(c) сприяння розвитку професійних державних та приватних спеціалістів у сфері кібербезпеки, включаючи можливі ініціативи з питань взаємного визнання кваліфікацій.
ГЛАВА 11
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
Частина A: Загальні положення
Стаття 11.1: Визначення
Для цілей цієї Глави:
інтелектуальна власність включає:
(a) авторське право, включаючи авторське право на комп’ютерні програми та бази даних, а також суміжні права;
(b) патенти та корисні моделі;
(c) торговельні марки;
(d) промислові зразки;
(e) компонування (топографії) інтегральних схем;
(f) географічні зазначення;
(g) сорти рослин; та
(h) захист нерозкритої інформації.
підданий означає, щодо відповідного права інтелектуальної власності, особу Сторони, яка відповідає критеріям захисту, передбаченим угодами, переліченими в Статті 11.5 або Угоді ТРІПС;
ВОІВ (WIPO) означає Всесвітню організацію інтелектуальної власності.
Стаття 11.2: Цілі
Охорона та захист прав інтелектуальної власності повинні сприяти розвитку торгівлі, інвестиціям, технологічним інноваціям, а також трансферу та поширенню технологій до взаємної вигоди виробників і користувачів технологічних знань і таким самим чином, щоб це сприяло соціальному та економічному добробуту, а також балансу прав і обов’язків.
Стаття 11.3: Принципи
1. Сторони повинні прагнути забезпечити захист законних інтересів власників прав інтелектуальної власності.
2. Сторони можуть вживати відповідних заходів, за умови, що вони не суперечать положенням цієї Угоди, які можуть бути необхідними для запобігання зловживанню правами інтелектуальної власності власниками таких прав або застосуванню практики, що необґрунтовано обмежує торгівлю та негативно впливає на міжнародний трансфер технологій між країнами.
Стаття 11.4: Характер і сфера дії зобов’язань
Кожна Сторона повинна ввести в дію положення цієї Глави. Сторона може, але не зобов’язана, забезпечити більш широкий рівень охорони прав інтелектуальної власності чи захисту таких прав відповідно до свого законодавства, ніж це вимагається цією Главою, за умови, що така охорона чи захист не суперечить положенням цієї Глави. Кожна Сторона повинна мати право визначати відповідний метод імплементації положень цієї Глави в рамках своєї власної правової системи та практики.
Стаття 11.5: Міжнародні угоди
1. Сторони підтверджують свої зобов’язання, викладені в наступних багатосторонніх угодах:
(a) Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року, переглянутий Вашингтонським актом 2001 року;
(b) Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, переглянута Стокгольмським актом 1967 року (Паризька конвенція);
(c) Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 року, переглянута Паризьким актом 1971 року (Бернська конвенція);
(d) Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, від 28 червня 1989 року;
(e) Договір ВОІВ про виконання та фонограми від 20 грудня 1996 року;
(f) Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 року (Римська конвенція);
(g) Договір BOIB про авторське право від 20 грудня 1996 року;
(h) Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури від 28 квітня 1977 року; та
(i) Марракеський договір про полегшення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями з причин інвалідності сприймати друковану інформацію до опублікованих творів від 27 червня 2013 року (Марракеський договір).
2. Кожна Сторона повинна докладати зусиль для ратифікації або приєднання до кожної з наступних угод, якщо вона ще не є стороною такої Угоди:
(a) Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 року, переглянута 19 березня 1991 року.
Стаття 11.6: Інтелектуальна власність і охорона здоров’я
1. Сторона може, при розробці або зміні своїх законів і положень, вживати заходи, необхідні для захисту охорони здоров’я та харчування населення, а також сприяти суспільним інтересам у секторах, які мають життєво важливе значення для їх соціально-економічного та технологічного розвитку, за умови, що такі заходи узгоджуються з положеннями цієї Глави.
2. Сторони визнають принципи, встановлені в Декларації стосовно Угоди ТРІПС та охорони здоров’я 14 листопада 2001 року (Дохійська Декларація) під час Конференції міністрів СОТ, і підтверджують, що положення цієї Глави не порушують Дохійську Декларацію.
Стаття 11.7: Національний режим
1. Стосовно всіх категорій інтелектуальної власності, охоплених цією Главою, кожна Сторона повинна надавати підданим іншої Сторони режим не менш сприятливий, ніж той. що вона надає своїм власним підданим щодо захисту прав інтелектуальної власності, з урахуванням винятків, які вже передбачені Паризькою конвенцією, Бернською конвенцією, Римською конвенцією або Вашингтонським договором про інтелектуальну власність щодо інтегральних схем, прийнятим у Вашингтоні, США, 26 травня 1989 року.
2. Що стосується вторинного використання фонограм за допомогою аналогового зв’язку та безкоштовного ефірного мовлення, Сторона може обмежити права виконавців і виробників фонограм іншої Сторони правами, які надаються її особам у межах юрисдикції цієї іншої Сторони.
3. Сторона може відступити від пункту 1 стосовно своїх судових та адміністративних процедур, включно з вимогою про те, щоб підданний іншої Сторони вказав адресу для вручення процесуальних документів на її території або призначив агента на своїй території, за умови, що таке відступлення:
(a) є необхідним для забезпечення дотримання законів або положень, які не суперечать цій Главі; та
(b) не застосовується у спосіб, який може становити приховане обмеження торгівлі.
4. Пункт 1 не застосовується до процедур, передбачених багатосторонніми угодами, укладеними під егідою ВОІВ, які стосуються набуття та підтримання чинності прав інтелектуальної власності.
