5.6.10. Голова Державіаслужби або особа, яка його заміщує, має право продовжити строк дії Сертифіката експлуатанта до двох місяців без проведення процедури сертифікації в повному обсязі.
5.7. Унесення змін до спеціальних експлуатаційних положень
5.7.1. Для зміни будь-яких СЕП експлуатант повинен подати до Державіаслужби заявку на зміну СЕП Сертифіката експлуатанта (додатки 12, 13, 14, 15, 16, 17 до цих Правил) та документи, що передбачені переліком доказової документації, який наведено в заявці.
Заявка без повного комплекту документів згідно з пунктом 5.7.1 цих Правил та довідкою про сплату держзборів до розгляду не приймається.
5.7.2. Якщо СЕП змінюються внаслідок передання ПС в оренду за наявності договору оренди, то експлуатант, крім інформації, указаної в додатках 12, 13, подає також заявку на вилучення ПС із СЕП Сертифіката орендодавця та оригінали цих положень. Змінені СЕП оформлюються як орендарю, так і орендодавцю одночасно.
ПС можуть зазначатися тільки в одному Сертифікаті експлуатанта.
5.7.3. Заявка на зміну СЕП розглядається протягом десяти робочих днів з дня її одержання. Якщо відомості, що включені в заявку, не відповідають вимогам цих Правил або якщо потрібно провести додаткову перевірку, термін розгляду заявки може бути продовжений до десяти робочих днів після одержання недостатніх відомостей або проведення перевірок.
5.7.4. Державіаслужба визначає необхідність проведення попередньої інспекції на предмет зміни СЕП.
У разі подання заявки на отримання дозволу на виконання міжнародних польотів або експлуатацію чи ТО ПС вищого класу, ніж експлуатується або виконується експлуатантом, проведення інспекції є обов'язковим.
5.7.5. Після закінчення перевірки й оформлення всіх потрібних документів та документів за результатами сертифікаційної перевірки особа, якій надані відповідні повноваження, приймає рішення про зміни до СЕП та підписує їх.
5.8. Припинення дії Сертифіката експлуатанта та його анулювання
5.8.1. Голова Державіаслужби має право припинити дію Сертифіката експлуатанта повністю чи в межах окремих частин у разі:
а) невиконання вимог чинного законодавства України та діючих у відповідності з ним нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ЦА;
б) невиконання польотів більше трьох місяців (крім експлуатантів, що виконують авіаційні роботи сезонного характеру);
в) виявлення порушень, які впливають на безпеку польотів;
г) виявлення порушень умов, на підставі яких видані Сертифікат експлуатанта, СЕП чи інші документи Державіаслужби;
ґ) несплати держзборів згідно з пунктом 4.3.3.1 цих Правил;
д) недодержання вимог, які викладені в розділі 6 цих Правил;
е) порушення норм та обмежень, які викладені в експлуатаційно-технічній документації;
є) порушення вимог з нагляду за експлуатантом та періодичності проведення інспекцій, що сталися з вини експлуатанта;
ж) надання недостовірної інформації в Державіаслужбу щодо забезпечення безпеки польотів;
з) розірвання договорів, на підставі яких видано Сертифікат експлуатанта (за винятком договору про оренду).
5.8.1.1. У разі припинення дії Сертифікат втрачає силу. Для його відновлення є необхідним проведення додаткової інспекції. Якщо недоліки, що призвели до припинення Сертифіката експлуатанта не усунено в місячний термін, то відновлення дії Сертифіката експлуатанта провадиться на загальних засадах згідно з процедурами підрозділів 5.4.1 - 5.4.7 цих Правил.
5.8.1.2. На підставі висновків інспекції Комісія дає рекомендації про відновлення Сертифіката експлуатанта Голові Державіаслужби, який приймає остаточне рішення.
5.8.2. Голова Державіаслужби має право анулювати Сертифікат експлуатанта в разі, якщо:
а) юридична особа припинила своє існування (незалежно від причин такого припинення);
б) юридична особа відмовилась від Сертифіката експлуатанта;
в) ухвалено рішення суду про визнання недійсним установчих документів і рішення про створення підприємства або є ухвала суду про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно юридичної особи;
г) у разі подання заявки на продовження терміну дії Сертифіката пізніше строку, указаного в підпункті 5.6.1.2 цих Правил;
ґ) дія Сертифіката експлуатанта неодноразово призупинялася упродовж двох попередніх міжсертифікаційних строків.
5.8.2.1. Відновлення чинності Сертифіката експлуатанта після його анулювання провадиться на загальних засадах згідно з процедурами, визначеними в розділі 5 цих Правил.
5.8.2.2. Якщо чинність Сертифіката експлуатанта призупинена або він анульований, то експлуатант здає в триденний строк Сертифікат експлуатанта та всі СЕП до Державіаслужби, не чекаючи на повідомлення.
6. Вимоги до експлуатанта
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Основне місцезнаходження експлуатанта має бути в Україні.
6.1.2. Основною діяльністю експлуатанта повинні бути повітряні перевезення і/або авіаційні роботи. Діяльність може бути пов'язана з будь-якою іншою формою професійної експлуатації ПС (ремонтом або технічним обслуговуванням ПС) чи надання послуг у галузі авіації.
6.1.3. Експлуатант повинен мати достатню фінансово-економічну спроможність для забезпечення всіх аспектів безпеки авіації та підтримання льотної придатності ПС, утримання та забезпечення потрібного авіаційного та інфраструктурного персоналу, забезпечення фінансових обов'язків за всіма договорами та зі страхування, з урахуванням можливого періоду роботи зі збитками.
6.1.4. Експлуатанту, який пропонує авіаційні послуги, потрібно бути власником (чи мати в оперативному управлінні) не менш як одного ПС транспортної категорії або одного ПС транспортної категорії на підставі договору про довгострокову, не менш ніж 3 роки, оренду ПС (на момент видачі Сертифіката).
