Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців

г) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) військовослужбовцям, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання I-II рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації - чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток військовослужбовцям, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Відпустки, передбачені підпунктами "а" та "б" цього пункту, надаються протягом навчального року.

61. Творчі відпустки надаються офіцерам, які є здобувачами вчених ступенів кандидата наук або доктора наук, для завершення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.

Тривалість, порядок та умови надання творчих відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

62. Військовослужбовцям-жінкам надається відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами із збереженням грошового та матеріального забезпечення тривалістю: до пологів - 70 календарних днів; після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням військовослужбовця-жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню). У разі коли дитина потребує домашнього догляду, військовослужбовцю-жінці надається відпустка по догляду за дитиною без збереження грошового та матеріального забезпечення тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шести років. Час цих відпусток зараховується до строків вислуги у військових званнях, вислуги років для виплати відсоткової надбавки за вислугу років, а також до вислуги років для призначення пенсії.

Перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або безпосередньо після неї військовослужбовцям-жінкам надається чергова відпустка за поточний рік.

Чергова відпустка у році закінчення відпустки по догляду за дитиною обчислюється пропорційно часу з дня закінчення цієї відпустки і до кінця календарного року з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з пунктом 54 цього Положення, за кожний повний місяць служби. При цьому, якщо тривалість відпустки становить 10 і більше календарних днів, оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад та надається додатково час на дорогу.

Військовослужбовцям-жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за їх бажанням щороку надається додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних. Така відпустка може бути надана військовослужбовцю-жінці, яка усиновила дитину, військовослужбовцю-батьку, який виховує дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також військовослужбовцю, який взяв під опіку дитину.

63. Відпустки у зв'язку з хворобою надаються військовослужбовцям на підставі висновку військово-лікарської комісії.

Тривалість відпустки у зв'язку з хворобою визначається характером захворювання. У цілому час безперервного перебування на лікуванні у лікувальних закладах і у відпустці у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців, крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні за окремими захворюваннями. Після закінчення зазначеного строку безперервного перебування на лікуванні та у відпустці у зв'язку з хворобою військовослужбовці підлягають огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх до військової служби. У разі визнання військовослужбовців непридатними до військової служби в мирний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, вони можуть бути звільнені в запас або у відставку до виписки з лікувального закладу.

Звільнення в запас або у відставку військовослужбовців у період перебування їх на лікуванні в лікувальних закладах та у відпустці у зв'язку з хворобою в межах строків, передбачених цим пунктом, не проводиться.

64. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин надаються військовослужбовцям на строк до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

65. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас Служби безпеки України - осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;

б) у запас Збройних Сил України:

прапорщиків (мічманів), осіб рядового, сержантського і старшинського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;

осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі недоцільності використання їх у запасі Служби безпеки України або на їх прохання;

в) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється за підставами, передбаченими пунктами 66 і 67 цього Положення, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних начальників (командирів).

Рішення про звільнення з військової служби в запас або у відставку доводиться до відома військовослужбовців, як правило, не пізніше ніж за два місяці перед поданням до звільнення. Безпосередні та інші прямі начальники проводять з ними особисті бесіди.

Порядок звільнення військовослужбовців з військової служби визначається Головою Служби безпеки України.

66. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби:

а) після закінчення строку контракту;

б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

г) у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

е) за службовою невідповідністю;

є) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

ж) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;

з) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

67. Особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

в) у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

д) за власним бажанням - у разі наявності в них вислуги не менш як 5 років у календарному обчисленні;

е) за службовою невідповідністю;

є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

68. Військовослужбовець має право порушити клопотання про звільнення з військової служби у разі істотного або систематичного невиконання умов контракту про проходження військової служби з боку керівництва.

Військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому законодавством. Оскарження не припиняє виконання рішення.

У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту (звільнення) незаконним військовослужбовець поновлюється на посаді, яку займав раніше, або на рівній посаді.