Стаття 11.8: Прозорість
1. Кожна Сторона повинна докладати зусиль, в рамках своєї правової системи та практики, для надання доступу широкій громадськості до інформації щодо заявок і реєстрацій торговельних марок, географічних зазначень, промислових зразків, патентів, корисних моделей і прав на сорти рослин.
2. Сторони також визнають важливість інформаційних матеріалів, таких як загальнодоступні бази даних зареєстрованих прав інтелектуальної власності, які допомагають ідентифікувати об’єкт, який став суспільним надбанням.
3. Кожна Сторона повинна докладати зусиль для надання такої інформації англійською мовою.
Стаття 11.9: Застосування Глави до існуючого об’єкта та попередніх дій
1. Якщо інше не передбачено цією Главою, ця Глава створює зобов’язання щодо всіх об’єктів, що існують на дату набрання чинності цією Угодою для Сторони та які мають захист на цю дату на території Сторони, або об’єктів, що відповідають або згодом відповідатимуть критеріям захисту відповідно до цієї Глави, та не порушують законні інтереси третіх сторін.
2. Якщо не передбачено цією Главою, Сторона не зобов’язана відновлювати захист об’єкта, який на дату набрання чинності цієї Угоди для відповідної Сторони став суспільним надбанням.
3. Ця Глава не створює зобов’язань щодо дій, які відбулися до дати набрання чинності цією Угодою дія Сторони.
Стаття 11.10: Вичерпання прав інтелектуальної власності
Без упередження для будь-яких положень, що стосуються вичерпання прав інтелектуальної власності в міжнародних угодах, учасницею яких є Сторона, ніщо в цій Угоді не перешкоджає Стороні визначати, чи застосовується вичерпання прав інтелектуальної власності відповідно до її правової системи і за яких умов. Сторона може встановити власний режим вичерпання прав інтелектуальної власності з урахуванням положень Угоди ТРІПС.
Частина B: Співробітництво
Стаття 11.11: Діяльність та ініціативи щодо співробітництва
Сторони повинні намагатись співпрацювати з питань, охоплених цією Главою, зокрема, шляхом координації, навчання та обміну інформацією між відповідними відомствами з питань інтелектуальної власності Сторін або іншими установами, визначеними кожною Стороною. Діяльність та ініціативи щодо співробітництва, які здійснюються відповідно до цієї Глави, залежать від наявності ресурсів, та відбуваються за запитом та на умовах, взаємно погоджених між Сторонами. Співробітництво може охоплювати такі сфери, як:
(a) розвиток внутрішньої та міжнародної політики з питань інтелектуальної власності;
(b) системи адміністрування та реєстрації інтелектуальної власності;
(c) освіта та обізнаність щодо інтелектуальної власності;
(d) питання інтелектуальної власності, що стосуються:
(i) малих і середніх підприємств;
(ii) науково-технічної та інноваційної діяльності;
(iii) створення, трансфер та поширення технологій; та
(iv) розширення прав і можливостей жінок та молоді.
(e) політика щодо використання інтелектуальної власності для досліджень, інновацій та економічного зростання;
(f) імплементація багатосторонніх угод про інтелектуальну власність, зокрема тих, які укладені або адмініструються в рамках ВОІВ;
(g) розбудова потенціалу;
(h) захист прав інтелектуальної власності; та
(i) інша діяльність та ініціативи, які можуть бути взаємно визначені Сторонами.
Стаття 11.12: Патентне співробітництво
1. Сторони визнають важливість підвищення якості та ефективності своїх відповідних систем реєстрації патентів, а також спрощення та оптимізації процедур і процесів своїх відповідних патентних відомств, на користь усім користувачам патентної системи та громадськості в цілому.
2. На додаток до пункту 1, Сторони докладатимуть зусиль для покращення співпраці між їхніми відповідними патентними відомствами для полегшення обміну та використання результатів пошуку та експертизи з іншою Стороною. Така діяльність може включати:
(a) надання результатів пошуку та експертизи патентному відомству іншої Сторони;та
(b) обмін інформацією щодо систем забезпечення якості та стандартів якості, що стосуються патентної експертизи.
Частина C: Торговельні марки
Стаття 11.13: Типи позначень, що можуть бути зареєстровані як торговельні марки
Сторона може вимагати як умову реєстрації, щоб позначення сприймалися візуально і Сторона не має права відмовляти в реєстрації торговельної марки лише на тій підставі, що позначення, з якого вона складається, є звуком. Сторона може вимагати стислого та точного опису, або графічного зображення торговельної марки, або обох, залежно від обставин.
Стаття 11.14: Використання ідентичних або схожих позначень
Кожна Сторона повинна передбачити, що власник зареєстрованої торговельної марки має виключне право перешкоджати третім особам, які не мають згоди власника, використовувати в процесі торгівлі ідентичні або схожі позначення для товарів і послуг, які є такими самими або спорідненими з тими, відносно яких зареєстрована торговельна марка, якщо таке використання призведе до ймовірності плутанини. У разі використання ідентичного позначення для таких самих товарів або послуг ймовірність плутанини вважається такою, що існує.
Стаття 11.15: Колективні та сертифікаційні марки
Кожна Сторона повинна передбачити, що торговельні марки можуть включати колективні та сертифікаційні марки. Сторона не зобов’язана розглядати сертифікаційні марки як окрему категорію у своєму законодавстві за умови, що такі марки охороняються. Кожна Сторона може передбачити, що такі позначення, які можуть слугувати географічними зазначеннями, можуть охоронятися відповідно до системи, яка регулює охорону торговельних марок-1.
