Про військовий обовязок і військову службу. Закон від 25.03.1992 №2232-XII

Верховна Рада України Закон від 25.03.1992 №2232-XII
Увага! Не остання редакція від 15.04.2015. Внесення змін (закон від 18.03.2015 N 259-VIII /259-19/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 25.03.1992

Номер 2232-XII

Статус Діє

Редакції
20.03.2020 внесення змін (закон від 04.03.2020 N 524-IX /524-20/) 13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 14.11.2019 N 294-IX /294-20/) 28.11.2019 внесення змін (закон від 31.10.2019 N 263-IX /263-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 161-IX /161-20/) 09.08.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2745-VIII /2745-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2629-VIII /2629-19/) 19.12.2018 внесення змін (закон від 07.06.2018 N 2449-VIII /2449-19/) 04.11.2018 внесення змін (закон від 02.10.2018 N 2581-VIII /2581-19/) 27.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2523-VIII /2523-19/) 13.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2522-VIII /2522-19/) 23.06.2018 внесення змін (закон від 05.04.2018 N 2397-VIII /2397-19/) 16.05.2018 внесення змін (закон від 19.04.2018 N 2409-VIII /2409-19/) 18.02.2018 внесення змін (закон від 06.12.2017 N 2226-VIII /2226-19/) 14.01.2018 внесення змін (закон від 05.12.2017 N 2225-VIII /2225-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2246-VIII /2246-19/) 28.09.2017 внесення змін (закон від 05.09.2017 N 2145-VIII /2145-19/) 20.04.2017 внесення змін (закон від 16.03.2017 N 1951-VIII /1951-19/) 30.03.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1975-VIII /1975-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1801-VIII /1801-19/) 07.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1769-VIII /1769-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 10.11.2016 внесення змін (закон від 18.10.2016 N 1680-VIII /1680-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 928-VIII /928-19/) 03.03.2016 внесення змін (закон від 18.02.2016 N 1008-VIII /1008-19/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 07.11.2015 внесення змін (закон від 02.07.2015 N 580-VIII /580-19/) 05.11.2015 внесення змін (закон від 06.10.2015 N 716-VIII /716-19/) 25.10.2015 внесення змін (закон від 06.10.2015 N 711-VIII /711-19/) 30.07.2015 внесення змін (закон від 01.07.2015 N 567-VIII /567-19/) 11.06.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 433-VIII /433-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 07.04.2015 N 277-VIII /277-19/) 15.04.2015 внесення змін (закон від 18.03.2015 N 259-VIII /259-19/) 12.04.2015 внесення змін (закон від 19.03.2015 N 267-VIII /267-19/) 12.04.2015 внесення змін (закон від 19.03.2015 N 265-VIII /265-19/) 08.02.2015 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 116-VIII /116-19/) 04.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1634-VII /1634-18/) 15.08.2014 внесення змін (закон від 25.07.2014 N 1614-VII /1614-18/) 13.08.2014 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1604-VII /1604-18/) 24.07.2014 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1589-VII /1589-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 17.05.2014 внесення змін (закон від 09.04.2014 N 1194-VII /1194-18/) 08.05.2014 внесення змін (закон від 06.05.2014 N 1242-VII /1242-18/) 15.04.2014 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 589-VII /589-18/) 25.03.2014 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 589-VII /589-18/) 01.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1169-VII /1169-18/) 21.03.2014 внесення змін (закон від 17.03.2014 N 1127-VII /1127-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5040-VI /5040-17/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 01.07.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5404-VI /5404-17/) 09.06.2013 внесення змін (закон від 14.05.2013 N 224-VII /224-18/) 05.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5460-VI /5460-17/) 01.12.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5288-VI /5288-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5286-VI /5286-17/) 05.