обласні бюджети - 30 відсотків;
бюджети районів та міст обласного підпорядкування зон спостереження (за винятком монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд) - 55 відсотків;
бюджети монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд - 15 відсотків.
( Дію частини другої статті 12-2 зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 ) ( Дію частини другої статті 12-2 зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022 ) ( Дію частини другої статті 12-2 зупинено на 2022 рік згідно із Законом № 1928-IX від 02.12.2021 ) ( Дію частини другої статті 12-2 зупинено на 2021 рік згідно із Законом № 1082-IX від 15.12.2020 ) ( Дію частини другої статті 12-2 зупинено на 2020 рік згідно із Законом № 294-IX від 14.11.2019 ) ( Дію частини другої статті 12-2 зупинено на 2019 рік згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018 )
Розподіл коштів збору між спеціальними фондами бюджетів обласних, районних та міських рад міст обласного підпорядкування здійснюється з урахуванням питомої ваги чисельності населення, яке проживає в зонах спостереження цих адміністративно-територіальних одиниць, та пропорційно до обсягу товарної продукції підприємств ліцензіата, розташованого на відповідній території, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Використання коштів на фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику із спеціальних фондів місцевих бюджетів здійснюється виключно за напрямами і в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Контроль за цільовим використанням коштів на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування здійснюється відповідно до закону.
( Дію частини п'ятої статті 12-2 зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 ) ( Дію частини п'ятої статті 12-2 зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022 ) ( Дію частини п'ятої статті 12-2 зупинено на 2022 рік згідно із Законом № 1928-IX від 02.12.2021 ) ( Дію частини п'ятої статті 12-2 зупинено на 2021 рік згідно із Законом № 1082-IX від 15.12.2020 ) ( Дію частини п'ятої статті 12-2 зупинено на 2020 рік згідно із Законом № 294-IX від 14.11.2019 ) ( Дію частини п'ятої статті 12-2 зупинено на 2019 рік згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018 )
Обласні, районні та міські ради щоквартально звітують перед населенням про використання коштів соціально-економічної компенсації ризику із спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів шляхом публікації звітів у періодичних виданнях органів місцевого самоврядування.
( Закон доповнено статтею 12-2 згідно із Законом № 1565-VI від 17.11.2009 )
Стаття 13. Права громадян на відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії
Громадяни, здоров'ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування в повному обсязі відповідно до законодавства.
Стаття 14. Права персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання
Персонал ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державні інспектори з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках мають право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я відповідно до законодавства України.
( Частина перша статті 14 в редакції Закону № 526/96-ВР від 19.11.96 )
Персонал має право на професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації та ліцензування за рахунок ліцензіата.
Стаття 15. Страхування від ризику радіаційного впливу під час використання ядерної енергії
( Частину першу статті 15 виключено на підставі Закону № 1971-IV від 01.07.2004 )
Громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, забезпечується право укладання договору добровільного страхування особи та майна від ризику радіаційного впливу.
( Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Виплати по добровільному страхуванню особи та майна від ризику радіаційного впливу провадяться незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування шкоди від радіаційного впливу.
( Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1971-IV від 01.07.2004 )
Порядок та умови страхування визначаються законодавством України.
Стаття 16. Забезпечення радіаційної безпеки пацієнтів і персоналу у разі медичного втручання із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання
Застосування джерел іонізуючого випромінювання у медичних цілях має бути обґрунтовано користю для пацієнта порівняно із шкодою, якої воно може завдати, а також порівняно з користю та ризиком в разі застосування альтернативних методів діагностики та лікування.
Медичне втручання з використанням іонізуючого випромінювання здійснюється на загальних умовах застосування методів профілактики, діагностики та лікування, встановлених законодавством про охорону здоров'я. Доза опромінення пацієнта має бути настільки низькою, наскільки це можливо для досягнення мети медичного втручання. Регламенти медичних втручань, ліміти доз опромінення пацієнтів з урахуванням особливостей конкретних медичних втручань встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
( Частина друга статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Види медичних втручань із використанням іонізуючого випромінювання та порядок їх застосування під час проведення обов'язкових медичних оглядів встановлюються законодавством.
