Про цінні папери та фондовий ринок

Після усунення причин, що стали підставою для винесення постанови про відмову у включенні юридичної особи до Реєстру торгових репозиторіїв, юридична особа може повторно звернутися із заявою про включення до Реєстру торгових репозиторіїв.

1. Підставою для припинення дії свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв є:

1) заява особи, яка провадить діяльність торгового репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

2) встановлення факту непровадження діяльності торгового репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках протягом шести місяців поспіль;

3) встановлення факту подання недостовірної, неправдивої та/або оманливої інформації особою, яка провадить діяльність торгового репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках, для включення її до Реєстру торгових репозиторіїв;

3-1) отримання особою, яка провадить діяльність торгового репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках, свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв внаслідок вчинення нею протиправних дій;

4) встановлення факту невідповідності особи, яка провадить діяльність торгового репозиторію на ринках капіталу та організованих товарних ринках, вимогам законодавства до особи для включення її до Реєстру торгових репозиторіїв;

5) встановлення факту системного порушення особою, яка провадить діяльність торгового репозиторію, або повторного протягом одного календарного року порушення вимог законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Порушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках вважається вчиненим системно, якщо:

а) таке порушення є повторним порушенням тих самих норм законодавства, вчиненим протягом одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення, за умови що постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якою встановлено таке повторне порушення, не скасовано судом або щодо такої постанови судом не розглядається провадження у справі про визнання її протиправною та скасування.

Встановлення судом законності постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про притягнення до відповідальності за повторне порушення після одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення (незалежно від дати прийняття судом такого рішення) не позбавляє Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку права припинити дію свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв відповідно до цього пункту;

б) таке порушення є третім протягом одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення порушенням будь-яких норм такого законодавства, за умови що постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якою було встановлено таке третє порушення, не скасовано судом або щодо такої постанови судом не розглядається провадження у справі про визнання її протиправною та скасування.

Встановлення судом законності постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про притягнення до відповідальності за третє порушення після одного року з дня притягнення до відповідальності за перше порушення (незалежно від дати прийняття судом такого рішення) не позбавляє Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку права припинити дію свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв відповідно до цього пункту.

2. Постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про припинення дії свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв може бути оскаржена в судовому порядку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку офіційним каналом зв’язку повідомляє особу, зазначену в частині першій цієї статті, про винесення постанови про припинення дії свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв протягом п’яти робочих днів з дня такого винесення. До повідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про припинення дії свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв додається відповідна постанова, яка повинна зазначати підстави для такого припинення дії.

1. Торговий репозиторій повинен розмістити на своєму веб-сайті об’єктивні, недискримінаційні вимоги до порядку доступу осіб, зобов’язаних подавати інформацію відповідно до статті 34 цього Закону, до поданої ними інформації, що зберігається торговим репозиторієм. Торговий репозиторій надає третім особам недискримінаційний доступ до інформації, що зберігається ним, за умови що сторони відповідного деривативного контракту надали свою згоду на такий доступ.

2. Торговий репозиторій зобов’язаний мати внутрішні процедури та відповідні механізми управління, які запобігають будь-якому неправомірному розкриттю інформації з обмеженим доступом. Такі механізми управління повинні передбачати наявність чіткої організаційної структури торгового репозиторію з чітко визначеними, прозорими та послідовними сферами відповідальності, а також адекватні заходи системи внутрішнього контролю, у тому числі належні адміністративні та облікові процедури.

Торговий репозиторій забезпечує конфіденційність, цілісність та захист інформації, отриманої відповідно до частин сьомої і восьмої статті 34 цього Закону.

Торговий репозиторій має вживати всіх необхідних заходів для запобігання будь-якому неправомірному використанню інформації, що зберігається в його системах.

Торговий репозиторій не має права використовувати інформацію, отриману відповідно до статті 34 цього Закону, для комерційних цілей, крім випадку отримання згоди на таке використання, наданої суб’єктом, що подав таку інформацію.