6.1.5. Експлуатант повинен мати набір служб, що вкомплектовані згідно зі штатним розписом фахівцями відповідної спеціальної підготовки, необхідної для здійснення технологічних процесів виробничої діяльності в галузі льотної, технічної експлуатації та здійснення авіаційних робіт і повітряних перевезень відповідно до встановлених у цивільній авіації вимог, та мати такі види забезпечення:
а) правове;
б) фінансово-економічне;
в) матеріально-технічне;
г) льотної експлуатації;
ґ) інженерно-авіаційне;
д) управління повітряним рухом;
е) штурманське;
є) аеронавігаційне;
ж) метеорологічне;
з) аеродромне;
и) комерційне;
і) страхове;
ї) авіаційної безпеки;
й) режимне;
к) медичне;
л) управління виробництвом;
м) пошукове і аварійно-рятувальне;
н) протипожежне;
о) прикордонного, митного та санітарно-епідеміологічного контролю (при виконанні міжнародних польотів).
6.1.6. Такі види забезпечення, як правове, фінансово-економічне, льотної експлуатації, інженерно-авіаційне та управління виробництвом є ознаками експлуатанта і тому здійснюються безпосередньо експлуатантом.
6.1.7. Інші види забезпечень можуть здійснюватись як безпосередньо експлуатантом, так і за договорами, що укладені з юридичними особами, які мають право на таке забезпечення і володіють відповідним сертифікатом Державіаслужби.
6.1.8. Експлуатант повинен розробити та узгодити з Державіаслужбою документацію, яка регламентує:
а) процедури організації льотної роботи (Керівництво з питань виконання польотів);
б) процедури організації ТО АТ (Керівництво з питань регулювання технічного обслуговування);
в) підготовку та перепідготовку кадрів ( Програму з підготовки персоналу);
г) експлуатацію ПС за певних умов у разі наявності відмови конкретного компонента обладнання, що складається експлуатантом у відповідності до MMEL для даного типу ПС або більш жорстких вимог (MEL).
Такі документи розробляються згідно з установленими вимогами.
6.1.9. Експлуатанту необхідно забезпечити належне провадження документації щодо польотів, які він здійснює, технічного обслуговування ПС, перевезення пасажирів, вантажу, багажу. Вивчення такої документації є частиною сертифікаційного процесу і потрібне для визначення того, як здійснювалися польоти в минулому, як передбачається здійснювати їх у майбутньому, а також для визначення відповідності цих польотів установленим вимогам.
6.1.10. Експлуатант зобов'язаний організувати пошуково-рятувальне забезпечення польотів власними силами або на договірних підставах. Відповідальність за ПРЗП покладається на керівника експлуатанта.
6.1.11. Експлуатант повинен забезпечити контроль на авіаційну безпеку власними силами або на договірних засадах і мати в структурі інспектора з авіаційної безпеки, на якого покладені функції з контролю організації забезпечення АБ.
6.1.12. Експлуатант повинен забезпечити недопущення на борт ПС осіб у нетверезому стані, під наркотичним впливом, а також користування на борту ПС персональними засобами зв'язку та комп'ютерами.
6.1.13. Експлуатант повинен забезпечити інформування Державіаслужби та розробників ПС і АД про експлуатаційні відмови, дефекти, що виникають в експлуатації, відповідно до Правил сертифікації організацій з технічного обслуговування, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.05.98 N 205 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.09.98 за N 547/2989 (далі - Правила сертифікації організацій з технічного обслуговування).
6.1.14. Експлуатант повинен щоденно надавати через аеродром базування або офіс інформацію до Державіаслужби про місцезнаходження та плани виконання польотів ПС, які внесені до Сертифіката експлуатанта, за такими пунктами:
- експлуатант;
- тип, реєстраційний номер ПС;
- країна та аеропорт (місцезнаходження);
- факт польотів за минулу добу, характер вантажу;
- план польотів на наступну добу, характер вантажу.
6.1.15. Експлуатант повинен забезпечити власними силами або через аеродром базування допуск льотного складу до тих секретних відомостей, потребу в яких для проведення польотів доведено.
6.1.16. Експлуатант повинен забезпечити власними силами або на договірній основі підключення до електронної пошти для організації оперативного зв'язку, підготовки та передавання даних до КІАС згідно зі схваленим Державіаслужбою програмним забезпеченням.
6.1.17. Експлуатант повинен забезпечити використання інформаційних технологій та програмного забезпечення під час робіт, що впливають на БП, тільки після схвалення їх Державіаслужбою.
6.1.18. Експлуатант повинен призначити осіб з числа представників керівного складу льотної та інженерно-технічної служби, відповідальних за ведення сертифікаційних справ, зберігання сертифікаційних документів та зв'язок з відповідними службами Державіаслужби.
6.1.19. Експлуатант повинен розробити програму контролю за роботою бортових реєстраторів відповідно до вимог Порядку збирання та практичного використання інформації бортових систем реєстрації на підприємствах ЦА України, затвердженого наказом Мінтрансу від 02.12.96 N 382 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.96 за N 752/1777, з урахуванням типів ПС, структури експлуатанта, інструментальної бази і кваліфікації спеціалістів з автоматизованого контролю польотів.
6.2. Вимоги до льотної служби
6.2.1. Організаційна структура експлуатанта повинна забезпечити планування, управління, забезпечення та контроль запропонованих польотів, визначити зв'язки підрозділів, права та обов'язки органів управління.
6.2.1.1. Штатний розклад та кваліфікація авіаційного персоналу повинні бути достатніми для виконання функцій, покладених на експлуатанта.
6.2.1.2. Експлуатант повинен мати власний штат льотно-керівного складу та старших фахівців.
6.2.2. Експлуатант повинен мати в достатній кількості всі нормативні документи, які регламентують діяльність ЦА України, у тому числі на міжнародних лініях (при організації міжнародних польотів).
6.2.3. Організація льотної роботи (ОЛР), підготовка і кваліфікація льотного складу повинні відповідати встановленим вимогам.