За бажанням пацієнта йому надається повна інформація про дозу опромінення та про можливу шкоду для здоров'я, яка може бути заподіяна використанням іонізуючого випромінювання під час обстеження чи лікування.
Розділ III
КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Стаття 17. Компетенція Верховної Ради України у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
До виключної компетенції Верховної Ради України у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки належить:
визначення основ державної політики у сфері використання ядерної енергії;
затвердження Державної програми розвитку ядерної енергетики як складової частини Державної програми розвитку паливно-енергетичного комплексу;
визначення правових основ регулювання відносин у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту;
встановлення правового режиму територій навколо ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, підприємств по видобуванню уранових руд та статусу громадян, які проживають на них;
( Абзац п'ятий статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
регулювання експорту та імпорту ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання, а також ядерних технологій, спеціальних неядерних матеріалів, матеріалів подвійного використання, обладнання, робіт і послуг у сфері використання ядерної енергії;
регулювання ввезення в Україну відпрацьованого ядерного палива;
прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення;
погодження порядку розробки і затвердження норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.
Стаття 18. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
До компетенції Кабінету Міністрів України належить:
забезпечення розробки і реалізації державних програм у сфері використання ядерної енергії;
( Абзац третій статті 18 виключено на підставі Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво, експлуатацію та зняття з експлуатації підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, крім тих, які визначає Верховна Рада України;
розпорядження ядерними установками, джерелами іонізуючого випромінювання, ядерними матеріалами, об'єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами, які перебувають у державній власності;
вирішення питань забезпечення захисту людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання;
розробка заходів щодо обліку та контролю ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання, щодо фізичного захисту ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
визначення порядку розробки і затвердження норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки;
визначення порядку ввезення в Україну та вивезення за її межі відпрацьованого ядерного палива;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії.
Стаття 19. Компетенція Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
До відання Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки належить:
участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим;
участь в управлінні у сфері використання ядерної енергії;
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків радіаційних аварій.
( Стаття 19 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
Стаття 20. Компетенція місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:
погоджують питання розміщення на своїй території підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, виходячи з інтересів громадян, які проживають на цій території, та соціально-економічного розвитку територій у порядку, визначеному законом;
( Абзац другий статті 20 в редакції Закону № 2637-IV від 02.06.2005 )
беруть участь в оцінці впливу на довкілля проектів розміщення, будівництва і зняття з експлуатації ядерних установок, уранових об’єктів і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, розташованих на їх територіях;
( Абзац третій частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2059-VIII від 23.05.2017, № 2762-IX від 16.11.2022 )
організовують громадські слухання з питань захисту проектів щодо розміщення, будівництва, зняття з експлуатації підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
організовують, в разі необхідності, радіологічне обстеження територій навколо місць розташування ядерних установок, уранових об’єктів і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
( Абзац п'ятий статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
забезпечують інформування населення про радіаційну обстановку;
здійснюють контроль за забезпеченням безпеки населення та охороною навколишнього природного середовища на своїй території, за готовністю підприємств, установ, організацій та громадян до дій на випадок радіаційної аварії;
беруть участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій;
забезпечують готовність до евакуації населення і у разі необхідності здійснюють її;
здійснюють контроль згідно з повноваженнями, передбаченими законодавством, за діяльністю юридичних та фізичних осіб у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;
( Абзац десятий статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
готують пропозиції щодо видів, обсягів, джерел надання соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження.
( Статтю 20 доповнено абзацом згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006 )
Стаття 21. Державне управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки
Державне управління у сфері використання ядерної енергії здійснюється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, визначеним Президентом України.
