Про дошкільну освіту. Закон від 11.07.2001 №2628-III

Верховна Рада України Закон від 11.07.2001 №2628-III
Увага! Не остання редакція від 01.01.2007. Внесення змін (закон від 19.12.2006 N 489-V /489-16/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 11.07.2001

Номер 2628-III

Статус Діє

Редакції
16.07.2019 внесення змін (закон від 25.04.2019 N 2704-VIII /2704-19/) 04.11.2018 внесення змін (закон від 02.10.2018 N 2581-VIII /2581-19/) 13.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2541-VIII /2541-19/) 28.09.2017 внесення змін (закон від 05.09.2017 N 2145-VIII /2145-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 928-VIII /928-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 911-VIII /911-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 04.08.2015 внесення змін (закон від 02.06.2015 N 498-VIII /498-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 76-VIII /76-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 05.06.2014 N 1324-VII /1324-18/) 05.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5460-VI /5460-17/) 28.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5475-VI /5475-17/) 10.08.2012 внесення змін (закон від 03.07.2012 N 5029-VI /5029-17/) 02.05.2011 внесення змін (закон від 23.09.2010 N 2555-VI /2555-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 06.07.2010 N 2442-VI /2442-17/) 01.01.2009 внесення змін (закон від 26.12.2008 N 835-VI /835-17/) 11.06.2008 внесення змін (закон від 20.05.2008 N 290-VI /290-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 28.12.2007 N 107-VI /107-17/) 28.03.2007 внесення змін (закон від 15.03.2007 N 749-V /749-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 19.12.2006 N 489-V /489-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 14.09.2006 N 142-V /142-16/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 20.12.2005 N 3235-IV /3235-15/) 31.03.2005 внесення змін (закон від 25.03.2005 N 2505-IV /2505-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 23.12.2004 N 2285-IV /2285-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 27.11.2003 N 1344-IV /1344-15/) 01.01.2003 внесення змін (закон від 26.12.2002 N 380-IV /380-15/) 20.12.2001 внесення змін (закон від 20.12.2001 N 2905-III /2905-14/) 11.07.2001 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
( Частина третя статті 33 в редакції Закону N 142-V від14.09.2006 )
4. Дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, гарантовано право на відвідування державних і комунальних дошкільних навчальних закладів з гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави. Направлення дітей до дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу здійснює відповідна психолого-медико-педагогічна консультація, діяльність якої регламентується Положенням про психолого-медико-педагогічну консультацію, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.
5. Діти, які потребують корекції зору, слуху, опорно-рухового апарату, забезпечуються засобами пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, а також іншими засобами індивідуальної корекції за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 34. Медичне обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі
1. Організація безоплатного медичного обслуговування в системі дошкільної освіти забезпечується місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і здійснюється закладами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони здоров'я відповідно до законодавства України.
2. У дошкільному навчальному закладі незалежно від підпорядкування, типу і форми власності діти забезпечуються постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цього навчального закладу або відповідних закладів охорони здоров'я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Органи охорони здоров'я, заклади охорони здоров'я разом з органами управління освітою здійснюють контроль за дотриманням санітарного законодавства у дошкільних навчальних закладах, щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд дітей, моніторинг і корекцію стану їх здоров'я, несуть відповідальність за додержання санітарно-гігієнічних норм, проведення лікувально-профілактичних заходів у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типу і форми власності.
Стаття 35. Організація харчування дітей у дошкільному навчальному закладі
1. Натуральний набір продуктів для харчування дітей дошкільного віку визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я спільно з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі фінансів.
2. Організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади, органи місцевого самоврядування, а також на керівників дошкільних навчальних закладів.
3. Організація харчування дітей у приватних дошкільних навчальних закладах покладається на власників та керівників дошкільних навчальних закладів.
4. Контроль і державний нагляд за якістю харчування у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності покладаються на засновників (власників) цих закладів, відповідні органи управління охорони здоров'я та відповідні органи управління освітою.
5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50 відсотків (у міській місцевості) та 30 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.
Від сплати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував прожиткового мінімуму.
( Установити на 2003 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму(гарантований мінімум) для призначення допомоги для визначенняправа на звільнення від плати за харчування дитини у державних ікомунальних дитячих дошкільних закладах у сумі 80 гривень урозрахунку на одну особу згідно із Законом N 380-IV від26.12.2002 )( Установити на 2004 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму(гарантований мінімум) для призначення допомоги для визначенняправа на звільнення від плати за харчування дитини у державних ікомунальних дитячих дошкільних закладах у сумі 85 гривень урозрахунку на одну особу згідно із Законом N 1344-IVвід 27.11.2003 )( Знизити на 2005 рік рівень прожиткового мінімуму, що припадає наодного члена сім'ї, для визначення права на звільнення від платиза харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільнихзакладах з 382 до 90 гривень згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004 )( Установити на 2005 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму(гарантований мінімум) для визначення права на звільнення відплати за харчування дитини у державних і комунальних дитячихдошкільних закладах у сумі 110 гривень у розрахунку на одну особузгідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004 N 2505-IV від 25.03.2005 )( Установити на 2006 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму(гарантований мінімум) для визначення права на звільнення відплати за харчування дитини у державних і комунальних дитячихдошкільних закладах у сумі 121 гривня у розрахунку на одну особузгідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 )( Установити на 2007 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму(гарантований мінімум) для визначення права на звільнення відплати за харчування дитини у державних і комунальних дитячихдошкільних закладах у сумі 167 гривень у розрахунку на одну особузгідно із Законом N 489-V від 19.12.2006 )