__________
-1Відповідно до визначення географічного зазначення, наведеного у Статті 11.1, будь-яке позначення або комбінація позначень мають право на охорону відповідно до одного або декількох правових засобів захисту географічних зазначень або їх поєднання.
Стаття 11.16: Винятки
Сторона може передбачити обмежені винятки щодо прав, наданих торговельною маркою, таких як добросовісне використання описових термінів, за умови, що ці винятки враховують законні інтереси власника торговельної марки та третіх сторін.
Стаття 11.17: Загальновідомі торговельні марки
1. Жодна зі Сторін не може вимагати в якості умови для визначення того, що торговельна марка є загальновідомою, щоб така торговельна марка була зареєстрована в Стороні або в іншій юрисдикції, включена до списку загальновідомих торговельних марок або отримала попереднє визнання як загальновідома торговельна марка.
2. Стаття 6 bis Паризької конвенції повинна застосовуватись, mutatis mutandis, до товарів або послуг, які не є подібними до тих, щодо яких зареєстровано торговельну марку, за умови, що використання такої торговельної марки стосовно цих товарів або послуг вказуватиме на зв’язок між цими товарами чи послугами та власником зареєстрованої торговельної марки, а інтересам власника торговельної марки ймовірно буде завдано шкоди внаслідок такого використання.
3. Кожна Сторона визнає важливість Спільної рекомендації щодо положень про охорону загальновідомих торговельних марок, прийнятої Асамблеєю Паризького союзу про охорону промислової власності та Генеральною Асамблеєю ВОІВ під час тридцять четвертої серії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ з 20 по 29 вересня 1999 року.
4. Кожна Сторона повинна передбачити відповідні заходи для відхилення заявки або анулювання реєстрації та заборонити використання торговельної марки, яка є ідентичною або подібною до загальновідомої торговельної марки-2, для таких самих або подібних товарів чи послуг, якщо існує вірогідність того, що використання такої торговельної марки може викликати плутанину з попередньою загальновідомою торговельною маркою. Сторона також може передбачити такі заходи, у тому числі у випадках, коли наступна торговельна марка може бути оманливою.
__________
-2Сторони розуміють, що загальновідома торговельна марка - це марка, яка вже була загальновідома до, як визначено Стороною, заявки на реєстрацію або використання першої згаданої торговельної марки.
Стаття 11.18: Процедурні аспекти розгляду, експертизи, заперечення та анулювання
Кожна Сторона повинна забезпечити систему експертизи та реєстрації торговельних марок, яка включає, серед іншого:
(a) письмове повідомлення заявнику, що може бути направлено за допомогою електронних засобів, про причини будь-якої відмови в реєстрації торговельної марки;
(b) надання заявнику можливості відповісти на повідомлення компетентних органів, оскаржити будь-яку первинну відмову та оскаржити в судовому порядку будь-яку остаточну відмову в реєстрації торговельної марки;
(c) надання можливості заперечувати реєстрацію торговельної марки або вимагати анулювання торговельної марки; та
(d) вимогу, щоб адміністративні рішення в рамках процедур оскарження та анулювання були вмотивовані та викладені у письмовій формі, які можуть бути надані електронними засобами.
Стаття 11.19: Електронна система торговельних марок
Кожна Сторона повинна передбачити:
(a) систему подання електронних заявок на торговельні марки та підтримання їх чинності; та
(b) загальнодоступну електронну інформаційну систему, включаючи онлайн базу даних, щодо заявок на торговельні марки та зареєстрованих торговельних марок.
Стаття 11.20: Класифікація товарів і послуг
Кожна Сторона повинна приймати або підтримувати систему класифікації торговельних марок, яка відповідає Ніццькій угоді про міжнародну класифікацію товарів і послуг для цілей реєстрації знаків, укладену в Ніцці 15 червня 1957 року, зі змінами та доповненнями (Ніццька класифікація). Кожна Сторона повинна передбачати, що:
(a) реєстрації та публікації заявок зазначають товари та послуги за їх назвами, згрупованими відповідно до класів, встановлених Ніццькою класифікацією-3; та
(b) товари чи послуги не можуть вважатися подібними один до одного на тій підставі, що при будь-якій реєстрації чи публікації вони класифікуються в одному класі Ніццької класифікації. І навпаки, кожна Сторона повинна передбачати, що товари чи послуги не можуть вважатися такими, що відрізняються один від одного на тій підставі, що при будь-якій реєстрації чи публікації вони класифікуються в різних класах Ніццької класифікації.
__________
-3Сторона, яка покладається на переклади Ніццької класифікації, повинна дотримуватися оновлених версій Ніццької класифікації в тій мірі, в якій офіційні переклади були видані та опубліковані.
Стаття 11.21: Строк охорони торговельних марок
Кожна Сторона повинна передбачити, що початкова реєстрація та кожне продовження реєстрації торговельної марки здійснюються на строк не менше 10 років.
Стаття 11.22: Відмова від реєстрації ліцензії
Жодна зі Сторін не повинна вимагати реєстрації ліцензій на торговельну марку:
(a) для встановлення дійсності ліцензії; або
(b) як умови для використання торговельної марки ліцензіатом, що вважається використанням власником у провадженні, яке стосується набуття, підтримки чинності чи захисту торговельних марок.