( Частина перша статті 21 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010 )
Цей орган виконує такі функції:
планування, розробку і впровадження державних програм використання ядерної енергії;
створення експлуатуючої організації для забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок, а також спеціалізованих підприємств (компаній) по поводженню з радіоактивними відходами до передачі їх на довгострокове зберігання та захоронення;
( Абзац третій частини другої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4175-VI від 20.12.2011 )
планування, розробку і впровадження державної програми підвищення ядерної та радіаційної безпеки;
планування заходів, спрямованих на забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів під час використання ядерної енергії;
( Частину другу статті 21 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 1673-III від 20.04.2000 )
організацію безпечного поводження з радіоактивними відходами у галузі (збирання, переробка, зберігання) до моменту передачі радіоактивних відходів на захоронення;
створення державної системи заходів щодо забезпечення готовності до ліквідації аварій на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерелах іонізуючого випромінювання;
здійснення державної науково-технічної та інвестиційної політики у сфері використання ядерної енергії;
забезпечення розробки і реалізації програм якості робіт у сфері використання ядерної енергії;
створення, планування і координацію системи підготовки кадрів у сфері використання ядерної енергії;
забезпечення реалізації гарантій Міжнародного агентства по атомній енергії на об’єктах ядерної енергетики та атомної промисловості.
( Частину другу статті 21 доповнено абзацом згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення здійснюється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, визначеним Президентом України.
( Частина третя статті 21 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010 )
Цей орган виконує функції:
координації та контролю робіт по збиранню, перевезенню, переробці, зберіганню і захороненню радіоактивних відходів промисловості, медицини, науково-дослідних установ, радіоактивних відходів, що утворюються під час проведення робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
реалізації Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами;
( Абзац третій частини четвертої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 516-VI від 17.09.2008 )
створення та функціонування єдиної державної системи обліку радіоактивних відходів, а також їх сховищ;
координації робіт по будівництву, експлуатації, реконструкції, зняттю з експлуатації об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та закриттю сховищ для їх захоронення;
( Абзац п'ятий частини четвертої статті 21 в редакції Закону № 1673-III від 20.04.2000 )
координації робіт по створенню нових сховищ радіоактивних відходів як у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, так і за її межами;
координації робіт по створенню безпечного національного сховища високоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива у глибоких геологічних формаціях;
координації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії довгострокового зберігання і захоронення.
Посадові особи органів державного управління у сфері використання ядерної енергії та сфері поводження з радіоактивними відходами підлягають кваліфікаційній атестації та спеціальному медичному обстеженню. Перелік таких осіб та періодичність атестації і обстеження визначаються законодавством України.
Розділ IV
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕКИ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ
Стаття 22. Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії
Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання.
Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії передбачає:
встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерної енергії (нормування);
видачу документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії (провадження дозвільної діяльності);
здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (державний нагляд).
( Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 887-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
Стаття 23. Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки
( Назва статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснює орган виконавчої влади згідно із законодавством України.
( Частина перша статті 23 в редакції Закону № 1393-VI від 21.05.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки є незалежними від державних органів, установ і посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян.
( Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Посадові особи органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки підлягають кваліфікаційній атестації та спеціальному медичному обстеженню. Перелік таких осіб та періодичність їх атестації і обстеження визначаються законодавством України.