Фізична особа, яка має тісний зв’язок з торговим репозиторієм, або юридична особа, пов’язана відносинами контролю з торговим репозиторієм, не повинна використовувати конфіденційну інформацію, наявну в торговому репозиторію, в комерційних цілях.

3. Торговий репозиторій відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, забезпечує оприлюднення накопиченої ним інформації та надання доступу до такої інформації органам державної влади та іншим особам з метою виконання ними повноважень, передбачених законом. Доступ до такої інформації щодо деривативів грошового ринку здійснюється відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

4. Торговий репозиторій відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, повинен створити комплексну та ефективну організаційну структуру, включаючи систему внутрішнього контролю, яка складається з підсистеми комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту, а також зобов’язаний здійснювати контроль за функціонуванням зазначеної системи.

5. Торговий репозиторій зобов’язаний забезпечити функціонування механізмів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Торговий репозиторій зобов’язаний розробити і запровадити надійні та адекватні системи виявлення, мінімізації та контролю операційних ризиків.

6. Торговий репозиторій повинен створити та впровадити системи та засоби, що забезпечують безперервність його діяльності, а також розробити план заходів у разі виникнення непередбачуваних обставин та подолання їх наслідків.

7. Ділова репутація та досвід посадових осіб торгового репозиторію повинні відповідати вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

8. Торговий репозиторій у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку розкриває інформацію про власні тарифи за надання ним своїх послуг.

9. Програмно-технічні комплекси, що використовуються торговим репозиторієм, повинні забезпечувати ефективну перевірку повноти поданої учасниками ринків капіталу інформації, виявлення описок та/або очевидних технічних помилок у такій інформації.

10. Інші вимоги до торгового репозиторію та порядку провадження ним діяльності встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

1. Радник з корпоративних прав (далі - радник) - це юридична особа, яка на регулярній основі аналізує розкриття регульованої інформації про емітента та іншу інформацію про акціонерне товариство (за потреби), щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію або акції яких допущені до торгів на організованому ринку, з метою надання акціонерам інформації, необхідної для прийняття ними рішення щодо використання права голосу акціонерів, шляхом поширення результатів досліджень, надання консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо використання права голосу.

2. Радник публічно розкриває кодекс професійної поведінки, яким він керується.

У разі незастосування радником кодексу професійної поведінки він повинен надати чітке та обґрунтоване пояснення такого незастосування. Якщо радник відхиляється від дотримання положень кодексу професійної поведінки, зазначеного в абзаці першому цієї частини, він повинен надати пояснення, від яких частин кодексу він відхиляється, із зазначенням причини такого відхилення. Якщо радник прийняв рішення про незастосовування деяких положень кодексу професійної поведінки, зазначеного в абзаці першому цієї частини, він обґрунтовує причини таких дій.

Інформація, передбачена цією частиною, оприлюднюється на веб-сайтах радників та оновлюється щороку із забезпеченням доступу до неї будь-яких юридичних та фізичних осіб на безоплатній основі.

3. Радник зобов’язаний щороку оприлюднювати на власному веб-сайті інформацію про результати своїх досліджень, консультації та будь-які інші рекомендації щодо використання права голосу, зокрема:

1) ключові характеристики методологій та моделей, які він застосовує;

2) основні джерела інформації, які він використовує;

3) процедури, що застосовуються для забезпечення:

а) якості досліджень, консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо використання права голосу;

б) кваліфікації відповідного персоналу;

4) у разі використання специфічної інформації про ринок (галузь) або товариство та про правове регулювання ринку (галузі) або товариства - пояснення щодо того, яким чином така інформація враховується у результатах відповідних досліджень, консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо використання права голосу;

5) ключові складові політики голосування, які застосовуються для кожного ринку (галузі);

6) інформацію щодо наявності будь-яких відносин з акціонерним товариством, яке є об’єктом досліджень, консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо використання права голосу, та/або з особами, які є власниками значного пакета акцій акціонерного товариства, та/або з афілійованими особами такого товариства, а також інформацію про масштаб та характер таких відносин;

7) внутрішні правила щодо запобігання та управління конфліктами інтересів.

