Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців

в) робіт, що стосуються боротьби з пожежею або стихійним лихом, якщо для цього недостатньо особового складу інших військових частин.

27. Курсанти відраховуються з навчальних підрозділів за станом здоров'я, через низькі професійні, ділові та моральні якості чи недисциплінованість.

Відрахування курсантів за станом здоров'я здійснюється командирами військових частин на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Відрахування курсантів у зв'язку з низькими професійними, діловими та моральними якостями і недисциплінованістю проводиться командирами військових частин на підставі письмових дозволів начальників, яким підпорядковані ці військові частини.

28. Курсантам, які після закінчення курсу підготовки в навчальних підрозділах за програмами підготовки сержантів (старшин) склали встановлені іспити, присвоюються військові звання сержантського (старшинського) складу.

Накази про закінчення навчальних підрозділів оголошуються курсантам в урочистій обстановці з одночасним врученням їм свідоцтв установленого зразка, а курсантам, яким присвоєні військові звання сержантського (старшинського) складу, вручаються також відповідні погони.

29. Підготовка солдатів і матросів, сержантів і старшин може проводитись у навчальних підрозділах інших військових формувань на договірній основі.

30. Військові посади, які підлягають заміщенню солдатами і матросами, сержантами і старшинами строкової військової служби, та відповідні їм військові звання визначаються штатами.

31. Солдати і матроси, які до призову на строкову військову службу пройшли підготовку з військово-технічних спеціальностей у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, призначаються на штатні посади, як правило, відповідно до набутих ними спеціальностей.

32. Солдати і матроси, сержанти і старшини, які пройшли підготовку в навчальних підрозділах або на практичній роботі, призначаються на штатні посади відповідно до набутої ними військово-облікової спеціальності та присвоєного військового звання.

33. Призначення на посади, переміщення по службі, звільнення з військової служби військовослужбовців строкової військової служби здійснюється посадовими особами відповідно до наданих їм Головою Служби безпеки України повноважень.

34. Солдати і матроси, сержанти і старшини проходять службу, як правило, у військових частинах, до яких вони були направлені під час призову на строкову військову службу або прибули після підготовки у навчальних підрозділах.

35. Призначення солдатів і матросів, сержантів і старшин на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказами по військовій частині.

36. Просування по службі військовослужбовців строкової військової служби здійснюється з урахуванням їх моральних, ділових та професійних якостей, стану здоров'я та наявності вакантних посад.

37. Переміщення військовослужбовців строкової військової служби з однієї військової частини до іншої проводиться:

а) за службовою потребою;

б) за сімейними обставинами - внаслідок зміни сімейних обставин під час проходження строкової військової служби на підставі акта обстеження сімейного та майнового стану родини військовослужбовця, затвердженого обласним військовим комісаром;

в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Переміщення військовослужбовців строкової військової служби з однієї військової частини до іншої здійснюється на підставі письмового дозволу Голови Служби безпеки України або його заступників.

38. Переміщення військовослужбовців, не пов'язане з реорганізацією військових частин або скороченням їх штатів, направленням на навчання, призначенням на інші посади, звільненням з військової служби, проводиться, як правило, після закінчення зимового і літнього періодів навчання. Переміщення в інший час допускається тільки в разі крайньої потреби.

39. У разі реорганізації військових частин або скорочення їх штатів, коли використати військовослужбовців строкової військової служби на посадах, що відповідають їх військовим званням і рівню підготовки, немає можливості, допускається призначення сержантів і старшин з вищих посад на нижчі, в тому числі на посади солдатів і матросів.

40. Дозволяється здійснювати переміщення військовослужбовців строкової військової служби, які є братами-близнюками, для сумісного проходження служби в одному підрозділі.

41. Переміщення військовослужбовців строкової військової служби між Службою безпеки України та іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, проводиться на підставі письмового розпорядження Голови Служби безпеки України або його заступників після погодження цього питання з вищим командуванням відповідного військового формування. Виключення із списків особового складу проводиться наказом командира військової частини Служби безпеки України.

42. На посади військовослужбовців строкової військової служби із штатними категоріями військових звань "молодший сержант", "сержант" ("старшина 2 статті", "старшина 1 статті") в разі некомплекту сержантів і старшин можуть призначатися добре підготовлені та дисципліновані старші солдати і рядові (старші матроси та матроси), а на посади із штатними категоріями військових звань "старший сержант" і "старшина" ("головний старшина", "головний корабельний старшина") - молодші сержанти, сержанти (старшини 2 статті, старшини 1 статті).