( Частина третя статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Стаття 24. Компетенція органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки:
формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії;
організовує підготовку і виконання державних програм з ядерної та радіаційної безпеки, організовує і проводить наукові і науково-технічні дослідження у сфері безпеки використання ядерної енергії та розв’язання проблем радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища;
розробляє і здійснює заходи щодо формування культури безпеки у сфері використання ядерної енергії та захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;
визначає критерії та вимоги безпеки, додержання яких обов’язкове під час використання ядерної енергії, відповідно до яких розробляються та затверджуються норми та правила з ядерної та радіаційної безпеки, норми, правила з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, нормативно-правові акти з обліку та контролю ядерних матеріалів, застосування гарантій нерозповсюдження ядерної зброї, вимоги щодо управління якістю діяльності з використання ядерної енергії в частині ядерної та радіаційної безпеки;
встановлює порядок проведення навчання та перевірки знань з питань ядерної та радіаційної безпеки у персоналу та посадових осіб, які забезпечують ядерну та радіаційну безпеку суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, яка підлягає державному регулюванню, та у осіб, які мають намір стати експертами з радіаційного захисту, контролює його дотримання та бере участь у перевірці знань;
( Абзац шостий статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2758-IX від 16.11.2022 )
проводить оцінку безпеки ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об’єктів та інших джерел іонізуючого випромінювання, державну експертизу їх ядерної та радіаційної безпеки та державну експертизу фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання і видає відповідні документи дозвільного характеру;
встановлює порядок звільнення від регулюючого контролю діяльності з радіоактивними матеріалами та діяльності на майданчиках ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами (крім сховищ для захоронення радіоактивних відходів), після завершення робіт із зняття їх з експлуатації;
( Абзац дев'ятий статті 24 виключено на підставі Закону № 2762-IX від 16.11.2022 )
здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства, умов, передбачених документами дозвільного характеру, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, у тому числі за аварійною готовністю суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії; у разі виявлення порушень застосовує в межах своїх повноважень примусові заходи до юридичних і фізичних осіб згідно із законодавством;
оперативно повідомляє через медіа про виникнення радіаційних аварій на території України, а також за її межами у разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин, готує звіти та огляди стану ядерної та радіаційної безпеки на території України і подає їх Верховній Раді і Президентові України, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, громадським організаціям в установленому законодавством порядку;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері безпеки використання ядерної енергії та забезпечує виконання зобов’язань за міжнародними договорами України з питань безпеки використання ядерної енергії та тих, які випливають з участі України в роботі міжнародних організацій, що провадять діяльність у сфері безпеки використання ядерної енергії;
організовує (не рідше одного разу на 10 років) проведення оцінки нормативно-правової бази у сфері використання ядерної енергії та діяльності органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, для проведення якої запрошує міжнародних експертів, та інформує (за запитом) інші країни про результати такої оцінки;
( Статтю 24 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
має право надсилати ліцензіатам, власникам чи керівникам підприємств, установ, організацій подання про невідповідність окремих осіб займаним посадам;
визнає компетентність експерта з радіаційного захисту.
( Статтю 24 доповнено абзацом згідно із Законом № 2758-IX від 16.11.2022 )( Стаття 24 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
Стаття 25. Державний нагляд за ядерною та радіаційною безпекою
Державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснюють державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки.
( Частина перша статті 25 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
Порядок здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Частина друга статті 25 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
Державні інспектори з ядерної та радіаційної безпеки мають право:
( Абзац перший частини третьої статті 25 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
надсилати фізичним особам - підприємцям, підприємствам, установам, організаціям, а також їх посадовим особам, керівникам органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії;
( Абзац третій частини третьої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 2762-IX від 16.11.2022 )
застосовувати у встановленому порядку фінансові санкції до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення законодавчих актів, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої законодавством установлені вимоги щодо отримання відповідного документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації, а також за невиконання чи неналежне виконання умов наданих документів дозвільного характеру;
( Абзац четвертий частини третьої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 2762-IX від 16.11.2022 )
обмежувати, припиняти чи зупиняти експлуатацію підприємств, установ, організацій, ядерних установок, уранових об’єктів та призначених для поводження з радіоактивними відходами, установок із джерелами іонізуючого випромінювання в разі порушення ними вимог ядерної та радіаційної безпеки або неспроможності дотримання цих вимог;
( Абзац п'ятий частини третьої статті 25 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-IX від 18.09.2019 )
притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ядерну та радіаційну безпеку.
Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України призначає Президент України.
( Частина четверта статті 25 в редакції Закону № 1393-VI від 21.05.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Рішення Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України, прийняте у межах його компетенції, є остаточним і може бути оскаржено лише у судовому порядку.
( Частина п'ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1393-VI від 21.05.2009 )
Рішення державних інспекторів, підпорядкованих Головному державному інспектору з ядерної та радіаційної безпеки України, можуть бути скасовані ним.
( Частина шоста статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1393-VI від 21.05.2009 )
Оскарження рішень Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України не зупиняє їх дії.
( Частина сьома статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1393-VI від 21.05.2009 )
Державним інспекторам з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках, які несуть відповідальність за повноту, достатність та обґрунтованість своїх вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки цих установок, заробітна плата встановлюється на рівні заробітної плати відповідних категорій працівників ядерних установок.