69. Військовослужбовці, стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом, не підлягають звільненню з військової служби за підпунктами "е", "є" пункту 66 та підпунктом "е" пункту 67, якщо підставами для звільнення є ті діяння військовослужбовців, стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство чи кримінальна справа розглядається судом, до закриття справи органом дізнання або досудового слідства чи постановлення вироку судом.

Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у разі його скасування в установленому порядку і закриття справи поновлюються на військовій службі.

70. Військовослужбовці, які померли, загинули або в установленому порядку визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими, виключаються зі списків особового складу Служби безпеки України в порядку, що визначається Головою Служби безпеки України.

Виключення із списків особового складу Служби безпеки України осіб офіцерського складу, визнаних безвісно відсутніми чи оголошених померлими, здійснюється Головою Служби безпеки України на підставі судового рішення про таке визнання чи оголошення.

71. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, - командирами військових частин, начальниками регіональних органів, органів військової контррозвідки Служби безпеки України та іншими посадовими особами згідно з правами, визначеними Головою Служби безпеки України;

б) прапорщиків (мічманів) - заступниками Голови Служби безпеки України, начальниками регіональних органів, органів військової контррозвідки Служби безпеки України та іншими посадовими особами згідно з правами, визначеними Головою Служби безпеки України;

в) осіб офіцерського складу:

у військових званнях до підполковника включно, крім звільнення у зв'язку зі скороченням штатів, - першим заступником Голови Служби безпеки України. Звільнення зазначених офіцерів у зв'язку зі скороченням штатів здійснюється наказом Голови Служби безпеки України;

у військових званнях від полковника до генерал-лейтенанта - Головою Служби безпеки України;

у військових званнях генерал-полковника, генерала армії України - Президентом України.

72. Особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років (у пільговому обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед державою, незалежно від вислуги років при звільненні в запас або у відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, надається право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільняються з військової служби за підпунктами "е", "є", "з" пункту 66, підпунктами "е" і "є" пункту 67 цього Положення.

Днем звільнення військовослужбовців з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом по органу (підрозділу, військовій частині) виключено зі списків особового складу.

73. Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани Служби безпеки України за їх згодою можуть бути відряджені до органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

Перелік посад в органах та установах, які можуть бути заміщені військовослужбовцями, із зазначенням їх кількості і граничних військових звань за цими посадами затверджується: для осіб вищого офіцерського складу Президентом України, для інших військовослужбовців - Кабінетом Міністрів України.

74. Добір осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) для заміщення посад, зазначених у пункті 73 цього Положення, здійснюється керівництвом Служби безпеки України разом з керівниками відповідних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

Відряджаються тільки особи, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, мають високі професійні, ділові та моральні якості, позитивно характеризуються по службі.

Рішення про відрядження приймається Головою Служби безпеки України за погодженням з керівниками відповідних органів, підприємств і організацій.

75. За відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

Виплата посадових окладів, окладів за військовим званням, матеріальної допомоги, всіх видів надбавок та винагород, на які має право військовослужбовець, а також преміювання відряджених військовослужбовців здійснюється за рахунок органів виконавчої влади, підприємств і організацій, до яких вони відряджені, за розмірами, встановленими законодавством.

Відрядженим до Адміністрації Президента України військовослужбовцям, крім посадових окладів, які виплачуються за місцем відрядження, всі інші види грошового забезпечення та премії виплачуються за рахунок бюджету Служби безпеки України.

Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну військову дисципліну відрядженим військовослужбовцям не здійснюється.

Відрядженим військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження відповідних начальників (командирів), з дня повернення в Службу безпеки України, але не раніше дня, до якого вони отримали грошове забезпечення або заробітну плату за останнім місцем роботи, і до призначення на посади, зарахування на навчання у навчальні заклади або звільнення грошове забезпечення виплачується за посадами, які вони займали в Службі безпеки України до відрядження.

76. Відряджені військовослужбовці належні види матеріального забезпечення (речове майно, продовольчий пайок або компенсації замість них, оплата проїзду до місця проведення відпустки і назад, медичне обслуговування, компенсація за піднайом житла) одержують за рахунок Служби безпеки України за нормами і в порядку, встановленими для відповідних категорій військовослужбовців, за попереднім місцем служби або у найближчому органі (військовій частині) за місцем їх роботи.

77. Пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців. Обчислення пенсій провадиться, виходячи із суми грошового забезпечення за тими посадами, які військовослужбовці займали в органах виконавчої влади, на підприємствах і в організаціях, або, за бажанням військовослужбовців, із грошового забезпечення за посадами, які вони займали до відрядження.

78. Виконання військового обов'язку в запасі в мирний час полягає у додержанні порядку і правил військового обліку, проходженні зборів, збереженні та вдосконаленні військовозобов'язаними знань, навичок і умінь, необхідних для виконання ними обов'язків військової служби у воєнний час, відповідно до військово-облікових чи цивільних спеціальностей.

79. Запас Служби безпеки України складається з:

а) офіцерів Служби безпеки України, звільнених з військової служби в запас;

б) офіцерів запасу, переведених із запасу Збройних Сил України в запас Служби безпеки України;

в) військовозобов'язаних, переведених із запасу Збройних Сил України в запас Служби безпеки України для подальшого прийняття на військову службу у Службу безпеки України.

80. Офіцери запасу Служби безпеки України перебувають на військовому обліку в регіональних органах Служби безпеки України.

81. Особи офіцерського складу перебувають у запасі до досягнення граничного віку, встановленого Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". Військовослужбовці, визнані військово-лікарською комісією за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, перебувають на військовому обліку у запасі другого розряду. Офіцери, які досягли граничного віку перебування у запасі другого розряду або визнані військово-лікарськими комісіями за станом здоров'я непридатними до військової служби у воєнний час, наказами відповідних начальників регіональних органів Служби безпеки України виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

82. Офіцери запасу Служби безпеки України призиваються на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.

Особи офіцерського складу запасу, які не проходили військової служби як офіцери, а також офіцери запасу, звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, за час перебування в запасі можуть бути призвані на навчальні збори:

першого розряду - три рази на строк до двох місяців кожного разу;

другого розряду - два рази на строк до одного місяця кожного разу.

Час і строки проведення навчальних зборів офіцерів запасу визначається Головою Служби безпеки України відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".

Офіцери запасу в період між навчальними зборами за планом Служби безпеки України можуть бути залучені на перевірні збори на строк до 10 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом.

Загальний строк зборів під час перебування в запасі не може перевищувати 10 місяців. При цьому до загального строку перебування на навчальних зборах зараховується і час перебування на перевірних зборах.

У разі прийняття Президентом України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть бути призвані на спеціальні збори на строк не більше двох місяців.

Звільнення офіцерів запасу від проходження навчальних зборів здійснюється відповідно до статті 30 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".

83. Призвані на збори офіцери запасу забезпечуються коштами і матеріальними засобами у порядку і розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

За призваними на збори офіцерами запасу на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, займана посада та середній заробіток.

Якщо офіцер запасу захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи і посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога відповідно до законодавства.

Офіцерам запасу, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Служби безпеки України.

84. Строки вислуги у військових званнях для офіцерів запасу встановлюються:

85. Чергові військові звання до старшого лейтенанта включно офіцерам запасу присвоюються після закінчення встановлених пунктом 84 цього Положення строків вислуги у попередньому званні.

Чергові військові звання від капітана до полковника включно присвоюються офіцерам запасу після закінчення встановлених пунктом 84 цього Положення строків вислуги у попередньому званні та за умови успішного проходження навчальних зборів за посадою, що відповідає черговому званню.

Офіцерам запасу, які не проходили навчальних зборів у період перебування у військовому званні, чергові звання від капітана і вище присвоюються за наявності у них необхідного досвіду роботи за спорідненими з профілем службової діяльності спеціальностями або досвіду служби на посадах офіцерського складу з урахуванням посад, на які їх планується призначити у воєнний час.

86. Чергові військові звання офіцерам запасу присвоюються посадовими особами, зазначеними у пункті 29 цього Положення.