43. Пониження у посаді сержантів і старшин у дисциплінарному порядку здійснюється наказом начальника (командира), якому таке право надано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Сержанти і старшини, понижені у посаді в дисциплінарному порядку, можуть бути поновлені на попередній або рівній посаді наказом начальника, який застосував стягнення, але не раніш як через 6 місяців з дня накладення стягнення та за наявності вакантних посад.

У разі відсутності вакантних посад дисциплінарне стягнення - посадове пониження - може бути знято без поновлення на попередній посаді.

44. Військовослужбовців строкової військової служби дозволяється направляти у службові відрядження:

а) для навчання (на курсах, зборах тощо), вступу до військових навчальних закладів;

б) для забезпечення заходів, пов'язаних з бойовою підготовкою;

в) для забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;

г) як нарочних або для супроводження нарочних з секретними документами і матеріалами;

д) для супроводження хворих або команд;

е) за викликом старших прямих начальників або для одержання державних нагород;

є) до органів, які провадять дізнання чи досудове слідство, або для участі в судовому засіданні;

ж) для участі у спортивних і культурно-масових заходах.

45. Військовослужбовців у службові відрядження направляють командири військових частин на підставі розпоряджень старших начальників або за власним рішенням у випадках, передбачених пунктом 44 цього Положення, із зазначенням у наказі по військовій частині прізвищ осіб, які направляються у відрядження, мети і строку відрядження.

46. Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленої форми.

47. У місці відрядження військовослужбовці зобов'язані негайно прибути до посадової особи, в розпорядження якої вони були відряджені, і стати на облік у порядку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

48. Під час слідування у відрядження та повернення з нього військовослужбовцям забороняється відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки у проміжних пунктах.

49. Якщо військовослужбовець затримався в дорозі до місця відрядження внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або у зв'язку з хворобою чи вчасно не може прибути до місця своєї служби з тих самих причин, він повинен одержати позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті, керівника органу Служби безпеки України, військового коменданта гарнізону або військового комісара за місцем проведення військовослужбовцем відрядження, а в разі відсутності таких - від органу місцевого самоврядування.

50. У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті, керівника органу Служби безпеки України, військового коменданта гарнізону або військового комісара, а якщо такі відсутні, - орган внутрішніх справ або орган місцевого самоврядування.

51. У разі наявності поважних причин, що перешкоджають військовослужбовцю своєчасно вибути з місця службового відрядження до місця постійної служби, він повинен повідомити про це посадову особу за місцем, де він перебуває на обліку.

52. Поважними причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад зазначені у посвідченні про відрядження строки є розпорядження старших начальників про продовження строку відрядження, хвороба, що перешкоджає пересуванню, стихійне лихо та інші надзвичайні обставини. Причини затримки мають бути підтверджені відповідними документами.

53. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування його у відрядженні начальник органу Служби безпеки України, військовий комендант гарнізону або військовий комісар за місцем відрядження мають право припинити відрядження і відправити цього військовослужбовця до своєї військової частини.

Про всі заходи, вжиті стосовно військовослужбовця, який порушив військову дисципліну, начальник органу Служби безпеки України, військовий комендант гарнізону чи військовий комісар за місцем проведення військовослужбовцем відрядження повідомляє командира його військової частини і робить відповідну позначку в посвідченні про відрядження.

54. У разі неповернення військовослужбовця з відрядження в установлений строк і відсутності повідомлення про причини його затримання командир військової частини негайно робить запит начальнику, в розпорядження якого було відряджено військовослужбовця. Після одержання відповіді про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир військової частини організовує його розшук.

55. У разі оголошення мобілізації або одержання відповідних повідомлень військовослужбовці, які перебувають у відрядженнях, зобов'язані з дозволу начальників, у розпорядження яких вони прибули, негайно повернутися до своїх військових частин.

Якщо військової частини за місцем колишньої дислокації не виявиться, військовослужбовці зобов'язані прибути до начальника найближчого органу Служби безпеки України, військового коменданта або у військовий комісаріат.

56. Солдатам і матросам, сержантам і старшинам строкової військової служби в мирний час надаються відпустки:

а) основна;

б) додаткова - у порядку заохочення;

в) у зв'язку з хворобою;

г) за сімейними обставинами;

д) за особливий характер служби та роботу із шкідливими умовами праці.

57. Основна відпустка надається військовослужбовцям строкової військової служби за весь період проходження військової служби тривалістю:

а) солдатам і матросам - 20 календарних днів;

б) сержантам і старшинам - 25 календарних днів.