Стаття 11.23: Доменні імена
У зв’язку з системою для управління кожної зі Сторін її доменними іменами верхнього рівня (ccTLD) з кодом країни має бути доступним наступне:
(a) відповідна процедура для врегулювання спорів, заснована або змодельована за тим самим принципом, встановленим в Уніфікованій політиці вирішення спорів щодо доменних імен, затвердженій Інтернет-корпорацією з присвоєння імен і номерів (ICANN) від 24 жовтня 1999, або яка:
(i) призначена для оперативного та недорогого вирішення спорів;
(ii) є чесною і справедливою;
(iii) не є надто обтяжливою; та
(iv) не перешкоджає зверненню до суду; та
(b) має публічний онлайн доступ до надійної та точної бази даних контактної інформації щодо реєстрантів доменних імен відповідно до законодавства кожної зі Сторін і, якщо застосовно, відповідної політики адміністратора щодо захисту конфіденційності та персональних даних.
Частина D: Назви країн
Стаття 11.24: Назви країн
Кожна Сторона повинна надавати зацікавленим особам законні засоби для запобігання комерційному використанню назви країни Сторони стосовно товару у спосіб, що вводить споживачів в оману щодо походження цього товару.
Частина E: Географічні зазначення
Стаття 11.25: Визнання географічних зазначень
1. Географічне зазначення означає зазначення, яке ідентифікує товар як такий, що походить з території Сторони або регіону чи місцевості на цій території, де дана якість, репутація чи інша характеристика товару в основному пов’язана з його географічним походженням.
2. Сторони визнають, що географічні зазначення можуть охоронятися за допомогою торговельної марки, системи sui generis або іншими правовими засобами.
Стаття 11.26: Адміністративні процедури для охорони географічних зазначень
Якщо Сторона передбачає адміністративні процедури для охорони або визнання географічних зазначень, або за допомогою торговельної марки, або системи sui generis, ця Сторона щодо заявок на таку охорону або клопотань забезпечує, щоб її закони та нормативні акти, які регулюють подачу відповідних заявок або клопотань були доступні для громадськості та чітко встановлювали процедури цих дій.
Стаття 11.27: Дата надання охорони географічному зазначенню
Якщо Сторона надає охорону або визнає географічного зазначення, така охорона або визнання повинні розпочатися не раніше дати подання заявки-4 Стороні або дати реєстрації Стороною, залежно від обставин.
__________
-4Для більшої впевненості, дата подання, згадана в цій Статті, включає, у відповідних випадках, дату пріоритета в розумінні Паризької конвенції.
Частина F: Патенти та промислові зразки
Стаття 11.28: Пільговий період
1. Кожна Сторона не повинна брати до уваги інформацію, що міститься у публічному оприлюдненні винаходу, пов’язаному із заявкою на реєстрацію патенту-5, якщо публічне оприлюднення:
(a) було здійснена винахідником, заявником або особою, яка отримала інформацію від винахідника чи заявника в або поза межами території кожної зі Сторін; та
(b) відбулося до дати подання заявки або до дати пріоритету протягом періоду, визначеного законодавством кожної Сторони.
2. Кожна Сторона не повинна брати до уваги інформацію, що міститься у публічному оприлюдненні зразка, пов’язаному із заявкою на реєстрацію промислового зразка, якщо публічне оприлюднення:
(a) було здійснено дизайнером, заявником або особою, яка отримала інформацію від автора чи заявника в або поза межами території кожної зі Сторін; та
(b) відбулося до дати подання заявки або дати пріоритету протягом періоду, визначеного законодавством кожної Сторони.
__________
-5Для більшої впевненості, патент може включати корисну модель відповідно до національного законодавства та правил.
Стаття 11.29: Процедурні аспекти експертизи, заперечення та визнання недійсними деяких зареєстрованих патентів і промислових зразків
Кожна Сторона повинна забезпечити систему експертизи та реєстрації патентів або промислових зразків, яка включає, серед іншого:
(a) письмове повідомлення заявнику, щодо причин будь-якої відмови в реєстрації патенту або промислового зразка, яке може бути направлене за допомогою електронних засобів;
(b) надання заявнику можливості відповісти на повідомлення компетентних органів, оскаржити будь-яку первинну відмову та оскаржити в судовому порядку будь-яку остаточну відмову в реєстрації патенту чи промислового зразка;
(c) надання можливості зацікавленим особам вимагати анулювання або визнання недійсним зареєстрованого патенту чи промислового зразка, а також надання можливості зацікавленим особам оскаржувати реєстрацію патенту чи промислового зразка; та
(d) прийняття рішень у справах про заперечення, анулювання чи визнання недійсними, які повинні бути обґрунтованими та в письмовій формі можуть бути доставлені електронними засобами.
Стаття 11.30: Зміни, виправлення та зауваження
1. Кожна Сторона повинна надати заявнику можливість, принаймні одноразово, внести зміни, виправлення або зауваження у зв’язку зі своєю заявкою на патент або промисловий зразок.
2. Кожна Сторона повинна надати власнику права на патент або промисловий зразок можливість вносити зміни або виправлення після реєстрації за умови, що такі зміни або виправлення не змінюють і не розширюють сферу дії права на патент або промисловий зразок в цілому-6.
__________
-6Мається на увазі, що зміни або виправлення, які не змінюють і не розширюють сферу дії права, означають, що сфера дії права на патент чи промисловий зразок залишається таким же, як і раніше, або зменшується.