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5088-VI /5088-17/) 13.06.2012 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4711-VI /4711-17/) 02.03.2012 внесення змін (закон від 07.02.2012 N 4352-VI /4352-17/) 28.01.2012 внесення змін (закон від 10.01.2012 N 4296-VI /4296-17/) 12.11.2011 внесення змін (закон від 18.10.2011 N 3919-VI /3919-17/) 15.06.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3409-VI /3409-17/) 11.06.2011 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3353-VI /3353-17/) 05.02.2011 внесення змін (закон від 13.01.2011 N 2926-VI /2926-17/) 10.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1835-VI /1835-17/) 10.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1834-VI /1834-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 07.05.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1255-VI /1255-17/) 07.05.2009 внесення змін (закон від 16.04.2009 N 1276-VI /1276-17/) 24.03.2009 внесення змін (закон від 05.03.2009 N 1073-VI /1073-17/) 22.05.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.05.2008 N 10-рп/2008 /v010p710-08/) 04.06.2008 внесення змін (закон від 03.06.2008 N 309-VI /309-17/) 25.04.2008 внесення змін (закон від 11.04.2008 N 267-VI /267-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 28.12.2007 N 107-VI /107-17/) 20.06.2007 внесення змін (закон від 11.05.2007 N 1014-V /1014-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 03.11.2006 N 328-V /328-16/) 10.05.2006 нова редакція (закон від 04.04.2006 N 3597-IV /3597-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3200-IV /3200-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2636-IV /2636-15/) 05.04.2005 внесення змін (закон від 17.03.2005 N 2490-IV /2490-15/) 31.03.2005 внесення змін (закон від 03.03.2005 N 2454-IV /2454-15/) 08.07.2004 внесення змін (закон від 15.06.2004 N 1763-IV /1763-15/) 15.10.2003 внесення змін (закон від 11.09.2003 N 1158-IV /1158-15/) 14.10.2003 внесення змін (закон від 18.09.2003 N 1179-IV /1179-15/) 01.08.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 662-IV /662-15/) 18.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 744-IV /744-15/) 01.03.2003 внесення змін (закон від 06.02.2003 N 487-IV /487-15/) 27.12.2002 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 313-IV /313-15/) 26.12.2002 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 312-IV /312-15/) 11.02.2001 внесення змін (закон від 21.12.2000 N 2171-III /2171-14/) 24.05.2000 внесення змін (закон від 20.04.2000 N 1669-III /1669-14/) 12.01.2000 внесення змін (закон від 21.12.1999 N 1325-XIV /1325-14/) 31.07.1999 нова редакція (закон від 18.06.1999 N 766-XIV /766-14/) 13.05.1999 внесення змін (закон від 13.05.1999 N 651-XIV /651-14/) 12.01.1999 внесення змін (закон від 11.12.1998 N 312-XIV /312-14/) 19.06.1997 внесення змін (закон від 04.06.1997 N 309/97-ВР /309/97-ВР/) 07.05.1996 внесення змін (закон від 19.04.1996 N 129/96-ВР /129/96-ВР/) 16.11.1995 внесення змін (закон від 17.10.1995 N 387/95-ВР /387/95-ВР/) 05.01.1995 внесення змін (закон від 22.12.1994 N 325/94-ВР /325/94-ВР/) 10.11.1994 внесення змін (закон від 13.10.1994 N 200/94-ВР /200/94-ВР/) 12.12.1993 внесення змін (закон від 19.11.1993 N 3625-XII /3625-12/) 22.11.1993 внесення змін (закон від 21.10.1993 N 3545-XII /3545-12/) 19.06.1992 внесення змін (закон від 19.06.1992 N 2485-XII /2485-12/) 25.03.1992 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;
9) померли.
7. Взяття на військовий облік військовозобов’язаних Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про Службу безпеки України" і "Про Службу зовнішньої розвідки України" .
( Статтю 37 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2926-VI від 13.01.2011 ; в редакції Закону № 267-VIII від 19.03.2015 )
Стаття 38. Обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, посадових осіб, призовників і військовозобов'язаних щодо виконання правил військового обліку
1. В адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, у тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності зобов'язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов'язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов'язаних.
2. Органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію місця проживання чи перебування осіб, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов'язані:
( Абзац перший частини другої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1276-VI від 16.04.2009 )
здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов’язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання або перебування;
( Абзац другий частини другої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1276-VI від 16.04.2009, № 5088-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 1275-VII від 20.05.2014 )
надавати районним (міським) військовим комісаріатам допомогу у прийнятті допризовників на військовий облік, проведенні призову громадян на військову службу (збори), контролі за виконанням ними правил військового обліку та виявленні громадян із числа призовників і військовозобов'язаних, які порушують ці правила.
3. Органи внутрішніх справ у встановленому законом порядку зобов'язані проводити розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов'язку, надсилати у двотижневий строк до військових комісаріатів або органів місцевого самоврядування, що ведуть військовий облік, відомості про випадки виявлення громадян, які не перебувають, проте повинні перебувати на військовому обліку, а також відомості про осіб, які отримали громадянство України і повинні бути взяті на військовий облік.
4. Органи реєстрації актів громадянського стану зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про зміну призовниками і військовозобов'язаними прізвища, імені та по батькові, одруження (розлучення), випадки реєстрації смерті призовників або військовозобов'язаних та вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень, а також інші дані.
5. Органи досудового розслідування зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди - про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників і військовозобов'язаних, які набрали законної сили.
( Частина п'ята статті 38 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012 )
6. Посвідчення про приписку призовників, військові квитки військовозобов'язаних, засуджених до позбавлення волі, обмеження волі або арешту, надсилаються судами до відповідних районних (міських) військових комісаріатів.
7. Медико-соціальні експертні комісії зобов'язані в семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) військові комісаріати про призовників і військовозобов'язаних, яких визнано інвалідами.
8. Керівники лікувальних закладів під час проведення призову зобов'язані у триденний строк повідомити відповідні районні (міські) військові комісаріати про громадян призовного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні.
9. Житлово-експлуатаційні організації, інші організації або підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власники будинків повинні своєчасно подавати необхідні відомості про призовників і військовозобов'язаних відповідним районним (міським) військовим комісаріатам, виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад, на які покладено ведення обліку призовників і військовозобов'язаних, стежити за виконанням призовниками і військовозобов'язаними правил військового обліку, а також сповіщати їх про виклик до військових комісаріатів.
10. Призовники та військовозобов'язані в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.
Глава VII
ПРИЗОВ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ. ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ
Стаття 39. Призов на військову службу під час мобілізації. Демобілізація
1. Призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" .
Звільнення з військової служби військовослужбовців, призваних під час мобілізації, в особливий період, у разі оголошення демобілізації здійснюється відповідно до підпункту "ґ" частини другої статті 26 цього Закону.
( Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Закону № 1634-VII від 12.08.2014 )( Частину другу статті 39 виключено на підставі Закону № 2926-VI від 13.01.2011 )
2. За громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, місце навчання у навчальному закладі незалежно від підпорядкування та форми власності та незалежно від форми навчання.
За громадянами України, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, місце навчання у навчальному закладі незалежно від підпорядкування та форми власності та незалежно від форми навчання більше ніж на один рік.
( До статті 39 включено частину другу згідно із Законом № 1169-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 116-VIII від 15.01.2015 )
3. За громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців. У разі непровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам - підприємцям не здійснюється.
( Статтю 39 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1169-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 116-VIII від 15.01.2015 )
Глава VIII
ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ КОНСТИТУЦІЙНИЙ ОБОВ'ЯЗОК ЩОДО ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНИ
Стаття 40. Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни
( Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 328-V від 03.11.2006 )
Стаття 41. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві
( Назва статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5040-VI від 04.07.2012 )
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .
( Стаття 41 в редакції Законів № 328-V від 03.11.2006, № 1834-VI від 21.01.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5040-VI від 04.07.2012 )
Глава IX
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ'ЯЗОК І ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ
Стаття 42. Відповідальність посадових осіб і громадян України
1. Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форм власності та громадяни України, винні у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до військового комісаріату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
( Частина перша статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014 )
2. Районні (міські) військові комісаріати зобов'язані під час проведення приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу та проходження зборів ознайомити громадян України з їх правами та обов'язками згідно з вимогами цього Закону.