Військовослужбовцям строкової військової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, основна відпустка надається тривалістю:

для солдатів і матросів, сержантів і старшин, яким установлено строк служби до 18 місяців, - не менше 30 календарних днів за перший рік служби та не менше 15 календарних днів за другий рік служби;

для матросів і старшин, яким установлено строк служби до 24 місяців, - не менше 30 календарних днів за перший рік служби та 30 календарних днів за другий рік служби;

для солдатів і матросів, сержантів і старшин, яким установлено строк служби до 12 місяців, - не менше 30 календарних днів.

Основна відпустка надається військовослужбовцям після проходження ними не менш як 6 місяців строкової військової служби.

58. Відпустка у зв'язку з хворобою надається на строк до двох місяців на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

59. У разі неможливості з будь-яких причин використати відпустку у зв'язку з хворобою за межами військової частини військовослужбовець може бути залишений при військовій частині із звільненням його на час відпустки від усіх робіт, занять, призначення у добовий наряд і наряд варт.

Відпустка при військовій частині проводиться, як правило, при медичному пункті (лазареті) військової частини з проведенням необхідних лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

60. Після закінчення відпустки у зв'язку з хворобою військовослужбовці за розпорядженням командира військової частини або начальника органу Служби безпеки України, військового коменданта гарнізону чи військового комісара можуть бути направлені за місцем проведення відпустки на медичний огляд. Подальший порядок проходження військової служби цими військовослужбовцями визначається відповідно до висновків військово-лікарської чи лікарської комісії.

61. Солдатам і матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, яким до закінчення встановленого строку служби залишилося служити менше одного місяця, відпустка у зв'язку з хворобою надається при військовій частині.

62. Відпустка за сімейними обставинами може бути надана:

а) в разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів військовослужбовця (батько, мати, діти, рідні брати і сестри, дружина та її батьки) чи інших осіб, на вихованні яких він перебував;

б) у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім'я військовослужбовця;

в) в інших виняткових випадках, коли, на думку командира військової частини, особиста присутність військовослужбовця в сім'ї дійсно потрібна.

Солдатам і матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, яким до закінчення встановленого строку залишилося служити менше одного місяця, відпустка за сімейними обставинами надається з урахуванням їх звільнення в запас без повернення до військової частини.

63. Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами повинна бути підтверджена начальником органу Служби безпеки України, військовим комісаріатом за місцем проживання близьких родичів військовослужбовця або лікувальним закладом.

Документи подаються військовослужбовцем під час порушення клопотання про надання відпустки або, у крайньому випадку, під час повернення з відпустки.

64. Відпустка за сімейними обставинами надається на строк до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

65. Відпустки за особливий характер служби та роботу із шкідливими умовами праці надаються військовослужбовцям строкової військової служби в порядку, встановленому Головою Служби безпеки України.

66. Військовослужбовцям, які відбувають у відпустки, передбачені цим Положенням, надається додатковий час для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

67. Право надання відпустки солдатам і матросам, сержантам і старшинам належить командиру військової частини.

68. Про відбуття у відпустку солдатів і матросів, сержантів і старшин та повернення їх з відпустки оголошується наказом по військовій частині.

69. Військовослужбовцям строкової військової служби, стосовно яких порушено кримінальну справу, а також залученим для участі у кримінальному судочинстві як потерпілі, поняті, перекладачі та інші особи, відпустка надається тільки за погодженням із відповідними правоохоронними органами чи судом.

70. Військовослужбовцям, які відбувають у відпустку, видаються відпускний квиток установленої форми і військові перевізні документи або гроші для проїзду до місця проведення відпустки та назад.

Якщо військовослужбовець вибуває у відпустку у зв'язку із смертю близьких родичів або інших осіб, на вихованні яких він перебував, йому дозволяється здійснити проїзд до місця поховання літаком за рахунок бюджету Служби безпеки України.

71. Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

72. У разі втрати відпускного квитка в дорозі або за місцем проведення відпустки військовослужбовець зобов'язаний доповісти про це начальнику органу Служби безпеки України або військовому коменданту на транспорті, військовому коменданту гарнізону чи військовому комісару за місцем проведення відпустки.

Начальник органу Служби безпеки України або військовий комендант на транспорті, військовий комендант гарнізону, військовий комісар відповідно до даних обліку, а в разі відсутності даних - після встановлення особи військовослужбовця видає йому довідку, що засвідчує законність перебування у відпустці, повідомляє про це за місцем служби військовослужбовця і контролює його повернення до військової частини.