Стаття 11.31: Охорона промислових зразків
1. Сторони повинні гарантувати, що вимоги щодо охорони та захисту зареєстрованого промислового зразка не обмежують безпідставно можливість отримати або забезпечити такий захист.
2. Тривалість охорони, доступна для зареєстрованих промислових зразків, повинна становити не менше 20 років з дати подання заявки.
Стаття 11.32: Винятки
Сторона може передбачати обмежені винятки щодо виключних прав, наданих патентом або промисловим зразком, за умови, що такі винятки безпідставно не суперечать звичайному використанню патенту чи промислового зразка, та не завдають необґрунтованої шкоди законним інтересам правовласника, враховуючи законні інтереси третіх осіб.
Частина G: Захист нерозголошених даних випробувань або інших даних
Стаття 11.33: Захист нерозголошених даних випробувань або інших даних щодо фармацевтичних продуктів
1. Якщо Сторона вимагає, в якості умови надання дозволу щодо виходу на ринок нового фармацевтичного продукту, подання нерозголошених результатів випробувань або інших даних щодо безпечності та ефективності продукту або обох, така Сторона не повинна дозволяти третім особам без згоди особи, яка раніше подала таку інформацію, продавати той самий чи подібний-7 продукт на підставі:
(a) цієї інформації; або
(b) дозволу щодо виходу на ринок, наданого особі, яка подала таку інформацію, протягом щонайменше п’яти років з дати надання дозволу щодо виходу на ринок нового фармацевтичного продукту на території Сторони.
2. Сторона може приймати або підтримувати механізми, відмінні від судових, які попереджатимуть, на основі патентної інформації, наданої регуляторному органу власником патенту або заявником в рамках отримання дозволу щодо виходу на ринок, видачу дозволу щодо виходу на ринок будь-якій третій особі, яка бажає поставляти фармацевтичний продукт, який є предметом патенту, та на який така особа заявляє права, за винятком випадків, коли є згода або мовчазна згода власника патенту, в порядку передбаченому національним законодавством Сторони.
3. Незважаючи на пункт 1, Сторона може вживати заходів для охорони здоров’я населення відповідно до:
(a) Дохійської декларації;
(b) будь-якої відмови від будь-якого положення Угоди ТРІПС, наданого членами СОТ відповідно до Угоди СОТ щодо імплементації Дохійської декларації та яка є чинною між Сторонами; або
(c) будь-якої зміни до Угоди ТРІПС, спрямованої на імплементацію Дохійської декларації, яка набирає чинності для Сторін.
4. Дія цілей пункту 1, новий фармацевтичний продукт означає фармацевтичний продукт, який містить активний інгредієнт, для якого жоден інший фармацевтичний продукт, що містить такий самий активний інгредієнт, раніше не отримував дозвіл на введення на ринок у країні.
__________
-7Дія більшої впевненості, для цілей цієї Частини, фармацевтичний продукт є "подібним" до раніше дозволеного фармацевтичного продукту, якщо дозвіл щодо виходу на ринок або як альтернатива запит заявника про надання дозволу, стосовно подібного фармацевтичного продукту ґрунтується на нерозкритих даних щодо випробувань або інших даних щодо безпечності та ефективності раніше схваленого фармацевтичного продукту, або попередньому дозволі наданому стосовно раніше дозволеного продукту.
Частина H: Авторське право та суміжні права
Стаття 11.34: Визначення
Для цілей Статті 11.35 і Статті 11.37 до Статті 11.44 наступні визначення застосовуються до виконавців і виробників фонограм:
(a) мовлення означає передачу за допомогою бездротових засобів для публічного приймання звуків або зображень або їх відтворення; така передача через супутник також є "мовленням"; передача зашифрованих сигналів є "мовленням", якщо засоби для дешифрування надаються громадськості організацією мовлення або за її згодою;
(b) доведення до громадськості виконання або фонограми означає передачу громадськості будь-яким засобом, окрім мовлення, звуків виконання або звуків чи відтворення звуків, зафіксованих у фонограмі;
(c) фіксація означає втілення звуків або їх відтворення, за допомогою яких вони можуть бути сприйняті, відтворені або передані за допомогою пристрою;
(d) виконавці означають акторів, співаків, музикантів, танцюристів та інших осіб, які виконують роль, співають, виголошують, декламують, грають, інтерпретують або іншим чином виконують літературні чи художні твори чи вираження фольклору;
(e) виконання означає виконання зафіксоване у фонограмі, якщо не зазначено інше;
(f) фонограма означає запис звуків виконання або інших звуків, або відтворення звуків, крім запису, включеного в кінематографічний чи інший аудіовізуальний твір;
(g) виробник фонограми означає особу, яка бере на себе ініціативу та є відповідальною за першу фіксацію звуків виконання чи інших звуків, або відтворення звуків;
(h) опублікування виконання або фонограми означає пропонування примірників виконання або фонограми громадськості за згодою правовласника та за умови, що примірники пропонуються громадськості в розумній кількості;
(i) право дозволяти або забороняти відноситься до авторського права та суміжних прав.
Стаття 11.35: Право на відтворення
Кожна Сторона повинна надати-8 авторам, виконавцям і виробникам фонограм-9виключне право дозволяти або забороняти будь-яке відтворення їхніх творів, виконань або фонограм будь-яким способом і у будь-якій формі, в тому числі в електронній формі.