6.2.4. Льотний склад експлуатанта повинен мати чинні сертифікати ЦА України.
6.2.5. Члени екіпажів повинні мати Сертифікат фахівця цивільної авіації, допуск до таємних відомостей у тих межах, у яких це потрібно.
6.2.5.1. Особові справи (льотні книжки) членів льотного екіпажу повинні містити такі відомості:
а) прізвище, ім'я, по батькові;
б) назву роботи, що виконується на цей час;
в) свідоцтва членів льотного екіпажу (з типом, номером, медичним висновком і кваліфікаційною позначкою);
г) якщо існує потреба в окремому медичному висновку, - дату, дані останнього обстеження і клас медичного висновку;
ґ) запис про останню кваліфікаційну позначку;
д) облік льотного часу з урахуванням льотного часу на ПС, для польотів на якому в цей час атестований даний член екіпажу;
е) рівень кваліфікації, який застосовується на визначених маршрутах і аеродромах (командир ПС), і допуски до видів робіт;
є) підтвердження належного рівня кваліфікації із зазначенням типу ПС, загального часу нальоту;
ж) присвоєння мінімуму (номер наказу, дата), допуск до сезонних видів робіт.
6.2.5.2. Особові справи бортпровідників повинні містити такі відомості:
а) прізвище, ім'я, по батькові;
б) назва роботи, що виконується на цей час;
в) початкова підготовка, уключаючи загальний курс і підготовку за правилами і процедурами, які застосовуються в аварійній ситуації на борту ПС;
г) періодична підготовка за правилами і процедурами, які застосовуються в аварійній ситуації на конкретних ПС.
6.2.6. Процедури, що підлягають включенню до Керівництва з виконання польотів, наведені в додатку 18 цих Правил.
6.3. Вимоги до забезпечення ТО
6.3.1. Організація технічного обслуговування
6.3.1.1. Експлуатант повинен забезпечити у відповідності до встановлених Державіаслужбою процедур льотну придатність ПС, експлуатаційну надійність ПС, а також:
а) виконання всього обсягу ТО сторонньою організацією;
б) виконання всього обсягу ТО згідно із затвердженою програмою ТО ПС;
в) аналіз ефективності ТО згідно із затвердженою програмою ТО ПС;
г) виконання директив льотної придатності та інших директив Державіаслужби;
ґ) виконання модифікацій ПС.
6.3.1.2. Організація виконання ТО експлуатанта повинна відповідати вимогам Правил сертифікації організацій з технічного обслуговування. При цьому експлуатант повинен мати Сертифікат організації з технічного обслуговування на право виконання визначених видів робіт з ТО. Експлуатант може доручити повністю виконання ТО сторонній організації, яка має відповідний сертифікат Державіаслужби.
6.3.1.3. Експлуатант залежно від обсягу робіт з ТО, які він заявляє, може:
а) виконувати ТО відповідно до абзацу другого підпункту 6.3.1.1 цих Правил, уклавши договір про виконання робіт з організацією, яка має відповідний Сертифікат Державіаслужби, у цьому разі експлуатант повинен мати у своїй структурі орган ТО, який забезпечує організацію і контроль за своєчасним і якісним проведенням технічного обслуговування ПС;
б) виконувати частину ТО згідно з програмою технічного обслуговування ПС, склавши договір про виконання решти видів ТО з організацією, яка має відповідний Сертифікат Державіаслужби;
в) виконувати ТО в повному обсязі згідно з програмою ТО ПС.
6.3.1.4. Експлуатант може виконувати ТО тільки на тих ПС і в тому обсязі, які вказані в додатку до його Сертифіката організації з технічного обслуговування та в СЕП (частина "D") Сертифіката експлуатанта. У цих документах указується також база виконання ТО. ТО ПС поза дозволеними Сертифікатом організації з технічного обслуговування базами (а в разі виконання технічного обслуговування за договором - базами, указаними в Сертифікаті договірної організації) виконується відповідно до процедури, установленої Державіаслужбою.
6.3.1.5. Якщо ПС експлуатанта базується поза місцем дислокації основної виробничої бази на термін не менше трьох місяців, то експлуатантом в аеропорту базування або, за домовленістю, організацією з ТО повинна бути створена лінійна станція технічного обслуговування (а в разі базування за кордоном - зовнішня станція технічного обслуговування), яка повинна бути сертифікована Державіаслужбою.
6.3.1.6. У разі виконання ТО відповідно до підпункту 6.3.1.3 "б" цих Правил експлуатант повинен скласти договір про ТО з організацією, яка має відповідний Сертифікат Державіаслужби. Договір про ТО повинен бути узгоджений між експлуатантом та організацією, яка виконує ТО, за всіма вказаними у підпунктах 6.3.1.1 "б" - 6.3.1.1 "ґ" цих Правил процедурами і розглянутий та оцінений Державіаслужбою щодо відповідності вимогам чинного законодавства України в частині безпеки польотів.
6.3.2. Відповідальність експлуатанта за ТО
6.3.2.1. Експлуатант є відповідальним за визначення необхідного обсягу ТО та дотримання строків його виконання, щоб гарантувати безперервну льотну придатність ПС, яке експлуатується.
6.3.2.2. Експлуатант повинен мати відповідну інформацію відносно стану ПС і ТО, що вимагається і що виконується. Стан ПС і ТО повинен бути відповідним чином зареєстрований, щоб підтримувати ефективність системи якості.
6.3.2.3. Експлуатант повинен установити взаємодію між підрозділами, які займаються льотною експлуатацією, та підрозділами з ТО і гарантувати, що ці підрозділи отримують всю інформацію про стан ПС для того, щоб мати змогу виконувати свої завдання.
6.3.2.4. Експлуатант є відповідальним за льотну придатність ПС та умови його експлуатації згідно з чинним законодавством України.