Строки, порядок і форми розкриття інформації, передбаченої цією частиною, а також відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інформація, передбачена цією частиною, належить до регульованої інформації та розкривається у порядку, передбаченому статтею 124 цього Закону.

Інформація, передбачена цією частиною, оприлюднюється на власному веб-сайті радника із забезпеченням до неї доступу будь-яких юридичних та фізичних осіб на безоплатній основі протягом щонайменше трьох років з дати оприлюднення.

4. Радник зобов’язаний своєчасно повідомляти клієнтам інформацію про будь-який конфлікт інтересів або про ділові стосунки, які можуть впливати на підготовку результатів досліджень, консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо використання права голосу, а також про заходи, які він здійснив для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

5. Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з поширення результатів досліджень, надання консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо використання права голосу, повинна письмово повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Таке повідомлення може надати виключно юридична особа. Провадити діяльність радника може виключно юридична особа, яка повідомила про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Юридична особа, яка повідомила Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про намір провадити діяльність, передбачену цією частиною, вважається радником та може провадити діяльність з поширення результатів досліджень, надання консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо використання права голосу, за умови дотримання вимог цієї статті.

Перелік радників оприлюднюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на її офіційному веб-сайті.

1. Емісія цінних паперів - сукупність дій емітента, спрямованих на реєстрацію випуску цінних паперів у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх розміщення серед інвесторів у фінансові інструменти, які здійснюються в послідовності, встановленій статтею 92 цього Закону.

2. У разі емісії цінних паперів емітент оформлює відповідне рішення про емісію, вимоги до якого встановлюються законом та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емітент повинен надавати інвестору засвідчену копію рішення про емісію на його запит.

3. Емісія цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або на підставі договорів, передбачених частинами одинадцятою - тринадцятою статті 44 цього Закону, через інвестиційну фірму, що здійснює андеррайтинг або діяльність з розміщення з наданням гарантії, або діяльність з розміщення без надання гарантії.

4. У процесі емісії цінних паперів договори щодо цінних паперів укладаються з першими власниками до дати, визначеної рішенням про емісію, але не пізніше двох місяців після дати початку розміщення цінних паперів, визначеної відповідним рішенням про емісію, якщо інший строк не встановлений цим Законом.

Кожний інвестор у фінансові інструменти, який набув або має намір набути права власності на цінні папери, повинен оплатити вартість цінних паперів у повному обсязі до дати затвердження результатів емісії відповідного випуску цінних паперів.

5. Переважне право на придбання цінних паперів одними інвесторами стосовно інших встановлюється законом.

Строк реалізації переважного права визначається рішенням про емісію та не може становити менше 15 робочих днів.

6. Розміщення цінних паперів здійснюється серед заздалегідь визначеного кола осіб, кількість некваліфікованих інвесторів серед яких не може дорівнювати або перевищувати 150 осіб, крім випадку здійснення публічної пропозиції емітентом у процесі емісії.

1. Емісія акцій здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про емісію акцій органом (особою) емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) укладення у разі потреби договору з інвестиційною фірмою, що здійснює андеррайтинг або діяльність з розміщення з наданням гарантії, або діяльність з розміщення без надання гарантії;

3) подання офіційним каналом зв’язку Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви, рішення про емісію акцій і всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій;

4) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

5) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування випусків акцій (у разі відсутності такого договору);

6) присвоєння акцій коду ISIN та отримання емітентом коду LEI;

7) реалізація акціонерами свого переважного права на придбання акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

8) розміщення акцій;

9) затвердження результатів емісії акцій органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

10) внесення до статуту акціонерного товариства змін, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу товариства з урахуванням результатів емісії акцій;

11) реєстрація змін до статуту акціонерного товариства в органах державної реєстрації;

