Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Закон від 09.07.2003 №1058-IV

Верховна Рада України Закон від 09.07.2003 №1058-IV
Увага! Не остання редакція від 13.01.2009. Внесення змін (закон від 25.12.2008 N 799-VI /799-17/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 09.07.2003

Номер 1058-IV

Статус Діє

Редакції
01.01.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2476-VIII /2476-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 17.05.2018 N 2427-VIII /2427-19/) 19.12.2018 внесення змін (закон від 07.06.2018 N 2449-VIII /2449-19/) 31.08.2018 внесення змін (закон від 19.06.2018 N 2462-VIII /2462-19/) 02.08.2018 внесення змін (закон від 12.07.2018 N 2505-VIII /2505-19/) 21.02.2018 внесення змін (закон від 08.02.2018 N 2281-VIII /2281-19/) 20.01.2018 внесення змін (закон від 19.12.2017 N 2249-VIII /2249-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 11.10.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 06.02.2017 внесення змін (закон від 18.10.2016 N 1683-VIII /1683-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 17.05.2016 N 1369-VIII /1369-19/) 10.11.2016 внесення змін (закон від 19.10.2016 N 1692-VIII /1692-19/) 08.10.2016 внесення змін (закон від 07.09.2016 N 1492-VIII /1492-19/) 12.05.2016 внесення змін (закон від 19.04.2016 N 1110-VIII /1110-19/) 12.05.2016 внесення змін (закон від 19.04.2016 N 1109-VIII /1109-19/) 15.04.2016 внесення змін (закон від 29.03.2016 N 1043-VIII /1043-19/) 13.03.2016 внесення змін (закон від 18.02.2016 N 1010-VIII /1010-19/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 911-VIII /911-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 15.07.2015 N 614-VIII /614-19/) 19.12.2015 внесення змін (закон від 24.11.2015 N 804-VIII /804-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 213-VIII /213-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 76-VIII /76-19/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 01.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 11.10.2013 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5178-VI /5178-17/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 01.07.2013 внесення змін (закон від 14.05.2013 N 231-VII /231-18/) 28.04.2013 внесення змін (закон від 04.04.2013 N 184-VII /184-18/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 06.12.2012 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5492-VI /5492-17/) 30.10.2012 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5213-VI /5213-17/) 13.06.2012 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4719-VI /4719-17/) 17.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4841-VI /4841-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3668-VI /3668-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3668-VI /3668-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 06.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 09.02.2011 внесення змін (закон від 11.01.2011 N 2911-VI /2911-17/) 15.01.2011 внесення змін (закон від 22.12.2010 N 2850-VI /2850-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2856-VI /2856-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2464-VI /2464-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2508-VI /2508-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2388-VI /2388-17/) 17.07.2010 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2461-VI /2461-17/) 07.10.2009 визнання неконституційними окремих положень (решение від 07.10.2009 N 25-рп/2009 /v025p710-09/) 22.07.2009 внесення змін (закон від 25.06.2009 N 1564-VI /1564-17/) 17.07.2009 внесення змін (закон від 23.06.2009 N 1543-VI /1543-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 05.03.2009 N 1074-VI /1074-17/) 07.05.2009 внесення змін (закон від 16.04.2009 N 1276-VI /1276-17/) 22.05.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.05.2008 N 10-рп/2008 /v010p710-08/) 13.01.2009 внесення змін (закон від 25.12.2008 N 799-VI /799-17/) 09.01.2009 внесення змін (закон від 24.12.2008 N 795-VI /795-17/) 05.11.2008 внесення змін (закон від 31.10.2008 N 639-VI /639-17/) 01.10.2008 внесення змін (закон від 28.12.2007 N 107-VI /107-17/) 16.09.2008 внесення змін (закон від 02.09.2008 N 345-VI /345-17/) 04.06.2008 внесення змін (закон від 03.06.2008 N 309-VI /309-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 28.12.2007 N 107-VI /107-17/) 09.07.2007 внесення змін (решение від 09.07.2007 N 6-рп/2007 /v0a6p710-07/) 18.06.2007 внесення змін (решение від 18.06.2007 N 4-рп/2007 /v004p710-07/) 08.06.2007 внесення змін (закон від 27.04.2007 N 996-V /996-16/) 08.06.2007 внесення змін (закон від 03.04.2007 N 857-V /857-16/) 12.04.2007 внесення змін (закон від 22.03.2007 N 827-V /827-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 19.12.2006 N 489-V /489-16/) 29.12.2006 внесення змін (закон від 12.12.2006 N 436-V /436-16/) 07.12.2006 внесення змін (закон від 16.11.2006 N 364-V /364-16/) 23.11.2006 внесення змін (закон від 03.08.2006 N 67-V /67-16/) 30.09.2006 внесення змін (закон від 22.02.2006 N 3456-IV /3456-15/) 17.08.2006 внесення змін (закон від 26.07.2006 N 32-V /32-16/) 29.04.2006 внесення змін (закон від 04.04.2006 N 3591-IV /3591-15/) 08.02.2006 внесення змін (закон від 10.01.2006 N 3297-IV /3297-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 20.12.2005 N 3235-IV /3235-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 03.11.2005 N 3058-IV /3058-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 03.11.2005 N 3057-IV /3057-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 16.06.2005 N 2658-IV /2658-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2613-IV /2613-15/) 13.12.2005 внесення змін (закон від 17.11.2005 N 3108-IV /3108-15/) 11.10.2005 визнання неконституційними окремих положень (решение від 11.10.2005 N 8-рп/2005 /v008p710-05/) 31.03.2005 внесення змін (закон від 25.03.2005 N 2505-IV /2505-15/) 27.01.2005 внесення змін (закон від 13.01.2005 N 2343-IV /2343-15/) 12.01.2005 внесення змін (закон від 25.03.2005 N 2505-IV /2505-15/) 12.01.2005 внесення змін (закон від 23.12.2004 N 2291-IV /2291-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 23.12.2004 N 2287-IV /2287-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 23.12.2004 N 2285-IV /2285-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 24.06.2004 N 1878-IV /1878-15/) 24.11.2004 внесення змін (закон від 04.11.2004 N 2153-IV /2153-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 27.11.2003 N 1344-IV /1344-15/) 09.07.2003 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