73. Відпустку може бути продовжено в разі:

а) затримки військовослужбовця в дорозі до місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або у зв'язку з хворобою - на підставі документів, засвідчених військовим комендантом на транспорті або головним лікарем медичного закладу, де військовослужбовець перебував на лікуванні, - на фактичний строк затримки;

б) смерті або тяжкої хвороби близьких родичів військовослужбовця (батько, мати, діти, рідні брати і сестри, дружина та її батьки) або інших осіб, на вихованні яких він перебував, а також у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім'я військовослужбовця, який перебував у відпустці, - на строк до 10 календарних днів;

в) неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або у зв'язку з хворобою військовослужбовця, що перешкоджає виїзду, - до закінчення причин затримки.

74. Право продовження військовослужбовцю відпустки належить начальнику органу Служби безпеки України або військовому коменданту гарнізону чи військовому комісару за місцем її проведення.

Про строки і причини затримки начальник органу Служби безпеки України або військовий комендант гарнізону чи військовий комісар повинен негайно повідомити командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець, і зробити про це позначку у відпускному квитку.

75. Якщо військовослужбовець своєчасно не повернувся з відпустки, командир військової частини вживає заходів, передбачених пунктом 54 цього Положення.

76. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці начальник органу Служби безпеки України або військовий комендант гарнізону, військовий комендант на транспорті чи військовий комісар повідомляють про це командира військової частини та роблять відповідну позначку у відпускному квитку військовослужбовця.

77. У разі оголошення мобілізації військовослужбовці, які перебувають у відпустці, крім тих, які перебувають у відпустці у зв'язку з хворобою, зобов'язані знятися з обліку і негайно виїхати до своєї військової частини. Якщо військової частини за місцем колишньої дислокації не виявиться, військовослужбовці повинні прибути до найближчого начальника органу Служби безпеки України або військового коменданта чи військового комісара.

Військовослужбовці, які перебувають у відпустці у зв'язку з хворобою, повинні прибути до військового комісаріату для повторного медичного огляду, а якщо зробити цього немає можливості за станом здоров'я, - негайно повідомити про це військового комісара письмово з поданням довідки лікувального закладу (лікаря).

78. Солдати і матроси, сержанти і старшини, які вислужили встановлені строки військової служби і стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом, звільняються із служби тільки за попереднім повідомленням відповідного правоохоронного органу або суду.

79. Військовослужбовці, засуджені військовим судом до позбавлення волі, а також до тримання в дисциплінарному батальйоні, виключаються із списків військових частин, де вони проходили строкову військову службу до засудження, з дня набрання вироком законної сили.

80. Солдатам і матросам, сержантам і старшинам, які перебували на строковій військовій службі і були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, в разі скасування вироку і закриття справи або постановлення судом виправдувального вироку чи прийняття рішення про закриття кримінальної справи органом дізнання чи досудового слідства час перебування під вартою і час відбування покарання в місцях позбавлення волі або в дисциплінарному батальйоні зараховується до строку військової служби.

81. Військовослужбовці строкової військової служби, звільнені з дисциплінарного батальйону на підставах, передбачених законодавством, направляються для подальшого проходження строкової військової служби до військових частин Збройних Сил України.

82. Солдати і матроси, сержанти і старшини, засуджені до міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, переводяться для подальшого проходження служби у Збройні Сили України з урахуванням вимог пункту 41 цього Положення.

83. Солдати і матроси, сержанти і старшини користуються соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, передбаченими Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Права та обов'язки військовослужбовців, що випливають з умов військової служби, визначаються Законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про Службу безпеки України", статутами Збройних Сил України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

84. Солдати і матроси, сержанти і старшини одержують за рахунок держави грошове і матеріальне забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

85. Умови пенсійного забезпечення військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час проходження строкової військової служби, та членів їх сімей у разі втрати годувальника визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

Військовослужбовці підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті. Умови страхування і порядок виплати страхових сум зазначеним особам та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

86. На дітей військовослужбовців строкової військової служби виплачується допомога в розмірах і на умовах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

87. Солдати і матроси, сержанти і старшини строкової військової служби носять військову форму одягу встановленого зразка із знаками розрізнення відповідно до військових звань.

Військовослужбовцям строкової військової служби цивільний одяг дозволяється носити під час відпустки.

88. Документом, що посвідчує особу військовослужбовця строкової військової служби, є військовий квиток, який пред'являється ним у випадках, установлених законодавством.

89. За порушення військової дисципліни і громадського порядку військовослужбовці строкової військової служби несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

90. Військовослужбовці строкової військової служби за вчинені ними злочини та заподіяну матеріальну шкоду несуть відповідальність відповідно до законодавства.

91. Про всі зміни у сімейному стані військовослужбовці строкової військової служби повинні доповісти своїм безпосереднім начальникам і подати відповідні документи для внесення змін в облікові дані.