12) подання офіційним каналом зв’язку Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви і всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати емісії акцій;

13) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати емісії акцій та видача свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

2. Емісія корпоративних облігацій, іпотечних облігацій та облігацій місцевих позик здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про емісію цінних паперів органом (особою) емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) укладення у разі потреби договору з інвестиційною фірмою, що здійснює андеррайтинг та/або діяльність з розміщення з наданням гарантії або діяльність з розміщення без надання гарантії;

3) укладення у разі потреби договору про призначення адміністратора;

4) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку офіційним каналом зв’язку заяви, рішення про емісію цінних паперів і всіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів;

5) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

6) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів або з Національним банком України договору про обслуговування випусків цінних паперів (за відсутності такого договору);

7) присвоєння цінним паперам коду ISIN та отримання емітентом коду LEI;

8) розміщення цінних паперів;

9) укладення у разі потреби договору про призначення адміністратора за згодою всіх власників облігацій або зборів власників облігацій (якщо такий договір не було укладено раніше);

10) затвердження результатів емісії цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

11) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку офіційним каналом зв’язку заяви і всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів;

12) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати емісії цінних паперів та видача свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.

3. Емісія деривативних цінних паперів та сертифікатів ФОН здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про емісію цінних паперів органом (особою) емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) укладення у разі потреби договору з інвестиційною фірмою, що здійснює андеррайтинг та/або діяльність з розміщення з наданням гарантії або діяльність з розміщення без надання гарантії;

3) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку офіційним каналом зв’язку заяви, рішення про емісію цінних паперів і всіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів;

4) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

5) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування випусків цінних паперів (за відсутності такого договору);

6) присвоєння цінним паперам коду ISIN та отримання емітентом коду LEI;

7) розміщення цінних паперів;

8) затвердження результатів емісії цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

9) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку офіційним каналом зв’язку заяви і всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів;

10) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати емісії цінних паперів та видача свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.

4. Емісія депозитних сертифікатів банків здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про емісію депозитних сертифікатів банків органом (особою) емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування випусків цінних паперів (за відсутності такого договору);

3) присвоєння випуску депозитних сертифікатів банків коду ISIN та отримання емітентом коду LEI;

4) подання до Центрального депозитарію цінних паперів рішення про емісію, глобального сертифіката випуску депозитних сертифікатів банку та інших документів, визначених законодавством;

5) реєстрація Центральним депозитарієм цінних паперів випуску депозитних сертифікатів банку, депонування Центральним депозитарієм цінних паперів глобального сертифіката.

5. Положення частин першої - третьої цієї статті щодо отримання емітентом коду LEI застосовуються у разі здійснення емісії цінних паперів, що поєднується з публічною пропозицією таких цінних паперів.

Положення частини четвертої цієї статті щодо отримання емітентом коду LEI застосовуються у разі, якщо відчуження зареєстрованого випуску депозитних сертифікатів банку буде здійснюватися шляхом публічної пропозиції таких цінних паперів.

6. Порядок поєднання емісії цінних паперів із здійсненням публічної пропозиції таких цінних паперів у процесі їх емісії встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

7. Особливості емісії акцій перехідного або неплатоспроможного банку, в тому числі реєстрації випуску таких акцій, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Особливості емісії акцій банку у процесі його капіталізації встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків".

8. Особливості емісії акцій під час процедури санації та превентивної реструктуризації встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

1. Емітент подає до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяву, рішення про емісію цінних паперів і всі необхідні документи для реєстрації випуску цінних паперів протягом 60 днів після прийняття рішення про емісію цінних паперів органом (особою) емітента, уповноваженим приймати таке рішення. Реєстрація такої заяви та доданих до неї документів підтверджується надісланим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку електронним повідомленням.

