшуком боржника - юридичної особи або іншого майна боржника, стягуються з боржника за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 17).

4.13.6. Розшук громадянина-боржника, дитини за ухвалою суду або транспортних засобів боржника за постановою державного виконавця здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, установленому Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25.06.2002 N 607/56/5, зареєстрованою в Мін'юсті України 27.06.2002 за N 541/6829 (із змінами та доповненнями).

4.13.7. Постанова державного виконавця про розшук обов'язкова до виконання всіма громадянами та посадовими особами. За її невиконання настає відповідальність, передбачена статтею 88 Закону.

4.13.8. За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до Закону. У цьому випадку стягувач має право в судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням розшуку.

4.13.9. Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених у пункті 4.13.1 цієї Інструкції, а також постанова державного виконавця про відмову в розшуку майна боржника та постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути оскаржені у відповідному суді у 10-денний строк.

4.14. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум, черговість задоволення вимог стягувачів та виплата стягувачеві грошових сум визначаються статтями 43, 44 та 44-1 Закону.

З грошової суми (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно до фактично задоволених вимог стягувача".

45. Абзац дев'ятий пункту 4.15.1 Інструкції викласти в такій редакції:

"До інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на виплату винагороди державним виконавцям відповідно до статті 47 Закону; придбання службових житлових приміщень; придбання службових приміщень; страхування державних виконавців; забезпечення державних виконавців форменим одягом; матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів; підписка або передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю; витрати транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за використання державними виконавцями власного автотранспорту; оренда приміщень; ремонт та обслуговування оргтехніки; поштові витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету; витрати на установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної сигналізації; витрати на охорону та охоронну сигналізацію; поліграфічні витрати; витрати на проведення семінарів; витрати на відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів; витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; придбання основних засобів та програм; витрати на Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень; поточний та капітальний ремонт приміщень; витрати на привід боржників до органів державної виконавчої служби, у тому числі інші витрати в разі застосування державним виконавцем приводу боржників через органи Міністерства внутрішніх справ України; інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій".

46. У пункті 4.15.3 Інструкції:

46.1. В абзаці першому слова "спеціального фонду виконавчого провадження" замінити словами "коштів, що надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду".

46.2. Абзац другий виключити.

47. Пункт 4.16.2 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.16.2. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано. Розмір виконавчого збору визначається відповідно до вимог Закону. При подальших пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні".

48. Пункт 4.16.3 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.16.3. Кошти виконавчого збору перераховуються до Державного бюджету України і як фінансування надходять на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міських обласного значення) управлінь юстиції в органах Державного казначейства.

Порядок бухгалтерського обліку депозитних сум, коштів виконавчого провадження та звітності про них та порядок розподілу коштів виконавчого збору визначається Міністерством юстиції України".

49. Доповнити пункт 4.16.4 Інструкції після слова "збору" словами "не пізніше наступного дня після її винесення надсилається боржнику і".

50. У пункті 4.16.5 Інструкції:

50.1. У реченні першому слово "закриття" замінити словом "закінчення".

50.2. Доповнити пункт новими абзацами другим - дев'ятим такого змісту:

"Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі:

прийняття судом відмови стягувача від стягнення;

смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його безвісно відсутнім, або ліквідації стягувача - юридичної особи, якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за поданням державного виконавця начальником відповідного органу державної виконавчої служби в разі:

смерті або оголошення померлим боржника, або визнання його безвісно відсутнім чи ліквідації боржника - юридичної особи, якщо виконання обов'язків боржника у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

недостатності майна юридичної особи - боржника, що ліквідовується;

скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа".

51. У пункті 4.17.1 Інструкції слова "спеціального фонду виконавчого провадження" замінити словами "спеціальних реєстраційних рахунків для обліку інших надходжень спеціального фонду, відкритих на ім'я Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції в органах Державного казначейства".

52. Пункт 4.17.2 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.17.2. Начальник органу державної виконавчої служби контролює наявність підстав для виплати винагороди, узагальнює їх щодо кожного державного виконавця та ставить перед начальником відповідного управління юстиції питання про внесення подання про виплату винагороди до вищестоящого управління юстиції або Міністерства юстиції України для фінансування витрат на винагороду. Порядок виплати винагороди державному виконавцю визначається Міністерством юстиції України".

53. Пункт 4.17.3 Інструкції виключити.

54. Пункт 4.18.1 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.18.1. З метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено законом".

55. Доповнити пункт 4.18.2 Інструкції словами "якщо інше не передбачено законом".

56. У пункті 4.18.3 Інструкції слово "переказу" замінити словом "перерахування".

57. Доповнити Інструкцію новим пунктом 4.18.4 такого змісту:

"4.18.4. Для проведення витрат за рахунок авансових внесків кошти з депозитного рахунку перераховуються на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міських обласного значення) управлінь юстиції в органах Державного казначейства (звітність за ф. 4-2). Витрати за рахунок авансових внесків здійснюються згідно з кошторисами, затвердженими в установленому порядку".

58. Доповнити перше речення пункту 4.19.1 Інструкції словами "і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження".

59. Пункт 4.19.2 Інструкції викласти в такій редакції:

"4.19.2. При виконанні зведеного виконавчого провадження, у тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох органах державної виконавчої служби, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць тощо, можуть утворюватись виконавчі групи. Такі виконавчі групи створюються відповідно до Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 N 37/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 624/9223. Передача матеріалів виконавчого провадження до виконавчої групи здійснюється на підставі Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 N 38/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за N 625/9224".

60. Абзац другий пункту 4.19.3 Інструкції викласти в такій редакції:

"Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачеві суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби".

61. В абзаці другому пункту 5.1.2 Інструкції останні два речення викласти в такій редакції:

"Виконавчий збір перераховується на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку інших надходжень спеціального фонду. Суми коштів, необхідних для покриття витрат на проведення виконавчих дій, направляються до спеціального реєстраційного рахунку для обліку інших надходжень спеціального фонду після винесення постанови про стягнення з боржника зазначених витрат".

62. Доповнити пункт 5.1.3 Інструкції новими абзацами третім та четвертим такого змісту:

"Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець виносить постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення".

63. Доповнити перше речення першого абзацу пункту 5.1.4 Інструкції словами "та стягнення виконавчого збору".

64. У першому абзаці пункту 5.2.3 Інструкції слова "та до спеціального фонду виконавчого провадження" замінити словами "спеціального реєстраційного рахунку для обліку інших надходжень спеціального фонду".

65. У пункті 5.2.4 Інструкції слова "України "Про виконавче провадження" виключити.

66. Доповнити Інструкцію новим пунктом 5.2.5 такого змісту:

"5.2.5. Звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється в порядку, установленому пунктом 5.2 цієї Інструкції".

67. Пункт 5.3 Інструкції викласти в такій редакції:

"5.3. Звернення стягнення на заставлене майно.

5.3.1. Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеною у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України "Про заставу".

5.3.2. У разі, якщо коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 6 частини першої статті 40 Закону.

5.3.3. Для підтвердження своїх вимог заставодержатель надає державному виконавцю договір застави, кредитний договір або інший договір, який підтверджує основне зобов'язання, документи, які підтверджують виконання боржником зобов'язань перед заставодержателем (платіжне доручення, квитанція тощо про сплату відповідних сум), розрахунки, які підтверджують вимоги заставодержателя, та інші документи на підтвердження таких вимог.

5.3.4. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено в разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

5.3.5. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

5.3.6. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, установленому пунктом 5.12 цієї Інструкції.

5.3.7. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, компенсуються витрати державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.

5.3.8. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

5.3.9. Відомості про заставу рухомого майна державний виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна".