Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мазура Василя Андрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Юровська Галина Валентинівна (голова засідання),

Городовенко Віктор Валентинович,

Мойсик Володимир Романович (доповідач),

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мазура Василя Андрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 p., № 4, ст. 43) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Мазур В.А. з клопотанням перевірити на відповідність статтям 1, 3, 8, 19, частині першій статті 58, частині першій статті 92, частині третій статті 113 Конституції України (конституційність) положення статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII зі змінами (далі - Закон № 889).

Згідно зі статтею 90 Закону № 889 "пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"".

Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами (далі -Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, а саме до державних службовців, які на день набрання чинності Законом № 889 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років та відповідно 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, встановлених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, а також мають право на призначення пенсії згідно зі статтею 37 Закону № 3723.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається таке.

Мазур В.А. з 2002 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Управління) та відповідно до Закону № 3723 отримує пенсію за віком як державний службовець.

У червні 2020 року Мазур В.А. звернувся до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії за віком у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям. Управління відмовило йому у здійсненні такого перерахунку.

З огляду на це Мазур В.А. звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд, зокрема, зобов'язати Управління здійснити перерахунок призначеної йому пенсії.

Цей суд рішенням від 17 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2021 року, відмовив Мазуру В.А. у задоволенні позову.

Зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій Мазур В.А. оскаржив до Верховного Суду, який ухвалою від 19 липня 2021 року відмовив йому у відкритті касаційного провадження.

Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами України оспорюваних положень Закону № 889 скасовано надані йому державою права та гарантії на перерахунок призначеної пенсії, а пенсіонери з числа державних службовців повністю втратили право на соціальний захист з боку держави, чим порушено статтю 46 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (пункт 2 частини першої статті 77).

Як убачається з конституційної скарги, остаточним судовим рішенням у своїй справі Мазур В.А. вважає постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили 3 червня 2021 року. Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України також ураховує, що Верховний Суд відмовив Мазуру В.А. у відкритті касаційного провадження у цій справі ухвалою від 19 липня 2021 року, а автор клопотання звернувся до Конституційного Суду України лише 20 грудня 2021 року.

Отже, конституційну скаргу подано поза межами вимог пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мазура Василя Андрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" -неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.