87. Чергові військові звання офіцерам запасу присвоюються у послідовному порядку. Окремим офіцерам запасу з високим рівнем професійної підготовки і великим досвідом роботи за спеціальністю, яка застосовується у діяльності органів Служби безпеки України, як виняток, один раз за період проходження служби у запасі може бути достроково присвоєно чергове військове звання після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні або військове звання на один ступінь вище після закінчення не менше двох установлених строків вислуги у попередньому званні, але не вище за звання, передбачене за посадами, на які їх планується призначити у воєнний час.

Офіцерам запасу під час прийняття на військову службу, як виняток, Головою Служби безпеки України може бути присвоєно військове звання на один ступінь вище за звання, яке вони мають, незалежно від строків вислуги, передбачених пунктом 84 цього Положення, але не вище за звання, передбачене посадою, на яку їх планується призначити.

88. Подання про присвоєння чергових військових звань особам офіцерського складу, які перебувають у запасі, вносяться:

на офіцерів, які на воєнний час заплановані до призначення у підрозділи Центрального управління Служби безпеки України, - начальниками відповідних підрозділів Центрального управління від начальника управління і вище;

на офіцерів, які на воєнний час заплановані до призначення в регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові частини та установи Служби безпеки України, - начальниками відповідних органів (підрозділів, військових частин).

89. До зняття з військового обліку у Службі безпеки України підлягають офіцери, які вибули на постійне проживання за межі України, порушили клопотання про переведення в запас Збройних Сил України, а також офіцери, засуджені за вчинення злочинів і звільнені від відбування покарання з випробуванням, чи у разі виникнення інших обставин, що перешкоджають використанню офіцера на службі в органах Служби безпеки України.

90. Виключенню з військового обліку у Службі безпеки України підлягають офіцери:

а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у воєнний час;

б) які досягли граничного віку перебування в запасі;

в) які припинили громадянство України;

г) які були засуджені до позбавлення волі або обмеження волі за вчинення тяжких злочинів;

д) які померли.

91. Військовослужбовці проходять військову службу у воєнний час з урахуванням особливостей, передбачених цим Положенням та іншими відповідними нормативно-правовими актами.

92. У разі оголошення мобілізації:

а) військовослужбовці продовжують проходити військову службу, за винятком військовослужбовців - жінок, які мають дітей віком до 16 років, якщо вони не виявили бажання продовжувати службу. Офіцери запасу, які перебувають на зборах, затримуються до особливого розпорядження. Накази про звільнення з військової служби військовослужбовців, не виключених зі списків особового складу органу (підрозділу, військової частини), підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення у відставку за станом здоров'я. Зазначені військовослужбовці приступають до виконання обов'язків за попередніми посадами, а якщо ці посади зайняті, використовуються за вказівкою начальників (командирів) органів (підрозділів, військових частин). Звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту припиняється до особливого розпорядження;

б) усі відпустки, за винятком відпусток у зв'язку з хворобою, вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, припиняються, і військовослужбовці, які перебувають у відпустках, зобов'язані негайно повернутися до місця служби;

в) заміна військовослужбовців, які проходять службу в місцевостях з установленими строками служби, припиняється;

г) військовозобов'язані прибувають до зазначених у мобілізаційних приписах або одержаних повістках пунктів у визначені строки;

д) військовослужбовці, які перебувають на військовій службі та переміщуються на інші посади за штатами воєнного часу, а також військовозобов'язані, приписані до органів (підрозділів, військових частин) Служби безпеки України, приступають до виконання обов'язків за цими посадами відповідно до мобілізаційного призначення.

Особи, які не повернулися своєчасно без поважних причин з відпустки або не з'явилися після оголошення мобілізації до зазначених пунктів у визначені строки, несуть відповідальність згідно із законодавством.

93. Призов на військову службу військовозобов'язаних у разі мобілізації та наступні призови проводяться регіональними органами Служби безпеки України на підставі указів Президента України.

94. Склад прапорщиків і мічманів у воєнний час поповнюється особами, яким присвоєно військові звання прапорщиків чи мічманів.

