• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мороз Ніни Пилипівни щодо відповідності Конституції України (конституцінності) положень статті 90 та підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ

Конституційний Суд України  | Ухвала від 15.01.2020 № 3-3(І)/2020
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 15.01.2020
  • Номер: 3-3(І)/2020
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 15.01.2020
  • Номер: 3-3(І)/2020
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
УХВАЛА
ТРЕТЬОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мороз Ніни Пилипівни щодо відповідності Конституції України (конституцінності) положень статті 90 та підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ
м. К и ї в
15 січня 2020 року
№ 3-3(І)/2020
Справа № 3-327/2019(7847/19)
Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого,
Завгородньої Ірини Миколаївни,
Кривенка Віктора Васильовича - доповідача,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мороз Ніни Пилипівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90 та підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) зі змінами.
Заслухавши суддю-доповідача Кривенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Мороз Н.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають положенням частин другої, третьої статті 8, частини третьої статті 22, статті 46, частини першої статті 58, статті 64 Конституції України (є неконституційними), положення статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ зі змінами (далі - Закон № 889), згідно з яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та положення підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889, згідно з яким втратив чинність "Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу".
У конституційній скарзі автор клопотання зазначає, що отримує пенсію по інвалідності, призначену та обчислену згідно із Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 3723), й має право на її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Верховний Суд постановою від 14 листопада 2019 року касаційну скаргу Мороз Н.П. залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову - без змін.
Погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій, касаційний суд зазначив, що на дату звернення Мороз Н.П. із заявою про перерахунок призначеної пенсії стаття 37-1 Закону № 3723, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку призначених пенсій державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, втратила чинність, тому Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України
Хмельницької області обґрунтовано прийняло рішення про відмову в перерахунку їй пенсії.
Мороз Н.П. вважає, що внаслідок застосування оспорюваних положень Закону № 889, у тому числі його статті 90, в остаточному судовому рішенні у її справі - постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року - було звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод шляхом скасування й обмеження наданих державою соціальних прав і гарантій, які були встановлені Законом № 3723.
Обґрунтовуючи свої твердження, автор клопотання посилається на рішення Конституційного Суду України, окремі положення Конституції України, законів України, постанови Кабінету Міністрів України, міжнародно-правових актів та на практику Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення у своїй справі та справах інших осіб.
2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта статті 77).
Зі змісту конституційної скарги вбачається, що неконституційність положення статті 90 Закону № 889 обґрунтована зміною правового регулювання пенсійного забезпечення державних службовців, зокрема відсутністю права на перерахунок призначених пенсій у разі підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Проте Закон № 889 не регулює питання пенсійного забезпечення, а його стаття 90, згідно з якою пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", безпосередньо не регулює питання призначення, обчислення та перерахунку призначених пенсій державних службовців.
З огляду на наведене Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України вважає, що конституційна скарга не відповідає вимогам статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", а отже, є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, статтями 7, 8, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мороз Ніни Пилипівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90 та підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІII зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Третьої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ТРЕТЯ КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