92. Солдати і матроси, сержанти і старшини, які вислужили встановлені Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" строки військової служби, звільняються:

а) у запас Збройних Сил України, якщо вони за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;

б) у відставку, якщо вони визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Звільнення військовослужбовців строкової служби провадиться командиром військової частини на підставі наказу Голови Служби безпеки України, що видається згідно з відповідним Указом Президента України.

93. Військовослужбовці строкової служби звільняються із служби достроково:

а) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

б) за сімейними обставинами - в разі виникнення у них права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, а також у разі виникнення обставин, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 18 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу";

в) у зв'язку із засудженням до позбавлення волі.

Звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, які є потерпілими або свідками у незакінчених провадженням кримінальних справах, здійснюється в порядку, встановленому пунктом 78 цього Положення.

94. У разі потреби за рішенням Президента України військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлений строк, можуть бути затримані на службі до 6 місяців.

95. Військовослужбовці, звільнені із строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, встановленим Головою Служби безпеки України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці строкової служби за їх бажанням можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.

96. Військовослужбовці строкової служби, які звільняються в запас, направляються, як правило, тільки у військові комісаріати за місцем проживання до призову на військову службу. Направляти військовослужбовців строкової служби, які звільняються в запас, до інших пунктів (у яких вони не проживали до призову на військову службу) дозволяється лише в разі зміни місця проживання їхніми сім'ями (батьками) або укладення військовослужбовцем шлюбу, що підтверджується документами.

97. Військовослужбовці строкової служби, звільнені в запас, після прибуття до місця проживання повинні не пізніш як у семиденний строк прибути до військового комісаріату для взяття на військовий облік.

1. Це Положення визначає порядок проходження військової служби (навчання) за контрактом курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи Служби безпеки України з програмами підготовки громадян на посади осіб офіцерського складу (далі - вищі військові навчальні заклади), з урахуванням особливостей навчально-виховного процесу вищих військових навчальних закладів, їх права та обов'язки.

Підготовка громадян на посади осіб офіцерського складу складається з теоретичного і практичного курсів навчання, практики та військового стажування. Порядок проведення зазначеної підготовки у вищих військових навчальних закладах визначається і затверджується Службою безпеки України та Міністерством освіти і науки України.

2. Громадяни, які прийняті до вищих військових навчальних закладів, навчаються в них і не мають військових звань прапорщика або мічмана, є курсантами, а ті, які мають такі звання, - слухачами.

3. Курсанти, які до вступу до вищих військових навчальних закладів не проходили військової служби, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, встановленому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

4. Строки військової служби в календарному обчисленні для курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів встановлюються до 5 років і визначаються навчальними програмами.

5. Початком проходження військової служби для громадян, які одночасно із зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів приймаються на військову службу, вважається день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу.

Початком військової служби за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів вважається день видання наказу про зарахування на військову службу (навчання) за контрактом.

6. На військову службу (навчання) до вищих військових навчальних закладів приймаються громадяни України чоловічої та жіночої статі, які мають повну загальну середню освіту та відповідають вимогам проходження військової служби і професійного добору для служби в органах Служби безпеки України, що встановлюються відповідними нормативно-правовими актами, віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік зарахування на навчання, а також військовослужбовці та військовозобов'язані віком від 18 до 23 років, які не мають військових звань офіцерського складу, успішно склали вступні іспити (заліки), витримали випробування та пройшли конкурсний відбір.

7. Особи, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів, одержують направлення на навчання від підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями і уклали відповідні угоди із Службою безпеки України про підготовку фахівців.

8. Прийом громадян на навчання до вищих військових навчальних закладів здійснюється на добровільній основі в порядку, визначеному Умовами прийому на перший курс вищих навчальних закладів України, що затверджуються Міністерством освіти і науки України, та Правилами прийому на перший курс вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України, що затверджуються Службою безпеки України.

9. З курсантами, яким виповнилося 18 років, а також слухачами після закінчення першого курсу вищого військового навчального закладу укладається контракт про проходження підготовки на посади осіб офіцерського складу Служби безпеки України. Однією з умов контракту є зобов'язання курсанта (слухача) про дальше проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу в органах Служби безпеки України протягом 5 років після закінчення навчання. У разі відмови від укладення контракту курсант (слухач) відраховується з вищого військового навчального закладу.

10. Контракт про проходження військової служби (навчання) - письмова угода, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає Служба безпеки України, для встановлення правових відносин між сторонами у процесі військової служби (навчання).