Військове звання прапорщика чи мічмана у воєнний час присвоюється:

а) солдатам, матросам, сержантам і старшинам з вищою або повною загальною середньою освітою та спеціальною підготовкою, призначеним на посади прапорщиків і мічманів;

б) жінкам з вищою або повною загальною середньою освітою та спеціальною підготовкою, призначеним на посади прапорщиків (мічманів).

Військове звання старшого прапорщика (старшого мічмана) присвоюється прапорщикам (мічманам), які прослужили на посадах, що підлягають комплектуванню старшими прапорщиками (старшими мічманами) або офіцерами, не менш як 3 місяці.

95. Військові звання прапорщиків (мічманів) у воєнний час присвоюються прямими начальниками від начальника підрозділу Центрального управління (якому надано право видавати накази по особовому складу) і вище, начальниками регіональних органів, органів військової контррозвідки, військових навчальних закладів Служби безпеки України та військових навчальних підрозділів Служби безпеки України при вищих навчальних закладах.

96. Офіцерський склад Служби безпеки України у воєнний час поповнюється:

а) офіцерами запасу Служби безпеки України, які призиваються на військову службу відповідно до статті 39 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу";

б) військовослужбовцями, які закінчили відповідні військові навчальні заклади Служби безпеки України і яким присвоєно офіцерське звання;

в) офіцерами Збройних Сил України та інших військових формувань, переведеними в установленому порядку для проходження служби у Службу безпеки України;

г) військовослужбовцями, призначеними на офіцерські посади, які успішно виконують обов'язки за цими посадами і яким присвоєно офіцерське звання;

д) жінками, які мають вищу освіту, споріднену за профілем підготовки з відповідною військовою спеціальністю, призваними або прийнятими на військову службу в Службу безпеки України, яким присвоєно офіцерське звання.

97. Перше та чергові військові офіцерські звання військовослужбовцям у воєнний час присвоюються:

а) від молодшого лейтенанта до капітана включно - начальниками регіональних органів, органів військової контррозвідки;

б) до підполковника включно - заступниками Голови Служби безпеки України;

в) до полковника включно - Головою Служби безпеки України.

98. Строки вислуги у військових званнях для офіцерів, які для виконання службових обов'язків перебувають у діючій армії та у діючих з'єднаннях і частинах Військово-Морських Сил України, встановлюються:

При присвоєнні чергових військових звань у воєнний час офіцерам, які не перебувають у діючій армії та у діючих з'єднаннях і частинах Військово-Морських Сил України, застосовуються строки вислуги у військових званнях, установлені пунктом 34 цього Положення.

99. У воєнний час атестування офіцерів проводиться в разі переміщення їх по службі в інші органи (підрозділи, військові частини) Служби безпеки України, а також на вимогу прямих начальників. Атестація затверджується безпосереднім начальником особи, яка підписала атестацію, але не нижче як начальником відділу або командиром військової частини, без її розгляду атестаційною комісією.

Атестування прапорщиків і мічманів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу у воєнний час не проводиться.

100. У воєнний час у необхідних випадках можуть надаватися відпустки на строк до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад:

генералам, адміралам та офіцерам, які займають посади начальників підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, рівних їм і вище, - Головою Служби безпеки України;

іншим військовослужбовцям - прямими начальниками від начальника управління Центрального управління, регіонального органу, органу військової контррозвідки, рівних їм і вище.

101. У воєнний час лікування військовослужбовців повинно бути закінчено у лікувальному закладі. У виняткових випадках на підставі висновку військово-лікарської комісії начальником органу Служби безпеки України (а у разі виключення зі списків особового складу - начальником військово-лікувального закладу) військовослужбовцям може бути надана відпустка у зв'язку з хворобою тривалістю 30 календарних днів. Після закінчення цього строку за висновком військово-лікарської комісії відпустка у зв'язку з хворобою може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідними медичними показаннями - продовжена ще раз. У цілому відпустка у зв'язку з хворобою не повинна перевищувати трьох місяців. Після закінчення відпустки у зв'язку з хворобою військово-лікарська комісія робить висновок про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби.