( Статтю 25 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 526/96-ВР від 19.11.96 )
Ліцензіат повинен створити необхідні умови для роботи представників органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
( Частина дев'ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Діяльність органу державного регулювання безпеки використання ядерної енергії фінансується за рахунок державного бюджету. З метою фінансування наукового та експертного супроводу регулюючої діяльності та пріоритетних розробок щодо підвищення безпеки джерел іонізуючого випромінювання при органі державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюються спеціальні позабюджетні фонди, які фінансуються за рахунок коштів, що надходять за видачу дозволів, надання послуг, а також добровільних внесків українських та іноземних юридичних і фізичних осіб.
( Друге речення частини десятої статті 25 втратило чинність в частині створення спеціальних позабюджетних фондів на підставі Закону № 783-XIV від 30.06.99 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )( Частина десята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )( Частину одинадцяту статті 25 виключено на підставі Закону № 1697-VII від 14.10.2014 )
Стаття 26. Дозвільний принцип використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання
Використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання на території України базується на дозвільному принципі.
Дозвіл на кожен окремий вид діяльності надається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
( Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010, № 5460-VI від 16.10.2012 )
Забороняється здійснення будь-якої діяльності, пов'язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, юридичними чи фізичними особами, які не мають дозволу, виданого у встановленому порядку. Ядерна установка, джерело іонізуючого випромінювання можуть використовуватись лише з такою метою і таким чином, як це передбачено умовами виданого дозволу.
Визначені в дозволі умови та межі безпечного використання ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання повинні забезпечувати необхідний і достатній рівень ядерної та радіаційної безпеки.
Джерело іонізуючого випромінювання, радіаційний вплив якого є настільки низьким, що не потребує застосування обмежуючих заходів згідно з нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки, регулюванню не підлягає.
Стаття 27. Види діяльності, на які поширюється дія державного регулювання у сфері використання ядерної енергії
Вид діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі - вид діяльності) - це діяльність, під час якої запроваджуються додаткові джерела опромінювання, або дія опромінювання поширюється на додаткові групи людей, або змінюється система напрямів опромінювання від існуючих джерел, у зв'язку з чим підвищується доза чи ймовірність опромінювання людей або кількість людей, які опромінюються.
Державному регулюванню у сфері використання ядерної енергії підлягають такі види діяльності:
проектно-пошукові роботи щодо вибору майданчика для розміщення ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами;
проектування джерел іонізуючого випромінювання та ядерних установок;
виготовлення та поставка джерел іонізуючого випромінювання та елементів, важливих для безпеки джерел іонізуючого випромінювання;
видобування, виробництво та переробка ядерних матеріалів;
будівництво, виготовлення, виробництво, зберігання, придбання і збут ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання;
введення в експлуатацію та експлуатація ядерних установок чи об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;
використання у промисловості, сільському господарстві, медицині, освіті і наукових дослідженнях джерел іонізуючого випромінювання;
зняття з експлуатації та консервація ядерних установок і закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів;
( Абзац дев'ятий частини другої статті 27 в редакції Закону № 887-IV від 22.05.2003 )
перевезення радіоактивних матеріалів;
( Абзац десятий частини другої статті 27 в редакції Закону № 887-IV від 22.05.2003 )
підготовка персоналу для експлуатації ядерної установки, перелік посад якого визначає Кабінет Міністрів України;
виконання окремих видів діяльності персоналом та посадовими особами, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України;
діяльність, пов'язана із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок (за переліком видів діяльності, що затверджується Кабінетом Міністрів України);
( Частину другу статті 27 доповнено абзацом згідно із Законом № 887-IV від 22.05.2003 )
видобування та переробка уранових руд.
( Частину другу статті 27 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 107-IX від 18.09.2019 )
Стаття 28. Види дозволів на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії
Діяльність у сфері використання ядерної енергії провадиться на підставі ліцензій, окремих дозволів та сертифікатів відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" та інших законів.