__________
-8Для більшої впевненості, Сторони розуміють, що сторони на власний розсуд передбачають в законодавстві, що твори, виконання або фонограми в цілому або окремі категорії творів, виконань і фонограм не охороняються авторським правом або суміжними правами, якщо тільки твір, виконання або фонограма не були зафіксовані в певній матеріальній формі.
-9Посилання на "авторів, виконавців і виробників фонограм" також стосуються будь-яких їхніх правонаступників.
Стаття 11.36: Право на доведення до громадськості
Без упередження для Статті 11 (1)(ii), Статті 11bis (1)(i) та (ii), Статті 11ter (1)(ii), Статті 14 (1)(ii) та Статті 14bis (1) Бернської конвенції, кожна Сторона повинна надати авторам виключне право дозволяти або забороняти доведення до громадськості їхніх творів дротовим або бездротовим способом, включаючи доведення до громадськості їхніх творів у такий спосіб, завдяки якому члени громадськості можуть отримати доступ до таких творів з місця та в час, обрані ними особисто-10.
__________
-10Сторони розуміють, що просте надання фізичних засобів для забезпечення або здійснення зв’язку саме по собі не означає зв’язок у розумінні цієї Глави чи Бернської конвенції. Сторони розуміють, що ніщо в цій Статті не перешкоджає Стороні застосовувати Статтю 11bis (2) Бернської конвенції.
Стаття 11.37: Право на розповсюдження
Кожна Сторона повинна надати авторам, виконавцям і виробникам фонограм виключне право дозволяти або забороняти оприлюднення оригіналів і примірників-11 своїх творів, виконань і фонограм шляхом продажу або іншої передачі права власності.
__________
-11Вирази "примірники" та "оригінали та примірники", на які поширюється право на розповсюдження в цій Статті, стосуються виключно фіксованих примірників, які можуть бути введені в обіг як матеріальні об’єкти.
Стаття 11.38: Суміжні права
1. Кожна Сторона повинна надавати права, передбачені цією Главою, щодо виконавців і виробників фонограм: виконавцям і виробникам фонограм, які є підданими-12 іншої Сторони; і виконанням або фонограмам, вперше опублікованим або вперше зафіксованим-13 на території іншої Сторони-14. Виконання або фонограма вважаються вперше опублікованими на території Сторони, якщо вони опубліковані на території цієї Сторони протягом 30 днів після їх першого опублікування.
2. Кожна Сторона повинна надати виконавцям виключне право дозволяти або забороняти:
(a) мовлення та доведення до громадськості своїх незафіксованих виконань, за винятком випадків, коли виконання вже були розповсюджені засобами мовлення; та
(b) фіксацію їх незафіксованих виконань.
3. (a) Кожна Сторона повинна надавати виконавцям і виробникам фонограм виключне право дозволяти або забороняти мовлення або будь-яке доведення до громадськості своїх виконань або фонограм за допомогою дротових або бездротових засобів,-15, 16 а також у такий спосіб, завдяки якому члени громадськості можуть отримати доступ до таких творів з місця та в час, обрані ними особисто.
(b) Незважаючи на підпункт (a) і Статтю 11.40, застосування права, зазначеного в підпункті (a), до аналогових передач і неінтерактивних безкоштовних ефірних мовлень, а також винятки чи обмеження на це право для такої діяльності, повинні регулюватися законодавством кожної Сторони.-17
__________
-12Для цілей визначення критеріїв прийнятності щодо виконавців згідно з цією Статтею, Сторона може розглядати "підданих" як тих, хто відповідає критеріям прийнятності відповідно до статті 3 Договору ВОІВ про виконання та фонограми.
1-3Для цілей цієї Статті фіксація означає фіналізацію майстер-стрічки або її еквівалента.
-14Дія більшої впевненості, у цьому пункті стосовно виконання або фонограм, уперше опублікованих або вперше зафіксованих на території Сторони, Сторона може застосовувати критерій публікації або альтернативно критерій запису, або обидва критерії. Дія більшої впевненості, відповідно до Статті 11.7, кожна Сторона надає виконанням і фонограмам, уперше опублікованим або вперше зафіксованим на території іншої Сторони режим, не менш сприятливий, ніж той, що вона надає виконанням або фонограмам, уперше опублікованим або вперше зафіксованим на власній території.
-15Стосовно трансляції та публічного розповсюдження, Сторона може застосувати Статтю 15(1) і Статтю 15(4) Договору ВОІВ про виконання та фонограми, а також може застосовувати Статтю 15(2) Договору ВОІВ про виконання та фонограми, за умови, що це зроблено у спосіб, який відповідає зобов’язанням цієї Сторони відповідно до Статті 11.7.
-16Для більшої впевненості зазначається, що зобов’язання згідно з цим пунктом не включають трансляцію чи публічне розповсюдження дротовим або бездротовим способом звуків або відтворення звуків, зафіксованих у фонограмі, яка є частиною кінематографічного чи іншого аудіовізуального твору.
-17Для цілей цього підпункту Сторони розуміють, що Сторона може передбачити ретрансляцію неінтерактивних безкоштовних ефірних трансляцій за умови, що такі ретрансляції законно дозволені державним органом зв’язку відповідної Сторони; будь-яка організація, яка бере участь у таких ретрансляціях, дотримується відповідних правил, наказів або положень уповноваженого органу; і такі ретрансляції не включають твори, що розповсюджуються та доступні через Інтернет. Дія більшої впевненості, ця виноска не обмежує Сторони в праві користуватися перевагами, що надаються цим підпунктом.