102. Військовослужбовці, визнані за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби у воєнний час, можуть бути призначені на відповідні посади в органи (підрозділи, військові частини) Служби безпеки України, які не беруть участі у бойових діях. Військовослужбовці, які перебувають на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягають звільненню у відставку за станом здоров'я, а визнані непридатними до військової служби з повторним медичним оглядом через 6 або 12 місяців, звільняються в запас за станом здоров'я із зазначенням у наказі про звільнення про повторний медичний огляд після закінчення зазначених строків.

1. Це Положення визначає порядок проходження строкової військової служби солдатами і матросами, сержантами і старшинами Служби безпеки України, їх права і обов'язки.

2. На строкову військову службу у Службу безпеки України в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років.

Особи, які призиваються на строкову військову службу у Службу безпеки України, повинні позитивно характеризуватися за місцем роботи (навчання) та проживання, мати повну загальну середню освіту, відповідну фізичну підготовку, вільно володіти державною мовою, а також мати допуск до державної таємниці. Перевага надається особам, які до призову здобули освіту, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю.

3. Призов громадян на строкову військову службу проводиться в установлені строки на підставі Указу Президента України.

4. У мирний час призову на строкову військову службу у Службу безпеки України не підлягають громадяни:

а) звільнені від призову відповідно до статті 18 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу";

б) щодо яких провадиться дізнання чи попереднє (досудове) слідство або кримінальна справа розглядається судом;

в) які мають судимість.

5. На призовників, відібраних для проходження строкової військової служби у Службу безпеки України, відповідними органами Служби безпеки України на підставі наданих військовими комісаріатами документів оформляється допуск до державної таємниці за формою 2.

6. Ведення облікових документів на військовослужбовців строкової військової служби Служби безпеки України здійснюється згідно з нормативно-правовими актами, що діють у Збройних Силах України.

7. Для військовослужбовців, які проходять строкову військову службу, встановлено такі строки служби в календарному обчисленні:

а) для рядових і матросів, сержантів і старшин - до 18 місяців;

б) для матросів і старшин морських підрозділів Служби безпеки України - до 24 місяців;

в) для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, - до 12 місяців.

8. Граничний вік перебування на строковій військовій службі для солдатів і матросів, сержантів і старшин становить 27 років. Військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на строковій військовій службі, підлягають звільненню в запас.

9. Початком проходження строкової військової служби для призовників вважається день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину Служби безпеки України.

10. Днем закінчення проходження строкової військової служби вважається день, з якого військовослужбовця наказом по військовій частині виключено зі списків особового складу.

11. Громадяни, призвані на військову службу, складають Військову присягу на вірність Українському народу. Військовослужбовці, які прибули до військової частини для проходження строкової військової служби і раніше не складали Військової присяги, складають її після проходження ними програми підготовки, вивчення основних положень військового законодавства України, військових статутів стосовно їх прав та обов'язків, виконання вправи стрільби із стрілецької зброї, але не пізніш як через місяць від дня прибуття до військової частини.

12. Рядовому, сержантському і старшинському складу Служби безпеки України присвоюються такі військові звання:

Сержантський і старшинський склад (сержанти і старшини)

13. Громадянам, призваним на строкову військову службу, яким раніше не присвоювалося військове звання, одночасно із зарахуванням до списків військової частини присвоюється військове звання рядового (матроса).

14. Військове звання старшого солдата (старшого матроса) присвоюється:

а) військовослужбовцям у званні рядового (матроса) в разі призначення їх на посади, за якими штатами передбачено військове звання старшого солдата (старшого матроса);

б) рядовим (матросам) у порядку заохочення.

15. Військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) присвоюється:

а) військовослужбовцям рядового складу, які закінчили навчання в навчальних підрозділах військових частин Служби безпеки України (далі - навчальні підрозділи) за програмами підготовки сержантів (старшин) і склали іспити за встановленою програмою;

б) солдатам і матросам, які призначені на посади сержантів і старшин, зразково виконують свої службові обов'язки, мають добрі і відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову дисципліну, - після складання іспитів за встановленою програмою.