11. Контракт укладається за зразком, що додається, у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу (навчання) за контрактом, і представником Служби безпеки України в особі начальника (ректора) вищого військового навчального закладу, скріплюється гербовою печаткою і зберігається кожною із сторін.

Контракт набирає чинності з дня видання наказу по вищому військовому навчальному закладу про прийняття курсанта (слухача) на військову службу за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України.

Примірник контракту зберігається у вищому військовому навчальному закладі в особовій справі курсанта (слухача).

Після укладення контракту про проходження військової служби (навчання) курсантом (слухачем) вищого військового навчального закладу з військовослужбовцем попередній контракт про проходження ним військової служби розривається.

12. Курсантам під час проходження ними військової служби у вищих військових навчальних закладах присвоюються військові звання, передбачені Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" для рядового, сержантського і старшинського складу.

13. Курсантам, які до вступу у вищі військові навчальні заклади не мали військових звань, одночасно із зарахуванням до цих навчальних закладів присвоюється військове звання рядового.

За курсантами і слухачами, зарахованими до вищих військових навчальних закладів із числа військовослужбовців і військовозобов'язаних, зберігаються військові звання, присвоєні їм до вступу у вищі військові навчальні заклади.

14. Військове звання старшого солдата присвоюється курсантам у званні рядового в порядку заохочення.

15. Військове звання молодшого сержанта присвоюється курсантам, призначеним на посаду сержанта, які успішно виконують свої службові обов'язки та мають зразкову військову дисципліну, після складання заліків за відповідною програмою в порядку, встановленому начальником (ректором) вищого військового навчального закладу.

16. Чергові військові звання сержанта, старшого сержанта, старшини присвоюються курсантам у послідовному порядку за умови позитивної характеристики, відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, та наявності вислуги у попередньому званні не менш як 6 місяців.

17. Курсанти і слухачі можуть бути позбавлені військових звань за вироком суду у зв'язку із вчиненням злочинів та в порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

18. Пониження у військовому званні на один ступінь старших прапорщиків (старших мічманів), сержантів і старшин може застосовуватися як вид дисциплінарного стягнення в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Курсанти і слухачі, які були понижені у військовому званні або позбавлені військових звань, можуть бути поновлені у попередньому військовому званні в порядку заохочення:

у званнях рядового, сержантського і старшинського складу - не раніш як через 6 місяців після пониження;

у званні старшого прапорщика (старшого мічмана) - не раніш як через рік після пониження.

19. Право присвоєння військових звань рядового та сержантського складу, складу прапорщиків і мічманів, позбавлення курсантів і слухачів військових звань, пониження їх у військовому званні на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення у попередньому військовому званні належить начальнику (ректору) вищого військового навчального закладу.

Курсантам і слухачам, засудженим до службового обмеження для військовослужбовців, під час відбування цього покарання чергові військові звання не присвоюються. Строк покарання не зараховується їм до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

20. Призначення на посади курсантів (слухачів) здійснюється наказами начальника (ректора) вищого військового навчального закладу.

21. Військові посади, на які дозволено призначати курсантів (слухачів), та відповідні цим посадам військові звання визначаються штатами вищих військових навчальних закладів.

22. Установлюється така примірна відповідність типових штатних посад сержантського складу їх військовим званням:

командир навчальної підгрупи (відділення) - сержант;

командир навчальної групи (заступник командира взводу) - старший сержант;

помічник начальника курсу (старшина роти) - старшина.

23. На посади помічників начальників курсів можуть призначатися за їх згодою слухачі з числа прапорщиків і мічманів.

24. Пониження курсантів і слухачів у посаді за порушення військової дисципліни проводиться в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, начальником (ректором) вищого військового навчального закладу.

25. Курсанти (слухачі), понижені в посаді в дисциплінарному порядку, можуть бути поновлені у попередній або рівній посаді начальником (ректором) вищого військового навчального закладу, якщо дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і військовослужбовець виправив свою поведінку, зразково виконує військовий обов'язок, але не раніш як через шість місяців після пониження та за наявності вакантних посад.

У разі відсутності вакантних посад дисциплінарне стягнення може бути знято без поновлення у посаді.

Переміщення по службі на вищі посади курсантів (слухачів), засуджених до службового обмеження для військовослужбовців, під час відбування цього покарання не проводиться.

26. Курсантів (слухачів) дозволяється направляти у службові відрядження:

а) для проходження практики чи стажування;

б) для забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;

в) як нарочних або для супроводження нарочних з секретними документами і матеріалами;

г) для супроводження хворих;

д) для участі в наукових конференціях;

е) до органів, які провадять дізнання чи досудове слідство, або для участі в судовому засіданні;

є) для участі у спортивних і культурно-масових заходах;

ж) в інших випадках за вказівкою (розпорядженням) Голови Служби безпеки України або його заступників.