Стаття 11.39: Строк охорони авторського права та суміжних прав
Кожна Сторона повинна передбачити, що у випадках, коли строк охорони твору, виконання або фонограми підлягає обчисленню:-18
(a) на підставі життя фізичної особи - строк повинен становити не менше ніж життя автора та 50 років після смерті автора;-19 та
(b) на підставі, відмінному від життя фізичної особи, строк повинен бути:
(i) не менше 50 років після закінчення календарного року першого дозволеного опублікування-20 твору, виконання або фонограми; або
(ii) анонімні твори та твори під псевдонімом охороняються протягом 50 років з початку календарного року, наступного за роком, у якому такі твори були вперше опубліковані-21 виконання чи фонограми - не менше ніж 50 років після закінчення календарного року створення твору, виконання чи фонограми.
__________
-18Для більшої впевненості, при імплементації цієї Статті ніщо не заважає Стороні сприяти визначеності щодо законного використання твору, виконання або фонограми протягом строку їх охорони, відповідно до Статті 11.40 та міжнародних зобов’язань Сторони.
-19Сторони розуміють, що якщо Сторона надає своїм підданим строк охорони авторських прав, який перевищує термін життя автора плюс 50 років, ніщо в цій Статті або Статті 11.7 не перешкоджає цій Стороні застосовувати Статтю 7(8) Бернської конвенції щодо строку, який перевищує передбачений у цьому підпункті, щодо охорони творів іншої Сторони.
-20Для більшої впевненості, для цілей підпункту (b), якщо законодавство Сторони передбачає обчислення строку від дати фіксації, а не від першого авторизованого оприлюднення, Сторона може продовжувати обчислювати строк від дати фіксації.
-21У разі, якщо автор таких творів був відомий, визначений або розкрив свою особу, охорона діятиме протягом усього життя автора та наступних 50 років, починаючи з початку календарного року, що настає після смерті автора.
Стаття 11.40: Обмеження та винятки
1. Для цілей цієї Частини, кожна Сторона повинна обмежити обмеження або винятки з виключних прав, що можуть бути обумовлені лише особливими випадками, які не суперечать нормальному використанню твору, виконання чи фонограми та не завдають необґрунтованої шкоди законним інтересам правовласника.
2. Ця Стаття не зменшує та не розширює сферу дії обмежень і винятків, дозволених Угодою ТРІПС, Бернською конвенцією, Договором ВОІВ про авторське право або Договором ВОІВ про виконання та фонограми.
Стаття 11.41: Баланс у системах авторського права та суміжних прав
Кожна Сторона повинна намагатись досягти відповідного балансу у своїй системі авторського права та суміжних правах, зокрема за допомогою обмежень або винятків, які відповідають Статті 11.40, у тому числі для цифрового середовища, з урахуванням таких законних цілей як: критика; коментарі; повідомлення новини; навчання, стипендії, дослідження та інші подібні цілі, але не обмежуючись ними; а також з урахуванням необхідності полегшення доступу до опублікованих творів для сліпих, людей з вадами зору або з іншими обмеженнями сприйняття друкованої інформації-22, 23.
__________
-22Згідно з Марракеським договором.
-23Для більшої впевненості, використання, що має комерційні аспекти, може за відповідних обставин вважатися таким, що має законну мету відповідно до Статті 11.40.
Стаття 11.42: Передача прав за договором
Кожна Сторона повинна передбачити, що для цілей авторського права та суміжних прав будь-яка особа, яка набуває або володіє будь-яким майновим правом-24 на твір, виконання чи фонограму:
(a) може вільно та окремо передавати це право за договором; та
(b) на підставі договору, включаючи трудові договори, що лежать в основі створення творів, виконання чи фонограм, може здійснювати своє право від свого імені та повною мірою користуватися перевагами, які випливають із цього права.-25
__________
-24Для більшої визначеності, це положення не впливає на здійснення немайнових прав.
-25Ніщо в цій Статті не впливає на здатність Сторони визначати: (i) які конкретні договори, що лежать в основі створення творів, виконань або фонограм, за відсутності письмової угоди, призводитимуть до передачі майнових прав в силу закону; та (ii) розумні межі щодо охорони інтересів первинних власників прав, з урахуванням законних інтересів правонаступників.
Стаття 11.43: Зобов’язання щодо захисту технологічних заходів та інформації про управління правами
1. Кожна Сторона повинна забезпечити належний правовий захист та ефективні засоби правового захисту з метою попередження обходу ефективних технологічних заходів, які використовуються авторами, виконавцями або виробниками фонограм у зв’язку зі здійсненням їхніх прав, як це передбачено Статтею 11.35, Статтею 11.36, Статтею 11.37 та Статтею 11.38, які обмежують дії щодо їх творів, виконань або фонограм, які не є дозволеними авторами, виконавцями чи виробниками відповідних фонограм або законом.
2. Кожна Сторона повинна передбачити належні та ефективні засоби правового захисту щодо будь-якої особи, яка свідомо, без дозволу видаляє або змінює будь-яку електронну інформацію про управління правами та/або розповсюджує, імпортує для розповсюдження, транслює або без дозволу доводить до громадськості твори чи копії творів знаючи, що інформацію про управління електронними правами-26 було видалено або змінено без дозволу.
__________
-26Для більшої ясності, "інформація про управління електронними правами" повинна тлумачитися в розумінні Статті 12 Договору ВОІВ про авторське право.
Стаття 11.44: Колективне управління
Сторони визнають роль організацій колективного управління авторським правом і суміжними правами у зборі та розподілі роялті на основі справедливої, ефективної, прозорої та підзвітної практики, яка може включати відповідні механізми ведення записів і звітності.