6.3.2.5. Наявність договору на ТО не звільняє експлуатанта від відповідальності за льотну придатність та від перевірок на ТО на будь-якому етапі виконання незалежно від місця проведення цього ТО.
6.3.2.6. Заявка на отримання (продовження терміну дії) Сертифіката організації з технічного обслуговування заявником подається водночас із заявкою на отримання (продовження терміну дії) Сертифіката експлуатанта. Подання заявки на отримання Сертифіката організації з технічного обслуговування, попередня оцінка заявки, сертифікаційна перевірка заявника та видача Сертифіката організації з технічного обслуговування проводяться у відповідності до вимог розділу 5 Правил сертифікації організацій з технічного обслуговування. При цьому сертифікаційна перевірка заявника на отримання Сертифіката організації з технічного обслуговування проводиться водночас з перевіркою на отримання Сертифіката експлуатанта. Сертифікат організації з технічного обслуговування повинен бути отриманий заявником не пізніше, ніж Сертифікат експлуатанта.
6.3.3. Система якості
6.3.3.1. Для належного виконання робіт з ТО система якості експлуатанта повинна виконувати такі функції:
а) безперервний контроль за тим, щоб підпункти 6.3.1.1 "а" - 6.3.1.1 "ґ" цих Правил виконувалися у відповідності до встановлених Державіаслужбою процедур;
б) безперервний контроль за тим, що весь ТО за договором виконується у відповідності до договору;
в) безперервний контроль за відповідністю експлуатанта вимогам цих Правил у частині, яка стосується ТО.
6.3.3.2. Процедури системи якості повинні бути викладені в Керівництві з регулювання ТО і відповідати вимогам Правил сертифікації організацій з технічного обслуговування.
6.3.4. Керівництво з регулювання ТО
6.3.4.1. Експлуатант повинен розробити Керівництво з регулювання ТО. Керівництво з регулювання ТО виконує три функції:
а) є джерелом інформації, потрібної для персоналу, яка дає змогу виконувати йому різноманітні функції відповідно до визначених умов та повноважень;
б) є засобом забезпечення ТО;
в) засвідчує, яким чином виконуватимуть роботи, передбачені в Сертифікаті організацій з технічного обслуговування та СЕП (частина "D") Сертифіката експлуатанта, та як виконуватимуться відповідні вимоги до ТО.
6.3.4.2. Експлуатант повинен забезпечити також наявність узгодженої з Державіаслужбою програми ТО ПС, у якій вказані види робіт з ТО і періодичність їх виконання. Програму ТО потрібно включити до Керівництва з регулювання ТО. Процедури узгодження програми ТО встановлює Державіаслужба.
6.3.4.3. Деталізація та обсяг Керівництва з регулювання ТО можуть бути різними залежно від типу, кількості ПС та робіт, які виконує заявник.
6.3.4.4. Процедури, що підлягають включенню до Керівництва, наведені в додатку 19 цих Правил.
6.3.4.5. Особа, відповідальна за систему якості ТО, є відповідальна і за поточний контроль стану Керівництва з регулювання ТО, унесення в нього змін та доповнень, узгодження з Державіаслужбою змін, які вносяться. Державіаслужба може визначити для експлуатанта перелік змін, які можуть включатися до Керівництва без узгодження з Державіаслужбою.
6.3.5. Програма ТО
6.3.5.1. Програма ТО може бути розроблена експлуатантом або організацією з ТО. Організація з ТО може від особи експлуатанта організовувати виконання Програми ТО на підставі договору, який розглянуто Державіаслужбою щодо відповідності вимогам чинного законодавства України в частині безпеки польотів.
6.3.5.2. Програма ТО повинна вміщувати інформацію про:
а) тип (модель) ПС, двигунів, повітряних гвинтів, допоміжних силових установок;
б) найменування й адресу експлуатанта;
в) посилання експлуатанта на документи програми (N, дата затвердження);
г) затвердження, підписане керівником експлуатанта, із засвідченням того, що ПС експлуатуватимуться у відповідності до Програми і Програма буде аналізуватися і модифікуватися;
ґ) перелік чинних сторінок;
д) періодичність перевірок;
е) відповідним чином затверджений, де це потрібно, експлуатаційний строк служби (ресурс) різних комплектувальних виробів;
є) правила і стандарти прийняття або відхилення пунктів переліку об'єктів, які підлягають огляду або перевірці;
ж) порядок унесення змін та доповнень до Програми ТО.
6.3.5.3. Програма ТО ПС експлуатанта повинна базуватися на Програмі ТО, яка рекомендується виробником. Якщо є затверджені Державіаслужбою документи, які регламентують порядок, обсяг і періодичність ТО конкретних типів АТ, то при використанні конкретних типів АТ ці документи без змін входять як складова частина до Програми ТО.
6.3.5.4. Експлуатант повинен періодично, але не менше одного разу на рік, проводити аналіз виконання Програми ТО.
6.4. Програма з підготовки персоналу
6.4.1. Експлуатант повинен розробити програму з підготовки персоналу, у якій викласти систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу експлуатанта, який залучений до виконання польотів, ТО, керівництва та забезпечення польотів.
6.4.2. Програма повинна встановлювати кваліфікаційні вимоги до персоналу з виконання кожного виду робіт, систему та програму підготовки та строки перевірок.
6.4.3. Програма повинна встановлювати процедури допуску до виконання кожного виду робіт.
6.4.4. У Програмі слід відобразити документацію з обліку проведення підготовки та перепідготовки персоналу експлуатанта і систему її збереження.
6.5. Вимоги до експлуатанта, який виконує міжнародні польоти
6.5.1. При виконанні міжнародних польотів, крім вимог, які викладені в підрозділах 6.1 - 6.4 цих Правил, експлуатант повинен виконувати вимоги, що зазначені в цьому підрозділі.
6.5.2. Експлуатант повинен установити систему якості та призначити відповідального керівника з якості, який керує забезпеченням відповідності та достатності процедур, потрібних для забезпечення практики безпечної експлуатації і льотної придатності ПС. Керування відповідністю повинно включати систему зворотного зв'язку з відповідальною особою за якість для прийняття у разі потреби коригувальних дій.