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, рішення про емісію цінних паперів і всіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів повідомляє емітента офіційним каналом зв’язку про підтвердження отримання повного переліку документів, передбачених законодавством, із зазначенням контактної інформації (ім’я (у розумінні Цивільного кодексу України), посада, номери засобів зв’язку) посадової особи, відповідальної за організацію розгляду такої заяви та доданих до неї документів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, або про залишення заяви та доданих до неї документів для реєстрації випуску цінних паперів без руху у зв’язку з виявленням недоліків, а саме отриманням неповного переліку документів або поданням заяви та документів з порушенням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, із зазначенням строку та способу усунення таких недоліків.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 25 робочих днів після отримання заяви та повного переліку документів здійснює реєстрацію випуску цінних паперів або відмовляє в реєстрації.

Перед винесенням постанови про реєстрацію випуску цінних паперів чи про відмову в реєстрації випуску цінних паперів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку надає можливість емітенту надати пояснення стосовно інформації, яка була подана у заяві та доданих до неї документах для реєстрації випуску цінних паперів.

Випуск цінних паперів вважається зареєстрованим виключно в разі винесення відповідної постанови Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (розпорядження уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку).

3. Реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів не може розглядатися як гарантія їх вартості. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідає лише за повноту інформації, що міститься у рішенні про емісію цінних паперів, та за її відповідність вимогам законодавства.

Відповідальність за достовірність відомостей, наведених у документах, що подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску цінних паперів, несе емітент.

4. Перелік документів, необхідних для реєстрації випуску цінних паперів, та порядок його реєстрації встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку відмовляє в реєстрації випуску цінних паперів у строк, встановлений частиною другою цієї статті, у разі:

1) невідповідності поданих документів вимогам законодавства;

2) наявності розбіжностей між різними положеннями поданих документів, недостовірності та/або неповноти інформації у поданих документах;

3) порушення встановленого законодавством порядку прийняття рішення про емісію;

4) якщо місцезнаходженням емітента відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є тимчасово окупована територія України;

5) неусунення емітентом недоліків, зазначених у повідомленні про залишення заяви та доданих до неї документів без руху, у тому числі неусунення таких недоліків у визначений у такому повідомленні строк.

6. Розміщення цінних паперів, випуск яких не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, забороняється.

1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку веде Державний реєстр випусків цінних паперів у встановленому нею порядку.

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює порядок доступу учасників ринків капіталу до інформації, що міститься в Державному реєстрі випусків цінних паперів. Такий доступ є безоплатним.

1. Емітент акцій подає до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у 30-денний строк з дня прийняття на загальних зборах акціонерів рішення про внесення змін до статуту товариства (у випадках, визначених законом щодо обов’язкового погодження змін до статуту з відповідними державними органами, - протягом п’яти робочих днів з дати отримання такого погодження) звіт про результати емісії акцій, заяву про реєстрацію звіту та інші визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку документи, необхідні для реєстрації звіту.

Емітент цінних паперів (крім акцій) подає до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в 15-денний строк з дня затвердження результатів емісії цінних паперів (крім акцій) органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, звіт про результати емісії цінних паперів (крім акцій), заяву про реєстрацію звіту та інші визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку документи, необхідні для реєстрації звіту.

Реєстрація заяви для реєстрації звіту про результати емісії та доданих до неї документів підтверджується надісланим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку електронним повідомленням.

2. Кількість фактично розміщених цінних паперів зазначається у звіті про результати емісії цінних паперів, що складається на підставі затверджених результатів емісії.

Затвердження результатів емісії (у разі емісії акцій - також внесення відповідних змін до статуту) органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, здійснюється протягом 60 днів з дня закінчення строку розміщення цінних паперів.

3. У разі додаткової емісії акцій у звіті про результати емісії акцій також зазначається кількість фактично придбаних акцій під час реалізації переважного права.

4. Звіт про результати емісії цінних паперів підлягає оприлюдненню у випадках, встановлених цим Законом.