27. Під час направлення курсантів (слухачів) у відрядження береться до уваги їх стан здоров'я і результати навчання. Курсанти (слухачі), які мають незадовільні результати в навчанні, схильні до порушень військової дисципліни і потребують повсякденного контролю за їх поведінкою з боку командирів, та ті, які мають скарги на стан здоров'я, у відрядження не направляються. Курсанти (слухачі) жіночої статі не направляються у відрядження, зазначені в підпункті "б" пункту 26 цього Положення.

28. Курсанти (слухачі) направляються у службові відрядження начальником (ректором) вищого військового навчального закладу на підставі розпоряджень старших начальників або за власним рішенням у випадках, передбачених пунктом 26 цього Положення, із зазначенням у наказі по навчальному закладу осіб, які направляються у відрядження, мети і строку відрядження.

29. Курсантам (слухачам), які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження за встановленою формою.

30. Після прибуття до пункту відрядження курсанти (слухачі) зобов'язані негайно звернутися до посадової особи, в розпорядження якої вони були відряджені, і стати на облік у порядку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

31. Під час слідування у відрядження та повернення з нього курсантам (слухачам) забороняється відхилятися від зазначеного в посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.

32. Якщо курсант (слухач) затримався в дорозі до місця відрядження внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або в зв'язку з хворобою чи вчасно не може прибути до навчального закладу з тих самих причин, він повинен одержати позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті, керівника органу Служби безпеки України, військового коменданта гарнізону або військового комісара за місцем відрядження, а в разі відсутності таких - від органу місцевого самоврядування.

33. У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті, начальника органу Служби безпеки України, військового коменданта гарнізону або військового комісара, а якщо такі відсутні - орган внутрішніх справ або орган місцевого самоврядування.

34. У разі наявності поважних причин, що перешкоджають курсанту (слухачу) своєчасно вибути із службового відрядження до місця служби (навчання), він повинен повідомити про це відповідну посадову особу за місцем перебування на обліку.

35. Поважними причинами затримки курсанта (слухача) у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є розпорядження старшого начальника про продовження строку відрядження, хвороба, що перешкоджає пересуванню, стихійне лихо та інші надзвичайні обставини. Причини затримки мають бути підтверджені відповідними документами.

36. У разі порушення курсантом (слухачем) військової дисципліни під час перебування його у відрядженні начальник органу Служби безпеки України, військовий комендант гарнізону або військовий комісар за місцем відрядження мають право припинити відрядження і відправити такого курсанта (слухача) до місця служби (навчання).

Про всі заходи, вжиті стосовно курсанта (слухача), який порушив військову дисципліну, начальник органу Служби безпеки України, військовий комендант гарнізону чи військовий комісар за місцем відрядження повідомляє начальника (ректора) вищого військового навчального закладу і робить відповідну позначку в посвідченні про відрядження такого курсанта (слухача).

37. У разі неповернення курсанта (слухача) з відрядження в установлений строк і відсутності повідомлення про причини його затримки, начальник (ректор) вищого військового навчального закладу негайно робить запит начальнику, в розпорядження якого курсанта (слухача) було відряджено. Після одержання відповіді про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до місця служби (навчання), начальник (ректор) вищого військового навчального закладу організовує його розшук.

38. У разі оголошення мобілізації або одержання відповідних повідомлень курсанти (слухачі), які перебувають у відрядженнях, зобов'язані з дозволу начальників, у розпорядження яких вони прибули, негайно повернутися до свого місця служби (навчання).

39. Практична підготовка курсантів (слухачів) проводиться на оперативній, слідчій та інших видах практики і оперативному або слідчому стажуванні.

40. Оперативна або слідча практика проводиться у визначені навчальним планом строки з метою набуття курсантами (слухачами) практичних навичок із спеціальності в органах (підрозділах) Служби безпеки України.

41. Оперативне або слідче стажування курсантів (слухачів) старших курсів в органах (підрозділах) Служби безпеки України проводиться, як правило, на посадах, на які планується їх призначити після закінчення навчання.

42. Порядок організації і проведення оперативної та інших видів практики і стажування визначається наказами начальника (ректора) вищого військового навчального закладу.

43. Використання курсантів (слухачів) не за призначенням, а також на посадах і роботах, не пов'язаних із виконанням програм стажування чи практики, заборонено.

44. Курсанти (слухачі) після закінчення стажування або практики подають письмовий звіт про виконання програми та індивідуального завдання на стажування чи практику, затверджений начальником органу (підрозділу) Служби безпеки України за місцем проходження стажування або практики.