6.5.2.1. Система якості та кандидатура керівника, відповідального за питання якості, повинні бути погоджені з Державіаслужбою.
6.5.2.2. Система якості повинна включати програму забезпечення якості, яка містить процедури, розроблені для забезпечення експлуатації згідно з установленими вимогами, стандартами та процедурами.
6.5.2.3. Система якості повинна бути описана у відповідних документах експлуатанта.
6.5.3. Експлуатант повинен мати персонал, який пройшов підготовку для виконання міжнародних польотів за програмами, затвердженими Державіаслужбою.
Екіпажі, які виконують міжнародні польоти, повинні бути підготовлені за граничним для даного типу ПС метеомінімумом.
6.5.4. Командир ПС повинен мати вік не більш ніж 63 роки.
( Пункт 6.5.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 543 від 21.06.2007 )
6.5.5. Експлуатант повинен мати власну перевізну документацію, укладену згідно з вимогами Державіаслужби.
6.5.6. Експлуатант, який виконує пасажирські перевезення, повинен забезпечити відповідний рівень сервісу пасажирів.
6.5.7. Експлуатант, який виконує регулярні перевезення, повинен забезпечити відповідний рівень резервування ПС та льотного складу.
6.5.8. Експлуатант повинен відшкодувати страхові ризики та надати страхові поліси, поліси перестрахування та договори про страхування ПС, відповідальності перед третіми особами, пасажирів та вантажу, екіпажів у відповідності до чинного законодавства України та регіонів виконання польотів.
6.5.9. Якщо експлуатант виконує міжнародні польоти, то він повинен передбачити проведення ТО в аеропорту іншої країни своїми представниками або шляхом укладення договору з організацією цивільної авіації, що має представництво в такому аеропорті.
6.5.10. ТО ПС, що виконують польоти на МПЛ, повинно виконуватися таким чином:
а) ТО ПС у базових (вильоту), проміжних та закордонних аеропортах повинно виконуватись згідно з чинними регламентами та технологіями інженерно-технічним персоналом, який має чинні допуски до самостійного обслуговування даного типу авіаційної техніки;
б) ТО ПС у базовому аеропорту повинно забезпечувати безпеку та високу регульованість польотів, що виконуються;
в) польоти в закордонні аеропорти, які не мають інженерно-технічного персоналу, допущеного до самостійного обслуговування даного типу ПС, без бригади інженерно-технічного персоналу в складі екіпажу заборонені;
г) склад технічних бригад (кількість та категорії фахівців) визначається наказом керівника експлуатанта.
Керівник інженерно-авіаційної служби експлуатанта, ПС якого виконує міжнародні польоти, є відповідальним за організацію інженерно-авіаційного забезпечення польотів на МПЛ.
6.5.11. Для виконання польотів через Північну Атлантику (у зоні MNPS) з підвищеною точністю підтримання вертикального ешелонування (RVSM) та з іншими обмеженнями експлуатант повинен забезпечити спеціальне обладнання ПС, відповідну підготовку льотного складу для виконання зазначених польотів.
Експлуатанти допускаються до виконання зазначених польотів після додаткової перевірки з унесенням змін до СЕП (частина "B" або "B-1").
6.6. Виконання польотів підвищеної дальності на літаках з двома двигунами (ETOPS)
6.6.1. Якщо експлуатант планує виконання польотів підвищеної дальності, то він повинен забезпечити наявність відповідно підготовлених ПС, авіаційного персоналу та персоналу з планування та забезпечення польотів.
6.6.2. Експлуатант повинен розробити відповідні процедури та зміни до Керівництва з виконання польотів, Керівництва з регулювання ТО та узгодити їх в Державіаслужбі.
6.6.3. Експлуатант повинен розробити спеціальну документацію чи документацію зі спеціальними позначками з планування, організації польотів та підготовки ПС для виконання зазначених польотів.
6.6.4. Експлуатант повинен організувати окремий облік зазначених у пункті 6.6.1 польотів.
6.6.5. Експлуатант повинен провести розрахунки маршрутів ETOPS та узгодити їх у Державіаслужбі.
6.6.6. Експлуатант повинен мати достатній досвід виконання зазначених польотів.
6.6.7. У разі відсутності досвіду польотів підвищеної дальності експлуатант повинен мати досвід виконання звичайних польотів на цих маршрутах. В цьому випадку польоти здійснюються під постійним контролем Державіаслужби до того часу, доки не буде повної впевненості в здатності експлуатанта виконувати ці польоти безпечно без контролю Державіаслужби.
6.6.8. Допуск експлуатанта та ПС до виконання зазначених польотів здійснюється з оформленням СЕП (частина "B" або "B-1").
6.6.9. Для отримання дозволу на виконання польотів потрібно подати до Державіаслужби заявку та розроблені експлуатантом документи, зазначені в пунктах 6.6.2, 6.6.3 цих Правил.
6.6.10. Після розгляду заявки та доданих до неї документів комісія Державіаслужби перевіряє систему організації польотів, достатність підготовки авіаційного персоналу, служб із забезпечення польотів та ПС на право виконання зазначених польотів.
6.7. Вимоги до ПС
6.7.1. Експлуатант повинен використовувати тільки ті ПС, які мають чинні сертифікати льотної придатності.
6.7.2. Експлуатант повинен використовувати ПС згідно з нормами й обмеженнями ЕД.
6.7.3. У разі використання ПС з відхиленнями від затвердженої типової конструкції експлуатант повинен узгодити такі відхилення в Державіаслужбі з наступним унесенням змін до Керівництва з виконання польотів та Керівництва з регулювання ТО. Використання ПС з неузгодженими змінами заборонено.
6.7.4. Польоти пошкоджених ПС або з виявленими несправностями можливі тільки при оформленні СЕП (частина "E") та Сертифіката льотної придатності експериментальної категорії, крім випадків, які передбачені ЕД та MEL.