для страхувальників, зазначених у пунктах 1-5 статті 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
( Частина четверта статті 15 в редакції Закону N 3456-IV від 22.02.2006 )
5. Повідомлення про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків надсилається страхувальнику наступного робочого дня з дня взяття на облік.
( Частина статті 15 в редакції Закону N 3456-IV від22.02.2006 )
6. Зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника, звірення розрахунків з ним і проведення остаточного розрахунку.
( Частина статті 15 в редакції Закону N 3456-IV від22.02.2006 )
Стаття 16. Права та обов'язки застрахованої особи
1. Застрахована особа має право:
1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;
3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;
4) отримувати безоплатно у виконавчих органах Пенсійного фонду відомості, внесені до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, в тому числі інформацію про пенсійні активи, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку, та про призначення і здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом;
5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку;
6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страхову організацію, яка здійснює виплату довічних пенсій;
7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;
8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;
10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог цього Закону;
11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному цим Законом;
12) інші права відповідно до цього Закону.
2. Застрахована особа зобов'язана:
1) пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;
2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку;
3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;
4) укладати договір страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією та не розривати цей договір протягом життя (крім випадків зміни страхової організації згідно із цим Законом);
5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Стаття 17. Права та обов'язки страхувальників
1. Страхувальник має право:
1) безоплатно отримувати від територіальних органів Пенсійного фонду інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на нього цим Законом;
2) отримувати від територіальних органів Пенсійного фонду підтвердження про одержання сплачених ним страхових внесків;
3) оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;
4) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, у тому числі в суді.
2. Страхувальник зобов'язаний:
( Пункт 1 частини другої статті 17 виключено на підставі Закону N 3456-IV від 22.02.2006 )
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані за період до 1 липня 2000 року протягом 75 років, а за період після цієї дати - протягом усього часу сплати страхових внесків та протягом п'яти років після припинення їх сплати на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа, після чого дані передаються до архіву на належне зберігання протягом 70 років згідно з порядком, установленим Кабінетом Міністрів України;
3) допускати посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
4) подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом;
5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу - членам сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суми сплачених страхових внесків та інші відомості, що стосуються застрахованої особи та подаються до територіальних органів Пенсійного фонду;
6) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;
7) пред'являти на вимогу виконавчих органів Пенсійного фонду та застрахованих осіб, за яких страхувальник сплачує страхові внески, повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків;
8) вимагати в разі прийому на роботу або укладення відповідного договору із фізичною особою пред'явлення нею свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
9) повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про прийом на роботу або укладення відповідного договору з фізичною особою, яка не зареєстрована в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (у тому числі вперше приймається на роботу) або не пред'явила на вимогу страхувальника свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і подавати необхідні відомості та документи для реєстрації зазначеної особи;
10) отримати в територіальному органі Пенсійного фонду від імені фізичної особи, яку він зобов'язаний зареєструвати у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та видати його застрахованій особі;
11) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду:
( Абзац другий пункту 11 частини другої статті 17 виключено на підставі Закону N 3456-IV від 22.02.2006 )( Абзац третій пункту 11 частини другої статті 17 виключено на підставі Закону N 3456-IV від 22.02.2006 )
про відкриття або закриття поточних рахунків у банках чи в органах Державного казначейства України, які використовуються для здійснення відповідної діяльності;
про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати (доходу) за встановленою формою звітності;
про зміну відомостей, що вносяться до системи персоніфікованого обліку, про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний термін із дня одержання цих відомостей;
12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
3. Страхувальники, зазначені у пунктах 1-5 статті 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", повинні подати заяву про взяття на облік в територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, як платників страхових внесків.