45. Захист звітів курсантів (слухачів) проводиться в порядку, встановленому начальником (ректором) вищого військового навчального закладу.

46. Курсантам (слухачам) щорічно надаються основна (літня) відпустка тривалістю 30 календарних днів та канікулярна (зимова) відпустка тривалістю 14 календарних днів. Курсантам (слухачам), які мають академічну заборгованість, відпустка надається після її ліквідації в межах строків, установлених графіком навчального процесу, або в інші строки, встановлені начальником (ректором) вищого військового навчального закладу. При цьому основна відпустка повинна надаватися тривалістю не менше 15 календарних днів.

47. Крім основної та канікулярної відпусток курсантам (слухачам) можуть надаватися відпустки у зв'язку з хворобою та за сімейними обставинами.

48. Відпустка у зв'язку з хворобою надається на строк до двох місяців на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

49. Відпустка за сімейними обставинами може бути надана:

а) у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів курсанта (слухача) (батько, мати, діти, рідні брати, сестри, дружина та її батьки) або інших осіб, на вихованні яких він перебував;

б) у разі пожежі або іншого стихійного лиха, від яких постраждала сім'я курсанта (слухача);

в) в інших виняткових випадках, коли, на думку начальника (ректора) вищого військового навчального закладу, особиста присутність курсанта (слухача) в сім'ї дійсно потрібна.

50. Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами повинна бути підтверджена начальником органу (підрозділу) Служби безпеки України, який направляв курсанта (слухача) на навчання, або військовим комісаром за місцем проживання його близьких родичів чи лікувальним закладом.

Відповідні документи подаються курсантом (слухачем) під час порушення клопотання про надання відпустки або, в крайньому разі, після повернення з відпустки.

51. Відпустка за сімейними обставинами надається тривалістю до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

52. Військовослужбовцям, які відбувають у відпустки, передбачені цим Положенням, надається додатковий час для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

53. Право надання всіх видів відпусток курсантам (слухачам) належить начальнику (ректору) вищого військового навчального закладу або особі, яка виконує його обов'язки.

54. Курсантам (слухачам), які відбувають у відпустку, видаються відпускний квиток установленої форми і військові перевізні документи або гроші для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

55. Після прибуття до місця проведення відпустки курсанти (слухачі) зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

56. У разі втрати відпускного квитка в дорозі або за місцем проведення відпустки курсант (слухач) зобов'язаний доповісти про це начальнику органу Служби безпеки України або військовому коменданту на транспорті, військовому коменданту гарнізону чи військовому комісару за місцем проведення відпустки.

Начальник органу Служби безпеки України або військовий комендант на транспорті, військовий комендант гарнізону чи військовий комісар відповідно до даних обліку, а в разі відсутності даних - після встановлення особи курсанта (слухача) видає йому довідку, що засвідчує законність перебування у відпустці, повідомляє про це начальника (ректора) вищого військового навчального закладу і контролює повернення до навчального закладу.

57. Відпустку може бути продовжено в разі:

а) затримки в дорозі до місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або через хворобу курсанта (слухача) - на підставі документів, засвідчених військовим комендантом на транспорті або головним лікарем медичного закладу, де курсант (слухач) перебував на лікуванні, - на фактичний строк затримки;

б) смерті або тяжкої хвороби близьких родичів курсанта (слухача) (батько, мати, діти, рідні брати, сестри, дружина та її батьки) або інших осіб, на вихованні яких він перебував, а також у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім'я курсанта (слухача), який перебував у відпустці, - на строк до 10 календарних днів;

в) неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або через хворобу курсанта (слухача) - на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами.

58. Право продовження курсанту (слухачу) відпустки належить начальнику органу Служби безпеки України або військовому коменданту гарнізону чи військовому комісару за місцем її проведення.

Про строки і причини затримки начальник органу Служби безпеки України або військовий комендант гарнізону чи військовий комісар повинен негайно повідомити начальника (ректора) вищого військового навчального закладу, в якому навчається курсант (слухач), і зробити про це позначку у відпускному квитку.

59. У разі неповернення курсанта (слухача) з відпустки в установлений строк і відсутності повідомлення про причини його затримки, начальник (ректор) вищого військового навчального закладу негайно робить запит на ім'я начальника органу Служби безпеки України за місцем проведення відпустки (проживання) або на ім'я військового коменданта гарнізону чи військового комісара. Після одержання відповіді про неприбуття курсанта до місця проведення відпустки або своєчасне вибуття до навчального закладу, начальник (ректор) вищого військового навчального закладу організовує його розшук.