6.7.5. Додаткові технічні вимоги до ПС установлюються Державіаслужбою на основі додатків до Конвенції про Міжнародну організацію цивільної авіації (Чикаго, 1944 рік).
6.8. Повідомлення в Державіаслужбу
Експлуатант повинен інформувати Державіаслужбу про:
а) авіаційні події та інциденти - згідно з Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними ПС в Україні (затверджені наказом Державіаслужби від 03.08.2005 N 565 та зареєстровані в Міністерстві юстиції 26.08.2005 за N 928/11208);
б) експлуатаційні перешкоди - згідно з установленими строками;
в) наліт кожного ПС - раз на квартал;
г) виконані роботи за періодичним ТО - раз на квартал;
у тижневий термін - про:
ґ) плани здійснення нових регулярних, нерегулярних, чартерних авіаційних перевезень;
д) зміни типу та кількості ПС, що експлуатуються;
е) будь-які зміни льотного складу;
є) зміни майнових відносин за договорами, на підставі яких виданий Сертифікат експлуатанта;
ж) зміни в складі фахівців керівного складу, який пройшов узгодження в Державіаслужбі;
з) зміни договорів, на підставі яких виданий Сертифікат експлуатанта, або зміни спеціальних експлуатаційних положень;
и) зміни структури управління;
і) зміни установчих документів;
ї) зміни в документації експлуатанта, що пройшла узгодження в Державіаслужбі;
й) зміни компонування ПС, які проведені.
7. Нагляд за експлуатантами, які мають сертифікат
7.1. Організація інспектування
7.1.1. Інспектування експлуатантів здійснюється згідно з Комплексним графіком, що затверджений Головою Державіаслужби, з урахуванням перевірки підготовки до виконання сезонних авіаційних робіт.
Інспектори, які вповноважені здійснювати такий контроль, повинні мати посвідчення встановленого зразка та завдання.
7.1.2. Періодичність інспектування
7.1.2.1. Залежно від виду інспектування періодичність проведення будь-яких інспекцій встановлюється:
а) базових об'єктів - один раз на рік;
б) на маршрутах - один раз на шість місяців;
в) перону - один раз на шість місяців;
г) представництв - один раз на шість місяців.
7.1.2.2. Зазначена періодичність інспектування рішенням Державіаслужби може бути змінена залежно від обсягів та різноманітності польотів експлуатанта, а також чисельності інспекторського складу (у поточний період) та осіб, які можуть виконувати інспекторські функції.
7.1.2.3. Періодичність інспектування, що регламентована підпунктом 7.1.2.1 цих Правил, забезпечується штатними інспекторами Державіаслужби.
7.1.3. Питання, які охоплюються всіма видами періодичного або вибіркового контролю, повинні розглядатись згідно з підрозділом 5.4 цих Правил.
7.2. Інспектування базових об'єктів
7.2.1. Інспектування базових об'єктів повинне проводитися на основній базі експлуатанта і в усіх службах, які забезпечують його польоти.
7.2.2. Метою інспектування є оцінка відповідності базових об'єктів експлуатанта поставленим вимогам для забезпечення безпеки авіації, а також діючим правилам і нормам.
7.2.3. Перед проведенням інспектування базових об'єктів інспектори повинні уважно вивчити керівництва та інструкції експлуатанта, у тому числі з виконання польотів, ТО і підготовки персоналу, взаємодії служб, які забезпечують польоти.
7.2.4. Основною метою вивчення керівництв та інструкцій є визначення того, чи в них включені ті відповідні вимоги для співробітників експлуатанта, які дозволяють їм правильно виконувати свої обов'язки.
7.2.5. У ході інспектування також повинна бути визначена своєчасність поширювання серед відповідного персоналу потрібної для виконання його обов'язків інформації із забезпечення безпеки авіації.
7.2.6. Після прибуття на об'єкти, які належать експлуатанту, інспектор повинен відрекомендуватися керівникам, показати їм своє посвідчення, довести план проведення інспекції об'єктів експлуатанта та заходів з забезпечення безпеки польотів.
7.2.7. У ході інспектування для підтвердження виконання встановлених процедур, вимог, правил та практичних методів, які вживаються в різних галузях управління, здійснення польотів, ТО та підготовки персоналу, інспектори повинні керуватися виключно положеннями відповідних державних авіаційних вимог.
7.2.8. При проведенні інспектування базових об'єктів забезпечення польотів ПС інспекторам потрібно переконатися в тому, що будівлі, уключаючи ангари, цехи і майстерні з ТО, адміністративні приміщення, зони УПР та радіотехнічного забезпечення польотів, проведення технічних робіт, підготовки кадрів та інші об'єкти мають відповідне оснащення, успішно функціонують, придатні для виконання передбачених завдань і повністю відповідають державним авіаційним вимогам та нормам, які визначають їхню придатність до експлуатації, а також вимогам з охорони навколишнього середовища та пожежної безпеки.
7.2.9. Аналіз програми підготовки персоналу
7.2.9.1. Для того, щоб пересвідчитися в точності і відповідності програм до сучасних вимог, інспектор вивчає документи, що мають відношення до програми льотної і наземної підготовки авіаспеціалістів.
7.2.9.2. Для оцінки змісту програми наземної підготовки, а також ефективності в роботі інструкторів інспектор повинен в процесі перевірки простежити за рядом етапів здійснення цієї програми.
7.2.10. Документація підготовки персоналу
Інспектор повинен переконатися в тому, що на кожного спеціаліста експлуатанта, якому треба пройти підготовку з ТО, льотну або наземну підготовку, підготовку на тренажерах, у галузі аварійних заходів або УПР, є відповідна документація, яка підтверджує, що відповідне навчання за програмою підготовки персоналу було проведено у відповідності до вимог та в зазначені строки.
Належне ведення і зберігання такої документації відповідають правилам, які до неї застосовуються.