( Статтю 17 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3456-IV від 22.02.2006 )
Стаття 18. Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
1. Розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
2. Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
3. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
4. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
5. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
6. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Стаття 19. Нарахування страхових внесків
1. Страхові внески до солідарної системи нараховуються:
для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності;
для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього Закону:
на суми, зазначені в абзаці другому частини першої цієї статті;
на суми грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям та працівникам воєнізованих формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
на суми грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони не працюють, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
( Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
для страхувальників, зазначених у пункті 4 статті 14, - на суми страхових виплат в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
( Абзац частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
для членів колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств - на суми доходу, що розподіляється між членами колективних, орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
для осіб, які беруть добровільну участь, - на суми, визначені договором про добровільну участь.
2. Страхові внески до Накопичувального фонду нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку) застрахованих осіб, а для осіб, які беруть добровільну участь, - на суми, визначені договором про добровільну участь.
3. Нарахування страхових внесків відповідно до частин першої та другої цієї статті, здійснюється на суми, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб.
4. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, що дорівнюють п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
( Частина четверта статті 19 в редакції Законів N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, N 309-VI від 03.06.2008 )( Щодо дії частини четвертої статті 19 додатково див. N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від 19.12.2006 )
5. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, які не зменшені на суму податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням отримувача.
6. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Стаття 20. Обчислення та сплата страхових внесків
1. Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
2. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
( Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 857-V від 03.04.2007, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
3. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі:
ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків;
неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів;
якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами.
Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
4. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
5. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.
6. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є:
для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;
( Абзац третій частини шостої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
За осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації.
( Абзац частини шостої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
7. Особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону, сплачують страхові внески у строки, визначені договором про добровільну участь, але не рідше одного разу на квартал.
8. Страхові внески, які відповідно до цього Закону підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його взяття на облік в органах Пенсійного фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.
( Частина восьма статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3456-IV від 22.02.2006 )
9. Днем сплати страхових внесків вважається:
у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.
10. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
11. Суми надміру або помилково сплачених страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі сплачені із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка працює за сумісництвом, що перевищує максимальну величину, передбачену частиною четвертою статті 19 цього Закону, повертаються цій застрахованій особі або за її бажанням залишаються в Накопичувальному фонді та обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
12. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
( Абзац другий частини дванадцятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 795-VI від 24.12.2008 )
У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
13. Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.
Стаття 21. Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
1. Органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від:
інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
органів державної податкової служби;
роботодавців;
фізичних осіб;
органів реєстрації актів громадянського стану;
державної служби зайнятості;
фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
компанії з управління активами;
зберігача;
інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.
Інформація з бази даних системи персоніфікованого обліку, що ведеться в електронній формі, може надаватися за запитом страхувальників або застрахованих осіб у вигляді документа, що відповідає вимогам законодавства.
2. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
3. Персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості:
1) умовно-постійна частина персональної облікової картки:
модифікований ідентифікаційний номер;
прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;
прізвище при народженні;
дата народження;
місце народження;
стать;
адреса постійного місця проживання;
серія, номер і назва документа, з якого взято відомості до персональної облікової картки;
громадянство;
відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей;
номер телефону (за згодою);
відмітка про смерть;
2) частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків:
ідентифікаційний номер страхувальника;
рік, за який внесено відомості;
розмір страхового внеску до Пенсійного фонду за відповідний місяць;
сума сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду за відповідний місяць;
страховий стаж;
ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні;
сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
сума доходу (прибутку) осіб, які провадять підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);
3) частина персональної облікової картки, яка відображає сплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями:
дата, з якої призначено пенсію;
місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії;
сума періодів страхового стажу;
коефіцієнт страхового стажу;
коефіцієнт заробітної плати (доходу);
заробітна плата (дохід) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії;
розмір пенсії для виплати;
запис про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи;
4) частина персональної облікової картки, яка відображає стан пенсійних активів застрахованої особи або здійснення виплат спадкоємцям накопичувального пенсійного рахунку:
сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
розмір та сума сплачених страхових внесків на накопичувальний пенсійний рахунок за відповідний місяць;
сумарний розмір інвестиційного доходу за попередні періоди;
чиста вартість пенсійних активів;
загальна кількість одиниць пенсійних активів;
сума коштів, перерахована страховій організації, обраній застрахованою особою, для оплати договору страхування довічної пенсії і дата перерахування цих коштів;
сума одноразової виплати, сплаченої відповідно до статті 56 цього Закону, і дата її виплати;
відмітка про смерть застрахованої особи.
4. Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.
5. Дані про відкриття розрахункових та інших рахунків страхувальниками-роботодавцями виконавчі органи Пенсійного фонду отримують від банків, у яких ведуться ці рахунки.
6. Відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу. Відомості про застрахованих осіб, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду безпосередньо цими особами, про осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про осіб, які підлягали загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, - Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду.
( Частина шоста статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2505-IV від 25.03.2005, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
7. Органи реєстрації актів громадянського стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів із дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду.
8. Органи, що здійснюють державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, зобов'язані надсилати один примірник реєстраційної картки територіальному органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Стаття 22. Інформація у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
1. Інформація у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування використовується з дотриманням вимог, передбачених законодавством про інформацію.
2. Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для:
підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
обчислення страхових внесків;
визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно із цим Законом;
визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом;
надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом;
надання страховим організаціям, які здійснюють страхування довічних пенсій;
надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду.
3. Надання органами Пенсійного фонду відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, іншим юридичним і фізичним особам, крім органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та перелічених у частині другій цієї статті, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
( Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI від 25.12.2008 )
4. Пенсійний фонд забезпечує комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на захист відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, в тому числі забезпечує обмеження кола службових осіб, які в силу своїх службових обов'язків мають доступ до відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Особи, які мають доступ або користуються відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку, за незаконне розголошення цих відомостей несуть відповідальність згідно із законом.
Стаття 23. Розгляд спорів
Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Розділ II
СТРАХОВИЙ СТАЖ У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ
Стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж
1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
( Частину першу статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
( Частину першу статті 24 доповнено абзацом четвертим згідно ізЗаконом N 345-VI від 02.09.2008 )
2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом десятим згідно із Законом N 345-VI від 02.09.2008 )
4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
( Абзац перший частини четвертої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 345-VI від 02.09.2008 )( Абзац другий частини четвертої статті 24 виключено на підставі Закону N 345-VI від 02.09.2008 )
Стаття 25. Коефіцієнт страхового стажу
1. Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х Вс
Кс = ------------, де:
100% х 12
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
( Абзац п'ятий частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 )
Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.
2. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом другим частини четвертої статті 24 цього Закону, - 0,85.
Розділ III
ПЕНСІЇ ЗА ВІКОМ У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ
Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком
1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Стаття 27. Розмір пенсії за віком
1. Розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
2. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
3. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону.
( Частина третя статті 27 в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Щодо дії частини третьої статті 27 додатково див. Закони N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від19.12.2006 )
Стаття 28. Мінімальний розмір пенсії за віком
1. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
( Абзац другий частини першої статті 28 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
( Частину першу статті 28 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 345-VI від 02.09.2008 )
( Частина перша статті 28 в редакції Закону N 2291-IV від 23.12.2004 )
2. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
3. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
( Статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )( Дія статті 28 поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначенодо набрання чинності Законом N 2291-IV від23.12.2004 )
Стаття 29. Підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення
1. Особі, яка набула права на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку в такому порядку:
------------------------------------------------------------------
Кількість років відкладеного | Підвищення розміру пенсії на
виходу на пенсію за віком |
--------------------------------+---------------------------------
1 | 3,00%
--------------------------------+---------------------------------
2 | 6,71%
--------------------------------+---------------------------------
3 | 11,83%
--------------------------------+---------------------------------
4 | 18,54%
--------------------------------+---------------------------------
5 | 27,07%
--------------------------------+---------------------------------
6 | 36,46%
--------------------------------+---------------------------------
7 | 46,85%
--------------------------------+---------------------------------
8 | 58,43%
--------------------------------+---------------------------------
9 | 71,19%
--------------------------------+---------------------------------
10 | 85,32%
------------------------------------------------------------------
2. При цьому підвищення розміру пенсії за неповний рік страхового стажу не здійснюється.
Розділ IV
ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ В СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ
Стаття 30. Умови призначення пенсії по інвалідності
1. Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
2. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
3. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Стаття 31. Групи інвалідності
1. Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.
Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
актуарні розрахунки - фінансовий аналіз коротко- і довгострокових наслідків функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що містить прогноз фінансових потоків, оцінку фінансових зобов'язань, довгостроковий прогноз стану та стабільності системи, докладний аналіз коротко- і довгострокових фінансових наслідків будь-яких змін у цій системі;
довічна пенсія з коштів Накопичувального пенсійного фонду (далі - довічна пенсія) - пенсійна виплата, сума якої визначається в договорі страхування довічної пенсії та сплачується у визначеному законом порядку застрахованій особі після досягнення нею пенсійного віку або членам її сім'ї чи спадкоємцям у випадках, передбачених цим Законом;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
зберігач - банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та відповідає вимогам цього Закону щодо зберігання та обслуговування коштів Накопичувального фонду;