Звіт про результати емісії цінних паперів підлягає оприлюдненню у спосіб, передбачений частиною другою статті 102 цього Закону, та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги до розкриття інформації, що міститься у звіті про результати емісії цінних паперів.

5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, звіту про результати емісії цінних паперів і всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів повідомляє емітента офіційним каналом зв’язку про підтвердження отримання повного переліку документів, передбачених законодавством, із зазначенням контактної інформації (ім’я (у розумінні Цивільного кодексу України), посада, номери засобів зв’язку) посадової особи, відповідальної за організацію розгляду такої заяви та доданих до неї документів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, або про залишення заяви та доданих до неї документів для реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів без руху у зв’язку з виявленням недоліків, а саме отриманням неповного переліку документів або поданням заяви та документів з порушенням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, із зазначенням строку та способу усунення таких недоліків.

6. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку відмовляє в реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів у строки, встановлені частиною другою статті 93 цього Закону, виключно в разі, якщо:

1) порушено вимоги законодавства щодо емісії цінних паперів, зокрема, порушено встановлений порядок прийняття рішення про затвердження результатів емісії;

2) емісію цінних паперів визнано недобросовісною;

3) встановлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

4) емітентом не усунуто недоліки, зазначені у повідомленні про залишення заяви для реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів та доданих до неї документів без руху, у тому числі не усунуто такі недоліки у визначений у такому повідомленні строк.

Перед винесенням постанови про реєстрацію звіту про результати емісії цінних паперів чи про відмову в реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку надає можливість емітенту надати пояснення стосовно інформації, яка була подана у заяві та доданих до неї документах для реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів.

7. Обіг цінних паперів, звіт про результати емісії яких не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, забороняється.

1. Недобросовісна емісія цінних паперів - це дії, що порушують встановлену цим Законом процедуру емісії.

2. Підставами для визнання емісії цінних паперів недобросовісною є:

1) порушення емітентом вимог цього Закону, невідповідність поданих емітентом документів вимогам законодавства та/або неповнота інформації у поданих документах;

2) внесення недостовірних, з розбіжностями між різними положеннями та/або неповних відомостей до документів, що подаються для реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів;

3) неодноразове грубе порушення емітентом прав інвесторів під час емісії цінних паперів.

3. У разі визнання емісії цінних паперів недобросовісною Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право відмовити в реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів або тимчасово зупинити розміщення цінних паперів.

Порядок винесення постанови про зупинення розміщення цінних паперів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

4. Зупинене розміщення цінних паперів поновлюється за постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку лише до закінчення строку укладення договорів з першими власниками, визначеного рішенням про емісію цінних паперів, за умови усунення порушень, що стали підставою для зупинення розміщення.

5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку виносить постанову про визнання емісії цінних паперів недійсною в разі, якщо:

1) порушення, що стали підставою для зупинення розміщення цінних паперів, не усунені протягом 15 днів після винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідної постанови;

2) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку не надіслані документи, що підтверджують усунення порушень.

6. У разі визнання емісії недійсною або незатвердження в установлені законодавством строки результатів емісії цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, або невнесення в установлені законодавством строки змін до статуту, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій, емітент таких цінних паперів зобов’язаний повернути інвесторам кошти (майно, майнові права), що надійшли як плата за розміщені цінні папери, у строки, визначені рішенням про емісію цінних паперів, але не більше шести місяців, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Центральний депозитарій цінних паперів протягом трьох робочих днів після отримання від емітента інформації про повернення інвесторам коштів (майна, майнових прав), що надійшли як плата за розміщені цінні папери, забезпечує в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему, списання депозитарними установами прав на відповідні цінні папери з рахунків інвесторів (депонентів) та переведення відповідних цінних паперів з рахунків депозитарних установ на рахунок такого емітента.