( Стаття 28 в редакції Закону № 887-IV від 22.05.2003 )
Стаття 29. Умови та порядок надання дозволів у сфері використання ядерної енергії
Дозволи на види діяльності, передбачені статтею 27 цього Закону, надаються за наявності умов, що відповідають встановленим нормам та правилам з ядерної та радіаційної безпеки.
Дозволом визначаються конкретне джерело іонізуючого випромінювання, ядерна установка, об'єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, вид діяльності, умови і межі безпечного використання, інші вимоги та строк дії дозволу.
Видача дозволів у сфері використання ядерної енергії здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" та інших законів.
( Частина третя статті 29 в редакції Закону № 887-IV від 22.05.2003 )( Частину четверту статті 29 виключено на підставі Закону № 887-IV від 22.05.2003 )
Стаття 30. Дія дозволу у разі прийняття нових норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки
Прийняття нових норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки або змін і доповнень до них не тягне за собою припинення дії або скорочення строку дії дозволу. У разі невідповідності умов та меж безпеки, встановлених чинними дозволами, новим нормам та правилам з ядерної та радіаційної безпеки власник дозволу повинен розробити відповідні організаційно-технічні заходи. Ці заходи мають бути погоджені з державним органом, який видав дозвіл.
( Частина перша статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Якщо запровадження нових норм та правил з ядерної і радіаційної безпеки потребує зміни видів діяльності, питання про тимчасову можливість та доцільність діяльності ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на попередніх умовах вирішується у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розділ V
ПРАВОВИЙ СТАТУС ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Стаття 31. Заявник
Заявник - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка подає документи до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на право здійснення певного виду діяльності.
( Частина перша статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2755-IX від 16.11.2022 )
Будь-який заявник повинен:
сповістити орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про свій намір здійснювати який-небудь з видів діяльності, зазначених у статті 27 цього Закону, та подати заяву про надання дозволу на такий вид діяльності;
подати до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки документацію, передбачену нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки, та іншу документацію, необхідну згідно з законодавством для розгляду питання про надання заявникові дозволу на відповідний вид діяльності.
Стаття 32. Ліцензіат
Ліцензіат - юридична або фізична особа, що має виданий у встановленому порядку дозвіл органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на здійснення певного виду діяльності.
( Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
Ліцензіат уповноважується власником джерела іонізуючого випромінювання, ядерної установки на виконання якого-небудь з видів діяльності, передбачених статтею 27 цього Закону. Повноваження ліцензіата, що визначаються власником ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання, мають бути достатніми для виконання ним функцій щодо відповідальності за безпеку і не повинні суперечити вимогам законодавства України.
Ліцензіат несе всю повноту відповідальності за радіаційний і фізичний захист та безпеку ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, іншого джерела іонізуючого випромінювання незалежно від діяльності та відповідальності постачальників і органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
( Частина третя статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1718-VI від 17.11.2009, № 5460-VI від 16.10.2012, № 2762-IX від 16.11.2022 )
У разі залучення підрядників до виконання робіт, які впливають на безпеку під час використання ядерної енергії, ліцензіати забезпечують залучення підрядників та контролюють залучення ними субпідрядників, які мають організаційну структуру, персонал та ресурси, необхідні для виконання зазначених робіт відповідно до вимог законодавства.
( Статтю 32 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
Ліцензіат повинен мати фінансові, матеріальні та інші ресурси, відповідну організаційну структуру і персонал для підтримання рівня безпеки, передбаченого нормами та правилами з безпеки, а також вимогами виданого дозволу.
Ліцензіат повинен мати фінансові можливості відшкодування збитків від аварій, що можуть статися під час використання ядерної енергії, власними коштами або за рахунок коштів страхових компаній (організацій).
Повноваження ліцензіата стосовно зазначених видів діяльності набирають чинності тільки після отримання відповідного дозволу органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Припинення дії відповідного дозволу не звільняє ліцензіата від відповідальності за безпеку ядерної установки або джерела іонізуючого випромінювання до моменту передачі їх іншим особам чи отримання нового дозволу.