7.2.11. Документація виконання польотів та льотна документація
Для визначення відповідності вимогам, що пред'являються, підтвердження виконання встановлених експлуатантом вимог, правил та процедур слід вивчити достатню кількість польотів, документів з завантаження та з центрування, звітних документів про паливо та мастила, бортжурналів ПС, дозволів на виконання польотів, журналів бортрадистів та штурманів, рейсових журналів, розшифрувань засобів польотної інформації; відповідність КЛЕ кожного типу ПС, яке є в наявності в експлуатанта, до контрольного екземпляра, що є в Державіаслужбі, всіх інших, пов'язаних з виконанням польоту, документів та підготувати відповідні матеріали для прийняття рішення про подальшу чинність Сертифіката.
7.2.12. Документація ТО ПС
Цю документацію потрібно вивчати для того, щоб переконатися, що ТО кожного ПС проводиться відповідно до керівництва експлуатанта з ТО і відповідає державним авіаційним вимогам та правилам. Слід перевіряти своєчасність проведення ТО, капітального ремонту або заміни обладнання та інше. Основною метою вивчення такої документації є визначення того, чи веде експлуатант зазначену в правилах облікову документацію та чи вона відповідає вимогам, чи правильно вона складена та чи зберігається протягом установленого періоду.
7.2.13. Контроль організації льотної роботи та забезпечення безпеки польотів охоплює:
а) стан безпеки польотів, наявність та ефективність профілактичних заходів, стан розслідування авіаційних подій;
б) ефективність діяльності перших керівників льотної, інженерно-авіаційної служби та інспектора з безпеки польотів;
в) стан виконавчої дисципліни в галузі реалізації профілактичних заходів та розпоряджень Державіаслужби;
г) стан професійної навчальної роботи, системи та якість доведення інформації з безпеки польотів до особового складу;
ґ) стан виконання положень керівництва з організації льотної роботи щодо підготовки, перевірки, допуску до польотів льотного складу та контролю за їх виконанням.
7.2.14. Контроль за організацією інженерно-технічного забезпечення
7.2.14.1. При перевірці контролю якості ТО необхідно переконатися, що:
а) система контролю за якістю ТО та його керівник відповідають вимогам Державіаслужби;
б) документація з обліку та аналізу якості ТО ведеться згідно з установленим порядком;
в) аналізи якості складаються регулярно та доводяться до інженерно-технічного персоналу;
г) профілактичні заходи розроблюються та здійснюються своєчасно;
ґ) фактична якість ТО підтримується на належному рівні.
7.2.14.2. Інспектування підготовки персоналу
Інспектор перевіряє:
а) терміни дії сертифікатів, що їх має персонал, доповнень до них (кваліфікаційних позначок) та допусків до ТО, а також відповідність наданих сертифікатами прав тій роботі, яка фактично виконується кожним фахівцем;
б) відповідність підготовки спеціалістів вимогам нормативних документів ЦА;
в) наявність та виконання планів підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу, оволодіння суміжними професіями, перепідготовки на нову АТ, забезпечення планів заявками та договорами;
г) наявність програм підвищення кваліфікації та вивчення нових методів ТО на власній учбовій базі і повноти їхнього змісту, оснащення учбових класів для проведення такої підготовки;
ґ) вибірково - збереження (підтримання) в інженерно-технічного персоналу належного рівня знань та практичних навиків з ТО тих типів ПС, що розглядаються.
7.2.14.3. Пересувні механізми та засоби перевіряються на відповідність вимогам, приписаним функціям протипожежної безпеки і техніки безпеки. До них належать: паливозаправники, засоби живлення, кисневі пересувні установки, протипожежні засоби, засоби проти обмерзання та інші механізми.
7.2.14.4. Відповідальний інспектор перевіряє КТО на предмет повноти, відповідності до сучасного технічного рівня та доступності для використання. Він також повинен переконатися в ефективності та своєчасності внесення поправок, а також у тому, що вся інформація з питань збереження льотної придатності ПС, яка підготовлена виробником і зацікавленими державами, швидко поширюється серед тих, хто має в ній потребу.
7.2.14.5. За документацією, яка регламентує ТО, необхідно перевірити:
а) наявність узгоджених з Державіаслужбою КТО або відповідних нормативних документів з питань ремонту ПС типу, що розглядається в цій організації, порядок та своєчасність унесення в них змін і доповнень;
б) наявність повного комплекту експлуатаційної документації (керівництва та інструкції з експлуатації або ремонту, регламенти ТО і технологічні вказівки (технології) з виконання робіт, альбоми фідерних схем, основних з'єднань і ремонтних допусків та інше), порядок ведення еталонних екземплярів, своєчасність унесення змін та доповнень у робочі екземпляри (перевіряється вибірково);
в) наявність достатньої кількості екземплярів зазначеної вище документації, забезпеченість нею фахівців та виконавців;
г) своєчасність одержання і доведення до всього інженерно-технічного персоналу нових нормативно-правових актів, які належать до ТО авіаційної техніки.
7.2.15. Інспектування представництв
Інспектування проводиться в місцях, де експлуатант має служби своїх представництв, що пов'язані з виконанням польотів та технічною експлуатацією його ПС.
7.2.16. Оформлення результатів інспектування
7.2.16.1. Результати інспектування оформляються в акті інспектування з обов'язковим наданням висновку та рекомендацій щодо усунення недоліків і термінів виконання.
7.2.16.2. В акті інспектування необхідно відображати ведення експлуатантом належної документації щодо польотів, які він здійснює, ТО ПС, перевезення пасажирів, вантажу, багажу.
7.2.16.3. Акт про інспектування представництв передається експлуатанту для усунення зауважень та в Державіаслужбу для контролю виконання Комплексного плану перевірок і зберігання в міжсертифікаційній справі експлуатанта.