Глава X
ФІНАНСОВЕ І МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Стаття 43. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку
1. Фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
( Частина перша статті 43 в редакції Законів № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, № 309-VI від 03.06.2008 )
2. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування для проведення медичного огляду громадян, призову їх на військову службу, відправлення призваних осіб до військових частин, прийняття на військову службу за контрактом зобов'язані забезпечувати районні (міські) військові комісаріати необхідною кількістю технічних працівників та обслуговуючого персоналу, обладнаними призовними (збірними) пунктами, медикаментами, інструментарієм, медичним і господарським майном, автомобільним транспортом, а також забезпечувати здійснення охорони громадського порядку на призовних пунктах.
3. Для повного і якісного виконання планів проведення мобілізації в особливий період місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом з підприємствами, установами та організаціями незалежно від підпорядкування і форм власності та районними (міськими) військовими комісаріатами в мирний час утворюють дільниці для оповіщення і збору військовозобов'язаних, комплектують їх особовим складом із числа військовозобов'язаних без звільнення громадян від виконання основних обов'язків за місцем роботи та сприяють у набутті ними професійних навичок, а також забезпечують реалізацію інших заходів, пов'язаних з виконанням планів проведення мобілізації.
4. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують районні (міські) військові комісаріати службовими будинками, підсобними господарськими приміщеннями і приміщеннями для призовних пунктів (дільниць) згідно із законодавством.
( Частина четверта статті 43 в редакції Законів № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, № 309-VI від 03.06.2008 )( Частину п'яту статті 43 виключено на підставі Законів № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, № 309-VI від 03.06.2008 )
6. За членами комісій з питань приписки до призовних дільниць, призовних та лікарських комісій при районних (міських) військових комісаріатах, лікарями і середнім медичним персоналом, технічними працівниками та обслуговуючим персоналом, які направляються для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори для проведення медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправлення призваних на збірні пункти, на весь час виконання цих обов'язків зберігаються займана посада та середній заробіток за основним місцем роботи.
7. Зазначеним у частині шостій цієї статті особам під час виконання цих обов'язків в іншій місцевості за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України, відшкодовуються витрати, пов'язані з їх виїздом в іншу місцевість та у зворотному напрямку, наймом (піднаймом) житла, а також витрати на відрядження.
Глава XI
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ'ЯЗОК ТА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ
Стаття 44. Контроль за дотриманням законодавства про військовий обов'язок та військову службу
1. Контроль за дотриманням законодавства про військовий обов'язок та військову службу державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, підприємствами, установами і організаціями, їх посадовими особами здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, законами України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та іншими законами.
Стаття 45. Нагляд за дотриманням законодавства про військовий обов'язок та військову службу
1. Нагляд за дотриманням законодавства про військовий обов'язок та військову службу державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України і законами України.
Глава XII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини першої статті 21, яка набирає чинності з 1 січня 2007 року.
2. Строки і порядок переходу на повне комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, визначаються відповідними програмами розвитку Збройних Сил України та реформування інших військових формувань.
3. Повноваження Міністерства оборони України стосовно забезпечення виконання військового обов'язку, передбачені цим Законом, надаються також й іншим центральним органам виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
4. Громадяни України, звільнені від призову на строкову військову службу або яким було надано відстрочку від призову на строкову військову службу відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", користуються правом звільнення або відстрочки до закінчення строку їх дії або втрати щодо них підстав.
5. Громадяни України, які на день набрання чинності цим Законом проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, звільняються з військової служби після закінчення встановлених строків строкової військової служби, визначених Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".
6. Контракти про проходження військової служби, які були укладені до набрання чинності цим Законом, діють протягом строку, на який вони були укладені.
7. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігається військове звання "рядовий", присвоєне до набрання чинності цим Законом.
8. Кабінету Міністрів України в шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення інших законів України у відповідність із цим Законом;
розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
9. Запропонувати Президенту України розробити та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
10. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Президент УкраїниЛ.КРАВЧУК
м. Київ
25 березня 1992 року
№ 2232-XII
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про військовий обов'язок і військову службу
Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Військовий обов'язок
1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
2. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
3. Військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
4. Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу" .
5. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
6. Військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.