( Частина сьома статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Ліцензіат встановлює вимоги щодо кваліфікації персоналу залежно від його відповідальності за безпечне використання ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, контроль за ними та за належну експлуатацію устаткування, яке пов'язане із забезпеченням безпеки. Вимоги щодо кваліфікації персоналу, який виконує свої функції на основі виданої йому ліцензії (ліцензований персонал), повинні бути ухвалені органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
( Частина статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
У разі аварії ліцензіат зобов'язаний безперервно з моменту початку аварії вести контроль і прогноз виходу радіоактивних речовин за межі ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та інформувати про це відповідні органи і організації у встановленому порядку.
Ліцензіат забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію заходів щодо захисту персоналу та населення у разі аварії на ядерній установці чи під час застосування джерел іонізуючого випромінювання.
Ліцензіат у межах своєї компетенції зобов'язаний забезпечити реалізацію заходів з підготовки спеціальної соціальної інфраструктури в зоні спостереження для своєчасного реагування та подолання аварійної ситуації.
( Статтю 32 доповнено частиною згідно із Законом № 232-V від 05.10.2006 )
Ліцензіат зобов'язаний сповіщати орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про кожне додаткове джерело іонізуючого випромінювання, а також про передачу джерела іонізуючого випромінювання іншій особі, яка має відповідний дозвіл. Ліцензіату забороняється передавати джерело іонізуючого випромінювання особі, яка не має відповідного дозволу.
Стаття 33. Експлуатуюча організація (оператор)
Експлуатуюча організація (оператор) - це призначена державою юридична особа, яка здійснює діяльність, пов'язану з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації ядерної установки або вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям сховища для захоронення радіоактивних відходів, забезпечує ядерну та радіаційну безпеку, попередження аварій та пом’якшення їх наслідків у разі виникнення і несе відповідальність за ядерну шкоду.
( Частина перша статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2762-IX від 16.11.2022 )
Експлуатуюча організація (оператор):
отримує ліцензію згідно з законодавством на здійснення діяльності на окремих етапах життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
розробляє та здійснює заходи щодо підвищення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
має право страхування зайнятості робочих місць, важливих для забезпечення безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів;
забезпечує радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища;
визначає, створює та підтримує безперервне функціонування системи фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання;
( Абзац шостий частини другої статті 33 в редакції Закону № 747-IV від 15.05.2003 )
у встановленому порядку подає своєчасно і в повному обсязі інформацію про випадки порушень у роботі ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів;
забезпечує фінансове покриття відповідальності за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються законодавством України;
( Абзац дев'ятий частини другої статті 33 виключено на підставі Закону № 1868-IV від 24.06.2004 )
несе відповідальність за збитки, завдані персоналу під час виконання ним службових обов'язків, згідно з законодавством України.
Експлуатуюча організація (оператор) зобов'язана періодично, відповідно до норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, здійснювати переоцінку безпеки ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів і подавати звіти за її результатами органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Переоцінка безпеки також здійснюється на вимогу органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі істотних змін конструкції установки або сховища, а також коли досвід експлуатації свідчить про недоліки попередньої оцінки.
Експлуатуюча організація (оператор) не може вдаватися до дій або демонстрації намірів, які можуть спонукати персонал до порушення вимог цього Закону, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.
Експлуатуюча організація (оператор) включає у собівартість виробництва електроенергії затрати на:
реалізацію програм підвищення безпеки роботи ядерних установок;
забезпечення зберігання відпрацьованого ядерного палива, переробки і захоронення радіоактивних відходів;
науково-технічний і конструкторсько-технологічний супровід експлуатації ядерних установок;
комплектування, підготовку і перепідготовку персоналу;
страхування персоналу і населення на випадок ядерної шкоди;
зняття з експлуатації та консервацію ядерних установок;
соціально-економічний розвиток територій, на яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами.
( Стаття 33 в редакції Закону № 1370-XIV від 11.01.2000 )
Стаття 34. Постачальник
Постачальник - юридична особа, яка виконує функції, пов'язані з проектуванням, виробництвом, постачанням, будівництвом або наданням інших послуг у сфері використання ядерної енергії.