7.3. Інспектування на маршрутах
7.3.1. Основною метою проведення інспектування на маршрутах є оцінка відповідності сертифікаційним вимогам організації та виконання польотів, а також здатності льотного екіпажу і наземного персоналу забезпечувати виконання польотів у межах наданих повноважень і прав.
7.3.2. Цей вид інспектування дає інспектору змогу спостерігати за діями в кабіні екіпажу, за роботою бортпровідників у пасажирській кабіні під час виконання комерційних польотів і давати оцінку компетентності льотного екіпажу та інших членів екіпажу ПС, контролювати координацію їх дій, пильність, виконання відповідних авіаційних вимог та правил, що містяться у Керівництві з льотної експлуатації ПС, "Наставлении по производству полетов в гражданской авиации СССР" (НПП ГА-85), затвердженому наказом Міністерства цивільної авіації СРСР N 77 від 08.04.85, а також додержання екіпажем режимів відпочинку, передбачених установленими нормами.
7.3.3. Інспектор використовує таку можливість для визначення підготовленості всього персоналу до виконання обов'язків і функцій, покладених на них, починаючи з передпольотного та закінчуючи післяпольотним етапом.
7.3.4. Інспектору потрібно переконатися в тому, що всі роботи, пов'язані з ТО та експлуатацією ПС, виконуються згідно з керівництвом та інструкціями експлуатанта і відповідними нормативними документами.
7.3.5. Для уникнення збігу інспектування з перевіркою, яка запланована самим експлуатантом, інспектування на маршрутах повинно плануватися експлуатантом заздалегідь у відповідності до графіка перевірок інспекторами Державіаслужби.
За наявності в екіпажі двох інспекторів право контролю залишається за інспектором Державіаслужби.
7.3.6. Інспектор передусім повинен відвідати льотну службу та службу УПР для зустрічі з командиром ПС і персоналом, який бере участь у плануванні та забезпеченні польоту.
7.3.7. Інспектування на маршрутах включає перевірку тих аспектів, що передбачені для оцінки при виконанні польоту, на етапі інспектування льотної експлуатації при сертифікації для отримання Сертифіката експлуатанта.
7.3.8. Інспектори повинні використовувати ті самі критерії оцінки, які використовуються при сертифікації.
7.3.9. Основною різницею між оцінкою під час сертифікації та інспектування на маршрутах є те, що остання є оцінкою виконання польотів, які вже санкціоновані в Сертифікаті експлуатанта та здійснюються з пасажирами або вантажем на борту - з періодичністю, визначеною у підпункті 7.1.2.1 цих Правил, або вибірково за вказівкою керівництва Державіаслужби, а перша - є оцінкою можливості виконання польотів.
7.3.10. Усі перевірки на маршрутах провадяться таким чином, щоб це не призводило до втручання у виконання обов'язків екіпажу або зниження його уваги під час польоту.
7.3.11. На деяких етапах інспектування на маршруті або при завершенні польоту інспектор також повинен провести перевірку аварійного обладнання ПС.
7.3.12. Передпольотне інспектування
Передпольотний порядок дій льотного екіпажу і допомога, що надається наземними підрозділами на передпольотному етапі, повинні здійснюватися згідно з "Наставлением по производству полетов в гражданской авиации СССР", затвердженим наказом Міністерства цивільної авіації СРСР N 77 від 08.04.85, Керівництвом з ОЛР, Керівництвом з льотної експлуатації ПС та іншими документами з питань організації і забезпечення польотів. Цей порядок дій і вимог стосується передпольотної метеорологічної консультації та інструктажу за маршрутом майбутнього польоту.
7.3.13. Інспектування в польоті
7.3.13.1. Належить проконтролювати:
а) відповідність забезпечення виконання польоту до встановлених вимог;
б) загальні методи забезпечення безпеки в пасажирському салоні, уключаючи застережні заходи в зоні борт-кухні, придатність і використання місць для сидіння бортпровідників та правильність користування обладнанням, а також розміщення ручного вантажу, усунення безладдя в салоні, обслуговування пасажирів та виконання вказівки "пристебнути ремені безпеки - не палити";
в) знання бортпровідниками місць розміщення та використання аварійного обладнання, застосування різних аварійних правил і методів, а також те, чи вони мають належну підготовку в галузі використання аварійного обладнання та чи набули вміння користуватися переносними вогнегасниками, а також дотримання ними відповідного порядку дій.
7.3.13.2. Після завершення кожного інспекційного польоту за маршрутом інспектор повинен обговорити з командиром ПС і відповідними членами екіпажу результати інспекції - як на предмет позитивних, так і негативних сторін.
7.3.14. Післяпольотне інспектування
При здійсненні післяпольотного інспектування слід звернути увагу на:
а) використання відповідних післяпольотних контрольних переліків;
б) повідомлення про експлуатаційну придатність ПС і реєстрацію цих повідомлень у бортовому журналі;
в) контроль за виконанням вимог КЛЕ, Керівництва із завантаження;
г) заповнення командиром ПС і членами екіпажу бортового журналу, завдання на політ та інших польотних документів;
ґ) складання відповідних звітів про такі інциденти, як небезпечне зближення, зіткнення з птахами, удари блискавки та інші незвичайні явища, які впливають на безпеку польотів;
д) відповідність наданого приміщення і часу та умов фактичного відпочинку вимогам, що пред'являються, у тих місцях, де зупинка запланована для відпочинку екіпажу;
е) аналіз помилок, здійснення заходів, які спрямовані на допомогу екіпажу в підготовці до наступного польоту, якщо стоянка проміжна.
7.3.15. Оформлення результатів інспектування
7.3.15.1. Результати інспектування оформлюються в акті інспектування на маршруті з обов'язковими висновком та рекомендаціями щодо усунення недоліків і зазначенням терміну виконання.
7.3.15.2. Акт інспектування на маршруті передається експлуатанту для усунення зауважень та в Державіаслужбу для контролю виконання Комплексного плану перевірок і зберігання в міжсертифікаційній справі експлуатанта.