За кожний день порушення строку, передбаченого абзацом першим цієї частини, емітент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

1. Публічна пропозиція цінних паперів (далі - публічна пропозиція) - це пропозиція (оферта), звернена до невизначеного кола осіб, про придбання цінних паперів в оферента за ціною та на умовах, визначених такою пропозицією, що здійснюється з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

Публічна пропозиція повинна містити умови та порядок придбання цінних паперів, щодо яких здійснюється така публічна пропозиція, строк дії такої пропозиції та відповідати вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

2. Публічна пропозиція може здійснюватися:

1) емітентом у процесі емісії цінних паперів;

2) емітентом у процесі відчуження цінних паперів власного випуску;

3) оферентом щодо продажу належних йому цінних паперів;

4) емітентом у процесі відчуження зареєстрованого випуску депозитних сертифікатів банків;

4) емітентом у процесі відчуження зареєстрованого випуску депозитних сертифікатів банків.

Подання заявки про допуск до торгів на регульованому фондовому ринку вважається здійсненням публічної пропозиції. Подання заявки про допуск цінних паперів до торгів на БТМ або ОТМ не вважається здійсненням публічної пропозиції.

Пропозиція, звернена до визначеного кола некваліфікованих інвесторів, загальна кількість яких становить 150 і більше осіб, вважається здійсненням публічної пропозиції.

3. Публічна пропозиція здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, виключно за умови оприлюднення проспекту, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Здійснення публічної пропозиції можливе лише за умови дійсності проспекту відповідно до статті 100 цього Закону.

4. Вимоги щодо необхідності оформлення та оприлюднення проспекту не поширюються на такі випадки:

1) публічна пропозиція здійснюється виключно серед кваліфікованих інвесторів;

2) публічна пропозиція здійснюється у процесі злиття або поділу юридичної особи, за умови що документ, який передбачає такий поділ або злиття, оприлюднений відповідно до вимог частини другої статті 102 цього Закону;

3) публічна пропозиція здійснюється серед інвесторів, за умови що кожний з таких інвесторів придбаває цінні папери на суму, що перевищує розмір, встановлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

4) публічна пропозиція здійснюється протягом не більше ніж 12 послідовних місяців, за умови що сума такої пропозиції не перевищує розмір, установлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

5) емісія акцій здійснюється з метою їх конвертації в акції іншого типу та/або класу цього самого емітента;

6) здійснюється емісія цінних паперів, що підлягають розподілу між теперішніми або колишніми керівниками чи працівниками емітента або юридичних осіб, які перебувають під контролем емітента, за умови наявності документа, що містить інформацію про кількість та тип цінних паперів, а також про умови та деталі такого розподілу;

7) номінальна вартість цінних паперів, щодо яких здійснюється публічна пропозиція, перевищує розмір, встановлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

8) здійснюється емісія державних цінних паперів та облігацій місцевих позик;

9) здійснюється емісія цінних паперів, виконання зобов’язань за якими гарантовано державою або органами місцевого самоврядування;

10) подано заявку про допуск цінних паперів до торгів на регульованому фондовому ринку, за умови дотримання всіх таких вимог:

а) цінні папери цього випуску вже допущені до торгів на регульованому фондовому ринку цього оператора регульованого ринку;

б) кількість цінних паперів, щодо яких подано заявку про допуск цінних паперів до торгів на регульованому фондовому ринку, є меншою за 20 відсотків від кількості цінних паперів цього випуску, що допущені до торгів на регульованому ринку цього оператора регульованого ринку протягом останніх 12 місяців;

11) подано заявку про допуск акцій до торгів на регульованому фондовому ринку, за умови дотримання всіх таких вимог:

а) акції конвертуються з інших цінних паперів;

б) акції, в які конвертуються інші цінні папери, вже допущені до торгів на регульованому фондовому ринку цього оператора регульованого ринку;

в) загальна кількість акцій, конвертованих з інших цінних паперів, не перевищує 20 відсотків загальної кількості акцій тих самих виду та класу, що допущені до торгів на регульованому фондовому ринку цього оператора регульованого ринку протягом останніх 12 місяців;