Для проведення іспитів наказом командира військової частини призначається спеціальна комісія. Результати іспитів доповідаються начальникам, яким надано право присвоювати сержантські (старшинські) військові звання.

16. Військове звання сержанта (старшини 1 статті) присвоюється:

а) військовослужбовцям рядового складу, які закінчили навчання в навчальних підрозділах Служби безпеки України за програмами підготовки сержантів (старшин) з оцінкою "відмінно";

б) молодшим сержантам (старшинам 2 статті), гідним присвоєння чергового військового звання, які прослужили на посадах сержантів (старшин) не менш як 3 місяці та призначені на посади, за якими штатом передбачені військові звання сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), старшини (головного корабельного старшини).

17. Військове звання старшого сержанта (головного старшини) присвоюється сержантам (старшинам 1 статті), гідним присвоєння чергового військового звання, які прослужили на посадах сержантів (старшин) не менш як 3 місяці та призначені на посади, за якими штатом передбачено військове звання старшого сержанта (головного старшини), старшини (головного корабельного старшини).

18. Військове звання старшини (головного корабельного старшини) присвоюється старшим сержантам (головним старшинам), гідним присвоєння чергового військового звання, які прослужили на посаді сержанта (старшини) не менш як 6 місяців і призначені на посади, за якими штатами передбачено військове звання старшини (головного корабельного старшини).

19. Особам сержантського і старшинського складу строкової військової служби, які звільняються в запас, у порядку заохочення може бути присвоєно чергове військове звання на один ступінь вище військового звання, передбаченого штатною посадою, яку займав військовослужбовець під час звільнення в запас, до старшини (головного корабельного старшини) включно.

20. Права начальників (командирів) щодо присвоєння військових звань рядового, сержантського і старшинського складу визначає Голова Служби безпеки України.

21. Військовослужбовці можуть бути позбавлені військового звання старшого солдата (старшого матроса) чи сержантського (старшинського) звання за вироком суду у зв'язку із вчиненням злочину та в порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці, позбавлені військового звання старшого солдата (старшого матроса) чи сержантського (старшинського) звання, продовжують проходити військову службу у військовому званні рядового (матроса).

22. Пониження у військовому званні на один ступінь сержантів (старшин), які перебувають на військовій службі, може застосовуватися як вид дисциплінарного стягнення в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Пониження у військовому званні молодших сержантів (старшин 2 статті) є позбавленням сержантського (старшинського) звання.

Пониження військовослужбовців у військовому званні на один ступінь у дисциплінарному порядку та позбавлення їх військового звання здійснюється начальниками (командирами), яким таке право надано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

23. Поновлення у військовому званні військовослужбовців, яких було понижено у військовому званні або позбавлено його, може бути здійснено в порядку заохочення начальниками (командирами), які їх понизили у військовому званні (позбавили військового звання), не раніш як через 6 місяців з дня позбавлення військового звання або пониження у військовому званні, якщо дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і військовослужбовець виправив свою поведінку зразковим виконанням військового обов'язку, а також у разі скасування чи зміни вироку суду про позбавлення його військового звання.

24. Підготовка солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової військової служби здійснюється в навчальних підрозділах або під час практичної роботи безпосередньо у військових частинах Служби безпеки України.

Строки підготовки військовослужбовців строкової військової служби та перелік спеціальностей, за якими вона проводиться, визначаються Головою Служби безпеки України або його заступниками відповідно до їх повноважень.

Військовослужбовці після закінчення курсу підготовки в навчальних підрозділах зобов'язані скласти відповідні іспити.

25. Солдати і матроси, які навчаються в навчальних підрозділах, є курсантами.

26. Курсанти навчальних підрозділів звільняються від нарядів поза своєю військовою частиною, а також від участі в заходах, не пов'язаних із навчальним процесом, за винятком:

а) нарядів у варті для охорони й оборони об'єктів та з метою одержання практичних навичок у несенні вартової служби, в межах часу, передбаченого для цієї мети навчальним планом;

б) почесних варт;