Частина I: Захист прав інтелектуальної власності
Стаття 11.45: Загальні зобов’язання щодо захисту
Кожна Сторона відповідно до національного законодавства повинна забезпечити наявність процедур захисту, як зазначено в цій Частині, та тим самим забезпечити наявність ефективної протидії актам порушення прав інтелектуальної власності, охоплених цією Главою, включаючи прискорені процедури правового захисту для запобігання порушенням та засоби правового захисту, які є стримуючим фактором для майбутніх порушень. Зазначені процедури повинні застосовуватись таким чином, щоб уникнути створення перешкод для законної торгівлі та надати гарантії проти зловживання ними.
Стаття 11.46: Заходи на кордоні
1. Кожна Сторона повинна відповідно до свого національного законодавства, а також положень Розділу III Частини 4 Угоди ТРІПС, ухвалювати або підтримувати процедури, які дозволяють правовласнику, який має вагомі підстави вважати, що може мати місце імпорт контрафактних товарів, захищених торговельною маркою, або піратських товарів, захищених авторським правом, подати до компетентних органів Сторони, в якій застосовуються процедури заходи на кордоні, письмову заяву про призупинення митними органами цієї Сторони випуску у вільний обіг таких товарів.
2. Сторона може дозволити подавати такі заяви щодо товарів, стосовно яких існують інші порушення прав інтелектуальної власності, за умови дотримання вимог Розділу III Частини 4 Угоди ТРІПС. Сторона також може передбачити відповідні процедури, що стосуються призупинення митними органами випуску контрафактних товарів, призначених для експорту з її території, згідно з її національним законодавством.
ГЛАВА 12
МАЛІ ТА СЕРЕДНІ ПІДПРИЄМСТВА
Стаття 12.1: Загальні принципи
1. Сторони, визнаючи фундаментальну роль малих та середніх підприємств ("МСП") у підтримці динаміки та підвищенні конкурентоспроможності своїх відповідних економік, повинні заохочувати тісну співпрацю між МСП Сторін і співпрацювати у сприянні створенню робочих місць і зростанню МСП.
2. Сторони визнають невід’ємну роль приватного сектору у співробітництві МСП. яке має здійснюватися відповідно до цієї Глави.
Стаття 12.2: Співробітництво з метою розширення торговельних та інвестиційних можливостей для МСП
З метою зміцнення співробітництва між Сторонами та розширення комерційних можливостей МСП, кожна Сторона повинна намагатись збільшити торгові та інвестиційні можливості, зокрема:
(a) сприяти співпраці між інфраструктурою підтримки малого бізнесу Сторін, включаючи спеціалізовані центри МСП, інкубатори та акселератори, центри допомоги експорту та інші центри, якщо це доцільно, для створення міжнародної мережі з обміну передовим досвідом, дослідження ринку та сприяння участі МСП у міжнародній торгівлі, а також розвитку бізнесу на внутрішніх ринках;
(b) зміцнювати співпрацю з іншими Сторонами в сфері сприяння розвитку МСП, власниками яких є жінки та молодь, та стартапів; сприяти партнерству між такими МСП та їхній участі в міжнародній торгівлі; та
(c) посилювати співпрацю з іншими Сторонами в частині обміну інформацією та передовим досвідом у таких сферах, як покращення доступу МСП до капіталу та кредитів, участь МСП у державних закупівлях, а також сприяння адаптації МСП до мінливих ринкових умов;
(d) заохочувати участь у спеціально створених мобільних або вебплатформах для бізнес-підприємців і консультантів у частині обміну інформацією та найкращими практиками з метою допомогти МСП щодо налагодження зв’язків з міжнародними постачальниками, покупцями та іншими потенційними діловими партнерами.
Стаття 12.3: Обмін інформацією
1. Кожна Сторона повинна створити або підтримувати власний безкоштовний загальнодоступний вебсайт, що містить інформацію щодо цієї Угоди, зокрема:
(a) текст цієї Угоди, включаючи додатки, тарифні графіки та специфічні правила визначення походження товарів;
(b) короткий виклад цієї Угоди; та
(c) інформацію, призначену для МСП, яка містить:
(i) опис положень цієї Угоди, які Сторона вважає актуальними для МСП; та
(ii) будь-яку додаткову інформацію, яка на думку Сторони, буде корисною для МСП, зацікавлених у отриманні переваг від можливостей, наданих цією Угодою.
2. Кожна Сторона повинна включати посилання на:
(a) еквівалентну вебсторінку іншої Сторони; та
(b) вебсайти та/або вебсторінки власних урядових установ та інших відповідних організацій, які надають інформацію, яку Сторона вважає корисною для будь-якої особи, зацікавленої в торгівлі, інвестиціях або веденні бізнесу на своїй території.
3. Відповідно до законів і нормативних актів кожної зі Сторін інформація, описана в пункті 2 (b), може включати:
(a) митні правила та процедури, включаючи інформаційні пункти;
(b) нормативні акти або процедури, що стосуються комерційних таємниць інтелектуальної власності, і захисту патентних прав;
(c) технічні регламенти, стандарти, процедури оцінки якості або відповідності;
(d) санітарні або фітосанітарні заходи щодо імпорту або експорту;
(e) правила щодо іноземного інвестування;
(f) процедури реєстрації бізнесу;
(g) програми сприяння торгівлі, включаючи програми розвитку стартапів;