12) подано заявку про допуск цінних паперів до торгів на регульованому фондовому ринку за результатами конвертації цінних паперів, за умови що конвертація здійснена у процесі відновлення платоспроможності фінансової установи в установленому законодавством порядку;

13) подано заявку про допуск цінних паперів до торгів на регульованому фондовому ринку щодо цінних паперів, вже допущених до торгів на регульованому фондовому ринку іншого оператора регульованого ринку, за умови дотримання всіх таких вимог:

а) такі цінні папери допущені до торгів на регульованому фондовому ринку іншого оператора регульованого ринку більше ніж 18 місяців;

б) такі цінні папери допущені до торгів на регульованому фондовому ринку іншого оператора регульованого ринку на підставі проспекту, оприлюдненого відповідно до вимог частини п’ятої статті 106 цього Закону;

в) проведення регулярних торгів такими цінними паперами на іншому регульованому фондовому ринку;

г) оприлюднення особою, яка подала заявку про допуск таких цінних паперів до торгів на регульованому фондовому ринку, державною мовою України та відповідно до вимог частини п’ятої статті 106 цього Закону документа про такі цінні папери, складеного відповідно до вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо його змісту та розміру.

Вимоги підпункту "в" пункту 11 цієї частини не застосовуються в будь-якому з таких випадків:

1) щодо цінних паперів, конвертованих в акції, оформлено та оприлюднено проспект відповідно до вимог цього Закону;

2) емітентом акцій є фінансова установа, за умови що акції конвертовані нею з інших цінних паперів або інших зобов’язань у порядку та у випадках, встановлених органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, відповідно до повноважень, встановлених статтею 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

5. Публічна пропозиція цінних паперів підлягає оприлюдненню у спосіб, передбачений частиною другою статті 102 цього Закону, та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

1. Проспект оформлюється особою, яка здійснює публічну пропозицію (далі - особа, що оформлює проспект).

Проспект повинен містити всю інформацію, яка з огляду на особливості емітента та цінних паперів, щодо яких здійснюється публічна пропозиція, необхідна для надання інвесторам можливості здійснення обґрунтованої оцінки фінансового становища активів і пасивів та перспектив емітента та будь-якої особи, яка забезпечує виконання зобов’язання емітента за таким випуском, а також прав за такими цінними паперами, та яка подається у формі, яку легко зрозуміти та проаналізувати.

2. Проспект повинен включати:

1) анотацію;

2) реєстраційний документ;

3) документ про цінні папери.

3. Вимоги до відомостей, які має включати проспект та окремі його частини, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

4. Проспект може складатися з одного чи кількох різних документів, які також можуть містити посилання на інші документи, які є в публічному доступі в результаті їх оприлюднення, відповідно до вимог статті 102 або розділу VI цього Закону.

У проспекті, що складається з кількох документів, інформація повинна бути розділена на три документи: реєстраційний документ, документ про цінні папери та анотація.

У реєстраційному документі повинна міститися інформація про емітента.

У документі про цінні папери повинна міститися інформація про цінні папери, щодо яких здійснюється публічна пропозиція.

5. Анотація повинна містити інформацію про істотні характерні ознаки та ризики, пов’язані з емітентом, його цінними паперами або будь-якою особою, яка забезпечує виконання зобов’язань емітента за таким випуском. Анотація викладається коротко і загально зрозуміло з метою сприяння прийняттю інвесторами рішення щодо можливої інвестиції у такі цінні папери, мовою відповідно до вимог статті 101 цього Закону. Анотація повинна містити інформацію про суттєві характеристики цінних паперів та ризики, пов’язані з емітентом, будь-якою особою, яка надає забезпечення за відповідним випуском цінних паперів, а також не повинна суперечити іншим частинам проспекту.

Анотація також повинна містити застереження, що:

1) її необхідно розглядати як вступ до проспекту;

2) будь-яке рішення інвестора щодо інвестування в цінні папери має ґрунтуватися на результатах аналізу проспекту в цілому;