6. Порядок встановлення плати за харчування дитини у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 36. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють
1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
вибирати дошкільний навчальний заклад та форму здобуття дитиною дошкільної освіти;
обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного навчального закладу;
звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;
захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді.
2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;
забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти за будь-якою формою;
постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей;
поважати гідність дитини;
виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв.
Розділ VII
ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Стаття 37. Фінансово-господарська діяльність дошкільних навчальних закладів
1. Фінансово-господарська діяльність дошкільних навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту", законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів.
2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів у межах Типового переліку обов'язкового обладнання дошкільних навчальних закладів фінансуються за рахунок коштів засновників (власників) цих закладів.
Стаття 38. Матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу
1. Матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Вимоги до матеріально-технічної бази дошкільного навчального закладу визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також Типовим переліком обов'язкового обладнання дошкільного навчального закладу, у тому числі корекційного, навчально-наочних посібників, іграшок, навчально-методичної, художньої та іншої літератури.
3. Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти:
засновника (власника);
відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів);
батьків або осіб, які їх замінюють;
добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб;
інші кошти, не заборонені законодавством України.
Стаття 39. Штатні розписи дошкільних навчальних закладів
1. Штатні розписи державних і комунальних дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування і типу встановлюються відповідним органом управління освітою на основі Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі фінансів.
2. Штатні розписи приватних дошкільних навчальних закладів встановлюються власником (засновником) на основі Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 40. Міжнародне співробітництво у системі дошкільної освіти
1. Міжнародне співробітництво у системі дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Держава сприяє міжнародному співробітництву у системі дошкільної освіти.
Розділ IX
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Стаття 41. Відповідальність за порушення законодавства про дошкільну освіту
1. Особи, винні у порушенні законодавства про дошкільну освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
2. Невиконання приватними дошкільними навчальними закладами, юридичними чи фізичними особами, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти, завдань дошкільної освіти, вимог Базового компонента дошкільної освіти є підставою для позбавлення їх ліцензії.
3. Позбавлення ліцензії зумовлює ліквідацію чи реорганізацію дошкільного навчального закладу.
Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Закон України "Про дошкільну освіту" набирає чинності з дня його опублікування, крім абзацу другого частини п'ятої статті 35, який набирає чинності з 1 січня 2002 року.
2. Дія частини першої статті 30 цього Закону щодо обов'язковості відповідної вищої педагогічної освіти для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів поширюється на осіб, які призначатимуться на посаду педагогічного працівника дошкільного навчального закладу, з дня набрання чинності цим Законом.
3. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
розробити і затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
4. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 21, ст. 84):
статтю 34 викласти в такій редакції:
"Стаття 34. Дошкільні навчальні заклади
Дошкільними навчальними закладами є:
дошкільні навчальні заклади (ясла);
дошкільні навчальні заклади (ясла-садки);
дошкільні навчальні заклади (дитячі садки);
дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу;
будинки дитини;
дошкільні навчальні заклади (дитячі будинки) інтернатного типу;
дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) сімейного типу;
дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбінованого типу;
дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини);
дитячі будинки сімейного типу.
Прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють";
частину п'яту статті 36 викласти в такій редакції:
"5. За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для задоволення освітніх потреб населення можуть створюватися навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" або об'єднання з іншими навчальними закладами, а також загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня";
абзац другий статті 50 викласти в такій редакції:
"діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти";
2) пункт 40 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299, N 45, ст. 377; 2001 р., N 11, ст. 45, N 16, ст. 76, N 22, ст. 105 ) викласти в такій редакції:
"40) надання освітніх послуг";
3) пункт 30 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 1998 р., N 48, ст. 292; 1999 р., N 41, ст. 372; 2001 р., N 32, ст. 172) доповнити абзацом такого змісту:
"Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму";
4) частину другу статті 6 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 33, ст. 443) доповнити словами "питання про реорганізацію або ліквідацію комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами".
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 11 липня 2001 року
N 2628-III
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про дошкільну освіту
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, грунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цінностей демократичного правового суспільства в Україні.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство України про дошкільну освіту
Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 2. Основні завдання законодавства України про дошкільну освіту
Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є:
забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;
забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;
визначення змісту дошкільної освіти;
визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень;
визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту;
створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.
Стаття 3. Державна політика у сфері дошкільної освіти
1. Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.
Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
2. Держава: